До кінця 2026 року Узбекистан має намір запустити 6770 МВт нових генеруючих потужностей, зокрема сонячні, теплові, вітрові електростанції та системи накопичення енергії. Загальний інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу країни налічує 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Виробництво електроенергії планується довести до 90 млрд кВт·год — це на 40% більше, ніж у 2020 році.

Енергетична стратегія Узбекистану: цифри, завдання, темпи

Поточний стан і амбіції

Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв провів нараду щодо реалізації великих енергетичних проєктів, підвищення стійкості енергосистеми та енергоефективності. Обговорення відбулося у форматі критичного аналізу — з акцентом на затягування процедур і необхідність пришвидшення рішень.

• Сумарна встановлена генеруюча потужність країни — 25,8 тис. МВт.
• Із них 8000 МВт (31%) забезпечують сонячні, вітрові та гідроелектростанції.
• У 2026 році виробництво електроенергії планують довести до 90 млрд кВт·год.
• Це на 40% більше, ніж у 2020 році.

КВт·год (кіловат-година) — це одиниця вимірювання обсягу виробленої або спожитої електроенергії. Для розуміння масштабів: 90 млрд кВт·год — це рівень, що відповідає потребам економіки з високими темпами індустріального розвитку.

На тлі економічного зростання та розширення промисловості у 2026 році очікується додаткове зростання споживання електроенергії ще на 1 млрд кВт·год.

Нові потужності: структура генерації

До кінця року планується введення 6770 МВт нових потужностей, зокрема:

• 2800 МВт — сонячна генерація;
• 2500 МВт — теплова генерація;
• 470 МВт — вітрова генерація;
• 68 МВт — гідроенергетика;
• 884 МВт — системи накопичення енергії.

Системи накопичення енергії — це технології, які дозволяють зберігати електроенергію (зокрема від сонячних і вітрових станцій) та використовувати її у пікові години споживання, підвищуючи стабільність енергосистеми.

Інвестиції: масштаб і пріоритети

Інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу включає 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Водночас окремо виділено 73 стратегічні проєкти загальною вартістю 43 млрд доларів, для яких необхідно виробити системний підхід реалізації.

Міністр енергетики Журабек Мірзамахмудов повідомив, що у 2026 році планується залучити понад 10 млрд доларів іноземних інвестицій.

«Поруч із цим доручено забезпечувати використання якісної та ефективної вітчизняної продукції, розширювати її виробництво та налагодити роботу з новим агентством у цьому напрямку. Також у поточному році поставлено завдання забезпечити використання в енергетичних проєктах місцевої продукції щонайменше на суму, еквівалентну 1 млрд доларів», — зазначив міністр енергетики.

• У 2025 році обсяг місцевої складової в інвестиційних проєктах становив 737 млн доларів.
• У 2026 році поставлено завдання перевищити 1 млрд доларів.

Регіональні проєкти

У 2026 році в Самаркандській області реалізують два великі енергетичні проєкти:

• Будівництво вітрової електростанції потужністю 500 МВт у Булунгурському районі.
• Зведення сонячної електростанції загальною потужністю 1000 МВт (дві черги по 500 МВт) у масиві Сазаган Нурабадського району.

У Бухарській області найближчими роками планують реалізувати ще шість великих проєктів на основі сонячної та вітрової енергетики загальною потужністю понад 3000 МВт на рік.

Проблемні питання

Під час наради було розкритиковано випадки затягування погоджень та процедур виділення земельних ділянок, що призводить до відтермінування запуску нових і розширення чинних проєктів.

• Дано доручення прискорити питання надання земель.
• Окрему увагу приділено зміні категорій земель для енергетичних об’єктів.
• Наголошено на координації між Міністерством енергетики та регіональними органами влади.

