Норвегія готується до термінового голосування щодо зниження податків на бензин і дизель на тлі різкого подорожчання нафти через війну на Близькому Сході. Політичні сили шукають швидке рішення для стримування цін для споживачів, оминаючи традиційні бюджетні процедури.

Політична реакція на ціновий шок на ринку пального

Екстрене голосування та причини рішення

• Парламент Норвегії має провести голосування щодо зниження податків на бензин і дизель.
• Причина — різке зростання цін на нафту, спричинене війною на Близькому Сході.
• Це безпосередньо вплинуло на вартість пального для споживачів.
• Голосування призначене у терміновому порядку, що є нетиповим для податкових рішень.

Обхід стандартної бюджетної процедури

• Ініціатива виходить від опозиційної Консервативної партії.
• Пропозиція обходить традиційний бюджетний процес, який зазвичай триває місяцями.
• Такий крок свідчить про високий рівень політичної терміновості реагування на енергетичну кризу.

Позиції ключових політичних сил

• Міноритарний уряд Лейбористської партії пообіцяв представити власні пропозиції перед голосуванням.
• Партія Центру, яка може стати вирішальною, заявила про готовність підтримати:

“будь-яку пропозицію, яка може знизити податки”

Енергетичний фактор: війна та ціни на нафту

• Війна на Близькому Сході стала ключовим драйвером зростання цін на нафту.
• Це призвело до ланцюгового ефекту:
  • подорожчання сирої нафти;
  • зростання витрат на переробку;
  • підвищення роздрібних цін на пальне.
• Урядові рішення спрямовані на пом’якшення цього ефекту для населення.

Висновки для ринку

• Податкова політика стає ключовим інструментом швидкого реагування на цінові шоки.
• Європейські країни можуть активніше використовувати фіскальні механізми для стримування цін.
• Події демонструють залежність внутрішніх ринків від геополітичних ризиків.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Європейський Союз терміново оцінює наслідки війни на Близькому Сході для енергетики та економіки. Очікується, що зростання цін на енергоносії та майже повне перекриття ключового морського маршруту постачання нафти змушують уряди переглядати економічні прогнози й готувати підтримку бізнесу та населення. Водночас Європейський центральний банк наполягає на обмеженому та адресному втручанні, щоб уникнути розбалансування державних фінансів.

Енергетичний шок і реакція Європи

Роль МЕА та координація рішень

• Глава проведе брифінг для міністрів фінансів.
• Зустріч організована у терміновому форматі для оцінки впливу війни на енергетичні ринки та економіку.
• Основна мета — узгодження заходів підтримки для бізнесу та домогосподарств.

Ключовий фактор — Ормузька протока

• Майже повне перекриття різко обмежує глобальні «постачання» нафти.
• Це створює дефіцит на ринку та провокує зростання цін.
• Європа змушена переглядати економічні прогнози у бік погіршення.

Фіскальні обмеження та позиція ЄЦБ

• Президентка закликала уряди діяти обережно.
• Ключові принципи допомоги:
  • тимчасовість
  • адресність
  • чітке спрямування
• Причина — обмежений фіскальний ресурс країн ЄС.

«Будь-які фіскальні заходи у відповідь на енергетичний шок мають бути тимчасовими, цільовими та чітко спрямованими» — Крістін Лагард

Приклад Італії: зниження податків на пальне

• Уряд вже ухвалив рішення про:
  • тимчасове зниження акцизів на пальне
  • підготовку додаткової допомоги для населення
• Це один із перших кроків серед країн ЄС у відповідь на кризу.

Проблема неузгодженості політики

• Після початку повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році:
  • заходи підтримки були недостатньо адресними
  • часто мали надмірну тривалість
• Нинішня мета ЄС — уникнути повторення цих помилок.

Економічні наслідки для Європи

• Зростання цін на енергоносії веде до:
  • зниження економічного зростання
  • підвищення витрат для бізнесу
  • зростання навантаження на домогосподарства
• Уряди змушені балансувати між:
  • підтримкою економіки
  • та збереженням стабільності державних фінансів

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Загострення на Близькому Сході викликало різку реакцію фінансових ринків і підвищення нафтових котирувань. Водночас реальний ринок нафти залишається стабільним через профіцит видобутку приблизно 3 млн барелів на добу. Експерти пояснюють: нинішній стрибок цін — це переважно “воєнна премія” фінансових інструментів, а не наслідок дефіциту сировини. Для росії така ситуація може принести лише короткострокове зростання доходів, тоді як для України ризиком є маніпуляції цінами на ринку пального.

Чому зростають котирування нафти і що насправді відбувається на ринку

Котирування проти реальної нафти

Заголовки про різке подорожчання нафти після ескалації на Близькому Сході не означають автоматичного зростання вартості реальної сировини або пального. Йдеться насамперед про рух біржових котирувань, які відображають торгівлю фінансовими інструментами.

• Нафтові деривативи — вторинні фінансові інструменти, що торгуються на біржах;
• вони лише частково пов’язані з фізичними постачаннями нафти;
• за оцінками експертів, лише близько 1% біржових угод завершується реальним постачанням нафти.

Тому поточне зростання котирувань — передусім реакція фінансових ринків на політичні ризики, а не наслідок браку сировини.

«Йдеться не про зростання нафти, а про зростання нафтових котирувань. Це різні речі: фізична нафта і деривативи — різні інструменти», — пояснив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Скільки насправді коштує нафта

На ринку фізичної сировини ціни залишаються значно нижчими за біржові.

• реальна ціна нафти: приблизно 55–60 дол./барель;
• котирування: до 80 дол./барель;
• воєнна премія становить близько 25–30%.

Експерти пояснюють це тим, що у світі спостерігається профіцит видобутку близько 3 млн барелів щодня. Надлишки накопичуються у стратегічних і комерційних сховищах, зокрема в Китаї та інших країнах.

Чому ціни можуть знизитися

Надлишок пропозиції поступово тисне на ринок.

• кожного дня у світі утворюється приблизно 3 млн барелів надлишкової нафти;
• ця сировина накопичується у сховищах;
• переповнення резервуарів зрештою змушує продавців знижувати ціну.

Тому навіть якщо котирування короткостроково піднімуться, довгострокова тенденція може бути протилежною.

Чи виграє росія від подорожчання

Навіть у разі короткострокового зростання котирувань росія отримує обмежений ефект.

• російська нафта продається зі знижкою понад 30 дол./барель;
• частина інфраструктури, зокрема портові термінали, пошкоджені;
• середня ціна відвантаження з портів раніше становила 32–34 дол./барель, тоді як бажаний рівень для російського бюджету — близько 40 дол.

Тому можливе зростання доходів може бути лише короткочасним.

«Можливо, кілька декад надходження до бюджету будуть більшими, але потім знову настане спад», — зазначив Геннадій Рябцев.

Ормузька протока і ризики для ринку

Одним із ключових геополітичних факторів залишається Ормузька протока — важливий маршрут транспортування нафти.

• через неї проходить до 20% світових постачань нафти;
• повне блокування потребує значних військових ресурсів;
• навіть тимчасова зупинка судноплавства на 1–2 тижні не створить критичного дефіциту через наявні запаси.

Крім того, на світовому ринку зараз приблизно третина танкерного флоту простоює, що також пом’якшує можливі перебої з логістикою.

Як геоекономіка змінила нафтовий ринок

Світовий нафтовий ринок значно змінився з 1970-х років.

• у 1973–1974 роках нафтове ембарго призвело до глобальної енергетичної кризи;
• у відповідь з’явилися ф’ючерси — фінансові інструменти страхування постачань;
• у 2000-х роках банки почали випускати деривативи — інструменти страхування самих ф’ючерсів.

Сьогодні фінансові ринки значною мірою визначають динаміку котирувань, тоді як реальний ринок нафти реагує значно повільніше.

Що відбувається з цінами на пальне в Україні

Український ринок пального реагує на світові новини швидше, ніж на реальні економічні фактори.

• під час 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном котирування піднялися до приблизно 80 дол./барель;
• після цього українські преміальні мережі підвищили ціни на 3–4 грн за літр;
• коли котирування знизилися до 60–62 дол./барель, ціни на АЗС практично не змінилися.

Серед об’єктивних чинників зростання вартості пального експерти називають:

• підвищення акцизів;
• послаблення гривні до долара і євро;
• зростання вартості нафтопродуктів на кордоні.

Стратегічні резерви нафти у світі

Більшість країн мають стратегічні резерви, які можуть пом’якшити кризу постачання.

• у ЄС обов’язковий рівень запасів — 60 днів споживання;
• США також мають великі стратегічні резерви;
• частина запасів зберігається у компаній і навіть у споживачів.

Наприклад, значні обсяги пального фактично зберігаються у баках автомобілів, що також створює певний запас на випадок перебоїв.

Висновки для України в умовах війни

• Світовий ринок нафти має профіцит, тому довготривала глобальна криза постачання малоймовірна навіть за загострення на Близькому Сході.
• Короткострокові стрибки котирувань можуть використовуватися для спекулятивного підвищення цін на пальне.
• Водночас удари по ключовій нафтовій інфраструктурі росії можуть мати значний економічний ефект, оскільки таких вузлів у країні менше десяти.

З огляду на це для України критично важливо підтримувати диверсифіковані канали постачання нафтопродуктів з Європи та зберігати достатні резерви для стабільності ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: YouTube-інтерв’ю з експертом Геннадієм Рябцевим