<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Ізраїль</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/izra%d1%97l/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 20 Apr 2026 07:02:26 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Тривала війна проти Ірану може розігнати інфляцію в єврозоні: у ЄЦБ попереджають про ризик енергетичного шоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/trivala-vijna-proti-iranu-mozhe-rozignati-inflyaciyu-v-yevrozoni-u-yecb-poperedzhayut-pro-rizik-energetichnogo-shoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/trivala-vijna-proti-iranu-mozhe-rozignati-inflyaciyu-v-yevrozoni-u-yecb-poperedzhayut-pro-rizik-energetichnogo-shoku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Mar 2026 13:56:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Eurozone]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Lebanon]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[ЕЦБ]]></category>
		<category><![CDATA[Єврозона]]></category>
		<category><![CDATA[ЄЦБ]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Ливан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153670</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30164-Евроцентробанк.svg" alt="Тривала війна проти Ірану може розігнати інфляцію в єврозоні: у ЄЦБ попереджають про ризик енергетичного шоку"/><br />Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%. Енергетичний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30164-Евроцентробанк.svg" alt="Тривала війна проти Ірану може розігнати інфляцію в єврозоні: у ЄЦБ попереджають про ризик енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%.</strong> У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.</p>
<h3>Енергетичний шок як каталізатор інфляції</h3>
<p>Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.</p>
<ul>
<li>У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.</li>
<li>Ринок відреагував миттєво — <strong>ціни на нафту зросли більш ніж на 10%</strong>.</li>
<li>Війна не демонструє ознак швидкого завершення.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.</p></blockquote>
<p>За його словами, <em>масштаб впливу</em> залежатиме від двох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>широти конфлікту</strong> — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;</li>
<li><strong>тривалості протистояння</strong> — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».</li>
</ul>
<h4>Що показують моделювання ЄЦБ</h4>
<p>Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі <strong>стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону</strong> можливі:</p>
<ul>
<li><strong>суттєвий стрибок енергетичної інфляції</strong>;</li>
<li><strong>різке падіння обсягів виробництва</strong> в єврозоні.</li>
</ul>
<p>Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:</p>
<ul>
<li>постійний шок такого масштабу може <strong>підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту</strong>;</li>
<li>та водночас <strong>знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту</strong>.</li>
</ul>
<p>Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить <strong>1,7%</strong>, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у <strong>2%</strong>. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.</p>
<h4>Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями</h4>
<p>Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:</p>
<ul>
<li>ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;</li>
<li>фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;</li>
<li>оцінює ризик так званих <em>«других раундів»</em> — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.</li>
</ul>
<p>Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні <strong>2%</strong> не змінюватиметься протягом року.</p>
<h3>Що це означає для енергетичного ринку Європи</h3>
<p>Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:</p>
<ul>
<li>військова ескалація в регіоні Перської затоки;</li>
<li>ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;</li>
<li>миттєвий стрибок цін на нафту;</li>
<li>прискорення інфляції через енергетичний компонент;</li>
<li>тиск на споживання та промислове виробництво.</li>
</ul>
<p>Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й <strong>фізична безперервність «постачання»</strong>. Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/euro-zone-inflation-could-surge-lengthy-iran-war-ecb-chief-economist-warns-2026-03-03/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30164-Евроцентробанк.svg" alt="Тривала війна проти Ірану може розігнати інфляцію в єврозоні: у ЄЦБ попереджають про ризик енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%.</strong> У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.</p>
<h3>Енергетичний шок як каталізатор інфляції</h3>
<p>Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.</p>
<ul>
<li>У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.</li>
<li>Ринок відреагував миттєво — <strong>ціни на нафту зросли більш ніж на 10%</strong>.</li>
<li>Війна не демонструє ознак швидкого завершення.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.</p></blockquote>
<p>За його словами, <em>масштаб впливу</em> залежатиме від двох факторів:</p>
<ul>
<li><strong>широти конфлікту</strong> — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;</li>
<li><strong>тривалості протистояння</strong> — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».</li>
</ul>
<h4>Що показують моделювання ЄЦБ</h4>
<p>Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі <strong>стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону</strong> можливі:</p>
<ul>
<li><strong>суттєвий стрибок енергетичної інфляції</strong>;</li>
<li><strong>різке падіння обсягів виробництва</strong> в єврозоні.</li>
</ul>
<p>Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:</p>
<ul>
<li>постійний шок такого масштабу може <strong>підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту</strong>;</li>
<li>та водночас <strong>знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту</strong>.</li>
</ul>
<p>Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить <strong>1,7%</strong>, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у <strong>2%</strong>. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.</p>
<h4>Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями</h4>
<p>Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:</p>
<ul>
<li>ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;</li>
<li>фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;</li>
<li>оцінює ризик так званих <em>«других раундів»</em> — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.</li>
</ul>
<p>Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні <strong>2%</strong> не змінюватиметься протягом року.</p>
<h3>Що це означає для енергетичного ринку Європи</h3>
<p>Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:</p>
<ul>
<li>військова ескалація в регіоні Перської затоки;</li>
<li>ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;</li>
<li>миттєвий стрибок цін на нафту;</li>
<li>прискорення інфляції через енергетичний компонент;</li>
<li>тиск на споживання та промислове виробництво.</li>
</ul>
<p>Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й <strong>фізична безперервність «постачання»</strong>. Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/euro-zone-inflation-could-surge-lengthy-iran-war-ecb-chief-economist-warns-2026-03-03/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/trivala-vijna-proti-iranu-mozhe-rozignati-inflyaciyu-v-yevrozoni-u-yecb-poperedzhayut-pro-rizik-energetichnogo-shoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта злетіла більш ніж на 8% через ескалацію конфлікту США–Іран та удари по танкерах</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/153662/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/153662/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Mar 2026 06:11:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153662</guid>
		<description><![CDATA[Світові ціни на нафту різко зросли після загострення протистояння на Близькому Сході: котирування Brent перевищили 82 долари за барель, а WTI — 75 доларів. Причиною стали удари по території Ірану та Ізраїлю, пошкодження щонайменше трьох танкерів і перебої з «постачанням» із ключового нафтовидобувного регіону. Геополітика знову штовхає ринок угору Станом на 2 березня котирування нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Світові ціни на нафту різко зросли</strong> після загострення протистояння на Близькому Сході: котирування Brent перевищили 82 долари за барель, а WTI — 75 доларів. Причиною стали удари по території Ірану та Ізраїлю, пошкодження щонайменше трьох танкерів і перебої з «постачанням» із ключового нафтовидобувного регіону.</p>
<h3>Геополітика знову штовхає ринок угору</h3>
<p>Станом на 2 березня котирування нафти продемонстрували найвищі значення за кілька місяців на тлі різкого загострення ситуації .</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> піднімалася до <strong>82,37 дол./бар.</strong>, а згодом торгувалася на рівні <strong>79,34 дол.</strong>, що на <strong>6,47 долара або 8,88%</strong> вище попереднього закриття.</li>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> зросла на <strong>5,36 долара або 8%</strong> — до <strong>72,38 дол./бар.</strong> після досягнення піку в <strong>75,33 дол.</strong></li>
</ul>
<p><em>Brent і WTI — це еталонні (бенчмарк) сорти нафти, які використовуються для формування світових цін.</em></p>
<h4>Що стало тригером</h4>
<p>У неділю Ізраїль завдав нової хвилі ударів по Тегерану. У відповідь Іран здійснив ракетні атаки. Напруження різко посилилося після загибелі верховного лідера Ірану, що занурило регіон і глобальну економіку в стан глибокої невизначеності.</p>
<p>За даними джерел у сфері морських перевезень:</p>
<ul>
<li>щонайменше <strong>три танкери</strong> були пошкоджені біля узбережжя Перської затоки;</li>
<li>один моряк загинув;</li>
<li>частина суден зазнала <em>супутніх ушкоджень</em> унаслідок іранських ударів у відповідь на атаки США та Ізраїлю.</li>
</ul>
<p>Один із інцидентів стався поблизу півострова Мусандам в Омані — стратегічного району, через який проходить значна частина світових морських «постачань» нафти. Пошкодження суден безпосередньо вплинуло на логістику та страхові ризики перевезень.</p>
<h4>Чому 8% — це багато</h4>
<p>Для нафтового ринку одноденне зростання майже на 9% є різким і свідчить про формування так званої <strong>“премії за ризик”</strong> — додаткової складової в ціні, яка виникає через загрозу перебоїв із фізичним «постачанням» сировини.</p>
<p>Близький Схід забезпечує значну частину світового видобутку та експорту нафти. Будь-які удари по інфраструктурі або танкерах:</p>
<ul>
<li>створюють ризик фізичного дефіциту сировини,</li>
<li>підвищують страхові ставки на перевезення,</li>
<li>змушують трейдерів закладати додаткові ризики у ф’ючерсні контракти.</li>
</ul>
<h4>Глобальні наслідки</h4>
<p>Ескалація конфлікту відбувається на тлі й без того крихкої рівноваги на енергетичному ринку. Пошкодження танкерів означає не лише короткострокові перебої, а й потенційні затримки «постачання» до Азії та Європи.</p>
<p>Сінгапур, один із ключових світових торговельних хабів нафти, відреагував підвищеною волатильністю торгів. Інвестори дедалі більше орієнтуються на військові новини, а не на фундаментальні показники попиту й пропозиції.</p>
<h4>Що далі</h4>
<p>Подальша динаміка цін залежатиме від:</p>
<ul>
<li>масштабу військових дій у регіоні,</li>
<li>стану танкерного флоту та морської логістики,</li>
<li>реакції США та інших країн на подальші удари,</li>
<li>можливого обмеження експорту з регіону.</li>
</ul>
<p>Поки що ринок демонструє класичну реакцію на геополітичний шок — стрімке зростання котирувань через страх дефіциту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-jumps-us-iran-conflict-escalates-disrupts-shipping-2026-03-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Світові ціни на нафту різко зросли</strong> після загострення протистояння на Близькому Сході: котирування Brent перевищили 82 долари за барель, а WTI — 75 доларів. Причиною стали удари по території Ірану та Ізраїлю, пошкодження щонайменше трьох танкерів і перебої з «постачанням» із ключового нафтовидобувного регіону.</p>
<h3>Геополітика знову штовхає ринок угору</h3>
<p>Станом на 2 березня котирування нафти продемонстрували найвищі значення за кілька місяців на тлі різкого загострення ситуації .</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> піднімалася до <strong>82,37 дол./бар.</strong>, а згодом торгувалася на рівні <strong>79,34 дол.</strong>, що на <strong>6,47 долара або 8,88%</strong> вище попереднього закриття.</li>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> зросла на <strong>5,36 долара або 8%</strong> — до <strong>72,38 дол./бар.</strong> після досягнення піку в <strong>75,33 дол.</strong></li>
</ul>
<p><em>Brent і WTI — це еталонні (бенчмарк) сорти нафти, які використовуються для формування світових цін.</em></p>
<h4>Що стало тригером</h4>
<p>У неділю Ізраїль завдав нової хвилі ударів по Тегерану. У відповідь Іран здійснив ракетні атаки. Напруження різко посилилося після загибелі верховного лідера Ірану, що занурило регіон і глобальну економіку в стан глибокої невизначеності.</p>
<p>За даними джерел у сфері морських перевезень:</p>
<ul>
<li>щонайменше <strong>три танкери</strong> були пошкоджені біля узбережжя Перської затоки;</li>
<li>один моряк загинув;</li>
<li>частина суден зазнала <em>супутніх ушкоджень</em> унаслідок іранських ударів у відповідь на атаки США та Ізраїлю.</li>
</ul>
<p>Один із інцидентів стався поблизу півострова Мусандам в Омані — стратегічного району, через який проходить значна частина світових морських «постачань» нафти. Пошкодження суден безпосередньо вплинуло на логістику та страхові ризики перевезень.</p>
<h4>Чому 8% — це багато</h4>
<p>Для нафтового ринку одноденне зростання майже на 9% є різким і свідчить про формування так званої <strong>“премії за ризик”</strong> — додаткової складової в ціні, яка виникає через загрозу перебоїв із фізичним «постачанням» сировини.</p>
<p>Близький Схід забезпечує значну частину світового видобутку та експорту нафти. Будь-які удари по інфраструктурі або танкерах:</p>
<ul>
<li>створюють ризик фізичного дефіциту сировини,</li>
<li>підвищують страхові ставки на перевезення,</li>
<li>змушують трейдерів закладати додаткові ризики у ф’ючерсні контракти.</li>
</ul>
<h4>Глобальні наслідки</h4>
<p>Ескалація конфлікту відбувається на тлі й без того крихкої рівноваги на енергетичному ринку. Пошкодження танкерів означає не лише короткострокові перебої, а й потенційні затримки «постачання» до Азії та Європи.</p>
<p>Сінгапур, один із ключових світових торговельних хабів нафти, відреагував підвищеною волатильністю торгів. Інвестори дедалі більше орієнтуються на військові новини, а не на фундаментальні показники попиту й пропозиції.</p>
<h4>Що далі</h4>
<p>Подальша динаміка цін залежатиме від:</p>
<ul>
<li>масштабу військових дій у регіоні,</li>
<li>стану танкерного флоту та морської логістики,</li>
<li>реакції США та інших країн на подальші удари,</li>
<li>можливого обмеження експорту з регіону.</li>
</ul>
<p>Поки що ринок демонструє класичну реакцію на геополітичний шок — стрімке зростання котирувань через страх дефіциту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-jumps-us-iran-conflict-escalates-disrupts-shipping-2026-03-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/153662/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Конфлікт Ізраїлю з Іраном підірвав регіональну енергетичну безпеку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/konflikt-izra%d1%97lyu-z-iranom-pidirvav-regionalnu-energetichnu-bezpeku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/konflikt-izra%d1%97lyu-z-iranom-pidirvav-regionalnu-energetichnu-bezpeku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Aug 2025 09:45:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[electricity security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[pipeline exports]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Єгипет]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Йорданія]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153002</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29764-Египет_флаг.png" alt="Конфлікт Ізраїлю з Іраном підірвав регіональну енергетичну безпеку"/><br />Збройне загострення між Ізраїлем та Іраном у червні 2025 року стало критичним шоком для ринку нафти й нафтопродуктів Східного Середземномор’я. Внаслідок зупинки двох ключових родовищ Ізраїлю – Leviathan і Karish – природний газ перестав надходити до Єгипту й Йорданії, що призвело до екстрених заходів, зростання використання дизелю й мазуту та зупинки частини промисловості. Після оголошення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29764-Египет_флаг.png" alt="Конфлікт Ізраїлю з Іраном підірвав регіональну енергетичну безпеку"/><br /><p>Збройне загострення між Ізраїлем та Іраном у червні 2025 року стало критичним шоком для ринку нафти й нафтопродуктів Східного Середземномор’я. Внаслідок зупинки двох ключових родовищ Ізраїлю – Leviathan і Karish – природний газ перестав надходити до Єгипту й Йорданії, що призвело до екстрених заходів, зростання використання дизелю й мазуту та зупинки частини промисловості. Після оголошення перемир’я Ізраїль відновив експорт, але наслідки для ринку залишаються значними.</p>
<h3>Кризове припинення газового експорту з Ізраїлю до сусідів</h3>
<ul>
<li>13–25 червня Ізраїль призупинив видобуток на родовищах Leviathan і Karish через загрозу атаки.</li>
<li>Це скоротило <strong>виробництво газу на 60%</strong> і спричинило втрату обсягів у <strong>0,45 млрд м³</strong>.</li>
<li><strong>Експорт до Єгипту й Йорданії був повністю припинений</strong>, оскільки Tamar працювало лише на внутрішній попит.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для Єгипту: зростання ролі дизелю та зупинка хімпрому</h3>
<ul>
<li>Єгипет змушений був <strong>обмежити газопостачання до промислових підприємств</strong>, щоб забезпечити генерацію електроенергії.</li>
<li><strong>Виробники добрив припинили роботу</strong>, що тисне на глобальні ціни на сечовину.</li>
<li>Було <strong>запущено план заміщення газу дизелем</strong> на електростанціях.</li>
</ul>
<h3>Йорданія: екстрене реагування і дизельна генерація</h3>
<ul>
<li><strong>16 червня NEPCO активувала надзвичайний план</strong> з пріоритетом критичним секторам.</li>
<li><strong>Постачання електроенергії було збережено</strong> завдяки використанню <em>дизелю та мазуту</em> на ТЕС.</li>
<li>З 18 червня <strong>Єгипет почав зворотне постачання</strong> газу в Йорданію обсягом <em>близько 3 млн м³/добу</em>.</li>
</ul>
<h3>Відновлення експорту та стабілізація</h3>
<ul>
<li>20–24 червня Ізраїль почав <strong>обмежене відновлення експорту надлишкового газу</strong> до сусідів.</li>
<li><strong>25 червня</strong> після оголошення перемир’я почалась <strong>повна реактивація родовищ Leviathan і Karish</strong>.</li>
<li>До кінця тижня експорт до Єгипту й Йорданії <strong>наблизився до довоєнного рівня</strong>.</li>
<li>Єгипет <strong>відновив роботу підприємств із виробництва добрив</strong>.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні зрушення та роль дизелю</h3>
<ul>
<li>Інцидент показав <strong>вразливість регіональної енергетичної системи</strong> до воєнних загроз.</li>
<li><strong>Збільшення використання дизелю та мазуту</strong> в генерації електроенергії стало прямим наслідком відсутності газу.</li>
<li>Єгипет <strong>отримав другий FSRU</strong> наприкінці червня і <em>очікує ще два влітку</em> для зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Використання дизелю для енергетичних потреб зростає в умовах газової кризи.” — з енергетичного огляду IEA</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29764-Египет_флаг.png" alt="Конфлікт Ізраїлю з Іраном підірвав регіональну енергетичну безпеку"/><br /><p>Збройне загострення між Ізраїлем та Іраном у червні 2025 року стало критичним шоком для ринку нафти й нафтопродуктів Східного Середземномор’я. Внаслідок зупинки двох ключових родовищ Ізраїлю – Leviathan і Karish – природний газ перестав надходити до Єгипту й Йорданії, що призвело до екстрених заходів, зростання використання дизелю й мазуту та зупинки частини промисловості. Після оголошення перемир’я Ізраїль відновив експорт, але наслідки для ринку залишаються значними.</p>
<h3>Кризове припинення газового експорту з Ізраїлю до сусідів</h3>
<ul>
<li>13–25 червня Ізраїль призупинив видобуток на родовищах Leviathan і Karish через загрозу атаки.</li>
<li>Це скоротило <strong>виробництво газу на 60%</strong> і спричинило втрату обсягів у <strong>0,45 млрд м³</strong>.</li>
<li><strong>Експорт до Єгипту й Йорданії був повністю припинений</strong>, оскільки Tamar працювало лише на внутрішній попит.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для Єгипту: зростання ролі дизелю та зупинка хімпрому</h3>
<ul>
<li>Єгипет змушений був <strong>обмежити газопостачання до промислових підприємств</strong>, щоб забезпечити генерацію електроенергії.</li>
<li><strong>Виробники добрив припинили роботу</strong>, що тисне на глобальні ціни на сечовину.</li>
<li>Було <strong>запущено план заміщення газу дизелем</strong> на електростанціях.</li>
</ul>
<h3>Йорданія: екстрене реагування і дизельна генерація</h3>
<ul>
<li><strong>16 червня NEPCO активувала надзвичайний план</strong> з пріоритетом критичним секторам.</li>
<li><strong>Постачання електроенергії було збережено</strong> завдяки використанню <em>дизелю та мазуту</em> на ТЕС.</li>
<li>З 18 червня <strong>Єгипет почав зворотне постачання</strong> газу в Йорданію обсягом <em>близько 3 млн м³/добу</em>.</li>
</ul>
<h3>Відновлення експорту та стабілізація</h3>
<ul>
<li>20–24 червня Ізраїль почав <strong>обмежене відновлення експорту надлишкового газу</strong> до сусідів.</li>
<li><strong>25 червня</strong> після оголошення перемир’я почалась <strong>повна реактивація родовищ Leviathan і Karish</strong>.</li>
<li>До кінця тижня експорт до Єгипту й Йорданії <strong>наблизився до довоєнного рівня</strong>.</li>
<li>Єгипет <strong>відновив роботу підприємств із виробництва добрив</strong>.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні зрушення та роль дизелю</h3>
<ul>
<li>Інцидент показав <strong>вразливість регіональної енергетичної системи</strong> до воєнних загроз.</li>
<li><strong>Збільшення використання дизелю та мазуту</strong> в генерації електроенергії стало прямим наслідком відсутності газу.</li>
<li>Єгипет <strong>отримав другий FSRU</strong> наприкінці червня і <em>очікує ще два влітку</em> для зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Використання дизелю для енергетичних потреб зростає в умовах газової кризи.” — з енергетичного огляду IEA</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/konflikt-izra%d1%97lyu-z-iranom-pidirvav-regionalnu-energetichnu-bezpeku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/09/152667/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/09/152667/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Jul 2025 12:47:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз цін]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152667</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29532-Нефть.jpg" alt=""/><br />Глобальний ринок нафти: прогноз цін з огляду на зростання геополітичної напруги Аналітики очікують підвищення середньої ціни нафти Brent у другій половині 2025 року попри накопичення глобальних запасів, враховуючи посилення ризикової премії через конфлікт навколо ядерної програми Ірану та загрозу закриття Ормузької протоки. Перегляд прогнозу через ескалацію конфлікту У червні геополітична напруга різко зросла через конфлікт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29532-Нефть.jpg" alt=""/><br /><p>Глобальний ринок нафти: прогноз цін з огляду на зростання геополітичної напруги</p>
