<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; логістика нафти</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/logistika-nafti/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 25 Jun 2026 13:42:17 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта дешевшає на очікуваннях відновлення руху через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/154129/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/154129/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 10:00:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154129</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30487-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях відновлення руху через Ормузьку протоку"/><br />Ціни на нафту 24 червня знизилися більш як на 1% і торгувалися поблизу чотиримісячних мінімумів. Ринок відреагував на сигнали про часткове відновлення проходу суден через Ормузьку протоку, 60-денне послаблення санкцій щодо продажу іранської нафти та очікування зниження напруги навколо потоків сирої нафти. Сигнали про часткове відновлення проходу танкерів через Ормузьку протоку знизили геополітичну премію в [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30487-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях відновлення руху через Ормузьку протоку"/><br /><p>Ціни на нафту 24 червня знизилися більш як на 1% і торгувалися поблизу чотиримісячних мінімумів. Ринок відреагував на сигнали про часткове відновлення проходу суден через Ормузьку протоку, 60-денне послаблення санкцій щодо продажу іранської нафти та очікування зниження напруги навколо потоків сирої нафти.</p>
<h3>Сигнали про часткове відновлення проходу танкерів через Ормузьку протоку знизили геополітичну премію в ціні нафти, але логістичні ризики залишаються</h3>
<p>За даними Reuters, ф’ючерси на Brent 24 червня станом на 03:50 GMT подешевшали на 78 центів, або на 1,0%, до $76,30 за барель. West Texas Intermediate знизилася на 78 центів, або на 1,1%, до $72,43 за барель. Обидва еталонні сорти напередодні завершили торги з падінням приблизно на 1% і торкнулися найнижчих рівнів із початку березня.</p>
<p>Товарні стратеги ING пов’язали зниження з позитивними сигналами з Перської затоки та зростанням кількості проходів суден через Ормузьку протоку. Водночас у повідомленні прямо зазначено, що перетини залишаються значно нижчими за довоєнний рівень. Це означає, що ринок реагує не на повне відновлення логістики, а на очікування стабілізації морських потоків.</p>
<p>Додатковим чинником стала дипломатія між США та Іраном. Reuters повідомляє, що Вашингтон надав Тегерану 60-денне послаблення санкцій після початкових мирних переговорів, що дозволяє Ірану продавати нафту. Також зазначено про послаблення бойових дій у Лівані. Оман та Іран домовилися продовжити обговорення майбутнього адміністрування навігації в Ормузькій протоці, тоді як держсекретар США Марко Рубіо заявив, що спроба Ірану запровадити плату за транзит порушувала б міжнародне право.</p>
<p>Логістична напруга зберігається. За даними Reuters, джерело в іранських військових повідомило агентству Fars, що обмежена кількість суден щодня проходить протоку в координації з Військово-морськими силами Корпусу вартових ісламської революції. Дані відстеження суден показали, що у вівторок через протоку пройшли три супертанкери, які раніше були заблоковані. Морська агенція ООН повідомила, що триває план евакуації сотень суден з 11 000 моряків, які опинилися в Перській затоці після перемир’я.</p>
<p>На ринок також вплинули дані щодо запасів у США. Джерела Reuters із посиланням на American Petroleum Institute повідомили, що запаси сирої нафти за тиждень, який завершився 19 червня, скоротилися на 765 000 барелів. Дев’ять аналітиків, опитаних Reuters, у середньому очікували зниження приблизно на 4,5 млн барелів.</p>
<blockquote><p>«Позитивні сигнали з Перської затоки підживлюють оптимізм щодо потоків нафти через Ормузьку протоку. Перетини суднами зросли останніми днями, хоча залишаються значно нижчими за довоєнний рівень», — зазначили товарні стратеги ING.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-extend-decline-expectations-smoother-crude-flows-via-hormuz-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30487-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях відновлення руху через Ормузьку протоку"/><br /><p>Ціни на нафту 24 червня знизилися більш як на 1% і торгувалися поблизу чотиримісячних мінімумів. Ринок відреагував на сигнали про часткове відновлення проходу суден через Ормузьку протоку, 60-денне послаблення санкцій щодо продажу іранської нафти та очікування зниження напруги навколо потоків сирої нафти.</p>
<h3>Сигнали про часткове відновлення проходу танкерів через Ормузьку протоку знизили геополітичну премію в ціні нафти, але логістичні ризики залишаються</h3>
<p>За даними Reuters, ф’ючерси на Brent 24 червня станом на 03:50 GMT подешевшали на 78 центів, або на 1,0%, до $76,30 за барель. West Texas Intermediate знизилася на 78 центів, або на 1,1%, до $72,43 за барель. Обидва еталонні сорти напередодні завершили торги з падінням приблизно на 1% і торкнулися найнижчих рівнів із початку березня.</p>
<p>Товарні стратеги ING пов’язали зниження з позитивними сигналами з Перської затоки та зростанням кількості проходів суден через Ормузьку протоку. Водночас у повідомленні прямо зазначено, що перетини залишаються значно нижчими за довоєнний рівень. Це означає, що ринок реагує не на повне відновлення логістики, а на очікування стабілізації морських потоків.</p>
<p>Додатковим чинником стала дипломатія між США та Іраном. Reuters повідомляє, що Вашингтон надав Тегерану 60-денне послаблення санкцій після початкових мирних переговорів, що дозволяє Ірану продавати нафту. Також зазначено про послаблення бойових дій у Лівані. Оман та Іран домовилися продовжити обговорення майбутнього адміністрування навігації в Ормузькій протоці, тоді як держсекретар США Марко Рубіо заявив, що спроба Ірану запровадити плату за транзит порушувала б міжнародне право.</p>
<p>Логістична напруга зберігається. За даними Reuters, джерело в іранських військових повідомило агентству Fars, що обмежена кількість суден щодня проходить протоку в координації з Військово-морськими силами Корпусу вартових ісламської революції. Дані відстеження суден показали, що у вівторок через протоку пройшли три супертанкери, які раніше були заблоковані. Морська агенція ООН повідомила, що триває план евакуації сотень суден з 11 000 моряків, які опинилися в Перській затоці після перемир’я.</p>
<p>На ринок також вплинули дані щодо запасів у США. Джерела Reuters із посиланням на American Petroleum Institute повідомили, що запаси сирої нафти за тиждень, який завершився 19 червня, скоротилися на 765 000 барелів. Дев’ять аналітиків, опитаних Reuters, у середньому очікували зниження приблизно на 4,5 млн барелів.</p>
<blockquote><p>«Позитивні сигнали з Перської затоки підживлюють оптимізм щодо потоків нафти через Ормузьку протоку. Перетини суднами зросли останніми днями, хоча залишаються значно нижчими за довоєнний рівень», — зазначили товарні стратеги ING.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-extend-decline-expectations-smoother-crude-flows-via-hormuz-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/154129/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 06:20:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil freight]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154127</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br />Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці. Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br /><p>Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці.</p>
<h3>Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення руху через Ормузьку протоку. Іран зняв фактичну блокаду після погодження 60-денного припинення вогню зі США, але рух через протоку залишався лише часткою від довоєнного середнього рівня у 125 суден на добу.</h3>
<p>За оцінками ринку, близько 100 танкерів залишалися всередині Перської затоки з вантажами на борту. Це обмежувало доступність флоту саме в момент, коли близькосхідні виробники почали нарощувати експорт. Вартість найму танкера поза Ормузькою протокою піднялася до $190,5 тис. на добу з $106,5 тис. тижнем раніше. Для дуже великих нафтових танкерів, що перевозять вантажі всередині затоки й мають пройти через Ормуз, середні добові доходи досягли майже $470 тис. на добу.</p>
<p>Reuters також повідомило, що Abu Dhabi National Oil Company активно пропонувала нафту через тендери у червні та заохочувала покупців завантажуватися всередині затоки. Водночас витрати на страхування воєнного ризику знизилися приблизно до 3% вартості судна з майже 5% понад тиждень тому, що скорочувало страхові витрати на сотні тисяч доларів.</p>
<blockquote><p>Брокер Clarksons зазначив, що пропозиція танкерів залишається «винятково обмеженою», а відкриття Ормузу ще сильніше стискає доступну місткість.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/gulf-oil-tanker-rates-nearly-double-middle-east-producers-ramp-up-exports-2026-06-23/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br /><p>Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці.</p>
