Європейський дизельний ринок може ще більше затягнутися через поєднання перебоїв у постачанні та низьких запасів. Матеріал важливий і для бензинів: маржа переробки бензину та дизпального раніше цього місяця підскочила до нових рекордних рівнів після ескалації на Близькому Сході.

Європейський ринок дорожнього пального отримує ціновий тиск із боку запасів, НПЗ і логістики

За повідомленням OilPrice.com, Morgan Stanley очікує подальшого зниження європейських дизельних запасів до багаторічних мінімумів наприкінці року. Хоча основний акцент матеріалу зроблено на дизельному сегменті, OilPrice.com прямо зазначає, що маржа переробки бензину та дизпального на початку місяця зросла до нових рекордних рівнів.

Причинами названо повторну ескалацію на Близькому Сході, заборону росії на експорт дизпального та скорочення глобальних запасів пального. У Європі дизельна маржа переробки перевищила $60 за барель після російської заборони експорту, запровадженої для пом’якшення внутрішньої паливної кризи, спричиненої серією українських ударів по російських НПЗ.

Для бензинового ринку висновок полягає не у прямому дефіциті одного продукту, а в загальній напрузі сегменту дорожнього пального. Якщо НПЗ стикаються з обмеженнями сировини, логістики або ремонтів, наростити випуск бензину швидко складно. Саме тому висока маржа переробки стає індикатором того, що споживачі конкурують за обмежені обсяги готового пального.

«На відміну від сирої нафти, рафіновані продукти мають значно менше варіантів пом’якшення ситуації. Кілька близькосхідних НПЗ залишаються під впливом поточного конфлікту, тоді як російські експортні обмеження на дизель і далі стримують глобальну доступність», — сказав Оле Гансен, керівник стратегії товарних ринків Saxo Bank.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OilPrice.com.

Середня роздрібна ціна бензину у США сягнула $4,0030 за галон, за даними AAA. Reuters пов’язав зростання з новим етапом бойових дій між США та Іраном, порушенням енергетичних потоків через Ормузьку протоку та низькими запасами пального. Це важливо для Європи як сигнал глобальної нестачі нафтопродуктів, зокрема бензину.

Бензин дорожчає не лише через нафту, а й через дефіцит переробних потужностей і низькі запаси

Reuters повідомив, що середня ціна бензину у США 20 липня перевищила $4 за галон уперше після березня. З кінця лютого, коли США та Ізраїль атакували Іран, середні роздрібні ціни на бензин зросли більш ніж на 30%. У червні вони опустилися нижче цього рівня після меморандуму між США та Іраном про припинення війни, але знову пішли вгору після зриву перемир’я на початку липня.

У матеріалі Reuters підкреслено, що роздрібні ціни на пальне рухалися разом із нафтою, яка різко подорожчала попереднього тижня. Сирова нафта є основною витратою у виробництві бензину, тому її подорожчання напряму передається у собівартість моторного пального.

Додатковим чинником стали низькі запаси. За урядовими даними, запаси бензину у США минулого тижня становили 210,5 млн барелів, приблизно на 1,5 млн барелів нижче п’ятирічного середнього рівня. Reuters також зазначив, що ціни підтримувала втрата частини російських переробних потужностей через посилення українських атак на енергетичну інфраструктуру.

«Бензин точно стане чинником інфляції, якщо ми й надалі бачитимемо порушення роботи Ормузької протоки. Рафіновані види пального загалом уже перебувають у стані крайньої напруженості через втрату глобальних переробних потужностей — особливо в Азії та на Близькому Сході», — сказав Алекс Хоудс, директор зі стратегії енергетичних ринків StoneX.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Міжнародний валютний фонд 15 липня 2026 року повідомив, що нафтовий ринок витримав початковий шок війни на Близькому Сході завдяки слабшому попиту, додатковому видобутку та використанню запасів. Водночас МВФ наголосив: простір для пом’якшення наступних шоків зменшився.

