До кінця 2026 року Узбекистан має намір запустити 6770 МВт нових генеруючих потужностей, зокрема сонячні, теплові, вітрові електростанції та системи накопичення енергії. Загальний інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу країни налічує 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Виробництво електроенергії планується довести до 90 млрд кВт·год — це на 40% більше, ніж у 2020 році.

Енергетична стратегія Узбекистану: цифри, завдання, темпи

Поточний стан і амбіції

Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв провів нараду щодо реалізації великих енергетичних проєктів, підвищення стійкості енергосистеми та енергоефективності. Обговорення відбулося у форматі критичного аналізу — з акцентом на затягування процедур і необхідність пришвидшення рішень.

• Сумарна встановлена генеруюча потужність країни — 25,8 тис. МВт.
• Із них 8000 МВт (31%) забезпечують сонячні, вітрові та гідроелектростанції.
• У 2026 році виробництво електроенергії планують довести до 90 млрд кВт·год.
• Це на 40% більше, ніж у 2020 році.

КВт·год (кіловат-година) — це одиниця вимірювання обсягу виробленої або спожитої електроенергії. Для розуміння масштабів: 90 млрд кВт·год — це рівень, що відповідає потребам економіки з високими темпами індустріального розвитку.

На тлі економічного зростання та розширення промисловості у 2026 році очікується додаткове зростання споживання електроенергії ще на 1 млрд кВт·год.

Нові потужності: структура генерації

До кінця року планується введення 6770 МВт нових потужностей, зокрема:

• 2800 МВт — сонячна генерація;
• 2500 МВт — теплова генерація;
• 470 МВт — вітрова генерація;
• 68 МВт — гідроенергетика;
• 884 МВт — системи накопичення енергії.

Системи накопичення енергії — це технології, які дозволяють зберігати електроенергію (зокрема від сонячних і вітрових станцій) та використовувати її у пікові години споживання, підвищуючи стабільність енергосистеми.

Інвестиції: масштаб і пріоритети

Інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу включає 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Водночас окремо виділено 73 стратегічні проєкти загальною вартістю 43 млрд доларів, для яких необхідно виробити системний підхід реалізації.

Міністр енергетики Журабек Мірзамахмудов повідомив, що у 2026 році планується залучити понад 10 млрд доларів іноземних інвестицій.

«Поруч із цим доручено забезпечувати використання якісної та ефективної вітчизняної продукції, розширювати її виробництво та налагодити роботу з новим агентством у цьому напрямку. Також у поточному році поставлено завдання забезпечити використання в енергетичних проєктах місцевої продукції щонайменше на суму, еквівалентну 1 млрд доларів», — зазначив міністр енергетики.

• У 2025 році обсяг місцевої складової в інвестиційних проєктах становив 737 млн доларів.
• У 2026 році поставлено завдання перевищити 1 млрд доларів.

Регіональні проєкти

У 2026 році в Самаркандській області реалізують два великі енергетичні проєкти:

• Будівництво вітрової електростанції потужністю 500 МВт у Булунгурському районі.
• Зведення сонячної електростанції загальною потужністю 1000 МВт (дві черги по 500 МВт) у масиві Сазаган Нурабадського району.

У Бухарській області найближчими роками планують реалізувати ще шість великих проєктів на основі сонячної та вітрової енергетики загальною потужністю понад 3000 МВт на рік.

Проблемні питання

Під час наради було розкритиковано випадки затягування погоджень та процедур виділення земельних ділянок, що призводить до відтермінування запуску нових і розширення чинних проєктів.

• Дано доручення прискорити питання надання земель.
• Окрему увагу приділено зміні категорій земель для енергетичних об’єктів.
• Наголошено на координації між Міністерством енергетики та регіональними органами влади.

Що означає ця стратегія

Енергетична політика Узбекистану демонструє кілька системних акцентів:

• Диверсифікація генерації — поєднання сонячної, вітрової, теплової енергетики та накопичувачів.
• Зростання частки ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) — вже 31% встановленої потужності.
• Акцент на локалізацію виробництва — понад 1 млрд доларів місцевої складової у 2026 році.
• Активне залучення іноземного капіталу — понад 10 млрд доларів протягом року.

Таким чином, країна намагається одночасно нарощувати обсяги генерації, підвищувати стійкість енергосистеми та розвивати внутрішній промисловий потенціал.

Джерело: Terminal

За матеріалами: gazeta.uz

Світовий енергетичний сектор стикається з викликами: для забезпечення стабільності електромереж до 2034 року необхідно встановити додаткові 1 400 ГВт потужностей батарейного зберігання. Аналітики Wood Mackenzie оцінюють, що загалом на цю сферу потрібно $1,2 трлн інвестицій. Водночас скорочення витрат на батареї (на 10–40% за рік) підсилює перспективи ринку.

