<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Iran US tensions</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/iran-us-tensions/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Світовий нафтовий ринок на межі: напруга між США та Іраном, скорочення видобутку OPEC+ і нові санкційні ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovij-naftovij-rinok-na-mezhi-napruga-mizh-ssha-ta-iranom-skorochennya-vidobutku-opec-i-novi-sankcijni-riziki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovij-naftovij-rinok-na-mezhi-napruga-mizh-ssha-ta-iranom-skorochennya-vidobutku-opec-i-novi-sankcijni-riziki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 07:32:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent oil price]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Iran US tensions]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153590</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30115-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок на межі: напруга між США та Іраном, скорочення видобутку OPEC+ і нові санкційні ризики"/><br />Світові ціни на нафту на початку лютого демонструють зростання на тлі загострення геополітичної напруги між США та Іраном, скорочення видобутку країнами OPEC+ та зміни глобальних потоків сировини. Ринок дедалі більше реагує не лише на фактичні перебої, а й на ризики майбутніх конфліктів, санкцій та логістичних обмежень. Нафтовий ринок у стані підвищеної тривоги Друга торгова декада [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30115-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок на межі: напруга між США та Іраном, скорочення видобутку OPEC+ і нові санкційні ризики"/><br /><p>Світові ціни на нафту на початку лютого демонструють зростання на тлі загострення геополітичної напруги між США та Іраном, скорочення видобутку країнами OPEC+ та зміни глобальних потоків сировини. Ринок дедалі більше реагує не лише на фактичні перебої, а й на ризики майбутніх конфліктів, санкцій та логістичних обмежень.</p>
<h3>Нафтовий ринок у стані підвищеної тривоги</h3>
<p>Друга торгова декада лютого розпочалася зі зростання котирувань. Ф&#8217;ючерси на Brent на біржі ICE наблизилися до <strong>70 доларів за барель</strong>, що відображає переоцінку геополітичних ризиків учасниками ринку.</p>
<h4>Фактор США – Іран</h4>
<p>Ключовим тригером стало загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном:</p>
<ul>
<li>переговори щодо іранської ядерної програми в Омані завершилися <strong>без прориву</strong>;</li>
<li>Міністерство транспорту США надало рекомендації американським торговельним суднам <strong>уникати іранських вод</strong>;</li>
<li>суднам під прапором США рекомендовано <em>не погоджуватися на огляд</em> з боку Ірану.</li>
</ul>
<p>Для ринку це сигнал про можливе силове загострення та ризик перебоїв у Перській затоці – регіоні, через який проходить значна частина світових нафтових потоків.</p>
<h4>OPEC+ зменшує пропозицію</h4>
<p>За даними S&amp;P Global, у січні країни OPEC+ скоротили видобуток до <strong>42,56 млн барелів на добу</strong>:</p>
<ul>
<li>зниження становило <strong>270 тис. барелів на добу</strong> порівняно з груднем;</li>
<li>це перше місячне падіння за <strong>13 місяців</strong>;</li>
<li>основні скорочення зафіксовані в Казахстані, росії, Нігерії та Лівії.</li>
</ul>
<p>Скорочення пропозиції знижує страхи надлишку на ринку та підтримує ціни.</p>
<h4>Зміни у глобальному балансі постачання</h4>
<ul>
<li><strong>Венесуела</strong> відновила видобуток в поясі Оріноко майже до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після згортання тимчасових обмежень;</li>
<li><strong>США</strong> у листопаді скоротили видобуток на <strong>82 тис. барелів на добу</strong> – до 13,70 млн барелів;</li>
<li><strong>Казахстан</strong>: видобуток на родовищі Тенгіз відновився лише до <strong>550 тис. барелів на добу</strong>, що становить <em>60 відсотків проєктної потужності</em>.</li>
</ul>
<h4>Переформатування потоків російської та іранської нафти</h4>
<ul>
<li>індійські НПЗ IOC, BPCL та Reliance вирішили <strong>не замовляти російську нафту</strong> з постачанням у квітні;</li>
<li>Китай скоротив імпорт іранської нафти до <strong>1,17 млн барелів на добу</strong> у січні;</li>
<li>зростання постачання з росії <em>витісняє іранські обсяги</em> з азійського ринку.</li>
</ul>
<h4>Санкції та інфраструктурні ризики</h4>
<p>Європейська комісія запропонувала розширити санкції проти росії, включивши:</p>
<ul>
<li>порт Кулеві в Грузії;</li>
<li>порт Карімун в Індонезії.</li>
</ul>
<p>Це перший випадок, коли Брюссель розглядає <strong>інфраструктуру третіх країн</strong> як об&#8217;єкт санкцій за обслуговування російської нафти.</p>