Що означає ця стратегія

Енергетична політика Узбекистану демонструє кілька системних акцентів:

• Диверсифікація генерації — поєднання сонячної, вітрової, теплової енергетики та накопичувачів.
• Зростання частки ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) — вже 31% встановленої потужності.
• Акцент на локалізацію виробництва — понад 1 млрд доларів місцевої складової у 2026 році.
• Активне залучення іноземного капіталу — понад 10 млрд доларів протягом року.

Таким чином, країна намагається одночасно нарощувати обсяги генерації, підвищувати стійкість енергосистеми та розвивати внутрішній промисловий потенціал.

Джерело: Terminal

За матеріалами: gazeta.uz

Стрімке зростання штучного інтелекту вже сьогодні споживає близько 1,5% світової електроенергії і до 2030 року може подвоїти ці потреби — до рівня споживання всієї Японії. Технологічні гіганти інвестують у ядерний синтез як потенційно безмежне джерело чистої енергії. Галузь стрімко приватизується, а компактні реактори нового покоління можуть змінити архітектуру глобальної енергосистеми.

Енергетична революція під тиском ШІ

ШІ створює безпрецедентний попит на електроенергію

Бурхливий розвиток великих мовних моделей та центрів обробки даних формує новий енергетичний виклик:

• 1,5% світового енергоспоживання вже припадає на великі мовні моделі — за даними Міжнародного енергетичного агентства.
• До кінця десятиліття галузь подвоїть свої енергетичні потреби.
• Обсяг споживання ШІ зрівняється з енергоспоживанням Японії — однієї з найбільших економік світу.

Інакше кажучи, цифрова економіка перетворюється на повноцінного гравця глобального енергоринку.

Позиція технологічних лідерів

Серед головних адвокатів нової енергетики — Сем Альтман та Білл Гейтс. Вони переконані: без прориву в генерації енергії сектор просто зупиниться.

«Неможливо досягти цього без прориву. Саме це мотивує нас інвестувати більше в ядерний синтез» — Сем Альтман, Всесвітній економічний форум у Давосі, 2024 рік.

Фактично йдеться про те, що традиційна генерація — газ, вугілля, навіть атомна енергетика поділу — не здатні забезпечити майбутні потреби цифрової економіки без різкого зростання викидів або ризиків.

Чому саме ядерний синтез

Ядерний синтез — це процес злиття атомних ядер, подібний до того, що відбувається на Сонці. На відміну від ядерного поділу, він:

• потенційно забезпечує практично необмежене джерело енергії;
• не створює небезпечних радіоактивних відходів у масштабах традиційної атомної енергетики;
• розглядається як «срібна куля» для вирішення проблеми енергетичної безпеки ШІ.

Попри понад століття досліджень, досягти стабільного комерційного синтезу досі не вдалося. Водночас останні роки демонструють якісний стрибок.

Приватизація та нова архітектура ринку

Раніше експерименти з синтезом були доступні лише найбагатшим державам. Найбільший у світі проєкт ITER:

• відстає від графіка на роки;
• перевищив бюджет приблизно на 5 млрд євро.

Тепер ситуація змінюється:

• галузь активно приватизується;
• з’являється хвиля гнучких стартапів;
• до фінансування долучається навіть Уолл-стріт.

Це сигнал про перерозподіл впливу в енергетиці — від державних мегапроєктів до компактних комерційних рішень.

Компактні реактори та дата-центри

Нові надпотужні магніти дозволяють створювати менші реактори. Це принципово важливо, адже:

• дата-центри дедалі більше децентралізуються;
• енергетичні «гарячі точки» виникають у сільських регіонах без розвиненої інфраструктури;
• локальні джерела генерації можуть зменшити навантаження на мережі передачі.

Світові електромережі вже працюють на межі можливостей. Масштабування ШІ створює ризики перебоїв, а отже — і економічних втрат.

«Це вже не лише інженерні проблеми. Це політичні, економічні й навіть військові питання. Один збій може зупинити сервіси ШІ, промислові зони чи оборонні системи» — Utility Dive.

