У січні–травні 2025 року Киргизстан увійшов до лідерів серед покупців казахського бензину. Загальний обсяг експорту бензину з Казахстану за цей період склав понад 106 тис. тонн, хоча ще торік експорту не здійснювалося.

Основні ринки збуту казахського бензину

За даними Бюро національної статистики Казахстану:

• 55 тис. тонн бензину було відвантажено до Киргизстану;
• 46,6 тис. тонн – до Узбекистану.

Загальна вартість експорту бензину в січні–травні сягнула майже $65 млн. Це свідчить про відновлення експортної активності з боку Казахстану після перерви у 2024 році.

Зростання експорту дизпального з Казахстану

Паралельно збільшився й експорт дизельного пального:

• Загальний обсяг – 19,1 тис. тонн;
• Зростання – на 2,5 тис. тонн, або 15,3%;
• Основні покупці – Киргизстан і Узбекистан.

Ці результати свідчать про посилення регіональної торгівлі нафтопродуктами в Центральній Азії та потенційне зростання конкуренції між постачальниками пального.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Бюро національної статистики Казахстану

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

У всій енергосистемі Центральної Азії відбулося системне погашення через спрацювання автоматики.

Передає Прайм.

Прес-служба казахстанського оператора з управління електричними мережами KEGOC повідомила, що аварія сталася через перевантаження транзитної лінії в Казахстані.

Повідомляється, що в 11.59 (7.59 за Києвом) через значний аварійний дисбаланс, створений енергосистемою Центральної Азії (Узбекистан, Киргизстан), стався накид потужності на транзит електроенергії 500 кВ «Північ-Схід-Південь Казахстану», через це виникло аварійне розділення транзиту «Північ-Схід-Південь Казахстану» з погашенням значної частини споживачів південної зони Казахстану.

Відзначається, що обсяг обмежень становить близько 1500 мегават.

В електромережах Казахстану відбулося відключення електроенергії в містах Алма-Ати, Шимкент, Тараз, Туркестан (області) і прилеглих районах. Узбецька електромережа, яка підключена до єдиної електричної мережі, була пошкоджена в результаті аварії, в результаті якої відбулися раптові зміни напруги і частоти на 530 лініях з Казахстану.

За даними Міненерго Узбекистану, відключення відбулися у Ферганській і Ташкентській областях, Ферганській долині, Сирдар’їнській, Джизакській, Самаркандській, Навоїйській, Кашкадар’їнській областях країни.

Читайте у Терміналі: ЄК підтримала Україну у зусиллях із синхронізації національної енергосистеми з енергосистемою ЄС.

Осмонбек Артыкбаеви, министр энергетики и промышленности Кыргызстана, и председатель госкомитета по делам развития и реформ Сюй Шаоши в среду подписали соглашение между правительством Китая и Кыргызстана о сотрудничестве в строительстве и эксплуатации газопровода Кыргызстан-Китай, в рамках четвёртой линии газопровода Туркменистан — Узбекистан — Таджикистан — Кыргызстан — Китай.

Данное кредитное соглашение подписано в рамках государственного визита председателя КНР Си Цзиньпиня в Кыргызстан. Пропускная способность пока неизвестна, пишет Tazabek, передаёт Trend.

Ранее сообщалось, что после встречи президента Туркмении Гурбангулы Бердымухамедов и председателя КНР Си Цзиньпина, в ходе визита китайского руководителя в Ашхабад, стороны подписали соглашение о проведении четвертой линии газопровода Туркмения — Китай. «Сегодня мы говорили об ускорении строительства третьей нитки, которую планируется запустить в 2014 году, — заявил Си Цзиньпин, — Достигнута договоренность и о совместном строительстве следующей — четвертой – нитки».

На переговорах была показана презентация, в которой сообщалось, что новая линия пройдет по маршруту Туркменистан — Узбекистан — Таджикистан — Кыргызстан — Китай. «Новый газопровод позволит увеличить ежегодную транспортировку газа на 25 миллиардов кубов, — подчеркнул Бердымухамедов. — В общей сложности поставки туркменского газа в Китай составят 65 миллиардов кубометров ежегодно».

Главным источником газа для поставок в Поднебесную станет месторождение Галкыныш, наряду с этим начнут свою работу предприятия по изготовлению товарного газа, которые строились с 2010 года.

Территорией Кыргызстана может пройти одна из ветвей транснациональной газотранспортной линии, по которой энергоносители подаются из Туркменистана в Китай.

Так, в статье газеты «Вечерний Бишкек» сказано, что сооружение магистрального газопровода Туркменистан-Китай, проходящего по территории Туркменистана, Узбекистана, Казахстана и КНР, было начато в 2007 году.

«Мощность построенной к сегодняшнему дню газотранспортной системы составляет 40 млрд куб. м. И теперь рассматривается вопрос о строительстве третьей нитки с увеличением мοщности до 65 млрд куб. м. Один из участков газопровода может быть проложен через Кыргызстан», — говорится в статье, передаёт Trend.

«Согласно комментариям ОАО «Кыргызгаз», республика в данном случае выступила бы в роли транзитной страны со всеми соответствующими преимуществами. Вопрос уже рассматривался сторонами в предварительном порядке», — сказано в материале.

Отметим, что Туркменистан является одним из ключевых игроков на газовом рынке Центральной Азии и Каспийского региона. Стратегически важным партнёром на той стороне трубы является Китай. Введённый в строй в 2009 году межгосударственный газопровод обслуживает, в основном потребности Поднебесной.

На сегодняшний день стороны рассматривают вопрос увеличения объемов ежегодных поставок в Китай туркменского топлива за счет строительства дополнительных газопроводных мощностей. Ближайшие переговоры будут обсуждаться в ходе запланированного на ближайшее время государственного визита председателя КНР Си Цзиньпина в Туркменистан.

Напомним, что в 2011 году туркменский газ был направлен в трубопроводную систему провинции Гуандун — один из самых густонаселенных и динамично развивающихся регионов Китая, расположенный на побережье Тихого океана.