Після кількох років двозначного зростання глобальний ринок теплових насосів демонструє спад: у низці ключових європейських країн продажі впали до −40% р/р. Причини: низькі ціни на газ (звужують цінову перевагу), зменшення субсидій і вузькі місця в інсталяції включно з дефіцитом кваліфікованих техніків. Попри це, технологія зберігає високу ефективність: 3–5 одиниць тепла на 1 одиницю електроенергії, а «холоднокліматичні» моделі працюють за температур значно нижчих за нуль. Ключовий виклик — не продукт, а системна інтеграція (будинки + мережі + кадри) й фінансування на тлі вищих ставок та урізання підтримки.

Реальність теплових насосів у 2025

Публічний інвестиційний фонд Саудівської Аравії (PIF), що управляє активами на понад $1 трлн, до кінця року представить нову довгострокову стратегію. Мета – підтримати економіку країни, зменшити її залежність від нафти та підвищити прибутковість інвестицій.

Майбутня стратегія фонду стане ключовою для трансформації економіки Саудівської Аравії та її позицій на світових енергетичних ринках.

Стратегія трансформації PIF

• Оновлення стратегії: до двох місяців PIF затвердить план розвитку до 2030 року та далі – до 2040 року і понад це.
• Активи під управлінням: у 2024 році обсяг активів зріс на 19% – до $913 млрд.
• Прибутковість: середня річна дохідність портфеля з 2017 року становить 7,2%.
• Доходи: у 2024 році загальні доходи зросли на 25%.
• Ліквідність: грошовий баланс залишається стабільним рік до року.

Фокус на внутрішні інвестиції

• 80% інвестицій зосереджено в межах Саудівської Аравії.
• Серед пріоритетних напрямів – так звані Giga-проєкти:
  • Neom – «розумне місто майбутнього».
  • Red Sea Global – найбільший у світі проєкт регенеративного туризму.

Виклики для фонду

• Низькі ціни на нафту у 2025 році посилюють тиск на бюджет та доходи від нафти.
• За останній рік фонд знизив вартість своїх мегапроєктів на $8 млрд через перевищення бюджетів та слабші нафтові доходи.
• Інвестиції у Neom та інші мегапроєкти наприкінці 2024 року оцінювалися у $56 млрд – на 12,4% менше, ніж роком раніше.

«Упродовж найближчих двох місяців ми визначимо нову стратегію для PIF – це продовження початкової, розрахованої до 2030 року, і водночас її продовження до 2040 року і далі», – заявив Ясір аль-Румаян, губернатор PIF, в інтерв’ю Девіду Рубенштейну у Вашингтоні.

Висновки

• Фонд демонструє стійке зростання активів та доходів, що свідчить про ефективність його інвестиційної політики.
• Конкурентна боротьба на ринках енергії та інвестицій посилюється, і нова стратегія PIF спрямована на зменшення залежності від нафти.
• Ризики залишаються: бюджетні перевитрати та падіння цін на нафту обмежують фінансову стабільність Giga-проєктів.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Виявлена невідповідність: у початковому варіанті новини була відсутня назва для інтелектуальної карти. У виправленому тексті вона додана у вигляді тематичних розділів («Стратегія трансформації PIF», «Фокус на внутрішні інвестиції», «Виклики для фонду», «Висновки»), що відображають структуру інтелектуальної карти.

Стара інфраструктура та залежність від нестабільного імпорту нафти призвели до того, що Куба забезпечує лише 50–70% власних енергетичних потреб, що спричиняє регулярні відключення електроенергії. Залучення інвестицій у $8 млрд і розвиток відновлюваної енергетики визначаються як ключові фактори стабілізації. Нафтотрейдинг у регіоні зміщується: Венесуела слабшає, тоді як Мексика та Китай посилюють роль на енергетичному ринку Карибів.

