Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся зі співголовою німецької партії “Союз 90/Зелені” Робертом Габеком, який відвідує Україну з візитом.

Про це пише пресслужба МЗС.

“Найбільше нас непокоїть те, що Північний потік – 2 несе численні безпекові виклики. Немає жодних сумнівів у тому, що, у разі завершення будівництва, Росія буде використовувати цей проєкт як інструмент просування своїх геополітичних інтересів, у тому числі у контексті зусиль Нормандського формату та в Тристоронній контактній групі. І мова йде не лише про загрозу безпеці України, але й всієї Європи”, — наголосив глава української дипломатії.

Він додав, що міжнародні партнери мають активізувати зусилля задля протидії завершенню будівництва Північного потоку – 2.

Роберт Габек висловив солідарність партії “Союз 90/Зелені” з Україною в цьому питанні. Німецький політик заявив, що його політична сила усвідомлює ризики Північного потоку – 2 для Німеччини та Європи загалом і виступає проти його імплементації.

Читайте також в «Терміналі», завдяки своєму потенціалу у виробництві та транспортуванні водню, Україна названа пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії та постачанні новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок.

Завдяки своєму потенціалу у виробництві та транспортуванні водню, Україна названа пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії та постачанні новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок.
Як повідомляє пресслужба МЗС, про таке йдеться у новій водневій стратегії ЄС.

“В Брюсселі відбулася без перебільшення історична подія: презентація Європейської водневої стратегії, яка започатковує нову технологічну революцію в Європі. Європейський Союз покладає сподівання на Україну як одного з пріоритетних партнерів у постачанні водню до Європи. Ми працювали саме на цей результат, адже він відповідає потенціалу та європейським амбіціям України”, — заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Воднева стратегія складає невід’ємну частину Європейської зеленої угоди. Ця масштабна ініціатива покликана перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент до 2050 року. Для її втілення ЄС планує скорочувати кількість вуглецевих викидів на 100 млн тонн щорічно та врешті відмовитися від викопних джерел палива.

Згідно з документом, який презентував 8 липня у Брюсселі Виконавчий віцепрезидент Європейської Комісії Франс Тіммерманс, ЄС підтримує амбітні плани європейської промисловості з будівництва потужностей для виробництва зеленого водню.

Єврокомісія окремо виділяє Україну як пріоритетного партнера у розвитку водневої енергетики, враховуючи її природні ресурси, взаємопов’язаність інфраструктури та технологічний розвиток. ЄК також заохочує залучати Україну, серед інших країн, до Альянсу чистого водню та розвивати співпрацю з Україною задля виробництва відновлюваної електроенергії та водню.

Загальний обсяг інвестицій у відновлюваний водень в Європі до 2050 року може скласти від 180 до 470 млрд. євро. За підрахунками аналітиків, водень може задовольняти до 24% світової потреби в енергоресурсах до 2050 року, а обсяг грошового обігу на глобальному ринку водневої енергетики складатиме у перспективі до 630 млрд. евро.

Завдяки планам з будівництва в Україні 10 ГВт електролізерів для виробництва зеленого водню, наша держава може стати невід’ємною частиною реалізації амбітних цілей Європейської зеленої угоди та плану “2х40 гігават нових потужностей з виробництва водню”.

Нагадаємо: упродовж 2025-2030 років воднева енергетика має стати головною складовою інтегрованої енергетичної системи ЄС, а потужність станцій водневого гідролізу має зрости до 40 ГВт. Вони зможуть виробляти до 10 млн тонн чистого водню. У наступний період 2030-2050 років водень має перетворитися на головний енергетичний ресурс ЄС та замістити вуглецеві носії енергії навіть у тих секторах економіки, яким важко відмовитися від викопного палива.

Читайте в «Терміналі» також, в. о. міністра енергетики Ольга Буславець провела онлайн-зустріч з керівництвом представництва ЄС в Україні.Сторони обговорили низку питань щодо функціонування ринку електричної енергії, кроки у напрямку забезпечення стабільності електроенергетичної системи та подальше співробітництво з ЄС.