Що це означає для глобальної енергетики

Ситуація демонструє кілька стратегічних тенденцій:

• Енергетика стає критичним фактором конкурентоспроможності ІТ-сектору.
• Приватний капітал пришвидшує технологічні прориви.
• Генерація та споживання дедалі більше локалізуються.
• Інфраструктура передачі потребує масштабних інвестицій.

Фактично ШІ перетворюється на каталізатор нової енергетичної революції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Масштабні витрати технологічних гігантів на штучний інтелект у 2026 році викликали нервову реакцію інвесторів і призвели до розпродажу акцій Big Tech. Водночас капітал дедалі активніше перетікає в нафтогазовий сектор, який пропонує стабільні прибутки вже сьогодні, а не обіцянки на майбутнє.

Як AI втрачає блиск, а нафта повертає інвесторів

Інвестори дедалі обережніше ставляться до історії стрімкого зростання штучного інтелекту. Попри оптимістичні заяви керівників технологічних компаній, реальні фінансові показники змушують ринок шукати більш надійні активи.

Масштаб витрат Big Tech

Ключовою причиною зміни інвестиційних настроїв стали безпрецедентні капітальні витрати провідних технологічних компаній.

• Понад 660 млрд доларів – сукупні витрати Big Tech на AI у 2026 році.
• Amazon оголосила про 200 млрд доларів капітальних витрат у 2026 році, що на 50 млрд доларів більше, ніж очікував ринок.
• Meta планує витратити 135 млрд доларів, майже вдвічі більше, ніж у 2025 році.
• Основні статті витрат – дата-центри, мікрочипи та енергопостачання.

Реакція ринку та скепсис інвесторів

На тлі цих планів минулого тижня відбувся різкий спад котирувань Big Tech. Інвестори побоювалися, що штучний інтелект нібито витіснить класичні програмні продукти.

«Ідея про те, що індустрія програмних інструментів занепадає і буде замінена AI, є абсолютно нелогічною, і час це доведе», – заявив генеральний директор NVIDIA Дженсен Хуанг.

Однак заспокійливі слова не перекрили головного страху – грошові потоки технологічних гігантів стрімко скорочуються.

Фінансовий контраст: Big Tech проти Big Oil

Поки технологічні компанії «спалюють» кошти, нафтогазовий сектор демонструє фінансову витримку.

• Акції американських нафтогазових компаній зросли на 17% від початку року.
• Ринкова капіталізація Exxon, Chevron та ConocoPhillips збільшилася на 25% за останні 12 місяців.
• Європейські нафтові компанії також зросли в ціні, хоча й більш помірно.
• Зростання відбулося попри зниження світових цін на нафту, що ринок вважає нетиповим.

Ключовий фактор привабливості – прибутковість навіть за нижчих цін та стабільні виплати акціонерам.

Дивіденди, борги та реальність попиту

Big Oil пропонує інвесторам «прибуток сьогодні», а не обіцянки на завтра.

• Повернення коштів акціонерам сягає 50% від операційного грошового потоку.
• Рівень боргового навантаження у нафтових компаній залишається відносно помірним.
• Міжнародне енергетичне агентство визнало, що попит на нафту може зростати щонайменше до 2050 року.

Водночас Big Tech змушена активніше залучати боргове фінансування.

• Amazon може вийти на негативний грошовий потік від мінус 17 до мінус 28 млрд доларів.
• Alphabet збільшила довгостроковий борг у чотири рази, а її вільний грошовий потік може скоротитися на 90%.
• Аналогічне падіння очікується і в Meta.

Чому нафта знову «тиха гавань»

Геополітичні ризики та загрози перебоїв постачання підштовхують ціни на нафту вгору, що лише підсилює інвестиційну привабливість сектора. Нафта і газ залишаються критично важливими навіть для розвитку штучного інтелекту, адже саме вони забезпечують енергію для дата-центрів.

