<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ископаемое топливо</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/iskopaemoe-toplivo/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Еврокомиссия поддержала решение ЕИБ прекратит помощь проектам в сфере ископаемого топлива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/15/evrokomissiya-podderzhala-reshenie-eib-prekratit-pomoshh-proektam-v-sfere-iskopaemogo-topliva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/15/evrokomissiya-podderzhala-reshenie-eib-prekratit-pomoshh-proektam-v-sfere-iskopaemogo-topliva/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 15 Nov 2019 09:40:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Еврокомиссия]]></category>
		<category><![CDATA[ископаемое топливо]]></category>
		<category><![CDATA[низкоуглеродная энергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=131484</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19592-ископаемое_топливо.jpg" alt="Еврокомиссия поддержала решение ЕИБ прекратит помощь проектам в сфере ископаемого топлива"/><br />Еврокомиссия поддерживает решение Европейского инвестиционного банка прекратить с конца 2021 года финансирование проектов в области ископаемого топлива.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19592-ископаемое_топливо.jpg" alt="Еврокомиссия поддержала решение ЕИБ прекратит помощь проектам в сфере ископаемого топлива"/><br /><p>Еврокомиссия поддерживает решение Европейского инвестиционного банка прекратить с конца 2021 года финансирование проектов в области ископаемого топлива.<span id="more-131484"></span></p>
<p>Об этом говорится в сообщении ЕК, <a href="https://1prime.ru/energy/20191115/830551382.html">пишет</a> Прайм.</p>
<p>&#171;ЕК поддерживает новую политику ЕИБ по кредитованию энергетики… ЕК поддерживает увеличение финансирования низкоуглеродной энергетики, что также приведет к постепенному прекращению поддержки проектов, связанных с ископаемым топливом, включая природный газ&#187;, — говорится в релизе.</p>
<p>Правление ЕИБ в четверг приняло стратегию, согласной которой банк с конца 2021 года не будет рассматривать новые финансовые вложения в проекты в сфере ископаемых видов топлива. Инвестбанк, отбирая проекты для финансирования, будет отдавать приоритет, в том числе, тем, которые повышают энергоэффективность и декарбонизацию энергии.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19592-ископаемое_топливо.jpg" alt="Еврокомиссия поддержала решение ЕИБ прекратит помощь проектам в сфере ископаемого топлива"/><br /><p>Еврокомиссия поддерживает решение Европейского инвестиционного банка прекратить с конца 2021 года финансирование проектов в области ископаемого топлива.<span id="more-131484"></span></p>
<p>Об этом говорится в сообщении ЕК, <a href="https://1prime.ru/energy/20191115/830551382.html">пишет</a> Прайм.</p>
<p>&#171;ЕК поддерживает новую политику ЕИБ по кредитованию энергетики… ЕК поддерживает увеличение финансирования низкоуглеродной энергетики, что также приведет к постепенному прекращению поддержки проектов, связанных с ископаемым топливом, включая природный газ&#187;, — говорится в релизе.</p>
<p>Правление ЕИБ в четверг приняло стратегию, согласной которой банк с конца 2021 года не будет рассматривать новые финансовые вложения в проекты в сфере ископаемых видов топлива. Инвестбанк, отбирая проекты для финансирования, будет отдавать приоритет, в том числе, тем, которые повышают энергоэффективность и декарбонизацию энергии.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/15/evrokomissiya-podderzhala-reshenie-eib-prekratit-pomoshh-proektam-v-sfere-iskopaemogo-topliva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна не зможе розвиватися за старим консервативним сценарієм, який базується на викопному паливі, &#8212; Семерак</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/ukra%d1%97na-ne-zmozhe-rozvivatisya-za-starim-konservativnim-scenariyem-yakij-bazuyetsya-na-vikopnomu-palivi-semerak/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/ukra%d1%97na-ne-zmozhe-rozvivatisya-za-starim-konservativnim-scenariyem-yakij-bazuyetsya-na-vikopnomu-palivi-semerak/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Apr 2018 13:13:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[ВИЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ископаемое топливо]]></category>