Проте у США законодавчі зміни загрожують скороченням виробництва батарей на 75%, тоді як Китай нарощує гідроенергетику, досягаючи провідних позицій у світі.

Енергетичний баланс майбутнього

• 1 400 ГВт бракує у світових енергосистемах для досягнення стабільності до 2034 року.
• $1,2 трлн інвестицій необхідно для підтримки понад 5 900 ГВт нових вітрових і сонячних установок протягом наступного десятиліття.
• Очікується, що попит на електроенергію у світі зросте на 55% до 2034 року, а понад 80% нових потужностей забезпечать відновлювані джерела.

«Системи зберігання енергії, що формують мережу, є критичним проривом для інтеграції відновлюваної енергії», — зазначив Роберт Лью, директор з досліджень у Wood Mackenzie.

США: ризики уповільнення

• За останні 5 років США збільшили потужності зберігання у 15 разів — до майже 30 ГВт.
• 19 штатів мають щонайменше по 100 МВт потужностей батарей.
• Прийняття закону «One Big Beautiful Bill Act» скоротило стимули для «зеленої» енергетики та може призвести до падіння виробництва батарей на ~75%.
• До 2030 року виробництво батарей у США очікується на рівні 250 ГВт·год, тоді як попередні прогнози передбачали 1 050 ГВт·год.
• Продажі електромобілів можуть виявитися на 40% нижчими за початкові очікування.

Китай: ставка на гідроенергетику

• У 2023 році Китай ввів у дію 24,6 ГВт нових гідроенергетичних потужностей, що становить майже 60% світового приросту.
• З них 7,75 ГВт — гідроакумулюючі станції (PSH), які вважаються дешевшими та ефективнішими за літій-залізні батареї.
• Загальна потужність гідроенергетики Китаю — 436 ГВт, що більше ніж третина від сумарних 1 200 ГВт вітрових і сонячних потужностей країни.
• Китай уже реалізує чи затвердив понад 200 ГВт PSH-проєктів і може досягти 130 ГВт до кінця десятиліття, перевищивши ціль у 120 ГВт до 2030 року.

Висновки

• Глобальний перехід до «зеленої» енергетики потребує рекордних обсягів інвестицій — $1,2 трлн лише у батарейне зберігання.
• Скорочення витрат на батареї відкриває перспективи для масштабних інвестицій, але політичні рішення у США можуть сповільнити прогрес.
• Китай активно використовує альтернативний шлях — гідроенергетику, яка дозволяє зменшити залежність від батарей і швидше досягти цілей з декарбонізації.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Скорочення державного фінансування у Європі та Китаї стримують розвиток енергоощадних заходів. Інвестиції в енергоефективність будівель у 2024 році досягли $275 млрд, що лише незначно перевищило рівень попереднього року. Попри стабільні витрати на високоефективну побутову техніку, особливо в сегменті охолодження житла, темпи модернізації будівель та покращення теплоізоляції сповільнилися через скорочення державної підтримки, подорожчання матеріалів і слабкість на ринку нерухомості.

Основні фактори впливу

• Зменшення державних програм підтримки у Європі — ключова причина спаду у сфері реновацій.
• Витрати на енергоефективну техніку залишаються високими, але не компенсують скорочення у модернізації будівель.
• Китай зазнає падіння інвестицій через кризу в будівельному секторі та зовнішньоторгівельні обмеження.
• У США інвестиції залишаються стабільними завдяки підтримці за програмою Inflation Reduction Act.

Ситуація в Європі

Найбільш суттєве уповільнення відбулося в Європі, де низка країн скоротила обсяги фінансування реновацій. Зокрема:

• В Італії зниження стимулу за програмою Superbonus зі 110% до 70% у 2024 році (і подальше зниження до 65% у 2025-му) викликало стрімке падіння нових заявок уже навесні 2025 року.
• Скасування можливості передачі податкових кредитів третім сторонам (банкам, фінансовим установам) значно ускладнило доступ до фінансування для домогосподарств.
• У Німеччині найбільша програма підтримки енергоефективних будівель (Bundesförderung Effiziente Gebäude) зменшила фінансування на половину — до 30 000 євро.
• Франція також зменшила обсяги фінансування реновацій у 2024 році, і вже оголосила про подальше скорочення у 2025-му.

Попри це, обсяг інвестицій у реновації в Європі залишався високим завдяки проєктам, законтрактованим ще до зменшення фінансування. Але у 2025 році очікується значне падіння через відсутність нових масштабних програм.

Китай: нові виклики, нові акценти

У Китаї традиційно більшість інвестицій спрямовувалась на нове будівництво. Проте різке падіння в секторі нерухомості (понад 10% за рік) призвело до зменшення вкладень навіть у нові об’єкти. Ситуацію ускладнили нові мита США та загальна слабкість ринку нерухомості.