Таким чином, ринок дедалі чіткіше розділяє дві історії: «джем завтра» від AI та «джем сьогодні» від Big Oil.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Після кількох років двозначного зростання глобальний ринок теплових насосів демонструє спад: у низці ключових європейських країн продажі впали до −40% р/р. Причини: низькі ціни на газ (звужують цінову перевагу), зменшення субсидій і вузькі місця в інсталяції включно з дефіцитом кваліфікованих техніків. Попри це, технологія зберігає високу ефективність: 3–5 одиниць тепла на 1 одиницю електроенергії, а «холоднокліматичні» моделі працюють за температур значно нижчих за нуль. Ключовий виклик — не продукт, а системна інтеграція (будинки + мережі + кадри) й фінансування на тлі вищих ставок та урізання підтримки.

Реальність теплових насосів у 2025

Публічний інвестиційний фонд Саудівської Аравії (PIF), що управляє активами на понад $1 трлн, до кінця року представить нову довгострокову стратегію. Мета – підтримати економіку країни, зменшити її залежність від нафти та підвищити прибутковість інвестицій.

Майбутня стратегія фонду стане ключовою для трансформації економіки Саудівської Аравії та її позицій на світових енергетичних ринках.

Стратегія трансформації PIF

• Оновлення стратегії: до двох місяців PIF затвердить план розвитку до 2030 року та далі – до 2040 року і понад це.
• Активи під управлінням: у 2024 році обсяг активів зріс на 19% – до $913 млрд.
• Прибутковість: середня річна дохідність портфеля з 2017 року становить 7,2%.
• Доходи: у 2024 році загальні доходи зросли на 25%.
• Ліквідність: грошовий баланс залишається стабільним рік до року.

Фокус на внутрішні інвестиції

• 80% інвестицій зосереджено в межах Саудівської Аравії.
• Серед пріоритетних напрямів – так звані Giga-проєкти:
  • Neom – «розумне місто майбутнього».
  • Red Sea Global – найбільший у світі проєкт регенеративного туризму.

Виклики для фонду

• Низькі ціни на нафту у 2025 році посилюють тиск на бюджет та доходи від нафти.
• За останній рік фонд знизив вартість своїх мегапроєктів на $8 млрд через перевищення бюджетів та слабші нафтові доходи.
• Інвестиції у Neom та інші мегапроєкти наприкінці 2024 року оцінювалися у $56 млрд – на 12,4% менше, ніж роком раніше.

«Упродовж найближчих двох місяців ми визначимо нову стратегію для PIF – це продовження початкової, розрахованої до 2030 року, і водночас її продовження до 2040 року і далі», – заявив Ясір аль-Румаян, губернатор PIF, в інтерв’ю Девіду Рубенштейну у Вашингтоні.

Висновки

• Фонд демонструє стійке зростання активів та доходів, що свідчить про ефективність його інвестиційної політики.
• Конкурентна боротьба на ринках енергії та інвестицій посилюється, і нова стратегія PIF спрямована на зменшення залежності від нафти.
• Ризики залишаються: бюджетні перевитрати та падіння цін на нафту обмежують фінансову стабільність Giga-проєктів.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Виявлена невідповідність: у початковому варіанті новини була відсутня назва для інтелектуальної карти. У виправленому тексті вона додана у вигляді тематичних розділів («Стратегія трансформації PIF», «Фокус на внутрішні інвестиції», «Виклики для фонду», «Висновки»), що відображають структуру інтелектуальної карти.

Стара інфраструктура та залежність від нестабільного імпорту нафти призвели до того, що Куба забезпечує лише 50–70% власних енергетичних потреб, що спричиняє регулярні відключення електроенергії. Залучення інвестицій у $8 млрд і розвиток відновлюваної енергетики визначаються як ключові фактори стабілізації. Нафтотрейдинг у регіоні зміщується: Венесуела слабшає, тоді як Мексика та Китай посилюють роль на енергетичному ринку Карибів.