<h3>Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення руху через Ормузьку протоку. Іран зняв фактичну блокаду після погодження 60-денного припинення вогню зі США, але рух через протоку залишався лише часткою від довоєнного середнього рівня у 125 суден на добу.</h3>
<p>За оцінками ринку, близько 100 танкерів залишалися всередині Перської затоки з вантажами на борту. Це обмежувало доступність флоту саме в момент, коли близькосхідні виробники почали нарощувати експорт. Вартість найму танкера поза Ормузькою протокою піднялася до $190,5 тис. на добу з $106,5 тис. тижнем раніше. Для дуже великих нафтових танкерів, що перевозять вантажі всередині затоки й мають пройти через Ормуз, середні добові доходи досягли майже $470 тис. на добу.</p>
<p>Reuters також повідомило, що Abu Dhabi National Oil Company активно пропонувала нафту через тендери у червні та заохочувала покупців завантажуватися всередині затоки. Водночас витрати на страхування воєнного ризику знизилися приблизно до 3% вартості судна з майже 5% понад тиждень тому, що скорочувало страхові витрати на сотні тисяч доларів.</p>
<blockquote><p>Брокер Clarksons зазначив, що пропозиція танкерів залишається «винятково обмеженою», а відкриття Ормузу ще сильніше стискає доступну місткість.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/gulf-oil-tanker-rates-nearly-double-middle-east-producers-ramp-up-exports-2026-06-23/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 05:18:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений природний газ]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154113</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br />Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном. Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена Через Ормузьку протоку 22 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном.</p>
<h3>Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена</h3>
<p>Через Ормузьку протоку 22 червня проходили нафтові й газові танкери, а рух суден почав поступово відновлюватися після заяви Ірану про закриття протоки на вихідних. За даними Reuters, чотири катарські LNG-танкери без вантажу прямували до Перської затоки.</p>
<p>У нафтовому сегменті два супертанкери, здатні перевозити до 4 млн барелів сирої нафти, зайшли в затоку, один із них прямував до Басри. Ще два менші танкери із сукупним вантажем майже 2 млн барелів нафти вийшли у напрямку Оманської затоки.</p>
<p>За інформацією командування ВМС США в регіоні, у суботу через протоку пройшли 55 торговельних суден із понад 17 млн барелів нафти. Серед суден, що виходили з протоки, були три VLCC із нафтою з ОАЕ, Кувейту та Іраку, а також три танкери з нафтопродуктами.</p>
<blockquote><p>«Хоча добові транзити залишаються нижчими за 125 проходів до бойових дій з Іраном, тенденція є позитивною», — повідомив судновий брокер Clarksons.</p></blockquote>
<p>Reuters також навело дані Національної іранської нафтової компанії: з минулого понеділка через протоку пройшло понад 25 млн барелів іранської нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/shipping-slows-after-iran-says-it-has-again-shut-strait-hormuz-2026-06-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном.</p>
<h3>Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена</h3>
<p>Через Ормузьку протоку 22 червня проходили нафтові й газові танкери, а рух суден почав поступово відновлюватися після заяви Ірану про закриття протоки на вихідних. За даними Reuters, чотири катарські LNG-танкери без вантажу прямували до Перської затоки.</p>
<p>У нафтовому сегменті два супертанкери, здатні перевозити до 4 млн барелів сирої нафти, зайшли в затоку, один із них прямував до Басри. Ще два менші танкери із сукупним вантажем майже 2 млн барелів нафти вийшли у напрямку Оманської затоки.</p>
<p>За інформацією командування ВМС США в регіоні, у суботу через протоку пройшли 55 торговельних суден із понад 17 млн барелів нафти. Серед суден, що виходили з протоки, були три VLCC із нафтою з ОАЕ, Кувейту та Іраку, а також три танкери з нафтопродуктами.</p>
<blockquote><p>«Хоча добові транзити залишаються нижчими за 125 проходів до бойових дій з Іраном, тенденція є позитивною», — повідомив судновий брокер Clarksons.</p></blockquote>
<p>Reuters також навело дані Національної іранської нафтової компанії: з минулого понеділка через протоку пройшло понад 25 млн барелів іранської нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/shipping-slows-after-iran-says-it-has-again-shut-strait-hormuz-2026-06-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ірак готує експорт сирої нафти та naphtha через сирійський Баніяс після шоку в Ормузі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/irak-gotuye-eksport-siro%d1%97-nafti-ta-naphtha-cherez-sirijskij-baniyas-pislya-shoku-v-ormuzi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/irak-gotuye-eksport-siro%d1%97-nafti-ta-naphtha-cherez-sirijskij-baniyas-pislya-shoku-v-ormuzi/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 20 Jun 2026 05:43:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel oil]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Syria]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Сирия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154096</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30461-Ирак_флаг.png" alt="Ірак готує експорт сирої нафти та naphtha через сирійський Баніяс після шоку в Ормузі"/><br />Reuters 19 червня повідомило, що Ірак готує експорт сирої нафти та naphtha через сирійські порти після того, як війна з Іраном обмежила основні маршрути через Перську затоку. Багдад націлюється на 50 тис. барелів на добу сирої нафти через Сирію з липня та планує зберегти цей напрямок і після нормалізації Ормузу. Ірак переводить тимчасовий обхідний маршрут [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30461-Ирак_флаг.png" alt="Ірак готує експорт сирої нафти та naphtha через сирійський Баніяс після шоку в Ормузі"/><br /><p>Reuters 19 червня повідомило, що Ірак готує експорт сирої нафти та naphtha через сирійські порти після того, як війна з Іраном обмежила основні маршрути через Перську затоку. Багдад націлюється на 50 тис. барелів на добу сирої нафти через Сирію з липня та планує зберегти цей напрямок і після нормалізації Ормузу.</p>
<h3>Ірак переводить тимчасовий обхідний маршрут через Сирію у довгостроковий інструмент диверсифікації експорту.</h3>
<p>Ірак готує постачання сирої нафти та naphtha через сирійські порти після того, як війна з Іраном обмежила основні маршрути експорту через Перську затоку, повідомило Reuters із посиланням на сирійських та іракських енергетичних посадовців і джерела на НПЗ.</p>
<p>За даними Reuters, механізм розширює попередню схему постачання мазуту через сирійський порт Баніяс. Початковий обхідний маршрут запрацював у квітні, коли мільйони барелів іракського мазуту перевозили вантажівками через Сирію до Баніяса та реекспортували. Тепер Ірак планує використати той самий напрямок і для сирої нафти.</p>
<p>Ірак зазвичай експортує близько 3,6 млн барелів нафти на добу, з яких до війни з Іраном приблизно 3,4 млн барелів на добу йшли через Басру. За даними Reuters, сира нафта може почати перетинати іраксько-сирійський кордон на рівні близько 50 тис. барелів на добу після готовності завантажувальних потужностей. Рівні постачання naphtha не деталізовано.</p>
<p>Сирія планує протягом тижня додати дві зони розвантаження та відповідні об’єкти для приймання вантажівок. Потужність Баніяса для розвантаження становить у середньому 900 автоцистерн на добу. SOMO також має відкрити офіси в Баніясі.</p>
<p>У квітні SOMO уклала контракти на постачання близько 650 тис. метричних тонн мазуту на місяць у квітні–червні через Сирію. У 2024 році Ірак експортував рекордні 18 млн тонн мазуту, або приблизно 1,5 млн тонн на місяць. Reuters зазначило, що іракський мазут, відвантажений через Сирію, вже прямував до напрямків в Африці та Європі.</p>
<p>Маршрут має операційні ризики. Reuters повідомило про пошкоджені дороги, черги іракських автоцистерн понад 30 км до порту, аварію біля Хомса з розливом тисяч літрів та блокування автоцистерн протестувальниками.</p>
<blockquote><p>«Іракський уряд і міністерство нафти надають найвищого значення диверсифікації маршрутів експорту сирої нафти, зокрема через сирійську територію», — заявив Салім аль-Рікабі, речник міністерства нафти Іраку.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iraq-export-crude-naphtha-through-syria-after-hormuz-shock-2026-06-19/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30461-Ирак_флаг.png" alt="Ірак готує експорт сирої нафти та naphtha через сирійський Баніяс після шоку в Ормузі"/><br /><p>Reuters 19 червня повідомило, що Ірак готує експорт сирої нафти та naphtha через сирійські порти після того, як війна з Іраном обмежила основні маршрути через Перську затоку. Багдад націлюється на 50 тис. барелів на добу сирої нафти через Сирію з липня та планує зберегти цей напрямок і після нормалізації Ормузу.</p>
<h3>Ірак переводить тимчасовий обхідний маршрут через Сирію у довгостроковий інструмент диверсифікації експорту.</h3>
<p>Ірак готує постачання сирої нафти та naphtha через сирійські порти після того, як війна з Іраном обмежила основні маршрути експорту через Перську затоку, повідомило Reuters із посиланням на сирійських та іракських енергетичних посадовців і джерела на НПЗ.</p>