<h4>Стратегічні сигнали для ринку</h4>
<ul>
<li>QatarEnergy відклала запуск розширення North Field East потужністю <strong>32 млн тонн СПГ на рік</strong> вартістю <strong>29 млрд доларів</strong> до кінця 2026 або початку 2027 року;</li>
<li>Нова Зеландія планує запустити перший термінал імпорту СПГ до <strong>початку 2028 року</strong> через дефіцит гідроресурсів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Markets-on-Edge-as-Washington-and-Tehran-Drift-Toward-Confrontation.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30115-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок на межі: напруга між США та Іраном, скорочення видобутку OPEC+ і нові санкційні ризики"/><br /><p>Світові ціни на нафту на початку лютого демонструють зростання на тлі загострення геополітичної напруги між США та Іраном, скорочення видобутку країнами OPEC+ та зміни глобальних потоків сировини. Ринок дедалі більше реагує не лише на фактичні перебої, а й на ризики майбутніх конфліктів, санкцій та логістичних обмежень.</p>
<h3>Нафтовий ринок у стані підвищеної тривоги</h3>
<p>Друга торгова декада лютого розпочалася зі зростання котирувань. Ф&#8217;ючерси на Brent на біржі ICE наблизилися до <strong>70 доларів за барель</strong>, що відображає переоцінку геополітичних ризиків учасниками ринку.</p>
<h4>Фактор США – Іран</h4>
<p>Ключовим тригером стало загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном:</p>
<ul>
<li>переговори щодо іранської ядерної програми в Омані завершилися <strong>без прориву</strong>;</li>
<li>Міністерство транспорту США надало рекомендації американським торговельним суднам <strong>уникати іранських вод</strong>;</li>
<li>суднам під прапором США рекомендовано <em>не погоджуватися на огляд</em> з боку Ірану.</li>
</ul>
<p>Для ринку це сигнал про можливе силове загострення та ризик перебоїв у Перській затоці – регіоні, через який проходить значна частина світових нафтових потоків.</p>
<h4>OPEC+ зменшує пропозицію</h4>
<p>За даними S&amp;P Global, у січні країни OPEC+ скоротили видобуток до <strong>42,56 млн барелів на добу</strong>:</p>
<ul>
<li>зниження становило <strong>270 тис. барелів на добу</strong> порівняно з груднем;</li>
<li>це перше місячне падіння за <strong>13 місяців</strong>;</li>
<li>основні скорочення зафіксовані в Казахстані, росії, Нігерії та Лівії.</li>
</ul>
<p>Скорочення пропозиції знижує страхи надлишку на ринку та підтримує ціни.</p>
<h4>Зміни у глобальному балансі постачання</h4>
<ul>
<li><strong>Венесуела</strong> відновила видобуток в поясі Оріноко майже до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після згортання тимчасових обмежень;</li>
<li><strong>США</strong> у листопаді скоротили видобуток на <strong>82 тис. барелів на добу</strong> – до 13,70 млн барелів;</li>
<li><strong>Казахстан</strong>: видобуток на родовищі Тенгіз відновився лише до <strong>550 тис. барелів на добу</strong>, що становить <em>60 відсотків проєктної потужності</em>.</li>
</ul>
<h4>Переформатування потоків російської та іранської нафти</h4>
<ul>
<li>індійські НПЗ IOC, BPCL та Reliance вирішили <strong>не замовляти російську нафту</strong> з постачанням у квітні;</li>
<li>Китай скоротив імпорт іранської нафти до <strong>1,17 млн барелів на добу</strong> у січні;</li>
<li>зростання постачання з росії <em>витісняє іранські обсяги</em> з азійського ринку.</li>
</ul>
<h4>Санкції та інфраструктурні ризики</h4>
<p>Європейська комісія запропонувала розширити санкції проти росії, включивши:</p>
<ul>
<li>порт Кулеві в Грузії;</li>
<li>порт Карімун в Індонезії.</li>
</ul>
<p>Це перший випадок, коли Брюссель розглядає <strong>інфраструктуру третіх країн</strong> як об&#8217;єкт санкцій за обслуговування російської нафти.</p>
<h4>Стратегічні сигнали для ринку</h4>
<ul>
<li>QatarEnergy відклала запуск розширення North Field East потужністю <strong>32 млн тонн СПГ на рік</strong> вартістю <strong>29 млрд доларів</strong> до кінця 2026 або початку 2027 року;</li>