Запаси, додатковий видобуток і скорочення попиту допомогли уникнути сильнішого цінового стрибка, але ці запобіжники вже частково використані

У блозі МВФ зазначено, що найбільший за десятиліття збій на світовому нафтовому ринку мав би спричинити різкіше зростання цін. Після початкового стрибка на старті війни на Близькому Сході ціна нафти стабілізувалася в діапазоні 90–100 доларів за барель, що було нижче найгірших побоювань ринку.

МВФ пояснив цю реакцію трьома чинниками: нижчим попитом, збільшенням видобутку та вилученням запасів. До війни, за оцінкою МВФ, постачання перевищувало попит приблизно на 2 млн барелів на добу. Саме цей запас міцності допоміг пом’якшити удар, коли війна фактично закрила Ормузьку протоку й обмежила доступ до приблизно 20 млн барелів на добу сирої нафти та нафтопродуктів, що відповідає одній п’ятій світового споживання.

У матеріалі також зазначено, що виробники Перської затоки переорієнтовували частину потоків: Саудівська Аравія використовувала трубопровід до порту Янбу на Червоному морі, а ОАЕ завантажували порт Фуджейра за межами протоки майже до межі можливостей. Для ринку дизельного пального це важливо через зв’язок між доступністю нафти для НПЗ, маржею переробки та експортом готових нафтопродуктів.

«Оскільки напруженість в Ормузькій протоці знову зростає, цей простір тепер менший і далі скорочується, оскільки резервні потужності вже задіяні, попит стиснувся, а запаси були використані», — йдеться в оцінці МВФ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Monetary Fund.

Los Angeles Times із посиланням на Bloomberg повідомила 11 липня, що бензин, дизельне пальне та авіаційне пальне знову дорожчають, хоча ціни на сиру нафту знижуються. Розрив між вартістю нафтопродуктів і сирої нафти досяг рекордних рівнів у США та інших регіонах.

Високе завантаження НПЗ не ліквідує дефіцит, якщо запаси продовжують скорочуватися

Матеріал Los Angeles Times від 11 липня описує рідкісне розходження між цінами на сиру нафту і нафтопродукти. За даними видання, глобальні нафтові бенчмарки майже стерли ціновий сплеск, спричинений війною в Ірані, але готове пальне залишається дорогим через дефіцит пропозиції.

Серед ключових причин названо російську заборону на експорт дизельного пального, відновлення бойових дій навколо Ормузької протоки та низькі запаси. За оцінкою матеріалу, росія є другим найбільшим експортером дизельного пального у світі після США та забезпечує 11% глобальних відвантажень.

Видання зазначає, що країни, які покладалися на російське пальне, зокрема Бразилія і Туреччина, останніми днями конкурують за неросійські обсяги. Це має значення для Європи, оскільки ринок дизельного пального є глобальним: дефіцит в одному регіоні впливає на премії та доступність вантажів в інших.

Окремий ризик для Європи — спека. За даними матеріалу, високі температури можуть обмежувати здатність європейських НПЗ працювати на повну потужність: через обмеження систем охолодження та конденсації виробництво може скорочуватися до 15% під час теплової хвилі.

«НПЗ уже працюють із дуже високим рівнем завантаження. І все ж запаси продовжують скорочуватися», — заявив Jamie Torrance, який керує торгівлею дизельним і авіаційним пальним у Trafigura Group.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Los Angeles Times / Bloomberg.

Баланс ринку зміщується від дефіциту й рекордного вилучення запасів до потенційного надлишку

IEA опублікувала Oil Market Report — June 2026 17 червня. Агентство зазначило, що прогноз світового попиту на нафту на 2026 рік погіршено на 700 тис. барелів на добу порівняно з травневим звітом. Причина — падіння постачання у другому кварталі на 5 млн барелів на добу рік до року через високі ціни на пальне та перебої з доступністю нафтопродуктів.

