<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Казахстан</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/kazahstan/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Казахстанські нафтові вантажі переорієнтовують із Балтики на Чорне море</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kazaxstanski-naftovi-vantazhi-pereoriyentovuyut-iz-baltiki-na-chorne-more/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kazaxstanski-naftovi-vantazhi-pereoriyentovuyut-iz-baltiki-na-chorne-more/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2026 05:44:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Mediterranean refineries]]></category>
		<category><![CDATA[європейські НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155008</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31044-Казахстан.png" alt="Казахстанські нафтові вантажі переорієнтовують із Балтики на Чорне море"/><br />Казахстанські партії KEBCO почали перенаправляти з Усть-Луги до Новоросійська. Зміна маршрутів має вивільнити близько 100 тис. барелів на добу потужності в балтійському порту, тоді як значна частина казахстанської нафти спрямовується на НПЗ Середземномор&#8217;я та Європи. Ризики судноплавства в Чорному морі змінюють розподіл експортних потоків між Балтикою та південним маршрутом За інформацією чотирьох джерел Reuters, росія [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31044-Казахстан.png" alt="Казахстанські нафтові вантажі переорієнтовують із Балтики на Чорне море"/><br /><p>Казахстанські партії KEBCO почали перенаправляти з Усть-Луги до Новоросійська. Зміна маршрутів має вивільнити близько 100 тис. барелів на добу потужності в балтійському порту, тоді як значна частина казахстанської нафти спрямовується на НПЗ Середземномор&#8217;я та Європи.</p>
<h3>Ризики судноплавства в Чорному морі змінюють розподіл експортних потоків між Балтикою та південним маршрутом</h3>
<p>За інформацією чотирьох джерел Reuters, росія переводить транзит казахстанської нафти з балтійського порту Усть-Луга до Новоросійська. План передбачає спрямування всіх казахстанських транзитних обсягів через Чорне море з кінця серпня щонайменше до завершення вересня.</p>
<p>Щонайменше дві партії KEBCO, які мали завантажуватися в Усть-Лузі наприкінці серпня, уже переорієнтовано на Новоросійськ. У вересні завантаження KEBCO в балтійському порту наразі не плануються.</p>
<p>Це вивільняє близько 100 тис. барелів на добу експортної потужності Усть-Луги. Одночасно російські експортери стикаються з труднощами під час фрахтування суден для Чорного моря: частина судновласників не погоджується працювати в регіоні через безпекові ризики, що вже спричинило затримки завантажень.</p>
<p>Reuters повідомляє, що більшість KEBCO продається середземноморським НПЗ або постачається на європейські заводи, які належать казахстанській KazMunayGas.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-reroutes-kazakh-crude-black-sea-free-baltic-export-capacity-sources-say-2026-08-18/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31044-Казахстан.png" alt="Казахстанські нафтові вантажі переорієнтовують із Балтики на Чорне море"/><br /><p>Казахстанські партії KEBCO почали перенаправляти з Усть-Луги до Новоросійська. Зміна маршрутів має вивільнити близько 100 тис. барелів на добу потужності в балтійському порту, тоді як значна частина казахстанської нафти спрямовується на НПЗ Середземномор&#8217;я та Європи.</p>
<h3>Ризики судноплавства в Чорному морі змінюють розподіл експортних потоків між Балтикою та південним маршрутом</h3>
<p>За інформацією чотирьох джерел Reuters, росія переводить транзит казахстанської нафти з балтійського порту Усть-Луга до Новоросійська. План передбачає спрямування всіх казахстанських транзитних обсягів через Чорне море з кінця серпня щонайменше до завершення вересня.</p>
<p>Щонайменше дві партії KEBCO, які мали завантажуватися в Усть-Лузі наприкінці серпня, уже переорієнтовано на Новоросійськ. У вересні завантаження KEBCO в балтійському порту наразі не плануються.</p>
<p>Це вивільняє близько 100 тис. барелів на добу експортної потужності Усть-Луги. Одночасно російські експортери стикаються з труднощами під час фрахтування суден для Чорного моря: частина судновласників не погоджується працювати в регіоні через безпекові ризики, що вже спричинило затримки завантажень.</p>
<p>Reuters повідомляє, що більшість KEBCO продається середземноморським НПЗ або постачається на європейські заводи, які належать казахстанській KazMunayGas.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-reroutes-kazakh-crude-black-sea-free-baltic-export-capacity-sources-say-2026-08-18/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kazaxstanski-naftovi-vantazhi-pereoriyentovuyut-iz-baltiki-na-chorne-more/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 17:09:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[CPC terminal]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[drone attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil production]]></category>
		<category><![CDATA[атаки дронів]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[термінал CPC]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154635</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br />Видобуток нафти в Казахстані впав із 2,16 млн до 1 млн барелів на добу після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії. Атаки дронів зупинили термінал на тиждень За наведеними даними, у червні Казахстан видобував 2,16 млн барелів на добу. Після закриття CPC показник скоротився до 1 млн барелів на добу. Причиною стало те, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br /><p>Видобуток нафти в Казахстані впав із <strong>2,16 млн</strong> до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії.</p>
<h3>Атаки дронів зупинили термінал на тиждень</h3>
<p>За наведеними даними, у червні Казахстан видобував <strong>2,16 млн барелів на добу</strong>. Після закриття CPC показник скоротився до <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Причиною стало те, що атаки дронів змусили призупинити роботу терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії на <strong>тиждень</strong>. CPC — це експортний маршрут, через який транспортується нафта.</p>
<p>Відновлення завантажень CPC цього тижня може спричинити швидке відновлення видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br /><p>Видобуток нафти в Казахстані впав із <strong>2,16 млн</strong> до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії.</p>
<h3>Атаки дронів зупинили термінал на тиждень</h3>
<p>За наведеними даними, у червні Казахстан видобував <strong>2,16 млн барелів на добу</strong>. Після закриття CPC показник скоротився до <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Причиною стало те, що атаки дронів змусили призупинити роботу терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії на <strong>тиждень</strong>. CPC — це експортний маршрут, через який транспортується нафта.</p>
<p>Відновлення завантажень CPC цього тижня може спричинити швидке відновлення видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Росія не визначила строків скасування заборони на експорт дизпалива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/rosiya-ne-viznachila-strokiv-skasuvannya-zaboroni-na-eksport-dizpaliva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/rosiya-ne-viznachila-strokiv-skasuvannya-zaboroni-na-eksport-dizpaliva/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Jul 2026 07:13:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Заборона експорту]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Сибирь]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154596</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30789-НПЗ_без_света.jpg" alt="Росія не визначила строків скасування заборони на експорт дизпалива"/><br />Обмеження на постачання російського дизельного пального за кордон залишатимуться чинними до відновлення стабільності на внутрішньому ринку. Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що заборону на експорт дизельного пального буде скасовано в міру відновлення ринку. Конкретної дати скасування обмежень він не назвав. За його словами, ситуація з постачанням пального поступово стабілізується, але залишається складною в окремих регіонах, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30789-НПЗ_без_света.jpg" alt="Росія не визначила строків скасування заборони на експорт дизпалива"/><br /><article>Обмеження на постачання російського дизельного пального за кордон залишатимуться чинними до відновлення стабільності на внутрішньому ринку.</p>