• Очікується, що підтримка енергоефективності залишатиметься в пріоритеті у 15-му П’ятирічному плані (2026–2030).
• Серед завдань — масштабне впровадження будівель з ультранизьким споживанням енергії, модернізація міської інфраструктури, розвиток зеленої сільської забудови, системи теплового обліку та інтеграція ВДЕ.

США: стабільність на фоні скорочень у Європі

Інвестиції у реновації та теплоізоляцію будівель залишаються стабільними завдяки продовженню фінансування в межах Inflation Reduction Act. Водночас:

• Частина програм реалізується через окремі штати і ще не запущена повністю.
• Каліфорнія у червні 2024 року отримала $80 млн для програми HEEHRA і $291 млн у січні 2025 року для програми HOMES.
• Вашингтон D.C. має програму підтримки для малозабезпечених домогосподарств для покращення енергоефективності.

Очікування на 2025 рік

• Зниження інвестицій у модернізацію будівель у 2025 році стане більш відчутним — через відтермінований ефект скорочення програм у 2024 році.
• Зростання витрат на високоефективну техніку не компенсує загального спаду.
• Тарифи на будівельні матеріали додатково підвищують вартість реновацій, що гальмує активність на ринку.

Інвестиції в енергоефективність залишаються життєво важливими для досягнення кліматичних цілей, але без адекватної державної підтримки динаміка зростання опиняється під загрозою

Джерело: Terminal

За матеріалами:

International Energy Agency: World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації:

Reuters: Italy trims Superbonus scheme

Clean Energy Wire: Germany subsidy reforms

Світовий енергетичний ринок переживає зсув: попри здешевлення ВДЕ, інвестиції у мережі та стабільність постачання електроенергії залишаються критичними

Інвестиції у ВДЕ: прогрес і бар’єри

• Зниження вартості сонячних, вітрових технологій та акумуляторів протягом останнього десятиліття стало рушієм для масштабних інвестицій.
• Прогрес у реалізації цілі потроєння світових потужностей ВДЕ до 2030 року, ухваленої на COP28, прямо залежить від середовища для інвестицій.
• Зростаюча потреба в інтеграції ВДЕ у енергосистеми вимагає ефективних рішень для підключення та керування навантаженням.

Нові драйвери попиту: епоха електрики

• Попит на електроенергію зростає — через розвиток центрів обробки даних, ШІ, електротранспорту та промислової електрифікації.
• Інтерес до ядерної енергетики та малих модульних реакторів (SMR) зріс, але реалізація таких проєктів вимагає часу.
• Зростання попиту вже призвело до нової хвилі замовлень газотурбін у США.

Безпека електропостачання: виклик для політики

• Блекаут на Іберійському півострові у квітні 2025 року став тривожним сигналом для політиків.
• Зростає схвалення маневрових генеруючих потужностей — паралельно з розширенням ВДЕ.
• Китай досяг рекордного рівня нових інвестицій у вугільну генерацію — найвищого з 2015 року.

Інфраструктурні вузькі місця

• Забезпечення сучасних та гнучких електромереж є критичним для стабільного постачання.
• Надмірна кількість проєктів очікує підключення до мережі — створюється затор у розвитку генерації.
• Зростання цін на кабелі та трансформатори та довші терміни постачання гальмують інвестиції.
• Виробникам потрібна прозора інформація про майбутній попит для обґрунтування розширення виробництва.

Виклики для ринків, що розвиваються

• Африка та Індія встановили рекордні обсяги комунальної ВДЕ у 2024 році.
• Водночас, частка інвестицій у країни, що розвиваються (EMDE), без Китаю — продовжує падати.
• Головний бар’єр — висока вартість фінансування та необхідність покращення інвестиційного клімату.

Пакистан: уроки дешевої сонячної енергії

• Понад 2 млрд доларів — обсяг імпорту китайських сонячних панелей до Пакистану у 2024 році (0,5% ВВП країни).
• Країна продемонструвала, як мала генерація може швидко масштабуватися до рівня комунальних об’єктів.
• Втім, децентралізовані рішення потребують нових бізнес-моделей та регуляторних підходів, щоб не конфліктувати з традиційною мережею.

Світ входить в епоху електрики, де попит на електроенергію зростає у всіх секторах. Це відкриває значні можливості, але вимагає нових підходів до інвестицій, управління та політики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA – World Energy Investment 2025
Додаткові джерела інформації: IEA on Grid Modernisation, U.S. DOE Solar Office

Попри рекордне розширення відновлюваних джерел енергії та зростання споживання електроенергії, глобальні інвестиції в електромережі значно відстають, створюючи ризики для енергетичної стабільності у найближчому майбутньому.