<p>За даними Reuters, механізм розширює попередню схему постачання мазуту через сирійський порт Баніяс. Початковий обхідний маршрут запрацював у квітні, коли мільйони барелів іракського мазуту перевозили вантажівками через Сирію до Баніяса та реекспортували. Тепер Ірак планує використати той самий напрямок і для сирої нафти.</p>
<p>Ірак зазвичай експортує близько 3,6 млн барелів нафти на добу, з яких до війни з Іраном приблизно 3,4 млн барелів на добу йшли через Басру. За даними Reuters, сира нафта може почати перетинати іраксько-сирійський кордон на рівні близько 50 тис. барелів на добу після готовності завантажувальних потужностей. Рівні постачання naphtha не деталізовано.</p>
<p>Сирія планує протягом тижня додати дві зони розвантаження та відповідні об’єкти для приймання вантажівок. Потужність Баніяса для розвантаження становить у середньому 900 автоцистерн на добу. SOMO також має відкрити офіси в Баніясі.</p>
<p>У квітні SOMO уклала контракти на постачання близько 650 тис. метричних тонн мазуту на місяць у квітні–червні через Сирію. У 2024 році Ірак експортував рекордні 18 млн тонн мазуту, або приблизно 1,5 млн тонн на місяць. Reuters зазначило, що іракський мазут, відвантажений через Сирію, вже прямував до напрямків в Африці та Європі.</p>
<p>Маршрут має операційні ризики. Reuters повідомило про пошкоджені дороги, черги іракських автоцистерн понад 30 км до порту, аварію біля Хомса з розливом тисяч літрів та блокування автоцистерн протестувальниками.</p>
<blockquote><p>«Іракський уряд і міністерство нафти надають найвищого значення диверсифікації маршрутів експорту сирої нафти, зокрема через сирійську територію», — заявив Салім аль-Рікабі, речник міністерства нафти Іраку.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iraq-export-crude-naphtha-through-syria-after-hormuz-shock-2026-06-19/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/irak-gotuye-eksport-siro%d1%97-nafti-ta-naphtha-cherez-sirijskij-baniyas-pislya-shoku-v-ormuzi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Постачання через Ормуз відновлюється, але нові умови Ірану залишають ризики для танкерів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/postachannya-cherez-ormuz-vidnovlyuyetsya-ale-novi-umovi-iranu-zalishayut-riziki-dlya-tankeriv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/postachannya-cherez-ormuz-vidnovlyuyetsya-ale-novi-umovi-iranu-zalishayut-riziki-dlya-tankeriv/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Jun 2026 11:30:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude shipments]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[shipping risk]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[протока Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154094</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30459-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Постачання через Ормуз відновлюється, але нові умови Ірану залишають ризики для танкерів"/><br />Reuters 19 червня повідомило про пожвавлення руху через Ормузьку протоку після угоди США й Ірану. Щонайменше чотири танкери з нафтою, нафтопродуктами та LPG зайшли у протоку, а 18 червня зафіксовано 25 комерційних проходів. Водночас трафік лишається значно нижчим за рівень близько 120 проходів на добу до конфлікту. Перші ознаки відновлення морської логістики не знімають ризиків [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30459-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Постачання через Ормуз відновлюється, але нові умови Ірану залишають ризики для танкерів"/><br /><p>Reuters 19 червня повідомило про пожвавлення руху через Ормузьку протоку після угоди США й Ірану. Щонайменше чотири танкери з нафтою, нафтопродуктами та LPG зайшли у протоку, а 18 червня зафіксовано 25 комерційних проходів. Водночас трафік лишається значно нижчим за рівень близько 120 проходів на добу до конфлікту.</p>
<h3>Перші ознаки відновлення морської логістики не знімають ризиків для нафтових і продуктових потоків через Ормуз.</h3>
<p>Нафтові перевезення через Ормузьку протоку 19 червня почали зростати після підписання США та Іраном угоди про припинення вогню. За даними MarineTraffic, які наводить Reuters, щонайменше чотири танкери з сирою нафтою, нафтопродуктами та скрапленим нафтовим газом зайшли у протоку в напрямку іракських портів у Перській затоці.</p>
<p>Окремі судна, які раніше затримувалися через війну, також почали проходити протоку. Reuters повідомило про японський танкер із сирою нафтою, що вийшов з Ормузу в напрямку Японії, а також про індійські супертанкери Desh Vibhor і Desh Vaibhav, які розпочали перехід до Індії.</p>
<p>За даними AXS Marine, 18 червня було зафіксовано 25 комерційних проходів через Ормуз. Це найвищий показник з 18 квітня і більш ніж у п’ять разів вище за середньодобовий рівень перших десяти днів червня. Але він усе ще суттєво нижчий за рівень близько 120 проходів на добу до конфлікту.</p>
<p>Ризики для судноплавства залишаються. Reuters повідомило, що Joint Maritime Information Center попередив про мінну небезпеку та присутність військово-морських сил, а суднам рекомендували уникати схеми розділення руху через мінні ризики. Іранська сторона також заявила про необхідність координації проходу з військово-морськими силами Корпусу вартових ісламської революції.</p>
<p>За повідомленням Reuters, консультативне повідомлення PGSA вказувало, що жодне судно не може проходити Ормузьку протоку без чинного дозволу PGSA. У документі також ішлося про право запровадити страхові збори для судновласників. Судноплавна галузь відкинула систему зборів або мита для водного шляху, який вона вважає міжнародним.</p>
<p>Додатковий сигнал для ринку — рух іранських танкерів. За аналізом United Against Nuclear Iran, який наводить Reuters, 10 завантажених іранських супертанкерів із майже 20 млн барелів рушили з якірної стоянки Чабахар у затоці Оман у напрямку Азії.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-shipments-rise-hormuz-although-questions-grow-over-irans-transit-terms-2026-06-19/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30459-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Постачання через Ормуз відновлюється, але нові умови Ірану залишають ризики для танкерів"/><br /><p>Reuters 19 червня повідомило про пожвавлення руху через Ормузьку протоку після угоди США й Ірану. Щонайменше чотири танкери з нафтою, нафтопродуктами та LPG зайшли у протоку, а 18 червня зафіксовано 25 комерційних проходів. Водночас трафік лишається значно нижчим за рівень близько 120 проходів на добу до конфлікту.</p>
<h3>Перші ознаки відновлення морської логістики не знімають ризиків для нафтових і продуктових потоків через Ормуз.</h3>
<p>Нафтові перевезення через Ормузьку протоку 19 червня почали зростати після підписання США та Іраном угоди про припинення вогню. За даними MarineTraffic, які наводить Reuters, щонайменше чотири танкери з сирою нафтою, нафтопродуктами та скрапленим нафтовим газом зайшли у протоку в напрямку іракських портів у Перській затоці.</p>
<p>Окремі судна, які раніше затримувалися через війну, також почали проходити протоку. Reuters повідомило про японський танкер із сирою нафтою, що вийшов з Ормузу в напрямку Японії, а також про індійські супертанкери Desh Vibhor і Desh Vaibhav, які розпочали перехід до Індії.</p>
<p>За даними AXS Marine, 18 червня було зафіксовано 25 комерційних проходів через Ормуз. Це найвищий показник з 18 квітня і більш ніж у п’ять разів вище за середньодобовий рівень перших десяти днів червня. Але він усе ще суттєво нижчий за рівень близько 120 проходів на добу до конфлікту.</p>
<p>Ризики для судноплавства залишаються. Reuters повідомило, що Joint Maritime Information Center попередив про мінну небезпеку та присутність військово-морських сил, а суднам рекомендували уникати схеми розділення руху через мінні ризики. Іранська сторона також заявила про необхідність координації проходу з військово-морськими силами Корпусу вартових ісламської революції.</p>
<p>За повідомленням Reuters, консультативне повідомлення PGSA вказувало, що жодне судно не може проходити Ормузьку протоку без чинного дозволу PGSA. У документі також ішлося про право запровадити страхові збори для судновласників. Судноплавна галузь відкинула систему зборів або мита для водного шляху, який вона вважає міжнародним.</p>
<p>Додатковий сигнал для ринку — рух іранських танкерів. За аналізом United Against Nuclear Iran, який наводить Reuters, 10 завантажених іранських супертанкерів із майже 20 млн барелів рушили з якірної стоянки Чабахар у затоці Оман у напрямку Азії.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-shipments-rise-hormuz-although-questions-grow-over-irans-transit-terms-2026-06-19/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/postachannya-cherez-ormuz-vidnovlyuyetsya-ale-novi-umovi-iranu-zalishayut-riziki-dlya-tankeriv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Відкриття Ормузької протоки може вивести на ринок до 93 млн барелів неіранської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-vivesti-na-rinok-do-93-mln-bareliv-neiransko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-vivesti-na-rinok-do-93-mln-bareliv-neiransko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Jun 2026 09:07:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Бітум]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[bitumen]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[refinery demand]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[битум]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154085</guid>
		<description><![CDATA[Reuters повідомило, що відкриття Ормузької протоки після проміжної угоди США та Ірану може спричинити зниження цін на близькосхідну нафту, оскільки на ринок вийдуть значні обсяги сировини, заблоковані в Перській затоці. Йдеться про десятки мільйонів барелів на танкерах і потенційне посилення пропозиції для азійських НПЗ. Повернення заблокованої нафти на ринок може посилити короткостроковий надлишок близькосхідної сировини [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Reuters повідомило, що відкриття Ормузької протоки після проміжної угоди США та Ірану може спричинити зниження цін на близькосхідну нафту, оскільки на ринок вийдуть значні обсяги сировини, заблоковані в Перській затоці. Йдеться про десятки мільйонів барелів на танкерах і потенційне посилення пропозиції для азійських НПЗ.</p>
<h3>Повернення заблокованої нафти на ринок може посилити короткостроковий надлишок близькосхідної сировини та тиск на регіональні індикатори.</h3>
<p>За оцінкою Kpler, яку наводить Reuters, повторне відкриття протоки може вивільнити близько 93 млн барелів неіранської нафти з Перської затоки. Окремо зняття американських обмежень з іранської сирої нафти може вивести на ринок приблизно 72 млн барелів, що перебували на танкерах на захід від Чабахара.</p>
<p>Vortexa оцінила, що станом на четвер усередині затоки залишалися 54 супертанкери з приблизно 87 млн барелів нафти. Reuters також зазначило, що виробники Перської затоки збільшували експорт через перевалку ship-to-ship біля ОАЕ та Оману, що тиснуло на спотові диференціали близькосхідної нафти.</p>
<p>Попит з боку Китаю, за даними Energy Aspects, обмежений ремонтом понад 1,8 млн барелів на добу переробних потужностей у липні, зокрема майже 1,2 млн барелів на добу на приватних НПЗ. Водночас Kpler очікує, що попит Індії може підтримати додаткові 400–600 тис. барелів на добу імпорту близькосхідної нафти до серпня. CPC Taiwan заявила про готовність імпортувати важчі сорти з вищим вмістом сірки для виробництва більшого обсягу бітуму та сірки.</p>
<blockquote><p>«Відновлення Ормузької протоки може вивільнити близько 93 млн барелів заблокованої неіранської нафти з Перської затоки», — зазначила аналітикиня Kpler Мую Сюй.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hormuz-reopening-release-wave-oil-supply-depress-prices-2026-06-18/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Reuters повідомило, що відкриття Ормузької протоки після проміжної угоди США та Ірану може спричинити зниження цін на близькосхідну нафту, оскільки на ринок вийдуть значні обсяги сировини, заблоковані в Перській затоці. Йдеться про десятки мільйонів барелів на танкерах і потенційне посилення пропозиції для азійських НПЗ.</p>
<h3>Повернення заблокованої нафти на ринок може посилити короткостроковий надлишок близькосхідної сировини та тиск на регіональні індикатори.</h3>
<p>За оцінкою Kpler, яку наводить Reuters, повторне відкриття протоки може вивільнити близько 93 млн барелів неіранської нафти з Перської затоки. Окремо зняття американських обмежень з іранської сирої нафти може вивести на ринок приблизно 72 млн барелів, що перебували на танкерах на захід від Чабахара.</p>
<p>Vortexa оцінила, що станом на четвер усередині затоки залишалися 54 супертанкери з приблизно 87 млн барелів нафти. Reuters також зазначило, що виробники Перської затоки збільшували експорт через перевалку ship-to-ship біля ОАЕ та Оману, що тиснуло на спотові диференціали близькосхідної нафти.</p>
<p>Попит з боку Китаю, за даними Energy Aspects, обмежений ремонтом понад 1,8 млн барелів на добу переробних потужностей у липні, зокрема майже 1,2 млн барелів на добу на приватних НПЗ. Водночас Kpler очікує, що попит Індії може підтримати додаткові 400–600 тис. барелів на добу імпорту близькосхідної нафти до серпня. CPC Taiwan заявила про готовність імпортувати важчі сорти з вищим вмістом сірки для виробництва більшого обсягу бітуму та сірки.</p>
<blockquote><p>«Відновлення Ормузької протоки може вивільнити близько 93 млн барелів заблокованої неіранської нафти з Перської затоки», — зазначила аналітикиня Kpler Мую Сюй.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hormuz-reopening-release-wave-oil-supply-depress-prices-2026-06-18/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-vivesti-na-rinok-do-93-mln-bareliv-neiransko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Argus: повернення іранської нафти може збільшити попит на звичайний танкерний флот</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/argus-povernennya-iransko%d1%97-nafti-mozhe-zbilshiti-popit-na-zvichajnij-tankernij-flot/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/argus-povernennya-iransko%d1%97-nafti-mozhe-zbilshiti-popit-na-zvichajnij-tankernij-flot/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Jun 2026 06:16:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Freight]]></category>
		<category><![CDATA[Iranian oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[іранська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154080</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30449-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Argus: повернення іранської нафти може збільшити попит на звичайний танкерний флот"/><br />Argus Media 17 червня повідомило, що несакційний ринок танкерів для перевезення сирої нафти може зіткнутися зі зростанням попиту, якщо мирна угода між США та Іраном призведе до зняття обмежень з іранської нафти. Джерело пов’язує це з оцінками судновласників, озвученими на Marine Money Conference у Нью-Йорку. Зміна режиму обмежень щодо іранської нафти може вплинути не лише [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30449-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Argus: повернення іранської нафти може збільшити попит на звичайний танкерний флот"/><br /><p>Argus Media 17 червня повідомило, що несакційний ринок танкерів для перевезення сирої нафти може зіткнутися зі зростанням попиту, якщо мирна угода між США та Іраном призведе до зняття обмежень з іранської нафти. Джерело пов’язує це з оцінками судновласників, озвученими на Marine Money Conference у Нью-Йорку.</p>
<h3>Зміна режиму обмежень щодо іранської нафти може вплинути не лише на видобуток, а й на фрахтовий ринок</h3>
<p>Матеріал Argus стосується одночасно ринків сирої нафти, фрахту, нафтопродуктів і нафтохімії. Його ключовий ринковий зміст полягає в тому, що відновлення легального обігу іранської нафти здатне змінити попит на танкери, які працюють у звичайному, несанкційному сегменті.</p>
<p>Для ринку нафти це важливо через взаємозв’язок між доступністю сировини, маршрутизацією морських вантажів і вартістю перевезення. Якщо обмеження щодо іранської нафти буде знято, частина вантажопотоку може перейти з непрозорих логістичних схем до основного флоту, що працює із відкритим страхуванням, портовим обслуговуванням і комерційним фрахтом.</p>
<p>Argus не наводить у короткому повідомленні кількісної оцінки потенційного приросту попиту на танкери. Тому ринковий висновок у цьому випадку обмежується самим фактом очікування судновласниками можливого перерозподілу фрахтового попиту після зміни режиму щодо іранської нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2841011-iranian-oil-likely-to-return-to-mainstream-fleet" target="_blank">Argus Media</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30449-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Argus: повернення іранської нафти може збільшити попит на звичайний танкерний флот"/><br /><p>Argus Media 17 червня повідомило, що несакційний ринок танкерів для перевезення сирої нафти може зіткнутися зі зростанням попиту, якщо мирна угода між США та Іраном призведе до зняття обмежень з іранської нафти. Джерело пов’язує це з оцінками судновласників, озвученими на Marine Money Conference у Нью-Йорку.</p>
<h3>Зміна режиму обмежень щодо іранської нафти може вплинути не лише на видобуток, а й на фрахтовий ринок</h3>
<p>Матеріал Argus стосується одночасно ринків сирої нафти, фрахту, нафтопродуктів і нафтохімії. Його ключовий ринковий зміст полягає в тому, що відновлення легального обігу іранської нафти здатне змінити попит на танкери, які працюють у звичайному, несанкційному сегменті.</p>
<p>Для ринку нафти це важливо через взаємозв’язок між доступністю сировини, маршрутизацією морських вантажів і вартістю перевезення. Якщо обмеження щодо іранської нафти буде знято, частина вантажопотоку може перейти з непрозорих логістичних схем до основного флоту, що працює із відкритим страхуванням, портовим обслуговуванням і комерційним фрахтом.</p>
<p>Argus не наводить у короткому повідомленні кількісної оцінки потенційного приросту попиту на танкери. Тому ринковий висновок у цьому випадку обмежується самим фактом очікування судновласниками можливого перерозподілу фрахтового попиту після зміни режиму щодо іранської нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2841011-iranian-oil-likely-to-return-to-mainstream-fleet" target="_blank">Argus Media</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/argus-povernennya-iransko%d1%97-nafti-mozhe-zbilshiti-popit-na-zvichajnij-tankernij-flot/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерні компанії можуть тижнями не повертатися до Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/17/tankerni-kompani%d1%97-mozhut-tizhnyami-ne-povertatisya-do-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/17/tankerni-kompani%d1%97-mozhut-tizhnyami-ne-povertatisya-do-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 17 Jun 2026 06:41:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[marine insurance]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морське страхування]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154068</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30437-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерні компанії можуть тижнями не повертатися до Ормузької протоки"/><br />Судновласники не відновлять транзит через Ормузьку протоку протягом кількох тижнів, доки не переконаються, що мирна угода США та Ірану є реальною, повідомив Financial Times генеральний директор японської Mitsui O.S.K. Lines Джотаро Тамура. Reuters підтвердив позицію компанії через її заяву. Навіть після політичної домовленості ринок фрахту й страхування потребує підтвердження безпеки маршруту За даними Reuters, війна, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30437-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерні компанії можуть тижнями не повертатися до Ормузької протоки"/><br /><p>Судновласники не відновлять транзит через Ормузьку протоку протягом кількох тижнів, доки не переконаються, що мирна угода США та Ірану є реальною, повідомив Financial Times генеральний директор японської Mitsui O.S.K. Lines Джотаро Тамура. Reuters підтвердив позицію компанії через її заяву.</p>
<h3>Навіть після політичної домовленості ринок фрахту й страхування потребує підтвердження безпеки маршруту</h3>
<p>За даними Reuters, війна, що почалася наприкінці лютого, значною мірою зупинила судноплавство через маршрут, важливий приблизно для п’ятої частини світового постачання нафти та скрапленого природного газу. Через цей самий коридор також транспортуються окремі промислові товари, зокрема алюміній і карбамід.</p>
<p>Джотаро Тамура заявив Financial Times, що з огляду на досвід останніх місяців відновлення може тривати щонайменше кілька тижнів або навіть місяць. Після оголошення домовленості між Вашингтоном і Тегераном ця оцінка, за даними FT, не змінилася.</p>
<p>Mitsui O.S.K. Lines у заяві Reuters зазначила, що визнає ознаки руху до перемир’я, але операції не будуть відновлені, доки безпеку не буде достатньо підтверджено. Компанія також наголосила на потребі координації з урядами відповідних країн, страховиками та іншими учасниками ринку.</p>
<p>Для паливного ринку це означає, що політична домовленість не автоматично перетворюється на фізичне відновлення потоків. До моменту повернення судноплавства страхові умови, фрахт і логістичні премії можуть залишатися окремим фактором ціноутворення для сирої нафти та нафтопродуктів.</p>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що є ознаки руху до перемир’я. Однак операції не будуть відновлені, доки безпеку не буде достатньо підтверджено», — заявила Mitsui O.S.K. Lines у письмовому коментарі Reuters.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/strait-hormuz-transit-will-take-weeks-resume-largest-tanker-operator-tells-ft-2026-06-16/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30437-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерні компанії можуть тижнями не повертатися до Ормузької протоки"/><br /><p>Судновласники не відновлять транзит через Ормузьку протоку протягом кількох тижнів, доки не переконаються, що мирна угода США та Ірану є реальною, повідомив Financial Times генеральний директор японської Mitsui O.S.K. Lines Джотаро Тамура. Reuters підтвердив позицію компанії через її заяву.</p>
<h3>Навіть після політичної домовленості ринок фрахту й страхування потребує підтвердження безпеки маршруту</h3>
<p>За даними Reuters, війна, що почалася наприкінці лютого, значною мірою зупинила судноплавство через маршрут, важливий приблизно для п’ятої частини світового постачання нафти та скрапленого природного газу. Через цей самий коридор також транспортуються окремі промислові товари, зокрема алюміній і карбамід.</p>
<p>Джотаро Тамура заявив Financial Times, що з огляду на досвід останніх місяців відновлення може тривати щонайменше кілька тижнів або навіть місяць. Після оголошення домовленості між Вашингтоном і Тегераном ця оцінка, за даними FT, не змінилася.</p>
<p>Mitsui O.S.K. Lines у заяві Reuters зазначила, що визнає ознаки руху до перемир’я, але операції не будуть відновлені, доки безпеку не буде достатньо підтверджено. Компанія також наголосила на потребі координації з урядами відповідних країн, страховиками та іншими учасниками ринку.</p>
<p>Для паливного ринку це означає, що політична домовленість не автоматично перетворюється на фізичне відновлення потоків. До моменту повернення судноплавства страхові умови, фрахт і логістичні премії можуть залишатися окремим фактором ціноутворення для сирої нафти та нафтопродуктів.</p>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що є ознаки руху до перемир’я. Однак операції не будуть відновлені, доки безпеку не буде достатньо підтверджено», — заявила Mitsui O.S.K. Lines у письмовому коментарі Reuters.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/strait-hormuz-transit-will-take-weeks-resume-largest-tanker-operator-tells-ft-2026-06-16/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/17/tankerni-kompani%d1%97-mozhut-tizhnyami-ne-povertatisya-do-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Перемир’я навколо Ірану знижує ціну паніки, але не повертає ринку пального нормальність</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/peremirya-navkolo-iranu-znizhuye-cinu-paniki-ale-ne-povertaye-rinku-palnogo-normalnist/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/peremirya-navkolo-iranu-znizhuye-cinu-paniki-ale-ne-povertaye-rinku-palnogo-normalnist/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Apr 2026 06:11:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ceasefire]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[market transparency]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[resource security]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[перемир’я]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[прозорість ринку]]></category>
		<category><![CDATA[ресурсне забезпечення]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153822</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30273-Oil.jpg" alt="Перемир’я навколо Ірану знижує ціну паніки, але не повертає ринку пального нормальність"/><br />Дворівнева реакція енергетичного ринку на перемир’я вже очевидна. З одного боку, фінансові майданчики миттєво відреагували полегшенням: Brent подешевшала приблизно на 13% — до близько 95 доларів за барель, а японський індекс Nikkei зріс на 5% до максимуму за місяць. З іншого боку, фізичний ринок нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу залишається в режимі невизначеності: у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30273-Oil.jpg" alt="Перемир’я навколо Ірану знижує ціну паніки, але не повертає ринку пального нормальність"/><br /><p>Дворівнева реакція енергетичного ринку на перемир’я вже очевидна. З одного боку, фінансові майданчики миттєво відреагували полегшенням: Brent подешевшала приблизно на 13% — до близько 95 доларів за барель, а японський індекс Nikkei зріс на 5% до максимуму за місяць. З іншого боку, фізичний ринок нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу залишається в режимі невизначеності: у регіоні все ще заблоковані десятки мільйонів барелів сировини й продуктів, пошкоджена інфраструктура, а судновласники не мають достатньої впевненості, що коротке перемир’я справді відновить нормальні постачання.</p>
<h3>Ринок пального отримав перепочинок, але не розв’язання кризи</h3>
<p>Перемир’я, на яке погодилися США та Іран, справді зменшує гостроту енергетичної кризи, але не усуває її причини. Йдеться не лише про ціну на нафту, а про здатність ринку фізично переміщати ресурс, відновлювати видобуток і повертати довіру до морських маршрутів.</p>
<h4>Що саме змінило перемир’я</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп погодився на <strong>двотижневе перемир’я</strong> за умови, що Іран припинить блокаду постачання нафти й газу через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Ормузька протока — це вузький морський коридор, через який зазвичай проходить близько <strong>однієї п’ятої світової торгівлі нафтою</strong>.</li>
<li>Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран припинить контратаки й гарантує безпечний прохід суден через протоку.</li>
<li>Фінансові ринки сприйняли цю новину як сигнал до короткострокового зниження ризику дефіциту: <strong>Brent впала приблизно на 13%</strong> — до близько <strong>95 дол./бар.</strong>, а <strong>Nikkei додав 5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Але для ринку пального цього недостатньо. Ціна миттєво реагує на політичний сигнал, тоді як фізичні постачання реагують на зовсім інші речі: реальну безпеку маршруту, наявність танкерів, стан терміналів, готовність трейдерів брати на себе ризик і швидкість повернення видобутку.</p>