Наслідкі та перспектив

Причини енергетичної кризи

• 50–70% покриття попиту на електроенергію – регулярний дефіцит.
• Застарілі ТЕС, створені після 1959 року, працюють у середньому лише на 34% потужності.
• Чотири загальнонаціональні відключення за останні вісім місяців.
• У травні попит досяг 3,05 ГВт, тоді як пропозиція становила лише 1,9 ГВт.
• Основне паливо – низькоякісна важка нафта з високим вмістом сірки, що пришвидшує корозію.

Соціальні та економічні наслідки

• Майже щоденні відключення світла змушують населення інвестувати в вугілля, акумулятори, вентилятори.
• У березні 2025 року відключення охопило 10 млн мешканців, включаючи Гавану.
• Туристичні готелі вимушені працювати на генераторах.
• Регулярні протести проти уряду тривали у 2021, 2022 та 2024 роках.

Фінансові потреби та перспективи

• $8 млрд інвестицій необхідні для модернізації енергосистеми.
• Термін розв’язання кризи – 3–5 років.
• Без модернізації мережа не витримує підключення нових ВДЕ.

«Розв’язання енергетичної кризи Куби потребуватиме від трьох до п’яти років і до $8 млрд інвестицій», — Хорхе Піньйон, Техаський університет в Остіні.

Зміна постачальників нафти

• Венесуела – зниження експорту через санкції та брак інвестицій.
• Мексика – між 29 травня та 27 червня 2025 року відправила 39 партій нафти та нафтопродуктів на суму понад $850 млн. Це дорівнює двом попереднім рокам постачань ($1 млрд).
• Китай – розгортає 92 сонячні парки потужністю понад 2 ГВт, половина яких запрацює до початку 2026 року.

Вплив на нафтовий ринок

• Зростання залежності Куби від мексиканської нафти зміцнює позиції Мексики у регіоні.
• Китайський інтерес у розвитку ВДЕ в Карибському регіоні посилює стратегічний контроль над енергетикою.
• Втрата Кубою стабільності постачань із Венесуели створює додатковий тиск на глобальні нафтові ланцюги.
• Перехід на ВДЕ до 2030 року (24%) може поступово скорочувати залежність від імпорту сирої нафти.

Висновок: Куба залишається критично залежною від зовнішніх постачань, але перехід до відновлюваних джерел енергії за участі Китаю може трансформувати її енергетичний баланс у середньостроковій перспективі. Водночас короткостроково це означає зростання попиту на нафту з Мексики та подальший тиск на регіональний ринок.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Аналітики провідних інвестиційних банків та Енергетичне інформаційне управління США (EIA) прогнозують суттєве зниження цін на нафту у 2025–2026 роках. Попри літній попит, глобальне зростання постачання з боку OPEC+ та Південної Америки формує надлишок, що тисне на ринок. У результаті Brent може опуститися до $51, а WTI – до $50 за барель.

Прогнозна карта змін на нафтовому ринку

Очікуване падіння цін

• Brent: $63,57 у IV кварталі 2025 року (замість $64,13 у липні), $62,73 у I кварталі 2026 року.
• WTI: $60,30 у IV кварталі 2025 року (замість $61,11 у липні), $59,65 у I кварталі 2026 року.
• EIA прогнозує: середня ціна Brent у 2026 році – $51 за барель (замість попередніх $58).

Виробництво та інвестиції США

• Сланцеві компанії скорочують бюджети через ризик падіння нижче $60, що наближає показники до межі беззбитковості.
• Райан Ленс, голова ConocoPhillips, у травні:
  

  «Виробництво сланцевої нафти США залишатиметься стабільним при $60, але падатиме за умов ціни $50 за барель».