Світова пропозиція, за прогнозом IEA, знизиться на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу у 2026 році, а у 2027 році відновиться на 8 млн барелів на добу до 110,3 млн барелів на добу. Переробка сирої нафти на НПЗ у 2026 році має скоротитися на 2 млн барелів на добу до 82 млн барелів на добу.

Окремий ризик — запаси. За попередніми даними IEA, скорочення глобальних спостережуваних запасів у травні прискорилося до 143 млн барелів, або 4,6 млн барелів на добу. Від початку конфлікту середній темп вилучення запасів становив 3,8 млн барелів на добу, з них 2,4 млн барелів на добу припадало на сиру нафту і 1,4 млн барелів на добу — на нафтопродукти.

IEA вказує, що навіть за наявності проміжної домовленості між США та Іраном повне відновлення не буде негайним. Серед обмежень агентство називає розмінування, невирішені умови транзиту та політичні ризики.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько 14 млн барелів на добу з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.

Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів

Міжнародне енергетичне агентство, МЕА International Energy Agency, IEA, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.

«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.

Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.

Ормузька протока залишається ключовим обмеженням

За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме 6–8 місяців.

ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.

«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.

• Окремі елементи ланцюгів постачання можуть бути відновлені за кілька тижнів.
• Інші елементи можуть потребувати кількох місяців.
• Повне повернення до довоєнних умов може розтягнутися до середини 2027 року.
• Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.

Серпень може стати точкою тиску на ціни

Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.

За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько 100 доларів за барель. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.

Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти

ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:

• авіапальне;
• скраплений нафтовий газ, LPG;
• хімічну продукцію;
• добрива;
• сірку.

Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує 40–45% європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.

Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.

ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту

ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.

Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до 1,8 млн барелів на добу.

Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію

Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану 28 лютого.

• Танкер Aframax Cy Victorious із щонайменше 80 тис. метричних тонн, або понад 508 тис. барелів, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки 30 травня.
• Судно завантажувалося в іракському порту Khor Al-Zubair на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.
• Танкер Long-Range 2 Sti Elysees, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку 29 травня. Його пункт призначення був невідомий.
• Газовоз LNG Marigold, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ 24–25 травня.

Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS 3 травня перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.

«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.

Висновок

Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.

Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.

Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу, але пропозиція додасть ще більше — 2,4 млн барелів на добу. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні катаклізми, перебої у Казахстані, скорочення постачання з рф та загострення довкола Ірану.

Баланс попиту і пропозиції: ринок рухається до профіциту

Попит: зростання сповільнюється, але тримається

У 2026 році світовий попит на нафту зросте на 850 тис. барелів на добу — це більше, ніж у 2025 році (+770 тис. бар./д), але менше за середні темпи останнього десятиліття. Весь приріст забезпечать країни поза межами ОЕСР.

• Китай залишиться лідером приросту — близько 200 тис. бар./д,
• Понад 50% приросту припаде на нафтохімічну сировину,
• Для порівняння: у 2025 році лише третина приросту була пов’язана з нафтохімією, тоді як домінували транспортні палива.

Нафтохімічна сировина — це нафта та її фракції, що використовуються для виробництва пластмас, добрив, синтетичних матеріалів. Така структура попиту означає зміну акцентів: менше залежності від автотранспорту — більше від промисловості.

Пропозиція: від погодного шоку до нового приросту

У січні світове постачання нафти різко скоротилося на 1,2 млн бар./д — до 106,6 млн бар./д. Причини:

• Сильні морози у Північній Америці — понад 1 млн бар./д тимчасово зупиненого видобутку,
• Тривалі перебої на ключовому експортному терміналі Казахстану з листопада,
• Відключення електроенергії на найбільшому родовищі Казахстану,
• Скорочення потоків із рф та Венесуели.

Водночас у 2026 році світовий видобуток має зрости на 2,4 млн бар./д — до 108,6 млн бар./д. Приріст майже порівну розподілять країни OPEC+ та виробники поза альянсом, якщо OPEC+ збережуть чинні квоти щонайменше до березня.