		<category><![CDATA[Минприроды]]></category>
		<category><![CDATA[Минэкологии]]></category>
		<category><![CDATA[О. Семерак]]></category>
		<category><![CDATA[Парижское соглашение]]></category>
		<category><![CDATA[Стратегия низкоуглеродного развития]]></category>
		<category><![CDATA[энергоэффективность]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=116924</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13463-ostap_semerak11.jpg" alt="Україна не зможе розвиватися за старим консервативним сценарієм, який базується на викопному паливі, &#8212; Семерак"/><br />Глобалізаційні процеси в сучасному світі створюють виклики і одночасно є шансом для України побудувати нову конкурентну економіку, орієнтовану на енергозаощадливі технології та поступову відмову від викопного палива.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13463-ostap_semerak11.jpg" alt="Україна не зможе розвиватися за старим консервативним сценарієм, який базується на викопному паливі, &#8212; Семерак"/><br /><p>Глобалізаційні процеси в сучасному світі створюють виклики і одночасно є шансом для України побудувати нову конкурентну економіку, орієнтовану на енергозаощадливі технології та поступову відмову від викопного палива.<span id="more-116924"></span></p>
<p>Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у Києві під час Міжнародної конференції щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди, на якій ряд країн презентували свої напрацювання з розробки Стратегій низьковуглецевого розвитку до 2050 року, <a href="https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ukrayina-ne-zmozhe-rozvivatisya-za-starim-konservativnim-scenariyem-yakij-bazuyetsya-na-vikopnomu-palivi-ostap-semerak" target="_blank">повідомляє</a> Урядовий портал.</p>
<p>Презентуючи розроблену Україною Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, Остап Семерак зазначив, що протягом останніх двох років Уряд приділяє особливу увагу розробці нової національної кліматичної політики і, зокрема, майбутній реалізації Паризької кліматичної угоди.</p>
<p>«Глобалізаційні процеси у світі – це виклик і одночасно можливість для України зробити «стрибок» на новий рівень розвитку та побудувати нову конкурентну економіку», &#8212; сказав Остап Семерак.</p>
<p>Він нагадав, що модель низьковуглецевого розвитку економіки передбачає декарбонізацію енергетики, підвищення енергоефективності, подальший розвиток відновлювальних джерел енергії.</p>
<p>«Заради можливості бути конкурентоспроможними на міжнародній арені Україна буде змушена буде переорієнтовувати існуючу економічну модель. Ми не можемо дозволити собі «розвиватися» за старим консервативним сценарієм у той час, коли світ поступово відмовляється від викопного палива, зменшує інвестиції у цю сферу, а при цьому у світі стрімко знижуються ціни на сонячну та вітрову енергетику і зростає роль інноваційних технологій», &#8212; сказав Остап Семерак.</p>
<p>Міністр також наголосив, що Україна протягом останніх двох років зробила багато для запровадження національної кліматичної політики. Зокрема, однією з перших розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку, яка є вимогою Паризької кліматичної угоди та найближчим часом має бути розглянута Урядом.</p>
<p>Нагадаємо, сьогодні у Києві розпочалася Міжнародна конференція щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди. Захід організований Мінприроди спільно з глобальною ініціативою Групи Світового банку «Партнерство заради ринкової готовності». У рамках конференції країни-учасники Партнерства презентували свої напрацювання з розробки Стратегії низьковуглецевого розвитку, відповідно до взятих на себе зобов&#8217;язань у рамках Паризької угоди. Також сьогодні у Києві розпочнеться вісімнадцяте засідання Асамблеї «Партнерства заради ринкової готовності» Групи Світового банку, яке вперше проводиться в Україні.</p>
<p>Нагадаємо, у 2016 році набула чинності Паризька кліматична угода, яку підписали 195 країни. Україна однією з перших стала стороною Паризької угоди, яка спрямована на посилення виконання принципів, закладених в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату.</p>
