<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; liquid fuels</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/liquid-fuels/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 29 Apr 2026 19:16:12 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Dec 2025 09:44:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crack spread]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[international]]></category>
		<category><![CDATA[liquid fuels]]></category>
		<category><![CDATA[oil/petroleum]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[крек-спред]]></category>
		<category><![CDATA[міжнародні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[нафта/нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[рідкі палива]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153420</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br />З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі. Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br /><p>З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі.</p>
<p>Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська гавань та узбережжя Мексиканської затоки США. На цих ринках дизельні crack spread’и проти Dated Brent уперше більш ніж за рік перевищили <strong>$1 за галон</strong>, що засвідчує надзвичайно високі прибутки тих НПЗ, які залишаються в строю, та структурний дефіцит дизельного палива.</p>
<h2>Карта впливів: дизель, санкції, НПЗ та європейський ринок</h2>
<h3>1. Стрибок маржі переробки дизеля та структура ціни</h3>
<p>Crack spread — ключовий індикатор того, скільки заробляє НПЗ на переробці сирої нафти в готовий продукт.</p>
<ul>
<li><strong>Механіка маржі</strong>
<ul>
<li>Crack spread для дизеля розраховується як різниця між спотовою ціною галона дизпалива та спотовою ціною галона сирої нафти (Dated Brent).</li>
<li>Чим вищий crack spread, тим більша частка ціни кінцевого продукту припадає саме на переробку та дефіцит пропозиції, а не на базову вартість сировини.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Різкий ріст у жовтні–листопаді 2025 року</strong>
<ul>
<li>З середини жовтня до середини листопада crack spread’и на:
<ul>
<li>ARA-хабі в Європі,</li>
<li>Нью-Йоркській гавані,</li>
<li>узбережжі Мексиканської затоки США</li>
</ul>
<p>підскочили <strong>понад $1 за галон</strong> — <em>уперше більш ніж за рік</em>.</li>
<li>Станом на 26 листопада 2025 року маржі залишаються поблизу річних максимумів, що сигналізує про затяжний період напруження на ринку дизеля.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для ціноутворення в Європі</strong>
<ul>
<li>ARA-хаб виступає <strong>ключовим ціновим орієнтиром</strong> для європейських ринків дизпалива.</li>
<li>Зростання crack spread’ів у ARA означає:
<ul>
<li>перенесення дефіциту з глобальної переробки безпосередньо у ціну на оптових європейських хабах,</li>
<li>підвищення базової маржі для нафтотрейдерів та НПЗ, які можуть фізично доставити продукт до Північно-Західної Європи.</li>
</ul>
</li>
<li>Ринки змушені <strong>конкурувати за обмежені обсяги</strong>, підвищуючи премії до Dated Brent і посилюючи роль маржі переробки у структурі кінцевої ціни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Санкції ЄС проти росії: переформатування джерел постачання дизеля</h3>
<p>Європейська політика санкцій поетапно трансформує карту постачання нафтопродуктів, створюючи структурну напруженість на ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Еволюція санкцій</strong>
<ul>
<li>Кінець 2022 – початок 2023 років:
<ul>
<li>ЄС забороняє імпорт сирої нафти та нафтопродуктів із російських НПЗ, включно з дизельним паливом, як реакцію на повномасштабне вторгнення росії в Україну.</li>
</ul>
</li>
<li>Липень 2025 року:
<ul>
<li>Додаткові санкції ЄС включають <strong>заборону імпорту нафтопродуктів, вироблених із російської сирої нафти</strong>, навіть якщо переробка відбувається за межами території росії.</li>
</ul>
</li>
<li>Жовтень 2025 року:
<ul>
<li>ЄС посилює обмеження проти основних російських нафтових компаній <strong>«Роснефть» (Rosneft), «Лукойл» (Lukoil) та «Газпром нефть» (Gazprom Neft)</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Новий вектор: обмеження «обхідного» дизеля</strong>
<ul>
<li>Останній пакет санкцій орієнтований на зниження вартості російської сирої нафти шляхом:
<ul>