Санкції, Іран і рф: нова географія потоків

Січень став місяцем суттєвих змін у глобальній логістиці постачання.

• Постачання з рф зменшилися на 350 тис. бар./д,
• Імпорт російської нафти Індією впав до 1,1 млн бар./д — мінімум із листопада 2022 року (проти 1,7 млн бар./д у середньому в 2025 році),
• Натомість постачання до Китаю досягли історичного максимуму,
• Венесуела скоротила видобуток на 210 тис. бар./д — до 780 тис. бар./д, але очікується відновлення після дозволу США на експорт венесуельської нафти американськими компаніями.

Загострення між Іраном і США додало нервозності ринку. Після повідомлень про прогрес у переговорах ціни тимчасово знизилися, але швидко відновили зростання після рекомендацій США уникати іранських вод під час проходження Ормузької протоки.

Ціни: $10 за місяць і ринок «на голках»

Еталонна нафта Північного моря у січні подорожчала на $10 за барель. На момент підготовки матеріалу:

• Dated Brent торгувався близько $73/бар.,
• Ф’ючерси ICE Brent — близько $70/бар.

Зростання відбулося попри загальне накопичення запасів. Це свідчить, що ринок реагує не лише на баланс, а й на ризики перебоїв у фізичних постачаннях.

Запаси: рекордне накопичення

Світові запаси нафти у 2025 році зросли на 477 млн барелів або в середньому на 1,3 млн бар./д — максимум із 2020 року.

• У грудні — +37 млн барелів,
• У січні — ще +49 млн барелів (попередні дані),
• Китай наростив запаси сирої нафти на 111 млн барелів,
• Нафта «на воді» зросла на 248 млн барелів, з яких 72% — санкційна,
• Запаси рідких вуглеводнів у США — +49 млн барелів.

Водночас комерційні запаси країн ОЕСР перевищили середній п’ятирічний рівень вперше з 2021 року, що свідчить про перехід до більш комфортної фази забезпечення.

Переробка і маржа: сезонне охолодження

У грудні глобальна переробка досягла історичного максимуму — 86,3 млн бар./д, але вже в січні знизилася до 85,7 млн бар./д через початок сезонних ремонтів і падіння маржі.

У 2026 році очікується зростання переробки на 790 тис. бар./д, переважно за рахунок країн поза ОЕСР. Для порівняння: у 2025 році приріст становив майже 1 млн бар./д.

Маржа переробки — це різниця між ціною нафтопродуктів і сирої нафти. Її зниження означає меншу прибутковість НПЗ та стримування активності.

Світовий нафтовий ринок входить у 2026 рік із парадоксом: запаси зростають, але нервозність не зникає. Профіцит пропозиції співіснує з геополітичними ризиками. Для імпортерів це шанс посилити диверсифікацію, але й нагадування: стабільність балансу не гарантує стабільності ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: iea.org

Світовий нафтовий ринок дедалі частіше демонструє парадоксальну поведінку: формально пропозиція значно перевищує попит, однак ціни залишаються високими. Причина — поєднання геополітичної напруги, санкцій, логістичних обмежень і непрозорого накопичення запасів, передусім у Китаї.

Нафтові ціни як «зламаний» індикатор

Глобальний ринок нафти, найбільший і найліквідніший товарний ринок у світі, дедалі гірше виконує свою ключову функцію — відображати реальний баланс між попитом і пропозицією.

Розрив між цифрами та ринковими сигналами

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у 2026 році світовий видобуток нафти перевищить попит на 3,7 млн барелів на добу, що становить понад 3% глобального споживання. За класичною логікою це мало б призвести до падіння цін.

• Brent утримується вище $65 за барель, попри надлишкову пропозицію.
• Форвардна крива перебуває у стані backwardation — коли короткострокові контракти дорожчі за довгострокові, що зазвичай свідчить про дефіцит.