• Очікується рекордне виробництво США у грудні 2025 року – 13,6 млн барелів/добу, з подальшим падінням до 13,1 млн барелів/добу у IV кварталі 2026 року.
• Energy Intelligence прогнозує більш високу стійкість: 13,5 млн барелів/добу до кінця 2025 року та близько 13,4 млн – у 2026 році.

Фактори глобального надлишку

• Зростання постачання з боку OPEC+ та Південної Америки створює надлишок понад 2 млн барелів/добу у кінці 2025 та на початку 2026 року.
• Це на 800 тис. барелів/добу більше за попередні оцінки STEO.
• Очікується, що у III кварталі 2026 року надлишок зменшиться завдяки піковому літньому попиту.

Висновки та наслідки

• Сланцеві виробники США вимушено обмежать інвестиції, якщо ціни впадуть у діапазон $50–$59, що вплине на видобуток у середньостроковій перспективі.
• OPEC+ може скоротити обсяги постачання вже у 2026 році для стабілізації ринку.
• Інвестори повинні врахувати, що зниження до $50 за барель підвищує ризики банкрутств серед малих і середніх виробників у США.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

У межах національної стратегії розвитку водневої інфраструктури Велика Британія реалізує перший проєкт із виробництва водню з відходів у зоні Thames Freeport. Потужність установки — до 12 тонн на добу. Проєкт профінансовано на £200 млн з боку країн середнього сходу та передбачає запуск у 2028 році.

Складові проєкту

1. Інвестиційна база

• Проєкт London Thames Hydrogen залучив £200 млн інвестицій з країн середнього сходу.
• Ці кошти спрямують на будівництво водневої установки у зоні Tilbury Tax Site у межах Thames Freeport.

2. Потужність і технологія

• Очікувана продуктивність — до 12 тонн водню на добу.
• Сировина — 300 000 тонн невідновлюваних відходів на рік, які зазвичай спалюються або відправляються на полігони.
• Вироблений водень призначений для дорожнього транспорту та промислових споживачів.

3. Екологічна ефективність

• Очікуване скорочення викидів CO₂ — понад 50 000 тонн на рік.
• Зниження метанових викидів завдяки утилізації органічних відходів без розкладу.

4. Стратегічне значення

• Це — перший об’єкт у межах проєкту національного «водневого шосе» вартістю £1 млрд.
• Установа стане флагманським виробничим хабом для майбутньої водневої інфраструктури країни.

5. Соціально-економічний ефект

• Планується створення понад 150 робочих місць у галузях інженерії, логістики, експлуатації та чистих технологій.

6. Перспективи розвитку

• Запуск виробництва запланований на 2028 рік.
• У наступних етапах передбачено спорудження ще одного об’єкта у Донкастері потужністю 5 тонн на добу.
• Також планується встановлення зовнішніх ультра-швидких зарядних станцій для електромобілів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: qcintel.com

Замовити звіт по ринку

Rayonier Advanced Materials (RYAM) та GranBio об’єднують зусилля задля розробки першого у своєму роді проєкту з виробництва стійкого авіаційного пального (SAF) на базі об’єкта в штаті Джорджія, США. Проєкт має на меті декарбонізацію авіаційного сектору та є частиною глобального тренду на зменшення вуглецевого сліду в енергетиці та логістиці.

Фундаментальні чинники впливу на нафтові прогнози

• Інноваційна технологія AVAP® від GranBio дозволяє перетворювати лінгоцелюлозну біомасу на біоетанол другого покоління, який буде надалі вдосконалено до SAF.
• Інфраструктурна синергія: проєкт використовує існуючі потужності RYAM у Джесапі — сировину, логістику та енергетичну інфраструктуру.
• Фінансування на $100 млн забезпечено грантом Міністерства енергетики США, що зміцнює інвестиційну привабливість ініціативи.
• Ліцензування технологій Celer2L™ та AVAP®: у разі реалізації RYAM отримає дозвіл на використання передових технологій для виробництва цукрів і біоетанолу на власних об’єктах.
• Масштабування виробництва: GranBio планує побудувати до 1 мільярда галонів SAF-продуктивності протягом наступного десятиліття.

