<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; мережі АЗС</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/merezhi-azs/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 18 Aug 2026 09:28:06 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Ціновий шок, а не паливна криза: що насправді відбувається на ринку пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/cinovij-shok-a-ne-palivna-kriza-shho-naspravdi-vidbuvayetsya-na-rinku-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/cinovij-shok-a-ne-palivna-kriza-shho-naspravdi-vidbuvayetsya-na-rinku-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 05:00:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[A-95 gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[diesel fuel]]></category>
		<category><![CDATA[filling-station networks]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel security]]></category>
		<category><![CDATA[import parity]]></category>
		<category><![CDATA[information warfare]]></category>
		<category><![CDATA[Russian disinformation]]></category>
		<category><![CDATA[бензин А-95]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[імпортний паритет]]></category>
		<category><![CDATA[інформаційна війна]]></category>
		<category><![CDATA[мережі АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[паливна безпека]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[російська дезінформація]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154606</guid>
		<description><![CDATA[Називати ситуацію на українському ринку пального «паливною кризою» — фактична й професійна помилка. Криза — це фізична нестача ресурсу, масові черги, системні ліміти продажу, критичне скорочення запасів і нездатність ринку забезпечити поточне споживання. Жодної з цих ознак наведеними даними не доведено. Підтверджено інше: Україна пережила сильний ціновий шок, особливо у дизельному сегменті, швидке коригування цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Називати ситуацію на українському ринку пального «паливною кризою» — фактична й професійна помилка.</strong> Криза — це фізична нестача ресурсу, масові черги, системні ліміти продажу, критичне скорочення запасів і нездатність ринку забезпечити поточне споживання. Жодної з цих ознак наведеними даними не доведено.</p>
<article>Підтверджено інше: Україна пережила сильний ціновий шок, особливо у дизельному сегменті, швидке коригування цін на АЗС і окремі локальні перебої. Але напружений ринок і загальнонаціональна паливна криза — це не одне й те саме.<strong>Наразі немає підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит пального. Імпортні поставки тривають, ринок забезпечений ресурсом, а оператори перебудовують маршрути та перерозподіляють обсяги між регіонами.</strong><a href="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/07/ІПСО-2.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-154607" src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/07/ІПСО-2.jpg" alt="ІПСО 2" width="400" height="500" /></a></p>
<h2>Ціни зросли різко, але пальне не зникло</h2>
<p>Упродовж 20–27 липня 2026 року середня роздрібна ціна бензину А-95 зросла на <strong>4,38 грн/л</strong> — із 76,58 до <strong>80,95 грн/л</strong>. Дизельне пальне подорожчало на <strong>9,64 грн/л</strong> — із 78,40 до <strong>88,03 грн/л</strong>.</p>
<p>У відсотковому вимірі А-95 додав близько <strong>5,7%</strong>, а дизпальне — <strong>12,3%</strong>. Це надзвичайно швидке подорожчання, однак саме по собі воно не підтверджує фізичного дефіциту. Висока ціна свідчить про зміну вартості ресурсу, ризиків і ринкової поведінки, але не доводить, що пального в країні немає.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Дискаунтери наздоганяли преміальні мережі</h2>
<p>Різні класи АЗС реагували на ціновий шок неоднаково. Станом на 27 липня бензин А-95 у преміальному сегменті коштував у середньому <strong>84,72 грн/л</strong>, тоді як у дискаунтерів — <strong>80,53 грн/л</strong>. Різниця становила <strong>4,19 грн/л</strong>.</p>
<p>Дизельне пальне у преміальних мережах коштувало <strong>90,01 грн/л</strong>, у дискаунтерів — <strong>86,60 грн/л</strong>. Цінова відстань між сегментами скоротилася до <strong>3,41 грн/л</strong>.</p>