<p>Головна ціль Паризької кліматичної угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату.</p>
<p>Друга мета договору полягає у зменшенні викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ століття.</p>
<p>Кожна країна зобов&#8217;язалась робити внески для досягнення цих двох цілей, так звані «національно визначені внески». У договорі йдеться про те, що ці вклади мають бути амбіційними і зростати з часом. Кожні п&#8217;ять років держави мають звітувати про зроблені внески у Секретаріат РКЗК ООН і ставити нові цілі. Перший звіт країни мають надати у 2023 році.</p>
<p>Відмінністю Паризької угоди від Кіотського протоколу є наявність зобов’язань для всіх країн-учасниць, а не тільки розвинених.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13463-ostap_semerak11.jpg" alt="Україна не зможе розвиватися за старим консервативним сценарієм, який базується на викопному паливі, &#8212; Семерак"/><br /><p>Глобалізаційні процеси в сучасному світі створюють виклики і одночасно є шансом для України побудувати нову конкурентну економіку, орієнтовану на енергозаощадливі технології та поступову відмову від викопного палива.<span id="more-116924"></span></p>
<p>Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у Києві під час Міжнародної конференції щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди, на якій ряд країн презентували свої напрацювання з розробки Стратегій низьковуглецевого розвитку до 2050 року, <a href="https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ukrayina-ne-zmozhe-rozvivatisya-za-starim-konservativnim-scenariyem-yakij-bazuyetsya-na-vikopnomu-palivi-ostap-semerak" target="_blank">повідомляє</a> Урядовий портал.</p>
<p>Презентуючи розроблену Україною Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, Остап Семерак зазначив, що протягом останніх двох років Уряд приділяє особливу увагу розробці нової національної кліматичної політики і, зокрема, майбутній реалізації Паризької кліматичної угоди.</p>
<p>«Глобалізаційні процеси у світі – це виклик і одночасно можливість для України зробити «стрибок» на новий рівень розвитку та побудувати нову конкурентну економіку», &#8212; сказав Остап Семерак.</p>
<p>Він нагадав, що модель низьковуглецевого розвитку економіки передбачає декарбонізацію енергетики, підвищення енергоефективності, подальший розвиток відновлювальних джерел енергії.</p>
<p>«Заради можливості бути конкурентоспроможними на міжнародній арені Україна буде змушена буде переорієнтовувати існуючу економічну модель. Ми не можемо дозволити собі «розвиватися» за старим консервативним сценарієм у той час, коли світ поступово відмовляється від викопного палива, зменшує інвестиції у цю сферу, а при цьому у світі стрімко знижуються ціни на сонячну та вітрову енергетику і зростає роль інноваційних технологій», &#8212; сказав Остап Семерак.</p>
<p>Міністр також наголосив, що Україна протягом останніх двох років зробила багато для запровадження національної кліматичної політики. Зокрема, однією з перших розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку, яка є вимогою Паризької кліматичної угоди та найближчим часом має бути розглянута Урядом.</p>
<p>Нагадаємо, сьогодні у Києві розпочалася Міжнародна конференція щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди. Захід організований Мінприроди спільно з глобальною ініціативою Групи Світового банку «Партнерство заради ринкової готовності». У рамках конференції країни-учасники Партнерства презентували свої напрацювання з розробки Стратегії низьковуглецевого розвитку, відповідно до взятих на себе зобов&#8217;язань у рамках Паризької угоди. Також сьогодні у Києві розпочнеться вісімнадцяте засідання Асамблеї «Партнерства заради ринкової готовності» Групи Світового банку, яке вперше проводиться в Україні.</p>
<p>Нагадаємо, у 2016 році набула чинності Паризька кліматична угода, яку підписали 195 країни. Україна однією з перших стала стороною Паризької угоди, яка спрямована на посилення виконання принципів, закладених в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату.</p>
<p>Головна ціль Паризької кліматичної угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату.</p>
