Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише 0,1% до 91,38 долара за барель, а Brent зросла на 0,04% до 94,97 долара за барель. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.

Що стримує нафтовий ринок від різких рухів

Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном «продуктивними» і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.

Ціни нафти: що показує ринок зараз

• WTI (West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти) торгувалася на рівні 91,38 долара за барель.
• Brent (північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир) перебувала на рівні 94,97 долара за барель.
• Добове зростання було мінімальним: +0,1% для WTI та +0,04% для Brent.
• Попри це, котирування залишаються помітно нижчими, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.

Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту

• Ринок бачить ознаки можливого мирного врегулювання між Вашингтоном і Тегераном.
• Водночас фізичні ринки залишаються вкрай напруженими, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.
• Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це не прибере дефіцит у короткі строки.

Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту

Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти місяці. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.

Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти

• Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів.
• Покупці в Азії та Європі активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.
• Ця боротьба за альтернативні обсяги підштовхує ціни вгору у світі.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів. Ринок активно демонструє посилення диверсифікації джерел: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.
• Логістична стійкість. Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.
• Сценарії на випадок блокади або масованих ударів. Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.

Що це означає для захисту критичної інфраструктури

• Військова складова. Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.
• Економічний вимір. Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні місяці для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.

Що це означає для ціноутворення

• Структура ціни. На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.
• Конкуренція за ресурси. Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.

«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.

У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: крихким дипломатичним оптимізмом і дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів.

Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.

Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я

Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.

Що саме закладає Goldman Sachs

• Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.
• За таким сценарієм банк очікує, що у другому півріччі 2026 року середня ціна Brent також буде вищою за $100 за барель.
• Якщо ж сильно обмежений трафік у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме додаткові втрати видобутку на Близькому Сході.
• У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому $120 за барель у третьому кварталі і $115 за барель у четвертому кварталі 2026 року.

Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.

Чому перемир’я не заспокоїло ринок

Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання.

Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs

Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.

Що відбувається з танкерним рухом

• Судновласники й судноплавні лінії чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.
• На ринку накопичуються ознаки того, що Іран не поспішає послаблювати контроль над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.
• Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.

Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.

Як ринок відреагував на нові ризики

• На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на 3%.
• Котирування перебували біля позначки $97 за барель.
• Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня WTI торгувався з премією до Brent.

Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.

Що означає фраза про «контрольовану паузу»

Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.

Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward

Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку контрольована пауза не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.

Що це означає для ринку нафтопродуктів

• Сира нафта дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і нафтопродукти.
• Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає дорожчу сировину для нафтопереробки.
• Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й видобувний дефіцит через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.

Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.

Головний висновок

Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Світові ціни на нафту різко знизилися під час ранкових торгів в Азії 25 березня після хвилі геополітичних новин та несподіваного зростання запасів у США. Попри оптимізм щодо можливого перемир’я між США та Іраном, ринок залишається нестабільним через збереження військових ризиків і фізичного дефіциту нафти.

Що відбувається на ринку нафти: різке падіння після пікової волатильності

Нафтовий ринок пережив різкий розворот після стрімкого зростання напередодні. Основні еталонні марки нафти втратили понад 5% вартості:

• WTI (West Texas Intermediate) — американський еталон — знизився до $87,51 за барель (-5,24%)
• Brent — глобальний орієнтир — впав нижче психологічної позначки $100 до $98,03 (-6,08%)

Психологічний рівень $100 за барель для Brent традиційно сприймається як сигнал високих цінових ризиків для економіки.

Причини падіння: дипломатія та запаси

• Ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході
• Інформація про переданий США мирний план Ірану
• Сигнали про можливе тимчасове перемир’я строком до одного місяця
• Несподіване зростання запасів нафти та бензину у США за даними API (American Petroleum Institute)

Геополітика як ключовий драйвер волатильності

Останні 48 годин стали прикладом екстремальної нестабільності ринку:

• Ціни різко зросли після погроз Дональда Трампа знищити енергетичну інфраструктуру Ірану
• Потім впали після заяви про можливе досягнення домовленостей

Переговори просуваються, і Іран «починає говорити розумно» — Дональд Трамп

Водночас Іран офіційно заперечує факт прямих переговорів.

Ормузька протока: фактор стабілізації чи тимчасовий сигнал

Іран додатково вплинув на ринок, повідомивши Міжнародну морську організацію про можливість проходу «неворожих суден» через Ормузьку протоку за координації з іранською стороною.

• Ормузька протока — ключовий маршрут для транспортування близько 20% світової нафти
• Будь-які сигнали щодо її відкритості чи блокади суттєво впливають на ціни

Попри падіння цін — ризики залишаються високими

Незважаючи на короткострокове зниження котирувань, фундаментальні ризики не зникли:

• Пентагон готує перекидання підрозділів 82-ї повітряно-десантної дивізії на Близький Схід
• Ізраїль розглядає розширення операцій проти Хезболли, включно з наземною фазою в Південному Лівані
• Зафіксовано атаку дронів на паливний резервуар в аеропорту Кувейту

Ці фактори свідчать про те, що ринок реагує на очікування, а не на фактичне зниження напруженості.

Фізичний ринок: дефіцит попри падіння цін

• Ринок фізичних постачань продовжує стикатися з дефіцитом ресурсів
• Це створює розрив між фінансовими котируваннями та реальною доступністю нафти

Висновки: короткостроковий оптимізм проти довгострокових ризиків

• Падіння цін зумовлене очікуваннями дипломатичного прориву, а не фактичними змінами ситуації
• Ринок залишається вразливим до будь-яких військових ескалацій
• Зростання запасів у США тимчасово посилило тиск на ціни, особливо для WTI
• Фактор Ормузької протоки залишається ключовим для глобального балансу постачання

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

Геополітика знову штовхає ринок угору

Станом на 2 березня котирування нафти продемонстрували найвищі значення за кілька місяців на тлі різкого загострення ситуації .

• Brent піднімалася до 82,37 дол./бар., а згодом торгувалася на рівні 79,34 дол., що на 6,47 долара або 8,88% вище попереднього закриття.
• WTI (West Texas Intermediate) зросла на 5,36 долара або 8% — до 72,38 дол./бар. після досягнення піку в 75,33 дол.

Brent і WTI — це еталонні (бенчмарк) сорти нафти, які використовуються для формування світових цін.

Що стало тригером

У неділю Ізраїль завдав нової хвилі ударів по Тегерану. У відповідь Іран здійснив ракетні атаки. Напруження різко посилилося після загибелі верховного лідера Ірану, що занурило регіон і глобальну економіку в стан глибокої невизначеності.

За даними джерел у сфері морських перевезень:

• щонайменше три танкери були пошкоджені біля узбережжя Перської затоки;
• один моряк загинув;
• частина суден зазнала супутніх ушкоджень унаслідок іранських ударів у відповідь на атаки США та Ізраїлю.

Один із інцидентів стався поблизу півострова Мусандам в Омані — стратегічного району, через який проходить значна частина світових морських «постачань» нафти. Пошкодження суден безпосередньо вплинуло на логістику та страхові ризики перевезень.

Чому 8% — це багато

Для нафтового ринку одноденне зростання майже на 9% є різким і свідчить про формування так званої “премії за ризик” — додаткової складової в ціні, яка виникає через загрозу перебоїв із фізичним «постачанням» сировини.

Близький Схід забезпечує значну частину світового видобутку та експорту нафти. Будь-які удари по інфраструктурі або танкерах:

• створюють ризик фізичного дефіциту сировини,
• підвищують страхові ставки на перевезення,
• змушують трейдерів закладати додаткові ризики у ф’ючерсні контракти.

Глобальні наслідки

Ескалація конфлікту відбувається на тлі й без того крихкої рівноваги на енергетичному ринку. Пошкодження танкерів означає не лише короткострокові перебої, а й потенційні затримки «постачання» до Азії та Європи.

Сінгапур, один із ключових світових торговельних хабів нафти, відреагував підвищеною волатильністю торгів. Інвестори дедалі більше орієнтуються на військові новини, а не на фундаментальні показники попиту й пропозиції.

Що далі

Подальша динаміка цін залежатиме від:

• масштабу військових дій у регіоні,
• стану танкерного флоту та морської логістики,
• реакції США та інших країн на подальші удари,
• можливого обмеження експорту з регіону.