<h4>Чому ринок не вірить у швидке повернення до норми</h4>
<ul>
<li>Після оголошення про перемир’я Іран здійснив нові атаки по Ізраїлю та країнах Перської затоки, що одразу показало <strong>крихкість домовленості</strong>.</li>
<li>Війна триває вже <strong>шостий тиждень</strong>, забрала понад <strong>5 000 життів</strong> майже в <strong>десятку країн</strong> і суттєво пошкодила регіональну енергетичну інфраструктуру, включно з нафтовими й газовими об’єктами.</li>
<li>Для ринку це означає, що навіть формальне припинення бойових дій ще не є доказом відновлення стабільних постачань.</li>
</ul>
<p>Саме тут і виникає головна проблема балансу між прозорістю ринку та ресурсним забезпеченням у кризовий період. Щоб ринок працював спокійно, йому потрібні не лише заяви про перемир’я, а <strong>зрозумілі й перевірювані умови проходження суден, ясність щодо тривалості домовленостей і розуміння, які обсяги реально можуть вийти на ринок</strong>. Без цього ціна може тимчасово знижуватися, але фізичне постачання не відновлюватиметься належними темпами.</p>
<h4>Скільки ресурсу зависло в регіоні</h4>
<ul>
<li>У Перській затоці зараз перебувають близько <strong>130 млн барелів сирої нафти</strong> і <strong>46 млн барелів нафтопродуктів</strong>, що розміщені приблизно на <strong>200 танкерах</strong>.</li>
<li>Окремо на суднах затримано ще <strong>1,3 млн тонн скрапленого природного газу</strong>.</li>
<li>Тобто навіть короткострокове відкриття маршруту може дати ринку швидкий ресурсний ефект, бо частина вже виробленого й оплаченого товару просто не може вийти з регіону.</li>
</ul>
<p>Цей обсяг є своєрідним аварійним клапаном для ринку. Якщо судна почнуть проходити безпечно, частина найгострішого дефіциту може бути знята доволі швидко. Але в цьому й полягає межа оптимізму: <em>звільнити накопичений ресурс</em> — це не те саме, що <em>повністю відновити регулярні постачання</em>.</p>
<h4>Чому найбільший удар припав на Азію</h4>
<ul>
<li>Азія залежить від Близького Сходу приблизно на <strong>60%</strong> в імпорті нафти і на <strong>80%</strong> в імпорті газу.</li>
<li>Через різке скорочення постачання низка країн була змушена <strong>обмежувати промислове виробництво</strong> і <strong>нормувати пальне</strong>.</li>
<li>Тому навіть часткове вивільнення заблокованих обсягів дає для азійських економік не просто ціновий, а системний ефект.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал і для всього світового ринку пального. Коли великі імпортери починають обмежувати споживання та перерозподіляти попит, змінюється не лише ціна. Перебудовується вся логіка торгівлі, логістики й закупівельних пріоритетів.</p>
<h4>Де проходить межа між відкриттям протоки й реальним відновленням постачання</h4>
<ul>
<li>Проблема вже не зводиться лише до виходу танкерів із затоки. Не менш важливо, чи погодяться судновласники й фрахтувальники <strong>знову заводити судна назад у регіон</strong>.</li>
<li>Блокада Ормузької протоки різко зменшила доступність танкерів і підняла <strong>фрахтові ставки до рекордних рівнів</strong>.</li>
<li>Судновласники мають підстави для обережності: якщо бойові дії відновляться, судна й екіпажі можуть знову опинитися в пастці.</li>
</ul>
<p>Тому прозорість ринку в кризу — це не абстрактна категорія. Це передусім <strong>довіра до правил гри</strong>. Поки учасники ринку не розуміють, наскільки стійким є перемир’я, вони не повертають тоннаж у зону ризику. А без тоннажу не працює навіть той ресурс, який уже є у наявності.</p>
<h4>Що сталося з видобутком і експортом</h4>
<ul>
<li>Експорт нафти з Близького Сходу через Ормузьку протоку в березні впав приблизно на <strong>13 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це еквівалентно близько <strong>13% світового споживання</strong>.</li>
<li>Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати змогли частково переорієнтувати окремі потоки альтернативними маршрутами.</li>
<li>Попри це, регіональні виробники були змушені зупинити близько <strong>7,5 млн барелів на добу</strong> видобутку в березні.</li>
<li>З цього обсягу на Ірак припало близько <strong>2,8 млн барелів на добу</strong>, а на Саудівську Аравію — близько <strong>1,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці цифри показують головне: навіть якщо на ринок одномоментно вийдуть накопичені в танкерах барелі, це ще не означає автоматичного повернення довоєнного обсягу пропозиції. Частина ресурсу просто не видобувається, а відновлення видобутку — це довший і технічно складніший процес.</p>
<h4>Чому ресурсне забезпечення не відновиться швидко</h4>
<ul>
<li>Запуск нафтових родовищ, особливо на Близькому Сході, є <strong>складним і тривалим процесом</strong>, який навіть у кращому разі займає <strong>тижні</strong>.</li>
<li>Національні нафтові компанії, зокрема <strong>Saudi Aramco</strong> і <strong>Adnoc</strong>, навряд чи поспішатимуть із повним відновленням видобутку без більшої ясності щодо стійкості перемир’я.</li>
<li>Пошкоджені ракетними та дроновими ударами <strong>родовища, нафтопереробні заводи й експортні термінали</strong> потребуватимуть <strong>місяців</strong>, а подекуди й <strong>років</strong> на ремонт.</li>
<li>Ситуацію додатково ускладнює дефіцит <strong>спеціалізованого обладнання</strong> і <strong>кваліфікованої робочої сили</strong>.</li>
<li>Без упевненості в тому, що на ринку буде достатньо танкерів для вивезення сирої нафти, дизеля й авіаційного пального, виробники не захочуть ризикувати запуском потужностей.</li>
</ul>
<p>Саме тому баланс між прозорістю ринку й ресурсним забезпеченням у кризу виглядає так: ринку потрібен не лише фізичний ресурс, а й <strong>видимість майбутнього руху цього ресурсу</strong>. Якщо виробник не впевнений, що продукцію можна буде вивезти, він не відновлює видобуток. Якщо перевізник не впевнений, що судно вийде безпечно, він не повертає танкер. Якщо трейдер не розуміє, чи протримається перемир’я довше двох тижнів, він не закладає нормальний комерційний цикл.</p>
<h4>Що залишиться після навіть оптимістичного сценарію</h4>
<ul>
<li>Навіть якщо Вашингтон і Тегеран домовляться про стале припинення бойових дій і повне відкриття Ормузької протоки, ринок усе одно не повернеться до довоєнної моделі миттєво.</li>
<li>За оцінкою керівника енергетичних досліджень MST Marquee Сола Кавоніка, у середньостроковій перспективі нафтовий ринок може залишатися на <strong>3–5 млн барелів на добу</strong> більш напруженим, ніж очікувалося до війни.</li>
<li>Причина — пошкодження експортної інфраструктури та необхідність відновлювати виснажені запаси.</li>
</ul>
<p>І це, мабуть, головний висновок для ринку пального. Перемир’я прибирає частину негайної паніки, але не стирає накопичених втрат. Воно дає ціновий перепочинок, однак не повертає стару пропозицію, стару логістику і стару передбачуваність. Тому ринок входить не у фазу нормалізації, а у фазу <strong>обережного відновлення під постійним контролем ризиків</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iran-war-ceasefire-pushes-energy-markets-into-twilight-zone-2026-04-08/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30273-Oil.jpg" alt="Перемир’я навколо Ірану знижує ціну паніки, але не повертає ринку пального нормальність"/><br /><p>Дворівнева реакція енергетичного ринку на перемир’я вже очевидна. З одного боку, фінансові майданчики миттєво відреагували полегшенням: Brent подешевшала приблизно на 13% — до близько 95 доларів за барель, а японський індекс Nikkei зріс на 5% до максимуму за місяць. З іншого боку, фізичний ринок нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу залишається в режимі невизначеності: у регіоні все ще заблоковані десятки мільйонів барелів сировини й продуктів, пошкоджена інфраструктура, а судновласники не мають достатньої впевненості, що коротке перемир’я справді відновить нормальні постачання.</p>
<h3>Ринок пального отримав перепочинок, але не розв’язання кризи</h3>
<p>Перемир’я, на яке погодилися США та Іран, справді зменшує гостроту енергетичної кризи, але не усуває її причини. Йдеться не лише про ціну на нафту, а про здатність ринку фізично переміщати ресурс, відновлювати видобуток і повертати довіру до морських маршрутів.</p>
<h4>Що саме змінило перемир’я</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп погодився на <strong>двотижневе перемир’я</strong> за умови, що Іран припинить блокаду постачання нафти й газу через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Ормузька протока — це вузький морський коридор, через який зазвичай проходить близько <strong>однієї п’ятої світової торгівлі нафтою</strong>.</li>
<li>Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран припинить контратаки й гарантує безпечний прохід суден через протоку.</li>
<li>Фінансові ринки сприйняли цю новину як сигнал до короткострокового зниження ризику дефіциту: <strong>Brent впала приблизно на 13%</strong> — до близько <strong>95 дол./бар.</strong>, а <strong>Nikkei додав 5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Але для ринку пального цього недостатньо. Ціна миттєво реагує на політичний сигнал, тоді як фізичні постачання реагують на зовсім інші речі: реальну безпеку маршруту, наявність танкерів, стан терміналів, готовність трейдерів брати на себе ризик і швидкість повернення видобутку.</p>
<h4>Чому ринок не вірить у швидке повернення до норми</h4>
<ul>
<li>Після оголошення про перемир’я Іран здійснив нові атаки по Ізраїлю та країнах Перської затоки, що одразу показало <strong>крихкість домовленості</strong>.</li>
<li>Війна триває вже <strong>шостий тиждень</strong>, забрала понад <strong>5 000 життів</strong> майже в <strong>десятку країн</strong> і суттєво пошкодила регіональну енергетичну інфраструктуру, включно з нафтовими й газовими об’єктами.</li>
<li>Для ринку це означає, що навіть формальне припинення бойових дій ще не є доказом відновлення стабільних постачань.</li>
</ul>
<p>Саме тут і виникає головна проблема балансу між прозорістю ринку та ресурсним забезпеченням у кризовий період. Щоб ринок працював спокійно, йому потрібні не лише заяви про перемир’я, а <strong>зрозумілі й перевірювані умови проходження суден, ясність щодо тривалості домовленостей і розуміння, які обсяги реально можуть вийти на ринок</strong>. Без цього ціна може тимчасово знижуватися, але фізичне постачання не відновлюватиметься належними темпами.</p>
<h4>Скільки ресурсу зависло в регіоні</h4>
<ul>
<li>У Перській затоці зараз перебувають близько <strong>130 млн барелів сирої нафти</strong> і <strong>46 млн барелів нафтопродуктів</strong>, що розміщені приблизно на <strong>200 танкерах</strong>.</li>
<li>Окремо на суднах затримано ще <strong>1,3 млн тонн скрапленого природного газу</strong>.</li>
<li>Тобто навіть короткострокове відкриття маршруту може дати ринку швидкий ресурсний ефект, бо частина вже виробленого й оплаченого товару просто не може вийти з регіону.</li>
</ul>
<p>Цей обсяг є своєрідним аварійним клапаном для ринку. Якщо судна почнуть проходити безпечно, частина найгострішого дефіциту може бути знята доволі швидко. Але в цьому й полягає межа оптимізму: <em>звільнити накопичений ресурс</em> — це не те саме, що <em>повністю відновити регулярні постачання</em>.</p>
<h4>Чому найбільший удар припав на Азію</h4>
<ul>
<li>Азія залежить від Близького Сходу приблизно на <strong>60%</strong> в імпорті нафти і на <strong>80%</strong> в імпорті газу.</li>
<li>Через різке скорочення постачання низка країн була змушена <strong>обмежувати промислове виробництво</strong> і <strong>нормувати пальне</strong>.</li>
<li>Тому навіть часткове вивільнення заблокованих обсягів дає для азійських економік не просто ціновий, а системний ефект.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал і для всього світового ринку пального. Коли великі імпортери починають обмежувати споживання та перерозподіляти попит, змінюється не лише ціна. Перебудовується вся логіка торгівлі, логістики й закупівельних пріоритетів.</p>
<h4>Де проходить межа між відкриттям протоки й реальним відновленням постачання</h4>
<ul>
<li>Проблема вже не зводиться лише до виходу танкерів із затоки. Не менш важливо, чи погодяться судновласники й фрахтувальники <strong>знову заводити судна назад у регіон</strong>.</li>
<li>Блокада Ормузької протоки різко зменшила доступність танкерів і підняла <strong>фрахтові ставки до рекордних рівнів</strong>.</li>
<li>Судновласники мають підстави для обережності: якщо бойові дії відновляться, судна й екіпажі можуть знову опинитися в пастці.</li>
</ul>
<p>Тому прозорість ринку в кризу — це не абстрактна категорія. Це передусім <strong>довіра до правил гри</strong>. Поки учасники ринку не розуміють, наскільки стійким є перемир’я, вони не повертають тоннаж у зону ризику. А без тоннажу не працює навіть той ресурс, який уже є у наявності.</p>
<h4>Що сталося з видобутком і експортом</h4>
<ul>
<li>Експорт нафти з Близького Сходу через Ормузьку протоку в березні впав приблизно на <strong>13 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це еквівалентно близько <strong>13% світового споживання</strong>.</li>
<li>Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати змогли частково переорієнтувати окремі потоки альтернативними маршрутами.</li>
<li>Попри це, регіональні виробники були змушені зупинити близько <strong>7,5 млн барелів на добу</strong> видобутку в березні.</li>
<li>З цього обсягу на Ірак припало близько <strong>2,8 млн барелів на добу</strong>, а на Саудівську Аравію — близько <strong>1,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці цифри показують головне: навіть якщо на ринок одномоментно вийдуть накопичені в танкерах барелі, це ще не означає автоматичного повернення довоєнного обсягу пропозиції. Частина ресурсу просто не видобувається, а відновлення видобутку — це довший і технічно складніший процес.</p>
<h4>Чому ресурсне забезпечення не відновиться швидко</h4>
<ul>
<li>Запуск нафтових родовищ, особливо на Близькому Сході, є <strong>складним і тривалим процесом</strong>, який навіть у кращому разі займає <strong>тижні</strong>.</li>
<li>Національні нафтові компанії, зокрема <strong>Saudi Aramco</strong> і <strong>Adnoc</strong>, навряд чи поспішатимуть із повним відновленням видобутку без більшої ясності щодо стійкості перемир’я.</li>
<li>Пошкоджені ракетними та дроновими ударами <strong>родовища, нафтопереробні заводи й експортні термінали</strong> потребуватимуть <strong>місяців</strong>, а подекуди й <strong>років</strong> на ремонт.</li>
<li>Ситуацію додатково ускладнює дефіцит <strong>спеціалізованого обладнання</strong> і <strong>кваліфікованої робочої сили</strong>.</li>
<li>Без упевненості в тому, що на ринку буде достатньо танкерів для вивезення сирої нафти, дизеля й авіаційного пального, виробники не захочуть ризикувати запуском потужностей.</li>
</ul>
<p>Саме тому баланс між прозорістю ринку й ресурсним забезпеченням у кризу виглядає так: ринку потрібен не лише фізичний ресурс, а й <strong>видимість майбутнього руху цього ресурсу</strong>. Якщо виробник не впевнений, що продукцію можна буде вивезти, він не відновлює видобуток. Якщо перевізник не впевнений, що судно вийде безпечно, він не повертає танкер. Якщо трейдер не розуміє, чи протримається перемир’я довше двох тижнів, він не закладає нормальний комерційний цикл.</p>
<h4>Що залишиться після навіть оптимістичного сценарію</h4>
<ul>
<li>Навіть якщо Вашингтон і Тегеран домовляться про стале припинення бойових дій і повне відкриття Ормузької протоки, ринок усе одно не повернеться до довоєнної моделі миттєво.</li>
<li>За оцінкою керівника енергетичних досліджень MST Marquee Сола Кавоніка, у середньостроковій перспективі нафтовий ринок може залишатися на <strong>3–5 млн барелів на добу</strong> більш напруженим, ніж очікувалося до війни.</li>
<li>Причина — пошкодження експортної інфраструктури та необхідність відновлювати виснажені запаси.</li>
</ul>
<p>І це, мабуть, головний висновок для ринку пального. Перемир’я прибирає частину негайної паніки, але не стирає накопичених втрат. Воно дає ціновий перепочинок, однак не повертає стару пропозицію, стару логістику і стару передбачуваність. Тому ринок входить не у фазу нормалізації, а у фазу <strong>обережного відновлення під постійним контролем ризиків</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iran-war-ceasefire-pushes-energy-markets-into-twilight-zone-2026-04-08/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/peremirya-navkolo-iranu-znizhuye-cinu-paniki-ale-ne-povertaye-rinku-palnogo-normalnist/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейське нафтопостачання під тиском: як логістичні ризики та перерозподіл потоків підвищують ціну «надійності»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/09/yevropejske-naftopostachannya-pid-tiskom-yak-logistichni-riziki-ta-pererozpodil-potokiv-pidvishhuyut-cinu-nadijnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/09/yevropejske-naftopostachannya-pid-tiskom-yak-logistichni-riziki-ta-pererozpodil-potokiv-pidvishhuyut-cinu-nadijnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 Jan 2026 06:42:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Atlantic flows енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[CPC]]></category>
		<category><![CDATA[energy logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[Атлантичні потоки]]></category>
		<category><![CDATA[венесуельська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153509</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30056-Нефть.jpg" alt="Європейське нафтопостачання під тиском: як логістичні ризики та перерозподіл потоків підвищують ціну «надійності»"/><br />Комбінація ризиків у Чорному морі, обмежень на маршруті Каспійського трубопровідного консорціуму та переналаштування венесуельських нафтових потоків у бік США формує для Європи нову реальність. Фізичного дефіциту може не бути, проте логістика стає дорожчою, а доступність альтернативних барелів — менш передбачуваною. Це підсилює волатильність премій, спредів і підвищує кінцеву вартість імпорту. Логістика та диверсифікація: чому Європі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30056-Нефть.jpg" alt="Європейське нафтопостачання під тиском: як логістичні ризики та перерозподіл потоків підвищують ціну «надійності»"/><br /><p>Комбінація ризиків у Чорному морі, обмежень на маршруті Каспійського трубопровідного консорціуму та переналаштування венесуельських нафтових потоків у бік США формує для Європи нову реальність. Фізичного дефіциту може не бути, проте логістика стає дорожчою, а доступність альтернативних барелів — менш передбачуваною. Це підсилює волатильність премій, спредів і підвищує кінцеву вартість імпорту.</p>
<h3>Логістика та диверсифікація: чому Європі стає «дорожче й складніше»</h3>
<ul>
<li><strong>Подвійний тиск на ринок</strong> формується через зростання логістичних витрат та перерозподіл атлантичних потоків.</li>
<li><em>Логістична ціна</em> бареля зростає через страхування, премії ризику, фрахт, портові витрати та обхідні маршрути.</li>
<li><strong>Перемальовування потоків</strong> означає зміну доступності альтернативних сортів для ЄС і швидкі коливання диференціалів.</li>
</ul>
<h3>Чорне море: дрони, страхування і дорожча доставка</h3>
<ul>
<li>8 січня 2026 року Reuters повідомив про <strong>атаку дрона на танкер у Чорному морі</strong>, після чого судно було перенаправлене до турецької стоянки.</li>
<li>Попередні інциденти вже призводили до <strong>зростання страхових ставок war-risk</strong>, що автоматично закладається у фрахт і контракти з доставкою.</li>
<li>Затримки та перенаправлення означають <em>демередж</em> — плату за простій суден, а також збої графіків постачання нафти й нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть без масштабної ескалації Чорне море додає до кожної тонни та бареля компонент плати за ризик, який безпосередньо відчуває європейський імпортер.</p>
<h3>CPC як вузьке місце: системний ефект одного термінала</h3>
<ul>
<li><strong>CPC</strong> є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти через Чорне море.</li>
<li>За даними Reuters, у грудні експорт <strong>CPC Blend</strong> мав бути найнижчим за 14 місяців через погоду, наслідки ударів і ремонти інфраструктури.</li>
<li>Upstream з посиланням на оцінки Kpler вказував, що <strong>експорт через CPC-термінал знизився приблизно на третину</strong>.</li>
</ul>
<ul>
<li>Обмеження одного вузла миттєво транслюється у <strong>премії та диференціали</strong> на суміжних ринках.</li>
<li>Менше барелів з Чорного моря означає <em>ефект доміно</em> для Атлантики: зростає конкуренція за заміщення з Північного моря, Західної Африки, США та Латинської Америки.</li>
<li>Ринок готовий платити більше за <strong>надійні маршрути</strong>, що підвищує ціни на умовах CIF та delivered для Європи.</li>
</ul>
<p>Висновок: CPC — це не лише казахстанський маршрут, а фактор атлантичного балансування і премії за надійність для ЄС.</p>
<h3>Венесуела → США: як змінюються атлантичні потоки</h3>
<ul>
<li>Reuters повідомив, що трейдер <strong>Vitol</strong> отримав попередню спеціальну ліцензію США на переговори щодо імпорту та експорту венесуельської нафти <strong>на 18 місяців</strong>.</li>
<li>Обговорюється маркетинг венесуельської нафти Vitol і Trafigura, а також рамка постачання <strong>до 50 млн барелів</strong> у США.</li>
<li>Financial Times фіксує, що американські компанії вимагають <em>жорстких гарантій</em> перед великими інвестиціями, що обмежує швидкість приросту видобутку.</li>
</ul>
<ul>
<li>Якщо США забирають більше важких і кислих сортів, <strong>доступність альтернатив для Європи скорочується</strong>.</li>
<li>Концентрація маркетингу у кількох трейдерів прискорює <em>перепрайсинг ризиків</em> і підвищує роль премій та умов постачання.</li>
</ul>
<p>Висновок: венесуельський фактор впливає не лише на котирування, а на те, які барелі та на яких умовах будуть доступні в Атлантиці у найближчі місяці й квартали.</p>
<h3>Як це впливає на спреди, премії та ринок продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Премія ризику в доставці</strong> збільшує різницю між FOB і delivered цінами.</li>
<li><strong>Диференціали сортів</strong> зростають на користь нафти з надійнішою логістикою.</li>
<li>Навіть за сигналів достатньої пропозиції, таких як <em>перехід дизельного ринку в contango</em>, логістичний шок може швидко повернути премії та маржі.</li>
</ul>
<h3>У короткому горизонті головний ризик для Європи й України — не відсутність нафти, а дорожча та менш передбачувана доставка. У середньому горизонті перерозподіл атлантичних потоків може обмежувати доступність альтернатив саме тоді, коли логістика стає вузьким місцем.</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.ft.com">Financial Times</a>, <a href="https://www.upstreamonline.com">Upstream</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30056-Нефть.jpg" alt="Європейське нафтопостачання під тиском: як логістичні ризики та перерозподіл потоків підвищують ціну «надійності»"/><br /><p>Комбінація ризиків у Чорному морі, обмежень на маршруті Каспійського трубопровідного консорціуму та переналаштування венесуельських нафтових потоків у бік США формує для Європи нову реальність. Фізичного дефіциту може не бути, проте логістика стає дорожчою, а доступність альтернативних барелів — менш передбачуваною. Це підсилює волатильність премій, спредів і підвищує кінцеву вартість імпорту.</p>
<h3>Логістика та диверсифікація: чому Європі стає «дорожче й складніше»</h3>
<ul>
<li><strong>Подвійний тиск на ринок</strong> формується через зростання логістичних витрат та перерозподіл атлантичних потоків.</li>
<li><em>Логістична ціна</em> бареля зростає через страхування, премії ризику, фрахт, портові витрати та обхідні маршрути.</li>
<li><strong>Перемальовування потоків</strong> означає зміну доступності альтернативних сортів для ЄС і швидкі коливання диференціалів.</li>
</ul>
<h3>Чорне море: дрони, страхування і дорожча доставка</h3>
<ul>
<li>8 січня 2026 року Reuters повідомив про <strong>атаку дрона на танкер у Чорному морі</strong>, після чого судно було перенаправлене до турецької стоянки.</li>
<li>Попередні інциденти вже призводили до <strong>зростання страхових ставок war-risk</strong>, що автоматично закладається у фрахт і контракти з доставкою.</li>
<li>Затримки та перенаправлення означають <em>демередж</em> — плату за простій суден, а також збої графіків постачання нафти й нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть без масштабної ескалації Чорне море додає до кожної тонни та бареля компонент плати за ризик, який безпосередньо відчуває європейський імпортер.</p>
<h3>CPC як вузьке місце: системний ефект одного термінала</h3>
<ul>
<li><strong>CPC</strong> є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти через Чорне море.</li>
<li>За даними Reuters, у грудні експорт <strong>CPC Blend</strong> мав бути найнижчим за 14 місяців через погоду, наслідки ударів і ремонти інфраструктури.</li>
<li>Upstream з посиланням на оцінки Kpler вказував, що <strong>експорт через CPC-термінал знизився приблизно на третину</strong>.</li>
</ul>
<ul>
<li>Обмеження одного вузла миттєво транслюється у <strong>премії та диференціали</strong> на суміжних ринках.</li>
<li>Менше барелів з Чорного моря означає <em>ефект доміно</em> для Атлантики: зростає конкуренція за заміщення з Північного моря, Західної Африки, США та Латинської Америки.</li>
<li>Ринок готовий платити більше за <strong>надійні маршрути</strong>, що підвищує ціни на умовах CIF та delivered для Європи.</li>
</ul>
<p>Висновок: CPC — це не лише казахстанський маршрут, а фактор атлантичного балансування і премії за надійність для ЄС.</p>
<h3>Венесуела → США: як змінюються атлантичні потоки</h3>
<ul>
<li>Reuters повідомив, що трейдер <strong>Vitol</strong> отримав попередню спеціальну ліцензію США на переговори щодо імпорту та експорту венесуельської нафти <strong>на 18 місяців</strong>.</li>
<li>Обговорюється маркетинг венесуельської нафти Vitol і Trafigura, а також рамка постачання <strong>до 50 млн барелів</strong> у США.</li>
<li>Financial Times фіксує, що американські компанії вимагають <em>жорстких гарантій</em> перед великими інвестиціями, що обмежує швидкість приросту видобутку.</li>
</ul>
<ul>
<li>Якщо США забирають більше важких і кислих сортів, <strong>доступність альтернатив для Європи скорочується</strong>.</li>
<li>Концентрація маркетингу у кількох трейдерів прискорює <em>перепрайсинг ризиків</em> і підвищує роль премій та умов постачання.</li>
</ul>
<p>Висновок: венесуельський фактор впливає не лише на котирування, а на те, які барелі та на яких умовах будуть доступні в Атлантиці у найближчі місяці й квартали.</p>
<h3>Як це впливає на спреди, премії та ринок продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Премія ризику в доставці</strong> збільшує різницю між FOB і delivered цінами.</li>
<li><strong>Диференціали сортів</strong> зростають на користь нафти з надійнішою логістикою.</li>
<li>Навіть за сигналів достатньої пропозиції, таких як <em>перехід дизельного ринку в contango</em>, логістичний шок може швидко повернути премії та маржі.</li>
</ul>
<h3>У короткому горизонті головний ризик для Європи й України — не відсутність нафти, а дорожча та менш передбачувана доставка. У середньому горизонті перерозподіл атлантичних потоків може обмежувати доступність альтернатив саме тоді, коли логістика стає вузьким місцем.</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.ft.com">Financial Times</a>, <a href="https://www.upstreamonline.com">Upstream</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/09/yevropejske-naftopostachannya-pid-tiskom-yak-logistichni-riziki-ta-pererozpodil-potokiv-pidvishhuyut-cinu-nadijnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/logistika-nafti/feed/ ) in 0.28851 seconds, on Jun 25th, 2026 at 11:06 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 26th, 2026 at 12:06 am UTC -->