<li>Нова Зеландія планує запустити перший термінал імпорту СПГ до <strong>початку 2028 року</strong> через дефіцит гідроресурсів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Markets-on-Edge-as-Washington-and-Tehran-Drift-Toward-Confrontation.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovij-naftovij-rinok-na-mezhi-napruga-mizh-ssha-ta-iranom-skorochennya-vidobutku-opec-i-novi-sankcijni-riziki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові ціни на нафту завмерли між дипломатією та ризиками ескалації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovi-cini-na-naftu-zavmerli-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikami-eskalaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovi-cini-na-naftu-zavmerli-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikami-eskalaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 06:41:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Iran US tensions]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Іран США]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153588</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30113-Нефть.jpg" alt="Світові ціни на нафту завмерли між дипломатією та ризиками ескалації"/><br />Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу очікування. Інвестори одночасно стежать за напруженістю між США та Іраном, спробами завершити війну росії проти України, а також за сигналами з економіки США. Попри геополітичні ризики, котирування залишаються майже без змін, оскільки реальних перебоїв у постачанні поки не зафіксовано. Ринок нафти між страхами та фактами Станом на 10 лютого [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30113-Нефть.jpg" alt="Світові ціни на нафту завмерли між дипломатією та ризиками ескалації"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу очікування. Інвестори одночасно стежать за напруженістю між США та Іраном, спробами завершити війну росії проти України, а також за сигналами з економіки США. Попри геополітичні ризики, котирування залишаються майже без змін, оскільки реальних перебоїв у постачанні поки не зафіксовано.</p>
<h3>Ринок нафти між страхами та фактами</h3>
<p>Станом на 10 лютого світові ціни на нафту демонструють стриману динаміку, що свідчить про обережність трейдерів і відсутність чітких сигналів для різкого руху.</p>
<h4>Поточна цінова ситуація</h4>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>24 центи</strong> або <strong>0,3%</strong> і закріпилася на рівні <strong>68,80 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> втратила <strong>40 центів</strong> або <strong>0,6%</strong>, завершивши торги на рівні <strong>63,96 долара за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що ринок перебуває у стані паузи до появи чітких сигналів щодо реального впливу геополітики на фізичні потоки нафти.</p>
<blockquote><p>Трейдери не готові активно рухати ринок вгору чи вниз, доки не з’являться чіткі сигнали з дипломатії, даних про запаси або підтвердження реальних, а не лише потенційних, збоїв у постачанні — аналітики Gelber &amp; Associates</p></blockquote>
<h4>Іран, США та Ормузька протока</h4>
<ul>
<li>Минулого тижня <strong>дипломати США та Ірану</strong> провели переговори через посередників в Омані.</li>
<li>Іран заявив, що контакти дозволили оцінити серйозність позиції Вашингтона та зберегти дипломатичний трек.</li>
<li>Ситуацію загострює розміщення <em>американської військово-морської флотилії</em> у регіоні.</li>
</ul>
<p>Через <strong>Ормузьку протоку</strong> проходить близько <strong>20%</strong> світового споживання нафти. Саме цим маршрутом експортують нафту Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт та Ірак, що робить будь-яку ескалацію критичним ризиком для глобального ринку.</p>
<p>За даними Управління енергетичної інформації США, у <strong>2025 році Іран</strong> був <strong>третім найбільшим виробником нафти в ОПЕК</strong>, поступаючись лише Саудівській Аравії та Іраку.</p>
<h4>росія, Україна та переформатування потоків</h4>
<ul>
<li>ЄС готує перелік вимог, які можуть бути висунуті росії в межах потенційного врегулювання війни проти України.</li>
<li>Метою цих кроків є <strong>скорочення нафтових доходів рф</strong>.</li>
<li>У 2025 році росія була <strong>третім найбільшим виробником нафти у світі</strong> після США та Саудівської Аравії.</li>
</ul>
<p>Паралельно Індія зменшує закупівлі російської нафти. Державна компанія Indian Oil придбала <strong>6 млн барелів</strong> сировини з <strong>Західної Африки та Близького Сходу</strong>, уникаючи російських обсягів у межах торговельних переговорів із США.</p>
<h4>Венесуела</h4>
<ul>
<li>Розширення ліцензій США може відновити нафтовидобуток Венесуели до <strong>середини 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікується повернення до рівнів, що існували <em>до морської блокади у грудні</em>.</li>
</ul>
<h4>Економіка США та запаси нафти</h4>
<ul>
<li>Роздрібні продажі у США в грудні <strong>не зросли</strong>, що сигналізує про уповільнення споживчої активності.</li>
<li>Аналітики очікують зростання запасів сирої нафти на <strong>0,1 млн барелів</strong> за тиждень.</li>