</article>
<article>
<h3>Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що заборону на експорт дизельного пального буде скасовано в міру відновлення ринку. Конкретної дати скасування обмежень він не назвав.</h3>
<p>За його словами, ситуація з постачанням пального поступово стабілізується, але залишається складною в окремих регіонах, особливо у Сибіру. Проблеми виникли після ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, які скоротили доступність нафтопродуктів.</p>
<p>Російська влада також допускає постачання надлишкових нафтопродуктів із Казахстану, якщо внутрішньому ринку буде потрібна додаткова підтримка.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Термінал. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/fuel-situation-still-difficult-some-russian-regions-agencies-cite-deputy-pm-2026-07-25/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Reuters</a>.</p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30789-НПЗ_без_света.jpg" alt="Росія не визначила строків скасування заборони на експорт дизпалива"/><br /><article>Обмеження на постачання російського дизельного пального за кордон залишатимуться чинними до відновлення стабільності на внутрішньому ринку.</p>
</article>
<article>
<h3>Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що заборону на експорт дизельного пального буде скасовано в міру відновлення ринку. Конкретної дати скасування обмежень він не назвав.</h3>
<p>За його словами, ситуація з постачанням пального поступово стабілізується, але залишається складною в окремих регіонах, особливо у Сибіру. Проблеми виникли після ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, які скоротили доступність нафтопродуктів.</p>
<p>Російська влада також допускає постачання надлишкових нафтопродуктів із Казахстану, якщо внутрішньому ринку буде потрібна додаткова підтримка.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Термінал. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/fuel-situation-still-difficult-some-russian-regions-agencies-cite-deputy-pm-2026-07-25/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Reuters</a>.</p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/rosiya-ne-viznachila-strokiv-skasuvannya-zaboroni-na-eksport-dizpaliva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Казахстан заморозив майно й транспорт оператора Kashagan через штраф $4,84 млрд</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-zamoroziv-majno-j-transport-operatora-kashagan-cherez-shtraf-484-mlrd/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-zamoroziv-majno-j-transport-operatora-kashagan-cherez-shtraf-484-mlrd/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Jul 2026 18:35:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[regulatory risk]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кашаган]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[регуляторні ризики]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154579</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30783-Казахстан.png" alt="Казахстан заморозив майно й транспорт оператора Kashagan через штраф $4,84 млрд"/><br />Казахстанський суд заморозив майно та транспортні засоби оператора родовища Kashagan у межах спору щодо екологічного штрафу на $4,84 млрд. Захід було запроваджено 21 липня, однак перелік конкретних активів не оприлюднений. Скорочення видобутку або експорту з родовища станом на 24 липня не підтверджено. Обмеження стосується активів оператора, а не оголошеної зупинки родовища Заходи застосовано до North [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30783-Казахстан.png" alt="Казахстан заморозив майно й транспорт оператора Kashagan через штраф $4,84 млрд"/><br /><p>Казахстанський суд заморозив майно та транспортні засоби оператора родовища Kashagan у межах спору щодо екологічного штрафу на $4,84 млрд. Захід було запроваджено 21 липня, однак перелік конкретних активів не оприлюднений. Скорочення видобутку або експорту з родовища станом на 24 липня не підтверджено.</p>
<h3>Обмеження стосується активів оператора, а не оголошеної зупинки родовища</h3>
<p>Заходи застосовано до North Caspian Operating Company, яка керує Kashagan від імені міжнародного консорціуму за участю Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, CNPC та інших компаній. Підставою став спір щодо зберігання сірки та штрафу розміром 2,3 трлн тенге, що еквівалентно приблизно $4,84 млрд. :contentReference[oaicite:8]{index=8}</p>
<p>У судовій базі зазначено замороження майна й транспортних засобів, але не наведено їхнього переліку, кількості або призначення. Тому немає підстав стверджувати, що заблоковано технологічне обладнання, нафтовидобувні установки чи транспорт, безпосередньо задіяний у відвантаженні нафти. Оператор оскаржує претензії, а паралельно триває міжнародний арбітраж. :contentReference[oaicite:9]{index=9}</p>
<h3>Фізичний ризик виникне лише в разі обмеження операційної логістики</h3>
<p>Замороження транспортних активів може перетворитися на виробничий ризик, якщо під обмеження потраплять машини й судна, необхідні для переміщення персоналу, обладнання, матеріалів або відходів між береговою інфраструктурою та морськими об’єктами Kashagan. Однак це є потенційним механізмом впливу, а не підтвердженим порушенням. Джерела не повідомляють про зниження добового видобутку, зупинку установок або затримку конкретних експортних партій.</p>
<p>Регуляторний конфлікт набуває додаткового значення через одночасні обмеження основного казахстанського експортного маршруту через Каспійський трубопровідний консорціум. За таких умов будь-яке скорочення виробництва на великому родовищі зменшило б можливості Казахстану компенсувати втрати інших виробників і підтримувати альтернативні поставки до Європи. Проте станом на 24 липня такий наслідок не підтверджений. :contentReference[oaicite:10]{index=10}</p>
<p>Про значення основного експортного маршруту Казахстану читайте в матеріалі про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/">зупинення відвантажень через термінал CPC</a>. Поточні наслідки обмеження описано в огляді про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-skorotiv-vidobutok-pislya-zupinennya-golovnogo-eksportnogo-terminala/">скорочення видобутку після закриття головного термінала</a>, а можливості диверсифікації — у матеріалі про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/kazaxstanu-proponuyut-narostiti-postachannya-nafti-popri-obmezhennya-ugodi-opek/">альтернативні напрямки експорту казахстанської нафти</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/kazakhstan-freezes-assets-kashagan-operator-over-disputed-5-bln-environmental-2026-07-24/">Reuters: замороження активів оператора Kashagan</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/physical-oil-prices-jump-with-some-nearing-110-as-iran-ukraine-wars-hit-supply-2026-07-24/">Reuters: ситуація з казахстанськими експортними потоками</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30783-Казахстан.png" alt="Казахстан заморозив майно й транспорт оператора Kashagan через штраф $4,84 млрд"/><br /><p>Казахстанський суд заморозив майно та транспортні засоби оператора родовища Kashagan у межах спору щодо екологічного штрафу на $4,84 млрд. Захід було запроваджено 21 липня, однак перелік конкретних активів не оприлюднений. Скорочення видобутку або експорту з родовища станом на 24 липня не підтверджено.</p>
<h3>Обмеження стосується активів оператора, а не оголошеної зупинки родовища</h3>
<p>Заходи застосовано до North Caspian Operating Company, яка керує Kashagan від імені міжнародного консорціуму за участю Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, CNPC та інших компаній. Підставою став спір щодо зберігання сірки та штрафу розміром 2,3 трлн тенге, що еквівалентно приблизно $4,84 млрд. :contentReference[oaicite:8]{index=8}</p>
<p>У судовій базі зазначено замороження майна й транспортних засобів, але не наведено їхнього переліку, кількості або призначення. Тому немає підстав стверджувати, що заблоковано технологічне обладнання, нафтовидобувні установки чи транспорт, безпосередньо задіяний у відвантаженні нафти. Оператор оскаржує претензії, а паралельно триває міжнародний арбітраж. :contentReference[oaicite:9]{index=9}</p>
<h3>Фізичний ризик виникне лише в разі обмеження операційної логістики</h3>
<p>Замороження транспортних активів може перетворитися на виробничий ризик, якщо під обмеження потраплять машини й судна, необхідні для переміщення персоналу, обладнання, матеріалів або відходів між береговою інфраструктурою та морськими об’єктами Kashagan. Однак це є потенційним механізмом впливу, а не підтвердженим порушенням. Джерела не повідомляють про зниження добового видобутку, зупинку установок або затримку конкретних експортних партій.</p>
<p>Регуляторний конфлікт набуває додаткового значення через одночасні обмеження основного казахстанського експортного маршруту через Каспійський трубопровідний консорціум. За таких умов будь-яке скорочення виробництва на великому родовищі зменшило б можливості Казахстану компенсувати втрати інших виробників і підтримувати альтернативні поставки до Європи. Проте станом на 24 липня такий наслідок не підтверджений. :contentReference[oaicite:10]{index=10}</p>
<p>Про значення основного експортного маршруту Казахстану читайте в матеріалі про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/">зупинення відвантажень через термінал CPC</a>. Поточні наслідки обмеження описано в огляді про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-skorotiv-vidobutok-pislya-zupinennya-golovnogo-eksportnogo-terminala/">скорочення видобутку після закриття головного термінала</a>, а можливості диверсифікації — у матеріалі про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/kazaxstanu-proponuyut-narostiti-postachannya-nafti-popri-obmezhennya-ugodi-opek/">альтернативні напрямки експорту казахстанської нафти</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/kazakhstan-freezes-assets-kashagan-operator-over-disputed-5-bln-environmental-2026-07-24/">Reuters: замороження активів оператора Kashagan</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/physical-oil-prices-jump-with-some-nearing-110-as-iran-ukraine-wars-hit-supply-2026-07-24/">Reuters: ситуація з казахстанськими експортними потоками</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-zamoroziv-majno-j-transport-operatora-kashagan-cherez-shtraf-484-mlrd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фізична нафта для НПЗ наблизилася до $110 за барель через скорочення постачання та обхідні маршрути</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/fizichna-nafta-dlya-npz-nablizilasya-do-110-za-barel-cherez-skorochennya-postachannya-ta-obxidni-marshruti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/fizichna-nafta-dlya-npz-nablizilasya-do-110-za-barel-cherez-skorochennya-postachannya-ta-obxidni-marshruti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Jul 2026 14:23:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[European refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Forties]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[tanker freight]]></category>
		<category><![CDATA[європейські НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[фізична нафта]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море | physical crude]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154576</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30781-Нефть.jpg" alt="Фізична нафта для НПЗ наблизилася до $110 за барель через скорочення постачання та обхідні маршрути"/><br />Ціни фізичних партій нафти у Європі, Африці та на Близькому Сході піднялися до двомісячних максимумів, а сорт Forties досяг $108,77 за барель. Одночасно видобуток у Казахстані скоротився приблизно удвічі — до 406 тис. барелів на добу, посилюючи конкуренцію європейських НПЗ за альтернативну сировину. Фізичні партії подорожчали сильніше за біржові ф’ючерси Індикатор Dated Brent, який використовується [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30781-Нефть.jpg" alt="Фізична нафта для НПЗ наблизилася до $110 за барель через скорочення постачання та обхідні маршрути"/><br /><p>Ціни фізичних партій нафти у Європі, Африці та на Близькому Сході піднялися до двомісячних максимумів, а сорт Forties досяг $108,77 за барель. Одночасно видобуток у Казахстані скоротився приблизно удвічі — до 406 тис. барелів на добу, посилюючи конкуренцію європейських НПЗ за альтернативну сировину.</p>
<h3>Фізичні партії подорожчали сильніше за біржові ф’ючерси</h3>
<p>Індикатор Dated Brent, який використовується для ціноутворення більшості фізичних партій нафти, 23 липня досяг $105,70 за барель — найвищого рівня з кінця травня. Наступного дня північноморський сорт Forties подорожчав до $108,77 за барель.</p>
<table>
<thead>
<tr>
<th>Показник</th>
<th>Рівень</th>
<th>Ринковий сигнал</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>Dated Brent</td>
<td>$105,70 за барель</td>
<td>максимум із кінця травня</td>
</tr>
<tr>
<td>Forties</td>
<td>$108,77 за барель</td>
<td>наближення фізичної сировини до $110</td>
</tr>
<tr>
<td>Премія Dubai до свопів</td>
<td>$12,74 за барель</td>
<td>подвоїлася за добу</td>
</tr>
<tr>
<td>Премія Oman</td>
<td>$12,62 за барель</td>
<td>максимум із кінця травня</td>
</tr>
<tr>
<td>Премія Murban</td>
<td>$19,04 за барель</td>
<td>максимум із 7 квітня</td>
</tr>
<tr>
<td>Видобуток Казахстану</td>
<td>близько 406 тис. барелів на добу</td>
<td>скорочення приблизно удвічі</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Премія фізичної нафти показує, скільки покупець сплачує понад базовий індикатор за конкретну доступну партію. Її зростання означає, що НПЗ конкурують не лише за ціну на паперовому ринку, а й за обмежений ресурс із прийнятними строками доставки.</p>
<h3>Атаки та закриття терміналів змінюють маршрути</h3>
<p>Постачання одночасно обмежують атаки на судна у Червоному морі, ускладнений прохід через Ормузьку протоку та зупинка головного експортного термінала CPC у Чорному морі. Після закриття термінала Казахстан зменшив видобуток приблизно до 406 тис. барелів на добу.</p>
<p>Аналітики Kpler очікують, що зниження казахстанського експорту збільшить попит середземноморських НПЗ на нафту з Північного моря та Західної Африки. Це вже підтримало премії Forties та інших атлантичних сортів.</p>
<p>Saudi Aramco запропонувала додаткові партії нафти з єгипетського середземноморського порту Сіді-Керір. Однак для азійських покупців обхід навколо Африки додає до маршруту майже місяць. SK Energy зафрахтувала супертанкер для перевезення 2 млн барелів із Сіді-Керіра до Південної Кореї за $18,5 млн.</p>
<p>Посилення конкуренції азійських та європейських НПЗ за атлантичну сировину може підвищувати собівартість переробки й підтримувати високі ціни дизельного пального навіть без зупинення європейських заводів. Раніше «Термінал» описував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/19/dizpalivo-pid-podvijnim-tiskom-ormuz-zagrozhuye-globalnim-postavkam-rejn-i-dunaj-logistici-yevropi/">подвійний тиск глобальних і внутрішньоєвропейських логістичних обмежень на дизель</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/14/trafik-cherez-ormuzku-protoku-vpav-do-dvomisyachnogo-minimumu-yevropa-maye-zapas-aviapalnogo-mensh-nizh-na-30-dniv/">падіння руху суден через Ормузьку протоку</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/physical-oil-prices-jump-with-some-nearing-110-iran-ukraine-wars-hit-supply-2026-07-24/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30781-Нефть.jpg" alt="Фізична нафта для НПЗ наблизилася до $110 за барель через скорочення постачання та обхідні маршрути"/><br /><p>Ціни фізичних партій нафти у Європі, Африці та на Близькому Сході піднялися до двомісячних максимумів, а сорт Forties досяг $108,77 за барель. Одночасно видобуток у Казахстані скоротився приблизно удвічі — до 406 тис. барелів на добу, посилюючи конкуренцію європейських НПЗ за альтернативну сировину.</p>
<h3>Фізичні партії подорожчали сильніше за біржові ф’ючерси</h3>
<p>Індикатор Dated Brent, який використовується для ціноутворення більшості фізичних партій нафти, 23 липня досяг $105,70 за барель — найвищого рівня з кінця травня. Наступного дня північноморський сорт Forties подорожчав до $108,77 за барель.</p>
<table>
<thead>
<tr>
<th>Показник</th>
<th>Рівень</th>
<th>Ринковий сигнал</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>Dated Brent</td>
<td>$105,70 за барель</td>
<td>максимум із кінця травня</td>
</tr>
<tr>
<td>Forties</td>
<td>$108,77 за барель</td>
<td>наближення фізичної сировини до $110</td>
</tr>
<tr>
<td>Премія Dubai до свопів</td>
<td>$12,74 за барель</td>
<td>подвоїлася за добу</td>
</tr>
<tr>
<td>Премія Oman</td>
<td>$12,62 за барель</td>
<td>максимум із кінця травня</td>
</tr>
<tr>
<td>Премія Murban</td>
<td>$19,04 за барель</td>
<td>максимум із 7 квітня</td>
</tr>
<tr>
<td>Видобуток Казахстану</td>
<td>близько 406 тис. барелів на добу</td>
<td>скорочення приблизно удвічі</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Премія фізичної нафти показує, скільки покупець сплачує понад базовий індикатор за конкретну доступну партію. Її зростання означає, що НПЗ конкурують не лише за ціну на паперовому ринку, а й за обмежений ресурс із прийнятними строками доставки.</p>
<h3>Атаки та закриття терміналів змінюють маршрути</h3>
<p>Постачання одночасно обмежують атаки на судна у Червоному морі, ускладнений прохід через Ормузьку протоку та зупинка головного експортного термінала CPC у Чорному морі. Після закриття термінала Казахстан зменшив видобуток приблизно до 406 тис. барелів на добу.</p>
<p>Аналітики Kpler очікують, що зниження казахстанського експорту збільшить попит середземноморських НПЗ на нафту з Північного моря та Західної Африки. Це вже підтримало премії Forties та інших атлантичних сортів.</p>
<p>Saudi Aramco запропонувала додаткові партії нафти з єгипетського середземноморського порту Сіді-Керір. Однак для азійських покупців обхід навколо Африки додає до маршруту майже місяць. SK Energy зафрахтувала супертанкер для перевезення 2 млн барелів із Сіді-Керіра до Південної Кореї за $18,5 млн.</p>
<p>Посилення конкуренції азійських та європейських НПЗ за атлантичну сировину може підвищувати собівартість переробки й підтримувати високі ціни дизельного пального навіть без зупинення європейських заводів. Раніше «Термінал» описував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/19/dizpalivo-pid-podvijnim-tiskom-ormuz-zagrozhuye-globalnim-postavkam-rejn-i-dunaj-logistici-yevropi/">подвійний тиск глобальних і внутрішньоєвропейських логістичних обмежень на дизель</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/14/trafik-cherez-ormuzku-protoku-vpav-do-dvomisyachnogo-minimumu-yevropa-maye-zapas-aviapalnogo-mensh-nizh-na-30-dniv/">падіння руху суден через Ормузьку протоку</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/physical-oil-prices-jump-with-some-nearing-110-iran-ukraine-wars-hit-supply-2026-07-24/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/fizichna-nafta-dlya-npz-nablizilasya-do-110-za-barel-cherez-skorochennya-postachannya-ta-obxidni-marshruti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2026 08:43:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[CPC]]></category>
		<category><![CDATA[CPC Blend]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Каспійський трубопровідний консорціум]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий термінал]]></category>
		<category><![CDATA[Новоросійськ]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154495</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br />Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти. Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br /><p>Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти.</p>
<h3>Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного маршруту — морському відвантаженні</h3>
<p>Танкер Nelsa був атакований після завантаження біля одного з двох виносних причальних пристроїв CPC. Удар припав на правий борт, після чого на палубі та під нею виникла пожежа. Екіпаж і аварійні служби її ліквідували. Більшість із 22 членів міжнародного екіпажу евакуювали буксирами консорціуму, судно залишилося на плаву. CPC повідомив, що розливу нафти не сталося.</p>
<p>Ключове обмеження стосується не роботи самого магістрального трубопроводу, а завершальної ланки експорту — завантаження танкерів у Чорному морі. CPC має довжину близько 1510 км і з&#8217;єднує каспійські родовища Казахстану з терміналом поблизу Новоросійська. Після надходження трубопроводом нафта має бути перевантажена на морські судна, тому навіть за збереження прокачування тимчасова недоступність морського відвантаження здатна накопичувати ресурс у системі та згодом вимагати скорочення потоку.</p>
<p>Відвантаження вже припиняли після атак на два танкери в неділю, після чого їх ненадовго відновили. Нова атака на Nelsa знову зупинила операції. При цьому CPC повідомляв, що виносні причали SPM-1 і SPM-3 унаслідок попередніх атак не були пошкоджені.</p>
<p>Масштаб маршруту робить навіть тимчасову зупинку важливою для фізичного нафтового балансу. У червні поставки через CPC становили 1,699 млн барелів на добу, що на 7% менше, ніж у травні. Консорціум забезпечує близько 80% експорту нафти Казахстану. За попередніми даними Reuters, CPC Blend традиційно спрямовується переважно європейським і частково азійським НПЗ, тому повторні збої у Чорному морі безпосередньо підвищують ризик для доступності каспійської сировини на європейському ринку.</p>
<p>Альтернативні маршрути для Казахстану існують, однак вони не забезпечують простого повного заміщення CPC. «Термінал» раніше аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%D1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/">вразливість казахстанського експорту через атаки на інфраструктуру CPC</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/">вплив зупинок і відновлення відвантажень у районі Новоросійська на нафтовий ринок</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/cpc-suspends-oil-loadings-following-attack-tanker-after-brief-resumption-2026-07-20/">Reuters: зупинка відвантажень CPC після атаки на Nelsa</a>; <a href="https://www.reuters.com/business/energy/black-sea-cpc-crude-offers-drop-amid-drone-strikes-2026-01-16/">Reuters: значення CPC Blend для європейських НПЗ</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br /><p>Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти.</p>
<h3>Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного маршруту — морському відвантаженні</h3>
<p>Танкер Nelsa був атакований після завантаження біля одного з двох виносних причальних пристроїв CPC. Удар припав на правий борт, після чого на палубі та під нею виникла пожежа. Екіпаж і аварійні служби її ліквідували. Більшість із 22 членів міжнародного екіпажу евакуювали буксирами консорціуму, судно залишилося на плаву. CPC повідомив, що розливу нафти не сталося.</p>
<p>Ключове обмеження стосується не роботи самого магістрального трубопроводу, а завершальної ланки експорту — завантаження танкерів у Чорному морі. CPC має довжину близько 1510 км і з&#8217;єднує каспійські родовища Казахстану з терміналом поблизу Новоросійська. Після надходження трубопроводом нафта має бути перевантажена на морські судна, тому навіть за збереження прокачування тимчасова недоступність морського відвантаження здатна накопичувати ресурс у системі та згодом вимагати скорочення потоку.</p>
<p>Відвантаження вже припиняли після атак на два танкери в неділю, після чого їх ненадовго відновили. Нова атака на Nelsa знову зупинила операції. При цьому CPC повідомляв, що виносні причали SPM-1 і SPM-3 унаслідок попередніх атак не були пошкоджені.</p>
<p>Масштаб маршруту робить навіть тимчасову зупинку важливою для фізичного нафтового балансу. У червні поставки через CPC становили 1,699 млн барелів на добу, що на 7% менше, ніж у травні. Консорціум забезпечує близько 80% експорту нафти Казахстану. За попередніми даними Reuters, CPC Blend традиційно спрямовується переважно європейським і частково азійським НПЗ, тому повторні збої у Чорному морі безпосередньо підвищують ризик для доступності каспійської сировини на європейському ринку.</p>
<p>Альтернативні маршрути для Казахстану існують, однак вони не забезпечують простого повного заміщення CPC. «Термінал» раніше аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%D1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/">вразливість казахстанського експорту через атаки на інфраструктуру CPC</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/">вплив зупинок і відновлення відвантажень у районі Новоросійська на нафтовий ринок</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/cpc-suspends-oil-loadings-following-attack-tanker-after-brief-resumption-2026-07-20/">Reuters: зупинка відвантажень CPC після атаки на Nelsa</a>; <a href="https://www.reuters.com/business/energy/black-sea-cpc-crude-offers-drop-amid-drone-strikes-2026-01-16/">Reuters: значення CPC Blend для європейських НПЗ</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія просить Казахстан про 50 тис. тонн бензину АІ-92 через дефіцит</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-prosit-kazaxstan-pro-50-tis-tonn-benzinu-ai-92-cherez-deficit/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-prosit-kazaxstan-pro-50-tis-tonn-benzinu-ai-92-cherez-deficit/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 07:42:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline imports]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Імпорт бензину]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154139</guid>
		<description><![CDATA[росія веде переговори з Казахстаном про імпорт близько 50 тис. тонн бензину АІ-92 для пом’якшення дефіциту, спричиненого простоями НПЗ і позаплановими ремонтами. Reuters повідомило про це 24 червня з посиланням на чотири галузеві джерела. Дефіцит у росії перейшов від внутрішнього перерозподілу до пошуку імпорту Reuters повідомило, що росія обговорює з Казахстаном імпорт приблизно 50 тис. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>росія веде переговори з Казахстаном про імпорт близько 50 тис. тонн бензину АІ-92 для пом’якшення дефіциту, спричиненого простоями НПЗ і позаплановими ремонтами. Reuters повідомило про це 24 червня з посиланням на чотири галузеві джерела.</p>
<h3>Дефіцит у росії перейшов від внутрішнього перерозподілу до пошуку імпорту</h3>
<p>Reuters повідомило, що росія обговорює з Казахстаном імпорт приблизно 50 тис. тонн бензину АІ-92. За даними чотирьох галузевих джерел агентства, потреба виникла через зупинки кількох великих НПЗ у центральній росії після ударів українських дронів і позапланових ремонтів.</p>
<p>Станом на кінець червня виробництво бензину в росії скоротилося приблизно на 25% у річному вимірі. Міністерство енергетики росії не надало Reuters негайного коментаря. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов раніше заявляв, що Астана не отримувала офіційного запиту.</p>
<p>Reuters зазначило, що уряд росії вже застосував кілька заходів: обмеження експорту пального, підвищення субсидій для НПЗ та імпорту, а також дозвіл виробляти бензин і дизельне пальне за нижчими якісними специфікаціями. Для великого експортера пального імпорт є нетиповим кроком.</p>
<p>Казахстан має профіцит бензину, але обсяг потенційних постачань може бути обмежений. НПЗ Atyrau має пройти ремонт з 26 червня до 20 липня, що зменшить доступні резерви. Одним із можливих джерел названо НПЗ Kondensat, який у травні 2026 року експортував 15 207 тонн бензину АІ-92 та АІ-95 до Грузії.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-asks-kazakhstan-gasoline-ease-shortages-sources-say-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>росія веде переговори з Казахстаном про імпорт близько 50 тис. тонн бензину АІ-92 для пом’якшення дефіциту, спричиненого простоями НПЗ і позаплановими ремонтами. Reuters повідомило про це 24 червня з посиланням на чотири галузеві джерела.</p>
<h3>Дефіцит у росії перейшов від внутрішнього перерозподілу до пошуку імпорту</h3>
<p>Reuters повідомило, що росія обговорює з Казахстаном імпорт приблизно 50 тис. тонн бензину АІ-92. За даними чотирьох галузевих джерел агентства, потреба виникла через зупинки кількох великих НПЗ у центральній росії після ударів українських дронів і позапланових ремонтів.</p>
<p>Станом на кінець червня виробництво бензину в росії скоротилося приблизно на 25% у річному вимірі. Міністерство енергетики росії не надало Reuters негайного коментаря. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов раніше заявляв, що Астана не отримувала офіційного запиту.</p>
<p>Reuters зазначило, що уряд росії вже застосував кілька заходів: обмеження експорту пального, підвищення субсидій для НПЗ та імпорту, а також дозвіл виробляти бензин і дизельне пальне за нижчими якісними специфікаціями. Для великого експортера пального імпорт є нетиповим кроком.</p>
<p>Казахстан має профіцит бензину, але обсяг потенційних постачань може бути обмежений. НПЗ Atyrau має пройти ремонт з 26 червня до 20 липня, що зменшить доступні резерви. Одним із можливих джерел названо НПЗ Kondensat, який у травні 2026 року експортував 15 207 тонн бензину АІ-92 та АІ-95 до Грузії.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-asks-kazakhstan-gasoline-ease-shortages-sources-say-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-prosit-kazaxstan-pro-50-tis-tonn-benzinu-ai-92-cherez-deficit/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Міжнародні нафтові компанії оскаржують штраф у $5 млрд у Казахстані: конфлікт навколо родовища Кашаган загострюється</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/mizhnarodni-naftovi-kompani%d1%97-oskarzhuyut-shtraf-u-5-mlrd-u-kazaxstani-konflikt-navkolo-rodovishha-kashagan-zagostryuyetsya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/mizhnarodni-naftovi-kompani%d1%97-oskarzhuyut-shtraf-u-5-mlrd-u-kazaxstani-konflikt-navkolo-rodovishha-kashagan-zagostryuyetsya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Feb 2026 09:27:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[arbitration]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[environmental fine]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[арбитраж]]></category>
		<category><![CDATA[екологічний штраф]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кашаган]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153645</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30148-Казахстан.png" alt="Міжнародні нафтові компанії оскаржують штраф у $5 млрд у Казахстані: конфлікт навколо родовища Кашаган загострюється"/><br />Міжнародні акціонери консорціуму North Caspian Project ініціювали міжнародний арбітраж проти Казахстану через екологічний штраф у розмірі $5 млрд. Йдеться про нібито перевищення лімітів зберігання сірки на переробному об’єкті родовища Кашаган — другого за величиною нафтового активу країни в межах угоди ОПЕК+. Рішення національного суду наприкінці 2025 року підтвердило санкції, що стало тригером для звернення до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30148-Казахстан.png" alt="Міжнародні нафтові компанії оскаржують штраф у $5 млрд у Казахстані: конфлікт навколо родовища Кашаган загострюється"/><br /><p><strong>Міжнародні акціонери консорціуму North Caspian Project ініціювали міжнародний арбітраж проти Казахстану через екологічний штраф у розмірі $5 млрд.</strong> Йдеться про нібито перевищення лімітів зберігання сірки на переробному об’єкті родовища Кашаган — другого за величиною нафтового активу країни в межах угоди ОПЕК+. Рішення національного суду наприкінці 2025 року підтвердило санкції, що стало тригером для звернення до міжнародних механізмів захисту інвестицій.</p>
<h3>Ескалація спору: $5 млрд екологічного штрафу та міжнародний арбітраж</h3>
<h4>Суть претензій</h4>
<p>Казахстанська влада звинуватила операторів гігантського родовища Кашаган у перевищенні допустимих обсягів зберігання сірки на одному з виробничих майданчиків. За підсумками судового розгляду:</p>
<ul>
<li><strong>Сума штрафу становить $5 млрд</strong>.</li>
<li>Наприкінці 2025 року спеціалізований адміністративний суд Казахстану <strong>підтвердив правомірність санкцій</strong>.</li>
<li>Іноземні компанії-акціонери вирішили звернутися до міжнародного арбітражу відповідно до міждержавних договорів про захист інвестицій.</li>
</ul>
<p>Представник Shell повідомив агентству Bloomberg:</p>
<blockquote><p>«Попри те, що ми заперечуємо ці звинувачення і намагалися врегулювати питання шляхом діалогу, ці зусилля не привели до рішення. Тому міжнародні акціонери дійшли висновку, що не мають іншого вибору, окрім як ініціювати арбітраж відповідно до міжнародних договорів» — представник Shell.</p></blockquote>
<h4>Хто стоїть за Кашаганом</h4>
<p>Родовище Кашаган розробляється консорціумом <em>North Caspian Project</em>, до якого входять міжнародні нафтові гіганти та національна компанія Казахстану.</p>
<ul>
<li><strong>KazMunayGas — 16,88%</strong></li>
<li><strong>Eni — 16,81%</strong></li>
<li><strong>Shell — 16,81%</strong></li>
<li><strong>ExxonMobil — 16,81%</strong></li>
<li><strong>TotalEnergies — 16,81%</strong></li>
<li><strong>CNPC (Китай) — 8,33%</strong></li>
<li><strong>INPEX Ltd (Японія) — 7,56%</strong></li>
</ul>
<p>Таким чином, майже 83% участі у проєкті контролюють іноземні інвестори, що пояснює міжнародний вимір конфлікту.</p>
<h4>Масштаб претензій до «великої нафти»</h4>
<p>Поточний спір — лише частина ширшого конфлікту. За наявними даними:</p>
<ul>
<li>Казахстан має кілька арбітражних справ проти міжнародних компаній.</li>
<li><strong>Загальна сума претензій сягає $166 млрд</strong>.</li>
<li>Основна причина — <strong>втрачені доходи через затримки в розробці Кашагану</strong>.</li>
</ul>
<p>Така сума у 33 рази перевищує розмір нинішнього штрафу та свідчить про системний характер напруження між урядом та інвесторами.</p>
<h4>Інвестиційні наслідки</h4>
<p>Суперечки вже впливають на інвестиційний клімат у країні. Головний виконавчий директор Shell Ваель Саван заявив під час презентації фінансових результатів за IV квартал:</p>
<blockquote><p>«Ми розчаровані тим, що не бачимо узгодженості між партнерами по спільному підприємству та урядом з деяких питань. Це впливає на нашу готовність інвестувати далі в Казахстан. Ми уважно стежимо за ситуацією. Ми вважаємо, що в Казахстані є значний потенціал для інвестицій, але зачекаємо, доки не стане зрозумілішим, чим усе завершиться» — Ваель Саван, CEO Shell.</p></blockquote>
<p><strong>Shell уже призупинила нові інвестиції в країні</strong>, що може мати довгострокові наслідки для видобутку та бюджетних надходжень Казахстану.</p>
<h4>Ринок ОПЕК+</h4>
<p>Кашаган є другим за величиною родовищем у країні — учасниці угоди ОПЕК+ (<em>формат координації видобутку між країнами-членами ОПЕК та іншими експортерами нафти</em>). Будь-яка ескалація навколо цього активу:</p>
<ul>
<li>створює ризики для стабільності видобутку;</li>
<li>може вплинути на виконання квот ОПЕК+;</li>
<li>погіршує інвестиційний імідж країни серед міжнародних компаній.</li>
</ul>
<p>Попри наявність значного ресурсного потенціалу, конфлікт із глобальними гравцями може зменшити приплив капіталу в середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Big-Oil-Challenges-5-Billion-Environmental-Fine-in-Kazakhstan.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30148-Казахстан.png" alt="Міжнародні нафтові компанії оскаржують штраф у $5 млрд у Казахстані: конфлікт навколо родовища Кашаган загострюється"/><br /><p><strong>Міжнародні акціонери консорціуму North Caspian Project ініціювали міжнародний арбітраж проти Казахстану через екологічний штраф у розмірі $5 млрд.</strong> Йдеться про нібито перевищення лімітів зберігання сірки на переробному об’єкті родовища Кашаган — другого за величиною нафтового активу країни в межах угоди ОПЕК+. Рішення національного суду наприкінці 2025 року підтвердило санкції, що стало тригером для звернення до міжнародних механізмів захисту інвестицій.</p>
<h3>Ескалація спору: $5 млрд екологічного штрафу та міжнародний арбітраж</h3>
<h4>Суть претензій</h4>
<p>Казахстанська влада звинуватила операторів гігантського родовища Кашаган у перевищенні допустимих обсягів зберігання сірки на одному з виробничих майданчиків. За підсумками судового розгляду:</p>
<ul>
<li><strong>Сума штрафу становить $5 млрд</strong>.</li>
<li>Наприкінці 2025 року спеціалізований адміністративний суд Казахстану <strong>підтвердив правомірність санкцій</strong>.</li>
<li>Іноземні компанії-акціонери вирішили звернутися до міжнародного арбітражу відповідно до міждержавних договорів про захист інвестицій.</li>
</ul>
<p>Представник Shell повідомив агентству Bloomberg:</p>
<blockquote><p>«Попри те, що ми заперечуємо ці звинувачення і намагалися врегулювати питання шляхом діалогу, ці зусилля не привели до рішення. Тому міжнародні акціонери дійшли висновку, що не мають іншого вибору, окрім як ініціювати арбітраж відповідно до міжнародних договорів» — представник Shell.</p></blockquote>
<h4>Хто стоїть за Кашаганом</h4>
<p>Родовище Кашаган розробляється консорціумом <em>North Caspian Project</em>, до якого входять міжнародні нафтові гіганти та національна компанія Казахстану.</p>
<ul>
<li><strong>KazMunayGas — 16,88%</strong></li>
<li><strong>Eni — 16,81%</strong></li>
<li><strong>Shell — 16,81%</strong></li>
<li><strong>ExxonMobil — 16,81%</strong></li>
<li><strong>TotalEnergies — 16,81%</strong></li>
<li><strong>CNPC (Китай) — 8,33%</strong></li>
<li><strong>INPEX Ltd (Японія) — 7,56%</strong></li>
</ul>
<p>Таким чином, майже 83% участі у проєкті контролюють іноземні інвестори, що пояснює міжнародний вимір конфлікту.</p>
<h4>Масштаб претензій до «великої нафти»</h4>
<p>Поточний спір — лише частина ширшого конфлікту. За наявними даними:</p>
<ul>
<li>Казахстан має кілька арбітражних справ проти міжнародних компаній.</li>
<li><strong>Загальна сума претензій сягає $166 млрд</strong>.</li>
<li>Основна причина — <strong>втрачені доходи через затримки в розробці Кашагану</strong>.</li>
</ul>
<p>Така сума у 33 рази перевищує розмір нинішнього штрафу та свідчить про системний характер напруження між урядом та інвесторами.</p>
<h4>Інвестиційні наслідки</h4>
<p>Суперечки вже впливають на інвестиційний клімат у країні. Головний виконавчий директор Shell Ваель Саван заявив під час презентації фінансових результатів за IV квартал:</p>
<blockquote><p>«Ми розчаровані тим, що не бачимо узгодженості між партнерами по спільному підприємству та урядом з деяких питань. Це впливає на нашу готовність інвестувати далі в Казахстан. Ми уважно стежимо за ситуацією. Ми вважаємо, що в Казахстані є значний потенціал для інвестицій, але зачекаємо, доки не стане зрозумілішим, чим усе завершиться» — Ваель Саван, CEO Shell.</p></blockquote>
<p><strong>Shell уже призупинила нові інвестиції в країні</strong>, що може мати довгострокові наслідки для видобутку та бюджетних надходжень Казахстану.</p>
<h4>Ринок ОПЕК+</h4>
<p>Кашаган є другим за величиною родовищем у країні — учасниці угоди ОПЕК+ (<em>формат координації видобутку між країнами-членами ОПЕК та іншими експортерами нафти</em>). Будь-яка ескалація навколо цього активу:</p>
<ul>
<li>створює ризики для стабільності видобутку;</li>
<li>може вплинути на виконання квот ОПЕК+;</li>
<li>погіршує інвестиційний імідж країни серед міжнародних компаній.</li>
</ul>
<p>Попри наявність значного ресурсного потенціалу, конфлікт із глобальними гравцями може зменшити приплив капіталу в середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Big-Oil-Challenges-5-Billion-Environmental-Fine-in-Kazakhstan.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/mizhnarodni-naftovi-kompani%d1%97-oskarzhuyut-shtraf-u-5-mlrd-u-kazaxstani-konflikt-navkolo-rodovishha-kashagan-zagostryuyetsya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 11:07:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea logistics]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[refinery construction]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153595</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br />Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною: постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки. Київ – Астана: нова енергетична конфігурація Посол [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br /><p><strong>Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною:</strong> постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.</p>
<h3>Київ – Астана: нова енергетична конфігурація</h3>
<p>Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:</p>
<ul>
<li><strong>постачати нафту в Україну</strong> за умови транспортування <em>в обхід рф</em>;</li>
<li><strong>взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ</strong> на території України для переробки казахстанської сировини;</li>
<li>розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;</li>
<li>поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.</li>
</ul>
<p>За словами дипломата, Казахстан уже входить до <strong>трійки найбільших постачальників нафти до ЄС</strong>: у 2024 році на його частку припало <strong>11,5% імпорту нафти Євросоюзом</strong>, і попит продовжує зростати.</p>
<blockquote><p>«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Маршрути без рф: які варіанти розглядаються</h4>
<p>Серед перспективних логістичних напрямків названо:</p>
<ul>
<li>Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;</li>
<li>Баку – Супса;</li>
<li>Трансандріатичний трубопровід.</li>
</ul>
<p>У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для <strong>збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення</strong>. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.</p>
<h4>Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця</h4>
<p>Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.</p>
<ul>
<li>13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.</li>
<li>29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.</li>
<li>Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.</li>
<li>Інші ВПУ перебувало в ремонті.</li>
<li>У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через <strong>один  ВПУ</strong>, що різко скоротило обсяги прокачування.</li>
<li>Через КТК проходить <strong>понад 80% усього експорту казахстанської нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.</p>
<h4>Спільна переробка: економіка і технології</h4>
<p>Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:</p>
<ul>
<li>збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;</li>
<li>розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;</li>
<li>створення нових виробничих потужностей в Україні.</li>
</ul>
<p>Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали <strong>сотні тисяч тонн нафти</strong>. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.</p>
<h4>Економічний потенціал співпраці</h4>
<p>За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти <strong>10 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Серед можливих напрямків розширення співпраці:</p>
<ul>
<li>постачання українського обладнання та техніки;</li>
<li>будівництво суден для Казахстану;</li>
<li>модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Що це означає для регіону</h4>
<p>Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong> – зменшення залежності від інфраструктури рф.</li>
<li><strong>Переорієнтація логістики</strong> на каспійсько-кавказький напрямок.</li>
<li><strong>Розвиток внутрішньої переробки</strong> замість транзитної моделі.</li>
<li><strong>Посилення ролі України</strong> як переробного та технологічного партнера.</li>
</ul>
<p>Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.</p>
<p><strong>Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина &#8212; слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.</strong></p>
<p>*ВПУ &#8212; це спеціальна морська конструкція, яка розташована <strong data-start="117" data-end="143">на відстані від берега</strong> і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://kz.kursiv.media/2026-02-11/zhnb-ukraina-predlozhila-kazahstanu-postavlyat-neft-i-stroit-npz-v-etoi-strane/" target="_blank">The Times of Central Asia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br /><p><strong>Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною:</strong> постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.</p>
<h3>Київ – Астана: нова енергетична конфігурація</h3>
<p>Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:</p>
<ul>
<li><strong>постачати нафту в Україну</strong> за умови транспортування <em>в обхід рф</em>;</li>
<li><strong>взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ</strong> на території України для переробки казахстанської сировини;</li>
<li>розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;</li>
<li>поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.</li>
</ul>
<p>За словами дипломата, Казахстан уже входить до <strong>трійки найбільших постачальників нафти до ЄС</strong>: у 2024 році на його частку припало <strong>11,5% імпорту нафти Євросоюзом</strong>, і попит продовжує зростати.</p>
<blockquote><p>«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Маршрути без рф: які варіанти розглядаються</h4>
<p>Серед перспективних логістичних напрямків названо:</p>
<ul>
<li>Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;</li>
<li>Баку – Супса;</li>
<li>Трансандріатичний трубопровід.</li>
</ul>
<p>У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для <strong>збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення</strong>. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.</p>
<h4>Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця</h4>
<p>Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.</p>
<ul>
<li>13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.</li>
<li>29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.</li>
<li>Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.</li>
<li>Інші ВПУ перебувало в ремонті.</li>
<li>У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через <strong>один  ВПУ</strong>, що різко скоротило обсяги прокачування.</li>
<li>Через КТК проходить <strong>понад 80% усього експорту казахстанської нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.</p>
<h4>Спільна переробка: економіка і технології</h4>
<p>Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:</p>
<ul>
<li>збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;</li>
<li>розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;</li>
<li>створення нових виробничих потужностей в Україні.</li>
</ul>
<p>Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали <strong>сотні тисяч тонн нафти</strong>. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.</p>
<h4>Економічний потенціал співпраці</h4>
<p>За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти <strong>10 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Серед можливих напрямків розширення співпраці:</p>
<ul>
<li>постачання українського обладнання та техніки;</li>
<li>будівництво суден для Казахстану;</li>
<li>модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Що це означає для регіону</h4>
<p>Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong> – зменшення залежності від інфраструктури рф.</li>
<li><strong>Переорієнтація логістики</strong> на каспійсько-кавказький напрямок.</li>
<li><strong>Розвиток внутрішньої переробки</strong> замість транзитної моделі.</li>
<li><strong>Посилення ролі України</strong> як переробного та технологічного партнера.</li>
</ul>
<p>Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.</p>
<p><strong>Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина &#8212; слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.</strong></p>
<p>*ВПУ &#8212; це спеціальна морська конструкція, яка розташована <strong data-start="117" data-end="143">на відстані від берега</strong> і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://kz.kursiv.media/2026-02-11/zhnb-ukraina-predlozhila-kazahstanu-postavlyat-neft-i-stroit-npz-v-etoi-strane/" target="_blank">The Times of Central Asia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 22 Jan 2026 07:32:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153540</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br />Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі тимчасового скорочення постачання з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році. Ціни на нафту зростають Brent подорожчала на 0,5% (+32 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br /><p>Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі <strong>тимчасового скорочення постачання</strong> з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році.</p>
<h3>Ціни на нафту зростають</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>0,5%</strong> (+32 центи) до <strong>65,24 дол. США за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>0,4%</strong> (+26 центів) до <strong>60,62 дол. США за барель</strong></li>
<li>Напередодні обидва контракти вже додали близько <strong>1,5%</strong></li>
</ul>
<h3>Казахстан: зупинка видобутку та форс-мажор</h3>
<ul>
<li>Видобуток на родовищах <strong>Тенгіз</strong> і <strong>Корольов</strong> було зупинено через проблеми з розподілом електроенергії</li>
<li>Оператор оголосив <em>force majeure</em> на постачання нафти в систему трубопроводу <strong>CPC</strong></li>
<li>Очікувана тривалість зупинки становить <strong>7–10 днів</strong></li>
<li>Нафта з родовища <strong>Кашаган</strong> уперше була переорієнтована на внутрішній ринок через пошкодження терміналу CPC в Чорному морі внаслідок атак безпілотників</li>
</ul>
<h3>Венесуела: експорт нижче очікувань</h3>
<ul>
<li>Постачання за рамковою угодою на <strong>2 млрд дол. США</strong> зі США склало лише <strong>7,8 млн барелів</strong></li>
<li>Низькі обсяги підкреслюють <strong>повільний темп відновлення</strong> після скорочення видобутку</li>
<li>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> поки не змогла повністю компенсувати попередні обмеження</li>
</ul>
<h3>Очікування щодо запасів у США</h3>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти та бензину могли зрости приблизно на <strong>1,7 млн барелів</strong></li>
<li>Запаси дистилятів, за попередніми оцінками, <em>ймовірно скоротилися</em></li>
<li>Офіційні дані публікуються із затримкою через федеральне свято у США</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і геополітика</h3>
<ul>
<li><strong>Міжнародне енергетичне агентство</strong> підвищило прогноз зростання світового попиту на нафту у <strong>2026 році</strong></li>
<li>Очікується <strong>звуження профіциту</strong> на світовому ринку</li>
<li>Зростання геополітичної напруги та тарифні ризики посилюють обережні настрої інвесторів</li>
</ul>
<blockquote><p>Зростання геополітичної напруги чинить додатковий тиск на нафтові ринки, оскільки тарифи можуть уповільнювати економічне зростання — Джованні Стауново, аналітик UBS</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/wti-oil-prices-fall-risks-kazakh-production-halt-subside-2026-01-21/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br /><p>Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі <strong>тимчасового скорочення постачання</strong> з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році.</p>
<h3>Ціни на нафту зростають</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>0,5%</strong> (+32 центи) до <strong>65,24 дол. США за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>0,4%</strong> (+26 центів) до <strong>60,62 дол. США за барель</strong></li>
<li>Напередодні обидва контракти вже додали близько <strong>1,5%</strong></li>
</ul>
<h3>Казахстан: зупинка видобутку та форс-мажор</h3>
<ul>
<li>Видобуток на родовищах <strong>Тенгіз</strong> і <strong>Корольов</strong> було зупинено через проблеми з розподілом електроенергії</li>
<li>Оператор оголосив <em>force majeure</em> на постачання нафти в систему трубопроводу <strong>CPC</strong></li>
<li>Очікувана тривалість зупинки становить <strong>7–10 днів</strong></li>
<li>Нафта з родовища <strong>Кашаган</strong> уперше була переорієнтована на внутрішній ринок через пошкодження терміналу CPC в Чорному морі внаслідок атак безпілотників</li>
</ul>
<h3>Венесуела: експорт нижче очікувань</h3>
<ul>
<li>Постачання за рамковою угодою на <strong>2 млрд дол. США</strong> зі США склало лише <strong>7,8 млн барелів</strong></li>
<li>Низькі обсяги підкреслюють <strong>повільний темп відновлення</strong> після скорочення видобутку</li>
<li>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> поки не змогла повністю компенсувати попередні обмеження</li>
</ul>
<h3>Очікування щодо запасів у США</h3>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти та бензину могли зрости приблизно на <strong>1,7 млн барелів</strong></li>
<li>Запаси дистилятів, за попередніми оцінками, <em>ймовірно скоротилися</em></li>
<li>Офіційні дані публікуються із затримкою через федеральне свято у США</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і геополітика</h3>
<ul>
<li><strong>Міжнародне енергетичне агентство</strong> підвищило прогноз зростання світового попиту на нафту у <strong>2026 році</strong></li>
<li>Очікується <strong>звуження профіциту</strong> на світовому ринку</li>
<li>Зростання геополітичної напруги та тарифні ризики посилюють обережні настрої інвесторів</li>
</ul>
<blockquote><p>Зростання геополітичної напруги чинить додатковий тиск на нафтові ринки, оскільки тарифи можуть уповільнювати економічне зростання — Джованні Стауново, аналітик UBS</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/wti-oil-prices-fall-risks-kazakh-production-halt-subside-2026-01-21/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/kazahstan/feed/ ) in 0.30157 seconds, on Nov 15th, 2026 at 12:40 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 1:40 pm UTC -->