Ця невідповідність ставить під сумнів здатність цін адекватно відображати фізичні ринкові фундаментальні показники.

Геополітичні шоки як каталізатор волатильності

Короткостроковим драйвером зростання цін стала напруга на Близькому Сході:

• ризик ударів США по Ірану;
• загроза розширення конфлікту на весь регіон;
• зростання цін майже до $70 за барель.

На цьому тлі індекс волатильності нафти CBOE піднявся до найвищого рівня з часу 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном у червні 2025 року.

Запаси зростають, але ринок цього «не бачить»

Глобальне накопичення

Зростання запасів традиційно є ознакою надлишкової пропозиції. І справді:

• у 2025 році світові запаси сирої нафти зросли на 520 млн барелів (+7%);
• у 2026 році очікується додаткове зростання ще на 730 млн барелів.

Китайський фактор непрозорості

Ключова частина цього надлишку припадає на Китай:

• близько 800 тис. барелів на добу спрямовано в запаси за рік;
• понад 300 млн барелів — лише у 2025 році.

Водночас:

• значна частина стратегічних резервів розміщена в підземних сховищах, недоступних для супутникового моніторингу;
• реальні обсяги запасів і вільні потужності залишаються невідомими;
• ринок не розуміє, чи продовжує Пекін накопичення після зростання цін.

Це створює «сліпу зону», яка радикально змінює інтерпретацію статистики запасів.

Зміна логіки сприйняття

Раніше зростання запасів у країнах ОЕСР, насамперед у США та Європі, однозначно тиснуло на ціни. Тепер ситуація інша:

• накопичення в Китаї ринок сприймає як ознаку сильного попиту;
• це компенсує негативні сигнали від зростання видимих запасів у ОЕСР.

Санкції та логістика: ринок одночасно «переповнений» і «дефіцитний»

Перерозподіл санкційної нафти

Санкції Заходу проти росії, Ірану та Венесуели суттєво ускладнили картину:

• Китай, Індія та Туреччина у 2025 році імпортували близько 3,5 млн барелів на добу санкційної нафти;
• після заборони ЄС на імпорт пального з російської нафти з 21 січня та тиску США Індія скоротила імпорт з 1,6 млн до 1 млн барелів на добу.

Логістичний тиск і зростання витрат

Обмеження спричинили:

• підвищений попит на несанкційні барелі та «чисті» танкери;
• різке зростання витрат на перевезення;
• тиск на маржу нафтопереробних заводів в Азії.

Ключові цифри:

• маржа НПЗ в Азії — близько $6 за барель;
• маржа в Європі — близько $9 за барель;
• фрахт VLCC до Азії подорожчав майже на 150% з початку року;
• вартість доставки перевищує $3 за барель для Азії проти $2 для Європи.

«Фрахт став ключовим регіональним фактором цього року», — Кешав Лохія, CEO HiLo Analytics

Нафта «застрягла» в морі

Санкції призвели до накопичення сирої нафти у морі:

• росія, Іран і Венесуела формують близько 30% з 1,3 млрд барелів нафти в дорозі;
• це значно перевищує їхню частку в експорті;
• свідчить про повільне розвантаження та труднощі з пошуком покупців.

Висновок

Світовий нафтовий ринок одночасно виглядає надлишково забезпеченим і структурно напруженим. Ціни дедалі більше визначаються не фізичним балансом, а геополітикою, санкціями, логістикою та поведінкою непрозорих накопичувачів запасів.

Поки не зросте прозорість або не знизяться політичні ризики, нафтові ціни й надалі залишатимуться відірваними від вимірюваної реальності попиту й пропозиції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: 4,09 млн барелів на добу (б/д) проти 3,97 млн б/д у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на 6,2 млн б/д, тоді як приріст попиту залишається помірним за історичними мірками.

