<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Israel</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/israel/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Apr 2026 06:27:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Тривала війна проти Ірану може розігнати інфляцію в єврозоні: у ЄЦБ попереджають про ризик енергетичного шоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/trivala-vijna-proti-iranu-mozhe-rozignati-inflyaciyu-v-yevrozoni-u-yecb-poperedzhayut-pro-rizik-energetichnogo-shoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/trivala-vijna-proti-iranu-mozhe-rozignati-inflyaciyu-v-yevrozoni-u-yecb-poperedzhayut-pro-rizik-energetichnogo-shoku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Mar 2026 13:56:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Eurozone]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Lebanon]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[ЕЦБ]]></category>
		<category><![CDATA[Єврозона]]></category>
		<category><![CDATA[ЄЦБ]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Ливан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153670</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30164-Евроцентробанк.svg" alt="Тривала війна проти Ірану може розігнати інфляцію в єврозоні: у ЄЦБ попереджають про ризик енергетичного шоку"/><br />Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%. Енергетичний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30164-Евроцентробанк.svg" alt="Тривала війна проти Ірану може розігнати інфляцію в єврозоні: у ЄЦБ попереджають про ризик енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%.</strong> У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.</p>
<h3>Енергетичний шок як каталізатор інфляції</h3>
<p>Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.</p>
<ul>
<li>У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.</li>
<li>Ринок відреагував миттєво — <strong>ціни на нафту зросли більш ніж на 10%</strong>.</li>
<li>Війна не демонструє ознак швидкого завершення.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.</p></blockquote>
<p>За його словами, <em>масштаб впливу</em> залежатиме від двох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>широти конфлікту</strong> — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;</li>
<li><strong>тривалості протистояння</strong> — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».</li>
</ul>
<h4>Що показують моделювання ЄЦБ</h4>
<p>Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі <strong>стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону</strong> можливі:</p>
<ul>
<li><strong>суттєвий стрибок енергетичної інфляції</strong>;</li>
<li><strong>різке падіння обсягів виробництва</strong> в єврозоні.</li>
</ul>
<p>Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:</p>
<ul>
<li>постійний шок такого масштабу може <strong>підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту</strong>;</li>
<li>та водночас <strong>знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту</strong>.</li>
</ul>
<p>Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить <strong>1,7%</strong>, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у <strong>2%</strong>. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.</p>
<h4>Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями</h4>
<p>Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:</p>
<ul>
<li>ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;</li>
<li>фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;</li>
<li>оцінює ризик так званих <em>«других раундів»</em> — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.</li>
</ul>
<p>Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні <strong>2%</strong> не змінюватиметься протягом року.</p>
<h3>Що це означає для енергетичного ринку Європи</h3>
<p>Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:</p>
<ul>
<li>військова ескалація в регіоні Перської затоки;</li>
<li>ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;</li>
<li>миттєвий стрибок цін на нафту;</li>
<li>прискорення інфляції через енергетичний компонент;</li>
<li>тиск на споживання та промислове виробництво.</li>
</ul>
<p>Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й <strong>фізична безперервність «постачання»</strong>. Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/euro-zone-inflation-could-surge-lengthy-iran-war-ecb-chief-economist-warns-2026-03-03/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30164-Евроцентробанк.svg" alt="Тривала війна проти Ірану може розігнати інфляцію в єврозоні: у ЄЦБ попереджають про ризик енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%.</strong> У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.</p>
<h3>Енергетичний шок як каталізатор інфляції</h3>
<p>Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.</p>
<ul>
<li>У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.</li>
<li>Ринок відреагував миттєво — <strong>ціни на нафту зросли більш ніж на 10%</strong>.</li>
<li>Війна не демонструє ознак швидкого завершення.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.</p></blockquote>
<p>За його словами, <em>масштаб впливу</em> залежатиме від двох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>широти конфлікту</strong> — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;</li>
<li><strong>тривалості протистояння</strong> — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».</li>
</ul>
<h4>Що показують моделювання ЄЦБ</h4>
<p>Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі <strong>стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону</strong> можливі:</p>
<ul>
<li><strong>суттєвий стрибок енергетичної інфляції</strong>;</li>
<li><strong>різке падіння обсягів виробництва</strong> в єврозоні.</li>
</ul>
<p>Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:</p>
<ul>
<li>постійний шок такого масштабу може <strong>підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту</strong>;</li>
<li>та водночас <strong>знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту</strong>.</li>
</ul>
<p>Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить <strong>1,7%</strong>, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у <strong>2%</strong>. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.</p>
<h4>Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями</h4>
<p>Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:</p>
<ul>
<li>ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;</li>
<li>фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;</li>
<li>оцінює ризик так званих <em>«других раундів»</em> — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.</li>
</ul>
<p>Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні <strong>2%</strong> не змінюватиметься протягом року.</p>
<h3>Що це означає для енергетичного ринку Європи</h3>
<p>Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:</p>
<ul>
<li>військова ескалація в регіоні Перської затоки;</li>
<li>ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;</li>
<li>миттєвий стрибок цін на нафту;</li>
<li>прискорення інфляції через енергетичний компонент;</li>
<li>тиск на споживання та промислове виробництво.</li>
</ul>
<p>Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й <strong>фізична безперервність «постачання»</strong>. Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/euro-zone-inflation-could-surge-lengthy-iran-war-ecb-chief-economist-warns-2026-03-03/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/trivala-vijna-proti-iranu-mozhe-rozignati-inflyaciyu-v-yevrozoni-u-yecb-poperedzhayut-pro-rizik-energetichnogo-shoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта злетіла більш ніж на 8% через ескалацію конфлікту США–Іран та удари по танкерах</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/153662/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/153662/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Mar 2026 06:11:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153662</guid>
		<description><![CDATA[Світові ціни на нафту різко зросли після загострення протистояння на Близькому Сході: котирування Brent перевищили 82 долари за барель, а WTI — 75 доларів. Причиною стали удари по території Ірану та Ізраїлю, пошкодження щонайменше трьох танкерів і перебої з «постачанням» із ключового нафтовидобувного регіону. Геополітика знову штовхає ринок угору Станом на 2 березня котирування нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Світові ціни на нафту різко зросли</strong> після загострення протистояння на Близькому Сході: котирування Brent перевищили 82 долари за барель, а WTI — 75 доларів. Причиною стали удари по території Ірану та Ізраїлю, пошкодження щонайменше трьох танкерів і перебої з «постачанням» із ключового нафтовидобувного регіону.</p>
<h3>Геополітика знову штовхає ринок угору</h3>
<p>Станом на 2 березня котирування нафти продемонстрували найвищі значення за кілька місяців на тлі різкого загострення ситуації .</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> піднімалася до <strong>82,37 дол./бар.</strong>, а згодом торгувалася на рівні <strong>79,34 дол.</strong>, що на <strong>6,47 долара або 8,88%</strong> вище попереднього закриття.</li>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> зросла на <strong>5,36 долара або 8%</strong> — до <strong>72,38 дол./бар.</strong> після досягнення піку в <strong>75,33 дол.</strong></li>
</ul>
<p><em>Brent і WTI — це еталонні (бенчмарк) сорти нафти, які використовуються для формування світових цін.</em></p>
<h4>Що стало тригером</h4>
<p>У неділю Ізраїль завдав нової хвилі ударів по Тегерану. У відповідь Іран здійснив ракетні атаки. Напруження різко посилилося після загибелі верховного лідера Ірану, що занурило регіон і глобальну економіку в стан глибокої невизначеності.</p>
<p>За даними джерел у сфері морських перевезень:</p>
<ul>
<li>щонайменше <strong>три танкери</strong> були пошкоджені біля узбережжя Перської затоки;</li>
<li>один моряк загинув;</li>
<li>частина суден зазнала <em>супутніх ушкоджень</em> унаслідок іранських ударів у відповідь на атаки США та Ізраїлю.</li>
</ul>
<p>Один із інцидентів стався поблизу півострова Мусандам в Омані — стратегічного району, через який проходить значна частина світових морських «постачань» нафти. Пошкодження суден безпосередньо вплинуло на логістику та страхові ризики перевезень.</p>
<h4>Чому 8% — це багато</h4>
<p>Для нафтового ринку одноденне зростання майже на 9% є різким і свідчить про формування так званої <strong>“премії за ризик”</strong> — додаткової складової в ціні, яка виникає через загрозу перебоїв із фізичним «постачанням» сировини.</p>
<p>Близький Схід забезпечує значну частину світового видобутку та експорту нафти. Будь-які удари по інфраструктурі або танкерах:</p>
<ul>
<li>створюють ризик фізичного дефіциту сировини,</li>
<li>підвищують страхові ставки на перевезення,</li>
<li>змушують трейдерів закладати додаткові ризики у ф’ючерсні контракти.</li>
</ul>
<h4>Глобальні наслідки</h4>
<p>Ескалація конфлікту відбувається на тлі й без того крихкої рівноваги на енергетичному ринку. Пошкодження танкерів означає не лише короткострокові перебої, а й потенційні затримки «постачання» до Азії та Європи.</p>
<p>Сінгапур, один із ключових світових торговельних хабів нафти, відреагував підвищеною волатильністю торгів. Інвестори дедалі більше орієнтуються на військові новини, а не на фундаментальні показники попиту й пропозиції.</p>
<h4>Що далі</h4>
<p>Подальша динаміка цін залежатиме від:</p>
<ul>
<li>масштабу військових дій у регіоні,</li>
<li>стану танкерного флоту та морської логістики,</li>
<li>реакції США та інших країн на подальші удари,</li>
<li>можливого обмеження експорту з регіону.</li>
</ul>
<p>Поки що ринок демонструє класичну реакцію на геополітичний шок — стрімке зростання котирувань через страх дефіциту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-jumps-us-iran-conflict-escalates-disrupts-shipping-2026-03-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Світові ціни на нафту різко зросли</strong> після загострення протистояння на Близькому Сході: котирування Brent перевищили 82 долари за барель, а WTI — 75 доларів. Причиною стали удари по території Ірану та Ізраїлю, пошкодження щонайменше трьох танкерів і перебої з «постачанням» із ключового нафтовидобувного регіону.</p>
<h3>Геополітика знову штовхає ринок угору</h3>
<p>Станом на 2 березня котирування нафти продемонстрували найвищі значення за кілька місяців на тлі різкого загострення ситуації .</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> піднімалася до <strong>82,37 дол./бар.</strong>, а згодом торгувалася на рівні <strong>79,34 дол.</strong>, що на <strong>6,47 долара або 8,88%</strong> вище попереднього закриття.</li>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> зросла на <strong>5,36 долара або 8%</strong> — до <strong>72,38 дол./бар.</strong> після досягнення піку в <strong>75,33 дол.</strong></li>
</ul>
<p><em>Brent і WTI — це еталонні (бенчмарк) сорти нафти, які використовуються для формування світових цін.</em></p>
<h4>Що стало тригером</h4>
<p>У неділю Ізраїль завдав нової хвилі ударів по Тегерану. У відповідь Іран здійснив ракетні атаки. Напруження різко посилилося після загибелі верховного лідера Ірану, що занурило регіон і глобальну економіку в стан глибокої невизначеності.</p>
<p>За даними джерел у сфері морських перевезень:</p>
<ul>
<li>щонайменше <strong>три танкери</strong> були пошкоджені біля узбережжя Перської затоки;</li>
<li>один моряк загинув;</li>
<li>частина суден зазнала <em>супутніх ушкоджень</em> унаслідок іранських ударів у відповідь на атаки США та Ізраїлю.</li>
</ul>
<p>Один із інцидентів стався поблизу півострова Мусандам в Омані — стратегічного району, через який проходить значна частина світових морських «постачань» нафти. Пошкодження суден безпосередньо вплинуло на логістику та страхові ризики перевезень.</p>
<h4>Чому 8% — це багато</h4>
<p>Для нафтового ринку одноденне зростання майже на 9% є різким і свідчить про формування так званої <strong>“премії за ризик”</strong> — додаткової складової в ціні, яка виникає через загрозу перебоїв із фізичним «постачанням» сировини.</p>
<p>Близький Схід забезпечує значну частину світового видобутку та експорту нафти. Будь-які удари по інфраструктурі або танкерах:</p>
<ul>
<li>створюють ризик фізичного дефіциту сировини,</li>
<li>підвищують страхові ставки на перевезення,</li>
<li>змушують трейдерів закладати додаткові ризики у ф’ючерсні контракти.</li>
</ul>
<h4>Глобальні наслідки</h4>
<p>Ескалація конфлікту відбувається на тлі й без того крихкої рівноваги на енергетичному ринку. Пошкодження танкерів означає не лише короткострокові перебої, а й потенційні затримки «постачання» до Азії та Європи.</p>
<p>Сінгапур, один із ключових світових торговельних хабів нафти, відреагував підвищеною волатильністю торгів. Інвестори дедалі більше орієнтуються на військові новини, а не на фундаментальні показники попиту й пропозиції.</p>
<h4>Що далі</h4>
<p>Подальша динаміка цін залежатиме від:</p>
<ul>
<li>масштабу військових дій у регіоні,</li>
<li>стану танкерного флоту та морської логістики,</li>
<li>реакції США та інших країн на подальші удари,</li>
<li>можливого обмеження експорту з регіону.</li>
</ul>
<p>Поки що ринок демонструє класичну реакцію на геополітичний шок — стрімке зростання котирувань через страх дефіциту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-jumps-us-iran-conflict-escalates-disrupts-shipping-2026-03-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/153662/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на бензин в Ізраїлі зростуть із 1 липня попри помірне зростання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/cini-na-benzin-v-izra%d1%97li-zrostut-iz-1-lipnya-popri-pomirne-zrostannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/cini-na-benzin-v-izra%d1%97li-zrostut-iz-1-lipnya-popri-pomirne-zrostannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Jun 2025 06:28:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152511</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29444-Израиль.png" alt="Ціни на бензин в Ізраїлі зростуть із 1 липня попри помірне зростання нафти"/><br />З 1 липня 2025 року максимальна державна ціна на бензин 95 октанового числа на самостійних заправках Ізраїлю зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля. Це другий місяць поспіль із мінімальним підвищенням, попри війну з Іраном та коливання на світовому нафтовому ринку. Оновлення цін на пальне в Ізраїлі Міністерство енергетики та інфраструктури Ізраїлю оголосило [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29444-Израиль.png" alt="Ціни на бензин в Ізраїлі зростуть із 1 липня попри помірне зростання нафти"/><br /><p>З 1 липня 2025 року максимальна державна ціна на бензин 95 октанового числа на самостійних заправках Ізраїлю зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля. Це другий місяць поспіль із мінімальним підвищенням, попри війну з Іраном та коливання на світовому нафтовому ринку.</p>
<h3>Оновлення цін на пальне в Ізраїлі</h3>
<p>Міністерство енергетики та інфраструктури Ізраїлю оголосило про підвищення цін на бензин:</p>
<ul>
<li>З 1 липня ціна зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля</li>
<li>Плата за обслуговування на колонці залишиться без змін — 0,24 шекеля за літр</li>
</ul>
<p>Водночас, це другий поспіль місяць із підвищенням на 0,01 шекеля за літр. Попри деякі очікування різких стрибків цін на нафту через війну з Іраном, світовий ринок нафти демонструє помірне зростання спотових цін.</p>
<p><strong>Важливо</strong>: З початку 2025 року максимальна ціна контрольованого державою бензину 95 знизилась на 0,05 шекеля за літр. Для порівняння:</p>
<ul>
<li>Найдорожчий рівень за останній час — 7,90 шекеля в травні 2024 року</li>
<li>Найдешевший — 6,81 шекеля в квітні-травні 2023 року (завдяки тимчасовому зниженню акцизу)</li>
</ul>
<h3>Формула розрахунку ціни</h3>
<p>Ціну бензину Міністерство енергетики Ізраїлю визначає наприкінці кожного місяця. Вона враховує:</p>
<ul>
<li>Середні ціни на нафту у Середземноморському регіоні</li>
<li>Курс шекеля до долара США</li>
<li>Кошик витрат на маркетинг для АЗС</li>
<li>Акцизний податок та ПДВ</li>
</ul>
<p>Водночас суттєве зміцнення шекеля щодо долара допомогло обмежити зростання кінцевої ціни на заправках.</p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.globes.co.il/en/article-gasoline-prices-to-rise-in-israel-monday-night-1001474587" target="_blank">Globes</a>.</p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://energy.gov.il/English/Subjects/OilAndFuel/Pages/GasolinePrice.aspx" target="_blank">Israeli Ministry of Energy – Fuel Prices</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy" target="_blank">Reuters Energy News</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29444-Израиль.png" alt="Ціни на бензин в Ізраїлі зростуть із 1 липня попри помірне зростання нафти"/><br /><p>З 1 липня 2025 року максимальна державна ціна на бензин 95 октанового числа на самостійних заправках Ізраїлю зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля. Це другий місяць поспіль із мінімальним підвищенням, попри війну з Іраном та коливання на світовому нафтовому ринку.</p>
<h3>Оновлення цін на пальне в Ізраїлі</h3>
<p>Міністерство енергетики та інфраструктури Ізраїлю оголосило про підвищення цін на бензин:</p>
<ul>
<li>З 1 липня ціна зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля</li>
<li>Плата за обслуговування на колонці залишиться без змін — 0,24 шекеля за літр</li>
</ul>
<p>Водночас, це другий поспіль місяць із підвищенням на 0,01 шекеля за літр. Попри деякі очікування різких стрибків цін на нафту через війну з Іраном, світовий ринок нафти демонструє помірне зростання спотових цін.</p>
<p><strong>Важливо</strong>: З початку 2025 року максимальна ціна контрольованого державою бензину 95 знизилась на 0,05 шекеля за літр. Для порівняння:</p>
<ul>
<li>Найдорожчий рівень за останній час — 7,90 шекеля в травні 2024 року</li>
<li>Найдешевший — 6,81 шекеля в квітні-травні 2023 року (завдяки тимчасовому зниженню акцизу)</li>
</ul>
<h3>Формула розрахунку ціни</h3>
<p>Ціну бензину Міністерство енергетики Ізраїлю визначає наприкінці кожного місяця. Вона враховує:</p>
<ul>
<li>Середні ціни на нафту у Середземноморському регіоні</li>
<li>Курс шекеля до долара США</li>
<li>Кошик витрат на маркетинг для АЗС</li>
<li>Акцизний податок та ПДВ</li>
</ul>
<p>Водночас суттєве зміцнення шекеля щодо долара допомогло обмежити зростання кінцевої ціни на заправках.</p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.globes.co.il/en/article-gasoline-prices-to-rise-in-israel-monday-night-1001474587" target="_blank">Globes</a>.</p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://energy.gov.il/English/Subjects/OilAndFuel/Pages/GasolinePrice.aspx" target="_blank">Israeli Ministry of Energy – Fuel Prices</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy" target="_blank">Reuters Energy News</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/cini-na-benzin-v-izra%d1%97li-zrostut-iz-1-lipnya-popri-pomirne-zrostannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Іран натякає на блокування Ормузької протоки після ударів США: ринок нафти реагує напругою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/24/iran-natyakaye-na-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-udariv-ssha-rinok-nafti-reaguye-naprugoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/24/iran-natyakaye-na-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-udariv-ssha-rinok-nafti-reaguye-naprugoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Jun 2025 08:43:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Security]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152424</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29390-Нефть.jpg" alt="Іран натякає на блокування Ормузької протоки після ударів США: ринок нафти реагує напругою"/><br />Після американських авіаударів по ядерних об&#8217;єктах Ірану деякі нафтотанкери здійснили розвороти або припинили рух у напрямку Ормузької протоки. Іран заявив про можливе перекриття найважливішого нафтового маршруту у світі. Це викликало геополітичну напругу, що може вивести ціни на нафту вище $100 за барель. Напруга навколо Ормузької протоки: загроза глобальному нафтовому постачанню Після авіаударів США по ядерних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29390-Нефть.jpg" alt="Іран натякає на блокування Ормузької протоки після ударів США: ринок нафти реагує напругою"/><br /><p>Після американських авіаударів по ядерних об&#8217;єктах Ірану деякі нафтотанкери здійснили розвороти або припинили рух у напрямку Ормузької протоки. Іран заявив про можливе перекриття найважливішого нафтового маршруту у світі. Це викликало геополітичну напругу, що може вивести ціни на нафту вище $100 за барель.</p>
<h3>Напруга навколо Ормузької протоки: загроза глобальному нафтовому постачанню</h3>
<ul>
<li>Після авіаударів США по ядерних об’єктах Ірану <strong>два супертанкери зробили розворот біля Ормузької протоки</strong>, свідчать дані моніторингу суден.</li>
<li><strong>Деякі танкери залишаються на рейді</strong> поблизу протоки, відкладаючи захід у транспортний коридор до останнього моменту.</li>
<li>Міністерство судноплавства Греції закликало судновласників <strong>переглянути рішення щодо входу в Перську затоку</strong> та, якщо можливо, <em>чекати у безпечних портах поблизу</em>.</li>
<li>Іран <strong>натякнув на можливість блокування протоки</strong> у відповідь на атаки, що викликало серйозне занепокоєння у глобальної енергетичної спільноти.</li>
</ul>
<h3>Можливі наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Через Ормузьку протоку проходить близько <strong>20% світового щоденного споживання нафти</strong>.</li>
<li>Експерти попереджають, що <strong>перекриття потоку нафти навіть на 50% протягом місяця</strong> та подальше зниження на 10% протягом року може <strong>вивести Brent до $110/барель</strong>.</li>
<li>Інвестиційний банк Goldman Sachs у новій аналітичній записці відзначив, що <em>ціна Brent цілком може сягнути $100 уже найближчим часом</em>, якщо ситуація не стабілізується.</li>
</ul>
<blockquote><p>Іран не виключає можливості відповідних дій, включно з блокуванням Ормузької протоки, якщо атаки триватимуть</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/us-airstrikes-on-iran-prompt-supertankers-to-re-route-away-from-hormuz-2025-06-22/">Reuters</a>,<br />
<a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Tankers-On-Edge-In-The-Strait-Of-Hormuz.html">OilPrice</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:<br />
<a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-06-22/greece-urges-ships-to-avoid-hormuz-after-us-iran-clash">Bloomberg</a>,<br />
<a href="https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/oil/062325-hormuz-oil-risk-analysis">S&amp;P Global</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29390-Нефть.jpg" alt="Іран натякає на блокування Ормузької протоки після ударів США: ринок нафти реагує напругою"/><br /><p>Після американських авіаударів по ядерних об&#8217;єктах Ірану деякі нафтотанкери здійснили розвороти або припинили рух у напрямку Ормузької протоки. Іран заявив про можливе перекриття найважливішого нафтового маршруту у світі. Це викликало геополітичну напругу, що може вивести ціни на нафту вище $100 за барель.</p>
<h3>Напруга навколо Ормузької протоки: загроза глобальному нафтовому постачанню</h3>
<ul>
<li>Після авіаударів США по ядерних об’єктах Ірану <strong>два супертанкери зробили розворот біля Ормузької протоки</strong>, свідчать дані моніторингу суден.</li>
<li><strong>Деякі танкери залишаються на рейді</strong> поблизу протоки, відкладаючи захід у транспортний коридор до останнього моменту.</li>
<li>Міністерство судноплавства Греції закликало судновласників <strong>переглянути рішення щодо входу в Перську затоку</strong> та, якщо можливо, <em>чекати у безпечних портах поблизу</em>.</li>
<li>Іран <strong>натякнув на можливість блокування протоки</strong> у відповідь на атаки, що викликало серйозне занепокоєння у глобальної енергетичної спільноти.</li>
</ul>
<h3>Можливі наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Через Ормузьку протоку проходить близько <strong>20% світового щоденного споживання нафти</strong>.</li>
<li>Експерти попереджають, що <strong>перекриття потоку нафти навіть на 50% протягом місяця</strong> та подальше зниження на 10% протягом року може <strong>вивести Brent до $110/барель</strong>.</li>
<li>Інвестиційний банк Goldman Sachs у новій аналітичній записці відзначив, що <em>ціна Brent цілком може сягнути $100 уже найближчим часом</em>, якщо ситуація не стабілізується.</li>
</ul>
<blockquote><p>Іран не виключає можливості відповідних дій, включно з блокуванням Ормузької протоки, якщо атаки триватимуть</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/us-airstrikes-on-iran-prompt-supertankers-to-re-route-away-from-hormuz-2025-06-22/">Reuters</a>,<br />
<a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Tankers-On-Edge-In-The-Strait-Of-Hormuz.html">OilPrice</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:<br />
<a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-06-22/greece-urges-ships-to-avoid-hormuz-after-us-iran-clash">Bloomberg</a>,<br />
<a href="https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/oil/062325-hormuz-oil-risk-analysis">S&amp;P Global</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/24/iran-natyakaye-na-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-udariv-ssha-rinok-nafti-reaguye-naprugoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Єгипет збільшує імпорт дизелю на тлі дефіциту газу з Ізраїлю</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/yegipet-zbilshuye-import-dizelyu-na-tli-deficitu-gazu-z-izra%d1%97lyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/yegipet-zbilshuye-import-dizelyu-na-tli-deficitu-gazu-z-izra%d1%97lyu/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 21 Jun 2025 13:41:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Egypt]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[gas halt]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[summer power demand]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Єгипет]]></category>
		<category><![CDATA[ЗПГ]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[попит на електроенергію]]></category>
		<category><![CDATA[припинення газу]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152412</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29384-Египет_флаг.png" alt="Єгипет збільшує імпорт дизелю на тлі дефіциту газу з Ізраїлю"/><br />На тлі ескалації конфлікту між Ізраїлем та Іраном, Єгипет змушений компенсувати втрати газопостачання з Ізраїлю масованим імпортом дизельного пального. Це створює додатковий тиск на середземноморський ринок дизелю, що вже перебуває у стані структурного дефіциту. Імпорт, обсяги та джерела постачання Обсяг постачання дизельного пального до Єгипту у червні 2025 р. оцінюється Vortexa на рівні 354 тис. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29384-Египет_флаг.png" alt="Єгипет збільшує імпорт дизелю на тлі дефіциту газу з Ізраїлю"/><br /><p>На тлі ескалації конфлікту між Ізраїлем та Іраном, Єгипет змушений компенсувати втрати газопостачання з Ізраїлю масованим імпортом дизельного пального. Це створює додатковий тиск на середземноморський ринок дизелю, що вже перебуває у стані структурного дефіциту.</p>
<h3>Імпорт, обсяги та джерела постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг постачання дизельного пального до Єгипту у червні 2025 р.</strong> оцінюється Vortexa на рівні <strong>354 тис. барелів на добу</strong>, тоді як Kpler подає меншу цифру — <em>275 тис. б/д</em>.</li>
<li>У 2024 році середній імпорт становив лише <em>217 тис. б/д</em>.</li>
<li><strong>Понад 60%</strong> нинішніх постачань припадає на саудівські порти Янбу та Джизан.</li>
</ul>
<h3>Причини різкого зростання попиту</h3>
<ul>
<li>Ізраїль <strong>13 червня 2025 р.</strong> припинив експорт газу до Єгипту та Йорданії після зупинки родовищ Левіафан і Каріш через удар Ірану.</li>
<li>Єгипет терміново наказав промисловим підприємствам обмежити споживання газу та перейти на дизельне паливо.</li>
<li>Сезон кондиціювання влітку потребує стабільного виробництва електроенергії, що підсилює попит на дизель.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для регіонального ринку</h3>
<ul>
<li>Європейський ринок дизелю переживає <strong>дефіцит з квітня</strong> через скорочення постачання з Перської затоки, Індії та США.</li>
<li>Введення нової зони контролю за викидами IMO (0,1% сірки) в Середземному морі з травня скоротило обсяг газойлю, придатного для дорожнього використання.</li>
<li>Потенційне використання Єгиптом мазуту може ще більше посилити дефіцит морського дизелю (MGO).</li>
<li>Додатковий тиск спричиняє зупинка нафтопереробного заводу в Хайфі (197 тис. б/д) та часткова зупинка Ashdod після ракетних ударів 16 червня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Поновлення постачань природного газу з Ізраїлю можливе лише після рішення військового керівництва», — заявив міністр енергетики Ізраїлю 18 червня</p></blockquote>
<h3>Потенційне зниження напруги</h3>
<ul>
<li>Єгипет готується до введення <strong>двох додаткових плавучих терміналів FSRU</strong> до кінця червня, що дозволить частково замістити імпортований ізраїльський газ ЗПГ.</li>
<li>Також розглядається можливість імпорту <strong>до 60 партій ЗПГ</strong> на короткостроковому ринку.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/business/energy/israel-restarts-limited-gas-exports-amid-ongoing-conflict-egypt-still-waiting-2025-06-19/" target="_blank">Reuters (19.06.2025)</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/business/energy/israel-resume-natural-gas-exports-when-military-deems-its-safe-energy-minister-2025-06-18/" target="_blank">Reuters (18.06.2025)</a></h3>
<p>Додаткові джерела інформації: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.argusmedia.com/en/news/2702578-egypts-diesel-imports-rise-as-israeli-gas-halt-bites" target="_blank">Argus Media</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29384-Египет_флаг.png" alt="Єгипет збільшує імпорт дизелю на тлі дефіциту газу з Ізраїлю"/><br /><p>На тлі ескалації конфлікту між Ізраїлем та Іраном, Єгипет змушений компенсувати втрати газопостачання з Ізраїлю масованим імпортом дизельного пального. Це створює додатковий тиск на середземноморський ринок дизелю, що вже перебуває у стані структурного дефіциту.</p>
<h3>Імпорт, обсяги та джерела постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг постачання дизельного пального до Єгипту у червні 2025 р.</strong> оцінюється Vortexa на рівні <strong>354 тис. барелів на добу</strong>, тоді як Kpler подає меншу цифру — <em>275 тис. б/д</em>.</li>
<li>У 2024 році середній імпорт становив лише <em>217 тис. б/д</em>.</li>
<li><strong>Понад 60%</strong> нинішніх постачань припадає на саудівські порти Янбу та Джизан.</li>
</ul>
<h3>Причини різкого зростання попиту</h3>
<ul>
<li>Ізраїль <strong>13 червня 2025 р.</strong> припинив експорт газу до Єгипту та Йорданії після зупинки родовищ Левіафан і Каріш через удар Ірану.</li>
<li>Єгипет терміново наказав промисловим підприємствам обмежити споживання газу та перейти на дизельне паливо.</li>
<li>Сезон кондиціювання влітку потребує стабільного виробництва електроенергії, що підсилює попит на дизель.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для регіонального ринку</h3>
<ul>
<li>Європейський ринок дизелю переживає <strong>дефіцит з квітня</strong> через скорочення постачання з Перської затоки, Індії та США.</li>
<li>Введення нової зони контролю за викидами IMO (0,1% сірки) в Середземному морі з травня скоротило обсяг газойлю, придатного для дорожнього використання.</li>
<li>Потенційне використання Єгиптом мазуту може ще більше посилити дефіцит морського дизелю (MGO).</li>
<li>Додатковий тиск спричиняє зупинка нафтопереробного заводу в Хайфі (197 тис. б/д) та часткова зупинка Ashdod після ракетних ударів 16 червня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Поновлення постачань природного газу з Ізраїлю можливе лише після рішення військового керівництва», — заявив міністр енергетики Ізраїлю 18 червня</p></blockquote>
<h3>Потенційне зниження напруги</h3>
<ul>
<li>Єгипет готується до введення <strong>двох додаткових плавучих терміналів FSRU</strong> до кінця червня, що дозволить частково замістити імпортований ізраїльський газ ЗПГ.</li>
<li>Також розглядається можливість імпорту <strong>до 60 партій ЗПГ</strong> на короткостроковому ринку.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/business/energy/israel-restarts-limited-gas-exports-amid-ongoing-conflict-egypt-still-waiting-2025-06-19/" target="_blank">Reuters (19.06.2025)</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/business/energy/israel-resume-natural-gas-exports-when-military-deems-its-safe-energy-minister-2025-06-18/" target="_blank">Reuters (18.06.2025)</a></h3>
<p>Додаткові джерела інформації: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.argusmedia.com/en/news/2702578-egypts-diesel-imports-rise-as-israeli-gas-halt-bites" target="_blank">Argus Media</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/yegipet-zbilshuye-import-dizelyu-na-tli-deficitu-gazu-z-izra%d1%97lyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Іранські нафтопереробні заводи під загрозою в умовах ескалації конфлікту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/iranski-naftopererobni-zavodi-pid-zagrozoyu-v-umovax-eskalaci%d1%97-konfliktu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/iranski-naftopererobni-zavodi-pid-zagrozoyu-v-umovax-eskalaci%d1%97-konfliktu/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 21 Jun 2025 05:45:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[conflict]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[конфликт]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152401</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29377-Иран.jpg" alt="Іранські нафтопереробні заводи під загрозою в умовах ескалації конфлікту"/><br />На тлі загострення протистояння між Іраном і Ізраїлем ключова інфраструктура з видобутку та експорту нафти й газу поки лишається поза зоною ударів. Проте атаки на об’єкти переробки та зберігання пального підвищують ризик дефіциту пального всередині країни. Загроза для нафтопереробної інфраструктури Ізраїльські удари наразі не зачепили великі нафтопереробні заводи, проте вже вразили два газопереробні підприємства на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29377-Иран.jpg" alt="Іранські нафтопереробні заводи під загрозою в умовах ескалації конфлікту"/><br /><p>На тлі загострення протистояння між Іраном і Ізраїлем ключова інфраструктура з видобутку та експорту нафти й газу поки лишається поза зоною ударів. Проте атаки на об’єкти переробки та зберігання пального підвищують ризик дефіциту пального всередині країни.</p>
<h3>Загроза для нафтопереробної інфраструктури</h3>
<ul>
<li><strong>Ізраїльські удари</strong> наразі не зачепили великі нафтопереробні заводи, проте вже вразили два газопереробні підприємства на півдні Ірану та два сховища нафтопродуктів поблизу Тегерану.</li>
<li><strong>15 червня</strong> Іран завдав удару у відповідь по ізраїльському НПЗ у Хайфі потужністю 197 тис. бар./добу. Після часткової зупинки 17 червня завод повністю припинив роботу.</li>
<li>Іран має <strong>близько 2,4 млн бар./добу</strong> потужностей із переробки сирої нафти та конденсату, зокрема <em>630 тис. бар./добу</em> — в Абадані, <em>220 тис. бар./добу</em> — у Тегерані, <em>360 тис. бар./добу</em> — у Бандар-Аббасі.</li>
</ul>
<h3>Внутрішній дисбаланс і ризики для експорту</h3>
<ul>
<li><strong>Швидке зростання внутрішнього споживання</strong> в Ірані призвело до дефіциту деяких видів пального. Зокрема, виробництво бензину сягає <em>660 тис. бар./добу</em>, тоді як споживання — <em>780 тис. бар./добу</em>.</li>
<li><strong>Нестача дизелю</strong> загострюється через субсидування й контрабанду до сусідніх країн. Експорт дизелю впав із <em>102 тис. бар./добу</em> у 2024 році до <em>42 тис. бар./добу</em> цього року.</li>
<li><strong>Експорт нафтопродуктів</strong> зменшується: відвантаження нафти скоротилося на 12%, а пального — із <em>264 тис. бар./добу</em> у 2024 році до <em>252 тис. бар./добу</em> у січні-травні 2025 року.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для Ізраїлю та регіону</h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Хайфи</strong> постачав дизель і пальне на внутрішній ринок Ізраїлю, а також експортував <em>близько 12 тис. бар./добу</em> дизелю та <em>13 тис. бар./добу</em> пального до сусідніх країн.</li>
<li>Тривала зупинка Хайфського заводу <strong>може змусити Ізраїль перейти до імпорту пального</strong>, що ускладнить логістику в Середземноморському регіоні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Попри те, що основна експортна інфраструктура поки не постраждала, удари по об’єктах переробки наближають ризик паливного колапсу всередині Ірану», — зазначають аналітики FGE.</p></blockquote>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.argusmedia.com/en/news/2633781-irans-refineries-at-risk-in-escalating-conflict" target="_blank">Argus Media</a></h3>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29377-Иран.jpg" alt="Іранські нафтопереробні заводи під загрозою в умовах ескалації конфлікту"/><br /><p>На тлі загострення протистояння між Іраном і Ізраїлем ключова інфраструктура з видобутку та експорту нафти й газу поки лишається поза зоною ударів. Проте атаки на об’єкти переробки та зберігання пального підвищують ризик дефіциту пального всередині країни.</p>
<h3>Загроза для нафтопереробної інфраструктури</h3>
<ul>
<li><strong>Ізраїльські удари</strong> наразі не зачепили великі нафтопереробні заводи, проте вже вразили два газопереробні підприємства на півдні Ірану та два сховища нафтопродуктів поблизу Тегерану.</li>
<li><strong>15 червня</strong> Іран завдав удару у відповідь по ізраїльському НПЗ у Хайфі потужністю 197 тис. бар./добу. Після часткової зупинки 17 червня завод повністю припинив роботу.</li>
<li>Іран має <strong>близько 2,4 млн бар./добу</strong> потужностей із переробки сирої нафти та конденсату, зокрема <em>630 тис. бар./добу</em> — в Абадані, <em>220 тис. бар./добу</em> — у Тегерані, <em>360 тис. бар./добу</em> — у Бандар-Аббасі.</li>
</ul>
<h3>Внутрішній дисбаланс і ризики для експорту</h3>
<ul>
<li><strong>Швидке зростання внутрішнього споживання</strong> в Ірані призвело до дефіциту деяких видів пального. Зокрема, виробництво бензину сягає <em>660 тис. бар./добу</em>, тоді як споживання — <em>780 тис. бар./добу</em>.</li>
<li><strong>Нестача дизелю</strong> загострюється через субсидування й контрабанду до сусідніх країн. Експорт дизелю впав із <em>102 тис. бар./добу</em> у 2024 році до <em>42 тис. бар./добу</em> цього року.</li>
<li><strong>Експорт нафтопродуктів</strong> зменшується: відвантаження нафти скоротилося на 12%, а пального — із <em>264 тис. бар./добу</em> у 2024 році до <em>252 тис. бар./добу</em> у січні-травні 2025 року.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для Ізраїлю та регіону</h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Хайфи</strong> постачав дизель і пальне на внутрішній ринок Ізраїлю, а також експортував <em>близько 12 тис. бар./добу</em> дизелю та <em>13 тис. бар./добу</em> пального до сусідніх країн.</li>
<li>Тривала зупинка Хайфського заводу <strong>може змусити Ізраїль перейти до імпорту пального</strong>, що ускладнить логістику в Середземноморському регіоні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Попри те, що основна експортна інфраструктура поки не постраждала, удари по об’єктах переробки наближають ризик паливного колапсу всередині Ірану», — зазначають аналітики FGE.</p></blockquote>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.argusmedia.com/en/news/2633781-irans-refineries-at-risk-in-escalating-conflict" target="_blank">Argus Media</a></h3>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/iranski-naftopererobni-zavodi-pid-zagrozoyu-v-umovax-eskalaci%d1%97-konfliktu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2025 07:38:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152386</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br />Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр. Позиція уряду Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад 175 єн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br /><p>Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр.</p>
<h3>Позиція уряду</h3>
<ul>
<li><strong>Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба</strong> заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад <strong>175 єн (близько $1,20)</strong> за літр.</li>
<li><em>З 26 червня</em> в дію вступають <strong>обмежувальні механізми</strong>, які мають запобігти різким стрибкам цін.</li>
<li>Ці заходи є відповіддю на <strong>ризики перебоїв постачання нафти</strong> з Близького Сходу.</li>
<li>У рамках діючої програми вже надано <em>субсидію у 10 єн за літр</em> для зменшення впливу зростання вартості енергоносіїв.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Японії</h3>
<ul>
<li>Японія входить до <strong>G7</strong>, але понад <strong>90% нафти імпортує з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Тому країна особливо чутлива до коливань цін на нафту на тлі геополітичної нестабільності.</li>
</ul>
<h3>Оцінки аналітиків</h3>
<ul>
<li>На думку <strong>аналітиків RBC Capital Markets</strong>, у разі ударів по нафтогазовій інфраструктурі регіону постачання з Близького Сходу може бути зірване.</li>
<li>Найбільший ризик для ринку — <em>потенційне закриття Ормузької протоки</em>, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.</li>
<li>За даними EIA, минулого року <strong>69% усіх обсягів нафти через Ормуз</strong> було доставлено до <em>Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба, прем’єр-міністр Японії</p></blockquote>
<p><strong>Джерело</strong>: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Japan-Moves-To-Shield-Consumers-From-Soaring-Gasoline-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/world/asia-pacific/japan-cap-gasoline-prices-response-middle-east-crisis-2025-06-19/" target="_blank">reuters.com</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=58522" target="_blank">eia.gov</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити  звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br /><p>Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр.</p>
<h3>Позиція уряду</h3>
<ul>
<li><strong>Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба</strong> заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад <strong>175 єн (близько $1,20)</strong> за літр.</li>
<li><em>З 26 червня</em> в дію вступають <strong>обмежувальні механізми</strong>, які мають запобігти різким стрибкам цін.</li>
<li>Ці заходи є відповіддю на <strong>ризики перебоїв постачання нафти</strong> з Близького Сходу.</li>
<li>У рамках діючої програми вже надано <em>субсидію у 10 єн за літр</em> для зменшення впливу зростання вартості енергоносіїв.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Японії</h3>
<ul>
<li>Японія входить до <strong>G7</strong>, але понад <strong>90% нафти імпортує з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Тому країна особливо чутлива до коливань цін на нафту на тлі геополітичної нестабільності.</li>
</ul>
<h3>Оцінки аналітиків</h3>
<ul>
<li>На думку <strong>аналітиків RBC Capital Markets</strong>, у разі ударів по нафтогазовій інфраструктурі регіону постачання з Близького Сходу може бути зірване.</li>
<li>Найбільший ризик для ринку — <em>потенційне закриття Ормузької протоки</em>, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.</li>
<li>За даними EIA, минулого року <strong>69% усіх обсягів нафти через Ормуз</strong> було доставлено до <em>Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба, прем’єр-міністр Японії</p></blockquote>
<p><strong>Джерело</strong>: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Japan-Moves-To-Shield-Consumers-From-Soaring-Gasoline-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/world/asia-pacific/japan-cap-gasoline-prices-response-middle-east-crisis-2025-06-19/" target="_blank">reuters.com</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=58522" target="_blank">eia.gov</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити  звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ізраїль атакує енергетичні об’єкти Ірану: чи наближається глобальна енергетична криза?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/izra%d1%97l-atakuye-energetichni-obyekti-iranu-chi-nablizhayetsya-globalna-energetichna-kriza/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/izra%d1%97l-atakuye-energetichni-obyekti-iranu-chi-nablizhayetsya-globalna-energetichna-kriza/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Jun 2025 05:16:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[conflict енергія]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[конфликт]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152254</guid>
		<description><![CDATA[Конфлікт на Близькому Сході виходить на новий рівень: вплив нафти і газу знову стає центром геополітики. Основне Ізраїль завдав ударів по газопереробному комплексу South Pars і газовому об&#8217;єкту Fajr Jam, а також по щонайменше трьом нафтосховищам у районі Тегерана Такі удари вивели з ладу до 60 % потужностей Phase 14 на South Pars (~20 млн м³/добу) та ~10 % національного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><em>Конфлікт на Близькому Сході виходить на новий рівень: вплив нафти і газу знову стає центром геополітики.</em></p>
<h3>Основне</h3>
<ul>
<li><strong>Ізраїль завдав ударів</strong> по газопереробному комплексу South Pars і газовому об&#8217;єкту Fajr Jam, а також по щонайменше трьом нафтосховищам у районі Тегерана</li>
<li>Такі удари вивели з ладу до <em>60 %</em> потужностей Phase 14 на South Pars (~20 млн м³/добу) та ~10 % національного газового виробництва Ірану</li>
<li>Світові ціни нафти відреагували стрибком приблизно на <em>$10 </em>– $11 за барель до ~$74, потім трохи знизились</li>
<li>Головний фактор невизначеності – загроза Ірану перекрити протоку Хормуз, що несе до 20 % світового експорту нафти та СПГ</li>
</ul>
<h3>Последствия атак на енергетику</h3>
<ul>
<li><strong>Паливна криза й інфляційний тиск.</strong> У США подорожчання бензину на 20 ¢/галон вже в межах кількох днів; у Британії – до 5 p/літр газу і дизеля</li>
<li><strong>Ринки СПГ на межі перегріву.</strong> Пошкодження South Pars загрожує спровокувати заяви про force majeure від Катару, що зруйнує постачання СПГ до Європи й Азії</li>
<li><strong>Збільшення вартості страхування суден</strong> через ризики атаки в фактоpах Хормузу й Bab el‑Mandeb; можливе перенаправлення танкерів навколо мису Доброї Надії</li>
<li><strong>Геополітична ескалація.</strong> Якщо Іран активує проксі у Ємені, Сирії, Іраку чи Лівані або перетне межу активними ударами по Kharg Island чи South Pars, ціна на Brent може підскочити до $100–150 за барель</li>
</ul>
<h3>Можливі сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій дипломатичного розрядження:</strong> Іран закликає арабських посередників домовитися про перемир’я; заява про деескалацію вже викликала падіння цін нафти на &gt;$2 за барель</li>
<li><strong>Ескалація до економічної війни:</strong> нові цілі–об&#8217;єкти енергетики, навіть Kharg Island чи СПГ–потужності, матимуть глибокий вплив на глобальне енергопостачання</li>
<li><strong>Морський аспект:</strong> шахтовання проток або напади на комерційні танкери – це не лише пряма загроза енергопотокам, але й страхи учасників ринку та зростання премії ризиків</li>
</ul>
<h3>Прогнози ринку</h3>
<ul>
<li>На випадок закриття Хормузу Brent теоретично може досягти $120–150/барель; короткостроково ринок може утриматися біля $80 при помірній ескалації</li>
<li>СПГ–постачання до Європи, Японії, Індії стануть найбільш вразливими, з ризиком зростання тарифів на доставку і альтернативного імпорту</li>
<li>Міжнародні резерви — запаси, прокачка, стратегічні резерви — можуть заповнити розрив, але на заспокоєння ринку потрібен час</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поки що обмежена ескалація</strong> зберігає глобальні ціни нафта і газ на «контрольованих» рівнях — але найслабкіша ланка разом із стратегічними ходами сторін може обернути це у сплеск кризи</li>
<li><strong>Ключовий чинник – Хормуз.</strong> Якщо Іран закриє протоку або Ізраїль атакує ключові експортні об’єкти, наслідки розтягнуться на всі енергетичні контракти, країни та альянси</li>
<li><strong>Наступні дні можуть стати вирішальними</strong> — чи зможуть дипломатичні учасники зупинити ескалацію, або світ ввійде у нову фазу енергетичної війни і нестабільності</li>
</ul>
<div style="height: 20px;"></div>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.washingtonpost.com/business/2025/06/16/oil-prices-gas-iran-israel/" target="_blank">Washington Post</a>,<br />
<a href="https://www.ft.com/content/3c9b2197-101c-4b49-883d-cb6eb228604f" target="_blank">Financial Times</a>,<br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-rise-israel-iran-conflict-heightens-fears-supply-disruptions-2025-06-15/" target="_blank">Reuters</a>,<br />
<a href="https://www.theguardian.com/business/2025/jun/16/iran-israel-conflict-middle-east-oil" target="_blank">The Guardian</a>,<br />
<a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Strait_of_Hormuz" target="_blank">Wikipedia: Strait of Hormuz</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><em>Конфлікт на Близькому Сході виходить на новий рівень: вплив нафти і газу знову стає центром геополітики.</em></p>
<h3>Основне</h3>
<ul>
<li><strong>Ізраїль завдав ударів</strong> по газопереробному комплексу South Pars і газовому об&#8217;єкту Fajr Jam, а також по щонайменше трьом нафтосховищам у районі Тегерана</li>
<li>Такі удари вивели з ладу до <em>60 %</em> потужностей Phase 14 на South Pars (~20 млн м³/добу) та ~10 % національного газового виробництва Ірану</li>
<li>Світові ціни нафти відреагували стрибком приблизно на <em>$10 </em>– $11 за барель до ~$74, потім трохи знизились</li>
<li>Головний фактор невизначеності – загроза Ірану перекрити протоку Хормуз, що несе до 20 % світового експорту нафти та СПГ</li>
</ul>
<h3>Последствия атак на енергетику</h3>
<ul>
<li><strong>Паливна криза й інфляційний тиск.</strong> У США подорожчання бензину на 20 ¢/галон вже в межах кількох днів; у Британії – до 5 p/літр газу і дизеля</li>
<li><strong>Ринки СПГ на межі перегріву.</strong> Пошкодження South Pars загрожує спровокувати заяви про force majeure від Катару, що зруйнує постачання СПГ до Європи й Азії</li>
<li><strong>Збільшення вартості страхування суден</strong> через ризики атаки в фактоpах Хормузу й Bab el‑Mandeb; можливе перенаправлення танкерів навколо мису Доброї Надії</li>
<li><strong>Геополітична ескалація.</strong> Якщо Іран активує проксі у Ємені, Сирії, Іраку чи Лівані або перетне межу активними ударами по Kharg Island чи South Pars, ціна на Brent може підскочити до $100–150 за барель</li>
</ul>
<h3>Можливі сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій дипломатичного розрядження:</strong> Іран закликає арабських посередників домовитися про перемир’я; заява про деескалацію вже викликала падіння цін нафти на &gt;$2 за барель</li>
<li><strong>Ескалація до економічної війни:</strong> нові цілі–об&#8217;єкти енергетики, навіть Kharg Island чи СПГ–потужності, матимуть глибокий вплив на глобальне енергопостачання</li>
<li><strong>Морський аспект:</strong> шахтовання проток або напади на комерційні танкери – це не лише пряма загроза енергопотокам, але й страхи учасників ринку та зростання премії ризиків</li>
</ul>
<h3>Прогнози ринку</h3>
<ul>
<li>На випадок закриття Хормузу Brent теоретично може досягти $120–150/барель; короткостроково ринок може утриматися біля $80 при помірній ескалації</li>
<li>СПГ–постачання до Європи, Японії, Індії стануть найбільш вразливими, з ризиком зростання тарифів на доставку і альтернативного імпорту</li>
<li>Міжнародні резерви — запаси, прокачка, стратегічні резерви — можуть заповнити розрив, але на заспокоєння ринку потрібен час</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поки що обмежена ескалація</strong> зберігає глобальні ціни нафта і газ на «контрольованих» рівнях — але найслабкіша ланка разом із стратегічними ходами сторін може обернути це у сплеск кризи</li>
<li><strong>Ключовий чинник – Хормуз.</strong> Якщо Іран закриє протоку або Ізраїль атакує ключові експортні об’єкти, наслідки розтягнуться на всі енергетичні контракти, країни та альянси</li>
<li><strong>Наступні дні можуть стати вирішальними</strong> — чи зможуть дипломатичні учасники зупинити ескалацію, або світ ввійде у нову фазу енергетичної війни і нестабільності</li>
</ul>
<div style="height: 20px;"></div>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.washingtonpost.com/business/2025/06/16/oil-prices-gas-iran-israel/" target="_blank">Washington Post</a>,<br />
<a href="https://www.ft.com/content/3c9b2197-101c-4b49-883d-cb6eb228604f" target="_blank">Financial Times</a>,<br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-rise-israel-iran-conflict-heightens-fears-supply-disruptions-2025-06-15/" target="_blank">Reuters</a>,<br />
<a href="https://www.theguardian.com/business/2025/jun/16/iran-israel-conflict-middle-east-oil" target="_blank">The Guardian</a>,<br />
<a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Strait_of_Hormuz" target="_blank">Wikipedia: Strait of Hormuz</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/izra%d1%97l-atakuye-energetichni-obyekti-iranu-chi-nablizhayetsya-globalna-energetichna-kriza/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Загострення на Близькому Сході підштовхує нафтові котирування до максимумів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/16/zagostrennya-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-naftovi-kotiruvannya-do-maksimumiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/16/zagostrennya-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-naftovi-kotiruvannya-do-maksimumiv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 16 Jun 2025 05:54:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[conflict]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[конфликт]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152241</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29271-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Загострення на Близькому Сході підштовхує нафтові котирування до максимумів"/><br />Ціни на нафту підскочили до найвищих рівнів за останні чотири місяці на тлі масштабної атаки Ізраїлю на ядерну інфраструктуру Ірану. Подальша ескалація може суттєво змінити глобальну логістику постачання. Військове загострення та реакція ринку Ізраїль завдав ударів по десятках об’єктів в Ірані, включаючи ядерні та військові цілі. Повідомляється про загибель командувача Корпусу вартових Ісламської революції Хосейна [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29271-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Загострення на Близькому Сході підштовхує нафтові котирування до максимумів"/><br /><p>Ціни на нафту підскочили до найвищих рівнів за останні чотири місяці на тлі масштабної атаки Ізраїлю на ядерну інфраструктуру Ірану. Подальша ескалація може суттєво змінити глобальну логістику постачання.</p>
<h3>Військове загострення та реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ізраїль завдав ударів</strong> по десятках об’єктів в Ірані, включаючи ядерні та військові цілі. Повідомляється про загибель командувача Корпусу вартових Ісламської революції Хосейна Саламі та двох генералів.</li>
<li><strong>Іран у відповідь</strong> випустив понад 100 дронів по Ізраїлю, більшість з яких були перехоплені.</li>
<li><em>Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу</em> заявив, що операція «Зростаючий лев» триватиме «стільки, скільки буде потрібно» для усунення загрози.</li>
<li><em>Аятола Хаменеї</em> пообіцяв «суворе покарання» Ізраїлю.</li>
</ul>
<h3>Ціни на нафту та очікування ринку</h3>
<ul>
<li><strong>WTI зросла до $77/барель</strong>, а Brent торгувалася біля $74,2/барель — обидва показники є максимумами з лютого.</li>
<li>Трейдери <em>враховують ризики ескалації</em> та потенційні наслідки для Ормузької протоки, через яку проходить близько 15 млн барелів нафти на добу.</li>
<li><strong>IEA заявило про готовність</strong> задіяти стратегічні резерви у разі необхідності, але <em>ОПЕК вважає ці заяви передчасними</em> і такими, що викликають паніку.</li>
<li>Аналітики припускають, що ціни можуть <strong>різко перевищити $100/барель</strong> у разі блокування транзиту або значної втрати експорту з Ірану.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ринок відреагував стримано, оскільки масштаби відповіді Ірану залишаються обмеженими. Але у разі ескалації, зокрема блокування Ормузької протоки, можливе стрімке зростання до понад $100/барель&#187;</p></blockquote>
<h3>Глобальні наслідки та прогнози</h3>
<ul>
<li><strong>Потенційні санкції ЄС проти рф</strong> можуть посилити нестачу на ринку.</li>
<li>Угода між США та Китаєм щодо торгівлі <em>підтримала настрої</em> щодо зростання попиту на енергоносії.</li>
<li><strong>IEA та ОПЕК</strong> зайняли протилежні позиції щодо необхідності втручання в ринок запасами.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.investors.com/news/oil-stocks-jump-oil-hits-four-month-high/">Investor’s Business Daily – Oil Stocks Jump</a></li>
<li><a href="https://www.wsj.com/">The Wall Street Journal</a></li>
<li><a href="https://www.axios.com/">Axios</a></li>
</ul>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/">Reuters – Energy Markets</a></li>
<li><a href="https://www.bloomberg.com/energy">Bloomberg Energy</a></li>
<li><a href="https://www.spglobal.com/">S&amp;P Global</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29271-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Загострення на Близькому Сході підштовхує нафтові котирування до максимумів"/><br /><p>Ціни на нафту підскочили до найвищих рівнів за останні чотири місяці на тлі масштабної атаки Ізраїлю на ядерну інфраструктуру Ірану. Подальша ескалація може суттєво змінити глобальну логістику постачання.</p>
<h3>Військове загострення та реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ізраїль завдав ударів</strong> по десятках об’єктів в Ірані, включаючи ядерні та військові цілі. Повідомляється про загибель командувача Корпусу вартових Ісламської революції Хосейна Саламі та двох генералів.</li>
<li><strong>Іран у відповідь</strong> випустив понад 100 дронів по Ізраїлю, більшість з яких були перехоплені.</li>
<li><em>Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу</em> заявив, що операція «Зростаючий лев» триватиме «стільки, скільки буде потрібно» для усунення загрози.</li>
<li><em>Аятола Хаменеї</em> пообіцяв «суворе покарання» Ізраїлю.</li>
</ul>
<h3>Ціни на нафту та очікування ринку</h3>
<ul>
<li><strong>WTI зросла до $77/барель</strong>, а Brent торгувалася біля $74,2/барель — обидва показники є максимумами з лютого.</li>
<li>Трейдери <em>враховують ризики ескалації</em> та потенційні наслідки для Ормузької протоки, через яку проходить близько 15 млн барелів нафти на добу.</li>
<li><strong>IEA заявило про готовність</strong> задіяти стратегічні резерви у разі необхідності, але <em>ОПЕК вважає ці заяви передчасними</em> і такими, що викликають паніку.</li>
<li>Аналітики припускають, що ціни можуть <strong>різко перевищити $100/барель</strong> у разі блокування транзиту або значної втрати експорту з Ірану.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ринок відреагував стримано, оскільки масштаби відповіді Ірану залишаються обмеженими. Але у разі ескалації, зокрема блокування Ормузької протоки, можливе стрімке зростання до понад $100/барель&#187;</p></blockquote>
<h3>Глобальні наслідки та прогнози</h3>
<ul>
<li><strong>Потенційні санкції ЄС проти рф</strong> можуть посилити нестачу на ринку.</li>
<li>Угода між США та Китаєм щодо торгівлі <em>підтримала настрої</em> щодо зростання попиту на енергоносії.</li>
<li><strong>IEA та ОПЕК</strong> зайняли протилежні позиції щодо необхідності втручання в ринок запасами.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.investors.com/news/oil-stocks-jump-oil-hits-four-month-high/">Investor’s Business Daily – Oil Stocks Jump</a></li>
<li><a href="https://www.wsj.com/">The Wall Street Journal</a></li>
<li><a href="https://www.axios.com/">Axios</a></li>
</ul>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/">Reuters – Energy Markets</a></li>
<li><a href="https://www.bloomberg.com/energy">Bloomberg Energy</a></li>
<li><a href="https://www.spglobal.com/">S&amp;P Global</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/16/zagostrennya-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-naftovi-kotiruvannya-do-maksimumiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/israel/feed/ ) in 0.96985 seconds, on Apr 30th, 2026 at 7:38 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 30th, 2026 at 8:38 pm UTC -->