<p>Саме дискаунтери підвищували ціни швидше. За сім днів до 24 липня А-95 у преміальному сегменті подорожчав на <strong>5,61 грн/л</strong>, а у дискаунтерів — на <strong>6,69 грн/л</strong>. За дизпальним зростання становило відповідно <strong>8,14</strong> і <strong>9,02 грн/л</strong>.</p>
<p>Це не означає, що дешеві мережі створювали кризу. Навпаки: вони мали нижчу початкову ціну і менший запас між роздрібною ціною та вартістю нового імпортного ресурсу. Коли зовнішня вартість дизпального різко зросла, дискаунтери швидше вичерпали можливість стримувати ціни й почали наздоганяти преміальний сегмент.</p>
<p>Тому твердження про зростання більш ніж на 16 грн/л в окремій мережі необхідно оцінювати разом зі стартовим рівнем ціни. Високий приріст може бути не доказом спекуляції, а наслідком того, що мережа довше за інших утримувала нижчу ціну, а потім була змушена провести різке одноразове коригування.</p>
<h2>Імпортний паритет не підтверджує неминучого зникнення пального</h2>
<p>Імпортний паритет показує розрахункову вартість нового ресурсу з урахуванням котирувань Platts, валютного курсу, акцизу, податку на додану вартість і логістики в розмірі <strong>160 доларів США за тонну</strong>.</p>
<p>Станом на 27 липня імпортний паритет бензину А-95 становив <strong>70,92 грн/л</strong>, тоді як середня роздрібна ціна АЗС сягала <strong>82,25 грн/л</strong>. Роздріб був вищим за паритет на <strong>11,33 грн/л</strong>, або майже на <strong>16%</strong>.</p>
<p>У преміальному сегменті різниця між роздрібною ціною А-95 та імпортним паритетом становила <strong>13,80 грн/л</strong>, у дискаунтерів — <strong>9,61 грн/л</strong>.</p>
<p>Для дизпального імпортний паритет становив <strong>80,21 грн/л</strong>, а середня роздрібна ціна — <strong>88,03 грн/л</strong>. Різниця дорівнювала <strong>7,82 грн/л</strong>, або <strong>9,75%</strong>. У преміальних мережах спред досягав <strong>9,80 грн/л</strong>, у дискаунтерів — <strong>6,38 грн/л</strong>.</p>
<p>Отже, станом на 27 липня пальне на АЗС уже продавалося помітно дорожче за розрахункову вартість нового імпорту. Ці показники прямо спростовують твердження про те, що роздрібний ринок неминуче залишиться без ресурсу, якщо ціни негайно не підняти ще вище. До 27 липня роздріб уже відновив значний ціновий запас над імпортним паритетом.</p>
<h2>Дизельний шок був сильнішим за бензиновий</h2>
<p>До 24 липня котирування бензину,  становили <strong>1170,75 долара США за тонну</strong>, а дизпального — <strong>1344,75 долара за тонну</strong>.</p>
<p>За сім котирувальних днів бензин подорожчав приблизно на <strong>18,50 долара за тонну</strong>, або на 1,6%, тоді як дизпальне — на <strong>123,50 долара за тонну</strong>, або більш ніж на 10%.</p>
<p>Саме це пояснює, чому дизельний сегмент пережив значно гостріший шок. Зростання його ціни мало реальну зовнішню основу: дорожчав не лише барель нафти, а передусім готовий європейський нафтопродукт, який імпортує Україна.</p>
<p>Водночас уже 24 липня продуктові котирування знизилися до <strong>1145,75 долара за тонну</strong> для бензину та <strong>1284,50 долара за тонну</strong> для дизпального. Отже, твердження про безперервне зростання всіх зовнішніх індикаторів до 27 липня не відповідає фактичній динаміці.</p>
<h2>Brent після піку подешевшала на 11%</h2>
<p>Нафта Brent зросла з <strong>73,02 долара за барель 1 липня</strong> до <strong>97,48 долара 24 липня</strong>. Підвищення становило <strong>24,46 долара</strong>, або приблизно <strong>33,5%</strong>.</p>
<p>Але вже 27 липня Brent коштувала <strong>86,74 долара за барель</strong>. За три дні котирування впали на <strong>10,74 долара</strong>, або приблизно на <strong>11%</strong>. Порівняно з 20 липня Brent також подешевшала на <strong>4,05 долара за барель</strong>.</p>
<p>Тому пояснювати подальше зростання українських роздрібних цін виключно подорожчанням нафти є помилкою. Між Brent і ціною на стелі АЗС перебувають котирування готових нафтопродуктів, маржа переробки, валютний курс, логістика, податки, запаси та комерційна політика мереж.</p>