Нерівномірне фінансування загрожує переходу до чистої енергетики

Упродовж останніх років у світі щорічно витрачається близько 400 мільярдів доларів США на розвиток електричних мереж, тоді як на спорудження генерувальних потужностей – приблизно 1 трильйон доларів США. Це свідчить про дисбаланс у фінансуванні, який може стати перешкодою для подальшого енергетичного переходу.

• Інвестиції в мережі становлять лише 40% від витрат на генерацію, тоді як для ефективної інтеграції ВДЕ вони мають бути співставними.
• Основні бар’єри: тривалі дозвільні процедури, дефіцит трансформаторів і кабелів, а також фінансова нестабільність енергокомпаній у країнах, що розвиваються.
• Ці чинники уповільнюють розширення та модернізацію мереж, необхідних для надійного та стійкого енергопостачання.

Незбалансоване фінансування інфраструктури електропередачі створює ризик сповільнення декарбонізації в глобальному масштабі

Висновки для України та світу

Україна, як і більшість країн Європи, нарощує частку відновлюваної генерації. Проте без системного розвитку мережевої інфраструктури існує загроза перевантаження ліній та обмежень на підключення нових об’єктів. У глобальному контексті фінансова неспроможність частини енергетичних компаній країн, що розвиваються, загрожує подальшим затримкам у досягненні цілей сталого розвитку.

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA

Додаткові джерела інформації:
* IRENA
* World Bank – Energy Infrastructure

Норвезький суверенний фонд, створений завдяки нафтогазовим доходам, придбає 49% у двох морських вітрових проєктах RWE — Nordseecluster (Німеччина) та Thor (Данія). Загальна вартість угоди — $1,5 млрд. RWE залишатиметься оператором обох проєктів, які мають вийти на повну потужність до 2029 року.

Об’єднані Арабські Емірати інвестують у США $1,4 трлн, зокрема в енергетику, ШІ та напівпровідники. Президент Трамп обговорює з лідерами нафтогазових компаній зниження регуляторного навантаження та стимулювання експорту. Санкції проти Венесуели впливають на європейські компанії. США активно розвивають LNG-експорт, атомну енергетику та альтернативні джерела.

ОАЕ інвестують $1,4 трлн у США, зокрема в енергетику

Після зустрічей з президентом Дональдом Трампом ОАЕ оголосили про 10-річні інвестиції в штучний інтелект, напівпровідники, енергетику та виробництво. Серед ключових угод:

• $25 млрд від ADQ та Energy Capital Partners у енергетичну інфраструктуру та центри обробки даних.
• XRG (ADNOC) збільшить видобуток та експорт газу в США через LNG-завод у Техасі.
• Саудівська Аравія готує угоду на $1 трлн, а Aramco розглядає інвестиції в американський LNG, зокрема в проєкт Woodside Energy Louisiana LNG.

Трамп обговорив з лідерами нафтогазових компаній зростання видобутку

19 березня президент Трамп провів зустріч із керівниками ExxonMobil, Chevron та інших компаній у Мар-а-Лаго. Обговорювали:

• Субсидії для проєктів із розширенням видобутку та експорту.
• Прискорення отримання ліцензій на нові проєкти.
• Очікуваний бум робочих місць у нафтогазовій галузі вже у III кварталі 2025 року.

Санкції проти Венесуели: удар по європейських компаніях

• OFAC скасувало ліцензію Maurel et Prom на роботу у Венесуелі.
• Eni більше не може отримувати відшкодування за газ через постачання нафти від PDVSA.
• Іспанія захищає Repsol після скасування ліцензій США.

Розвиток LNG-експорту та атомної енергетики

• Delfin LNG отримала ліцензію на будівництво глибоководного порту для експорту LNG з Луїзіани.
• Holtec International дозволено передавати технології малих модульних реакторів (SMR-160) компаніям в Індії.
• Індія розглядає скасування імпортного податку на американський LNG.

Зміни в регулюванні та нові проєкти

• Трамп заблокував збір за викиди метану.
• EPA переглядає правила для вугільних станцій.
• Glenfarne Group інвестує $44 млрд у Alaska LNG, у партнерстві з тайванською CPC.
• Avangrid виділить $20 млрд на модернізацію електромереж США до 2030 року.

Інші ключові події

• ExxonMobil планує збільшити капіталізацію до $1 трлн завдяки інвестиціям у низьковуглецеві технології.
• Cheniere досягла 4000-го завантаження LNG, встановивши рекорд.
• Woodside Energy підписала 15-річну угоду з China Resources на постачання LNG.
• Jupiter Power залучив $286 млн для акумуляторних проєктів у США.

Джерело: «НТЦ Псіхєя».

За матеріалами: Владислав Онуфрей