<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Кувейт</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/kuvejt/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 20 May 2026 09:38:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 20 Oct 2025 07:13:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[U.S.]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[зріджений нафтовий газ]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153311</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br />Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити номінації з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках. Що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br /><p>Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити <em>номінації</em> з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках.</p>
<h3>Що відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>План</strong>: Індія має намір наростити закупівлі LPG зі США та зменшити закупівлі з Близького Сходу (<em>за даними Reuters</em>).</li>
<li><strong>Попередження постачальникам</strong>: Державні НПЗ Індії поінформували Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Катар про потенційно нижчі номінації.</li>
<li><strong>Довгострокові контракти</strong>: Індія традиційно має довгострокові угоди на LPG із Саудівською Аравією; тепер вперше шукає <em>довгострокові</em> постачання зі США (тендери, за документами Bloomberg).</li>
<li><strong>Торговельний контекст</strong>: США у серпні запровадили <strong>50%</strong> тариф (подвоєння з <strong>25%</strong>) на індійські товари через триваючий імпорт Індією сирої нафти з росії.</li>
<li><strong>Політичні сигнали</strong>: Президент США Дональд Трамп заявив, що Індія погодилася скоротити імпорт російської нафти; за його словами, Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</li>
<li><strong>Поточна структура імпорту</strong>: Російська нафта становить <strong>близько третини</strong> постачань сирої нафти в Індію за останні три роки активного нарощення закупівель.</li>
<li><strong>Офіційна позиція Індії</strong>: Нью-Делі офіційно не підтвердив і не спростував можливе скорочення чи зупинку імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>За словами Президента США Дональда Трампа, Індія погодилася скоротити імпорт російської сирої нафти; Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</p></blockquote>
<blockquote><p>«Індія є значним імпортером нафти та газу. Нашим незмінним пріоритетом було захистити інтереси індійського споживача у волатильному енергетичному середовищі. Наші імпортні політики повністю керуються цією метою», — речник МЗС Рандхір Джайсвал.</p></blockquote>
<h3>Причинно-наслідкові зв’язки та вплив на ринки</h3>
<h4>1) Торговельний стимул → зсув постачань LPG</h4>
<ul>
<li><strong>Причина</strong>: прагнення поліпшити шанси на торговельну угоду зі США.</li>
<li><strong>Дія</strong>: перехід до <strong>довгострокових</strong> постачань LPG зі США; зменшення номінацій для країн Перської затоки.</li>
<li><strong>Наслідок для LPG</strong>:
<ul>
<li><strong>Зростання попиту на американський LPG</strong> з боку Індії → потенційне звуження вільних обсягів у США.</li>
<li><strong>Тиск на премії/фрахт</strong> у маршруті США–Індія через більші партії (<em>логістичний ефект у межах наданого матеріалу не кількісно оцінений, але випливає з перерозподілу потоків</em>).</li>
<li><strong>Послаблення позицій постачальників з Близького Сходу</strong> у частині обсягів на індійському ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>2) Тариф 50% США → переговорний важіль</h4>
<ul>
<li><strong>Факт</strong>: тариф підвищено до <strong>50%</strong> (з <strong>25%</strong>) у серпні.</li>
<li><strong>Імовірний механізм</strong>: збільшення закупівель американських енергоносіїв (LPG) як <strong>сигнал</strong> для перегляду тарифів.</li>
<li><strong>Вплив на ринки</strong>:
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту на LPG США</strong> → потенційна підтримка цін/премій на американський LPG.</li>
<li><strong>Перерозподіл індійського попиту</strong> може знизити ціновий тиск на LPG з Близького Сходу (через менші номінації), але <em>чіткі цифри у матеріалі не надані</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>3) Сигнали щодо російської нафти → можливий переток попиту</h4>
<ul>
<li><strong>Вихідні дані</strong>: російська нафта — <strong>~1/3</strong> імпорту Індії; офіційного підтвердження скорочення немає.</li>
<li><strong>Якщо скорочення відбудеться</strong> (<em>умовний сценарій, випливає із заяви Президента США</em>):
<ul>
<li><strong>Зменшення попиту Індії на російську нафту</strong> → потенційна переорієнтація потоків російської нафти на інші ринки.</li>
<li><strong>Підвищення ролі альтернативних джерел</strong> для індійських НПЗ (зокрема США) у балансі сирої нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Якщо скорочення не відбудеться</strong>:
<ul>
<li><strong>Збереження структури імпорту</strong> з домішками змін у LPG (зсув у бік США).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>4) Вплив на нафтопродукти в Індії</h4>
<ul>
<li><strong>Побутове паливо</strong> (LPG) — <strong>довгострокові</strong> контракти зі США можуть:
<ul>
<li><strong>підвищити енергобезпеку</strong> за рахунок диверсифікації;</li>
<li><strong>змінити структуру цін</strong> на внутрішньому ринку залежно від умов фрахту та премій (<em>конкретні цифри відсутні в матеріалі</em>).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сира нафта</strong> — будь-які зрушення щодо російських барелів (які дають ~1/3 імпорту) здатні <strong>перекроїти маржі НПЗ</strong> та схемати постачання, однак <em>офіційних рішень у тексті не зафіксовано</em>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зміна вектору для LPG</strong>: перехід до США зменшує залежність від Перської затоки й <strong>підсилює переговорні позиції Індії</strong> у торгівлі зі США.</li>
<li><strong>Тарифний важіль</strong>: збільшення закупівель енергоносіїв у США може використовуватися Індією як <strong>обґрунтування</strong> для перегляду <strong>50%</strong> тарифу.</li>
<li><strong>Невизначеність щодо російської нафти</strong>: попри заяви зі США, офіційної згоди Індії немає — отже, <strong>вплив на світовий баланс сирої нафти наразі умовний</strong> і залежить від подальших кроків.</li>
</ul>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>Початок жовтня 2025 р.</strong>: тендери індійських держкомпаній на довгостроковий LPG зі США (<em>за документами, переглянутими Bloomberg</em>).</li>
<li><strong>Серпень 2025 р.</strong>: США піднімають тариф до <strong>50%</strong> (подвоєння з <strong>25%</strong>).</li>
<li><strong>16 жовтня 2025 р.</strong>: заява Президента США; тривають перемовини Індії та США у Вашингтоні.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br /><p>Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити <em>номінації</em> з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках.</p>
<h3>Що відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>План</strong>: Індія має намір наростити закупівлі LPG зі США та зменшити закупівлі з Близького Сходу (<em>за даними Reuters</em>).</li>
<li><strong>Попередження постачальникам</strong>: Державні НПЗ Індії поінформували Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Катар про потенційно нижчі номінації.</li>
<li><strong>Довгострокові контракти</strong>: Індія традиційно має довгострокові угоди на LPG із Саудівською Аравією; тепер вперше шукає <em>довгострокові</em> постачання зі США (тендери, за документами Bloomberg).</li>
<li><strong>Торговельний контекст</strong>: США у серпні запровадили <strong>50%</strong> тариф (подвоєння з <strong>25%</strong>) на індійські товари через триваючий імпорт Індією сирої нафти з росії.</li>
<li><strong>Політичні сигнали</strong>: Президент США Дональд Трамп заявив, що Індія погодилася скоротити імпорт російської нафти; за його словами, Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</li>
<li><strong>Поточна структура імпорту</strong>: Російська нафта становить <strong>близько третини</strong> постачань сирої нафти в Індію за останні три роки активного нарощення закупівель.</li>
<li><strong>Офіційна позиція Індії</strong>: Нью-Делі офіційно не підтвердив і не спростував можливе скорочення чи зупинку імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>За словами Президента США Дональда Трампа, Індія погодилася скоротити імпорт російської сирої нафти; Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</p></blockquote>
<blockquote><p>«Індія є значним імпортером нафти та газу. Нашим незмінним пріоритетом було захистити інтереси індійського споживача у волатильному енергетичному середовищі. Наші імпортні політики повністю керуються цією метою», — речник МЗС Рандхір Джайсвал.</p></blockquote>
<h3>Причинно-наслідкові зв’язки та вплив на ринки</h3>
<h4>1) Торговельний стимул → зсув постачань LPG</h4>
<ul>
<li><strong>Причина</strong>: прагнення поліпшити шанси на торговельну угоду зі США.</li>
<li><strong>Дія</strong>: перехід до <strong>довгострокових</strong> постачань LPG зі США; зменшення номінацій для країн Перської затоки.</li>
<li><strong>Наслідок для LPG</strong>:
<ul>
<li><strong>Зростання попиту на американський LPG</strong> з боку Індії → потенційне звуження вільних обсягів у США.</li>
<li><strong>Тиск на премії/фрахт</strong> у маршруті США–Індія через більші партії (<em>логістичний ефект у межах наданого матеріалу не кількісно оцінений, але випливає з перерозподілу потоків</em>).</li>
<li><strong>Послаблення позицій постачальників з Близького Сходу</strong> у частині обсягів на індійському ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>2) Тариф 50% США → переговорний важіль</h4>
<ul>
<li><strong>Факт</strong>: тариф підвищено до <strong>50%</strong> (з <strong>25%</strong>) у серпні.</li>
<li><strong>Імовірний механізм</strong>: збільшення закупівель американських енергоносіїв (LPG) як <strong>сигнал</strong> для перегляду тарифів.</li>
<li><strong>Вплив на ринки</strong>:
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту на LPG США</strong> → потенційна підтримка цін/премій на американський LPG.</li>
<li><strong>Перерозподіл індійського попиту</strong> може знизити ціновий тиск на LPG з Близького Сходу (через менші номінації), але <em>чіткі цифри у матеріалі не надані</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>3) Сигнали щодо російської нафти → можливий переток попиту</h4>
<ul>
<li><strong>Вихідні дані</strong>: російська нафта — <strong>~1/3</strong> імпорту Індії; офіційного підтвердження скорочення немає.</li>
<li><strong>Якщо скорочення відбудеться</strong> (<em>умовний сценарій, випливає із заяви Президента США</em>):
<ul>
<li><strong>Зменшення попиту Індії на російську нафту</strong> → потенційна переорієнтація потоків російської нафти на інші ринки.</li>
<li><strong>Підвищення ролі альтернативних джерел</strong> для індійських НПЗ (зокрема США) у балансі сирої нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Якщо скорочення не відбудеться</strong>:
<ul>
<li><strong>Збереження структури імпорту</strong> з домішками змін у LPG (зсув у бік США).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>4) Вплив на нафтопродукти в Індії</h4>
<ul>
<li><strong>Побутове паливо</strong> (LPG) — <strong>довгострокові</strong> контракти зі США можуть:
<ul>
<li><strong>підвищити енергобезпеку</strong> за рахунок диверсифікації;</li>
<li><strong>змінити структуру цін</strong> на внутрішньому ринку залежно від умов фрахту та премій (<em>конкретні цифри відсутні в матеріалі</em>).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сира нафта</strong> — будь-які зрушення щодо російських барелів (які дають ~1/3 імпорту) здатні <strong>перекроїти маржі НПЗ</strong> та схемати постачання, однак <em>офіційних рішень у тексті не зафіксовано</em>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зміна вектору для LPG</strong>: перехід до США зменшує залежність від Перської затоки й <strong>підсилює переговорні позиції Індії</strong> у торгівлі зі США.</li>
<li><strong>Тарифний важіль</strong>: збільшення закупівель енергоносіїв у США може використовуватися Індією як <strong>обґрунтування</strong> для перегляду <strong>50%</strong> тарифу.</li>
<li><strong>Невизначеність щодо російської нафти</strong>: попри заяви зі США, офіційної згоди Індії немає — отже, <strong>вплив на світовий баланс сирої нафти наразі умовний</strong> і залежить від подальших кроків.</li>
</ul>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>Початок жовтня 2025 р.</strong>: тендери індійських держкомпаній на довгостроковий LPG зі США (<em>за документами, переглянутими Bloomberg</em>).</li>
<li><strong>Серпень 2025 р.</strong>: США піднімають тариф до <strong>50%</strong> (подвоєння з <strong>25%</strong>).</li>
<li><strong>16 жовтня 2025 р.</strong>: заява Президента США; тривають перемовини Індії та США у Вашингтоні.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 17 Sep 2025 06:09:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Africa]]></category>
		<category><![CDATA[capacity baselines]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Kuwait]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[spare capacity]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Ангола]]></category>
		<category><![CDATA[Африка]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153262</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br />OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить базові рівні видобутку на 2027 рік і перерозподілить право «качати більше». На тлі скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності і символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця, ринки бачать розрив [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br /><p>OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить <strong>базові рівні видобутку на 2027 рік</strong> і перерозподілить право «качати більше». На тлі <strong>скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності</strong> і <strong>символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця</strong>, ринки бачать розрив між «паперовими» і фізичними барелями. Попри це, звіт ОПЕК за вересень зберіг <strong>прогноз зростання попиту у 2025 р. на рівні 1,3 млн б/д</strong>, тоді як зростання пропозиції поза OPEC+ сповільнюється, а експорту з росії загрожують санкції. Довший горизонт указує на дефіцит: <em>IEA фіксує середні терміни від відкриття до першої нафти понад 15 років</em>, відкриття звичайних покладів падають з 1970-х, сланцевий видобуток у США плато, а запасів резервної потужності дедалі менше.</p>
<h2>OPEC+ 2027: рішення і наслідкі</h2>
<h3>Верхній вузол: «Як рахувати максимальну потужність?»</h3>
<ul>
<li><strong>Що ухвалюють:</strong> методику вимірювання максимальної спроможності, яка сформує <strong>базові лінії на 2027 рік</strong>.</li>
<li><strong>Чому це важливо:</strong> від базису залежить <strong>квота</strong> кожної країни та частка на ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітика та внутрішня конкуренція</h3>
<ul>
<li><strong>ОАЕ</strong> інвестували <em>мільярди</em> для підвищення спроможності й вимагають <strong>вищих квот</strong>.</li>
<li><strong>Африканські країни</strong> втратили виробничий потенціал і <strong>бояться втратити частку</strong>.</li>
<li><strong>Ангола</strong> вийшла з групи у <strong>2024 році</strong> через суперечку щодо квот — сигнал масштабу конфлікту.</li>
</ul>
<h3>Резервна потужність і «паперові» барелі</h3>
<ul>
<li><strong>Резервна потужність скорочується</strong> і зосереджена у <strong>Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті</strong>.</li>
<li><strong>Підвищення на 137 тис. б/д</strong> цього місяця — радше <strong>сигнал</strong>, а не реальний приріст.</li>
<li><em>Ринки</em> ігнорують ризик надлишку, бо <strong>частина членів нижче квот</strong>, а <strong>Ірак і Казахстан</strong> ще компенсують <strong>надвидобуток у минулому</strong>.</li>
</ul>
<h3>Попит, пропозиція і регіональні драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Попит 2025:</strong> ОПЕК залишила зростання на рівні <strong>+1,3 млн б/д</strong>; <em>Азія й Близький Схід</em> «тягнуть» зростання.</li>
<li><strong>Пропозиція поза OPEC+ сповільнюється</strong> (лідери: США, Бразилія, Канада), <strong>експорт росії</strong> під <em>санкційним ризиком</em>.</li>
</ul>
<h3>Довгий горизонт — структурні обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Зміщення до довгих офшорних проєктів</strong>, що потребують <strong>десятиліть</strong> для запуску.</li>
<li><strong>IEA:</strong> середній період «від відкриття до першої нафти» <strong>&gt;15 років</strong>.</li>
<li><strong>Відкриття звичайних родовищ падають</strong> з 1970-х.</li>
<li><strong>Сланець у США</strong> на плато; <strong>запас резервної потужності</strong> майже вичерпано.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл часток у 2027:</strong> країни з реальним приростом спроможності (насамперед <strong>ОАЕ</strong>) отримають <strong>часткову перевагу</strong> у квотах; країни зі спадом ризикують <strong>відносним зменшенням</strong> видобутку.</li>
<li><strong>Конкуренція всередині картелю загострюється:</strong> прецедент <strong>Анголи (2024)</strong> демонструє, що <em>квотний конфлікт</em> може призвести до виходів і втрати колективної дисципліни.</li>
<li><strong>«Тонша» подушка безпеки:</strong> скорочення резервної потужності й <strong>«паперовість»</strong> частини барелів підвищують <strong>цінову чутливість</strong> ринку до збоїв.</li>
<li><strong>Середньо- й довгостроковий дефіцитний ухил:</strong> поєднання <em>&gt;15 років</em> до першої нафти, падіння відкриттів і плато сланцю створює <strong>вужче «вікно» для швидкого нарощення</strong>.</li>
<li><strong>Політика квот як інструмент частки ринку:</strong> «математика потужностей» стає <strong>битвою за частку</strong> у світі, де <strong>фізична пропозиція</strong> зростає повільніше, ніж передбачають «історії про надлишок».</li>
</ul>
<h3>Очікування для ринків нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> навіть невеликі (<em>порядку 0,14 млн б/д</em>) сигнали про зміну видобутку можуть мати <strong>обмежений ефект</strong>, якщо країни експортують <strong>нижче квот</strong> або <strong>компенсують</strong> минулі перевищення.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> закріплення <strong>базових ліній 2027</strong> переформатує <strong>розподіл приросту</strong> всередині OPEC+.</li>
<li><strong>Довгостроково:</strong> зсув у бік <strong>довгих офшорних проєктів</strong> і вичерпання <strong>резервів швидкого запуску</strong> видобутку посилюють <strong>структурний ризик дефіциту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Faces-Contentious-Debate-on-Capacity-Baselines.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br /><p>OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить <strong>базові рівні видобутку на 2027 рік</strong> і перерозподілить право «качати більше». На тлі <strong>скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності</strong> і <strong>символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця</strong>, ринки бачать розрив між «паперовими» і фізичними барелями. Попри це, звіт ОПЕК за вересень зберіг <strong>прогноз зростання попиту у 2025 р. на рівні 1,3 млн б/д</strong>, тоді як зростання пропозиції поза OPEC+ сповільнюється, а експорту з росії загрожують санкції. Довший горизонт указує на дефіцит: <em>IEA фіксує середні терміни від відкриття до першої нафти понад 15 років</em>, відкриття звичайних покладів падають з 1970-х, сланцевий видобуток у США плато, а запасів резервної потужності дедалі менше.</p>
<h2>OPEC+ 2027: рішення і наслідкі</h2>
<h3>Верхній вузол: «Як рахувати максимальну потужність?»</h3>
<ul>
<li><strong>Що ухвалюють:</strong> методику вимірювання максимальної спроможності, яка сформує <strong>базові лінії на 2027 рік</strong>.</li>
<li><strong>Чому це важливо:</strong> від базису залежить <strong>квота</strong> кожної країни та частка на ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітика та внутрішня конкуренція</h3>
<ul>
<li><strong>ОАЕ</strong> інвестували <em>мільярди</em> для підвищення спроможності й вимагають <strong>вищих квот</strong>.</li>
<li><strong>Африканські країни</strong> втратили виробничий потенціал і <strong>бояться втратити частку</strong>.</li>
<li><strong>Ангола</strong> вийшла з групи у <strong>2024 році</strong> через суперечку щодо квот — сигнал масштабу конфлікту.</li>
</ul>
<h3>Резервна потужність і «паперові» барелі</h3>
<ul>
<li><strong>Резервна потужність скорочується</strong> і зосереджена у <strong>Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті</strong>.</li>
<li><strong>Підвищення на 137 тис. б/д</strong> цього місяця — радше <strong>сигнал</strong>, а не реальний приріст.</li>
<li><em>Ринки</em> ігнорують ризик надлишку, бо <strong>частина членів нижче квот</strong>, а <strong>Ірак і Казахстан</strong> ще компенсують <strong>надвидобуток у минулому</strong>.</li>
</ul>
<h3>Попит, пропозиція і регіональні драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Попит 2025:</strong> ОПЕК залишила зростання на рівні <strong>+1,3 млн б/д</strong>; <em>Азія й Близький Схід</em> «тягнуть» зростання.</li>
<li><strong>Пропозиція поза OPEC+ сповільнюється</strong> (лідери: США, Бразилія, Канада), <strong>експорт росії</strong> під <em>санкційним ризиком</em>.</li>
</ul>
<h3>Довгий горизонт — структурні обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Зміщення до довгих офшорних проєктів</strong>, що потребують <strong>десятиліть</strong> для запуску.</li>
<li><strong>IEA:</strong> середній період «від відкриття до першої нафти» <strong>&gt;15 років</strong>.</li>
<li><strong>Відкриття звичайних родовищ падають</strong> з 1970-х.</li>
<li><strong>Сланець у США</strong> на плато; <strong>запас резервної потужності</strong> майже вичерпано.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл часток у 2027:</strong> країни з реальним приростом спроможності (насамперед <strong>ОАЕ</strong>) отримають <strong>часткову перевагу</strong> у квотах; країни зі спадом ризикують <strong>відносним зменшенням</strong> видобутку.</li>
<li><strong>Конкуренція всередині картелю загострюється:</strong> прецедент <strong>Анголи (2024)</strong> демонструє, що <em>квотний конфлікт</em> може призвести до виходів і втрати колективної дисципліни.</li>
<li><strong>«Тонша» подушка безпеки:</strong> скорочення резервної потужності й <strong>«паперовість»</strong> частини барелів підвищують <strong>цінову чутливість</strong> ринку до збоїв.</li>
<li><strong>Середньо- й довгостроковий дефіцитний ухил:</strong> поєднання <em>&gt;15 років</em> до першої нафти, падіння відкриттів і плато сланцю створює <strong>вужче «вікно» для швидкого нарощення</strong>.</li>
<li><strong>Політика квот як інструмент частки ринку:</strong> «математика потужностей» стає <strong>битвою за частку</strong> у світі, де <strong>фізична пропозиція</strong> зростає повільніше, ніж передбачають «історії про надлишок».</li>
</ul>
<h3>Очікування для ринків нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> навіть невеликі (<em>порядку 0,14 млн б/д</em>) сигнали про зміну видобутку можуть мати <strong>обмежений ефект</strong>, якщо країни експортують <strong>нижче квот</strong> або <strong>компенсують</strong> минулі перевищення.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> закріплення <strong>базових ліній 2027</strong> переформатує <strong>розподіл приросту</strong> всередині OPEC+.</li>
<li><strong>Довгостроково:</strong> зсув у бік <strong>довгих офшорних проєктів</strong> і вичерпання <strong>резервів швидкого запуску</strong> видобутку посилюють <strong>структурний ризик дефіциту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Faces-Contentious-Debate-on-Capacity-Baselines.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Близький Схід готується до дефіциту бензину через масштабні ремонти НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/26/blizkij-sxid-gotuyetsya-do-deficitu-benzinu-cherez-masshtabni-remonti-npz/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/26/blizkij-sxid-gotuyetsya-do-deficitu-benzinu-cherez-masshtabni-remonti-npz/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 Aug 2025 08:51:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Kuwait]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Арамко]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153183</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29877-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Близький Схід готується до дефіциту бензину через масштабні ремонти НПЗ"/><br />У четвертому кварталі 2025 року ринок бензину в регіоні Близького Сходу очікує серйозне скорочення постачання через масштабні зупинки нафтопереробних заводів, що змушує основних гравців нарощувати імпорт. Ситуація поглиблюється через зростання попиту в Азії, перебої з індійськими постачаннями та санкції ЄС. Вплив ремонтів НПЗ на ринок бензину Масові ремонти нафтопереробних заводів Саудівська Аравія: зупинено два НПЗ; [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29877-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Близький Схід готується до дефіциту бензину через масштабні ремонти НПЗ"/><br /><p>У четвертому кварталі 2025 року ринок бензину в регіоні Близького Сходу очікує серйозне скорочення постачання через масштабні зупинки нафтопереробних заводів, що змушує основних гравців нарощувати імпорт. Ситуація поглиблюється через зростання попиту в Азії, перебої з індійськими постачаннями та санкції ЄС.</p>
<h2>Вплив ремонтів НПЗ на ринок бензину</h2>
<h3>Масові ремонти нафтопереробних заводів</h3>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія:</strong> зупинено два НПЗ; у листопаді-грудні планується 60-денний ремонт 460 тис. б/д НПЗ Satorp у Джубайлі; заплановане обслуговування Ер-Ріядського НПЗ.</li>
<li><em>Додатково:</em> на 400 тис. б/д НПЗ у Джизані з липня простоював риформінг, планується запуск цього місяця. Звідси вирушає 4–5 партій бензину на Азійсько-Тихоокеанський ринок.</li>
<li><strong>Янбу:</strong> спільний з Sinopec НПЗ Yasref (400 тис. б/д) працює на знижених обертах.</li>
<li><strong>Кувейт:</strong> KNPC планує зупинити кілька установок на НПЗ Міна Абдалла (490 тис. б/д) з 1 жовтня на 30 днів.</li>
<li><strong>Індія:</strong> після завершення сезону мусонів очікується зростання внутрішнього попиту, що обмежить експортні обсяги.</li>
</ul>
<h3>Зростання цінових показників</h3>
<ul>
<li><strong>MEBOB crack spread:</strong> піднявся з $11,72/барель (26 серпня) до $11,84/барель (27 серпня).</li>
<li><strong>Премії:</strong> пропозиції для PSO (Пакистан) зросли до $7–12/барель проти $5–6/барель на початку року.</li>
<li>Середні премії: $5,91/барель (липень), $5,71/барель (червень), $4,17/барель (травень), $3,50/барель (квітень).</li>
</ul>
<h3>Санкційний фактор</h3>
<ul>
<li>Санкції ЄС проти індійської Nayara Energy тимчасово зупинили щомісячні постачання для Aramco.</li>
<li>Компанія відновила експорт, але партії відправляються до Оману (Сохар), а на 400 тис. б/д НПЗ у Вадінарі скорочено виробництво.</li>
</ul>
<h3>Альтернативні джерела постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Європа:</strong> імпорт бензину з північно-західної Європи до Саудівської Аравії у липні зріс до 291 тис. т (78 тис. б/д) — максимум з грудня 2024 року.</li>
<li><strong>Загальний імпорт регіону:</strong> 1,03 млн т у липні, що на 35% більше, ніж у червні (найвищий рівень з січня 2025 року).</li>
<li><strong>Саудівська Аравія:</strong> імпортувала 478 тис. т бензину у липні проти 144 тис. т у червні.</li>
<li><strong>ОАЕ:</strong> у серпні отримали 864 тис. т, перевищивши липневий показник у 648 тис. т.</li>
</ul>
<h3>Африканський чинник</h3>
<ul>
<li>У Нігерії на 650 тис. б/д НПЗ Dangote зберігаються технічні проблеми до початку вересня.</li>
<li>У червні-липні завод постачав два великі танкери (LR) до Близького Сходу.</li>
<li>Потенційне відновлення експорту залежить від вирішення проблем з RFCC.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Попит випереджає пропозицію:</strong> обмеження роботи НПЗ у Саудівській Аравії, Кувейті та Індії формують дефіцит на регіональному ринку.</li>
<li><strong>Зростання цін:</strong> підвищення crack spread і премій свідчить про зростаючий дефіцит та очікування учасників ринку.</li>
<li><strong>Санкції та перебої:</strong> санкції ЄС проти Nayara Energy та проблеми з НПЗ Dangote посилюють глобальну конкуренцію за ресурси.</li>
<li><strong>Регіональний тренд:</strong> збільшення імпорту з Європи та Азії компенсує внутрішні втрати, але формує залежність від зовнішніх постачань.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/zh/news-and-insights/latest-market-news/2725669-middle-east-gasoline-market-braces-for-tight-supply">argusmedia.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29877-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Близький Схід готується до дефіциту бензину через масштабні ремонти НПЗ"/><br /><p>У четвертому кварталі 2025 року ринок бензину в регіоні Близького Сходу очікує серйозне скорочення постачання через масштабні зупинки нафтопереробних заводів, що змушує основних гравців нарощувати імпорт. Ситуація поглиблюється через зростання попиту в Азії, перебої з індійськими постачаннями та санкції ЄС.</p>
<h2>Вплив ремонтів НПЗ на ринок бензину</h2>
<h3>Масові ремонти нафтопереробних заводів</h3>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія:</strong> зупинено два НПЗ; у листопаді-грудні планується 60-денний ремонт 460 тис. б/д НПЗ Satorp у Джубайлі; заплановане обслуговування Ер-Ріядського НПЗ.</li>
<li><em>Додатково:</em> на 400 тис. б/д НПЗ у Джизані з липня простоював риформінг, планується запуск цього місяця. Звідси вирушає 4–5 партій бензину на Азійсько-Тихоокеанський ринок.</li>
<li><strong>Янбу:</strong> спільний з Sinopec НПЗ Yasref (400 тис. б/д) працює на знижених обертах.</li>
<li><strong>Кувейт:</strong> KNPC планує зупинити кілька установок на НПЗ Міна Абдалла (490 тис. б/д) з 1 жовтня на 30 днів.</li>
<li><strong>Індія:</strong> після завершення сезону мусонів очікується зростання внутрішнього попиту, що обмежить експортні обсяги.</li>
</ul>
<h3>Зростання цінових показників</h3>
<ul>
<li><strong>MEBOB crack spread:</strong> піднявся з $11,72/барель (26 серпня) до $11,84/барель (27 серпня).</li>
<li><strong>Премії:</strong> пропозиції для PSO (Пакистан) зросли до $7–12/барель проти $5–6/барель на початку року.</li>
<li>Середні премії: $5,91/барель (липень), $5,71/барель (червень), $4,17/барель (травень), $3,50/барель (квітень).</li>
</ul>
<h3>Санкційний фактор</h3>
<ul>
<li>Санкції ЄС проти індійської Nayara Energy тимчасово зупинили щомісячні постачання для Aramco.</li>
<li>Компанія відновила експорт, але партії відправляються до Оману (Сохар), а на 400 тис. б/д НПЗ у Вадінарі скорочено виробництво.</li>
</ul>
<h3>Альтернативні джерела постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Європа:</strong> імпорт бензину з північно-західної Європи до Саудівської Аравії у липні зріс до 291 тис. т (78 тис. б/д) — максимум з грудня 2024 року.</li>
<li><strong>Загальний імпорт регіону:</strong> 1,03 млн т у липні, що на 35% більше, ніж у червні (найвищий рівень з січня 2025 року).</li>
<li><strong>Саудівська Аравія:</strong> імпортувала 478 тис. т бензину у липні проти 144 тис. т у червні.</li>
<li><strong>ОАЕ:</strong> у серпні отримали 864 тис. т, перевищивши липневий показник у 648 тис. т.</li>
</ul>
<h3>Африканський чинник</h3>
<ul>
<li>У Нігерії на 650 тис. б/д НПЗ Dangote зберігаються технічні проблеми до початку вересня.</li>
<li>У червні-липні завод постачав два великі танкери (LR) до Близького Сходу.</li>
<li>Потенційне відновлення експорту залежить від вирішення проблем з RFCC.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Попит випереджає пропозицію:</strong> обмеження роботи НПЗ у Саудівській Аравії, Кувейті та Індії формують дефіцит на регіональному ринку.</li>
<li><strong>Зростання цін:</strong> підвищення crack spread і премій свідчить про зростаючий дефіцит та очікування учасників ринку.</li>
<li><strong>Санкції та перебої:</strong> санкції ЄС проти Nayara Energy та проблеми з НПЗ Dangote посилюють глобальну конкуренцію за ресурси.</li>
<li><strong>Регіональний тренд:</strong> збільшення імпорту з Європи та Азії компенсує внутрішні втрати, але формує залежність від зовнішніх постачань.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/zh/news-and-insights/latest-market-news/2725669-middle-east-gasoline-market-braces-for-tight-supply">argusmedia.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/26/blizkij-sxid-gotuyetsya-do-deficitu-benzinu-cherez-masshtabni-remonti-npz/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кувейт прогнозує нафтові ціни нижче $72 за барель на тлі нових мит США для Індії у серпні 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/kuvejt-prognozuye-naftovi-cini-nizhche-72-za-barel-na-tli-novix-mit-ssha-dlya-indi%d1%97-u-serpni-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/kuvejt-prognozuye-naftovi-cini-nizhche-72-za-barel-na-tli-novix-mit-ssha-dlya-indi%d1%97-u-serpni-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Aug 2025 07:24:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[індійський імпорт]]></category>
		<category><![CDATA[квоти OPEC+]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[митні тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[цінові прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153026</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29783-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Кувейт прогнозує нафтові ціни нижче $72 за барель на тлі нових мит США для Індії у серпні 2025 року"/><br />Кувейт очікує, що ціни на нафту залишатимуться нижче $72 за барель у найближчій перспективі. Станом на 7 серпня 2025 року Brent торгувався близько $67 за барель. На ринок впливають не лише баланс попиту та пропозиції, а й геополітичні фактори: переговори США з росією та нові американські мита проти Індії через імпорт російської нафти. ОПЕК+ готується [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29783-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Кувейт прогнозує нафтові ціни нижче $72 за барель на тлі нових мит США для Індії у серпні 2025 року"/><br /><p>Кувейт очікує, що ціни на нафту залишатимуться нижче <strong>$72</strong> за барель у найближчій перспективі. Станом на 7 серпня 2025 року <strong>Brent</strong> торгувався близько <strong>$67</strong> за барель. На ринок впливають не лише баланс попиту та пропозиції, а й геополітичні фактори: переговори США з росією та нові американські мита проти Індії через імпорт російської нафти.</p>
<h3>ОПЕК+ готується збільшити видобуток у вересні, що може вплинути на стабільність цін?</h3>
<h2>Прогноз і ринкові очікування</h2>
<ul>
<li><strong>Кувейт</strong> прогнозує утримання цін на нафту нижче $72/бар. у короткостроковій перспективі.</li>
<li>На початку дня 7 серпня <strong>ціна Brent</strong> — близько $67/бар.</li>
<li>Міністр нафти Кувейту <strong>Тарек Аль-Румі</strong> підкреслив, що ринок є «здоровим», а попит зростає <em>помірними темпами</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Через ОПЕК ми відстежуємо ринок з погляду попиту та пропозиції, а також заяви президента США», — сказав Тарек Аль-Румі в інтерв’ю Reuters.</p></blockquote>
<h2>Фактори впливу з боку США</h2>
<ul>
<li>Президент США <strong>Дональд Трамп</strong> заявив про «значний прогрес» після зустрічі спецпредставника Стівена Віткоффа з президентом росії Володимиром Путіним.</li>
<li>Водночас Трамп підписав указ про <strong>додаткове мито у 25%</strong> на індійські товари, підвищивши загальну ставку до <strong>50%</strong> — найвищого рівня серед чинної торгової політики США.</li>
<li>Мита спрямовані на обмеження імпорту Індією російської нафти.</li>
<li>Дата набуття чинності — <strong>через 21 день після 6 серпня 2025 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Позиція Кувейту та ОПЕК</h2>
<ul>
<li>Кувейт та <strong>ОПЕК</strong> уважно моніторять ринок, особливо баланс попиту й пропозиції та зовнішньополітичні заяви.</li>
<li>Голова Kuwait Petroleum Corporation <strong>Шейх Наваф Аль-Сабах</strong> повідомив, що країна видобуває <strong>2,548 млн бар./добу</strong> згідно з квотою OPEC+.</li>
<li>Виробничі потужності Кувейту значно перевищують квоти, і країна готова їх використовувати за потреби.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми маємо виробничі потужності, що значно перевищують квоту, і використовуємо їх, коли це необхідно», — зазначив Шейх Наваф Аль-Сабах.</p></blockquote>
<h2>Плани OPEC+</h2>
<ul>
<li>У вересні 2025 року OPEC+ збільшить видобуток на <strong>547 тис. бар./добу</strong>, завершивши згортання найбільшого скорочення видобутку.</li>
<li>До кінця 2026 року діятиме ще один рівень скорочення на <strong>1,66 млн бар./добу</strong>, якщо ринок не потребуватиме додаткових обсягів раніше.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Очікування цін нижче $72/бар. зумовлені одночасним впливом <strong>політичних рішень США</strong> та <strong>контрольованого нарощування видобутку OPEC+</strong>.</li>
<li>Збільшення видобутку на 547 тис. бар./добу у вересні може пом’якшити потенційний дефіцит і стабілізувати ціни, попри ризики від торговельних обмежень.</li>
<li>Нові мита США для Індії створюють додаткову невизначеність для ринку, особливо з огляду на їх спрямованість проти імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Oil-Prices-May-Be-Stuck-Below-72.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29783-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Кувейт прогнозує нафтові ціни нижче $72 за барель на тлі нових мит США для Індії у серпні 2025 року"/><br /><p>Кувейт очікує, що ціни на нафту залишатимуться нижче <strong>$72</strong> за барель у найближчій перспективі. Станом на 7 серпня 2025 року <strong>Brent</strong> торгувався близько <strong>$67</strong> за барель. На ринок впливають не лише баланс попиту та пропозиції, а й геополітичні фактори: переговори США з росією та нові американські мита проти Індії через імпорт російської нафти.</p>
<h3>ОПЕК+ готується збільшити видобуток у вересні, що може вплинути на стабільність цін?</h3>
<h2>Прогноз і ринкові очікування</h2>
<ul>
<li><strong>Кувейт</strong> прогнозує утримання цін на нафту нижче $72/бар. у короткостроковій перспективі.</li>
<li>На початку дня 7 серпня <strong>ціна Brent</strong> — близько $67/бар.</li>
<li>Міністр нафти Кувейту <strong>Тарек Аль-Румі</strong> підкреслив, що ринок є «здоровим», а попит зростає <em>помірними темпами</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Через ОПЕК ми відстежуємо ринок з погляду попиту та пропозиції, а також заяви президента США», — сказав Тарек Аль-Румі в інтерв’ю Reuters.</p></blockquote>
<h2>Фактори впливу з боку США</h2>
<ul>
<li>Президент США <strong>Дональд Трамп</strong> заявив про «значний прогрес» після зустрічі спецпредставника Стівена Віткоффа з президентом росії Володимиром Путіним.</li>
<li>Водночас Трамп підписав указ про <strong>додаткове мито у 25%</strong> на індійські товари, підвищивши загальну ставку до <strong>50%</strong> — найвищого рівня серед чинної торгової політики США.</li>
<li>Мита спрямовані на обмеження імпорту Індією російської нафти.</li>
<li>Дата набуття чинності — <strong>через 21 день після 6 серпня 2025 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Позиція Кувейту та ОПЕК</h2>
<ul>
<li>Кувейт та <strong>ОПЕК</strong> уважно моніторять ринок, особливо баланс попиту й пропозиції та зовнішньополітичні заяви.</li>
<li>Голова Kuwait Petroleum Corporation <strong>Шейх Наваф Аль-Сабах</strong> повідомив, що країна видобуває <strong>2,548 млн бар./добу</strong> згідно з квотою OPEC+.</li>
<li>Виробничі потужності Кувейту значно перевищують квоти, і країна готова їх використовувати за потреби.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми маємо виробничі потужності, що значно перевищують квоту, і використовуємо їх, коли це необхідно», — зазначив Шейх Наваф Аль-Сабах.</p></blockquote>
<h2>Плани OPEC+</h2>
<ul>
<li>У вересні 2025 року OPEC+ збільшить видобуток на <strong>547 тис. бар./добу</strong>, завершивши згортання найбільшого скорочення видобутку.</li>
<li>До кінця 2026 року діятиме ще один рівень скорочення на <strong>1,66 млн бар./добу</strong>, якщо ринок не потребуватиме додаткових обсягів раніше.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Очікування цін нижче $72/бар. зумовлені одночасним впливом <strong>політичних рішень США</strong> та <strong>контрольованого нарощування видобутку OPEC+</strong>.</li>
<li>Збільшення видобутку на 547 тис. бар./добу у вересні може пом’якшити потенційний дефіцит і стабілізувати ціни, попри ризики від торговельних обмежень.</li>
<li>Нові мита США для Індії створюють додаткову невизначеність для ринку, особливо з огляду на їх спрямованість проти імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Oil-Prices-May-Be-Stuck-Below-72.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/kuvejt-prognozuye-naftovi-cini-nizhche-72-za-barel-na-tli-novix-mit-ssha-dlya-indi%d1%97-u-serpni-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 14:35:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[барелі]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[резерви]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[серпень 2025]]></category>
		<category><![CDATA[скорочення]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152950</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br />Понад пів мільйона барелів на добу — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань. ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК Початкове добровільне скорочення від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br /><p><strong>Понад пів мільйона барелів на добу</strong> — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань.</p>
<h3>ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК</h3>
<ul>
<li><strong>Початкове добровільне скорочення</strong> від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Казахстан, Алжир, Оман, Кувейт) склало <strong>2,2 млн барелів на добу</strong>, розпочате ще на початку 2024 року.</li>
<li>З <em>квітня 2025 року</em> розпочалося поступове повернення обсягів:
<ul>
<li>Квітень: <strong>+138 тис. б/д</strong></li>
<li>Травень–липень: щомісячно по <strong>+411 тис. б/д</strong></li>
<li>Серпень: рекордне для кампанії <strong>+548 тис. б/д</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Залишок для повернення:</strong> ще <strong>548 тис. б/д</strong> — питання буде вирішуватись <em>3 серпня</em>.</li>
</ul>
<h3>ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕННЯ</h3>
<ul>
<li>ОПЕК+ вказує на <strong>стійкі фундаментальні фактори</strong> попиту, які підтримують рішення про відновлення обсягів.</li>
<li>Окремо наголошено на <strong>низьких світових запасах нафти</strong>, що створює <em>обмежену пропозицію</em> на глобальному ринку.</li>
<li>Початкове очікування полягало у поступовому поверненні протягом більш як року, але <strong>строки скоротили</strong> — тепер весь обсяг може бути повернений уже восени 2025 року.</li>
</ul>
<h3>СТАН ОБМЕЖЕНЬ І ДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ</h3>
<ul>
<li>Попри повернення барелів, окремі <strong>добровільні обмеження у розмірі 1,65 млн б/д</strong> залишаються чинними до <strong>кінця 2026 року</strong>.</li>
<li>Ці обмеження слугують <em>стримуючим фактором надмірної пропозиції</em> та можуть зберігати <strong>цінову рівновагу</strong> на ринку.</li>
</ul>
<h3>АНАЛІТИЧНИЙ ВИСНОВОК</h3>
<ul>
<li><strong>Стриманість ОПЕК+</strong> в темпах повернення ресурсів свідчить про обережну політику щодо зниження ризику <em>різкої волатильності цін</em>.</li>
<li>Прогнозоване зростання видобутку у серпні-вересні може <strong>вплинути на зниження премій у ф&#8217;ючерсних контрактах</strong>, особливо при стабільному попиті.</li>
<li>Скорочення запасів і синхронізоване повернення обсягів вказує на <strong>керовану стратегію</strong> впливу на ринок з урахуванням <em>макроекономічних ризиків</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br /><p><strong>Понад пів мільйона барелів на добу</strong> — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань.</p>
<h3>ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК</h3>
<ul>
<li><strong>Початкове добровільне скорочення</strong> від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Казахстан, Алжир, Оман, Кувейт) склало <strong>2,2 млн барелів на добу</strong>, розпочате ще на початку 2024 року.</li>
<li>З <em>квітня 2025 року</em> розпочалося поступове повернення обсягів:
<ul>
<li>Квітень: <strong>+138 тис. б/д</strong></li>
<li>Травень–липень: щомісячно по <strong>+411 тис. б/д</strong></li>
<li>Серпень: рекордне для кампанії <strong>+548 тис. б/д</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Залишок для повернення:</strong> ще <strong>548 тис. б/д</strong> — питання буде вирішуватись <em>3 серпня</em>.</li>
</ul>
<h3>ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕННЯ</h3>
<ul>
<li>ОПЕК+ вказує на <strong>стійкі фундаментальні фактори</strong> попиту, які підтримують рішення про відновлення обсягів.</li>
<li>Окремо наголошено на <strong>низьких світових запасах нафти</strong>, що створює <em>обмежену пропозицію</em> на глобальному ринку.</li>
<li>Початкове очікування полягало у поступовому поверненні протягом більш як року, але <strong>строки скоротили</strong> — тепер весь обсяг може бути повернений уже восени 2025 року.</li>
</ul>
<h3>СТАН ОБМЕЖЕНЬ І ДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ</h3>
<ul>
<li>Попри повернення барелів, окремі <strong>добровільні обмеження у розмірі 1,65 млн б/д</strong> залишаються чинними до <strong>кінця 2026 року</strong>.</li>
<li>Ці обмеження слугують <em>стримуючим фактором надмірної пропозиції</em> та можуть зберігати <strong>цінову рівновагу</strong> на ринку.</li>
</ul>
<h3>АНАЛІТИЧНИЙ ВИСНОВОК</h3>
<ul>
<li><strong>Стриманість ОПЕК+</strong> в темпах повернення ресурсів свідчить про обережну політику щодо зниження ризику <em>різкої волатильності цін</em>.</li>
<li>Прогнозоване зростання видобутку у серпні-вересні може <strong>вплинути на зниження премій у ф&#8217;ючерсних контрактах</strong>, особливо при стабільному попиті.</li>
<li>Скорочення запасів і синхронізоване повернення обсягів вказує на <strong>керовану стратегію</strong> впливу на ринок з урахуванням <em>макроекономічних ризиків</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ планує збільшити видобуток нафти у травні – джерела</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/opec-planuye-zbilshiti-vidobutok-nafti-u-travni-dzherela/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/opec-planuye-zbilshiti-vidobutok-nafti-u-travni-dzherela/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Apr 2025 07:27:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Габон]]></category>
		<category><![CDATA[Екваторіальна Гвінея]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Конго]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[Лівія]]></category>
		<category><![CDATA[Мексика]]></category>
		<category><![CDATA[Нигерия]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149373</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28895-OPEC.jpg" alt="OPEC+ планує збільшити видобуток нафти у травні – джерела"/><br />За даними Reuters, альянс OPEC+ може погодити збільшення видобутку нафти у травні. Хоча формальне рішення передбачає додаткові 135 тисяч барелів на добу, реальний вплив на ринок може бути обмеженим через хронічне перевищення квот окремими членами групи, зокрема Казахстаном, Росією та Іраком. За інформацією джерел Reuters, OPEC+ готується схвалити план збільшення видобутку нафти у травні. До [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28895-OPEC.jpg" alt="OPEC+ планує збільшити видобуток нафти у травні – джерела"/><br /><p><strong>За даними Reuters, альянс OPEC+ може погодити збільшення видобутку нафти у травні. Хоча формальне рішення передбачає додаткові 135 тисяч барелів на добу, реальний вплив на ринок може бути обмеженим через хронічне перевищення квот окремими членами групи, зокрема Казахстаном, Росією та Іраком.</strong></p>
<p>За інформацією джерел Reuters, OPEC+ готується схвалити план збільшення видобутку нафти у травні. До групи входять 12 країн-членів OPEC (Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Кувейт, Венесуела, Габон, Алжир, Екваторіальна Гвінея, Лівія, ОАЕ, Конго та Нігерія) та 11 нечленів, включаючи Росію, Бразилію та Мексику. Разом вони виробляють понад 45 мільйонів барелів нафти щодня – 59% світового видобутку.</p>
<p>Восьмеро учасників OPEC+ мають збільшити видобуток на 135 тисяч барелів на добу, проте це рішення може більше стосуватися дотримання угод, ніж реального нарощування обсягів. Наприклад, Казахстан роками перевищував свої квоти, досягнувши рекордного рівня у березні, попри обіцянки покращити дисципліну. Росія, одна з ключових країн угруповання, стверджує, що повністю дотримувалася обмежень у січні та лютому, але аналітики регулярно фіксують її перевиробництво.</p>
<p>Ірак також неодноразово порушував угоди, але погодився на компенсаційні скорочення протягом наступного року.</p>
<p>На зустрічі міністрів OPEC+ у грудні альянс переніс початок послаблення обмежень на 2,2 мільйона барелів на добу на квітень 2025 року. Водночас повне припинення обмежень розтягнуто до вересня 2026 року.</p>
<p>3 квітня OPEC+ проведе віртуальне засідання, де очікується схвалення збільшення видобутку. Ця новина надійшла на тлі ціни на Brent на рівні <span class="katex"><span class="katex-mathml">74,67 за барель – </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>16 нижче, ніж торік.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28895-OPEC.jpg" alt="OPEC+ планує збільшити видобуток нафти у травні – джерела"/><br /><p><strong>За даними Reuters, альянс OPEC+ може погодити збільшення видобутку нафти у травні. Хоча формальне рішення передбачає додаткові 135 тисяч барелів на добу, реальний вплив на ринок може бути обмеженим через хронічне перевищення квот окремими членами групи, зокрема Казахстаном, Росією та Іраком.</strong></p>
<p>За інформацією джерел Reuters, OPEC+ готується схвалити план збільшення видобутку нафти у травні. До групи входять 12 країн-членів OPEC (Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Кувейт, Венесуела, Габон, Алжир, Екваторіальна Гвінея, Лівія, ОАЕ, Конго та Нігерія) та 11 нечленів, включаючи Росію, Бразилію та Мексику. Разом вони виробляють понад 45 мільйонів барелів нафти щодня – 59% світового видобутку.</p>
<p>Восьмеро учасників OPEC+ мають збільшити видобуток на 135 тисяч барелів на добу, проте це рішення може більше стосуватися дотримання угод, ніж реального нарощування обсягів. Наприклад, Казахстан роками перевищував свої квоти, досягнувши рекордного рівня у березні, попри обіцянки покращити дисципліну. Росія, одна з ключових країн угруповання, стверджує, що повністю дотримувалася обмежень у січні та лютому, але аналітики регулярно фіксують її перевиробництво.</p>
<p>Ірак також неодноразово порушував угоди, але погодився на компенсаційні скорочення протягом наступного року.</p>
<p>На зустрічі міністрів OPEC+ у грудні альянс переніс початок послаблення обмежень на 2,2 мільйона барелів на добу на квітень 2025 року. Водночас повне припинення обмежень розтягнуто до вересня 2026 року.</p>
<p>3 квітня OPEC+ проведе віртуальне засідання, де очікується схвалення збільшення видобутку. Ця новина надійшла на тлі ціни на Brent на рівні <span class="katex"><span class="katex-mathml">74,67 за барель – </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>16 нижче, ніж торік.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/opec-planuye-zbilshiti-vidobutok-nafti-u-travni-dzherela/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту продовжують падіння на тлі ринкового хаосу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/cini-na-naftu-prodovzhuyut-padinnya-na-tli-rinkovogo-xaosu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/cini-na-naftu-prodovzhuyut-padinnya-na-tli-rinkovogo-xaosu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Mar 2025 07:45:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Trafigura]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149291</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28834-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту продовжують падіння на тлі ринкового хаосу"/><br />Ціни на нафту різко знизилися в понеділок на фоні обвалу фондових ринків США. Brent опустився нижче $70 за барель, що обумовлено невизначеністю щодо тарифної політики США. Представник Trafigura зазначає, що американська зовнішня політика щодо Ірану є головним фактором зростання цін у загалом добре забезпеченому нафтовому ринку. ОПЕК оголосила про поступове збільшення видобутку з квітня, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28834-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту продовжують падіння на тлі ринкового хаосу"/><br /><p data-pm-slice="1 1 []"><strong>Ціни на нафту різко знизилися в понеділок на фоні обвалу фондових ринків США. Brent опустився нижче $70 за барель, що обумовлено невизначеністю щодо тарифної політики США. Представник Trafigura зазначає, що американська зовнішня політика щодо Ірану є головним фактором зростання цін у загалом добре забезпеченому нафтовому ринку. ОПЕК оголосила про поступове збільшення видобутку з квітня, що також вплинуло на котирування.</strong></p>
<p data-pm-slice="1 1 []">Нафтові ринки розпочали новий тиждень у складній ситуації, оскільки падіння цін на нафту продовжилося на фоні низки негативних факторів. Ф&#8217;ючерси на нафту Brent із постачанням у травні знизилися на 1,38% і торгувалися на рівні $69,39 за барель станом на 13:44 за східноамериканським часом у понеділок. Водночас ф&#8217;ючерси на WTI з постачанням у квітні подешевшали на 1,37% – до $66,12 за барель.</p>
<p>Зниження котирувань стало реакцією на різке зростання цін на нафту у п&#8217;ятницю, після чого ринок все ж завершив тиждень із черговими втратами. Причинами цього стали рішення ОПЕК про збільшення видобутку з квітня, невизначеність щодо тарифної політики США та зростання запасів сирої нафти в США.</p>
<p>Минулого тижня ОПЕК опублікувала заяву, згідно з якою Саудівська Аравія, Росія, Об&#8217;єднані Арабські Емірати, Ірак, Кувейт, Казахстан, Оман та Алжир розпочнуть поступове скорочення обмежень на видобуток, скасовуючи 2,2 млн барелів на добу обмежень, починаючи з квітня. Рішення картелю збільшити видобуток на 138 000 барелів на добу є спробою врівноважити ринок, проте воно спричинило подальше зниження цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com<span id="ctrlcopy"><br />
</span></a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28834-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту продовжують падіння на тлі ринкового хаосу"/><br /><p data-pm-slice="1 1 []"><strong>Ціни на нафту різко знизилися в понеділок на фоні обвалу фондових ринків США. Brent опустився нижче $70 за барель, що обумовлено невизначеністю щодо тарифної політики США. Представник Trafigura зазначає, що американська зовнішня політика щодо Ірану є головним фактором зростання цін у загалом добре забезпеченому нафтовому ринку. ОПЕК оголосила про поступове збільшення видобутку з квітня, що також вплинуло на котирування.</strong></p>
<p data-pm-slice="1 1 []">Нафтові ринки розпочали новий тиждень у складній ситуації, оскільки падіння цін на нафту продовжилося на фоні низки негативних факторів. Ф&#8217;ючерси на нафту Brent із постачанням у травні знизилися на 1,38% і торгувалися на рівні $69,39 за барель станом на 13:44 за східноамериканським часом у понеділок. Водночас ф&#8217;ючерси на WTI з постачанням у квітні подешевшали на 1,37% – до $66,12 за барель.</p>
<p>Зниження котирувань стало реакцією на різке зростання цін на нафту у п&#8217;ятницю, після чого ринок все ж завершив тиждень із черговими втратами. Причинами цього стали рішення ОПЕК про збільшення видобутку з квітня, невизначеність щодо тарифної політики США та зростання запасів сирої нафти в США.</p>
<p>Минулого тижня ОПЕК опублікувала заяву, згідно з якою Саудівська Аравія, Росія, Об&#8217;єднані Арабські Емірати, Ірак, Кувейт, Казахстан, Оман та Алжир розпочнуть поступове скорочення обмежень на видобуток, скасовуючи 2,2 млн барелів на добу обмежень, починаючи з квітня. Рішення картелю збільшити видобуток на 138 000 барелів на добу є спробою врівноважити ринок, проте воно спричинило подальше зниження цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com<span id="ctrlcopy"><br />
</span></a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/cini-na-naftu-prodovzhuyut-padinnya-na-tli-rinkovogo-xaosu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новини енергетики: Франція. 7.03.2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-franciya-7-03-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-franciya-7-03-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 07 Mar 2025 10:32:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ACWA Power]]></category>
		<category><![CDATA[Bpifrance]]></category>
		<category><![CDATA[Bracewell]]></category>
		<category><![CDATA[Caisse des Dépôts]]></category>
		<category><![CDATA[Chariot Transitional Power France SAS]]></category>
		<category><![CDATA[CIEC]]></category>
		<category><![CDATA[EDF]]></category>
		<category><![CDATA[Enerdrape]]></category>
		<category><![CDATA[Engie]]></category>
		<category><![CDATA[Essakane Solar SAS]]></category>
		<category><![CDATA[European Investment Bank]]></category>
		<category><![CDATA[Floene]]></category>
		<category><![CDATA[Framatome]]></category>
		<category><![CDATA[GRDF]]></category>
		<category><![CDATA[IAMGOLD Essakane S.A.]]></category>
		<category><![CDATA[Orano]]></category>
		<category><![CDATA[Orano Med]]></category>
		<category><![CDATA[Paris Habitat]]></category>
		<category><![CDATA[Total Eren S.A.]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[Westinghouse]]></category>
		<category><![CDATA[Бахрейн]]></category>
		<category><![CDATA[Болгария]]></category>
		<category><![CDATA[Буркіна-Фасо]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[Мозамбик]]></category>
		<category><![CDATA[Нигер]]></category>
		<category><![CDATA[Південна Африка.]]></category>
		<category><![CDATA[Португалия]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		<category><![CDATA[Энергоатом]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149279</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28826-Франция_флаг.jpg" alt="Новини енергетики: Франція. 7.03.2025 року"/><br />Ключові події у світовій енергетиці, зокрема угоди, інвестиції та проєкти, пов’язані з ядерною, відновлюваною та газовою енергетикою. Серед основних новин: підписання довгострокового контракту між Orano та Енергоатомом, активізація перемовин щодо будівництва ядерних реакторів в Італії, інвестиції у відновлювану енергетику та нові проєкти у сфері геотермальної та сонячної енергії. Також згадуються плани TotalEnergies щодо розширення інвестицій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28826-Франция_флаг.jpg" alt="Новини енергетики: Франція. 7.03.2025 року"/><br /><p><strong>Ключові події у світовій енергетиці, зокрема угоди, інвестиції та проєкти, пов’язані з ядерною, відновлюваною та газовою енергетикою. Серед основних новин: підписання довгострокового контракту між Orano та Енергоатомом, активізація перемовин щодо будівництва ядерних реакторів в Італії, інвестиції у відновлювану енергетику та нові проєкти у сфері геотермальної та сонячної енергії. Також згадуються плани TotalEnergies щодо розширення інвестицій у LNG та затримки проєктів через політичну нестабільність.</strong></p>
<p>Компанія Orano та український Енергоатом підписали у Відні великий довгостроковий комерційний контракт на надання послуг зі збагачення урану до 2040 року.</p>
<p>Італія активізувала перемовини з компаніями Westinghouse (США) та EDF (Франція) щодо розробки та будівництва нових ядерних реакторів у країні.</p>
<p>Делегація Framatome відвідала Болгарію для обговорення довгострокової співпраці у сфері ядерних технологій та проєктів. Проведено низку зустрічей з Міністром енергетики Болгарії та Президентом країни Руменом Радевим.</p>
<p>European Investment Bank, Bpifrance та Caisse des Dépôts спільно виділили 500 мільйонів євро на підтримку проєктів відновлюваної енергетики.</p>
<p>GRDF уклала партнерство з португальською компанією Floene для розвитку відновлюваних газів. Угода передбачає обмін законодавчим та регуляторним досвідом, а також адаптацію інфраструктури для інтеграції відновлюваних газів у мережу розподілу природного газу.</p>
<p>Французький уряд планує опублікувати нову енергетичну дорожню карту на період 2025-2035 років, яка є частиною третьої багаторічної енергетичної програми (PPE). Метою проєкту є досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Очікується коригування цільових показників фотоелектричної енергії після консультацій із зацікавленими сторонами галузі.</p>
<p>Паризький офіс Bracewell виступив юридичним радником IAMGOLD Essakane S.A. у зв’язку зі 100-відсотковим придбанням компанії Essakane Solar SAS, яка експлуатує сонячну фотоелектричну електростанцію потужністю 12 МВт у Буркіна-Фасо.</p>
<p>Orano Med інвестує 250 мільйонів євро у новий завод для виробництва прекурсорів радіолігандної терапії свинцем-212 у Франції.</p>
<p>ENGIE оголосила про продаж своїх активів з виробництва електроенергії та опріснення води в Бахрейні та Кувейті компанії ACWA Power.</p>
<p>Enerdrape та CIEC урочисто відкрили інсталяцію геотермальної панелі, яка постачатиме гарячу воду до 72 соціальних житлових приміщень від Paris Habitat у Франції.</p>
<p>Orano ініціює другу арбітражну процедуру проти Нігеру після втрати оперативного контролю над SOMAÏR.</p>
<p>TotalEnergies відклала свій проєкт LNG у Мозамбіку через політичну невизначеність та ескалацію питань безпеки.</p>
<p>TotalEnergies оприлюднила плани щодо розширення інвестицій на ринку LNG США. Компанія планує розширити об’єкт Cameron LNG на узбережжі Мексиканської затоки та додати нові модулі до проєкту Rio Grande LNG у Техасі.</p>
<p>TotalEnergies продовжує будівництво проєкту Hydra (216 МВт + BESS) у Південній Африці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-islandiya-7-03-2025-roku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.facebook.com/vladyslavonufrei">vladyslavonufrei</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28826-Франция_флаг.jpg" alt="Новини енергетики: Франція. 7.03.2025 року"/><br /><p><strong>Ключові події у світовій енергетиці, зокрема угоди, інвестиції та проєкти, пов’язані з ядерною, відновлюваною та газовою енергетикою. Серед основних новин: підписання довгострокового контракту між Orano та Енергоатомом, активізація перемовин щодо будівництва ядерних реакторів в Італії, інвестиції у відновлювану енергетику та нові проєкти у сфері геотермальної та сонячної енергії. Також згадуються плани TotalEnergies щодо розширення інвестицій у LNG та затримки проєктів через політичну нестабільність.</strong></p>
<p>Компанія Orano та український Енергоатом підписали у Відні великий довгостроковий комерційний контракт на надання послуг зі збагачення урану до 2040 року.</p>
<p>Італія активізувала перемовини з компаніями Westinghouse (США) та EDF (Франція) щодо розробки та будівництва нових ядерних реакторів у країні.</p>
<p>Делегація Framatome відвідала Болгарію для обговорення довгострокової співпраці у сфері ядерних технологій та проєктів. Проведено низку зустрічей з Міністром енергетики Болгарії та Президентом країни Руменом Радевим.</p>
<p>European Investment Bank, Bpifrance та Caisse des Dépôts спільно виділили 500 мільйонів євро на підтримку проєктів відновлюваної енергетики.</p>
<p>GRDF уклала партнерство з португальською компанією Floene для розвитку відновлюваних газів. Угода передбачає обмін законодавчим та регуляторним досвідом, а також адаптацію інфраструктури для інтеграції відновлюваних газів у мережу розподілу природного газу.</p>
<p>Французький уряд планує опублікувати нову енергетичну дорожню карту на період 2025-2035 років, яка є частиною третьої багаторічної енергетичної програми (PPE). Метою проєкту є досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Очікується коригування цільових показників фотоелектричної енергії після консультацій із зацікавленими сторонами галузі.</p>
<p>Паризький офіс Bracewell виступив юридичним радником IAMGOLD Essakane S.A. у зв’язку зі 100-відсотковим придбанням компанії Essakane Solar SAS, яка експлуатує сонячну фотоелектричну електростанцію потужністю 12 МВт у Буркіна-Фасо.</p>
<p>Orano Med інвестує 250 мільйонів євро у новий завод для виробництва прекурсорів радіолігандної терапії свинцем-212 у Франції.</p>
<p>ENGIE оголосила про продаж своїх активів з виробництва електроенергії та опріснення води в Бахрейні та Кувейті компанії ACWA Power.</p>
<p>Enerdrape та CIEC урочисто відкрили інсталяцію геотермальної панелі, яка постачатиме гарячу воду до 72 соціальних житлових приміщень від Paris Habitat у Франції.</p>
<p>Orano ініціює другу арбітражну процедуру проти Нігеру після втрати оперативного контролю над SOMAÏR.</p>
<p>TotalEnergies відклала свій проєкт LNG у Мозамбіку через політичну невизначеність та ескалацію питань безпеки.</p>
<p>TotalEnergies оприлюднила плани щодо розширення інвестицій на ринку LNG США. Компанія планує розширити об’єкт Cameron LNG на узбережжі Мексиканської затоки та додати нові модулі до проєкту Rio Grande LNG у Техасі.</p>
<p>TotalEnergies продовжує будівництво проєкту Hydra (216 МВт + BESS) у Південній Африці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-islandiya-7-03-2025-roku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.facebook.com/vladyslavonufrei">vladyslavonufrei</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-franciya-7-03-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новим генсеком ОПЕК став представник Кувейту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2022/01/04/novim-gensekom-opek-stav-predstavnik-kuvejtu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2022/01/04/novim-gensekom-opek-stav-predstavnik-kuvejtu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 04 Jan 2022 08:25:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=143937</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25129-ОПЕК.jpg" alt="Новим генсеком ОПЕК став представник Кувейту"/><br />Представники країн-членів Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) обрали Хайтама аль-Гайса новим генеральним секретарем організації.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25129-ОПЕК.jpg" alt="Новим генсеком ОПЕК став представник Кувейту"/><br /><div class="newsHeading">Представники країн-членів Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) обрали Хайтама аль-Гайса новим генеральним секретарем організації.</div>
<p><span id="more-143937"></span></p>
<div>
<p>Про це повідомляє <a href="https://www.france24.com/en/live-news/20220103-opec-names-kuwait-oil-executive-as-secretary-general" target="_blank" rel="nofollow">France24</a>.</p>
<p>«Конференція ухвалила рішення шляхом акламації призначити Хайтама аль-Гайса з Кувейту генеральним секретарем Організації з 1 серпня 2022 року терміном на три роки», &#8212; йдеться у заяві ОПЕК.</p>
<p>Аль-Гайс, який був представником Кувейту в ОПЕК з 2017 по червень 2021 року, обіймає посаду заступника директора розпорядника нафтової компанії Kuwait Petroleum Corporation (KPC).</p>
<p>Зазначається, що Аль-Гайс замінить нігерійця Мухаммеда Баркіндо, який був генсеком ОПЕК два терміни (по 3 роки) поспіль з травня 2016 року.</p>
<p>Як повідомлялося, Організація країн-експортерів нафти – це міжурядове об’єднання нафтовидобувних держав, кінцева мета якого полягає в стабілізації цін на нафту. Членами цієї організації є країни, чия економіка залежить від доходів з експорту нафти, серед них Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Екваторіальна Гвінея, Ірак, Іран, Республіка Конго, Кувейт, Лівія, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія. Водночас існує так званий формат ОПЕК+, до якого додатково долучилися Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзія, Оман, Південний Судан, Росія та Судан.</p>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25129-ОПЕК.jpg" alt="Новим генсеком ОПЕК став представник Кувейту"/><br /><div class="newsHeading">Представники країн-членів Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) обрали Хайтама аль-Гайса новим генеральним секретарем організації.</div>
<p><span id="more-143937"></span></p>
<div>
<p>Про це повідомляє <a href="https://www.france24.com/en/live-news/20220103-opec-names-kuwait-oil-executive-as-secretary-general" target="_blank" rel="nofollow">France24</a>.</p>
<p>«Конференція ухвалила рішення шляхом акламації призначити Хайтама аль-Гайса з Кувейту генеральним секретарем Організації з 1 серпня 2022 року терміном на три роки», &#8212; йдеться у заяві ОПЕК.</p>
<p>Аль-Гайс, який був представником Кувейту в ОПЕК з 2017 по червень 2021 року, обіймає посаду заступника директора розпорядника нафтової компанії Kuwait Petroleum Corporation (KPC).</p>
<p>Зазначається, що Аль-Гайс замінить нігерійця Мухаммеда Баркіндо, який був генсеком ОПЕК два терміни (по 3 роки) поспіль з травня 2016 року.</p>
<p>Як повідомлялося, Організація країн-експортерів нафти – це міжурядове об’єднання нафтовидобувних держав, кінцева мета якого полягає в стабілізації цін на нафту. Членами цієї організації є країни, чия економіка залежить від доходів з експорту нафти, серед них Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Екваторіальна Гвінея, Ірак, Іран, Республіка Конго, Кувейт, Лівія, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія. Водночас існує так званий формат ОПЕК+, до якого додатково долучилися Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзія, Оман, Південний Судан, Росія та Судан.</p>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2022/01/04/novim-gensekom-opek-stav-predstavnik-kuvejtu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кувейт оказалась на грани банкротства в связи с падением цен на нефть</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/09/08/kuvejt-okazalas-na-grani-bankrotstva-v-svyazi-s-padeniem-cen-na-neft/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/09/08/kuvejt-okazalas-na-grani-bankrotstva-v-svyazi-s-padeniem-cen-na-neft/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 08 Sep 2020 05:23:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[мировые цены на нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[цены на нефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=137063</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21969-нефть_пустыня.jpg" alt="Кувейт оказалась на грани банкротства в связи с падением цен на нефть"/><br />Одна из богатейших стран мира – Кувейт – оказалась на грани банкротства в связи с падением цен на нефть. Уже через два месяца властям страны нечем будет платить зарплату госслужащим.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21969-нефть_пустыня.jpg" alt="Кувейт оказалась на грани банкротства в связи с падением цен на нефть"/><br /><p>Одна из богатейших стран мира – Кувейт – оказалась на грани банкротства в связи с падением цен на нефть. Уже через два месяца властям страны нечем будет платить зарплату госслужащим.<span id="more-137063"></span></p>
<p>Бюджет Кувейта на 90% основан на продаже углеводорода и три четверти от полученных средств уходят на выплату заработных плат и различных пособий гражданам страны, <a href="https://angi.ru/news/2883338-%D0%9A%D1%83%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%82-%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8C-%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8-%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B8-%D1%81-%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC-%D1%86%D0%B5%D0%BD-%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D1%8C/">пишет АНГИ</a>.</p>
<p>По оценкам экспертов, в государственном секторе Кувейта занято до 80% всего трудоспособного населения, на каждую семью ежемесячно выплачивается свыше $2 тыс. субсидий.</p>
<p>В связи с тем, что дефицит бюджета Кувейта в текущем году оценивается в $46 млрд, правительство страны приняло решение об использовании средств из Фонда благосостояния и для оздоровления экономики, и уже забрало оттуда порядка $7 млрд.</p>
<p>Спасти кувейтскую экономику мог бы выпуск гособлигаций, однако этому решительно сопротивляется парламент, не в последнюю очередь из-за того, что в прошлый раз подобный шаг спровоцировал серию коррупционных скандалов.</p>
<p>Экономическая ситуация в Кувейте в значительной степени осложняется болезнью эмира Кувейта, 91-летнего шейха Сабаха аль-Ахмад ас-Сабаха. В конце июля глава Кувейта был срочно госпитализирован, он до сих пор находится в больнице, отмечает «Комсомольская правда».</p>
<p>«Сложная экономическая ситуация обусловлена низкой диверсификацией экономики Кувейта и высоким уровнем коррупции. Страну сотрясают скандалы, связанные с борьбой кланов за изменение алгоритма наследования, – пояснил советник Института ВЭБ Владимир Сидоров. – Кстати Россия была бы заинтересована в стабилизации ситуации. Среди причин – борьба за обеспечение возвращения на родину неправосудно преследуемой в Кувейте россиянки Марии Лазаревой. Решительные меры, предпринимаемые шейхом Насером (сыном правящего эмира и бывшим министром обороны), отправленным в отставку в ноябре прошлого года за публикации о фактах чудовищной коррупции и похищения более 700 млн. долларов из Военного фонда группой шейхов, приближенных к бывшему премьер-министру Кувейте, могут помочь россиянке. Дела Лазаревой были полностью сфабрикованы, чтобы отвлечь внимание общественности от реальных коррупционных скандалов, продолжающих дестабилизировать Кувейт».</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21969-нефть_пустыня.jpg" alt="Кувейт оказалась на грани банкротства в связи с падением цен на нефть"/><br /><p>Одна из богатейших стран мира – Кувейт – оказалась на грани банкротства в связи с падением цен на нефть. Уже через два месяца властям страны нечем будет платить зарплату госслужащим.<span id="more-137063"></span></p>
<p>Бюджет Кувейта на 90% основан на продаже углеводорода и три четверти от полученных средств уходят на выплату заработных плат и различных пособий гражданам страны, <a href="https://angi.ru/news/2883338-%D0%9A%D1%83%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%82-%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8C-%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8-%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B8-%D1%81-%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC-%D1%86%D0%B5%D0%BD-%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D1%8C/">пишет АНГИ</a>.</p>
<p>По оценкам экспертов, в государственном секторе Кувейта занято до 80% всего трудоспособного населения, на каждую семью ежемесячно выплачивается свыше $2 тыс. субсидий.</p>
<p>В связи с тем, что дефицит бюджета Кувейта в текущем году оценивается в $46 млрд, правительство страны приняло решение об использовании средств из Фонда благосостояния и для оздоровления экономики, и уже забрало оттуда порядка $7 млрд.</p>
<p>Спасти кувейтскую экономику мог бы выпуск гособлигаций, однако этому решительно сопротивляется парламент, не в последнюю очередь из-за того, что в прошлый раз подобный шаг спровоцировал серию коррупционных скандалов.</p>
<p>Экономическая ситуация в Кувейте в значительной степени осложняется болезнью эмира Кувейта, 91-летнего шейха Сабаха аль-Ахмад ас-Сабаха. В конце июля глава Кувейта был срочно госпитализирован, он до сих пор находится в больнице, отмечает «Комсомольская правда».</p>
<p>«Сложная экономическая ситуация обусловлена низкой диверсификацией экономики Кувейта и высоким уровнем коррупции. Страну сотрясают скандалы, связанные с борьбой кланов за изменение алгоритма наследования, – пояснил советник Института ВЭБ Владимир Сидоров. – Кстати Россия была бы заинтересована в стабилизации ситуации. Среди причин – борьба за обеспечение возвращения на родину неправосудно преследуемой в Кувейте россиянки Марии Лазаревой. Решительные меры, предпринимаемые шейхом Насером (сыном правящего эмира и бывшим министром обороны), отправленным в отставку в ноябре прошлого года за публикации о фактах чудовищной коррупции и похищения более 700 млн. долларов из Военного фонда группой шейхов, приближенных к бывшему премьер-министру Кувейте, могут помочь россиянке. Дела Лазаревой были полностью сфабрикованы, чтобы отвлечь внимание общественности от реальных коррупционных скандалов, продолжающих дестабилизировать Кувейт».</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/09/08/kuvejt-okazalas-na-grani-bankrotstva-v-svyazi-s-padeniem-cen-na-neft/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/kuvejt/feed/ ) in 0.25974 seconds, on May 20th, 2026 at 7:17 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 20th, 2026 at 8:17 pm UTC -->