Баланс нафти 2025–2026

• Попит
  • 2025: зростання +790 тис. б/д (підвищено з +700 тис. б/д)
  • 2026: зростання +770 тис. б/д (підвищено з +700 тис. б/д)
  • Темпи названо «скромними» у порівнянні з історичними нормами
• Пропозиція
  • З січня: +6,2 млн б/д (приблизно порівну між non-OPEC+ та OPEC+)
  • Прогноз 2025: +3,1 млн б/д (з них non-OPEC+ — +1,7 млн б/д)
  • Прогноз 2026: +2,5 млн б/д (з них non-OPEC+ — +1,2 млн б/д)
  • Запаси продовжують зростати
• Баланс
  • Профіцит 2025: 4,09 млн б/д (попередня оцінка — 3,97 млн б/д)
• Ризики
  • Економічні наслідки тарифної турбулентності
  • Невизначеність через шатдаун федерального уряду США
  • Наслідки нових санкцій щодо росії
• Сигнали OPEC
  • Оцінка: «загалом збалансований» ринок у 2026 році (замість раніше очікуваного дефіциту)
  • Коментар ринку: побоювання неминучого надлишку тиснуть на ціни

Тільки цифри

• Попит:
  • 2025: +790 тис. б/д (жовтень: +700 тис. б/д)
  • 2026: +770 тис. б/д (жовтень: +700 тис. б/д)
• Пропозиція:
  • З січня: +6,2 млн б/д (non-OPEC+ та OPEC+ — приблизно порівну)
  • 2025: +3,1 млн б/д (non-OPEC+ — +1,7 млн б/д)
  • 2026: +2,5 млн б/д (non-OPEC+ — +1,2 млн б/д)
• Баланс:
  • Профіцит 2025: 4,09 млн б/д проти 3,97 млн б/д у жовтневій оцінці

Прямі формулювання МЕА

«Глобальні баланси на нафтовому ринку виглядають дедалі більш асиметричними, адже світова пропозиція нафти рухається вперед, тоді як зростання попиту залишається скромним за історичними стандартами», — МЕА, щомісячний звіт, 13 листопада 2025 р.

Ризики та сценарії

• Тарифи: можливі економічні наслідки від нещодавньої тарифної турбулентності можуть знизити темпи попиту.
• Шатдаун у США: невизначеність щодо впливу зупинки роботи федерального уряду США додає волатильності очікуванням.
• Санкції щодо росії: вплив нових санкцій ще не визначений, що створює додаткові змінні для прогнозу.

Позиція OPEC і ринкова реакція

• OPEC цього тижня оцінила 2026 рік як «загалом збалансований» (раніше — очікувався дефіцит).
• Ринковий ефект: очікування надлишку натиснули на ціни на нафту.

Висновки

• Дисбаланс посилюється: прискорення пропозиції (+6,2 млн б/д із січня; +3,1 млн б/д у 2025 та +2,5 млн б/д у 2026) суттєво перевищує помірні темпи зростання попиту (+790 тис. б/д у 2025; +770 тис. б/д у 2026), що структурно підтримує профіцит.
• Запаси зростають: накопичення запасів підтверджує надлишок і посилює тиск на котирування в короткостроковому горизонті.
• Ризики — асиметричні: перелічені МЕА шоки (тарифи, шатдаун у США, санкції щодо росії) радше пригальмують попит, ніж скоротять пропозицію, що збільшує імовірність профіциту у 2025.
• Сигнали OPEC: перегляд оцінки на 2026 рік до «збалансованого» стану (замість дефіциту) узгоджується з оновленими даними МЕА і підтверджує ризик «надлишку» у ближчій перспективі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Аналітика Trader’s Corner (10 листопада 2025 року) вказує: попри надрекордні запаси пропану у США та слабкі HDD (−25% до норми), низка чинників з боку нафти й геополітики може «підперти» котирування, тож традиційного грудневого здешевлення може не статися. Поточні спреди до нафти вже історично низькі (41–44%), а біржові ціни грудневих контрактів істотно нижчі за рівні року раніше.

Чи буде зниження цін на пропан у грудні?