<p>Друга мета договору полягає у зменшенні викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ століття.</p>
<p>Кожна країна зобов&#8217;язалась робити внески для досягнення цих двох цілей, так звані «національно визначені внески». У договорі йдеться про те, що ці вклади мають бути амбіційними і зростати з часом. Кожні п&#8217;ять років держави мають звітувати про зроблені внески у Секретаріат РКЗК ООН і ставити нові цілі. Перший звіт країни мають надати у 2023 році.</p>
<p>Відмінністю Паризької угоди від Кіотського протоколу є наявність зобов’язань для всіх країн-учасниць, а не тільки розвинених.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/ukra%d1%97na-ne-zmozhe-rozvivatisya-za-starim-konservativnim-scenariyem-yakij-bazuyetsya-na-vikopnomu-palivi-semerak/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рокфеллеры выводят деньги из нефтяных и угольных компаний</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/03/28/rokfellery-vyvodyat-dengi-iz-neftyanyx-i-ugolnyx-kompanij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/03/28/rokfellery-vyvodyat-dengi-iz-neftyanyx-i-ugolnyx-kompanij/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Mar 2016 06:15:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Полина Опухла]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[RFF]]></category>
		<category><![CDATA[инвестиции]]></category>
		<category><![CDATA[ископаемое топливо]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[Фонд Рокфеллеров]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=101362</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/8775-97604321_PG4ceZ9SttU.jpg" alt="Рокфеллеры выводят деньги из нефтяных и угольных компаний"/><br />Фонд семьи Рокфеллеров (RFF) объявил о намерении «как можно скорее» избавиться от активов в компаниях, добывающих ископаемые виды топлива, в том числе крупнейшей нефтяной компании ExxonMobil.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/8775-97604321_PG4ceZ9SttU.jpg" alt="Рокфеллеры выводят деньги из нефтяных и угольных компаний"/><br /><p>Фонд семьи Рокфеллеров (RFF) объявил о намерении «как можно скорее» избавиться от активов в компаниях, добывающих ископаемые виды топлива, в том числе крупнейшей нефтяной компании ExxonMobil.<span id="more-101362"></span></p>
<p>Заявление опубликовано на официальном <a href="http://www.rffund.org/divestment" target="_blank">сайте фонда</a>, передает <a href="http://www.rbc.ru/rbcfreenews/56f30ecd9a79474b5d865cfb?utm_source=dlvr.it&amp;utm_medium=twitter#xtor=AL-%5Binternal_traffic%5D--%5Brss.rbc.ru%5D-%5Btop_stories_brief_news%5D" target="_blank">РБК</a>.</p>
<p>«В условиях, когда мировое сообщество работает над тем, чтобы избавиться от необходимости использования ископаемых видов топлива, нет смысла — ни с финансовой, ни с этической стороны — продолжать сохранять инвестиции в этих компаниях», — говорится в заявлении.</p>
<p>Также фонд подчеркивает, что сейчас нет никаких разумных причин для того, чтобы продолжать разведку новых месторождений углеводородов. Кроме того, как подчеркивает RFF, большую часть уже разведанных запасов нужно оставить в земле, чтобы «дать надежду на выживание человечества и экосистемы в предстоящие десятилетия».</p>
<p>В заявлении указывается, что фонд отдал распоряжение избавиться от активов во всех угольных и нефтяных компаниях и сохранять инвестиции по этим направлениям на уровне менее 1% от общего инвестиционного портфеля.</p>
<p>«Мы считаем, что было бы упущением с нашей стороны не обратить внимание на предосудительное поведение со стороны ExxonMobil. Существует информация, которая позволяет предположить, что компания с 1980-х годов вводит в заблуждение общественность по поводу своего отношения к изменению климата, в то время как одновременно тратит миллионы, чтобы укрепить свою собственную инфраструктуру вопреки разрушительным последствиям от изменения климата, — отмечает фонд. — Соответствующие органы определят, нарушила ли ExxonMobil какие-либо законы, но мы не можем быть связаны с компанией, которая так презрительно относится к интересам общества».</p>