Наслідкі та перспектив

Причини енергетичної кризи

• 50–70% покриття попиту на електроенергію – регулярний дефіцит.
• Застарілі ТЕС, створені після 1959 року, працюють у середньому лише на 34% потужності.
• Чотири загальнонаціональні відключення за останні вісім місяців.
• У травні попит досяг 3,05 ГВт, тоді як пропозиція становила лише 1,9 ГВт.
• Основне паливо – низькоякісна важка нафта з високим вмістом сірки, що пришвидшує корозію.

Соціальні та економічні наслідки

• Майже щоденні відключення світла змушують населення інвестувати в вугілля, акумулятори, вентилятори.
• У березні 2025 року відключення охопило 10 млн мешканців, включаючи Гавану.
• Туристичні готелі вимушені працювати на генераторах.
• Регулярні протести проти уряду тривали у 2021, 2022 та 2024 роках.

Фінансові потреби та перспективи

• $8 млрд інвестицій необхідні для модернізації енергосистеми.
• Термін розв’язання кризи – 3–5 років.
• Без модернізації мережа не витримує підключення нових ВДЕ.

«Розв’язання енергетичної кризи Куби потребуватиме від трьох до п’яти років і до $8 млрд інвестицій», — Хорхе Піньйон, Техаський університет в Остіні.

Зміна постачальників нафти

• Венесуела – зниження експорту через санкції та брак інвестицій.
• Мексика – між 29 травня та 27 червня 2025 року відправила 39 партій нафти та нафтопродуктів на суму понад $850 млн. Це дорівнює двом попереднім рокам постачань ($1 млрд).
• Китай – розгортає 92 сонячні парки потужністю понад 2 ГВт, половина яких запрацює до початку 2026 року.

Вплив на нафтовий ринок

• Зростання залежності Куби від мексиканської нафти зміцнює позиції Мексики у регіоні.
• Китайський інтерес у розвитку ВДЕ в Карибському регіоні посилює стратегічний контроль над енергетикою.
• Втрата Кубою стабільності постачань із Венесуели створює додатковий тиск на глобальні нафтові ланцюги.
• Перехід на ВДЕ до 2030 року (24%) може поступово скорочувати залежність від імпорту сирої нафти.

Висновок: Куба залишається критично залежною від зовнішніх постачань, але перехід до відновлюваних джерел енергії за участі Китаю може трансформувати її енергетичний баланс у середньостроковій перспективі. Водночас короткостроково це означає зростання попиту на нафту з Мексики та подальший тиск на регіональний ринок.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

У межах національної стратегії розвитку водневої інфраструктури Велика Британія реалізує перший проєкт із виробництва водню з відходів у зоні Thames Freeport. Потужність установки — до 12 тонн на добу. Проєкт профінансовано на £200 млн з боку країн середнього сходу та передбачає запуск у 2028 році.

Складові проєкту

1. Інвестиційна база

• Проєкт London Thames Hydrogen залучив £200 млн інвестицій з країн середнього сходу.
• Ці кошти спрямують на будівництво водневої установки у зоні Tilbury Tax Site у межах Thames Freeport.

2. Потужність і технологія

• Очікувана продуктивність — до 12 тонн водню на добу.
• Сировина — 300 000 тонн невідновлюваних відходів на рік, які зазвичай спалюються або відправляються на полігони.
• Вироблений водень призначений для дорожнього транспорту та промислових споживачів.

3. Екологічна ефективність

• Очікуване скорочення викидів CO₂ — понад 50 000 тонн на рік.
• Зниження метанових викидів завдяки утилізації органічних відходів без розкладу.

4. Стратегічне значення

• Це — перший об’єкт у межах проєкту національного «водневого шосе» вартістю £1 млрд.
• Установа стане флагманським виробничим хабом для майбутньої водневої інфраструктури країни.

5. Соціально-економічний ефект

• Планується створення понад 150 робочих місць у галузях інженерії, логістики, експлуатації та чистих технологій.

6. Перспективи розвитку

• Запуск виробництва запланований на 2028 рік.
• У наступних етапах передбачено спорудження ще одного об’єкта у Донкастері потужністю 5 тонн на добу.
• Також планується встановлення зовнішніх ультра-швидких зарядних станцій для електромобілів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: qcintel.com

Замовити звіт по ринку

Уряд Великої Британії надав фінансування 17 проєктам у сфері сталого авіаційного пального (SAF) та електропального (e‑SAF), загальною сумою £63 млн у межах третього раунду програми Advanced Fuels Fund.

Фінансова підтримка нових технологій для декарбонізації авіації

У межах третього раунду Advanced Fuels Fund (AFF) уряд Великої Британії визначив 17 проєктів, що отримають грантове фінансування на суму £63 млн (понад $85 млн) для розвитку SAF та e‑SAF. Ці ініціативи охоплюють як пілотні, так і комерційні масштаби, і використовують інноваційні технології: від alcohol-to-jet (AtJ) до синтезу CO₂ з відновлюваним воднем.

• Найбільший грант у £10 млн отримала компанія LanzaJet (США) на будівництво SAF-заводу потужністю 80 тис. тонн/рік, що постачатиме авіапаливо виключно для British Airways з 2028 року.
• Компанія Alfanar (Саудівська Аравія) отримала £8 млн на проєкт Lighthouse Green Fuels, який має виробляти понад 125 тис. тонн/рік SAF із відходів лісопиляння. Загальний бюджет зростає до £2 млрд, а запуск відтерміновано до 2029 року.
• Проєкт Essar на Stanlow передбачає використання 550 тис. тонн/рік e‑метанолу та біометанолу для виробництва 200 тис. тонн SAF, з остаточним рішенням про інвестиції у 2027 році.
• Усього дев’ять проєктів отримають фінансування для виробництва e‑SAF з водню або e‑метанолу.

e‑SAF як пріоритет: британський уряд стимулює нові шляхи декарбонізації

• Стартап Carbon Neutral Fuels отримав £6 млн на проєкт потужністю 25 тис. тонн/рік e‑SAF, старт заплановано з 2031 року.
• Компанії Equinor, Zero Petroleum, Essar Oil, OXCCU та інші реалізують SAF/е‑SAF проєкти у регіонах Humber, Stanlow та Oxfordshire.
• Загальна сума грантів у трьох раундах AFF вже сягнула майже £200 млн, з попередніми двома раундами у £80 млн та £53 млн відповідно.

Ризики для ринку: не всі отримали підтримку

Деякі розробники, такі як Gramm Consortium, можуть перенести SAF-проєкти до США, якщо не вдасться знайти альтернативне фінансування у Великій Британії. Тим часом уряд розробляє механізми підтримки прибутковості для новітніх SAF та e‑SAF технологій.

Глобальні квоти створюють тиск

Зі зростанням кількості урядів, що впроваджують SAF-квоти, включаючи окрему квоту на e‑SAF у Великій Британії з 2028 року та в ЄС з 2030 року, тиск на виробників зростає. Водночас, залишається невизначеність щодо найефективніших технологій для масштабної декарбонізації авіаційного сектору.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media

Замовити звіт по ринку

Іспанія має значний потенціал для розвитку чистих технологій, зокрема зеленого водню, завдяки рясним ресурсам відновлюваної енергії, сильним промисловим кластерам та чіткій державній підтримці.

Фінансова підтримка та інвестиції для розвитку водневої інфраструктури

На заході в Мадриді, організованому BBVA та Hy24, глобальний керівник зі стратегії сталого розвитку BBVA Роберто Альбаладахо наголосив на ключових перевагах Іспанії:

• Рясні джерела відновлюваної енергії, які забезпечують конкурентоздатне виробництво зеленого водню
• Потужна промислова база та готовність інвестувати у масштабування технологій
• Публічні зобовʼязання уряду щодо підтримки декарбонізації

За словами Альбаладахо, «зелений водень є великою можливістю підвищити конкурентоспроможність іспанських компаній». Він зазначив, що «вісім з 15 проєктів з виробництва водню з відновлюваної енергії, схвалених Єврокомісією, реалізують в Іспанії». Для них передбачено фінансування майже на €300 млн – найбільший обсяг серед пʼяти країн-бенефіціарів.

Водночас він підкреслив, що «декарбонізація має бути економічно виправданою». Хоча технології сонячної та вітрової енергії вже є прибутковими, зелений водень, вуглецеве уловлювання та стійкі види пального «потребують підтримки для масштабування».

BBVA наголошує на ролі фінансових інституцій не лише у фінансуванні, а й у сприянні переходу та інноваціям, необхідним для досягнення кліматичних цілей.

Інфраструктурні ініціативи та транскордонна співпраця

Пʼєр-Етьєн Фран, CEO Hy24, зазначив, що Іспанія демонструє можливість реалізації зеленого водню завдяки передовій відновлюваній енергетиці, міцній промисловій базі та транскордонній інфраструктурі, зокрема проєкту H2med – водневому трубопроводу на 2 млн тонн на рік, який має зʼєднати Іберійський півострів із Францією та Німеччиною.

«Масштабування водневої галузі неможливо досягти лише завдяки амбіціям – потрібна стабільна та стійка політична підтримка», – наголосив Фран.

Артуро Гонсало Айспірі, CEO іспанського TSO Enagás, підкреслив, що Іспанія добре позиційована, щоб виробляти найбільш конкурентний зелений водень у ЄС. Він відзначив консолідацію лідерства Іспанії у розвитку водневої інфраструктури через коридор H2med та Іспанську водневу мережу.

«Ця інфраструктура є необхідною для створення європейського ринку водню з власною промисловістю та енергетичними ресурсами», – додав Айспірі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: BBVA

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Британський уряд підтверджує намір розвивати зелений напрямок і перехідне фінансування, попри те що провідні банки країни скорочують кліматичні цілі та відкладають свої стратегії досягнення «нульових викидів».

Підготовка стратегії зростання фінансових послуг

Міністерка фінансів Великої Британії Емма Рейнолдс на заході City Week наголосила на амбіціях уряду здійснити зелений перехід у секторі фінансових послуг. Вона підкреслила роль Лондона як провідного центру фінансових і професійних послуг, а також необхідність розвитку досліджень для інтеграції сталого фінансування.

• Запланована до публікації 15 липня Стратегія зростання та конкурентоспроможності фінансових послуг має стати ключовим елементом економічної політики уряду.
• Пріоритетними напрямами стратегії названо розвиток навичок як один із п’яти основних аспектів «перехідного фінансування».
• Це відбувається попри тенденцію згортання кліматичних ініціатив серед великих гравців сектору.

Водночас банківська індустрія демонструє відхід від раніше проголошених кліматичних зобов’язань:

• Barclays і Natwest прибрали кліматичні цілі з річних бонусних програм для топменеджерів.
• HSBC оголосив про 20-річну відстрочку досягнення цілей «нульових викидів».

«Ми вважаємо, що для успіху дорожня карта має бути інклюзивною, стабільною та сфокусованою», – заявила Емма Рейнолдс.

Сповільнення глобального зеленого переходу

Енергетичний секретар Великої Британії Ед Мілібанд анонсував плани перетворити фінансовий сектор країни на глобальний центр зелених інвестицій. Проте City AM повідомляє про суттєве зниження рейтингів зеленого фінансу в секторі, попри лідерство Лондона у 15-му виданні Global Green Finance Index.

• Рейтинг Лондона знизився на 36 пунктів до 598.
• Фінансова стратегія уряду має на меті забезпечити «нетто-нульові» викиди, підтримку регіонального зростання та економічної безпеки.
• Міністерка Рейнолдс назвала майбутню COP30 у Бразилії важливою для глобальних кліматичних амбіцій, нагадавши про домовленість минулого року щодо збільшення кліматичного фінансування для країн, що розвиваються, до $1,3 трлн на рік до 2035-го.

Згортання зобов’язань щодо зеленого фінансування спостерігається у світовому масштабі. Чимало експертів вказують на повернення Дональда Трампа до Білого дому як важливий фактор. Одним із його перших рішень після інавгурації у 2017 та 2025 роках було виведення США з Паризької кліматичної угоди. Світовий банк також пом’якшив кліматичний підхід після скорочень американських програм.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice

Додаткові джерела інформації

• City AM
• UK Government
• Global Green Finance Index

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Попри стрімке зростання потужностей у Китаї, Індії та на Близькому Сході, нафтопереробна галузь в країнах ОЕСР стикається з жорсткими економічними, екологічними та технологічними викликами. Майбутнє НПЗ визначатиметься здатністю адаптуватися до нових реалій попиту, витрат і регуляторних вимог.

Довгострокові рушії зростання змінюються.

З 2006 року глобальні потужності атмосферної перегонки нафти (CDU) зросли на 13,5 млн барелів на добу (мб/д), головним чином за рахунок Китаю (+8,4 мб/д), Близького Сходу (+4,6 мб/д) та Індії (+2,7 мб/д). У той час як у країнах ОЕСР відбулося скорочення на 5,4 мб/д. Така регіональна різниця демонструє поділ між країнами ОЕСР та рештою світу, де ринки, маржі й макроекономічні стимули суттєво відрізняються. Ці диспропорції лише посиляться до 2030 року: в ОЕСР очікується скорочення потужностей на 730 тис. барелів/день, тоді як у світі — зростання на 3,3 мб/д, зокрема у Китаї (+870 тис. б/д) та Індії (+960 тис. б/д).

Проте попит на бензин (без урахування біопального) досягає піку вже цього року. В ОЕСР він почав знижуватись ще в попередньому десятилітті — передусім через падіння споживання в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Америці з 2016–2017 років. У Європі ОЕСР попит стабілізується до 2027 року, а потім почне знижуватися. У Китаї попит на бензин після пікових значень у постковідний період також іде вниз. Аналогічна ситуація і з дизелем: споживання в усіх трьох регіонах ОЕСР та в Китаї, які разом формують понад 50% світового попиту, скорочується. Натомість попит на авіапальне продовжить зростати до кінця десятиліття.

Ключові фактори для нафтопереробки

В умовах змін попиту ключовими факторами для нафтопереробки стануть: витрати на енергію, доступність сировини, посилення екологічних стандартів, регуляторні вимоги, поширення альтернативної мобільності та енергетичний мікс у транспорті й генерації електроенергії.

У короткостроковій перспективі, щоб витримати конкуренцію в умовах надлишкових потужностей, НПЗ мають постійно переглядати інвестиційні стратегії для збереження прибутковості. Хоча існує багато способів адаптації, не всі з них економічно виправдані — усе залежить від регіону та ринку.

Одним з важливих елементів середньострокової стратегії є планові ремонти та зупинки (TAR), які відбуваються кожні 4–6 років. Вони необхідні для продовження терміну експлуатації НПЗ і плануються заздалегідь. Під час TAR керівництво фокусується на критичних напрямках: ремонт, адаптація під нові специфікації пального, модернізація та оновлення блоків.

Для роботи НПЗ потрібен дозвіл держави, тому частина інвестицій спрямовується на екологічну безпеку та зменшення викидів. Зокрема, в ЄС заводи мають відповідати Директиві Севезо-3 (щодо високоризикованих промислових об’єктів) та іншому екологічному законодавству. Один TAR обходиться мінімум у 50 млн доларів США, але частіше сягає кількох сотень мільйонів. Визначити, чи вдасться повернути ці інвестиції до наступної зупинки — справжній виклик для бюджетування.

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA 

Замовити тижневий звіт по ринку

Світовий попит на нафту, за прогнозом, зросте на 2,5 млн барелів на добу в період із 2024 по 2030 роки, досягнувши плато на рівні близько 105,5 млн барелів на добу наприкінці десятиліття. Водночас річне зростання сповільниться: з приблизно 700 тис. барелів на добу у 2025–2026 роках до незначного приросту у наступні роки. У 2030 році очікується навіть невелике зниження.

Основні причини — уповільнення глобального економічного зростання через напруженість у торгівлі та бюджетні дисбаланси, а також прискорене витіснення нафти у транспортному й енергетичному секторах.

Електромобілі

Попри окремі труднощі, глобальні продажі електромобілів продовжують вражаюче зростати: у 2024 році їх продано понад 17 мільйонів, а у 2025 році очікується понад 20 мільйонів — це близько чверті від загального обсягу продажів автомобілів. Згідно з доповіддю IEA «Global Electric Vehicle Outlook 2025», електромобілі витіснять близько 5,4 млн барелів нафти на добу до 2030 року. Енергетика також активніше відмовляється від нафти, особливо в Саудівській Аравії, де її замінюють газ і ВДЕ — це буде найбільше національне скорочення попиту на нафту до кінця десятиліття.

Нафтохімічна промисловість

Із подальшою диверсифікацією транспорту та генерації електроенергії, з 2026 року головним джерелом зростання попиту на нафту стане нафтохімічна промисловість. Це пов’язано зі зростанням споживання природних газових рідин (NGL). Лідерами у розвитку нафтохімії виступають Китай і США, тоді як Європа та деякі країни Азії втрачають позиції. До 2030 року виробництво полімерів і синтетичних волокон вимагатиме 18,4 млн барелів нафти на добу — понад одну шосту всього споживання. Попит на нафту як паливо, без урахування нафтохімії та біопалива, може досягти піку вже у 2027 році.

Сильне зростання попиту в країнах, що розвиваються, та на ринках, що формуються, на рівні 4,2 млн барелів на добу у 2024–2030 роках, різко контрастує зі скороченням у розвинених країнах. Азіатські ринки домінують: Індія продемонструє найбільше зростання — близько 1 млн барелів на добу, також зростає споживання в Південно-Східній Азії. Натомість країни ОЕСР скоротять споживання на 1,7 млн барелів на добу до 2030 року.

Прогноз

Загальна картина світового попиту майже не змінилася з торішнього прогнозу, проте спостерігаються важливі зміни серед двох найбільших споживачів. Очікується, що у Китаї попит у 2030 році буде лише трохи вищим, ніж у 2024-му — раніше прогнозувалося зростання на 1 млн барелів. Натомість у США — найбільшому споживачі нафти — через нижчі ціни на бензин і уповільнення зростання продажу електромобілів прогноз підвищено на 1,1 млн барелів на добу у порівнянні з торішнім звітом.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Французька компанія HDF Energy уклала тристоронню угоду з індонезійськими державними підприємствами PLN та PT SMI на загальну суму 2,3 мільярда євро (2,6 мільярда доларів) для розвитку проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

Деталі угоди

• Мета партнерства — розробка виробничих потужностей з виробництва зеленого водню та аміаку для енергетичних потреб Південно-Східної Азії.
• Фінансування здійснюватиметься шляхом державного та приватного капіталу, включаючи інституційних інвесторів.
• HDF Energy забезпечить технологічну експертизу та інтеграцію рішень для зберігання енергії.

Геоенергетичне значення

• Цей проєкт є частиною ширшої стратегії Франції з просування зелених технологій на ринках, що розвиваються.
• Індонезія, як один із найбільших ринків регіону, отримує значний імпульс для розвитку власної водневої економіки.
• Проєкт відповідає енергетичній стратегії Індонезії до 2060 року з нульовими викидами.

Цитата

«Ця угода закладає основу для сталого партнерства у сфері водневої енергетики, яка має потенціал змінити майбутнє енергетичного балансу регіону», — заявив представник HDF Energy.

Джерело: Terminal

За матеріалами: HDF Energy

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF