У вересні експорт дизельного пального з Близького Сходу до Європи становив у середньому лише 110 тис. барелів на добу проти 191 тис. у серпні. Це найнижчий рівень із лютого 2020 року. На тлі дефіциту Platts оцінював дизпальне CIF Північно-Західна Європа у $1 642,25 за тонну — найвище значення з початку відповідного ряду у 2007 році.

Європа отримує дедалі менше дизпалива з Близького Сходу

Постачання дизельного пального з Близького Сходу до Європи у вересні прямує до найнижчого рівня за шість років. За даними S&P Global Commodities at Sea від 21 вересня, середній потік становив 110 тис. барелів на добу проти 191 тис. барелів на добу в серпні. Востаннє нижчий рівень фіксували у лютому 2020 року.

Найбільшим постачальником став Оман, а головним отримувачем — Румунія. Оман використовує перевагу своїх портів Сохар і Дукм, розташованих за межами Ормузької протоки. У серпні оманський експорт досяг рекордних 130 тис. барелів на добу.

Альтернативні маршрути частково пом’якшують дефіцит, але не відновлюють довоєнного балансу. «Термінал» раніше повідомляв, що Індія забезпечила близько 60% серпневого потоку дизпалива до Європи через Баб-ель-Мандеб.

Європейська ціна більш ніж удвічі перевищила довоєнний рівень

Platts оцінював баржове ультранизькосірчисте дизельне пальне FOB ARA 18 вересня у $1 536 за тонну проти $752,25 за тонну 27 лютого, напередодні початку війни. Фізичний ринок залишається напруженим через перебої з близькосхідною пропозицією та російську заборону експорту дизпалива.

Для партій із постачанням до Північно-Західної Європи Platts 15 вересня оцінив дизельне пальне 10 ppm CIF у $1 642,25 за тонну — найвище значення з початку відповідної серії у 2007 році. Для порівняння, близькосхідний газойль оцінювався у $164,10 за барель, або приблизно $1 203 за тонну.

Висока прибутковість дизельного сегмента стимулює європейські НПЗ віддавати перевагу випуску дизпалива порівняно з авіаційним пальним, яке виробляється з близьких середньодистилятних фракцій. Це посилює конкуренцію всередині групи середніх дистилятів.

Раніше «Термінал» повідомляв, що перенаправлення саудівської сирої нафти через Оман не усунуло дефіциту готового дизельного пального.

Джерела: S&P Global Energy.

Волатильність нафти залишається ключовим фактором для ціноутворення на нафтопродукти

За даними Reuters від 8 жовтня 2026 року, Brent піднімався більш ніж на 5 доларів за барель — до 103,73 долара за барель, а WTI зростав до 91 долара за барель. Пізніше ціни скоротили зростання після заяви президента США Дональда Трампа, що США не атакуватимуть Іран до проміжних виборів.

Reuters повідомило, що первинний стрибок був пов’язаний зі страхами щодо можливої військової дії проти Ірану та перебоями у видобутку в Мексиканській затоці США через ураган Isaias. За даними агентства, Shell, Chevron і BP зупиняли платформи, що зачепило близько 25% видобутку в затоці.

Агентство також зазначило, що ризики залишаються підвищеними: атаки Ірану на судноплавство в Ормузькій протоці досягли найвищого рівня від початку війни, а через цей маршрут проходить близько 20% світових перевезень нафти й пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Потоки сирої нафти, конденсату та нафтопродуктів, включно з LPG, із Саудівської Аравії, Кувейту, Катару, Оману, Бахрейну, Іраку та ОАЕ у вересні становили в середньому 19,2 млн барелів на добу проти приблизно 23,6 млн барелів на добу до початку війни з Іраном. За даними Vortexa, саме сегмент нафтопродуктів, включно зі скрапленим нафтовим газом, відновлюється повільніше за сиру нафту.

Головний ринковий сигнал — відновлення експорту з Перської затоки залишається нерівномірним: сира нафта повернулася ближче до довоєнних обсягів, тоді як нафтопродукти, включно з LPG, істотно відстають.

Reuters 6 жовтня повідомило, що загальні потоки сирої нафти, конденсату та нафтопродуктів, включно з LPG, із ключових виробників Перської затоки у вересні зросли до середнього рівня 19,2 млн барелів на добу. Йдеться про постачання із Саудівської Аравії, Кувейту, Катару, Оману, Бахрейну, Іраку та ОАЕ. Для порівняння, у рік перед початком війни з Іраном 28 лютого середній показник становив близько 23,6 млн барелів на добу.

За даними Kpler, загальний експорт нафти у вересні становив 18,6 млн барелів на добу. Reuters зазначає, що експорт іранської нафти був майже заблокований, тоді як інші виробники Перської затоки адаптувалися до атак на енергетичну інфраструктуру та судноплавство, зокрема через використання так званих «темних транзитів», коли танкери вимикають системи відстеження.

Нафтопродукти відновлюються слабше, ніж сира нафта

Найважливіше для ринку пального — різниця між динамікою сирої нафти та готових продуктів. За даними Vortexa, потоки сирої нафти й конденсату відновилися до 91% довоєнного рівня 16,3 млн барелів на добу. Водночас експорт нафтопродуктів, включно з LPG, залишається лише на рівні 60% від довоєнного показника 7,3 млн барелів на добу.

Це означає, що фізична доступність готового пального на світовому ринку відновлюється повільніше, ніж експорт сировини. Для європейського ринку LPG та інших нафтопродуктів така різниця важлива, оскільки Перська затока є одним із ключових джерел енергетичних потоків для світових споживачів, а порушення у регіоні прямо впливають на баланс готових продуктів.

Саудівська Аравія забезпечила основне відновлення експорту

За даними Kpler, саме Саудівська Аравія забезпечила різке відновлення загального експорту сирої нафти й конденсату з Перської затоки у вересні. Її відвантаження зросли приблизно на 4,2 млн барелів на добу порівняно із серпнем — до 6,6 млн барелів на добу. Це більш ніж компенсувало зниження в інших країнах регіону.

Reuters нагадує, що атаки безпілотників змусили Саудівську Аравію минулого місяця зупинити трубопровід East-West Pipeline, що тимчасово припинило завантаження сирої нафти в порту Янбу на Червоному морі. Після цього відновлення саудівських потоків стало ключовим чинником зростання загального експорту з регіону.

«Щоденні потоки є значно волатильнішими, ніж до війни, тому ключове питання полягає в тому, чи можна підтримати нинішні рівні», — заявила аналітикиня Vortexa Клер Юнгман.

Reuters зазначає, що скорочення експорту пального посилило глобальний дефіцит дизельного та авіаційного пального і сприяло рекордним або майже рекордним цінам на окремих ринках. Для LPG окремих цінових показників у матеріалі не наведено, однак джерело прямо відносить LPG до групи нафтопродуктів, експорт яких залишається нижчим за довоєнний рівень.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ціни на нафту 1 жовтня різко зросли після повідомлень про додаткове військове розгортання США на Близькому Сході та призупинення Китаєм експорту нафтопродуктів. Reuters зазначає, що ринок реагував на ризик поглиблення світового дефіциту пального.

Нафтовий ринок заклав додаткову премію за ризик через обмеження експорту пального та геополітичну напругу

Ціни на нафту 1 жовтня зросли та завершили торги підвищенням більш ніж на 4 долари за барель. Грудневий ф’ючерс Brent, який став новим найближчим контрактом, закрився на рівні 102,31 долара за барель, піднявшись на 4,37%, або на 4,28 долара. Ф’ючерси на американську WTI завершили торги на рівні 92,87 долара за барель, що на 2,71%, або 2,45 долара, вище попереднього рівня.

Reuters пов’язує стрибок із повідомленням Wall Street Journal про те, що США направляють третій авіаносець і до 10 000 додаткових військових на Близький Схід, а також із призупиненням Китаєм експорту нафтопродуктів. За даними Reuters, китайські переробники зупинили експорт нафтопродуктів за межі Гонконгу та Макао до подальших вказівок Пекіна.

Ринок спочатку знижувався на 1%, але розвернувся після повідомлення Reuters про китайське рішення. UBS-аналітик Джованні Стауново заявив, що китайська експортна заборона вказує на занепокоєння щодо доступності нафтопродуктів усередині країни.

Reuters зазначає, що постачання сирої нафти продовжує надходити на ринок, але дизель та інші перероблені продукти залишаються в дефіциті після пошкоджень нафтопереробної інфраструктури в Перській затоці та росії. Світові запаси дизелю вже обмежені після того, як росія, один із великих експортерів цього пального, заборонила експорт до жовтня. Учасники ринку, яких цитує агентство, вважають, що дефіцит навряд чи завершиться до наступного року.

Європейська енергетична цільова група має зібратися в п’ятницю для обговорення можливого вивільнення дизельних запасів. За даними Reuters, США також просили Німеччину та Францію використати аварійні дизельні резерви або зіткнутися з можливою забороною американського експорту дизелю.

Окремим фактором залишається Близький Схід. Reuters повідомляє, що у вівторок три танкери під прапором Ліберії були уражені невідомими снарядами під час проходження Ормузької протоки, за даними судноплавної розвідувальної служби Marisks. Водночас Goldman Sachs оцінив експорт нафти з Перської затоки, включно з «темним експортом» суднами з вимкненими транспондерами, на рівні 23,3 млн барелів на добу за останній тиждень, що відповідає середньому рівню 2025 року.

«Вплив китайських обмежень експорту пального не буде таким великим, як втрата російського та близькосхідного експорту нафтопродуктів. Однак це ще одне джерело стресу для світових паливних ринків, коли постачання вже жорстко обмежене», — заявив Хамад Хуссейн, старший економіст з клімату та сировинних товарів Capital Economics.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 13 вересня повідомило про зростання цін на нафту більш ніж на 3% на тлі нових ударів по енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії та атак на судна. Ринок відреагував на ризик скорочення постачання, зупинку маршруту East-West і невизначеність навколо безпеки проходу через Ормузьку протоку.

Цінова реакція ринку показала зростання премії за ризик у фізичному постачанні нафти

Станом на 1112 GMT ф’ючерси Brent зросли на $3,00, або 2,9%, до $107,61 за барель. Раніше протягом сесії котирування піднімалися до $108,65 за барель. Американська WTI зросла на $2,48, або 2,5%, до $102,53 за барель.

За даними Reuters, за попередній тиждень ціни на нафту зросли приблизно на 9%. Brent перевищила $100 за барель уперше з липня і наблизилася до найвищого рівня з травня, коли котирування перебували біля $110 за барель. Агентство також зазначило, що ціни на дизельне пальне у США перевищили $6 за галон уперше.

Додатковий тиск створили повідомлення про удар по судну в Ормузькій протоці та перенесення зустрічі між країнами Перської затоки й Іраном щодо безпеки судноплавства. За даними Reuters, нафтопровід East-West допомагав Саудівській Аравії обходити Ормузьку протоку і перенаправляти експорт через Червоне море.

«Якщо перебій триватиме довше за п’яти-семиденний запас, ситуація може швидко змінитися», — заявив Janiv Shah, аналітик нафтових ринків Rystad.

Аналітик PVM John Evans, коментуючи ситуацію Reuters, пов’язав ризик подальшого зростання цін із двома чинниками: війнами, що впливають на нафтові ціни, та глобальною проблемою переробних потужностей. У цьому контексті він також вказав на простої російських НПЗ і скорочення запасів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Комерційні нафтові хаби Європи й Азії демонструють напруження із запасами нафтопродуктів. Energy Intelligence пов’язує ситуацію з різким скороченням руху танкерів через Ормузьку протоку, через яку до кризи перевозили близько 3,5 млн барелів на добу близькосхідних нафтопродуктів.

Обмежене судноплавство через Ормуз скорочує доступність пального для основних імпортних регіонів

Energy Intelligence 18 серпня назвав Європу та Азію ключовими регіонами, які відчувають наслідки нестачі нафтопродуктів із Близького Сходу. До початку кризи танкери перевозили через Ормузьку протоку приблизно 3,5 млн барелів на добу нафтопродуктів.

Нині кількість таких проходів залишається обмеженою, через що ринок дедалі більше залежить від накопичених запасів та альтернативних джерел постачання. Видання характеризує ситуацію в комерційних центрах зберігання Європи та Азії як ознаку стресу для запасів.

Проблема стосується не лише сирої нафти. Обмеження експорту готових нафтопродуктів безпосередньо скорочує доступний для імпортерів пул бензину, дизпального, авіаційного та іншого пального, що підвищує значення запасів і диверсифікації маршрутів постачання.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Energy Intelligence.

Видобуток 11 країн ОПЕК у липні збільшився на 1,17 млн барелів на добу порівняно з червнем і досяг 19,85 млн барелів на добу, свідчить опитування Reuters, оприлюднене 10 серпня. Найбільше виробництво наростив Ірак, за ним — Кувейт. Водночас сукупний видобуток залишався значно нижчим за встановлені квоти.

Країни Перської затоки поступово повертають частину потужностей, однак фактичне відновлення пропозиції відстає від узгоджених планів ОПЕК+

За оцінкою Reuters, липневий результат продовжив відновлення після травня, коли видобуток ОПЕК опустився до найнижчого місячного рівня щонайменше з 2000 року за даними опитувань агентства. На виробництво вплинули війна з Іраном та фактичне закриття Ормузької протоки.

Ірак продемонстрував найбільше збільшення видобутку серед членів організації, другим був Кувейт. Іран також збільшив експорт, хоча відновлення американської блокади іранських портів у середині липня знову сповільнило відвантаження. Саудівська Аравія дещо скоротила постачання, тоді як Лівія наростила виробництво.

Сім учасників ОПЕК+, до яких входять союзники організації, раніше домовилися збільшити виробництво в липні. Однак Reuters зазначає, що через близькосхідний конфлікт реалізувати заплановане збільшення повністю не вдалося.

Оцінка Reuters ґрунтується на даних про потоки LSEG і Kpler, а також інформації від нафтових компаній, представників ОПЕК і консультантів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише 0,1% до 91,38 долара за барель, а Brent зросла на 0,04% до 94,97 долара за барель. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.

Що стримує нафтовий ринок від різких рухів

Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном «продуктивними» і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.

Ціни нафти: що показує ринок зараз

• WTI (West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти) торгувалася на рівні 91,38 долара за барель.
• Brent (північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир) перебувала на рівні 94,97 долара за барель.
• Добове зростання було мінімальним: +0,1% для WTI та +0,04% для Brent.
• Попри це, котирування залишаються помітно нижчими, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.

Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту

• Ринок бачить ознаки можливого мирного врегулювання між Вашингтоном і Тегераном.
• Водночас фізичні ринки залишаються вкрай напруженими, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.
• Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це не прибере дефіцит у короткі строки.

Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту

Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти місяці. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.

Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти

• Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів.
• Покупці в Азії та Європі активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.
• Ця боротьба за альтернативні обсяги підштовхує ціни вгору у світі.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів. Ринок активно демонструє посилення диверсифікації джерел: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.
• Логістична стійкість. Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.
• Сценарії на випадок блокади або масованих ударів. Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.

Що це означає для захисту критичної інфраструктури

• Військова складова. Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.
• Економічний вимір. Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні місяці для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.

Що це означає для ціноутворення

• Структура ціни. На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.
• Конкуренція за ресурси. Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.

«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.

У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: крихким дипломатичним оптимізмом і дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів.

Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.

Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я

Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.

Що саме закладає Goldman Sachs

• Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.
• За таким сценарієм банк очікує, що у другому півріччі 2026 року середня ціна Brent також буде вищою за $100 за барель.
• Якщо ж сильно обмежений трафік у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме додаткові втрати видобутку на Близькому Сході.
• У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому $120 за барель у третьому кварталі і $115 за барель у четвертому кварталі 2026 року.

Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.

Чому перемир’я не заспокоїло ринок

Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання.

Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs

Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.

Що відбувається з танкерним рухом

• Судновласники й судноплавні лінії чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.
• На ринку накопичуються ознаки того, що Іран не поспішає послаблювати контроль над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.
• Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.

Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.

Як ринок відреагував на нові ризики

• На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на 3%.
• Котирування перебували біля позначки $97 за барель.
• Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня WTI торгувався з премією до Brent.

Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.

Що означає фраза про «контрольовану паузу»

Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.

Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward

Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку контрольована пауза не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.

Що це означає для ринку нафтопродуктів

• Сира нафта дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і нафтопродукти.
• Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає дорожчу сировину для нафтопереробки.
• Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й видобувний дефіцит через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.

Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.

Головний висновок

Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Світові ціни на нафту різко знизилися під час ранкових торгів в Азії 25 березня після хвилі геополітичних новин та несподіваного зростання запасів у США. Попри оптимізм щодо можливого перемир’я між США та Іраном, ринок залишається нестабільним через збереження військових ризиків і фізичного дефіциту нафти.

Що відбувається на ринку нафти: різке падіння після пікової волатильності

Нафтовий ринок пережив різкий розворот після стрімкого зростання напередодні. Основні еталонні марки нафти втратили понад 5% вартості:

• WTI (West Texas Intermediate) — американський еталон — знизився до $87,51 за барель (-5,24%)
• Brent — глобальний орієнтир — впав нижче психологічної позначки $100 до $98,03 (-6,08%)

Психологічний рівень $100 за барель для Brent традиційно сприймається як сигнал високих цінових ризиків для економіки.

Причини падіння: дипломатія та запаси

• Ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході
• Інформація про переданий США мирний план Ірану
• Сигнали про можливе тимчасове перемир’я строком до одного місяця
• Несподіване зростання запасів нафти та бензину у США за даними API (American Petroleum Institute)

Геополітика як ключовий драйвер волатильності

Останні 48 годин стали прикладом екстремальної нестабільності ринку:

• Ціни різко зросли після погроз Дональда Трампа знищити енергетичну інфраструктуру Ірану
• Потім впали після заяви про можливе досягнення домовленостей

Переговори просуваються, і Іран «починає говорити розумно» — Дональд Трамп

Водночас Іран офіційно заперечує факт прямих переговорів.

Ормузька протока: фактор стабілізації чи тимчасовий сигнал

Іран додатково вплинув на ринок, повідомивши Міжнародну морську організацію про можливість проходу «неворожих суден» через Ормузьку протоку за координації з іранською стороною.

• Ормузька протока — ключовий маршрут для транспортування близько 20% світової нафти
• Будь-які сигнали щодо її відкритості чи блокади суттєво впливають на ціни

Попри падіння цін — ризики залишаються високими

Незважаючи на короткострокове зниження котирувань, фундаментальні ризики не зникли:

• Пентагон готує перекидання підрозділів 82-ї повітряно-десантної дивізії на Близький Схід
• Ізраїль розглядає розширення операцій проти Хезболли, включно з наземною фазою в Південному Лівані
• Зафіксовано атаку дронів на паливний резервуар в аеропорту Кувейту

Ці фактори свідчать про те, що ринок реагує на очікування, а не на фактичне зниження напруженості.

Фізичний ринок: дефіцит попри падіння цін

• Ринок фізичних постачань продовжує стикатися з дефіцитом ресурсів
• Це створює розрив між фінансовими котируваннями та реальною доступністю нафти

Висновки: короткостроковий оптимізм проти довгострокових ризиків

• Падіння цін зумовлене очікуваннями дипломатичного прориву, а не фактичними змінами ситуації
• Ринок залишається вразливим до будь-яких військових ескалацій
• Зростання запасів у США тимчасово посилило тиск на ціни, особливо для WTI
• Фактор Ормузької протоки залишається ключовим для глобального балансу постачання

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice