Попит на літій, кобальт, мідь, нікель та інші критичні мінерали швидко зростає разом із розвитком відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і мережевої інфраструктури. Але саме видобуток цих ресурсів дедалі частіше створює ризик повторення старої сировинної моделі: багаті країни отримують технологічний виграш, а країни видобутку — виснаження води, токсичне забруднення, тиск на сільське господарство та соціальні втрати.

Критичні мінерали: нова основа енергетики з ризиками старої сировинної економіки

Глобальний енергетичний перехід дедалі більше залежить не лише від сонячних панелей, вітрових турбін чи електромобілів, а й від сировини, без якої ці технології неможливо виробляти. Йдеться про критичні мінерали — ресурси, які вважаються необхідними для економіки, оборони, охорони здоров’я, електроніки та сучасної енергетики.

До таких ресурсів належать:

• мідь, літій, нікель і кобальт — ключові матеріали для акумуляторів, електродвигунів та електричних мереж;
• графіт, рідкісноземельні елементи, алюміній, марганець, кремній і срібло — компоненти для сонячних панелей, напівпровідників, вітрових турбін і систем передавання електроенергії;
• паладій та алюміній — приклади мінералів, доступ до яких у частині випадків може забезпечуватися зі стабільних наземних запасів.

Головна проблема полягає в тому, що видобуток критичних мінералів зосереджений у невеликій кількості ресурсних країн. Саме тому території цих держав у найближчі десятиліття можуть різко змінитися під тиском нових шахт, кар’єрів, переробних потужностей і транспортної інфраструктури.

Попит зростає швидше, ніж здатність ринку безпечно нарощувати видобуток

Очікується, що попит на критичні мінерали може більш ніж подвоїтися до 2030 року та зрости вчетверо до 2050 року. Такий темп пояснюється розширенням виробництва відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і технологій для передавання електроенергії.

Водночас наявні запаси окремих ресурсів не гарантують спокійного проходження цього періоду. Існуючих запасів міді, нікелю та кобальту, ймовірно, буде недостатньо для покриття майбутнього попиту. Це означає необхідність нової геологорозвідки та запуску нових видобувних проєктів.

Але гірничодобувна галузь не здатна миттєво відповісти на попит. За наведеними даними, середній строк розвитку нового видобувного проєкту — від відкриття родовища до першого виробництва — становить 15,5 року. Для енергетичного переходу це критично довгий цикл: політичні рішення й технологічний попит рухаються значно швидше, ніж реальний запуск шахт і кар’єрів.

Ризик морського дна: швидкий доступ до ресурсів без міжнародних правил

Брак легкодоступних критичних мінералів уже підштовхує уряди до більш рішучих дій. У матеріалі окремо згадується, що адміністрація президента США Дональда Трампа обговорює можливість запуску глибоководного видобутку.

Це один із найризикованіших напрямів, оскільки міжнародних правил або узгоджених інструкцій щодо того, як видобувати мінерали з морського дна «безпечно», досі немає. Односторонні дії окремих держав можуть зруйнувати міжнародний консенсус і прискорити екологічну деградацію морських екосистем.

UNU-INWEH: електромобілі знижують викиди на Заході, але витрати несуть громади Африки та Латинської Америки

Окремий блок ризиків показує звіт водного аналітичного центру ООН — United Nations University Institute for Water, Environment and Health, або UNU-INWEH. У документі йдеться, що зростання попиту на літій, кобальт і нікель, які використовуються в акумуляторах і мікрочипах, призводить до виснаження водних ресурсів, руйнування сільського господарства та впливу токсичних важких металів на місцеві громади.

Суть проблеми в тому, що переваги «чистих» технологій часто проявляються в країнах-споживачах, тоді як екологічна та соціальна ціна концентрується у країнах видобутку.

«Критичні мінерали швидко стають нафтою XXI століття. Те, що ми продаємо як рішення для сталого розвитку, активно шкодить людям в інших частинах світу. Як тоді ми можемо називати цей перехід зеленим або чистим?» — Каве Мадані, директор UNU-INWEH.

Цей висновок важливий для всієї енергетичної політики. Якщо зелена енергетика спирається на сировину, видобуту з масштабним забрудненням води, руйнуванням аграрних територій і соціальними втратами, тоді сам термін «чиста енергетика» потребує значно жорсткішої перевірки.

ДР Конго: кобальт, забруднені річки та відсутність доступу до води

Найгостріший приклад — Демократична Республіка Конго, один із головних світових виробників кобальту. У південно-східному гірничому поясі провінції Луалаба видобуток призвів до масштабного забруднення річок, які використовуються для пиття, рибальства та зрошення.

Соціальний вимір проблеми не менш серйозний:

• жінки, які працюють у секторі, повідомляли про проблеми з репродуктивним здоров’ям;
• попри зростання ролі гірничодобувного сектору в економіці, у 2024 році близько 64% населення ДР Конго все ще не мали базового доступу до води;
• видобуток кобальту створює парадокс: країна забезпечує сировину для глобальної технологічної модернізації, але значна частина її населення залишається без базової інфраструктури.

Ще один показник масштабу проблеми — виробництво рідкісноземельних елементів. У 2024 році воно створило близько 700 млн тонн відходів. Це не побічна деталь, а центральне питання для майбутньої моделі енергетичного переходу.

Території корінних народів не мають стати новою жертвою енергетичного переходу

У квітні на першій світовій конференції, присвяченій відмові від викопного палива, делегати наголосили: енергетичний перехід не можна використовувати як нове виправдання для пограбування територій корінних народів.

Лідери корінних народів підкреслили, що розгортання відновлюваної енергетики не повинно відбуватися за рахунок добре захищених природних територій. Це означає, що енергетичний перехід має оцінюватися не лише за обсягами встановлених потужностей чи кількістю електромобілів, а й за якістю регулювання, участю місцевих громад і справедливим розподілом вигод.

ООН пропонує три принципи: права людини, довкілля та справедливість

У червні 2025 року Організація Об’єднаних Націй опублікувала рекомендації щодо того, як критичні мінерали енергетичного переходу мають видобуватися та використовуватися. Мета — не зупинити розвиток чистої енергетики, а не допустити, щоб вона повторила практики сировинної експлуатації, характерні для старої нафтогазової моделі.

Документ ООН базується на трьох принципах:

• права людини мають бути центральними під час розвитку нових проєктів;
• довкілля та планетарна цілісність мають бути гарантовані, а не відкладені на другий план заради швидкого видобутку;
• справедливість і рівність мають діяти по всьому ланцюгу — від видобутку до переробки, експорту та кінцевого використання технологій.

UNCTAD: шанс для країн видобутку — не експортувати сировину, а створювати додану вартість

Агентство ООН з торгівлі та розвитку — UNCTAD — наголошує, що нові видобувні проєкти можуть стати великою можливістю для розвитку кількох країн. Але ця можливість реалізується лише тоді, коли держави не обмежуються експортом сирих мінералів.

Найважливіший напрям — перехід від продажу сировини до локальної переробки та створення доданої вартості. Приклад ДР Конго показує масштаб потенційного ефекту: місцева переробка кобальту у 2022 році майже потроїла експортну вартість — із 167 млн доларів до 6 млрд доларів.

Це означає, що країни видобутку мають боротися не лише за ренту від шахт, а й за місце у промисловому ланцюгу. Для цього урядам потрібні змістовні угоди з приватними компаніями, які передбачають значну участь держави, розвиток місцевої переробки, контроль за довкіллям і реальні вигоди для громад.

Головний висновок для енергетичного ринку

Критичні мінерали стають стратегічною сировиною нової енергетики так само, як нафта була стратегічною сировиною індустріальної економіки. Але якщо їхній видобуток розвиватиметься без жорстких правил, прозорих угод, екологічного контролю та захисту місцевих громад, «зелений» перехід ризикує отримати стару сировинну тінь.

Для урядів це означає складний баланс:

• забезпечити стабільні ланцюги постачання критичних мінералів;
• не допустити екологічної деградації у країнах видобутку;
• захистити права людини та території корінних народів;
• створити умови, за яких країни-експортери отримуватимуть не лише шкоду й відходи, а й переробку, доходи та економічний розвиток.

Енергетичний перехід не може вважатися чистим лише тому, що кінцевий продукт зменшує викиди. Він буде справді чистим лише тоді, коли весь ланцюг — від шахти до батареї, від кар’єру до електромобіля, від родовища до мережі — відповідатиме тим самим вимогам, які світ декларує для майбутньої енергетики.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: OilPrice.com.

OpenAI передала до Білого дому 11-сторінковий документ (27 жовтня 2025 року), який попереджає: без різкого нарощування енергопотужностей США ризикують програти Китаю першість у штучному інтелекті. Порівняльні дані, плани інвестицій і пропозиції регуляторних змін свідчать про структурний дефіцит електроенергії для дата-центрів ШІ та про неминучу перебудову енергетичних ринків США.

Як електрони вирішують першість у ШІ

• Електронний розрив (US–PRC)
  • 429 ГВт нових потужностей у КНР у 2024 році (понад третина всієї мережі США).
  • 51 ГВт приросту в США у 2024 році (12% глобального приросту).
  • Висновок: дефіцит потужності є головним ризиком для лідерства США в ШІ.
• Ціль і політика
  • Національна мета: 100 ГВт/рік нових енергопотужностей, щоб закрити «розрив» і здешевити енергію.
  • Пріоритети: промислова база, модернізація правил, підготовка кадрів, безпека frontier-ШІ.
• Інвестиції OpenAI
  • 6 майданчиків Stargate у США вже в роботі; ≈7 ГВт планової потужності.
  • >$400 млрд інвестицій за 3 роки; курс на $500 млрд та 10 ГВт до кінця 2025 року.
• Робоча сила
  • Потреба до 20% наявного штату у спеціалізованих ремеслах (електрики, механіки тощо).
  • Освітні програми, сертифікації та «AI-хаби» з 2026 року (старт в Abilene, TX).
• Ринковий сигнал
  • Тривалі «вузькі місця» у трансформаторах, HVDC, кабелях, електротехнічній сталі.
  • Запропоновано стратегічний резерв міді, алюмінію, РЗЕ, напівпровідників.
  • 5%+ додаткового приросту ВВП упродовж 3 років за перших $1 трлн інвестицій в інфраструктуру ШІ.

Що сталося

• OpenAI офіційно звернулась до Офісу політики у сфері науки та технологій (OSTP) з планом дій, який ставить електроенергію у центр стратегії лідерства США у ШІ.
• Ключовий меседж: «розблокувати електрони» — тобто масово наростити генерацію та пропускну спроможність мережі, щоб уникнути відставання від КНР.

Чому це важливо для енергоринків

• Структурний попит: дата-центри ШІ стають якорним споживачем, що тягне за собою довгі інвестиційні цикли у генерації та мережах.
• Капіталомісткість: лише перші $1 трлн в інфраструктуру ШІ, за внутрішнім аналізом OpenAI, можуть додати 5%+ до ВВП США за три роки — це масштаб, який змінює структуру попиту на обладнання й матеріали.
• Матеріальні «вузькі місця»: довгі терміни виготовлення трансформаторів та HVDC-обладнання (часто >2 років) і залежність від імпорту міді, алюмінію, електротехнічної сталі, РЗЕ — прямий фактор цінового тиску на товарних ринках.
• Ризик ціноутворення: при цілі 100 ГВт/рік можливе підвищення премій за швидкі постави (вживаємо: постачання) ключових компонентів до розширення виробництва у США.
• Регуляторний мультиплікатор: прискорення дозволів (FERC, DOE, CITAP, FAST-41) може переналаштувати криву пропозиції й зняти частину дефіцитів у мережевій інфраструктурі.

Дані та факти з документа

• У 2024 році КНР додала 429 ГВт нової потужності («понад половину глобального приросту»), США — 51 ГВт (12%).
• OpenAI: перші $1 трлн капвкладень у ІТ-інфраструктуру можуть дати >5% додаткового зростання ВВП за 3 роки.
• Плани OpenAI (Stargate): ≈7 ГВт на 6 майданчиках; >$400 млрд за 3 роки; націлювання на $500 млрд та 10 ГВт до кінця 2025.
• Кадровий ефект: потреба до 20% існуючої кваліфікованої робочої сили в ремеслах (електрики, механіки, слюсарі, монтажники, сантехніки тощо).
• Користувацька база: щотижнева аудиторія >800 млн (подвоєння з березня 2025), 4 млн розробників.

Що пропонує OpenAI уряду США

• Промислова база: розширити податкові кредити (AMIC) на ланцюги постачання для напівпровідників, трансформаторів, спецсталей, серверів ШІ та дата-центрів; використати гранти/гарантії (DPA Title III, DOE LPO).
• Мережі та дозволи: прискорити лінії передачі (GRIP, RUS, PMA), посилити міжрегіональне планування, розвивати Connect and Manage та кероване навантаження (curtailable loads) для швидкого підключення великих споживачів.
• Норми CAA/CWA: спростити/стандартизувати дозволи для дата-центрів з просунутим охолодженням, уніфікувати правила для резервних генераторів.
• Стратегічний резерв матеріалів: мідь, алюміній, РЗЕ, напівпровідникові сировини — для стабілізації цін і зниження залежності від імпорту.
• Кадри: профінансувати підготовку на місцевому рівні (WIOA), масштабувати AI-освіту, сертифікації та «AI-хаби».
• Безпека та стандарти: дати змогу безпечному тестуванню frontier-ШІ; посилити CAISI як «єдиний вхід» для оцінювання ризиків і стандартів.

Інфраструктура OpenAI і енергосистема

Компанія заявляє про курс на нетто-внесок у регіони присутності: будівництво за лічильником (натуральний газ, сонце), підключення до мережі з можливістю віддавати надлишок, керованість навантаження для зниження піків і тарифного тиску на споживачів.

«Електрика — це стратегічний актив: вона підпирає перевагу США в ШІ та, своєю чергою, нашу економічну конкурентоспроможність, технологічне лідерство і національну безпеку», — із звернення OpenAI до OSTP (27 жовтня 2025 року), автор: Кріс Легейн.

Висновки

• 1: дефіцит потужності в США — системний.
  • Обґрунтування: 429 ГВт приросту в КНР проти 51 ГВт у США (2024) формують відносний і абсолютний розрив у доступності енергії для дата-центрів.
• 2: енергоринки США входять у фазу прискореної капексової експансії.
  • Обґрунтування: націлювання на 100 ГВт/рік і пропозиції щодо податкових/боргових інструментів, стратегічних запасів і мережевих програм.
• 3: сировинні ринки отримають довгостроковий попит.
  • Обґрунтування: пріоритет на мідь, алюміній, електротехнічну сталь, РЗЕ; ініціатива зі стратегічним резервом для стабілізації цін.
• 4: ціни на мережеві компоненти можуть утримуватися високими у короткостроковому періоді.
  • Обґрунтування: нинішні строки виробництва трансформаторів та HVDC-обладнання часто перевищують два роки, що обмежує швидкість розширення пропозиції.
• 5: регуляторні спрощення — ключ до розблокування інвестиційної черги.
  • Обґрунтування: набір інструментів (FERC Order 2023, CITAP, FAST-41, GRIP) прямо спрямований на скорочення часу підключення/дозволів, що знижує вартість капіталу.

Що це означає для ціноутворення й пропозиції

• Короткостроково: імовірний преміальний попит на трансформатори, кабелі, конвертори; конкуренція за кваліфіковану робочу силу може тримати зарплати і собівартість на підвищеному рівні.
• Середньостроково: активізація виробництва у США + стратегічні резерви розширюють пропозицію, що має стримувати волатильність на сировинних та обладнанняних ринках.
• Довгостроково: ціль 100 ГВт/рік здатна знизити середню вартість електроенергії через масштаби, модернізацію мереж і конкуренцію технологій, що підвищить маржинальність обчислень ШІ.

«Сполучені Штати нині лідирують у розробці ШІ — перевага, що гарантує: ШІ створюватиметься на благо якнайширшого кола людей, а не лише небагатьох», — із документа OpenAI до OSTP, автор: Кріс Легейн.

«Відкриття електронів відкриє найбільшу національну економічну нагоду США відтоді, як електрика рушила другу половину Індустріальної доби», — із документа OpenAI до OSTP, автор: Кріс Легейн.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OpenAI

Министерство иностранных дел Украины решительно осуждает теракты в Саудовской Аравии, которые несут опасность мирному населению, окружающей среде и стабильности мирового рынка энергоресурсов.

Об этом в комментарии УНН сообщила пресс-секретарь Министерства иностранных дел Украины Екатерина Зеленко.

“МИД Украины выражает глубокую обеспокоенность в связи с диверсионно-террористическими атаками на объекты энергетической инфраструктуры на территории Королевства Саудовская Аравия, последним проявлением которых стали нападения на нефтеперерабатывающий завод в Абкаике и месторождение Хурайс 14 сентября 2019 года. В Украине решительно осуждают совершения этих терактов, которые ставят под угрозу жизнь мирных жителей Саудовской Аравии, экологическую безопасность региона и стабильность мирового рынка энергоресурсов”, — сообщила пресс-секретарь внешнеполитического ведомства.

14 сентября Помпео обвинил власти Ирана в причастности к атакам на нефтяные объекты Саудовской Аравии. 16 сентября американский сенатор Линдси Грэм (республиканец, от штата Южная Каролина) предложил властям США рассмотреть возможность нанесения ударов по нефтяным объектам Ирана из-за нападения на предприятия саудовской национальной нефтяной компании Saudi Aramco.

В ночь на 14 сентября предприятия Saudi Aramco на востоке страны были атакованы 10 беспилотными летательными аппаратами. Ответственность за это взяли на себя йеменские мятежники-хуситы из движения “Ансар Аллах”. В частности, нападению подвергся крупнейший в мире нефтеперерабатывающий комплекс вблизи города Абкаик, где проживает много западных специалистов, а также НПЗ в районе Хурайс, в котором располагается второе по величине нефтяное месторождение королевства. После атак на них вспыхнул сильный пожар. Позднее власти заявили, что огонь был локализован.

Читайте в «Терминале», цены на нефть взлетели после атак на нефтяные объекты в Саудовской Аравии.

Государственная служба геологии и недр Украины обратилась с просьбой в Министерство иностранных дел Украины инициировать иск в международный суд для возмещения потерь, понесенных Украиной, вследствие разработки Россией шельфа Черного моря.

Об этом сообщил во время итоговой пресс-конференции в.и.о. главы Государственной службы геологии и недр Украины Олег Кирилюк, передает УНН.

«Госгеонедра» сделали оценку всех запасов и добытого газа и подали эту информацию в Министерство иностранных дел для того, чтобы МИД инициировало иск в международный суд для возмещения понесенных потерь, и возмещения потерь запасов и возможностей”, — сказал он.

Напомним, после аннексии Крыма территория Черноморского шельфа уменьшилась почти в три раза и достигает 40 тыс. квадратных километров. За это время Россия добыла на шельфе Черного моря 3 млрд кубометров газа.

Тегеран и Киев обсуждали во время визита главы МИД Украины в Иран пути укрепления сотрудничества в нефтегазовой сфере, в частности создание совместной нефтегазовой компании.

Соответствующая информация была озвучена агентству Sputnik в министерстве нефти Ирана, пишет «Прайм».

«Тегеран и Киев вчера обсуждали во время визита министра иностранных дел Украины и сопровождающей его делегации пути укрепления сотрудничества в области нефтегазовой промышленности. Стороны обсудили тему транспортировки газа на Украину, сотрудничество в области хранения газа, а также создание совместной компании, специализирующейся в области нефтегазовой промышленности», — заявил источник агентству.

Напомним, в воскресенье, 30 мая, в министерстве иностранных дел Украины сообщили о том, что Украина пи Иран договорились об активизации двустороннего сотрудничества во всех сферах.

Так, договоренности были достигнуты во время встреч главы МИД Украины Павла Климкина с президентом Исламской Республики Иран Хасаном Роухани и министром иностранных дел Ирана Мохаммадом Джавадом Зарифом.

«Во время встречи обсуждались вопросы сотрудничества в энергетической сфере, в частности участие украинских компаний в добыче и транспортировке иранских энергоносителей», — проинформировали в украинском МИД.

Как отметил источник, стороны создали совместный комитет для обсуждения этих вопросов в ближайший период. Цель комитета — достичь соглашений по обсуждавшимся вопросам.

Министр иностранных дел Украины Павел Климкин призвал Европейский союз увеличить реверсные поставки газа в Украину и противодействовать российским газотранспортным проектам.

Об этом говорится в сообщении пресс-службы МИД Украины.

В частности, в рамках рабочего визита в Брюссель, на встрече с вице-президентом Европейской комиссии по вопросам энергетического союза Марошем Шефчовичем П. Климкин обратил внимание на необходимость дальнейшего увеличения реверсных поставок газа в Украину с территории государств-членов ЕС, а также призвал Брюссель принять меры с целью скорейшего открытия большого реверса из Словакии.

Помимо это, министр иностранных дел, призвал Еврокомиссию активно противодействовать реализации таких «политически мотивированных проектов России, как «Северный поток-2», которые не соответствуют ни интересам Украины, ни интересам ЕС».

При этом, М. Шефчович подчеркнул важность роли Украины в обеспечении энергетической безопасности Европы и заверил, что Украина доказала свою надежность как страна-транзитер российского газа.

«Отдельное внимание было уделено вопросам привлечения инвестиций ЕС в модернизацию украинской газотранспортной системы, благодаря чему повысится энергетическая безопасность Украины и Евросоюза. Стороны договорились о дальнейшем активном взаимодействии для проведения глубоких структурных реформ газового сектора Украины и обеспечения ее важной транзитной роли», – указано в сообщении ведомства.

Президент Украины Петр Порошенко внес предложение о присоединении Украины к Международному агентству по возобновляемым источникам энергии (IRENA).

Об этом сообщил глава Министерства иностранных дел Павел Климкин в своем профиле в Twitter.

«Внес @poroshenko предложение о присоединении Украины к Международному агентству по возобновляемым источникам энергии (IRENA)»,  — написал П.Климкин на своей странице в соцсети.

Кроме того, он уточнил, что это стратегически важно для безопасности.

Министр иностранных дел Украины Леонид Кожара заявил, что существует необходимость продолжения переговоров с Россией по вопросу цены на газ.

«Существует необходимость продолжения переговоров по тем вопросам, о которых говорил президент Украины, в частности, что касается вопросов восстановления в полном объеме товарооборота с Российской Федерацией, а также продолжения переговоров по цене на газ, который российские компании продают Украине. Поэтому мы будем приветствовать любые договоренности по этим вопросам, которые будут оформлены в каких-то заявлениях, декларациях, соглашениях», — подчеркнул Л.Кожара.

Источник: РИА-новости

Министр иностранных дел Украины Леонид Кожара заявил, что страна планирует и в дальнейшем покупать газ в Европе, если не будет найден компромисс с Россией.

«Нынешняя политика Украины в энергетическом секторе направлена ​​на диверсификацию поставок природного газа. Наше государство уже начало закупать газ на европейском рынке, который значительно дешевле. Мы намерены и дальше идти этим путем, если не будет найдено компромиссных решений с нашими российскими партнерами», — подчеркнул он.

По его словам, Украина довольно успешно реформировала свой ​​газовый рынок.

«Подписан контракт с компанией «Шелл» по освоению месторождений сланцевого газа. Вскоре ожидаем подписания контракта с компанией «Шеврон» по освоению Олесского месторождения сланцевого газа» , — объяснил свою точку зрения Л.Кожара.

Источник: УНН

Вчера, 1 августа, состоялась встреча Первого заместителя Министра иностранных дел Украины Руслана Демченко с Чрезвычайным и Полномочным Послом Туркменистана в Украине Нурберди Аманмурадовым.

Как сообщает пресс-служба МИДа, стороны обсудили перспективы сотрудничества в топливно-энергетическом комплексе, уделив внимание международной конференции под эгидой ОБСЕ, посвященной проблематике энергетической и экологической безопасности.

Также в рамках встречи был поднят вопрос о состоянии реализации договоренностей, достигнутых в рамках визита в Туркменистан Президента Украины Виктора Януковича.