<p>Как отмечает Reuters, хотя инвестиции фонда с активами в $130 млн в угольные компании и в разработку нефтяных песков в Канаде сравнительно невелики, принятое руководством фонда решение является примечательным, поскольку век назад Джон Д.Рокфеллер создал свое состояние в компании Standard Oil, предшественнице ExxonMobil.</p>
<h4>Справка:</h4>
<p style="padding-left: 45px;">Фонд семьи Рокфеллеров (RFF)  — учрежденная в 1967 году американская благотворительная организация, занимающаяся вопросами защиты окружающей среды и социальными проблемами.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/8775-97604321_PG4ceZ9SttU.jpg" alt="Рокфеллеры выводят деньги из нефтяных и угольных компаний"/><br /><p>Фонд семьи Рокфеллеров (RFF) объявил о намерении «как можно скорее» избавиться от активов в компаниях, добывающих ископаемые виды топлива, в том числе крупнейшей нефтяной компании ExxonMobil.<span id="more-101362"></span></p>
<p>Заявление опубликовано на официальном <a href="http://www.rffund.org/divestment" target="_blank">сайте фонда</a>, передает <a href="http://www.rbc.ru/rbcfreenews/56f30ecd9a79474b5d865cfb?utm_source=dlvr.it&amp;utm_medium=twitter#xtor=AL-%5Binternal_traffic%5D--%5Brss.rbc.ru%5D-%5Btop_stories_brief_news%5D" target="_blank">РБК</a>.</p>
<p>«В условиях, когда мировое сообщество работает над тем, чтобы избавиться от необходимости использования ископаемых видов топлива, нет смысла — ни с финансовой, ни с этической стороны — продолжать сохранять инвестиции в этих компаниях», — говорится в заявлении.</p>
<p>Также фонд подчеркивает, что сейчас нет никаких разумных причин для того, чтобы продолжать разведку новых месторождений углеводородов. Кроме того, как подчеркивает RFF, большую часть уже разведанных запасов нужно оставить в земле, чтобы «дать надежду на выживание человечества и экосистемы в предстоящие десятилетия».</p>
<p>В заявлении указывается, что фонд отдал распоряжение избавиться от активов во всех угольных и нефтяных компаниях и сохранять инвестиции по этим направлениям на уровне менее 1% от общего инвестиционного портфеля.</p>
<p>«Мы считаем, что было бы упущением с нашей стороны не обратить внимание на предосудительное поведение со стороны ExxonMobil. Существует информация, которая позволяет предположить, что компания с 1980-х годов вводит в заблуждение общественность по поводу своего отношения к изменению климата, в то время как одновременно тратит миллионы, чтобы укрепить свою собственную инфраструктуру вопреки разрушительным последствиям от изменения климата, — отмечает фонд. — Соответствующие органы определят, нарушила ли ExxonMobil какие-либо законы, но мы не можем быть связаны с компанией, которая так презрительно относится к интересам общества».</p>
<p>Как отмечает Reuters, хотя инвестиции фонда с активами в $130 млн в угольные компании и в разработку нефтяных песков в Канаде сравнительно невелики, принятое руководством фонда решение является примечательным, поскольку век назад Джон Д.Рокфеллер создал свое состояние в компании Standard Oil, предшественнице ExxonMobil.</p>
<h4>Справка:</h4>
<p style="padding-left: 45px;">Фонд семьи Рокфеллеров (RFF)  — учрежденная в 1967 году американская благотворительная организация, занимающаяся вопросами защиты окружающей среды и социальными проблемами.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/03/28/rokfellery-vyvodyat-dengi-iz-neftyanyx-i-ugolnyx-kompanij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Энергетические субсидии и реальная цена ископаемого топлива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2015/09/12/09/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2015/09/12/09/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 12 Sep 2015 07:00:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Андрей Конеченков]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[ВИЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ископаемое топливо]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=98540</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/7549-fossil-sunset-595.jpg" alt="Энергетические субсидии и реальная цена ископаемого топлива"/><br />Делать ставку на ископаемое топливо сегодня становится невыгодным]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/7549-fossil-sunset-595.jpg" alt="Энергетические субсидии и реальная цена ископаемого топлива"/><br /><h4 class="p1"><span class="s2">Д</span><span class="s3"><b>елать ставку на ископаемое топливо сегодня становится невыгодным</b></span></h4>
<h4 class="p2"><span id="more-98540"></span></h4>
<p class="p3"><strong><span class="s4"><i>Во-первых, использование ископаемого топлива негативно воздействует на экологию окружающей среды и здоровье человека. Во-вторых, полная зависимость состояния энергетического сектора стран, которые делают ставку на импорт энергоносителей, тормозя развитие технологий с использованием местных и возобновляемых энергоресурсов, ведет к полному разрушению местной экономики и обеднению живущего в этих странах населения.</i></span></strong></p>
<p class="p5"><span class="s5">Наглядным примером является наша страна, импорт энергоносителей в которой за первое полугодие 2015 г. составил более $1 млрд, включая только покупку угля ($855 млн) и ядерного топлива ($208 млн). При этом в Украине продолжаются дискуссии на правительственном уровне относительно того, как будет выживать наша энергетика ближайшей зимой и сколько еще миллиардов нужно занять у кредиторов на пополнение хранилищ запасами угля и природного газа на второе полугодие 2015 г. Несмотря на ряд чисто декларативных заявлений о важности возобновляемой энергетики, создается огромное количество бюрократических барьеров для продвижения «зеленых» технологий в нашей стране.</span></p>
<p class="p6">Сравним два основных направления развития мировой энергетики – так называемую «традиционную» энергетику, основанную на использовании ископаемого топлива и возобновляемую, использующую (возобновляемые источники энергии (ВИЭ). Сторонники традиционной энергетики упорно подчеркивают надежность и ценовую привлекательность ископаемых энергетических ресурсов, обвиняя возобновляемые технологии в дороговизне и невозможности стопроцентного обеспечения энергией.</p>
<p class="p6">Что же происходит на самом деле?</p>
<p class="p7"><strong>Ископаемые энергоресурсы</strong></p>
<p class="p6"><span class="s5">На фоне решения лидеров стран «Большой двадцатки» (G20), принятого еще два года назад относительно поэтапного отказа от субсидий на ископаемое топливо и перехода на возобновляемую энергетику, интересным выглядят выводы нового исследования, проведенного Международным валютным фондом (МВФ), ясно указывающие на продолжение в мире политики гигантского субсидирования ископаемого топлива в размере триллионов долларов (<i>cм.</i> <i>рис.1.Десятка стран, лидирующих по субсидиям, в долларах США)</i>.</span></p>
<p class="p6"><span class="s5">В настоящее время мировые субсидии на ископаемое топливо достигли уже <b>$5,3 трлн в год, или 6,5% мирового ВВП.</b> Следует отметить, что субсидии, включенные в отчет Международного валютного фонда, выходят за рамки простых налоговых льгот, прямых дотаций и т.д. К энергетическим субсидиям эксперты МВФ относят и такие внешние факторы, как загрязнение окружающей среды в результате применения той или иной энергетической технологии, работающей на углеродном топливе, которое, в свою очередь, вызывает бесчисленные проблемы со здоровьем людей и их преждевременные смерти, а также вредные последствия таких природных явлений, как глобальное потепление.</span></p>
<p class="p6">По данным исследования, только США ежегодно тратят порядка $700 млрд на субсидии для экологически загрязняющих, вредных для здоровья людей технологии, основанных на использовании угля, газа и нефти. С учетом населения страны получается, что каждый американец ежегодно платит дополнительно по $2 180 в качестве субсидий на технологии традиционной энергетики.</p>
<p class="p6">Подробнее материал читайте в журнале <strong>«</strong><a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a><strong>» №37 (779)</strong> от 14 сентября <em>20</em><em>15 года</em></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/7549-fossil-sunset-595.jpg" alt="Энергетические субсидии и реальная цена ископаемого топлива"/><br /><h4 class="p1"><span class="s2">Д</span><span class="s3"><b>елать ставку на ископаемое топливо сегодня становится невыгодным</b></span></h4>
<h4 class="p2"><span id="more-98540"></span></h4>
<p class="p3"><strong><span class="s4"><i>Во-первых, использование ископаемого топлива негативно воздействует на экологию окружающей среды и здоровье человека. Во-вторых, полная зависимость состояния энергетического сектора стран, которые делают ставку на импорт энергоносителей, тормозя развитие технологий с использованием местных и возобновляемых энергоресурсов, ведет к полному разрушению местной экономики и обеднению живущего в этих странах населения.</i></span></strong></p>
<p class="p5"><span class="s5">Наглядным примером является наша страна, импорт энергоносителей в которой за первое полугодие 2015 г. составил более $1 млрд, включая только покупку угля ($855 млн) и ядерного топлива ($208 млн). При этом в Украине продолжаются дискуссии на правительственном уровне относительно того, как будет выживать наша энергетика ближайшей зимой и сколько еще миллиардов нужно занять у кредиторов на пополнение хранилищ запасами угля и природного газа на второе полугодие 2015 г. Несмотря на ряд чисто декларативных заявлений о важности возобновляемой энергетики, создается огромное количество бюрократических барьеров для продвижения «зеленых» технологий в нашей стране.</span></p>
<p class="p6">Сравним два основных направления развития мировой энергетики – так называемую «традиционную» энергетику, основанную на использовании ископаемого топлива и возобновляемую, использующую (возобновляемые источники энергии (ВИЭ). Сторонники традиционной энергетики упорно подчеркивают надежность и ценовую привлекательность ископаемых энергетических ресурсов, обвиняя возобновляемые технологии в дороговизне и невозможности стопроцентного обеспечения энергией.</p>
<p class="p6">Что же происходит на самом деле?</p>
<p class="p7"><strong>Ископаемые энергоресурсы</strong></p>
<p class="p6"><span class="s5">На фоне решения лидеров стран «Большой двадцатки» (G20), принятого еще два года назад относительно поэтапного отказа от субсидий на ископаемое топливо и перехода на возобновляемую энергетику, интересным выглядят выводы нового исследования, проведенного Международным валютным фондом (МВФ), ясно указывающие на продолжение в мире политики гигантского субсидирования ископаемого топлива в размере триллионов долларов (<i>cм.</i> <i>рис.1.Десятка стран, лидирующих по субсидиям, в долларах США)</i>.</span></p>
<p class="p6"><span class="s5">В настоящее время мировые субсидии на ископаемое топливо достигли уже <b>$5,3 трлн в год, или 6,5% мирового ВВП.</b> Следует отметить, что субсидии, включенные в отчет Международного валютного фонда, выходят за рамки простых налоговых льгот, прямых дотаций и т.д. К энергетическим субсидиям эксперты МВФ относят и такие внешние факторы, как загрязнение окружающей среды в результате применения той или иной энергетической технологии, работающей на углеродном топливе, которое, в свою очередь, вызывает бесчисленные проблемы со здоровьем людей и их преждевременные смерти, а также вредные последствия таких природных явлений, как глобальное потепление.</span></p>
<p class="p6">По данным исследования, только США ежегодно тратят порядка $700 млрд на субсидии для экологически загрязняющих, вредных для здоровья людей технологии, основанных на использовании угля, газа и нефти. С учетом населения страны получается, что каждый американец ежегодно платит дополнительно по $2 180 в качестве субсидий на технологии традиционной энергетики.</p>
<p class="p6">Подробнее материал читайте в журнале <strong>«</strong><a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a><strong>» №37 (779)</strong> от 14 сентября <em>20</em><em>15 года</em></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2015/09/12/09/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Развитые страны вкладывают больше средств в ископаемое топливо, чем в ВИЭ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2015/04/16/razvitye-strany-vkladyvayut-bolshe-sredstv-v-iskopaemoe-toplivo-chem-v-vie/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2015/04/16/razvitye-strany-vkladyvayut-bolshe-sredstv-v-iskopaemoe-toplivo-chem-v-vie/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Apr 2015 10:00:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Ася Рябошапка]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[ВИЭ]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ископаемое топливо]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[ООН]]></category>
		<category><![CDATA[ОЭСР]]></category>
		<category><![CDATA[уголь]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=96634</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/6662-Kak-privlech-dengi-A250x180.jpg" alt="Развитые страны вкладывают больше средств в ископаемое топливо, чем в ВИЭ"/><br />Не смотря на развитие возобновляемой энергетики, традиционное ископаемое топливо остается основным направлением субсидирования крупных государств.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/6662-Kak-privlech-dengi-A250x180.jpg" alt="Развитые страны вкладывают больше средств в ископаемое топливо, чем в ВИЭ"/><br /><p><em>Не смотря на развитие возобновляемой энергетики, традиционное ископаемое топливо остается основным направлением субсидирования крупных государств. </em><span id="more-96634"></span></p>
<p>Как сообщает газета «<a href="http://oilreview.kiev.ua/naftoprodukty/">Нафтопродукти</a>» совсем недавно Организация экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) опубликовала довольно интересные данные об «инвестиционных преимуществах» более развитых стран мира по отношению к развитию возобновляемой энергетики.</p>
<p>Согласно данным документов, которые попали в распоряжение ОЭСР, развитые страны тратят в пять раз больше экспортных субсидий именно на развитие технологий использования ископаемых видов топлива, нежели «зеленых» источников энергии.</p>
<p>Как сообщает ОЭСР размер экспортных кредитов – это центральный вопрос в дискуссии по ориентации финансирования в преддверии новых переговоров в ООН по климату.</p>
<p>Парадокс заключается в том, что в то время как Европейский союз призывает к новому глобальному соглашению по сокращению выбросов и поэтапному отказу от субсидирования угольной отрасли, данные ОЭСР обращают внимание на масштабы инвестиций развитых стран мира в экспорт технологий для наиболее загрязняющих источников энергии &#8212; ископаемого топлива.</p>
<p>Подробнее материал читайте в газете «<a href="http://oilreview.kiev.ua/naftoprodukty/">Нафтопродукти</a>» №15 (819) от 13 апреля 2015 года.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/6662-Kak-privlech-dengi-A250x180.jpg" alt="Развитые страны вкладывают больше средств в ископаемое топливо, чем в ВИЭ"/><br /><p><em>Не смотря на развитие возобновляемой энергетики, традиционное ископаемое топливо остается основным направлением субсидирования крупных государств. </em><span id="more-96634"></span></p>
<p>Как сообщает газета «<a href="http://oilreview.kiev.ua/naftoprodukty/">Нафтопродукти</a>» совсем недавно Организация экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) опубликовала довольно интересные данные об «инвестиционных преимуществах» более развитых стран мира по отношению к развитию возобновляемой энергетики.</p>
<p>Согласно данным документов, которые попали в распоряжение ОЭСР, развитые страны тратят в пять раз больше экспортных субсидий именно на развитие технологий использования ископаемых видов топлива, нежели «зеленых» источников энергии.</p>
<p>Как сообщает ОЭСР размер экспортных кредитов – это центральный вопрос в дискуссии по ориентации финансирования в преддверии новых переговоров в ООН по климату.</p>
<p>Парадокс заключается в том, что в то время как Европейский союз призывает к новому глобальному соглашению по сокращению выбросов и поэтапному отказу от субсидирования угольной отрасли, данные ОЭСР обращают внимание на масштабы инвестиций развитых стран мира в экспорт технологий для наиболее загрязняющих источников энергии &#8212; ископаемого топлива.</p>
<p>Подробнее материал читайте в газете «<a href="http://oilreview.kiev.ua/naftoprodukty/">Нафтопродукти</a>» №15 (819) от 13 апреля 2015 года.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2015/04/16/razvitye-strany-vkladyvayut-bolshe-sredstv-v-iskopaemoe-toplivo-chem-v-vie/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/iskopaemoe-toplivo/feed/ ) in 0.26614 seconds, on Apr 24th, 2026 at 10:35 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 24th, 2026 at 11:35 pm UTC -->