<li>цільового тиску на НПЗ у <strong>Туреччині</strong> та <strong>Індії</strong>,</li>
<li>які закуповували <em>дисконтовану</em> російську нафту та реекспортували нафтопродукти, зокрема дизель, до ЄС.</li>
</ul>
</li>
<li>Таким чином, ЄС намагається перекрити <strong>«сіру» схему імпорту дизеля російського походження</strong>, навіть якщо формально постачальником виступає третя країна.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на глобальну пропозицію</strong>
<ul>
<li>Нові обмеження додатково скорочують доступний на ринку дизель:
<ul>
<li>зменшуючи привабливість переробки російської сирої нафти для НПЗ у Туреччині та Індії,</li>
<li>стимулюючи пошук альтернативних сортів сирої нафти та інших маршрутів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Це створює <strong>тиск на європейських покупців</strong>, які змушені переключатися на інші джерела — Близький Схід, США та Африку — за вищими цінами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Удари по російській інфраструктурі та глобальна логістична стійкість</h3>
<p>Атаки України по російській нафтопереробній та експортній інфраструктурі демонструють, наскільки вразливими є вузлові об’єкти енергетики для військового впливу та як швидко це перетворюється на глобальний ціновий сигнал.</p>
<ul>
<li><strong>Зменшення експорту російських нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Обстріли НПЗ та експортних терміналів у росії скоротили <strong>експортні обсяги пального</strong>, включно з дизелем.</li>
<li>Без дешевих російських ресурсів:
<ul>
<li>країни, які продовжували імпортувати з росії, змушені конкурувати за обмежені обсяги на світовому ринку,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію та піднімає crack spread’и.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для захисту критичної інфраструктури</strong>
<ul>
<li>Ситуація показує, що <strong>втрата навіть частини переробних потужностей однієї держави</strong> суттєво впливає на глобальний баланс дизеля.</li>
<li><em>Військова складова</em>:
<ul>
<li>нафтопереробні заводи та експортні термінали фактично є стратегічними цілями, удар по яких одразу відображається у зростанні міжнародних цін.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Економічна складова</em>:
<ul>
<li>залежність від обмеженої кількості великих НПЗ та маршрутів експорту збільшує <strong>системний ризик</strong> для імпортозалежних ринків, зокрема європейського.</li>
</ul>
</li>
<li>Країни-імпортери змушені враховувати, що <strong>локалізований військовий ризик</strong> миттєво перетворюється на глобальний ціновий шок для дизеля.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Близький Схід, Нігерія та роль резервних потужностей у диверсифікації постачання</h3>
<p>Події навколо НПЗ поза межами росії оголили обмеженість «запасу міцності» глобальної переробної інфраструктури.</p>
<ul>
<li><strong>Аварійна зупинка НПЗ Al Zour у Кувейті</strong>
<ul>
<li>НПЗ Al Zour вийшов на повну потужність у 2023 році та став <strong>важливим джерелом пального для Європи</strong> після запровадження імпортної заборони на російські нафтопродукти.</li>
<li>З кінця жовтня 2025 року триває <strong>тривалий простій Al Zour</strong>, що:
<ul>
<li>суттєво обмежує доступні обсяги дизеля та інших нафтопродуктів,</li>
<li>посилює дефіцит на ринку Європи, яка раніше частково компенсувала відмову від російських постачань за рахунок цього НПЗ.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштабні ремонти на НПЗ Близького Сходу</strong>
<ul>
<li>Період активних планових ремонтів у регіоні супроводжується:
<ul>
<li>тимчасовим скороченням переробки на кількох великих НПЗ,</li>
<li>додатковим зниженням доступної пропозиції дизеля на світовому ринку.</li>
</ul>
</li>
<li>У результаті <strong>Близький Схід</strong>, який мав відігравати роль одного з компенсаторів втрат російського дизеля, сам стає джерелом додаткової напруги у ланцюгах постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактор НПЗ Dangote у Нігерії</strong>
<ul>
<li>Щодо ходу ремонтних робіт на великому НПЗ Dangote у Нігерії надходять <strong>суперечливі повідомлення</strong>.</li>
<li>Ця невизначеність:
<ul>
<li>обмежує очікування ринку щодо швидкого нарощування постачань з боку Західної Африки,</li>
<li>підвищує тиск на інші маршрути постачання в атлантичному басейні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок для європейської диверсифікації</strong>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля дедалі більше залежить від:
<ul>
<li>переробних потужностей Близького Сходу (зокрема Al Zour),</li>
<li>нових проєктів у Західній Африці (Dangote),</li>
<li>та експорту НПЗ атлантичного басейну, насамперед зі США.</li>
</ul>
</li>
<li>Будь-які збої в роботі цих вузлових НПЗ миттєво зменшують логістичну стійкість та звужують можливості диверсифікації постачання для ЄС.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Роль НПЗ США та перерозподіл потоків у атлантичному басейні</h3>
<p>На тлі обмежень у росії та на Близькому Сході, а також невизначеності в Африці, НПЗ узбережжя Мексиканської затоки США стають одним з ключових стабілізуючих, але водночас і цінових факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Підвищений попит на продукцію НПЗ США</strong>
<ul>
<li>Попит на продукти з НПЗ, які залишаються в роботі, зростає:
<ul>
<li>особливо це стосується НПЗ узбережжя Мексиканської затоки,</li>
<li>які забезпечують <strong>основний обсяг експортних постачань нафтопродуктів зі США</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стійкий міжнародний попит за умов стислої пропозиції дає змогу цим НПЗ отримувати вигоду від підвищених crack spread’ів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Експорт бензину та дистилятів зі США</strong>
<ul>
<li><strong>Експорт бензину зі США</strong> вийшов на <strong>найвищий рівень за рік</strong> (за даними Weekly Petroleum Status Report та суднових трекінгових даних Vortexa).</li>
<li><strong>Експорт дистилятного пального</strong> (включаючи дизель):
<ul>
<li>у листопаді перебуває <strong>на підвищених рівнях</strong>,</li>
<li>перевищує середні показники за останні п’ять років (2020–2024).</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для європейського ціноутворення та конкуренції</strong>
<ul>
<li>Оскільки НПЗ США можуть працювати і на внутрішній, і на зовнішній ринок:
<ul>
<li>європейські покупці вимушені <strong>конкурувати з іншими імпортерами</strong> за американські обсяги,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію в атлантичному басейні та підвищує роль ARA і Нью-Йорка як референтних хабів.</li>
</ul>
</li>
<li>Високі crack spread’и стимулюють зростання експорту зі США, але водночас:
<ul>
<li>підтягують внутрішні ціни на дизель у США до світових рівнів,</li>
<li>обмежують можливість Європи отримувати дешевший ресурс, якщо на глобальному рівні пропозиція залишається стислою.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>6. Логістична стійкість та стратегічні уроки для європейського ринку</h3>
<p>Комбінація санкцій, військових дій і ремонтних простоїв НПЗ формується в своєрідну «стрес-тестову» карту для європейського ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Концентрація ризиків</strong>
<ul>
<li>Одночасний вплив трьох факторів:
<ul>
<li>санкції ЄС проти росії та продуктів російського походження,</li>
<li>удари по російській інфраструктурі, що зменшують експорт,</li>
<li>тривалі простої та ремонти НПЗ у Кувейті й на Близькому Сході, а також невизначеність щодо Dangote в Нігерії,</li>
</ul>
<p><strong>підкреслює залежність ЄС від обмеженої кількості критичних вузлів</strong> у глобальній переробній мережі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарне планування</strong>
<ul>
<li>Фіксація crack spread’ів <strong>понад $1 за галон</strong> у кількох ключових хабах одночасно свідчить, що:
<ul>
<li>маржа переробки вже включає в себе премію за <em>ризик постійних перебоїв</em>,</li>
<li>ринок закладає можливість подальших збоїв без потреби у нових шоках пропозиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Для Європи це означає, що:
<ul>
<li>підтримання <strong>достатніх стратегічних запасів дизеля</strong> стає критичним елементом енергетичної безпеки,</li>
<li>планування сценаріїв із врахуванням одночасних збоїв на кількох великих НПЗ вже не є теоретичним завданням, а віддзеркалює поточний досвід кінця 2025 року.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розосередження постачання та інфраструктурних маршрутів</strong>
<ul>
<li>Залежність ЄС:
<ul>
<li>від конкретних НПЗ (Al Zour, російські заводи, Dangote),</li>
<li>та від обмеженої кількості морських маршрутів атлантичного басейну,</li>
</ul>
<p>показує, що кожен із цих елементів є <strong>критичною інфраструктурою в широкому міжнародному сенсі</strong>.</li>
<li>Події 2022–2025 років демонструють:
<ul>
<li>перехід від моделі, де росія була основним постачальником дизеля в Європу,</li>
<li>до більш складної, <strong>але й більш крихкої системи</strong>, що спирається на Близький Схід, Африку та США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Підсумкові висновки для європейського ринку дизеля</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітика стала ключовим драйвером маржі</strong>
<ul>
<li>Санкції ЄС, удари по російських НПЗ та зупинка Al Zour у Кувейті разом призвели до найвищих за рік марж переробки дизеля та crack spread’ів понад $1 за галон у головних хабах атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ЄС замінив російське джерело, але отримав нові вузькі місця</strong>
<ul>
<li>Відмова від російських постачань дизеля означала переорієнтацію на Близький Схід, Африку та США.</li>
<li>Збої в роботі цих НПЗ показали, що <strong>ризики просто перерозподілені, а не усунуті</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>НПЗ США відіграють роль «балансуючої ланки», але за високою ціною</strong>
<ul>
<li>Рекордні обсяги експорту бензину та підвищений експорт дистилятів зі США (вище середнього рівня 2020–2024 років) частково компенсують дефіцит в Європі, але одночасно підтягують цінову планку для всього атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура енергетики стала глобальним ціновим «детонатором»</strong>
<ul>
<li>Удари по російських об’єктах та простої на Близькому Сході засвідчили, що кожен великий НПЗ є елементом міжнародної енергетичної безпеки, а не лише внутрішньої інфраструктури окремої держави.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=66764">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a>.</p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br /><p>З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі.</p>
<p>Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська гавань та узбережжя Мексиканської затоки США. На цих ринках дизельні crack spread’и проти Dated Brent уперше більш ніж за рік перевищили <strong>$1 за галон</strong>, що засвідчує надзвичайно високі прибутки тих НПЗ, які залишаються в строю, та структурний дефіцит дизельного палива.</p>
<h2>Карта впливів: дизель, санкції, НПЗ та європейський ринок</h2>
<h3>1. Стрибок маржі переробки дизеля та структура ціни</h3>
<p>Crack spread — ключовий індикатор того, скільки заробляє НПЗ на переробці сирої нафти в готовий продукт.</p>
<ul>
<li><strong>Механіка маржі</strong>
<ul>
<li>Crack spread для дизеля розраховується як різниця між спотовою ціною галона дизпалива та спотовою ціною галона сирої нафти (Dated Brent).</li>
<li>Чим вищий crack spread, тим більша частка ціни кінцевого продукту припадає саме на переробку та дефіцит пропозиції, а не на базову вартість сировини.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Різкий ріст у жовтні–листопаді 2025 року</strong>
<ul>
<li>З середини жовтня до середини листопада crack spread’и на:
<ul>
<li>ARA-хабі в Європі,</li>
<li>Нью-Йоркській гавані,</li>
<li>узбережжі Мексиканської затоки США</li>
</ul>
<p>підскочили <strong>понад $1 за галон</strong> — <em>уперше більш ніж за рік</em>.</li>
<li>Станом на 26 листопада 2025 року маржі залишаються поблизу річних максимумів, що сигналізує про затяжний період напруження на ринку дизеля.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для ціноутворення в Європі</strong>
<ul>
<li>ARA-хаб виступає <strong>ключовим ціновим орієнтиром</strong> для європейських ринків дизпалива.</li>
<li>Зростання crack spread’ів у ARA означає:
<ul>
<li>перенесення дефіциту з глобальної переробки безпосередньо у ціну на оптових європейських хабах,</li>
<li>підвищення базової маржі для нафтотрейдерів та НПЗ, які можуть фізично доставити продукт до Північно-Західної Європи.</li>
</ul>
</li>
<li>Ринки змушені <strong>конкурувати за обмежені обсяги</strong>, підвищуючи премії до Dated Brent і посилюючи роль маржі переробки у структурі кінцевої ціни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Санкції ЄС проти росії: переформатування джерел постачання дизеля</h3>
<p>Європейська політика санкцій поетапно трансформує карту постачання нафтопродуктів, створюючи структурну напруженість на ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Еволюція санкцій</strong>
<ul>
<li>Кінець 2022 – початок 2023 років:
<ul>
<li>ЄС забороняє імпорт сирої нафти та нафтопродуктів із російських НПЗ, включно з дизельним паливом, як реакцію на повномасштабне вторгнення росії в Україну.</li>
</ul>
</li>
<li>Липень 2025 року:
<ul>
<li>Додаткові санкції ЄС включають <strong>заборону імпорту нафтопродуктів, вироблених із російської сирої нафти</strong>, навіть якщо переробка відбувається за межами території росії.</li>
</ul>
</li>
<li>Жовтень 2025 року:
<ul>
<li>ЄС посилює обмеження проти основних російських нафтових компаній <strong>«Роснефть» (Rosneft), «Лукойл» (Lukoil) та «Газпром нефть» (Gazprom Neft)</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Новий вектор: обмеження «обхідного» дизеля</strong>
<ul>
<li>Останній пакет санкцій орієнтований на зниження вартості російської сирої нафти шляхом:
<ul>
<li>цільового тиску на НПЗ у <strong>Туреччині</strong> та <strong>Індії</strong>,</li>
<li>які закуповували <em>дисконтовану</em> російську нафту та реекспортували нафтопродукти, зокрема дизель, до ЄС.</li>
</ul>
</li>
<li>Таким чином, ЄС намагається перекрити <strong>«сіру» схему імпорту дизеля російського походження</strong>, навіть якщо формально постачальником виступає третя країна.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на глобальну пропозицію</strong>
<ul>
<li>Нові обмеження додатково скорочують доступний на ринку дизель:
<ul>
<li>зменшуючи привабливість переробки російської сирої нафти для НПЗ у Туреччині та Індії,</li>
<li>стимулюючи пошук альтернативних сортів сирої нафти та інших маршрутів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Це створює <strong>тиск на європейських покупців</strong>, які змушені переключатися на інші джерела — Близький Схід, США та Африку — за вищими цінами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Удари по російській інфраструктурі та глобальна логістична стійкість</h3>
<p>Атаки України по російській нафтопереробній та експортній інфраструктурі демонструють, наскільки вразливими є вузлові об’єкти енергетики для військового впливу та як швидко це перетворюється на глобальний ціновий сигнал.</p>
<ul>
<li><strong>Зменшення експорту російських нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Обстріли НПЗ та експортних терміналів у росії скоротили <strong>експортні обсяги пального</strong>, включно з дизелем.</li>
<li>Без дешевих російських ресурсів:
<ul>
<li>країни, які продовжували імпортувати з росії, змушені конкурувати за обмежені обсяги на світовому ринку,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію та піднімає crack spread’и.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для захисту критичної інфраструктури</strong>
<ul>
<li>Ситуація показує, що <strong>втрата навіть частини переробних потужностей однієї держави</strong> суттєво впливає на глобальний баланс дизеля.</li>
<li><em>Військова складова</em>:
<ul>
<li>нафтопереробні заводи та експортні термінали фактично є стратегічними цілями, удар по яких одразу відображається у зростанні міжнародних цін.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Економічна складова</em>:
<ul>
<li>залежність від обмеженої кількості великих НПЗ та маршрутів експорту збільшує <strong>системний ризик</strong> для імпортозалежних ринків, зокрема європейського.</li>
</ul>
</li>
<li>Країни-імпортери змушені враховувати, що <strong>локалізований військовий ризик</strong> миттєво перетворюється на глобальний ціновий шок для дизеля.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Близький Схід, Нігерія та роль резервних потужностей у диверсифікації постачання</h3>
<p>Події навколо НПЗ поза межами росії оголили обмеженість «запасу міцності» глобальної переробної інфраструктури.</p>
<ul>
<li><strong>Аварійна зупинка НПЗ Al Zour у Кувейті</strong>
<ul>
<li>НПЗ Al Zour вийшов на повну потужність у 2023 році та став <strong>важливим джерелом пального для Європи</strong> після запровадження імпортної заборони на російські нафтопродукти.</li>
<li>З кінця жовтня 2025 року триває <strong>тривалий простій Al Zour</strong>, що:
<ul>
<li>суттєво обмежує доступні обсяги дизеля та інших нафтопродуктів,</li>
<li>посилює дефіцит на ринку Європи, яка раніше частково компенсувала відмову від російських постачань за рахунок цього НПЗ.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштабні ремонти на НПЗ Близького Сходу</strong>
<ul>
<li>Період активних планових ремонтів у регіоні супроводжується:
<ul>
<li>тимчасовим скороченням переробки на кількох великих НПЗ,</li>
<li>додатковим зниженням доступної пропозиції дизеля на світовому ринку.</li>
</ul>
</li>
<li>У результаті <strong>Близький Схід</strong>, який мав відігравати роль одного з компенсаторів втрат російського дизеля, сам стає джерелом додаткової напруги у ланцюгах постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактор НПЗ Dangote у Нігерії</strong>
<ul>
<li>Щодо ходу ремонтних робіт на великому НПЗ Dangote у Нігерії надходять <strong>суперечливі повідомлення</strong>.</li>
<li>Ця невизначеність:
<ul>
<li>обмежує очікування ринку щодо швидкого нарощування постачань з боку Західної Африки,</li>
<li>підвищує тиск на інші маршрути постачання в атлантичному басейні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок для європейської диверсифікації</strong>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля дедалі більше залежить від:
<ul>
<li>переробних потужностей Близького Сходу (зокрема Al Zour),</li>
<li>нових проєктів у Західній Африці (Dangote),</li>
<li>та експорту НПЗ атлантичного басейну, насамперед зі США.</li>
</ul>
</li>
<li>Будь-які збої в роботі цих вузлових НПЗ миттєво зменшують логістичну стійкість та звужують можливості диверсифікації постачання для ЄС.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Роль НПЗ США та перерозподіл потоків у атлантичному басейні</h3>
<p>На тлі обмежень у росії та на Близькому Сході, а також невизначеності в Африці, НПЗ узбережжя Мексиканської затоки США стають одним з ключових стабілізуючих, але водночас і цінових факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Підвищений попит на продукцію НПЗ США</strong>
<ul>
<li>Попит на продукти з НПЗ, які залишаються в роботі, зростає:
<ul>
<li>особливо це стосується НПЗ узбережжя Мексиканської затоки,</li>
<li>які забезпечують <strong>основний обсяг експортних постачань нафтопродуктів зі США</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стійкий міжнародний попит за умов стислої пропозиції дає змогу цим НПЗ отримувати вигоду від підвищених crack spread’ів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Експорт бензину та дистилятів зі США</strong>
<ul>
<li><strong>Експорт бензину зі США</strong> вийшов на <strong>найвищий рівень за рік</strong> (за даними Weekly Petroleum Status Report та суднових трекінгових даних Vortexa).</li>
<li><strong>Експорт дистилятного пального</strong> (включаючи дизель):
<ul>
<li>у листопаді перебуває <strong>на підвищених рівнях</strong>,</li>
<li>перевищує середні показники за останні п’ять років (2020–2024).</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для європейського ціноутворення та конкуренції</strong>
<ul>
<li>Оскільки НПЗ США можуть працювати і на внутрішній, і на зовнішній ринок:
<ul>
<li>європейські покупці вимушені <strong>конкурувати з іншими імпортерами</strong> за американські обсяги,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію в атлантичному басейні та підвищує роль ARA і Нью-Йорка як референтних хабів.</li>
</ul>
</li>
<li>Високі crack spread’и стимулюють зростання експорту зі США, але водночас:
<ul>
<li>підтягують внутрішні ціни на дизель у США до світових рівнів,</li>
<li>обмежують можливість Європи отримувати дешевший ресурс, якщо на глобальному рівні пропозиція залишається стислою.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>6. Логістична стійкість та стратегічні уроки для європейського ринку</h3>
<p>Комбінація санкцій, військових дій і ремонтних простоїв НПЗ формується в своєрідну «стрес-тестову» карту для європейського ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Концентрація ризиків</strong>
<ul>
<li>Одночасний вплив трьох факторів:
<ul>
<li>санкції ЄС проти росії та продуктів російського походження,</li>
<li>удари по російській інфраструктурі, що зменшують експорт,</li>
<li>тривалі простої та ремонти НПЗ у Кувейті й на Близькому Сході, а також невизначеність щодо Dangote в Нігерії,</li>
</ul>
<p><strong>підкреслює залежність ЄС від обмеженої кількості критичних вузлів</strong> у глобальній переробній мережі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарне планування</strong>
<ul>
<li>Фіксація crack spread’ів <strong>понад $1 за галон</strong> у кількох ключових хабах одночасно свідчить, що:
<ul>
<li>маржа переробки вже включає в себе премію за <em>ризик постійних перебоїв</em>,</li>
<li>ринок закладає можливість подальших збоїв без потреби у нових шоках пропозиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Для Європи це означає, що:
<ul>
<li>підтримання <strong>достатніх стратегічних запасів дизеля</strong> стає критичним елементом енергетичної безпеки,</li>
<li>планування сценаріїв із врахуванням одночасних збоїв на кількох великих НПЗ вже не є теоретичним завданням, а віддзеркалює поточний досвід кінця 2025 року.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розосередження постачання та інфраструктурних маршрутів</strong>
<ul>
<li>Залежність ЄС:
<ul>
<li>від конкретних НПЗ (Al Zour, російські заводи, Dangote),</li>
<li>та від обмеженої кількості морських маршрутів атлантичного басейну,</li>
</ul>
<p>показує, що кожен із цих елементів є <strong>критичною інфраструктурою в широкому міжнародному сенсі</strong>.</li>
<li>Події 2022–2025 років демонструють:
<ul>
<li>перехід від моделі, де росія була основним постачальником дизеля в Європу,</li>
<li>до більш складної, <strong>але й більш крихкої системи</strong>, що спирається на Близький Схід, Африку та США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Підсумкові висновки для європейського ринку дизеля</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітика стала ключовим драйвером маржі</strong>
<ul>
<li>Санкції ЄС, удари по російських НПЗ та зупинка Al Zour у Кувейті разом призвели до найвищих за рік марж переробки дизеля та crack spread’ів понад $1 за галон у головних хабах атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ЄС замінив російське джерело, але отримав нові вузькі місця</strong>
<ul>
<li>Відмова від російських постачань дизеля означала переорієнтацію на Близький Схід, Африку та США.</li>
<li>Збої в роботі цих НПЗ показали, що <strong>ризики просто перерозподілені, а не усунуті</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>НПЗ США відіграють роль «балансуючої ланки», але за високою ціною</strong>
<ul>
<li>Рекордні обсяги експорту бензину та підвищений експорт дистилятів зі США (вище середнього рівня 2020–2024 років) частково компенсують дефіцит в Європі, але одночасно підтягують цінову планку для всього атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура енергетики стала глобальним ціновим «детонатором»</strong>
<ul>
<li>Удари по російських об’єктах та простої на Близькому Сході засвідчили, що кожен великий НПЗ є елементом міжнародної енергетичної безпеки, а не лише внутрішньої інфраструктури окремої держави.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=66764">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a>.</p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Прогноз світового ринку рідких видів пального: зростання споживання і виробництва до 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-svitovogo-rinku-ridkix-vidiv-palnogo-zrostannya-spozhivannya-i-virobnictva-do-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-svitovogo-rinku-ridkix-vidiv-palnogo-zrostannya-spozhivannya-i-virobnictva-do-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 Jul 2025 05:43:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[liquid fuels]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[споживання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152669</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29533-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Прогноз світового ринку рідких видів пального: зростання споживання і виробництва до 2026 року"/><br />Світове споживання рідких видів пального зростатиме протягом 2025–2026 років, попри прогнозоване уповільнення попиту в країнах ОЕСР. Очікується, що збільшення постачання з країн поза OPEC+ забезпечить суттєве підвищення глобального виробництва, що вплине на рівень запасів у країнах ОЕСР. Очікуване зростання попиту У 2025 році глобальне споживання рідких видів пального прогнозується з приростом на 0.8 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29533-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Прогноз світового ринку рідких видів пального: зростання споживання і виробництва до 2026 року"/><br /><p>Світове споживання рідких видів пального зростатиме протягом 2025–2026 років, попри прогнозоване уповільнення попиту в країнах ОЕСР. Очікується, що збільшення постачання з країн поза OPEC+ забезпечить суттєве підвищення глобального виробництва, що вплине на рівень запасів у країнах ОЕСР.</p>
<h3>Очікуване зростання попиту</h3>
<p>У 2025 році глобальне споживання рідких видів пального прогнозується з приростом на <strong>0.8 млн барелів на добу</strong>, а у 2026 році – на <strong>1.1 млн барелів на добу</strong>. Збільшення попиту відбуватиметься майже повністю за рахунок <strong>не-ОЕСР країн</strong>:</p>
<ul>
<li>Не-ОЕСР країни: +0.9 млн барелів на добу у 2025 та +1.0 млн барелів на добу у 2026 році</li>
<li>Країни ОЕСР: зниження на 0.1 млн барелів на добу у 2025 та стабільний попит у 2026</li>
</ul>
<p>Найбільше зростання прогнозується в Азії:</p>
<ul>
<li>Індія: +0.5 млн барелів на добу протягом двох років</li>
<li>Китай: +0.4 млн барелів на добу до 2026 року</li>
</ul>
<h3>Зростання глобального виробництва рідких видів пального</h3>
<p>Прогноз передбачає суттєве нарощування обсягів виробництва завдяки як планованому підвищенню видобутку в рамках OPEC+, так і <strong>сильному зростанню постачання з країн поза OPEC+</strong>. Очікується:</p>
<ul>
<li>+1.8 млн барелів на добу у 2025 році</li>
<li>+1.1 млн барелів на добу у 2026 році</li>
</ul>
<p>Основними драйверами стануть <strong>США, Бразилія, Канада та Гайана</strong>:</p>
<ul>
<li>Країни поза OPEC+: +1.3 млн барелів на добу у 2025, +0.5 млн барелів на добу у 2026</li>
</ul>
<h3>Запаси нафти в країнах ОЕСР</h3>
<p>Попри відносно слабке зростання попиту та сильне нарощування глобального постачання, прогноз передбачає <strong>збільшення комерційних запасів нафти у країнах ОЕСР</strong>:</p>
<ul>
<li>У середньому 61 день покриття у першій половині 2025 року</li>
<li>62 дні у другій половині 2025 року</li>
<li>66 днів до кінця 2026 року</li>
</ul>
<p>Це значно перевищує діапазон запасів у 2018–2024 роках (за винятком 2020–2021 років пандемії COVID-19).</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29533-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Прогноз світового ринку рідких видів пального: зростання споживання і виробництва до 2026 року"/><br /><p>Світове споживання рідких видів пального зростатиме протягом 2025–2026 років, попри прогнозоване уповільнення попиту в країнах ОЕСР. Очікується, що збільшення постачання з країн поза OPEC+ забезпечить суттєве підвищення глобального виробництва, що вплине на рівень запасів у країнах ОЕСР.</p>
<h3>Очікуване зростання попиту</h3>
<p>У 2025 році глобальне споживання рідких видів пального прогнозується з приростом на <strong>0.8 млн барелів на добу</strong>, а у 2026 році – на <strong>1.1 млн барелів на добу</strong>. Збільшення попиту відбуватиметься майже повністю за рахунок <strong>не-ОЕСР країн</strong>:</p>
<ul>
<li>Не-ОЕСР країни: +0.9 млн барелів на добу у 2025 та +1.0 млн барелів на добу у 2026 році</li>
<li>Країни ОЕСР: зниження на 0.1 млн барелів на добу у 2025 та стабільний попит у 2026</li>
</ul>
<p>Найбільше зростання прогнозується в Азії:</p>
<ul>
<li>Індія: +0.5 млн барелів на добу протягом двох років</li>
<li>Китай: +0.4 млн барелів на добу до 2026 року</li>
</ul>
<h3>Зростання глобального виробництва рідких видів пального</h3>
<p>Прогноз передбачає суттєве нарощування обсягів виробництва завдяки як планованому підвищенню видобутку в рамках OPEC+, так і <strong>сильному зростанню постачання з країн поза OPEC+</strong>. Очікується:</p>
<ul>
<li>+1.8 млн барелів на добу у 2025 році</li>
<li>+1.1 млн барелів на добу у 2026 році</li>
</ul>
<p>Основними драйверами стануть <strong>США, Бразилія, Канада та Гайана</strong>:</p>
<ul>
<li>Країни поза OPEC+: +1.3 млн барелів на добу у 2025, +0.5 млн барелів на добу у 2026</li>
</ul>
<h3>Запаси нафти в країнах ОЕСР</h3>
<p>Попри відносно слабке зростання попиту та сильне нарощування глобального постачання, прогноз передбачає <strong>збільшення комерційних запасів нафти у країнах ОЕСР</strong>:</p>
<ul>
<li>У середньому 61 день покриття у першій половині 2025 року</li>
<li>62 дні у другій половині 2025 року</li>
<li>66 днів до кінця 2026 року</li>
</ul>
<p>Це значно перевищує діапазон запасів у 2018–2024 роках (за винятком 2020–2021 років пандемії COVID-19).</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-svitovogo-rinku-ridkix-vidiv-palnogo-zrostannya-spozhivannya-i-virobnictva-do-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/liquid-fuels/feed/ ) in 0.27308 seconds, on Apr 29th, 2026 at 9:51 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 29th, 2026 at 10:51 pm UTC -->