Поки що ринок демонструє класичну реакцію на геополітичний шок — стрімке зростання котирувань через страх дефіциту.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Світові ціни на нафту різко зросли на старті торгів у неділю після ударів США та Ізраїлю по Ірану і відповідних атак у регіоні Перської затоки. Під ризиком — до 15 млн барелів на добу, або близько 20% глобального обсягу, що проходить через Ормузьку протоку. Водночас країни ОПЕК+ оголосили про збільшення видобутку на 206 тис. барелів на добу вже у квітні, однак ринок сумнівається, що цього достатньо для швидкої стабілізації.

Геополітичний шок і реакція ринку

Ескалація між США, Ізраїлем та Іраном спричинила миттєву реакцію бірж. Трейдери закладають у котирування ризик скорочення або навіть зупинки «постачання» нафти з Ірану та інших країн Близького Сходу.

Динаміка ключових маркерів

• West Texas Intermediate (WTI) — легка малосірчиста нафта зі США — зросла до $72 за барель проти близько $67 у п’ятницю (+8%) за даними CME Group.
• Brent — міжнародний еталон — піднявся до $79 за барель з $72,87 (+8%) за даними FactSet.

Підвищення відбулося одразу після відкриття торгів у неділю ввечері (оновлення 1:48 GMT+2, 2 березня 2026 року).

Ормузька протока як «вузьке горло» ринку

Через Ормузьку протоку — вузький вихід із Перської затоки — щодня транспортується близько 15 млн барелів сирої нафти, або п’ята частина світового споживання. Це робить її найкритичнішою точкою глобальної енергетичної логістики.

• Протока межує з Іраном на півночі.
• Через неї проходить експорт із Саудівської Аравії, Кувейту, Іраку, Катару, Бахрейну, ОАЕ та Ірану.
• Повідомлялося про атаки на два судна, що прямували через протоку.

У середині лютого Іран тимчасово закривав частини протоки для військових навчань. Подальші перебої можуть обмежити експорт і підштовхнути ціни ще вище.

«Близько п’ятої частини світового постачання нафти проходить через Ормузьку протоку — життєво важливу артерію світової торгівлі. Ринки більше занепокоєні тим, чи зможуть барелі фізично рухатися, ніж наявністю резервних потужностей на папері. Якщо потоки через затоку будуть обмежені, додатковий видобуток дасть лише обмежене негайне полегшення», — зазначив Хорхе Леон, старший віцепрезидент і керівник геополітичного аналізу Rystad Energy.

Роль Ірану та фактор Китаю

• Експорт Ірану становить близько 1,6 млн барелів на добу.
• Основний покупець — Китай.
• У разі перебоїв Пекіну доведеться шукати альтернативних постачальників, що посилить конкуренцію за вільні обсяги та підтримає високі ціни.

ОПЕК+ намагається заспокоїти ринок

Вісім країн альянсу ОПЕК+збільшити видобуток на 206 тис. барелів на добу у квітні. Рішення було заплановане ще до початку ескалації, але обсяг виявився більшим, ніж очікували аналітики.

• Додаткові 206 тис. бар./добу — це близько 1,4% від обсягу, що проходить через Ормузьку протоку.
• На тлі ризику перебоїв у 15 млн бар./добу цей приріст виглядає обмеженим за масштабом.
• Ринок оцінює не лише номінальний видобуток, а й доступність експортних маршрутів.

Таким чином, ринок входить у фазу підвищеної волатильності, де геополітика визначає цінову траєкторію не менше, ніж фундаментальні показники видобутку.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Associated Press

Світові ціни на нафту підросли приблизно на 1% через занепокоєння інвесторів щодо ескалації між США та Іраном. Водночас різке зростання комерційних запасів сирої нафти у США обмежило потенціал подорожчання. Ринок балансує між геополітикою та фундаментальними показниками попиту і пропозиції.

Геополітика проти статистики: що рухає котирування

Цінова динаміка

На завершенні торгів:

• Brent подорожчала на 60 центів (+0,87%) — до 69,40 дол. за барель.
• WTI зросла на 67 центів (+1,05%) — до 64,63 дол. за барель.

Таким чином, ринок частково відіграв ризики, пов’язані з Близьким Сходом, але не зміг закріпитися вище через негативні сигнали зі США.

Фактор Ірану: перемовини та військові сигнали

Інвестори уважно стежать за розвитком відносин між Вашингтоном і Тегераном. Президент США Дональд Трамп заявив, що за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу остаточних рішень щодо Ірану не ухвалено, але перемовини триватимуть.

Напередодні Трамп повідомив, що розглядає можливість направлення другого авіаносця на Близький Схід, якщо угоди з Іраном не буде досягнуто.

Минулого тижня дипломати США та Ірану провели непрямі переговори в Омані. Дата та місце наступного раунду поки що не оголошені.

Ринок і далі підтримується напругою між США та Іраном і перемовинами, які то поновлюються, то зупиняються і не приводять до розв’язання, — президент Lipow Oil Associates Ендрю Ліпов

Аналітики зазначають, що попри жорстку риторику, ознак негайної ескалації наразі немає, а Білий дім розраховує на досягнення домовленостей щодо іранської ядерної та ракетної програми.

Сильний ринок праці США підтримує попит

Додаткову підтримку цінам надали макроекономічні дані:

• Зростання зайнятості у США в січні прискорилося швидше, ніж очікувалося.
• Рівень безробіття знизився до 4,3%.

Стійкий ринок праці означає стабільний попит на транспортне пальне, нафтохімію та електроенергію, що зменшує ризики падіння споживання нафти в найбільшій економіці світу.

Запаси нафти в США: різкий приріст

Втім, стримувальним фактором стала статистика Управління енергетичної інформації США (EIA):

• Комерційні запаси сирої нафти зросли на 8,5 млн барелів за тиждень.
• Загальний обсяг досяг 428,8 млн барелів.
• Аналітики очікували приріст лише на 793 тис. барелів.

Фактичний показник перевищив прогноз більш ніж у десять разів, що сигналізує про активне відновлення внутрішнього видобутку в США.

Внутрішнє виробництво повернулося з новою силою і вже недалеко від історичного рекорду, — директор з енергетичних ф’ючерсів Mizuho Роберт Явгер

Позиція ОПЕК і глобальний баланс

У своєму щомісячному звіті ОПЕК:

• Залишила оцінки попиту та пропозиції переважно без змін.
• Вказала, що глобальний попит на нафту групи у II кварталі буде на 400 тис. барелів на добу нижчим, ніж у I кварталі.
• Видобуток нафти в росії в січні скоротився приблизно на 0,6% порівняно з груднем.

Також Єгипет доручив міжнародним нафтовим компаніям подвоїти видобуток до 2030 року, переглянувши чинні контракти для стимулювання інвестицій.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Масові протести в Ірані, що тривають понад два тижні та охопили десятки міст країни з населенням близько 90 млн осіб, створюють ризик політичного зламу, який може радикально змінити баланс сил на Близькому Сході та ситуацію на світових енергетичних ринках. Ринки вже реагують: ціна Brent зросла більш ніж на 5% і перевищила 63 долари за барель на тлі побоювань перебоїв постачання з одного з ключових виробників ОПЕК.

Іранські протести та енергетичний фактор

Масштаб і динаміка протестів

• Демонстрації тривають з кінця грудня 2025 року та, за окремими оцінками, зібрали сотні тисяч людей.
• За даними правозахисників, за два тижні загинуло понад 500 протестувальників, понад 10 000 осіб заарештовано.
• Протести були спровоковані валютною кризою, економічним колапсом та інфляцією, але швидко набули чітко політичного характеру.
• Влада вдалася до блокування інтернету та мобільного зв’язку, а також жорсткого силового придушення.

Нафтовий вимір кризи

• Іран є четвертим за обсягами виробником нафти в ОПЕК, що робить будь-яку дестабілізацію критично важливою для світового ринку.
• Поки що ознак скорочення експорту сирої нафти немає, а ключова нафтодобувна провінція Хузестан не повідомляла про масштабні заворушення.
• Опозиційний діяч Реза Пехлеві закликав працівників нафтового сектору до страйків. Аналогічні страйки у 1978 році стали одним з вирішальних факторів падіння монархії.

Геополітичні ризики

Роль США та військовий фактор

• Адміністрація США розглядає варіанти військових ударів по Ірану, що підтверджується брифінгами для президента.
• Ринки враховують ризик, що США можуть скористатися хаосом для спроби зміни режиму, як це сталося нещодавно у Венесуелі.
• Іран заявив, що у разі нападу американські об’єкти в регіоні та Ізраїль стануть легітимними цілями.

Регіональні наслідки

• Країни Перської затоки побоюються хаосу та вакууму влади, який може бути небезпечнішим за збереження чинного режиму.
• Іран зберігає потужний арсенал балістичних ракет та підтримку силових структур, включно з Корпусом вартових Ісламської революції.
• Падіння режиму стало б серйозним ударом по позиціях росії, яка втратила б ще одного ключового союзника.

Можливі сценарії розвитку подій

• Короткострокова ескалація: зростання насильства, ризики для інфраструктури та судноплавства в регіоні.
• Обмежені зміни: кадрові перестановки або військовий переворот без демонтажу системи.
• Революційний сценарій: малоймовірний у короткій перспективі через страх суспільства перед хаосом, але потенційно найбільш дестабілізуючий.

«Це найбільший момент для Ірану з 1979 року. Режим перебуває у вкрай складному становищі, а ключовим драйвером кризи є економіка», — Вільям Ушер, колишній аналітик ЦРУ.

Наслідки для нафтових ринків

• Ціни: подальше зростання котирувань у разі навіть часткових перебоїв постачання.
• Волатильність: підвищена нервозність трейдерів та зростання страхових премій.
• Стратегічні ризики: загроза атаки на нафтогазову інфраструктуру в регіоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до Близького Сходу та Америк, а IOC додатково придбала близько 3,5 млн барелів ESPO та розглядає імпорт 24 млн барелів із Америк у I кварталі наступного року.

Індія — санкції США — відхід від російської нафти»

• Санкційний тригер
  • Санкції США проти Rosneft та Lukoil → ризики вторинних обмежень і розрахунків
• Реакція індійських НПЗ
  • 5 з 7 великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) не подали грудневі заявки
  • Лише IOC і Nayara Energy купили грудневі обсяги
  • Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається 10 листопада
• Кількісні параметри
  • Зазначена п’ятірка імпортувала ≈2/3 усієї російської нафти до Індії від початку року
  • IOC наприкінці жовтня взяла 5 грудневих партій від несанкційних продавців
  • Окремо IOC придбала близько 3,5 млн барелів сорту ESPO за ціною близькою до котирувань Dubai (доставка на східне узбережжя Індії у грудні)
  • План IOC: закупити 24 млн барелів сирої нафти з Америк у I кварталі наступного року
• Зміщення постачання
  • Додаткові барелі з Близького Сходу та Америк
  • Очікується різке падіння грудневих і січневих російських відвантажень
• Логічні висновки та обґрунтування
  • Значний ризик дефіциту російських обсягів у грудні–січні, оскільки саме п’ятірка-«локомотив» (≈2/3 імпорту) тимчасово вийшла з ринку російської нафти
  • Ціновий маркер: закупівля ESPO близько до Dubai свідчить про звуження дисконту та готовність платити премію за легальний ланцюг постачання
  • Диверсифікація через 24 млн барелів з Америк у I кв. наступного року компенсує очікуване падіння російських поставок
  • Операційна відповідність: IOC заявила про повну відповідність санкційному режиму, що зменшує комплаєнс-ризики та впливає на вибір контрагентів

Деталі ситуацї

Що сталося: після оголошення санкцій США проти провідних російських експортерів майже всі індійські НПЗ відмовилися від грудневих закупівель. П’ять великих переробників — BPCL, HPCL, MRPL, Reliance та HMEL — не запитували грудневі обсяги російської нафти, хоча саме вони з початку року забезпечили близько двох третин такого імпорту для Індії.

Винятки: IOC і Nayara Energy залишилися активними покупцями на грудень. Наприкінці жовтня IOC придбала п’ять партій із прибуттям у грудні від несанкційних продавців та окремо — близько 3,5 млн барелів ESPO близько до котирувань Dubai для східного індійського порту.

Диверсифікація постачання: IOC також планує закупити 24 млн барелів сирої нафти з Америк у першому кварталі наступного року для заміщення очікуваного випадіння російських обсягів. Загалом індійські НПЗ переналаштовують корзину імпорту, збільшуючи закупівлі з Близького Сходу та Америк, що має компенсувати ймовірне різке скорочення грудневих і січневих відвантажень з росії.

Наслідки для ринку

• Короткостроково (грудень–січень)
  • Провал російських відвантажень у напрямку Індії
  • Підвищення ролі котирувань Dubai як орієнтиру ціни для ESPO
• Середньостроково (I кв. наступного року)
  • 24 млн барелів із Америк як компенсатор з боку IOC
  • Перерозподіл потоків на користь Близького Сходу та Америк
• Комплаєнс та контрактування
  • Повна відповідність санкціям у закупівельних практиках IOC
  • Фокус на несанкційних продавцях і переукладання ланцюгів постачання

Тільки факти

• 5 великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) не запитували грудневі обсяги російської нафти
• Ці п’ять компаній забезпечили ≈2/3 імпорту російської нафти до Індії з початку року
• 2 компанії — IOC і Nayara Energy — купили грудневі обсяги
• 5 грудневих партій придбано IOC наприкінці жовтня у несанкційних продавців
• ~3,5 млн барелів ESPO від IOC близько до котирувань Dubai із поставкою у грудні на східне узбережжя Індії
• 24 млн барелів з Америк у I кварталі наступного року — ціль закупівель IOC
• Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається 10 листопада

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити номінації з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках.

Що відбувається

• План: Індія має намір наростити закупівлі LPG зі США та зменшити закупівлі з Близького Сходу (за даними Reuters).
• Попередження постачальникам: Державні НПЗ Індії поінформували Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Катар про потенційно нижчі номінації.
• Довгострокові контракти: Індія традиційно має довгострокові угоди на LPG із Саудівською Аравією; тепер вперше шукає довгострокові постачання зі США (тендери, за документами Bloomberg).
• Торговельний контекст: США у серпні запровадили 50% тариф (подвоєння з 25%) на індійські товари через триваючий імпорт Індією сирої нафти з росії.
• Політичні сигнали: Президент США Дональд Трамп заявив, що Індія погодилася скоротити імпорт російської нафти; за його словами, Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».
• Поточна структура імпорту: Російська нафта становить близько третини постачань сирої нафти в Індію за останні три роки активного нарощення закупівель.
• Офіційна позиція Індії: Нью-Делі офіційно не підтвердив і не спростував можливе скорочення чи зупинку імпорту російської нафти.

За словами Президента США Дональда Трампа, Індія погодилася скоротити імпорт російської сирої нафти; Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».

«Індія є значним імпортером нафти та газу. Нашим незмінним пріоритетом було захистити інтереси індійського споживача у волатильному енергетичному середовищі. Наші імпортні політики повністю керуються цією метою», — речник МЗС Рандхір Джайсвал.

Причинно-наслідкові зв’язки та вплив на ринки

1) Торговельний стимул → зсув постачань LPG

• Причина: прагнення поліпшити шанси на торговельну угоду зі США.
• Дія: перехід до довгострокових постачань LPG зі США; зменшення номінацій для країн Перської затоки.
• Наслідок для LPG:
  • Зростання попиту на американський LPG з боку Індії → потенційне звуження вільних обсягів у США.
  • Тиск на премії/фрахт у маршруті США–Індія через більші партії (логістичний ефект у межах наданого матеріалу не кількісно оцінений, але випливає з перерозподілу потоків).
  • Послаблення позицій постачальників з Близького Сходу у частині обсягів на індійському ринку.

2) Тариф 50% США → переговорний важіль

• Факт: тариф підвищено до 50% (з 25%) у серпні.
• Імовірний механізм: збільшення закупівель американських енергоносіїв (LPG) як сигнал для перегляду тарифів.
• Вплив на ринки:
  • Підтримка попиту на LPG США → потенційна підтримка цін/премій на американський LPG.
  • Перерозподіл індійського попиту може знизити ціновий тиск на LPG з Близького Сходу (через менші номінації), але чіткі цифри у матеріалі не надані.

3) Сигнали щодо російської нафти → можливий переток попиту

• Вихідні дані: російська нафта — ~1/3 імпорту Індії; офіційного підтвердження скорочення немає.
• Якщо скорочення відбудеться (умовний сценарій, випливає із заяви Президента США):
  • Зменшення попиту Індії на російську нафту → потенційна переорієнтація потоків російської нафти на інші ринки.
  • Підвищення ролі альтернативних джерел для індійських НПЗ (зокрема США) у балансі сирої нафти.
• Якщо скорочення не відбудеться:
  • Збереження структури імпорту з домішками змін у LPG (зсув у бік США).

4) Вплив на нафтопродукти в Індії

• Побутове паливо (LPG) — довгострокові контракти зі США можуть:
  • підвищити енергобезпеку за рахунок диверсифікації;
  • змінити структуру цін на внутрішньому ринку залежно від умов фрахту та премій (конкретні цифри відсутні в матеріалі).
• Сира нафта — будь-які зрушення щодо російських барелів (які дають ~1/3 імпорту) здатні перекроїти маржі НПЗ та схемати постачання, однак офіційних рішень у тексті не зафіксовано.

Висновки

• Зміна вектору для LPG: перехід до США зменшує залежність від Перської затоки й підсилює переговорні позиції Індії у торгівлі зі США.
• Тарифний важіль: збільшення закупівель енергоносіїв у США може використовуватися Індією як обґрунтування для перегляду 50% тарифу.
• Невизначеність щодо російської нафти: попри заяви зі США, офіційної згоди Індії немає — отже, вплив на світовий баланс сирої нафти наразі умовний і залежить від подальших кроків.

Хронологія

• Початок жовтня 2025 р.: тендери індійських держкомпаній на довгостроковий LPG зі США (за документами, переглянутими Bloomberg).
• Серпень 2025 р.: США піднімають тариф до 50% (подвоєння з 25%).
• 16 жовтня 2025 р.: заява Президента США; тривають перемовини Індії та США у Вашингтоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Ставки фрахту для супертанкерів досягли майже трирічного максимуму через різке зростання обсягів постачання нафти з Близького Сходу та США до Азії. Цей стрибок формує нову конкурентну ситуацію на ринку, де фактори цінової політики, санкційні обмеження та попит на далекі перевезення створюють обмежену пропозицію танкерного флоту.

Глобальні зрушення на ринку супертанкерів

Основні фактори зростання

• Постачання з Близького Сходу зростає, оскільки OPEC+ продовжує збільшувати видобуток.
• Саудівська Аравія знизила ціни на нафту для Азії, стимулюючи потоки в найбільший імпортерський регіон.
• Флот поділено між тими, хто дотримується санкцій проти іранської та російської нафти, та тіньовим флотом, що створює дефіцит доступних суден.

Кількісні показники

• $6,6 млн – спотова ставка для маршруту Близький Схід – Китай (найвищий рівень із листопада 2022 р.).
• $87 000 на день – вартість перевезення 2 млн барелів нафти VLCC зі Саудівської Аравії до Китаю (оцінки Bloomberg).
• Наближення до $100 000 на день – очікування аналітиків щодо подальшого зростання ставок до кінця року.

Вплив на конкуренцію та ринки

Ситуація створює подвійний ефект:

• Для експортерів: здешевлення саудівської нафти посилює конкуренцію за азійський ринок, змушуючи інших постачальників пристосовувати цінову політику.
• Для перевізників: дефіцит суден через санкції та довгі рейси з США до Азії посилює прибутковість власників супертанкерів.
• Для глобального ринку: утримання високих ставок може стати новим стандартом, особливо на тлі зростання експорту з Близького Сходу та Америки.

Висновки

• Зростання ставок демонструє структурні зміни у світовій торгівлі нафтою, де основним драйвером стають далекі маршрути.
• Санкційний тиск проти росії та Ірану обмежує флот, що прямо впливає на вартість транспортування.
• З огляду на поточну динаміку, високі тарифи можуть зберігатися щонайменше до кінця року, формуючи новий баланс сил на нафтовому ринку.

Думка учасників ринку

«Основним драйвером у вересні став відкритий арбітраж для потоків із США в Східну Азію та подальший дефіцит суден через дуже довгі рейси», – Sentosa Shipbrokers для Reuters.

«Зростання постачання нафти з Америки та високий попит на далекі рейси підтримують ставки для танкерів», – Ларс Барстад, CEO Frontline, для Bloomberg.

«Супертанкерні спотові ставки наближаються до $100 000 за день, і ця тенденція, ймовірно, збережеться до кінця року на тлі зростання експорту з Близького Сходу», – Ґреґ Міллер, Lloyd’s List.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice