В Україні близько 50% електромереж потребують капремонту, реконструкції та повної заміни через їх значну зношеність та хронічне недофінансування робіт з оновлення електричних мереж. Зношеність окремого обладнання енергетичної інфраструктури деяких ОСР досягає 70%.

Про це пише пресслужба міністерства.

При цьому обсяги щорічних ремонтів електроенергетичної інфраструктури в рази менші від потреби оновлення мереж.

Україна сьогодні посідає одне з останніх місць серед європейських країн за рівнем інвестицій у розрахунок на 1 км мережі, поступаючись Румунії, Португалії, Польщі, Литві, Італії, Іспанії, Німеччині, Чехії та лідеру за розміром інвестицій в електромережі — Франції.

Така ситуація негативно впливає на якість та безпеку електропостачання. Збільшується аварійність в електромережах, а показник SAIDI (середня тривалість перерв в електропостачанні) є найгірший серед усіх країн Європи (у 10-30 разів вищий ніж у країнах Західної Європи, у 6 разів – ніж в країн Балтії, у 3 рази – Польщі, у 2 рази – Румунії).

Якщо не змінити існуючу систему тарифоутворення та не створити достатні стимули для залучення інвестицій у розвиток мереж – їх зношеність наближатиметься до критичної рівня.

Оптимальним механізмом залучення інвестицій для модернізації електромереж є впровадження ефективного RAB — регулювання. Такий механізм запроваджений у Європі 10 років тому, завдяки чому місцеві оператори мереж розподілу електроенергії забезпечені інвестиційним ресурсом.

Використання такого механізму дозволило, наприклад, Польші за 8 років знизити рівень показника SAIDI ( відключення енергопостачання) з 504 хв до 260 хв, а Румунії — з 1025 до 474 хвилин. Тобто, майже вдвічі скоротити час, коли споживачі вимушено позбавляються енергопостачання. В Україні ж зазначений показник наразі наближається до 700 хв.

Відповідно до прогнозних розрахунків експертних організацій, зокрема ДП «Укрпромзовнішекспертиза», які було презентовано в рамках засідання експертної ради Міненерго, потреба в інвестиціях у модернізацію розподільчих електромереж в Україні до 2030 року оцінюється щонайменше у 12,5 млрд дол. США. Проте, залучати з цією метою кредитні кошти не виправдано через високу їх вартість — 19% на рік.

З метою вирішення накопичених роками в системі розподілу Міненерго підтримує позицію Національної ради реформ щодо необхідності впровадження ефективної методології стимулюючого тарифоутворення, яка б дозволила залучити інвестиції в будівництво та модернізацію електричних мереж, зменшити вартість приєднання та забезпечити при цьому баланс інтересів як споживачів електричної енергії, так і операторів систем розподілу.