Очікуваний вплив на ринок нафтопродуктів

• Підвищення конкуренції на ринку авіаційного пального: SAF на базі відновлюваних ресурсів поступово впроваджується як альтернатива викопному авіапальному.
• Зменшення попиту на традиційне авіапальне: із збільшенням виробничих потужностей SAF очікується структурний тиск на ціни на традиційне авіапальне в середньостроковій перспективі.
• Формування нових ланцюгів постачання: SAF-проєкти створюють локалізовані логістичні системи з меншою залежністю від світових нафтових хабів.
• Стратегічний зсув на користь біопального: великі гравці, як RYAM, диверсифікують бізнес-моделі з фокусом на біоекономіку.

Коментарі сторін

Цей меморандум відповідає нашій стратегії — реалізовувати нову вартість наших ключових активів і виходити на ринки відновлюваної енергії, де ми маємо конкурентні переваги — De Lyle Bloomquist, президент і CEO RYAM.

Ми посилюємо співпрацю з RYAM і спільно розробляємо масштабоване рішення для виробництва SAF, здатне змінити енергетичну мапу — Луїс Олівейра, CEO GranBio.

Висновки

• SAF-проєкт RYAM і GranBio є важливим маркером майбутніх трендів у нафтовому секторі: декарбонізація, біопальне, локальні рішення на базі доступної інфраструктури.
• Фінансова підтримка уряду США через гранти на $100 млн свідчить про геополітичну важливість напрямку.
• Очікуване завершення due diligence — до кінця 2025 року, після чого буде ухвалено рішення про реалізацію.

Джерело: Terminal
За матеріалами: BusinessWire

Замовити звіт по ринку

На тлі високого попиту компанія Phillips 66 максимально орієнтується на виробництво дизельного пального та розглядає нові інвестиційні ініціативи для підвищення гнучкості нафтопереробних потужностей. Керівництво компанії очікує збереження високої маржинальності до кінця року завдяки низьким запасам, сезонному попиту та обмеженням у виробництві.

ГНУЧКІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ФОКУС НА ДИЗЕЛЬ

• Компанія Phillips 66 розглядає інвестиції в технології, що дозволять перемикатися між бензином і дизелем відповідно до ринкових трендів.
• Вже завершено проєкт на НПЗ у Sweeny, Техас, що полегшує перехід між легкою і важкою нафтою.
• Головна мета – адаптація до мінливих споживчих моделей.

МАРЖА Й ЗАПАСИ ДИСТИЛЯТІВ

• За словами фінансового директора Кевіна Мітчелла, маржа зростає завдяки високому попиту і історично низьким запасам дистилятів.
• У другому кварталі 2025 року прибуток паливного підрозділу зріс на 19 % порівняно з минулим роком.

СЕЗОННІ ЧИННИКИ ПІДТРИМКИ

• Сезон ураганів, осінні ремонти і зимовий попит на опалення підтримують прогнози на збереження маржинальності до кінця року.
• Браян Менделл, виконавчий віцепрезидент з маркетингу, підтвердив оптимістичні очікування прибутковості дизельного напряму.

ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ ТА ПРОГНОЗИ

• Попит на дизель стимулює перемикання трейдерів на бичачі позиції, попри невизначеність у світовій економіці.
• Очікується закриття 1,1 млн барелів/добу нафтопереробної потужності, включаючи НПЗ Phillips 66 у Лос-Анджелесі.
• Потужності, що вводяться в Азії, орієнтовані на нафтохімію, а не на готові продукти.
• Збільшення видобутку OPEC тисне на ціни на важку нафту, що вигідно для Phillips 66.

“Ми впевнені у поточному стані економіки, хоча визнаємо наявність невизначеності” — Кевін Мітчелл

Замовити звіт по ринку

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg