ЧАО «Укргидроэнерго» подписало меморандум с турецкой компанией Ozaltin Holding о сотрудничестве при строительстве Каневской ГАЭС.

Документ был подписан в ходе рабочего визита турецкой компании в Украину, сообщает пресс-служба «Укргидроэнерго».

Целью визита стало обсуждение вопросов сотрудничества во время реализации перспективных проектов крупнейшей гидрогенерирующей компании страны.

«Во время мероприятия турецкая сторона высказала свои предложения относительно возможности строительства гидроэнергетических объектов в Украине, в частности Каховской ГЭС-2. Завершением встречи стало подписание меморандума между «Укргидроэнерго» и Ozaltin Holding относительно сотрудничества в строительстве еще одного гидроэнергетического объекта – Каневской ГАЭС», – сказано в сообщении.

Как сообщалось, ранее «Укргидроэнерго» планировало приступить к строительству Каховской гидроэлектростанции №2 в конце 2019 года.

Читайте в «Терминале», кабинет министров  утвердил финансовый план ЧАО «Укргидроэнерго» (УГЭ) на 2019 год с ожидаемой чистой прибылью 1,814 млрд грн.

Екологи – проти, уряд – за, Євросоюз утримується. У форматі «круглого столу», який відбувся 18 квітня в Києві за ініціативи Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, учасники донесли інформацію про можливі впливи на довкілля об’єктів гідроенергетики, а також наслідки, які очікуються від реалізації програми її розвитку до 2026 року.

Про це повідомляє «Нова Доба».

У доповіді заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко детально зупинився на причинах непогодження Програми з боку Мінприроди. Було зазначено, що програма не пройшла процедури стратегічної екологічної оцінки, не було проведено транскордонних консультацій з Республікою Молдова та консультацій з громадськістю.

Окремо йшлося про Канівську гідроакумулюючу електростанцію, і донести про ситуацію щодо цього об’єкту в Черкаси прибули спікери Руслан Гаврилюк – голова Національного екологічного центру України, Дмитро Іванов – виконавчий директор НЕЦУ, Юрій Гамалій – депутат Канівської міськради.

Доповідачі наголосили на ризиках проекту. Це нестабільність геологічної будови, руйнівний вплив на берегову лінію та Зміїні острови як складову Канівського природного заповідника, можливе радіоактивне та інше забруднення води в Дніпрі унаслідок розмивання осаду, що накопичилося на дні Канівського водосховища. В біологічному аспекті будівництво Канівської ГАЕС створить значний негативний вплив не лише на місцевому рівні, але й для всього Середнього Подніпров’я.

«Велика гідроенергетика має значні впливи на довкілля, а Україна є однією з країн, яка зазнала найбільш відчутних втрат через її нераціональний розвиток. Експертами НАЦУ доведено, що Програма розвитку гідроенергетики на етапах розробки та затвердження абсолютно не враховано зобов’язання, які взяла на себе Україна після підписання Угоди з Євросоюзом», — сказав Руслан Гаврилюк.

Програма розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року, яка передбачає будівництво низки ГЕС та ГАЕС, потребує експертного обговорення та приведення у відповідність до вимог Асоціації України з ЄС.

Про це на прес-конференції в Укрінформі сказав представник управління охорони земельних та водних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів Олександр Бонь повідомляє Укрінформ.

«Позиція нашого міністерства чітка, прозора і, на наш погляд, конструктивна і полягає в тому, що перед ухваленням та в процесі підготовки таких рішень такі проекти мають пройти стадію обговорення в широкому експертному середовищі. Саме таке проведення обговорення допомогло б уникнути багатьох резонансних і суперечливих моментів», — сказав Бонь.

За його словами, Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року включає будівництво таких резонансних об’єктів, як Дністровської ГАЕС (1-3 черга), Канівської ГАЕС, Ташлицької ГАЕС, зокрема підняття рівня Олександрійського водосховища до відмітки 20, 7 м, і Верхньодністровського каскаду ГАЕС.

«Міністерство не може стояти осторонь, тому що будівництво саме таких об’єктів з погляду природоохоронної діяльності завдасть значної шкоди. Якщо ми говоримо про Ташлик та рівень Олександрівського водосховища, ми говоримо про майже 21 га площі природної заповідної території, яка становить значний природоохоронний інтерес. Це ті об’єкти природно-заповідного фонду, які в процесі включення до Смарагдової мережі Європи. Це наші міжнародні зобов’язання в рамках Асоціації з ЄС», — наголосив представник Мінприроди.

Він наголосив, що розвиток такої галузі, як гідроенергетика, має відбуватися з урахуванням природоохоронного законодавства та міжнародних зобов’язань України.

Натомість широке експертне обговорення та врахування думки вчених, екологів і громадськості дозволило б віднайти компромісні та конструктивні рішення для реалізації таких програм із найменшою шкодою, сказав Бонь.

У свою чергу голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк зазначив, що за підтримки Фонду «Відродження» було проведено експертний аналіз, який не відбувся на етапі підготовки Програми з розвитку гідроенергетики. При цьому підготовлені методичні аналітичні документи, в яких проаналізовано, як би мала розвиватися гідроенергетика з урахуванням євроінтеграційних процесів, що передусім мають включати засади збалансованого розвитку, на яких стоїть Європейський Союз.

«Ми закликаємо мислити гідроенергетиків не в контексті будівництва нових об’єктів, а екологізації тих об’єктів, які вже побудовані, тому що в Україні є близько 10 великих об’єктів і близько 130 малих ГЕС. Немає жодного об’єкта, який відповідав би європейським стандартам щодо гідроенергетичних об’єктів»,  — сказав Гаврилюк.

Представники НЕЦУ також розповіли, що при проведенні численних процедур з виділення земель під будівництво ГЕС та ГАЕС допущені значні порушення, в тому числі прав громад та окремих громадян.

За словами експерта Центру Віталія Цокура, НЕЦУ вирішив звернутися до суду щодо скасування цієї Програми. Крім того, 14 березня, в День захисту малих річок, громадські організації направили звернення до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з приводу неприпустимості реалізації Програми по розвитку гідроенергетики в нинішньому її варіанті.

После постройки новой гидроаккумулирующей электростанции возле Канева, Украина сможет экономить около 125 млн куб м. газа и 500 тыс. тонн угля ежегодно.

Об этом сообщает УНИАН.

«Работа Каневской ГАЭС позволит в год экономить 125 млн кубических метров газа и полмиллиона тонн угля. Как вы знаете, это ресурсы импортные, то есть, мы сейчас говорим о снижении энергетической зависимости Украины от импортных энергетических ресурсов », — отметил заместитель генерального директора ОАО «Укргидроэнерго» Юрий Литвиненко.

Также он добавил, что проектом предусмотрено финансирование не только за счет тарифа «Укргидроэнерго», но и за счет привлечения кредитных ресурсов, в том числе международных организаций. На сегодня соотношение планируемых к привлечению кредитных средств МФО и средств ОАО «Укргидроэнерго» в общей стоимости строительства составляет примерно 80 на 20 процентов. Интерес к проекту проявляет не только Всемирный банк реконструкции и развития и Европейский инвестиционный банк, но и банк Европейский банк реконструкции и развития, и немецкий банк КФС.

Проект Каневской ГАЭС входит в ряд государственных программ по энергетике. Она будет мощным регулятором, аккумулятором и мобильным резервом для всей энергосистемы страны. Проект утвержден Кабмином в 2013 году. Уже в этом году ОАО «Укргидроэнерго» планирует начать первоочередные строительные работы. Средства на этот этап выделила Нацкомиссия по регулированию энергетики и коммунальных услуг в тарифе компании. В целом смета проекта составляет полтора миллиарда долларов.

В «Укргидроэнерго» также сообщили, что проект прошел все необходимые экспертизы, и в настоящее время ожидает разрешения на проведение строительных работ.

Как сообщал «Терминал«, по сообщению Игоря Насалика, проекты «Укргидроэнерго» по постройке каскада ГЭС на Днестре будут реализованы только после проведения экологической проверки.

Европейский инвестиционный банк готов начать в 2016 году дополнительные проекты с Украиной.

Об этом сообщила вице-премьер по вопросам евроинтеграции Иванна Климпуш-Цинцадзе на своей странице в Facebook по завершению визита в Брюссель правительственной делегации.

«Есть договоренность с президентом ЕИБ начать дополнительные проекты с Украиной. Они готовы до конца 2016 года выполнить свои планы, поэтому теперь нам нужно сконцентрироваться на том, чтобы подготовить обоснование необходимых проектов и чтобы деньги зашли уже в этом году», — заявила вице-премьер.

«Один из них касается Минобразования, а именно энергоэффективности учебных заведений, его стоимость 120 млн евро; второй — строительства Каневской ГАЭС, 400 млн евро; третий — обновления муниципального транспорта, 200 млн евро; также на утверждении — проект по электрификации железной дороги», — рассказала она.

Как сообщал «Терминал», проекты модернизации украинской энергетической отрасли, на которые планируется привлечь деньги из так называемого «кредита Меркель», могут стартовать в начале следующего года.

Сооружение Каневской гидроаккумулирующей электростанции (ГАЭС) позволит увеличить системный резерв объединенной энергосистемы Украины на 1000 МВт быстростартующей маневровой мощности, а использование в полной мере возобновляемых источников энергии будет безусловным шагом обеспечения энергонезависимости страны.

Об этом заявил генеральный директор ОАО Укргидроэнерго Игорь Сирота, выступая 23 мая в Каневе (Черкасская область) на совместном заседании Общественного совета Министерства энергетики и угольной промышленности Украины, президиума и Научно-технического совета Всеукраинского общественного объединения Укргидроэнерго, отделения энергетики Всеукраинского общественного научного объединения Украинская академия наук и Совета ветеранов энергетиков Украины.

«Кроме того, строительство Каневской ГАЭС — это гарантированное увеличение рабочих мест, развитие социальной инфраструктуры и увеличение доходов в местный бюджет Каневщины», — добавил руководитель компании.

В работе заседания, организованного Всеукраинским общественным объединением Укргидроэнерго, приняли участие представители Верховной Рады, Министерства энергетики и угольной промышленности, Общественного совета Министерства энергетики и угольной промышленности Украины, Всеукраинского общественного объединения Укргидроэнерго, Всеукраинского общественного научного объединения Украинская академия наук, Совета ветеранов-энергетиков Украины, Открытого акционерного общества Укргидроэнерго, а также представители местных органов власти, органов местного самоуправления, представители ведущих предприятий отрасли возобновляемых источников энергии и известные ученые.

Основная цель мероприятия — обсуждение актуальных на сегодняшний день вопросов в области возобновляемых источников энергии. В частности, во время заседания обсуждались проект строительства Каневской ГАЭС и перспективы его реализации в 2014 году; правовые основы развития возобновляемой энергетики в Украине (существующая нормативно-законодательная база и перспективы ее реформирования); концепция, текущие проблемы и перспективы развития малой гидроэнергетики, ветровая и солнечная энергетика; перспективные разработки оборудования и предложения всеукраинского общественного научного объединения Украинская академия наук в вопросах развития возобновляемой энергетики в Украине.

По итогам заседания участники приняли решение, в котором говорится о поддержке возобновления строительства Каневской ГАЭС в 2014 году для выполнения планов Энергетической стратегии Украины на период до 2030 года.

Источник: Корреспондент

Министерство энергетики угольной промышленности подпишет кредитное соглашение с Европейским банком реконструкции и развития (ЕБРР) и Европейским инвестиционным банком (ЕИБ) по финансированию строительства Каневской гидроаккумулирующей электростанции (ГАЭС) в четвертом квартале 2013 года.

«Мы рассчитываем, что уже в сентябре будет подписана декларация по открытию кредитной линии и в четвертом квартале будет подписано само кредитное соглашение», — сообщил Эдуард Ставицкий, министр энергетики и угольной промышленности на брифинге в Киеве в среду. Минэнергоугля рассчитывает начать работы по сооружению электростанции в первом квартале 2014 года, передаёт Интерфакс.

ЕБРР и ЕИБ профинансируют 70% проекта, остальные 30% будет привлечено за счет правительственной программы финансирования крупных инфраструктурных объектов под государственные гарантии.

Напомним, что стоимость Каневской ГАЭС мощностью 1000 МВт оценивается в 16-17 млрд грн. Проект уже прошел экспертизу и должен быть утвержден Кабинетом министров Украины.