<p>Аналітики очікують підвищення середньої ціни нафти Brent у другій половині 2025 року попри накопичення глобальних запасів, враховуючи посилення ризикової премії через конфлікт навколо ядерної програми Ірану та загрозу закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу через ескалацію конфлікту</h3>
<p>У червні геополітична напруга різко зросла через конфлікт навколо ядерної програми Ірану, що змусило аналітиків підняти прогноз середньої ціни нафти Brent у другій половині 2025 року до $66 за барель — майже на $5 більше, ніж у попередньому прогнозі. Хоча глобальні запаси нафти продовжують зростати й надалі тиснуть на ціни, ризик значних порушень постачання змусив ринки закласти додаткову премію.</p>
<h3>Динаміка цін і вплив Ормузької протоки</h3>
<p>Протягом червня ціна Brent вперше за п’ять місяців зросла — у середньому до $71/барель, досягши піку в $80/барель 19 червня після повідомлень про можливе закриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світового споживання нафтопродуктів. Згодом, із деескалацією конфлікту, ціни знову опустилися нижче $70/барель.</p>
<ul>
<li>12 червня — $71/барель</li>
<li>19 червня (пік) — $80/барель</li>
<li>25 червня — $68/барель</li>
</ul>
<p>Водночас, попри відсутність суттєвих перебоїв у постачанні після бомбардувань ключових ядерних об&#8217;єктів Ірану та оголошеного припинення вогню, зберігається значна невизначеність щодо ризику ескалації.</p>
<h3>Волатильність як індикатор ринкових очікувань</h3>
<p>Імпліцитна волатильність, яка відображає очікування ринку щодо діапазону змін цін на ф&#8217;ючерси на нафту, різко зросла під час конфлікту:</p>
<ul>
<li>Середня в червні до початку ударів Ізраїлю — 33%</li>
<li>Максимум 17 червня — 68% (найвищий рівень з березня 2022 року)</li>
<li>25 червня — знизилася до 35%</li>
</ul>
<p>Це підкреслює <strong>високий рівень невизначеності</strong> на ринку, пов&#8217;язаний як із ризиками для Ормузької протоки, так і з загальною геополітичною ситуацією.</p>
<h3>Запаси нафти та довгостроковий прогноз</h3>
<p>Попри підвищену ризикову премію, аналітики очікують <strong>значного зростання глобальних запасів нафти</strong>, що створюватиме тиск на ціни у 2026 році:</p>
<ul>
<li>У першій половині 2025 року глобальні запаси зросли на 1.2 млн барелів на добу</li>
<li>Очікуване середнє зростання у 2H25 — 0.9 млн б/д</li>
<li>Прогноз на 2026 рік — у середньому 1.1 млн б/д приросту запасів</li>
</ul>
<p>За оновленим прогнозом, середня ціна Brent складе $69/барель у 2025 році (на $3 більше порівняно з минулим прогнозом) та знизиться до $58/барель у 2026 році через накопичення запасів.</p>
<h3>Геополітичні ризики та фактори невизначеності</h3>
<p>Оцінка цін супроводжується низкою ризиків, які можуть призвести до збоїв у постачанні:</p>
<ul>
<li>Можливий зрив припинення вогню між Ізраїлем та Іраном</li>
<li>Ескалація війни рф проти України</li>
<li>Невизначеність щодо торговельних переговорів між США та партнерами</li>
<li>Рішення OPEC+ і дотримання квот на видобуток</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Поточна підвищена ризикова премія може підтримувати ціни на нафту в короткостроковій перспективі, однак фундаментальний прогноз вказує на їхнє зниження у 2026 році через накопичення світових запасів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration (Short-Term Energy Outlook)</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29532-Нефть.jpg" alt=""/><br /><p>Глобальний ринок нафти: прогноз цін з огляду на зростання геополітичної напруги</p>
<p>Аналітики очікують підвищення середньої ціни нафти Brent у другій половині 2025 року попри накопичення глобальних запасів, враховуючи посилення ризикової премії через конфлікт навколо ядерної програми Ірану та загрозу закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу через ескалацію конфлікту</h3>
<p>У червні геополітична напруга різко зросла через конфлікт навколо ядерної програми Ірану, що змусило аналітиків підняти прогноз середньої ціни нафти Brent у другій половині 2025 року до $66 за барель — майже на $5 більше, ніж у попередньому прогнозі. Хоча глобальні запаси нафти продовжують зростати й надалі тиснуть на ціни, ризик значних порушень постачання змусив ринки закласти додаткову премію.</p>
<h3>Динаміка цін і вплив Ормузької протоки</h3>
<p>Протягом червня ціна Brent вперше за п’ять місяців зросла — у середньому до $71/барель, досягши піку в $80/барель 19 червня після повідомлень про можливе закриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світового споживання нафтопродуктів. Згодом, із деескалацією конфлікту, ціни знову опустилися нижче $70/барель.</p>
<ul>
<li>12 червня — $71/барель</li>
<li>19 червня (пік) — $80/барель</li>
<li>25 червня — $68/барель</li>
</ul>
<p>Водночас, попри відсутність суттєвих перебоїв у постачанні після бомбардувань ключових ядерних об&#8217;єктів Ірану та оголошеного припинення вогню, зберігається значна невизначеність щодо ризику ескалації.</p>
<h3>Волатильність як індикатор ринкових очікувань</h3>
<p>Імпліцитна волатильність, яка відображає очікування ринку щодо діапазону змін цін на ф&#8217;ючерси на нафту, різко зросла під час конфлікту:</p>
<ul>
<li>Середня в червні до початку ударів Ізраїлю — 33%</li>
<li>Максимум 17 червня — 68% (найвищий рівень з березня 2022 року)</li>
<li>25 червня — знизилася до 35%</li>
</ul>
<p>Це підкреслює <strong>високий рівень невизначеності</strong> на ринку, пов&#8217;язаний як із ризиками для Ормузької протоки, так і з загальною геополітичною ситуацією.</p>
<h3>Запаси нафти та довгостроковий прогноз</h3>
<p>Попри підвищену ризикову премію, аналітики очікують <strong>значного зростання глобальних запасів нафти</strong>, що створюватиме тиск на ціни у 2026 році:</p>
<ul>
<li>У першій половині 2025 року глобальні запаси зросли на 1.2 млн барелів на добу</li>
<li>Очікуване середнє зростання у 2H25 — 0.9 млн б/д</li>
<li>Прогноз на 2026 рік — у середньому 1.1 млн б/д приросту запасів</li>
</ul>
<p>За оновленим прогнозом, середня ціна Brent складе $69/барель у 2025 році (на $3 більше порівняно з минулим прогнозом) та знизиться до $58/барель у 2026 році через накопичення запасів.</p>
<h3>Геополітичні ризики та фактори невизначеності</h3>
<p>Оцінка цін супроводжується низкою ризиків, які можуть призвести до збоїв у постачанні:</p>
<ul>
<li>Можливий зрив припинення вогню між Ізраїлем та Іраном</li>
<li>Ескалація війни рф проти України</li>
<li>Невизначеність щодо торговельних переговорів між США та партнерами</li>
<li>Рішення OPEC+ і дотримання квот на видобуток</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Поточна підвищена ризикова премія може підтримувати ціни на нафту в короткостроковій перспективі, однак фундаментальний прогноз вказує на їхнє зниження у 2026 році через накопичення світових запасів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration (Short-Term Energy Outlook)</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/09/152667/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на бензин в Ізраїлі зростуть із 1 липня попри помірне зростання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/cini-na-benzin-v-izra%d1%97li-zrostut-iz-1-lipnya-popri-pomirne-zrostannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/cini-na-benzin-v-izra%d1%97li-zrostut-iz-1-lipnya-popri-pomirne-zrostannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Jun 2025 06:28:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152511</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29444-Израиль.png" alt="Ціни на бензин в Ізраїлі зростуть із 1 липня попри помірне зростання нафти"/><br />З 1 липня 2025 року максимальна державна ціна на бензин 95 октанового числа на самостійних заправках Ізраїлю зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля. Це другий місяць поспіль із мінімальним підвищенням, попри війну з Іраном та коливання на світовому нафтовому ринку. Оновлення цін на пальне в Ізраїлі Міністерство енергетики та інфраструктури Ізраїлю оголосило [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29444-Израиль.png" alt="Ціни на бензин в Ізраїлі зростуть із 1 липня попри помірне зростання нафти"/><br /><p>З 1 липня 2025 року максимальна державна ціна на бензин 95 октанового числа на самостійних заправках Ізраїлю зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля. Це другий місяць поспіль із мінімальним підвищенням, попри війну з Іраном та коливання на світовому нафтовому ринку.</p>
<h3>Оновлення цін на пальне в Ізраїлі</h3>
<p>Міністерство енергетики та інфраструктури Ізраїлю оголосило про підвищення цін на бензин:</p>
<ul>
<li>З 1 липня ціна зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля</li>
<li>Плата за обслуговування на колонці залишиться без змін — 0,24 шекеля за літр</li>
</ul>
<p>Водночас, це другий поспіль місяць із підвищенням на 0,01 шекеля за літр. Попри деякі очікування різких стрибків цін на нафту через війну з Іраном, світовий ринок нафти демонструє помірне зростання спотових цін.</p>
<p><strong>Важливо</strong>: З початку 2025 року максимальна ціна контрольованого державою бензину 95 знизилась на 0,05 шекеля за літр. Для порівняння:</p>
<ul>
<li>Найдорожчий рівень за останній час — 7,90 шекеля в травні 2024 року</li>
<li>Найдешевший — 6,81 шекеля в квітні-травні 2023 року (завдяки тимчасовому зниженню акцизу)</li>
</ul>
<h3>Формула розрахунку ціни</h3>
<p>Ціну бензину Міністерство енергетики Ізраїлю визначає наприкінці кожного місяця. Вона враховує:</p>
<ul>
<li>Середні ціни на нафту у Середземноморському регіоні</li>
<li>Курс шекеля до долара США</li>
<li>Кошик витрат на маркетинг для АЗС</li>
<li>Акцизний податок та ПДВ</li>
</ul>
<p>Водночас суттєве зміцнення шекеля щодо долара допомогло обмежити зростання кінцевої ціни на заправках.</p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.globes.co.il/en/article-gasoline-prices-to-rise-in-israel-monday-night-1001474587" target="_blank">Globes</a>.</p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://energy.gov.il/English/Subjects/OilAndFuel/Pages/GasolinePrice.aspx" target="_blank">Israeli Ministry of Energy – Fuel Prices</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy" target="_blank">Reuters Energy News</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29444-Израиль.png" alt="Ціни на бензин в Ізраїлі зростуть із 1 липня попри помірне зростання нафти"/><br /><p>З 1 липня 2025 року максимальна державна ціна на бензин 95 октанового числа на самостійних заправках Ізраїлю зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля. Це другий місяць поспіль із мінімальним підвищенням, попри війну з Іраном та коливання на світовому нафтовому ринку.</p>
<h3>Оновлення цін на пальне в Ізраїлі</h3>
<p>Міністерство енергетики та інфраструктури Ізраїлю оголосило про підвищення цін на бензин:</p>
<ul>
<li>З 1 липня ціна зросте на 0,01 шекеля за літр, до 7,15 шекеля</li>
<li>Плата за обслуговування на колонці залишиться без змін — 0,24 шекеля за літр</li>
</ul>
<p>Водночас, це другий поспіль місяць із підвищенням на 0,01 шекеля за літр. Попри деякі очікування різких стрибків цін на нафту через війну з Іраном, світовий ринок нафти демонструє помірне зростання спотових цін.</p>
<p><strong>Важливо</strong>: З початку 2025 року максимальна ціна контрольованого державою бензину 95 знизилась на 0,05 шекеля за літр. Для порівняння:</p>
<ul>
<li>Найдорожчий рівень за останній час — 7,90 шекеля в травні 2024 року</li>
<li>Найдешевший — 6,81 шекеля в квітні-травні 2023 року (завдяки тимчасовому зниженню акцизу)</li>
</ul>
<h3>Формула розрахунку ціни</h3>
<p>Ціну бензину Міністерство енергетики Ізраїлю визначає наприкінці кожного місяця. Вона враховує:</p>
<ul>
<li>Середні ціни на нафту у Середземноморському регіоні</li>
<li>Курс шекеля до долара США</li>
<li>Кошик витрат на маркетинг для АЗС</li>
<li>Акцизний податок та ПДВ</li>
</ul>
<p>Водночас суттєве зміцнення шекеля щодо долара допомогло обмежити зростання кінцевої ціни на заправках.</p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.globes.co.il/en/article-gasoline-prices-to-rise-in-israel-monday-night-1001474587" target="_blank">Globes</a>.</p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://energy.gov.il/English/Subjects/OilAndFuel/Pages/GasolinePrice.aspx" target="_blank">Israeli Ministry of Energy – Fuel Prices</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy" target="_blank">Reuters Energy News</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/cini-na-benzin-v-izra%d1%97li-zrostut-iz-1-lipnya-popri-pomirne-zrostannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту відновлюються на тлі зростання попиту в США та припинення вогню між Іраном і Ізраїлем</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/26/cini-na-naftu-vidnovlyuyutsya-na-tli-zrostannya-popitu-v-ssha-ta-pripinennya-vognyu-mizh-iranom-i-izra%d1%97lem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/26/cini-na-naftu-vidnovlyuyutsya-na-tli-zrostannya-popitu-v-ssha-ta-pripinennya-vognyu-mizh-iranom-i-izra%d1%97lem/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Jun 2025 05:06:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[макроэкономика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ринки]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[резерви]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[теги]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152466</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29417-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту відновлюються на тлі зростання попиту в США та припинення вогню між Іраном і Ізраїлем"/><br />Нафтові ціни відновилися — зростання майже на 1 % — після різкого падіння на початку тижня, завдяки потужному попиту в США та позитивним сигналам щодо припинення вогню між Іраном та Ізраїлем. Ситуація на ринку нафти Brent зріс до $67.68/бар., WTI — до $64.92/бар., скоротивши втрати після падіння на 13 % раніше цього тижня Попит у США — запаси сирої [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29417-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту відновлюються на тлі зростання попиту в США та припинення вогню між Іраном і Ізраїлем"/><br /><p>Нафтові ціни відновилися — зростання майже на 1 % — після різкого падіння на початку тижня, завдяки потужному попиту в США та позитивним сигналам щодо припинення вогню між Іраном та Ізраїлем.</p>
<h3>Ситуація на ринку нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> зріс до $67.68/бар., <strong>WTI</strong> — до $64.92/бар., скоротивши втрати після падіння на 13 % раніше цього тижня</li>
<li><strong>Попит у США</strong> — запаси сирої нафти впали на 5.8 млн барелів, бензину — на 2.1 млн барелів. Споживання бензину досягло максимуму з грудня 2021 року</li>
<li><em>Припинення вогню</em> між Іраном і Ізраїлем зменшило геополітичні побоювання щодо постачань із регіону</li>
<li>Очікування <strong>зниження облікової ставки ФРС</strong> підтримують прогнози щодо зростання економіки та попиту на нафту</li>
</ul>
<h3>Регуляторні драйвери та перспективи</h3>
<ul>
<li><strong>ФРС</strong> може знизити ставки вже у вересні, що стимулює економічну активність і попит на нафту</li>
<li>Аналітики очікують стабілізацію цін у діапазоні $65–70/бар., поки триває очікування нових макроданих зі США</li>
</ul>
<h3>Геополітика на тлі спокою</h3>
<ul>
<li><strong>Припинення вогню</strong> суттєво знизило ризик зриву постачання, хоча загроза з боку Ірану не зникла остаточно</li>
<li>Ринок різко реагував після атак на ядерні об’єкти Ірану, але зниження напруги забезпечило короткострокове заспокоєння</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Попри</strong> зниження геополітичної напруги, ринок залишається чутливим до змін у попиті та рішеннях ФРС</li>
<li><strong>Ціни</strong> стабілізувалися, але залишаються вразливими до нових економічних сигналів</li>
<li><strong>Геополітичний ризик</strong> тимчасово знизився, однак ситуація на Близькому Сході залишається ключовим фактором</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/most-gulf-markets-gain-iran-israel-truce-2025-06-25/">Reuters: Most Gulf markets gain on Iran–Israel truce</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-edge-higher-investors-assess-iran-israel-ceasefire-2025-06-25/">Reuters: Oil rebounds on signs of strong US demand</a></li>
<li><a href="https://www.barrons.com/articles/oil-prices-exxon-chevron-stock-f03bd7e7">Barron’s: The Big Reason Oil Prices Are Rising Today</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29417-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту відновлюються на тлі зростання попиту в США та припинення вогню між Іраном і Ізраїлем"/><br /><p>Нафтові ціни відновилися — зростання майже на 1 % — після різкого падіння на початку тижня, завдяки потужному попиту в США та позитивним сигналам щодо припинення вогню між Іраном та Ізраїлем.</p>
<h3>Ситуація на ринку нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> зріс до $67.68/бар., <strong>WTI</strong> — до $64.92/бар., скоротивши втрати після падіння на 13 % раніше цього тижня</li>
<li><strong>Попит у США</strong> — запаси сирої нафти впали на 5.8 млн барелів, бензину — на 2.1 млн барелів. Споживання бензину досягло максимуму з грудня 2021 року</li>
<li><em>Припинення вогню</em> між Іраном і Ізраїлем зменшило геополітичні побоювання щодо постачань із регіону</li>
<li>Очікування <strong>зниження облікової ставки ФРС</strong> підтримують прогнози щодо зростання економіки та попиту на нафту</li>
</ul>
<h3>Регуляторні драйвери та перспективи</h3>
<ul>
<li><strong>ФРС</strong> може знизити ставки вже у вересні, що стимулює економічну активність і попит на нафту</li>
<li>Аналітики очікують стабілізацію цін у діапазоні $65–70/бар., поки триває очікування нових макроданих зі США</li>
</ul>
<h3>Геополітика на тлі спокою</h3>
<ul>
<li><strong>Припинення вогню</strong> суттєво знизило ризик зриву постачання, хоча загроза з боку Ірану не зникла остаточно</li>
<li>Ринок різко реагував після атак на ядерні об’єкти Ірану, але зниження напруги забезпечило короткострокове заспокоєння</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Попри</strong> зниження геополітичної напруги, ринок залишається чутливим до змін у попиті та рішеннях ФРС</li>
<li><strong>Ціни</strong> стабілізувалися, але залишаються вразливими до нових економічних сигналів</li>
<li><strong>Геополітичний ризик</strong> тимчасово знизився, однак ситуація на Близькому Сході залишається ключовим фактором</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/most-gulf-markets-gain-iran-israel-truce-2025-06-25/">Reuters: Most Gulf markets gain on Iran–Israel truce</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-edge-higher-investors-assess-iran-israel-ceasefire-2025-06-25/">Reuters: Oil rebounds on signs of strong US demand</a></li>
<li><a href="https://www.barrons.com/articles/oil-prices-exxon-chevron-stock-f03bd7e7">Barron’s: The Big Reason Oil Prices Are Rising Today</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/26/cini-na-naftu-vidnovlyuyutsya-na-tli-zrostannya-popitu-v-ssha-ta-pripinennya-vognyu-mizh-iranom-i-izra%d1%97lem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові ціни на LPG знижуються через ймовірне припинення вогню між Ізраїлем та Іраном</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/svitovi-cini-na-lpg-znizhuyutsya-cherez-jmovirne-pripinennya-vognyu-mizh-izra%d1%97lem-ta-iranom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/svitovi-cini-na-lpg-znizhuyutsya-cherez-jmovirne-pripinennya-vognyu-mizh-izra%d1%97lem-ta-iranom/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Jun 2025 05:03:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[світові ціни]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[трейдинг]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152427</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29393-LPG.png" alt="Світові ціни на LPG знижуються через ймовірне припинення вогню між Ізраїлем та Іраном"/><br />Ціни на скраплений газ знизилися на 6% після повідомлень про можливе припинення бойових дій між Іраном та Ізраїлем. Ринок реагує на перспективу стабілізації постачань з регіону, що раніше загрожував перебоями через військові дії. Ситуація на ринку LPG: реакція на геополітичну напругу У понеділок, 24 червня, котирування LPG суттєво знизилися через ознаки можливого припинення конфлікту між [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29393-LPG.png" alt="Світові ціни на LPG знижуються через ймовірне припинення вогню між Ізраїлем та Іраном"/><br /><p>Ціни на скраплений газ знизилися на 6% після повідомлень про можливе припинення бойових дій між Іраном та Ізраїлем. Ринок реагує на перспективу стабілізації постачань з регіону, що раніше загрожував перебоями через військові дії.</p>
<h3>Ситуація на ринку LPG: реакція на геополітичну напругу</h3>
<p>У понеділок, 24 червня, котирування LPG суттєво знизилися через ознаки можливого припинення конфлікту між Ізраїлем та Іраном.</p>
<ul>
<li><strong>Контракт на липень по індексу Argus Far East Index (AFEI)</strong> в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні подешевшав на $34,5/т — до $555,5/т</li>
<li><strong>Європейський паперовий контракт на пропан</strong> зменшився на $33/т — до $477/т</li>
<li><em>Зниження пов&#8217;язане з ослабленням очікувань перебоїв у постачанні LPG</em></li>
</ul>
<p>Учасники ринку вважають, що <strong>своп-контракти</strong>, які мають значно більшу ліквідність, ніж фізичні угоди, точніше відображають глобальні настрої.</p>
<ul>
<li><em>Липневий своп-контракт</em>, як найактивніший, оперативно реагує на зміни у фізичних поставках</li>
</ul>
<p>Водночас частина трейдерів <strong>висловлює сумніви у довговічності перемир’я</strong>, адже Іран офіційно ще не підтвердив свою згоду.</p>
<blockquote><p>Збройне протистояння ставило під загрозу іранську інфраструктуру, включаючи порти та термінали, що могли вплинути на експорт LPG</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Іран експортує близько 10 млн т LPG щороку</strong>, більшість — до Китаю</li>
<li><strong>Через Ормузьку протоку проходить 40 млн т LPG щороку</strong>, що становить <em>понад чверть світового обсягу морських постачань</em></li>
</ul>
<p>Будь-яке блокування експорту з регіону може змусити Китай звернутись до <strong>США як найбільшого експортера</strong>, що, своєю чергою, скоротить обсяги LPG для європейських споживачів.</p>
<ul>
<li>Європейським трейдерам доведеться <strong>підвищувати премії</strong>, щоб конкурувати з Азією</li>
</ul>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.argusmedia.com/en/news/2646587-lpg-prices-plunge-on-possible-israeliran-ceasefire" target="_blank">Argus Media</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong> <a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/" target="_blank">Reuters Commodities</a>, <a href="https://www.bloomberg.com/energy" target="_blank">Bloomberg Energy</a></p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29393-LPG.png" alt="Світові ціни на LPG знижуються через ймовірне припинення вогню між Ізраїлем та Іраном"/><br /><p>Ціни на скраплений газ знизилися на 6% після повідомлень про можливе припинення бойових дій між Іраном та Ізраїлем. Ринок реагує на перспективу стабілізації постачань з регіону, що раніше загрожував перебоями через військові дії.</p>
<h3>Ситуація на ринку LPG: реакція на геополітичну напругу</h3>
<p>У понеділок, 24 червня, котирування LPG суттєво знизилися через ознаки можливого припинення конфлікту між Ізраїлем та Іраном.</p>
<ul>
<li><strong>Контракт на липень по індексу Argus Far East Index (AFEI)</strong> в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні подешевшав на $34,5/т — до $555,5/т</li>
<li><strong>Європейський паперовий контракт на пропан</strong> зменшився на $33/т — до $477/т</li>
<li><em>Зниження пов&#8217;язане з ослабленням очікувань перебоїв у постачанні LPG</em></li>
</ul>
<p>Учасники ринку вважають, що <strong>своп-контракти</strong>, які мають значно більшу ліквідність, ніж фізичні угоди, точніше відображають глобальні настрої.</p>
<ul>
<li><em>Липневий своп-контракт</em>, як найактивніший, оперативно реагує на зміни у фізичних поставках</li>
</ul>
<p>Водночас частина трейдерів <strong>висловлює сумніви у довговічності перемир’я</strong>, адже Іран офіційно ще не підтвердив свою згоду.</p>
<blockquote><p>Збройне протистояння ставило під загрозу іранську інфраструктуру, включаючи порти та термінали, що могли вплинути на експорт LPG</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Іран експортує близько 10 млн т LPG щороку</strong>, більшість — до Китаю</li>
<li><strong>Через Ормузьку протоку проходить 40 млн т LPG щороку</strong>, що становить <em>понад чверть світового обсягу морських постачань</em></li>
</ul>
<p>Будь-яке блокування експорту з регіону може змусити Китай звернутись до <strong>США як найбільшого експортера</strong>, що, своєю чергою, скоротить обсяги LPG для європейських споживачів.</p>
<ul>
<li>Європейським трейдерам доведеться <strong>підвищувати премії</strong>, щоб конкурувати з Азією</li>
</ul>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.argusmedia.com/en/news/2646587-lpg-prices-plunge-on-possible-israeliran-ceasefire" target="_blank">Argus Media</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong> <a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/" target="_blank">Reuters Commodities</a>, <a href="https://www.bloomberg.com/energy" target="_blank">Bloomberg Energy</a></p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/svitovi-cini-na-lpg-znizhuyutsya-cherez-jmovirne-pripinennya-vognyu-mizh-izra%d1%97lem-ta-iranom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Іран натякає на блокування Ормузької протоки після ударів США: ринок нафти реагує напругою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/24/iran-natyakaye-na-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-udariv-ssha-rinok-nafti-reaguye-naprugoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/24/iran-natyakaye-na-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-udariv-ssha-rinok-nafti-reaguye-naprugoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Jun 2025 08:43:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Security]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152424</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29390-Нефть.jpg" alt="Іран натякає на блокування Ормузької протоки після ударів США: ринок нафти реагує напругою"/><br />Після американських авіаударів по ядерних об&#8217;єктах Ірану деякі нафтотанкери здійснили розвороти або припинили рух у напрямку Ормузької протоки. Іран заявив про можливе перекриття найважливішого нафтового маршруту у світі. Це викликало геополітичну напругу, що може вивести ціни на нафту вище $100 за барель. Напруга навколо Ормузької протоки: загроза глобальному нафтовому постачанню Після авіаударів США по ядерних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29390-Нефть.jpg" alt="Іран натякає на блокування Ормузької протоки після ударів США: ринок нафти реагує напругою"/><br /><p>Після американських авіаударів по ядерних об&#8217;єктах Ірану деякі нафтотанкери здійснили розвороти або припинили рух у напрямку Ормузької протоки. Іран заявив про можливе перекриття найважливішого нафтового маршруту у світі. Це викликало геополітичну напругу, що може вивести ціни на нафту вище $100 за барель.</p>
<h3>Напруга навколо Ормузької протоки: загроза глобальному нафтовому постачанню</h3>
<ul>
<li>Після авіаударів США по ядерних об’єктах Ірану <strong>два супертанкери зробили розворот біля Ормузької протоки</strong>, свідчать дані моніторингу суден.</li>
<li><strong>Деякі танкери залишаються на рейді</strong> поблизу протоки, відкладаючи захід у транспортний коридор до останнього моменту.</li>
<li>Міністерство судноплавства Греції закликало судновласників <strong>переглянути рішення щодо входу в Перську затоку</strong> та, якщо можливо, <em>чекати у безпечних портах поблизу</em>.</li>
<li>Іран <strong>натякнув на можливість блокування протоки</strong> у відповідь на атаки, що викликало серйозне занепокоєння у глобальної енергетичної спільноти.</li>
</ul>
<h3>Можливі наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Через Ормузьку протоку проходить близько <strong>20% світового щоденного споживання нафти</strong>.</li>
<li>Експерти попереджають, що <strong>перекриття потоку нафти навіть на 50% протягом місяця</strong> та подальше зниження на 10% протягом року може <strong>вивести Brent до $110/барель</strong>.</li>
<li>Інвестиційний банк Goldman Sachs у новій аналітичній записці відзначив, що <em>ціна Brent цілком може сягнути $100 уже найближчим часом</em>, якщо ситуація не стабілізується.</li>
</ul>
<blockquote><p>Іран не виключає можливості відповідних дій, включно з блокуванням Ормузької протоки, якщо атаки триватимуть</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/us-airstrikes-on-iran-prompt-supertankers-to-re-route-away-from-hormuz-2025-06-22/">Reuters</a>,<br />
<a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Tankers-On-Edge-In-The-Strait-Of-Hormuz.html">OilPrice</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:<br />
<a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-06-22/greece-urges-ships-to-avoid-hormuz-after-us-iran-clash">Bloomberg</a>,<br />
<a href="https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/oil/062325-hormuz-oil-risk-analysis">S&amp;P Global</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29390-Нефть.jpg" alt="Іран натякає на блокування Ормузької протоки після ударів США: ринок нафти реагує напругою"/><br /><p>Після американських авіаударів по ядерних об&#8217;єктах Ірану деякі нафтотанкери здійснили розвороти або припинили рух у напрямку Ормузької протоки. Іран заявив про можливе перекриття найважливішого нафтового маршруту у світі. Це викликало геополітичну напругу, що може вивести ціни на нафту вище $100 за барель.</p>
<h3>Напруга навколо Ормузької протоки: загроза глобальному нафтовому постачанню</h3>
<ul>
<li>Після авіаударів США по ядерних об’єктах Ірану <strong>два супертанкери зробили розворот біля Ормузької протоки</strong>, свідчать дані моніторингу суден.</li>
<li><strong>Деякі танкери залишаються на рейді</strong> поблизу протоки, відкладаючи захід у транспортний коридор до останнього моменту.</li>
<li>Міністерство судноплавства Греції закликало судновласників <strong>переглянути рішення щодо входу в Перську затоку</strong> та, якщо можливо, <em>чекати у безпечних портах поблизу</em>.</li>
<li>Іран <strong>натякнув на можливість блокування протоки</strong> у відповідь на атаки, що викликало серйозне занепокоєння у глобальної енергетичної спільноти.</li>
</ul>
<h3>Можливі наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Через Ормузьку протоку проходить близько <strong>20% світового щоденного споживання нафти</strong>.</li>
<li>Експерти попереджають, що <strong>перекриття потоку нафти навіть на 50% протягом місяця</strong> та подальше зниження на 10% протягом року може <strong>вивести Brent до $110/барель</strong>.</li>
<li>Інвестиційний банк Goldman Sachs у новій аналітичній записці відзначив, що <em>ціна Brent цілком може сягнути $100 уже найближчим часом</em>, якщо ситуація не стабілізується.</li>
</ul>
<blockquote><p>Іран не виключає можливості відповідних дій, включно з блокуванням Ормузької протоки, якщо атаки триватимуть</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/us-airstrikes-on-iran-prompt-supertankers-to-re-route-away-from-hormuz-2025-06-22/">Reuters</a>,<br />
<a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Tankers-On-Edge-In-The-Strait-Of-Hormuz.html">OilPrice</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:<br />
<a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-06-22/greece-urges-ships-to-avoid-hormuz-after-us-iran-clash">Bloomberg</a>,<br />
<a href="https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/oil/062325-hormuz-oil-risk-analysis">S&amp;P Global</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/24/iran-natyakaye-na-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki-pislya-udariv-ssha-rinok-nafti-reaguye-naprugoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Іран та Ізраїль на межі конфлікту: як нестача ресурсів провокує нові війни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/iran-ta-izra%d1%97l-na-mezhi-konfliktu-yak-nestacha-resursiv-provokuye-novi-vijni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/iran-ta-izra%d1%97l-na-mezhi-konfliktu-yak-nestacha-resursiv-provokuye-novi-vijni/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Jun 2025 20:27:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні війни]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[кліматичні загрози]]></category>
		<category><![CDATA[нестача води]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ресурсні конфлікти]]></category>
		<category><![CDATA[РФ]]></category>
		<category><![CDATA[рф енергетична безпека]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152419</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29387-Вода_2.png" alt="Іран та Ізраїль на межі конфлікту: як нестача ресурсів провокує нові війни"/><br />Сучасні збройні конфлікти дедалі частіше мають глибинні причини, пов’язані з енергетичними ресурсами та нестачею води. Приклад протистояння Ірану та Ізраїлю демонструє, як боротьба за доступ до обмежених природних ресурсів може провокувати геополітичну нестабільність, попри інші нібито очевидні причини. Ресурси — невидимий двигун війни Конфлікти навколо Ірану — країни-експортера енергоносіїв — демонструють, що війна за ресурси [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29387-Вода_2.png" alt="Іран та Ізраїль на межі конфлікту: як нестача ресурсів провокує нові війни"/><br /><p>Сучасні збройні конфлікти дедалі частіше мають глибинні причини, пов’язані з енергетичними ресурсами та нестачею води. Приклад протистояння Ірану та Ізраїлю демонструє, як боротьба за доступ до обмежених природних ресурсів може провокувати геополітичну нестабільність, попри інші нібито очевидні причини.</p>
<h3>Ресурси — невидимий двигун війни</h3>
<ul>
<li><strong>Конфлікти навколо Ірану</strong> — країни-експортера енергоносіїв — демонструють, що <em>війна за ресурси</em> стала постійним тлом глобальної нестабільності.</li>
<li>Іран, як і росія, залишається одним з основних гравців на ринку нафти, що <strong>робить його мішенню як для економічного, так і для військового тиску</strong>.</li>
<li><strong>Проблема нестачі води</strong> — ще один критичний фактор. Згідно з даними Pacific Institute, з 2020 року зафіксовано понад <strong>785 конфліктів</strong>, пов’язаних із водними ресурсами.</li>
<li><em>Громадянська війна в Сирії</em> частково виникла через засуху, неправильну аграрну політику та міграцію 1,5 млн осіб у міста, що спричинило соціальну дестабілізацію.</li>
<li><strong>Конфлікти в Південно-Китайському морі</strong> між Китаєм, США та іншими країнами посилюються через потенційні родовища нафти.</li>
<li><strong>Індія та Пакистан</strong> залишаються в конфлікті через суперечки щодо вод річки Інд, що впливає на сільське господарство й енергетику.</li>
<li><strong>Зростаюча нерівність у розподілі ресурсів</strong> — нафти, міді, води — підсилює ризик <em>нових гарячих точок</em> у найближчі роки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Попри релігійні, етнічні чи політичні причини, боротьба за ресурси завжди присутня у конфліктах, навіть якщо її не видно в заголовках новин», — зазначає автор дослідження Курт Кобб.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Energy-And-Water-Scarcity-The-Hidden-Drivers-Of-Global-Conflict.html">OilPrice</a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.pacinst.org/">Pacific Institute</a> — конфлікти, пов’язані з водою</li>
<li><a href="https://www.eia.gov/">EIA (U.S. Energy Information Administration)</a> — дані про нафтові ресурси</li>
<li><a href="https://www.unwater.org/water-facts/scarcity">UN Water</a> — аналітика щодо водного дефіциту</li>
</ul>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29387-Вода_2.png" alt="Іран та Ізраїль на межі конфлікту: як нестача ресурсів провокує нові війни"/><br /><p>Сучасні збройні конфлікти дедалі частіше мають глибинні причини, пов’язані з енергетичними ресурсами та нестачею води. Приклад протистояння Ірану та Ізраїлю демонструє, як боротьба за доступ до обмежених природних ресурсів може провокувати геополітичну нестабільність, попри інші нібито очевидні причини.</p>
<h3>Ресурси — невидимий двигун війни</h3>
<ul>
<li><strong>Конфлікти навколо Ірану</strong> — країни-експортера енергоносіїв — демонструють, що <em>війна за ресурси</em> стала постійним тлом глобальної нестабільності.</li>
<li>Іран, як і росія, залишається одним з основних гравців на ринку нафти, що <strong>робить його мішенню як для економічного, так і для військового тиску</strong>.</li>
<li><strong>Проблема нестачі води</strong> — ще один критичний фактор. Згідно з даними Pacific Institute, з 2020 року зафіксовано понад <strong>785 конфліктів</strong>, пов’язаних із водними ресурсами.</li>
<li><em>Громадянська війна в Сирії</em> частково виникла через засуху, неправильну аграрну політику та міграцію 1,5 млн осіб у міста, що спричинило соціальну дестабілізацію.</li>
<li><strong>Конфлікти в Південно-Китайському морі</strong> між Китаєм, США та іншими країнами посилюються через потенційні родовища нафти.</li>
<li><strong>Індія та Пакистан</strong> залишаються в конфлікті через суперечки щодо вод річки Інд, що впливає на сільське господарство й енергетику.</li>
<li><strong>Зростаюча нерівність у розподілі ресурсів</strong> — нафти, міді, води — підсилює ризик <em>нових гарячих точок</em> у найближчі роки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Попри релігійні, етнічні чи політичні причини, боротьба за ресурси завжди присутня у конфліктах, навіть якщо її не видно в заголовках новин», — зазначає автор дослідження Курт Кобб.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Energy-And-Water-Scarcity-The-Hidden-Drivers-Of-Global-Conflict.html">OilPrice</a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.pacinst.org/">Pacific Institute</a> — конфлікти, пов’язані з водою</li>
<li><a href="https://www.eia.gov/">EIA (U.S. Energy Information Administration)</a> — дані про нафтові ресурси</li>
<li><a href="https://www.unwater.org/water-facts/scarcity">UN Water</a> — аналітика щодо водного дефіциту</li>
</ul>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/iran-ta-izra%d1%97l-na-mezhi-konfliktu-yak-nestacha-resursiv-provokuye-novi-vijni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Jun 2025 14:52:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152416</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br />Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності. Танкерна торгівля зазнає удару За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 % порівняно зі звичайним рівнем. До 50 танкерів одночасно чекають на вихід у конвоях або на обхідні шляхи. Через інциденти (зіткнення, глушіння GPS/AIS) і геополітичну напругу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/izra%d1%97l/feed/ ) in 0.26310 seconds, on Apr 20th, 2026 at 7:09 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 20th, 2026 at 8:09 am UTC -->