Іmperial Oil, афілійована компанія ExxonMobil у Канаді, завершила будівництво установки з виробництва відновлюваного дизельного пального на НПЗ Страткона (провінція Альберта). Підприємство має проєктну потужність до 20 тис. барелів на добу, що зробить його найбільшим виробником у країні. Пальне призначене для постачання клієнтам західної Канади та забезпечення власних операцій компанії у північній Альберті.

Imperial Oil — новий етап у декарбонізації важкого транспорту

Джерело: Terminal

За матеріалами (07.08.2025): Rigzone

Європейська Комісія офіційно схвалила нову методологію для визначення низьковуглецевого водню та пального, яка має забезпечувати мінімум 70% скорочення викидів парникових газів порівняно з використанням викопного пального без уловлювання викидів. Попри покращення порівняно з попереднім проєктом, галузева асоціація Hydrogen Europe розкритикувала фінальну версію за надмірну бюрократію та ризики для інвестицій.

Деталі нового регулювання

• 70% обов’язкове скорочення викидів для класифікації як низьковуглецевого пального.
• Зниження стандартного значення upstream CO2 для природного газу з 8.4 до 4.9 гCO2/MJH2.
• Врахування біомаси та біопального для зменшення вуглецевої інтенсивності.
• Поліпшений підхід до побічного продукту у вигляді твердого вуглецю.

«Текст усе ще значно не відповідає потребам для розвитку низьковуглецевого водневого ринку, хоча фінальна версія містить кілька поліпшень. Ми вітаємо зусилля Єврокомісії врахувати результати консультацій», – йдеться в пресрелізі Hydrogen Europe.

Критика галузі

Hydrogen Europe застерігає, що нова методологія створює надмірні вимоги до звітності та адміністративні перепони для компаній-піонерів водневої галузі.

«Замість створення умов для залучення інвестицій у чисті технології до Європи, це ризикує їх відштовхнути. Справжня декарбонізація вимагає чіткості та гнучкості, а не додаткової складності та бюрократії», – заявив CEO асоціації Йорго Хадзімаркакіс.

Джерело: Terminal

За матеріалами: qcintel.com European Commission

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Японська програма субсидій для розвитку виробництва та використання низьковуглецевого палива — водню, аміаку та e-метану — викликала значний інтерес серед девелоперів проєктів. Попри обмежений бюджет, кількість заявок перевищила очікування.

Сильна конкуренція за державні стимули

Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (Meti) повідомило про високий рівень попиту на державну підтримку для низьковуглецевих проєктів. Директор департаменту водню та аміаку Meti Дайсуке Хірота заявив, що програма субсидій була перевищена за кількістю заявок:

Інтерес значно перевищив бюджет у 3 трлн ієн (20 мільярдів доларів). Це справді конкурентний процес. Ми зараз оцінюємо та перевіряємо ці проєкти.

• Було подано 27 заявок на участь у програмі.
• Процес прийому заявок завершився наприкінці березня.
• Оцінювання проєктів триває.

Контекст та наслідки

Японія прагне пришвидшити декарбонізацію енергетичного сектору, стимулюючи розвиток технологій виробництва та використання низьковуглецевого палива. Такий інтерес до програми демонструє зростання уваги інвесторів до сталих рішень.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Energy Intelligence.

Додаткові джерела інформації:

• Meti Press Releases
• Japan Energy Summit

Замовити тижневий звіт по ринку

Глобальний інвестиційний тренд: менше нафти, більше альтернатив

Світові інвестиції у сектор постачання викопного палива у 2025 році очікуються на рівні **1 трлн доларів США**, що на **2% менше** за показники 2024 року. Це перше скорочення з 2020 року, що пов’язане з:

• різким падінням цін на нафту
• зростанням витрат через тарифи та інфляцію
• ризиками перенасичення ринку

Інвестиції в нафтову галузь (upstream) мають зменшитися на **близько 4%** – до рівня **менше ніж 570 млрд дол.**, а інвестиції в розвідку та видобуток нафти – орієнтовно на **6%**, переважно через зниження прибутковості у США.

Тиск витрат і зміни на ринку переробки

• Виробничі витрати зростають – на 3% для традиційних виробників, що знижує активність за наявних бюджетів.
• Маржа сервісних компаній скорочується, що може вдарити по якості та швидкості реалізації бурових і інфраструктурних робіт.
• Інвестиції в нафтопереробку у 2025 році досягнуть історичного мінімуму – близько 1 млн барелів на добу нових потужностей компенсуються аналогічними закриттями, тобто **загальний обсяг не зміниться**.
• Понад **90% таких інвестицій припадає на країни, що розвиваються**, у порівнянні з 66% у 2015 році.

Ставка на альтернативу: біопаливо, водень і CCUS

• У 2025 році інвестиції у **біопаливо, біогази та низьковуглецевий водень** зростуть на **30%** – майже до **25 млрд дол.**, після зростання на 20% у 2024 році.
• Рушіями залишаються **політики підтримки** – квоти, мандати, податкові стимули (особливо в США, Бразилії та ЄС).
• Попри скасування або затримки деяких проєктів, **інвестиції в «зелені» водневі проєкти** сягнуть **8 млрд дол.** (+70% за рік).

Зниження кліматичних амбіцій на тлі підвищених витрат

У 2024 році нафтові й газові компанії інвестували лише **22 млрд дол.** у низьковуглецеві технології – на **25% менше**, ніж у 2023-му. У 2025 році очікується подальше падіння на **10%**, попри активність нових гравців: **великих незалежних і національних компаній**.

CCUS: багато планів, мало фінансування

• У 2024 році у вловлювання та зберігання CO₂ (CCUS) інвестовано **4 млрд дол.**, діє понад **50 млн тонн** щорічної потужності.
• Для реалізації всіх затверджених проєктів до 2030 року потужність має зрости у **10 разів** – до **430 млн тонн**, а інвестиції відповідно мають зрости у рази.

Існує стійкий інвестиційний портфель проєктів CCUS, що вже мають затверджене фінансування, але потребують масштабного збільшення інвестицій у найближчі три роки.

Висновок для України

Глобальне зниження інвестицій у видобуток і переробку викопного палива відкриває нові вікна можливостей для України у сфері:

• розвитку біопалива (особливо з урахуванням агропотенціалу країни)
• інтеграції у європейські водневі ініціативи
• участі в проєктах із вловлювання вуглецю на базі ТЕС та нафтопереробних підприємств

Водночас зменшення інвестицій у нафтопереробку означає ризики для регіональних ринків пального, зокрема щодо **стабільності постачання дизельного пального та бензину**. Україні варто стратегічно переосмислити довгострокові пріоритети у формуванні енергетичного балансу.

—

Джерело: Terminal
За матеріалами:

* IEA World Energy Investment 2025
Додаткові джерела інформації:
* IEA Investment Topics
* IRENA Global Renewables Investment Data

Попри амбітні національні стратегії, розвиток ринку водню залишається фрагментованим і обмеженим окремими секторами. Висока собівартість, відсутність довгострокового попиту та регуляторна невизначеність стримують інвестиції.

Секторна трансформація замість загальної водневої революції

• На Всесвітньому енергетичному конгресі в Абу-Дабі відбулося обговорення проблем впровадження низьковуглецевого водню. Очікуваний розвиток торгівлі між Європою та регіоном MENA (Близький Схід і Північна Африка) поки що залишається під загрозою.
• Головні бар’єри: висока вартість виробництва, нестача гарантованого попиту, і невизначеність політик — стримують запуск навіть флагманських проєктів.
• Навіть NEOM Green Hydrogen у Саудівській Аравії, що має бути найбільшим у світі, забезпечив лише третину довгострокових контрактів на майбутній обсяг виробництва.

Європейський підхід: натиск і підтримка

• ЄС через RED III визначає чіткі цілі для морського та авіаційного секторів, зобов’язуючи використовувати синтетичні палива, створені з водню (e-метанол, e-керосин).
• Програми типу H2Global у Німеччині стимулюють різницю між довгостроковими цінами виробників і короткостроковими контрактами покупців. Але масштаб поки недостатній.
• Ініціативи CORSIA для авіації та IMO для судноплавства — перші глобальні кроки до вуглецевого ціноутворення для транспорту.

Проблема водневого ринку: відсутність попиту без ринку, і ринку без попиту

“Ми намагаємося створити ринок буквально з нічого, ми на самому початку,” — зазначив Фредерік Беліц з Aurora Energy Research.

“Ніхто не хоче підписувати 10-річний контракт, ніхто не може нести цей ризик,” — зазначив Ян Гайцманн, CEO Zero Emissions Traders Alliance.

• Виробники водню шукають довгострокові контракти, а промислові споживачі та енергокомпанії очікують зниження цін у майбутньому.
• Водночас зростання ВДЕ викликає низькі або від’ємні ціни на електроенергію в Європі — це відкриває можливості для водню як засобу сезонного зберігання та балансування.

Внутрішній попит замість експорту: виклик для країн MENA

• Країни MENA інвестували мільярди в електролізери (зокрема в NEOM), але не мають забезпеченого експорту.
• Саудівська Аравія та ОАЕ вимушені формувати внутрішній попит, щоб уникнути втрат і незатребуваних активів.
• Рішення: впровадження жорстких правил, квот і фінансових стимулів для внутрішнього споживання зеленого та блакитного водню.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com, Reuters Sustainable Business, H2Global

Додаткові джерела інформації по темі:

* S\&P Global: Policy Barriers in MENA
* Transport & Environment: Водень у транспорті
* IEA Global Hydrogen Review 2024