<li>Для порівняння: рік тому запаси зросли на <strong>4,1 млн барелів</strong>, а середній показник за 5 років становить <strong>1,4 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<p>Інвестори також уважно стежать за даними щодо зайнятості та інфляції, які можуть вплинути на політику Федеральної резервної системи та, відповідно, на попит на енергоносії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-drifts-lower-traders-weigh-supply-risks-amid-usiran-tensions-2026-02-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30113-Нефть.jpg" alt="Світові ціни на нафту завмерли між дипломатією та ризиками ескалації"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу очікування. Інвестори одночасно стежать за напруженістю між США та Іраном, спробами завершити війну росії проти України, а також за сигналами з економіки США. Попри геополітичні ризики, котирування залишаються майже без змін, оскільки реальних перебоїв у постачанні поки не зафіксовано.</p>
<h3>Ринок нафти між страхами та фактами</h3>
<p>Станом на 10 лютого світові ціни на нафту демонструють стриману динаміку, що свідчить про обережність трейдерів і відсутність чітких сигналів для різкого руху.</p>
<h4>Поточна цінова ситуація</h4>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>24 центи</strong> або <strong>0,3%</strong> і закріпилася на рівні <strong>68,80 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> втратила <strong>40 центів</strong> або <strong>0,6%</strong>, завершивши торги на рівні <strong>63,96 долара за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що ринок перебуває у стані паузи до появи чітких сигналів щодо реального впливу геополітики на фізичні потоки нафти.</p>
<blockquote><p>Трейдери не готові активно рухати ринок вгору чи вниз, доки не з’являться чіткі сигнали з дипломатії, даних про запаси або підтвердження реальних, а не лише потенційних, збоїв у постачанні — аналітики Gelber &amp; Associates</p></blockquote>
<h4>Іран, США та Ормузька протока</h4>
<ul>
<li>Минулого тижня <strong>дипломати США та Ірану</strong> провели переговори через посередників в Омані.</li>
<li>Іран заявив, що контакти дозволили оцінити серйозність позиції Вашингтона та зберегти дипломатичний трек.</li>
<li>Ситуацію загострює розміщення <em>американської військово-морської флотилії</em> у регіоні.</li>
</ul>
<p>Через <strong>Ормузьку протоку</strong> проходить близько <strong>20%</strong> світового споживання нафти. Саме цим маршрутом експортують нафту Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт та Ірак, що робить будь-яку ескалацію критичним ризиком для глобального ринку.</p>
<p>За даними Управління енергетичної інформації США, у <strong>2025 році Іран</strong> був <strong>третім найбільшим виробником нафти в ОПЕК</strong>, поступаючись лише Саудівській Аравії та Іраку.</p>
<h4>росія, Україна та переформатування потоків</h4>
<ul>
<li>ЄС готує перелік вимог, які можуть бути висунуті росії в межах потенційного врегулювання війни проти України.</li>
<li>Метою цих кроків є <strong>скорочення нафтових доходів рф</strong>.</li>
<li>У 2025 році росія була <strong>третім найбільшим виробником нафти у світі</strong> після США та Саудівської Аравії.</li>
</ul>
<p>Паралельно Індія зменшує закупівлі російської нафти. Державна компанія Indian Oil придбала <strong>6 млн барелів</strong> сировини з <strong>Західної Африки та Близького Сходу</strong>, уникаючи російських обсягів у межах торговельних переговорів із США.</p>
<h4>Венесуела</h4>
<ul>
<li>Розширення ліцензій США може відновити нафтовидобуток Венесуели до <strong>середини 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікується повернення до рівнів, що існували <em>до морської блокади у грудні</em>.</li>
</ul>
<h4>Економіка США та запаси нафти</h4>
<ul>
<li>Роздрібні продажі у США в грудні <strong>не зросли</strong>, що сигналізує про уповільнення споживчої активності.</li>
<li>Аналітики очікують зростання запасів сирої нафти на <strong>0,1 млн барелів</strong> за тиждень.</li>
<li>Для порівняння: рік тому запаси зросли на <strong>4,1 млн барелів</strong>, а середній показник за 5 років становить <strong>1,4 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<p>Інвестори також уважно стежать за даними щодо зайнятості та інфляції, які можуть вплинути на політику Федеральної резервної системи та, відповідно, на попит на енергоносії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-drifts-lower-traders-weigh-supply-risks-amid-usiran-tensions-2026-02-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovi-cini-na-naftu-zavmerli-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikami-eskalaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/iran-us-tensions/feed/ ) in 0.26364 seconds, on Apr 18th, 2026 at 6:46 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 18th, 2026 at 7:46 am UTC -->