<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; КТК</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/ktk/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 18 Aug 2026 06:58:41 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Вартість роботи нафтових танкерів у Чорному морі перевищила $300 тис. на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/06/vartist-roboti-naftovix-tankeriv-u-chornomu-mori-perevishhila-300-tis-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/06/vartist-roboti-naftovix-tankeriv-u-chornomu-mori-perevishhila-300-tis-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 06 Aug 2026 07:28:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea shipping]]></category>
		<category><![CDATA[CPC]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[tanker costs]]></category>
		<category><![CDATA[war risk insurance]]></category>
		<category><![CDATA[вартість фрахту]]></category>
		<category><![CDATA[воєнне страхування]]></category>
		<category><![CDATA[КТК]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[чорноморські перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154758</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30885-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Вартість роботи нафтових танкерів у Чорному морі перевищила $300 тис. на добу"/><br />Посилення атак на судна, порти й експортні термінали в Чорному морі призвело до тимчасового припинення окремих нафтових операцій і різкого зростання витрат перевізників. Ставки для нафтових танкерів перевищили $300 тис. на добу, а воєнне страхування подорожчало до 2% вартості судна. Чорне море стало ще одним проблемним маршрутом для глобальних потоків нафти й нафтопродуктів Reuters 5 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30885-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Вартість роботи нафтових танкерів у Чорному морі перевищила $300 тис. на добу"/><br /><p>Посилення атак на судна, порти й експортні термінали в Чорному морі призвело до тимчасового припинення окремих нафтових операцій і різкого зростання витрат перевізників. Ставки для нафтових танкерів перевищили $300 тис. на добу, а воєнне страхування подорожчало до 2% вартості судна.</p>
<h3>Чорне море стало ще одним проблемним маршрутом для глобальних потоків нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>Reuters 5 серпня повідомило, що зростання кількості атак порушує перевезення сирої нафти, нафтопродуктів і зерна. Безпекова ситуація в Чорному морі погіршилася одночасно з перебоями в Ормузькій протоці та підвищенням ризиків для судноплавства в Червоному морі.</p>
<p>За даними Міністерства інфраструктури України, у липні було зафіксовано 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портових об’єктах. Для порівняння, протягом усього 2025 року судна зазнали 14 атак.</p>
<p>Атаки на танкери в липні пошкодили кілька суден і спричинили тимчасове припинення завантажень у Новоросійську та на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму. За оцінкою суднового брокера BRS, через систему КТК проходить близько 80% експорту сирої нафти Казахстану.</p>
<h4>Страхові та фрахтові витрати різко зросли</h4>
<p>Середня вартість використання нафтового танкера в Чорному морі підвищилася до понад $300 тис. на добу з трохи більш як $200 тис. тижнем раніше. Воєнне страхування заходу до чорноморських терміналів сягнуло 2% вартості судна проти приблизно 1% двома тижнями раніше. Навіть невелике збільшення страхової ставки додає сотні тисяч доларів до витрат на один рейс.</p>
<p>Головний аналітик судноплавної асоціації BIMCO Нільс Расмуссен зазначив, що за збереження знижених обсягів перевезень:</p>
<blockquote><p>«Світові обсяги перевезень сирої нафти танкерами можуть скоротитися на 3% на ринку, який уже перебуває під тиском».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/surge-black-sea-attacks-adds-strain-global-commodity-flows-2026-08-05/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30885-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Вартість роботи нафтових танкерів у Чорному морі перевищила $300 тис. на добу"/><br /><p>Посилення атак на судна, порти й експортні термінали в Чорному морі призвело до тимчасового припинення окремих нафтових операцій і різкого зростання витрат перевізників. Ставки для нафтових танкерів перевищили $300 тис. на добу, а воєнне страхування подорожчало до 2% вартості судна.</p>
<h3>Чорне море стало ще одним проблемним маршрутом для глобальних потоків нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>Reuters 5 серпня повідомило, що зростання кількості атак порушує перевезення сирої нафти, нафтопродуктів і зерна. Безпекова ситуація в Чорному морі погіршилася одночасно з перебоями в Ормузькій протоці та підвищенням ризиків для судноплавства в Червоному морі.</p>
<p>За даними Міністерства інфраструктури України, у липні було зафіксовано 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портових об’єктах. Для порівняння, протягом усього 2025 року судна зазнали 14 атак.</p>
<p>Атаки на танкери в липні пошкодили кілька суден і спричинили тимчасове припинення завантажень у Новоросійську та на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму. За оцінкою суднового брокера BRS, через систему КТК проходить близько 80% експорту сирої нафти Казахстану.</p>
<h4>Страхові та фрахтові витрати різко зросли</h4>
<p>Середня вартість використання нафтового танкера в Чорному морі підвищилася до понад $300 тис. на добу з трохи більш як $200 тис. тижнем раніше. Воєнне страхування заходу до чорноморських терміналів сягнуло 2% вартості судна проти приблизно 1% двома тижнями раніше. Навіть невелике збільшення страхової ставки додає сотні тисяч доларів до витрат на один рейс.</p>
<p>Головний аналітик судноплавної асоціації BIMCO Нільс Расмуссен зазначив, що за збереження знижених обсягів перевезень:</p>
<blockquote><p>«Світові обсяги перевезень сирої нафти танкерами можуть скоротитися на 3% на ринку, який уже перебуває під тиском».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/surge-black-sea-attacks-adds-strain-global-commodity-flows-2026-08-05/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/06/vartist-roboti-naftovix-tankeriv-u-chornomu-mori-perevishhila-300-tis-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Apr 2025 15:47:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[ЕС]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Казазстан]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[КТК]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		<category><![CDATA[Трмп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149402</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br />Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку. Нафтові ринки: між торгами та санкціями Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br /><p><strong>Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку.</strong></p>
<h3><strong>Нафтові ринки: між торгами та санкціями</strong></h3>
<p>Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж фундаментальними факторами. Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм призвела до падіння цін, навіть попри тимчасову відстрочку нових тарифів. ICE Brent залишається на рівні близько $63 за барел.</p>
<h3><strong>EIA попереджає про сповільнення попиту у 2025 році</strong></h3>
<p>Американське енергетичне агентство (EIA) знизило прогнози світового попиту на нафту, очікуючи зростання лише на 900 000 барелів на день у 2025 році. Ціновий прогноз на Brent також скоригували до <span class="katex"><span class="katex-mathml">68 за барель </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">— </span><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>6 нижче попередньої оцінки.</p>
<h3><strong>Торгова війна США та Китаю без кінця</strong></h3>
<p>Ескалація тарифів триває: Китай підвищив мита на американські товари до 84%, у відповідь США збільшили їх до рекордних 145%. Це вдарило по торгівлі обсягом $585 млрд і спровокувало нові санкції з боку Пекіна.</p>
<h3><strong>Зупинка трубопроводу Keystone через розлив нафти</strong></h3>
<p>Трубопровід Keystone (622 000 барелів на день) зупинений через розлив близько 3500 барелів у Північній Дакоті. Це обмежило постачання важкої нафти до НПЗ Середнього Заходу США.</p>
<h3><strong>Казахстан переконує нафтові компанії скоротити видобуток</strong></h3>
<p>Уряд Казахстану ініціював переговори з нафтовими компаніями після того, як розширення родовища Тенгіз (Chevron) збільшило видобуток до рекордних 2,18 млн барелів на день, що суперечить квотам ОПЕК+.</p>
<h3><strong>Трамп запускає програму підтримки суднобудування</strong></h3>
<p>Президент США підписав указ, який передбачає стягнення мільйонних зборів з китайських танкерів у американських портах, щоб захистити місцеве суднобудування.</p>
<h3><strong>Індонезія готується до імпорту LNG</strong></h3>
<p>Країна планує почати імпортувати зріджений газ у третьому кварталі 2025 року, ведучи переговори зі США про постачання 50 партій LNG на тлі падіння власного видобутку.</p>
<h3><strong>Саудівська Аравія відкрила нові родовища, але їх обсяги невеликі</strong></h3>
<p>Saudi Aramco повідомила про виявлення 14 нафтових і газових родовищ, проте їх сумарний видобуток становить лише 8126 барелів на день.</p>
<h3><strong>ЄС тимчасово призупинив у відповідь сталеві тарифи</strong></h3>
<p>Європейська Комісія відклала запровадження 25% мит на американські товари після того, як США обмежили тарифи на європейський імпорт до 10%.</p>
<h3><strong>росія відновила повністю роботу Каспійського трубопровідного консорціуму трубопроводу (КТК)</strong></h3>
<p>Після судового рішення, яке зобов’язало відновити прокачку, трубопровід КТК (1,6 млн барелів на день) знову функціонує на повну потужність.<br />
КТК — міжнародна акціонерна компанія, що побудувала й експлуатує нафтопровід КТК, який з&#8217;єднує родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з російським узбережжям Чорного моря (термінал Південна Озереєвка біля Новоросійську).</p>
<h3><strong>Китай збільшив імпорт іранської нафти через санкції</strong></h3>
<p>Імпорт іранської нафти до Китаю досяг рекордних 1,8 млн барелів на день, оскільки переробники в Шаньдуні нарощують запаси перед новими обмеженнями.</p>
<h3><strong>Бразилія прискорила аукціони для видобутку нафти</strong></h3>
<p>Уряд планує провести додаткові торги вже у вересні 2025 року, пропонуючи ділянки на родовищах Tupi, Mero та Atapu, щоб отримати $3,5 млрд доходу.</p>
<h3><strong>Оман стане майданчиком для переговорів США та Ірану</strong></h3>
<p>Спецпредставник США Стеф Віткофф проведе зустріч із іранськими дипломатами в Омані для обговорення ядерної програми Тегерана на тлі нових санкцій.</p>
<h3><strong>Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів</strong></h3>
<p>Постачання семи видів металів, включених до списку обмежень, повністю припинено. Компанії оголосили форс-мажор через неможливість виконання контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br /><p><strong>Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку.</strong></p>
<h3><strong>Нафтові ринки: між торгами та санкціями</strong></h3>
<p>Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж фундаментальними факторами. Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм призвела до падіння цін, навіть попри тимчасову відстрочку нових тарифів. ICE Brent залишається на рівні близько $63 за барел.</p>
<h3><strong>EIA попереджає про сповільнення попиту у 2025 році</strong></h3>
<p>Американське енергетичне агентство (EIA) знизило прогнози світового попиту на нафту, очікуючи зростання лише на 900 000 барелів на день у 2025 році. Ціновий прогноз на Brent також скоригували до <span class="katex"><span class="katex-mathml">68 за барель </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">— </span><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>6 нижче попередньої оцінки.</p>
<h3><strong>Торгова війна США та Китаю без кінця</strong></h3>
<p>Ескалація тарифів триває: Китай підвищив мита на американські товари до 84%, у відповідь США збільшили їх до рекордних 145%. Це вдарило по торгівлі обсягом $585 млрд і спровокувало нові санкції з боку Пекіна.</p>
<h3><strong>Зупинка трубопроводу Keystone через розлив нафти</strong></h3>
<p>Трубопровід Keystone (622 000 барелів на день) зупинений через розлив близько 3500 барелів у Північній Дакоті. Це обмежило постачання важкої нафти до НПЗ Середнього Заходу США.</p>
<h3><strong>Казахстан переконує нафтові компанії скоротити видобуток</strong></h3>
<p>Уряд Казахстану ініціював переговори з нафтовими компаніями після того, як розширення родовища Тенгіз (Chevron) збільшило видобуток до рекордних 2,18 млн барелів на день, що суперечить квотам ОПЕК+.</p>
<h3><strong>Трамп запускає програму підтримки суднобудування</strong></h3>
<p>Президент США підписав указ, який передбачає стягнення мільйонних зборів з китайських танкерів у американських портах, щоб захистити місцеве суднобудування.</p>
<h3><strong>Індонезія готується до імпорту LNG</strong></h3>
<p>Країна планує почати імпортувати зріджений газ у третьому кварталі 2025 року, ведучи переговори зі США про постачання 50 партій LNG на тлі падіння власного видобутку.</p>
<h3><strong>Саудівська Аравія відкрила нові родовища, але їх обсяги невеликі</strong></h3>
<p>Saudi Aramco повідомила про виявлення 14 нафтових і газових родовищ, проте їх сумарний видобуток становить лише 8126 барелів на день.</p>
<h3><strong>ЄС тимчасово призупинив у відповідь сталеві тарифи</strong></h3>
<p>Європейська Комісія відклала запровадження 25% мит на американські товари після того, як США обмежили тарифи на європейський імпорт до 10%.</p>
<h3><strong>росія відновила повністю роботу Каспійського трубопровідного консорціуму трубопроводу (КТК)</strong></h3>
<p>Після судового рішення, яке зобов’язало відновити прокачку, трубопровід КТК (1,6 млн барелів на день) знову функціонує на повну потужність.<br />
КТК — міжнародна акціонерна компанія, що побудувала й експлуатує нафтопровід КТК, який з&#8217;єднує родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з російським узбережжям Чорного моря (термінал Південна Озереєвка біля Новоросійську).</p>
<h3><strong>Китай збільшив імпорт іранської нафти через санкції</strong></h3>
<p>Імпорт іранської нафти до Китаю досяг рекордних 1,8 млн барелів на день, оскільки переробники в Шаньдуні нарощують запаси перед новими обмеженнями.</p>
<h3><strong>Бразилія прискорила аукціони для видобутку нафти</strong></h3>
<p>Уряд планує провести додаткові торги вже у вересні 2025 року, пропонуючи ділянки на родовищах Tupi, Mero та Atapu, щоб отримати $3,5 млрд доходу.</p>
<h3><strong>Оман стане майданчиком для переговорів США та Ірану</strong></h3>
<p>Спецпредставник США Стеф Віткофф проведе зустріч із іранськими дипломатами в Омані для обговорення ядерної програми Тегерана на тлі нових санкцій.</p>
<h3><strong>Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів</strong></h3>
<p>Постачання семи видів металів, включених до списку обмежень, повністю припинено. Компанії оголосили форс-мажор через неможливість виконання контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Видобуток нафти в Казахстані досяг рекордного рівня – 2,1 мільйона барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/vidobutok-nafti-v-kazaxstani-dosyag-rekordnogo-rivnya-21-miljona-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/vidobutok-nafti-v-kazaxstani-dosyag-rekordnogo-rivnya-21-miljona-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 04 Mar 2025 07:47:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Tengizchevroil]]></category>
		<category><![CDATA[БТД]]></category>
		<category><![CDATA[газовый конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[добыча]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[КТК]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149252</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28803-Казахстан.png" alt="Видобуток нафти в Казахстані досяг рекордного рівня – 2,1 мільйона барелів на добу"/><br />Казахстан збільшив видобуток нафти, причому видобуток сирої нафти та газового конденсату в країні — різновиду легкої нафти — досяг рекордного рівня у 2,12 мільйона барелів на день у лютому, що є хорошим показником для зростання на 13% порівняно з січнем. Без урахування газового конденсату видобуток сирої нафти збільшився на 15,5% порівняно з попереднім місяцем до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28803-Казахстан.png" alt="Видобуток нафти в Казахстані досяг рекордного рівня – 2,1 мільйона барелів на добу"/><br /><p><strong>Казахстан збільшив видобуток нафти, причому видобуток сирої нафти та газового конденсату в країні — різновиду легкої нафти — досяг рекордного рівня у 2,12 мільйона барелів на день у лютому, що є хорошим показником для зростання на 13% порівняно з січнем. Без урахування газового конденсату видобуток сирої нафти збільшився на 15,5% порівняно з попереднім місяцем до 1,83 млн барелів на добу.</strong></p>
<p>Член ОПЕК+ зміг збільшити видобуток нафти, попри пошкодження Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), його основного експортного маршруту через росію. Два тижні тому росія повідомила, що потужність КТК скоротилася на 30-40% після атаки українських безпілотників. Незрозуміло, як Казахстану вдалося наростити виробництво, всупереч обмеженням експортних можливостей.</p>
<p>Більш ніж 80% експорту Казахстану залежить від КПК. Сплеск видобутку стався після зростання видобутку на гігантському родовищі Тенгіз, яким керує компанія Tengizchevroil на чолі з Chevron Corp. (NYSE:CVX), яка розпочала розширення Тенгізу вартістю 48 мільярдів доларів. Раніше Reuters повідомляв, що Казахстан може різко збільшити експорт сирої нафти з турецького порту Джейхан і різко скоротити більш ніж 80% частку потоків, які він зараз відправляє через росію. За словами міністра енергетики Казахстану Алмасадама Саткалієва, експорт через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан може збільшитися до 20 мільйонів тонн на рік з нинішніх 1,5 мільйонів, оскільки країна збільшить видобуток нафти.</p>
<p>Казахстан неодноразово перевищував свою квоту на видобуток ОПЕК+ у 1,468 млн барелів на добу. Минулого року Казахстан, Росія та Ірак подали Секретаріату ОПЕК свої плани компенсації за перевидобуті обсяги сирої нафти за перші шість місяців 2024 року. Відповідно до ОПЕК, весь надвидобутий обсяг мав бути повністю компенсований протягом наступних 15 місяців до вересня 2025 року, при цьому Казахстан «поверне» сукупні 620 кбіт/день, Росія — 480 кбіт/день і Ірак 1184 кбіт/день. Багато трейдерів стурбовані тим, що баланс зростання попиту на нафту та зростання пропозиції поза ОПЕК+ може не компенсувати масштаб відновленого видобутку ОПЕК+, що залишить нафтові ринки надлишковими, коли ОПЕК+ почне скорочувати скорочення видобутку нафти у квітні. Однак аналітики Standard Chartered зазначили, що ця думка ігнорує неодноразові запевнення ОПЕК+ про те, що скорочення буде повністю залежати від ринкових умов.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Kazakhstans-Oil-Output-Hits-Record-High-Of-21-Million-bpd.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28803-Казахстан.png" alt="Видобуток нафти в Казахстані досяг рекордного рівня – 2,1 мільйона барелів на добу"/><br /><p><strong>Казахстан збільшив видобуток нафти, причому видобуток сирої нафти та газового конденсату в країні — різновиду легкої нафти — досяг рекордного рівня у 2,12 мільйона барелів на день у лютому, що є хорошим показником для зростання на 13% порівняно з січнем. Без урахування газового конденсату видобуток сирої нафти збільшився на 15,5% порівняно з попереднім місяцем до 1,83 млн барелів на добу.</strong></p>
<p>Член ОПЕК+ зміг збільшити видобуток нафти, попри пошкодження Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), його основного експортного маршруту через росію. Два тижні тому росія повідомила, що потужність КТК скоротилася на 30-40% після атаки українських безпілотників. Незрозуміло, як Казахстану вдалося наростити виробництво, всупереч обмеженням експортних можливостей.</p>
<p>Більш ніж 80% експорту Казахстану залежить від КПК. Сплеск видобутку стався після зростання видобутку на гігантському родовищі Тенгіз, яким керує компанія Tengizchevroil на чолі з Chevron Corp. (NYSE:CVX), яка розпочала розширення Тенгізу вартістю 48 мільярдів доларів. Раніше Reuters повідомляв, що Казахстан може різко збільшити експорт сирої нафти з турецького порту Джейхан і різко скоротити більш ніж 80% частку потоків, які він зараз відправляє через росію. За словами міністра енергетики Казахстану Алмасадама Саткалієва, експорт через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан може збільшитися до 20 мільйонів тонн на рік з нинішніх 1,5 мільйонів, оскільки країна збільшить видобуток нафти.</p>
<p>Казахстан неодноразово перевищував свою квоту на видобуток ОПЕК+ у 1,468 млн барелів на добу. Минулого року Казахстан, Росія та Ірак подали Секретаріату ОПЕК свої плани компенсації за перевидобуті обсяги сирої нафти за перші шість місяців 2024 року. Відповідно до ОПЕК, весь надвидобутий обсяг мав бути повністю компенсований протягом наступних 15 місяців до вересня 2025 року, при цьому Казахстан «поверне» сукупні 620 кбіт/день, Росія — 480 кбіт/день і Ірак 1184 кбіт/день. Багато трейдерів стурбовані тим, що баланс зростання попиту на нафту та зростання пропозиції поза ОПЕК+ може не компенсувати масштаб відновленого видобутку ОПЕК+, що залишить нафтові ринки надлишковими, коли ОПЕК+ почне скорочувати скорочення видобутку нафти у квітні. Однак аналітики Standard Chartered зазначили, що ця думка ігнорує неодноразові запевнення ОПЕК+ про те, що скорочення буде повністю залежати від ринкових умов.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Kazakhstans-Oil-Output-Hits-Record-High-Of-21-Million-bpd.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/vidobutok-nafti-v-kazaxstani-dosyag-rekordnogo-rivnya-21-miljona-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/ktk/feed/ ) in 0.33150 seconds, on Aug 18th, 2026 at 8:15 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 18th, 2026 at 9:15 am UTC -->