<p>Останній тиждень нафта й продуктові котирування вже знижувалися, тоді як роздріб продовжував наздоганяти попередній зовнішній шок.</p>
<h2>Інформаційна війна: слова також є зброєю</h2>
<p>Росія атакує не лише АЗС, нафтобази, порти й транспортні маршрути. Вона системно атакує довіру українців до держави, економіки та здатності країни забезпечувати базові потреби населення.</p>
<p>Для російської пропаганди словосполучення «паливна криза в Україні» є готовим інформаційним боєприпасом. Його можна вирвати з контексту й використати як нібито визнання українськими експертами того, що економіка руйнується, постачання припинилися, а держава втратила контроль над ринком.</p>
<p><strong>Надавати ворогу такі аргументи без належних доказів неприпустимо.</strong> Російським інформаційним ресурсам навіть не потрібно вигадувати повідомлення — достатньо процитувати українські заголовки про «паливну кризу», прибравши всі подальші пояснення.</p>
<p>Це не означає, що проблеми потрібно приховувати. Необхідно чесно повідомляти про подорожчання, пошкодження інфраструктури, складну логістику та локальні перебої. Але окремі випадки не можна видавати за загальнодержавний крах, а непідтверджені повідомлення про танкери, контракти чи припинення постачання — за встановлені факти.</p>
<p>В умовах війни точність формулювань — це не редакційна дрібниця, а складова енергетичної та інформаційної безпеки.</p>
<h2>Висновок</h2>
<p><strong>На українському ринку пального не було доведено загальнонаціональної паливної кризи.</strong> Відбувся сильний ціновий шок, найбільш гострий у дизельному сегменті. Дискаунтери швидше за преміальні мережі підвищували ціни після вичерпання свого цінового запасу. Роздрібні ціни залишалися вищими за імпортний паритет, а Brent після пікового зростання подешевшала приблизно на 11%.</p>
<p>Як &#171;Терміналу&#187; повідомили в Асоціації паливно-енергетичного бізнесу <strong>імпортні поставки продовжуються, ресурс на ринку є</strong>, оператори змінюють маршрути та перерозподіляють пальне між регіонами. Окремі регіональні проблеми з наявністю продукту після ударів по АЗС та нафтобазах не перетворилися на загальнонаціональний дефіцит.</p>
<p><strong>Це не паливна криза. Це напружений, але функціонуючий ринок воюючої країни, який забезпечує споживачів попри російські удари, високу волатильність і складну імпортну логістику.</strong></p>
<p><strong>Говорити про реальні проблеми потрібно прямо. Називати їх кризою без доказів — означає не інформувати суспільство, а допомагати російській пропаганді.</strong></p>
<p>Джерело: Термінал</p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Називати ситуацію на українському ринку пального «паливною кризою» — фактична й професійна помилка.</strong> Криза — це фізична нестача ресурсу, масові черги, системні ліміти продажу, критичне скорочення запасів і нездатність ринку забезпечити поточне споживання. Жодної з цих ознак наведеними даними не доведено.</p>
<article>Підтверджено інше: Україна пережила сильний ціновий шок, особливо у дизельному сегменті, швидке коригування цін на АЗС і окремі локальні перебої. Але напружений ринок і загальнонаціональна паливна криза — це не одне й те саме.<strong>Наразі немає підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит пального. Імпортні поставки тривають, ринок забезпечений ресурсом, а оператори перебудовують маршрути та перерозподіляють обсяги між регіонами.</strong><a href="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/07/ІПСО-2.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-154607" src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/07/ІПСО-2.jpg" alt="ІПСО 2" width="400" height="500" /></a></p>
<h2>Ціни зросли різко, але пальне не зникло</h2>
<p>Упродовж 20–27 липня 2026 року середня роздрібна ціна бензину А-95 зросла на <strong>4,38 грн/л</strong> — із 76,58 до <strong>80,95 грн/л</strong>. Дизельне пальне подорожчало на <strong>9,64 грн/л</strong> — із 78,40 до <strong>88,03 грн/л</strong>.</p>
<p>У відсотковому вимірі А-95 додав близько <strong>5,7%</strong>, а дизпальне — <strong>12,3%</strong>. Це надзвичайно швидке подорожчання, однак саме по собі воно не підтверджує фізичного дефіциту. Висока ціна свідчить про зміну вартості ресурсу, ризиків і ринкової поведінки, але не доводить, що пального в країні немає.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Дискаунтери наздоганяли преміальні мережі</h2>
<p>Різні класи АЗС реагували на ціновий шок неоднаково. Станом на 27 липня бензин А-95 у преміальному сегменті коштував у середньому <strong>84,72 грн/л</strong>, тоді як у дискаунтерів — <strong>80,53 грн/л</strong>. Різниця становила <strong>4,19 грн/л</strong>.</p>
<p>Дизельне пальне у преміальних мережах коштувало <strong>90,01 грн/л</strong>, у дискаунтерів — <strong>86,60 грн/л</strong>. Цінова відстань між сегментами скоротилася до <strong>3,41 грн/л</strong>.</p>
<p>Саме дискаунтери підвищували ціни швидше. За сім днів до 24 липня А-95 у преміальному сегменті подорожчав на <strong>5,61 грн/л</strong>, а у дискаунтерів — на <strong>6,69 грн/л</strong>. За дизпальним зростання становило відповідно <strong>8,14</strong> і <strong>9,02 грн/л</strong>.</p>
<p>Це не означає, що дешеві мережі створювали кризу. Навпаки: вони мали нижчу початкову ціну і менший запас між роздрібною ціною та вартістю нового імпортного ресурсу. Коли зовнішня вартість дизпального різко зросла, дискаунтери швидше вичерпали можливість стримувати ціни й почали наздоганяти преміальний сегмент.</p>
<p>Тому твердження про зростання більш ніж на 16 грн/л в окремій мережі необхідно оцінювати разом зі стартовим рівнем ціни. Високий приріст може бути не доказом спекуляції, а наслідком того, що мережа довше за інших утримувала нижчу ціну, а потім була змушена провести різке одноразове коригування.</p>
<h2>Імпортний паритет не підтверджує неминучого зникнення пального</h2>
<p>Імпортний паритет показує розрахункову вартість нового ресурсу з урахуванням котирувань Platts, валютного курсу, акцизу, податку на додану вартість і логістики в розмірі <strong>160 доларів США за тонну</strong>.</p>
<p>Станом на 27 липня імпортний паритет бензину А-95 становив <strong>70,92 грн/л</strong>, тоді як середня роздрібна ціна АЗС сягала <strong>82,25 грн/л</strong>. Роздріб був вищим за паритет на <strong>11,33 грн/л</strong>, або майже на <strong>16%</strong>.</p>
<p>У преміальному сегменті різниця між роздрібною ціною А-95 та імпортним паритетом становила <strong>13,80 грн/л</strong>, у дискаунтерів — <strong>9,61 грн/л</strong>.</p>
<p>Для дизпального імпортний паритет становив <strong>80,21 грн/л</strong>, а середня роздрібна ціна — <strong>88,03 грн/л</strong>. Різниця дорівнювала <strong>7,82 грн/л</strong>, або <strong>9,75%</strong>. У преміальних мережах спред досягав <strong>9,80 грн/л</strong>, у дискаунтерів — <strong>6,38 грн/л</strong>.</p>
<p>Отже, станом на 27 липня пальне на АЗС уже продавалося помітно дорожче за розрахункову вартість нового імпорту. Ці показники прямо спростовують твердження про те, що роздрібний ринок неминуче залишиться без ресурсу, якщо ціни негайно не підняти ще вище. До 27 липня роздріб уже відновив значний ціновий запас над імпортним паритетом.</p>
<h2>Дизельний шок був сильнішим за бензиновий</h2>
<p>До 24 липня котирування бензину,  становили <strong>1170,75 долара США за тонну</strong>, а дизпального — <strong>1344,75 долара за тонну</strong>.</p>
<p>За сім котирувальних днів бензин подорожчав приблизно на <strong>18,50 долара за тонну</strong>, або на 1,6%, тоді як дизпальне — на <strong>123,50 долара за тонну</strong>, або більш ніж на 10%.</p>
<p>Саме це пояснює, чому дизельний сегмент пережив значно гостріший шок. Зростання його ціни мало реальну зовнішню основу: дорожчав не лише барель нафти, а передусім готовий європейський нафтопродукт, який імпортує Україна.</p>
<p>Водночас уже 24 липня продуктові котирування знизилися до <strong>1145,75 долара за тонну</strong> для бензину та <strong>1284,50 долара за тонну</strong> для дизпального. Отже, твердження про безперервне зростання всіх зовнішніх індикаторів до 27 липня не відповідає фактичній динаміці.</p>
<h2>Brent після піку подешевшала на 11%</h2>
<p>Нафта Brent зросла з <strong>73,02 долара за барель 1 липня</strong> до <strong>97,48 долара 24 липня</strong>. Підвищення становило <strong>24,46 долара</strong>, або приблизно <strong>33,5%</strong>.</p>
<p>Але вже 27 липня Brent коштувала <strong>86,74 долара за барель</strong>. За три дні котирування впали на <strong>10,74 долара</strong>, або приблизно на <strong>11%</strong>. Порівняно з 20 липня Brent також подешевшала на <strong>4,05 долара за барель</strong>.</p>
<p>Тому пояснювати подальше зростання українських роздрібних цін виключно подорожчанням нафти є помилкою. Між Brent і ціною на стелі АЗС перебувають котирування готових нафтопродуктів, маржа переробки, валютний курс, логістика, податки, запаси та комерційна політика мереж.</p>
<p>Останній тиждень нафта й продуктові котирування вже знижувалися, тоді як роздріб продовжував наздоганяти попередній зовнішній шок.</p>
<h2>Інформаційна війна: слова також є зброєю</h2>
<p>Росія атакує не лише АЗС, нафтобази, порти й транспортні маршрути. Вона системно атакує довіру українців до держави, економіки та здатності країни забезпечувати базові потреби населення.</p>
<p>Для російської пропаганди словосполучення «паливна криза в Україні» є готовим інформаційним боєприпасом. Його можна вирвати з контексту й використати як нібито визнання українськими експертами того, що економіка руйнується, постачання припинилися, а держава втратила контроль над ринком.</p>
<p><strong>Надавати ворогу такі аргументи без належних доказів неприпустимо.</strong> Російським інформаційним ресурсам навіть не потрібно вигадувати повідомлення — достатньо процитувати українські заголовки про «паливну кризу», прибравши всі подальші пояснення.</p>
<p>Це не означає, що проблеми потрібно приховувати. Необхідно чесно повідомляти про подорожчання, пошкодження інфраструктури, складну логістику та локальні перебої. Але окремі випадки не можна видавати за загальнодержавний крах, а непідтверджені повідомлення про танкери, контракти чи припинення постачання — за встановлені факти.</p>
<p>В умовах війни точність формулювань — це не редакційна дрібниця, а складова енергетичної та інформаційної безпеки.</p>
<h2>Висновок</h2>
<p><strong>На українському ринку пального не було доведено загальнонаціональної паливної кризи.</strong> Відбувся сильний ціновий шок, найбільш гострий у дизельному сегменті. Дискаунтери швидше за преміальні мережі підвищували ціни після вичерпання свого цінового запасу. Роздрібні ціни залишалися вищими за імпортний паритет, а Brent після пікового зростання подешевшала приблизно на 11%.</p>
<p>Як &#171;Терміналу&#187; повідомили в Асоціації паливно-енергетичного бізнесу <strong>імпортні поставки продовжуються, ресурс на ринку є</strong>, оператори змінюють маршрути та перерозподіляють пальне між регіонами. Окремі регіональні проблеми з наявністю продукту після ударів по АЗС та нафтобазах не перетворилися на загальнонаціональний дефіцит.</p>
<p><strong>Це не паливна криза. Це напружений, але функціонуючий ринок воюючої країни, який забезпечує споживачів попри російські удари, високу волатильність і складну імпортну логістику.</strong></p>
<p><strong>Говорити про реальні проблеми потрібно прямо. Називати їх кризою без доказів — означає не інформувати суспільство, а допомагати російській пропаганді.</strong></p>
<p>Джерело: Термінал</p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/cinovij-shok-a-ne-palivna-kriza-shho-naspravdi-vidbuvayetsya-na-rinku-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Sep 2025 15:39:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[80% imports]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[devaluation]]></category>
		<category><![CDATA[excise taxes]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gas stations]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[promotional discounts]]></category>
		<category><![CDATA[retail networks]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[А-95]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[девальвация]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт 80%]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[маркетингові знижки]]></category>
		<category><![CDATA[мережі АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ціни]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153211</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br />Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br /><p>Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.</p>
<h2>Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів</h2>
<p>Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.</p>
<blockquote><p>«Жодних причин для підвищення цін нема&#8230; Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання&#8230; Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Знижки вихідного дня проти реальних цін</h2>
<p>Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.</p>
<blockquote><p>«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн&#8230; Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)</p></blockquote>
<p>Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.</p>
<h2>Фактори тиску: від нафти до гривні</h2>
<ul>
<li><strong>Світові котирування:</strong> Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.</li>
<li><strong>Курс гривні:</strong> прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми практично повністю залежимо від світових цін&#8230; Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)</p></blockquote>
<h2>Акцизи-2026: ціна зросте з податків</h2>
<p>З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.</p>
<blockquote><p>«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Монополізація чи конкуренція?</h2>
<p>Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.</p>
<blockquote><p>«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Вересень 2025:</strong> стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.</li>
<li><strong>Потенціал здешевлення:</strong> є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.</li>
<li><strong>Середньострокова перспектива:</strong> податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.</li>
<li><strong>Структурна проблема:</strong> домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oboz.ua/">OBOZ.UA</a></p>
<h3></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br /><p>Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.</p>
<h2>Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів</h2>
<p>Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.</p>
<blockquote><p>«Жодних причин для підвищення цін нема&#8230; Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання&#8230; Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Знижки вихідного дня проти реальних цін</h2>
<p>Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.</p>
<blockquote><p>«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн&#8230; Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)</p></blockquote>
<p>Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.</p>
<h2>Фактори тиску: від нафти до гривні</h2>
<ul>
<li><strong>Світові котирування:</strong> Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.</li>
<li><strong>Курс гривні:</strong> прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми практично повністю залежимо від світових цін&#8230; Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)</p></blockquote>
<h2>Акцизи-2026: ціна зросте з податків</h2>
<p>З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.</p>
<blockquote><p>«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Монополізація чи конкуренція?</h2>
<p>Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.</p>
<blockquote><p>«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Вересень 2025:</strong> стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.</li>
<li><strong>Потенціал здешевлення:</strong> є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.</li>
<li><strong>Середньострокова перспектива:</strong> податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.</li>
<li><strong>Структурна проблема:</strong> домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oboz.ua/">OBOZ.UA</a></p>
<h3></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/merezhi-azs/feed/ ) in 0.22899 seconds, on Aug 18th, 2026 at 3:22 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 18th, 2026 at 4:22 pm UTC -->