<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; мита</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/mita/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 20 Apr 2026 07:02:26 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта між дипломатією та ризиком: ринок балансує на тлі переговорів США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/nafta-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikom-rinok-balansuye-na-tli-peregovoriv-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/nafta-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikom-rinok-balansuye-na-tli-peregovoriv-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Feb 2026 12:43:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude futures]]></category>
		<category><![CDATA[Iran talks]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[переговори США-Іран]]></category>
		<category><![CDATA[ф’ючерси на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153641</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30145-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта між дипломатією та ризиком: ринок балансує на тлі переговорів США та Ірану"/><br />Світові ціни на нафту 23 лютого 2026 року демонструють нестійку динаміку: інвестори реагують на заплановані переговори між США та Іраном, а також на нову хвилю тарифної невизначеності у США. Аналітики Morgan Stanley підвищили прогноз ціни Brent на ІІ та ІІІ квартали, попри ризики ескалації навколо Ірану. Базовий сценарій – без значних перебоїв фізичного «постачання» сировини, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30145-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта між дипломатією та ризиком: ринок балансує на тлі переговорів США та Ірану"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту 23 лютого 2026 року демонструють нестійку динаміку:</strong> інвестори реагують на заплановані переговори між США та Іраном, а також на нову хвилю тарифної невизначеності у США. Аналітики <em>Morgan Stanley</em> підвищили прогноз ціни Brent на ІІ та ІІІ квартали, попри ризики ескалації навколо Ірану. Базовий сценарій – без значних перебоїв фізичного «постачання» сировини, однак варіант ударів по Ірану і затримок танкерів через Ормузьку протоку залишається в полі ризику.</p>
<h3>Глобальний нафтовий ринок: дипломатія проти геополітики</h3>
<h4>Поточна цінова динаміка</h4>
<p>Станом на 08:55 за східноамериканським часом (ET) ф’ючерси на нафту демонстрували помірне зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> +0,3% — до <strong>71,95 дол./бар.</strong></li>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> +0,4% — до <strong>66,73 дол./бар.</strong></li>
</ul>
<p>Коливання відображає чутливість ринку до новин про переговори США та Ірану щодо ядерної програми, які заплановані на четвер у Женеві.</p>
<h4>Прогноз Morgan Stanley: підвищення очікувань</h4>
<p>Інвестиційний банк <strong>Morgan Stanley</strong> переглянув прогноз ціни Brent:</p>
<ul>
<li><strong>ІІ квартал 2026 року</strong> — 62,50 дол./бар. (раніше 57,50 дол.)</li>
<li><strong>ІІІ квартал 2026 року</strong> — 60 дол./бар. (раніше 57,50 дол.)</li>
</ul>
<p>Аналітики банку окреслили декілька сценаріїв розвитку подій навколо Ірану:</p>
<ul>
<li><strong>Переговорне врегулювання</strong> — без перебоїв «постачання»;</li>
<li><strong>Масований удар США та відповідь Ірану</strong> — затримки танкерів і скорочення глобального експорту;</li>
<li><strong>Тимчасове або часткове блокування Ормузької протоки</strong> — хоча це не включено до базового сценарію.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наш базовий погляд передбачає незначні або відсутні перебої фізичного постачання. Повне і тривале закриття Ормузької протоки не є неможливим, однак ми не розглядаємо його як основний сценарій», — зазначили аналітики Morgan Stanley.</p></blockquote>
<p><em>Ормузька протока</em> — ключова морська артерія, через яку проходить значна частина світового експорту сирої нафти з Перської затоки. Будь-які затримки танкерів у цьому регіоні миттєво закладаються у «ризикову премію» ціни.</p>
<h4>Фактор тарифів США</h4>
<p>Додатковий тиск на ринок спричинили заяви президента США Дональда Трампа про підвищення тимчасового мита на імпорт до <strong>15%</strong> з попередніх <strong>10%</strong>, після рішення Верховного суду США щодо незаконності частини чинного тарифного режиму.</p>
<p>Аналітики ING підкреслюють:</p>
<blockquote><p>«У разі досягнення угоди ми побачимо доволі агресивне зниження ризикової премії, закладеної в ціни, хоча досягти угоди значно складніше, ніж здається».</p></blockquote>
<p><strong>Ризикова премія</strong> — це додаткова складова в ціні бареля, яку ринок закладає через імовірність геополітичних перебоїв.</p>
<h4>Що це означає для України</h4>
<p>З огляду на описані глобальні тренди можна зробити такі висновки:</p>
<ul>
<li><strong>Цінова волатильність</strong> зберігатиметься: коливання в діапазоні 65–72 дол./бар. впливатиме на імпортну складову українських цін на бензин і дизпальне.</li>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> постачання нафтопродуктів до Європи стає критичною, адже потенційні перебої в Ормузькій протоці можуть змінити глобальні торгові потоки.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> — затримки танкерів означають можливе подорожчання фрахту і страхування, що прямо впливає на структуру кінцевої ціни в Україні.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p>Ринок нафти перебуває у фазі «очікування». Дипломатія між США та Іраном наразі стримує різке зростання котирувань, однак навіть короткострокові перебої в Ормузькій протоці можуть суттєво змінити баланс. Підвищення прогнозів Morgan Stanley сигналізує про збереження структурної напруги, попри формально спокійний базовий сценарій.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/oil-futures/" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30145-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта між дипломатією та ризиком: ринок балансує на тлі переговорів США та Ірану"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту 23 лютого 2026 року демонструють нестійку динаміку:</strong> інвестори реагують на заплановані переговори між США та Іраном, а також на нову хвилю тарифної невизначеності у США. Аналітики <em>Morgan Stanley</em> підвищили прогноз ціни Brent на ІІ та ІІІ квартали, попри ризики ескалації навколо Ірану. Базовий сценарій – без значних перебоїв фізичного «постачання» сировини, однак варіант ударів по Ірану і затримок танкерів через Ормузьку протоку залишається в полі ризику.</p>
<h3>Глобальний нафтовий ринок: дипломатія проти геополітики</h3>
<h4>Поточна цінова динаміка</h4>
<p>Станом на 08:55 за східноамериканським часом (ET) ф’ючерси на нафту демонстрували помірне зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> +0,3% — до <strong>71,95 дол./бар.</strong></li>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> +0,4% — до <strong>66,73 дол./бар.</strong></li>
</ul>
<p>Коливання відображає чутливість ринку до новин про переговори США та Ірану щодо ядерної програми, які заплановані на четвер у Женеві.</p>
<h4>Прогноз Morgan Stanley: підвищення очікувань</h4>
<p>Інвестиційний банк <strong>Morgan Stanley</strong> переглянув прогноз ціни Brent:</p>
<ul>
<li><strong>ІІ квартал 2026 року</strong> — 62,50 дол./бар. (раніше 57,50 дол.)</li>
<li><strong>ІІІ квартал 2026 року</strong> — 60 дол./бар. (раніше 57,50 дол.)</li>
</ul>
<p>Аналітики банку окреслили декілька сценаріїв розвитку подій навколо Ірану:</p>
<ul>
<li><strong>Переговорне врегулювання</strong> — без перебоїв «постачання»;</li>
<li><strong>Масований удар США та відповідь Ірану</strong> — затримки танкерів і скорочення глобального експорту;</li>
<li><strong>Тимчасове або часткове блокування Ормузької протоки</strong> — хоча це не включено до базового сценарію.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наш базовий погляд передбачає незначні або відсутні перебої фізичного постачання. Повне і тривале закриття Ормузької протоки не є неможливим, однак ми не розглядаємо його як основний сценарій», — зазначили аналітики Morgan Stanley.</p></blockquote>
<p><em>Ормузька протока</em> — ключова морська артерія, через яку проходить значна частина світового експорту сирої нафти з Перської затоки. Будь-які затримки танкерів у цьому регіоні миттєво закладаються у «ризикову премію» ціни.</p>
<h4>Фактор тарифів США</h4>
<p>Додатковий тиск на ринок спричинили заяви президента США Дональда Трампа про підвищення тимчасового мита на імпорт до <strong>15%</strong> з попередніх <strong>10%</strong>, після рішення Верховного суду США щодо незаконності частини чинного тарифного режиму.</p>
<p>Аналітики ING підкреслюють:</p>
<blockquote><p>«У разі досягнення угоди ми побачимо доволі агресивне зниження ризикової премії, закладеної в ціни, хоча досягти угоди значно складніше, ніж здається».</p></blockquote>
<p><strong>Ризикова премія</strong> — це додаткова складова в ціні бареля, яку ринок закладає через імовірність геополітичних перебоїв.</p>
<h4>Що це означає для України</h4>
<p>З огляду на описані глобальні тренди можна зробити такі висновки:</p>
<ul>
<li><strong>Цінова волатильність</strong> зберігатиметься: коливання в діапазоні 65–72 дол./бар. впливатиме на імпортну складову українських цін на бензин і дизпальне.</li>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> постачання нафтопродуктів до Європи стає критичною, адже потенційні перебої в Ормузькій протоці можуть змінити глобальні торгові потоки.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> — затримки танкерів означають можливе подорожчання фрахту і страхування, що прямо впливає на структуру кінцевої ціни в Україні.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p>Ринок нафти перебуває у фазі «очікування». Дипломатія між США та Іраном наразі стримує різке зростання котирувань, однак навіть короткострокові перебої в Ормузькій протоці можуть суттєво змінити баланс. Підвищення прогнозів Morgan Stanley сигналізує про збереження структурної напруги, попри формально спокійний базовий сценарій.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/oil-futures/" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/nafta-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikom-rinok-balansuye-na-tli-peregovoriv-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>російська нафта Urals піде на Китай через скорочення закупівель Індією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/rosijska-nafta-urals-pereoriyentovuyetsya-na-kitaj-cherez-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/rosijska-nafta-urals-pereoriyentovuyetsya-na-kitaj-cherez-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Aug 2025 15:42:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[export]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153041</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29793-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="російська нафта Urals піде на Китай через скорочення закупівель Індією"/><br />Російська нафта сорту Urals, що зазвичай постачається з портів західної росії до Індії, нині пропонується Китаю зі знижками. Причина — невизначеність щодо індійських закупівель після введення додаткових американських мит. Це може стати значним переформатуванням маршрутів експорту російської нафти. Зміна напрямків постачання та цінової політики Переналаштування потоків російської нафти Партії Urals для негайних постачань пропонуються китайським [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29793-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="російська нафта Urals піде на Китай через скорочення закупівель Індією"/><br /><p>Російська нафта сорту Urals, що зазвичай постачається з портів західної росії до Індії, нині пропонується Китаю зі знижками. Причина — невизначеність щодо індійських закупівель після введення додаткових американських мит. Це може стати значним переформатуванням маршрутів експорту російської нафти.</p>
<h2>Зміна напрямків постачання та цінової політики</h2>
<h3>Переналаштування потоків російської нафти</h3>
<ul>
<li>Партії Urals для негайних постачань пропонуються китайським покупцям, які зазвичай імпортують дальньосхідну нафту сорту ESPO.</li>
<li>Ціна Urals знизилася з премії у <strong>2,50 дол./бар.</strong> до <strong>1,50 дол./бар.</strong> відносно котирувань Brent за тиждень.</li>
<li>Китай є найбільшим покупцем російської нафти, але переважно імпортує ESPO з порту Козьміно у далекосхідній росії.</li>
<li>Urals традиційно постачається з портів західної росії до Індії; Китай рідко закуповував цей сорт через вищі транспортні витрати та триваліші перевезення.</li>
</ul>
<h3>Вплив американських мит на індійський ринок</h3>
<ul>
<li>США запровадили додаткове мито <strong>25%</strong> на індійські товари, прямо націлене на імпорт російської нафти.</li>
<li>Загальне мито на індійські товари досягне <strong>50%</strong> і набуде чинності через <em>21 день після 6 серпня</em>.</li>
<li>Найбільші індійські державні НПЗ відмовляються від спотових закупівель російської нафти на жовтень.</li>
<li>Індійські компанії вже придбали щонайменше <strong>22 млн барелів нафти</strong> з інших джерел для постачання у вересні та жовтні.</li>
</ul>
<h3>Обмежені можливості Китаю компенсувати обсяги</h3>
<ul>
<li>Навіть за умов зростання закупівель Urals Китаєм, він не зможе повністю замістити обсяги, які раніше купувала Індія.</li>
<li>Перенаправлення потоків може вплинути на азійські ціни та логістичні маршрути.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Навіть за умов зростання закупівель Urals Китаєм, він не зможе повністю замістити обсяги, які раніше купувала Індія», — за даними Bloomberg</p></blockquote>
<h3>Підсумок</h3>
<p>Підвищення мит США на індійські товари стало ключовим фактором зміни географії російського нафтового експорту. Втрата індійського ринку для Urals частково компенсується Китаєм, але обсяги та логістика не дозволяють повністю перекрити попит. Це створює передумови для подальших цінових корекцій і зміни торговельних балансів в Азії.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russian-Urals-Crude-Offered-To-China-At-A-Discount.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29793-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="російська нафта Urals піде на Китай через скорочення закупівель Індією"/><br /><p>Російська нафта сорту Urals, що зазвичай постачається з портів західної росії до Індії, нині пропонується Китаю зі знижками. Причина — невизначеність щодо індійських закупівель після введення додаткових американських мит. Це може стати значним переформатуванням маршрутів експорту російської нафти.</p>
<h2>Зміна напрямків постачання та цінової політики</h2>
<h3>Переналаштування потоків російської нафти</h3>
<ul>
<li>Партії Urals для негайних постачань пропонуються китайським покупцям, які зазвичай імпортують дальньосхідну нафту сорту ESPO.</li>
<li>Ціна Urals знизилася з премії у <strong>2,50 дол./бар.</strong> до <strong>1,50 дол./бар.</strong> відносно котирувань Brent за тиждень.</li>
<li>Китай є найбільшим покупцем російської нафти, але переважно імпортує ESPO з порту Козьміно у далекосхідній росії.</li>
<li>Urals традиційно постачається з портів західної росії до Індії; Китай рідко закуповував цей сорт через вищі транспортні витрати та триваліші перевезення.</li>
</ul>
<h3>Вплив американських мит на індійський ринок</h3>
<ul>
<li>США запровадили додаткове мито <strong>25%</strong> на індійські товари, прямо націлене на імпорт російської нафти.</li>
<li>Загальне мито на індійські товари досягне <strong>50%</strong> і набуде чинності через <em>21 день після 6 серпня</em>.</li>
<li>Найбільші індійські державні НПЗ відмовляються від спотових закупівель російської нафти на жовтень.</li>
<li>Індійські компанії вже придбали щонайменше <strong>22 млн барелів нафти</strong> з інших джерел для постачання у вересні та жовтні.</li>
</ul>
<h3>Обмежені можливості Китаю компенсувати обсяги</h3>
<ul>
<li>Навіть за умов зростання закупівель Urals Китаєм, він не зможе повністю замістити обсяги, які раніше купувала Індія.</li>
<li>Перенаправлення потоків може вплинути на азійські ціни та логістичні маршрути.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Навіть за умов зростання закупівель Urals Китаєм, він не зможе повністю замістити обсяги, які раніше купувала Індія», — за даними Bloomberg</p></blockquote>
<h3>Підсумок</h3>
<p>Підвищення мит США на індійські товари стало ключовим фактором зміни географії російського нафтового експорту. Втрата індійського ринку для Urals частково компенсується Китаєм, але обсяги та логістика не дозволяють повністю перекрити попит. Це створює передумови для подальших цінових корекцій і зміни торговельних балансів в Азії.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russian-Urals-Crude-Offered-To-China-At-A-Discount.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/rosijska-nafta-urals-pereoriyentovuyetsya-na-kitaj-cherez-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти під тиском США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/indijski-derzhkompani%d1%97-prizupinili-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-pid-tiskom-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/indijski-derzhkompani%d1%97-prizupinili-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-pid-tiskom-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Aug 2025 11:53:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153039</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29791-Индия.jpg" alt="Індійські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти під тиском США"/><br />&#160; Державні нафтопереробні компанії Індії тимчасово відмовилися від закупівель сирої нафти з росії через посилення тиску з боку Вашингтона, який запровадив нову хвилю жорстких тарифів. До отримання чітких урядових вказівок компанії утримаються від спотових угод, переорієнтовуючись на постачання з альтернативних ринків. Ринок нафти Індії: зміна стратегій закупівель Компанії: Indian Oil Corp., Bharat Petroleum Corp., Hindustan [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29791-Индия.jpg" alt="Індійські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти під тиском США"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Державні нафтопереробні компанії Індії тимчасово відмовилися від закупівель сирої нафти з росії через посилення тиску з боку Вашингтона, який запровадив нову хвилю жорстких тарифів. До отримання чітких урядових вказівок компанії утримаються від спотових угод, переорієнтовуючись на постачання з альтернативних ринків.</p>
<h3>Ринок нафти Індії: зміна стратегій закупівель</h3>
<ul>
<li><strong>Компанії</strong>: Indian Oil Corp., Bharat Petroleum Corp., Hindustan Petroleum Corp.</li>
<li><strong>Причина паузи</strong>: підвищення тарифного тиску США на імпорт з росії.</li>
<li><strong>Ключова дія</strong>: <strong>пропуск спотових закупівель</strong> у найближчому циклі до появи урядових роз’яснень.</li>
<li><strong>Альтернативні постачання</strong>: США, Бразилія, Лівія.</li>
</ul>
<h3>Факти та обсяги</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг останньої угоди</strong>: 5 мільйонів барелів.</li>
<li><strong>Походження нафти</strong>: США, Бразилія, Лівія.</li>
<li><strong>Термін</strong>: швидка доставка.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Indian Oil Corp. у четвер придбала п’ять мільйонів барелів нафти зі США, Бразилії та Лівії — остання у низці угод для швидкого постачання» (за даними осіб, знайомих із ситуацією)</p></blockquote>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li>Переорієнтація закупівель з росії на інші регіони знижує залежність від одного постачальника.</li>
<li>Крок може посилити конкуренцію між постачальниками нафти до Індії.</li>
<li>Політичний тиск і тарифні бар’єри прямо впливають на зміну логістичних ланцюгів та термінів постачання.</li>
</ul>
<p><em>Посилення митної політики США змусило Індію адаптувати імпортну стратегію, тимчасово призупинивши закупівлі російської нафти. Закупівля 5 млн барелів з альтернативних джерел демонструє готовність Делі оперативно реагувати на зовнішні виклики, зберігаючи стабільність енергопостачання та диверсифікуючи його географію.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-07/india-s-state-refiners-pause-russia-oil-buys-as-us-adds-pressure" target="_blank">bloomberg.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29791-Индия.jpg" alt="Індійські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти під тиском США"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Державні нафтопереробні компанії Індії тимчасово відмовилися від закупівель сирої нафти з росії через посилення тиску з боку Вашингтона, який запровадив нову хвилю жорстких тарифів. До отримання чітких урядових вказівок компанії утримаються від спотових угод, переорієнтовуючись на постачання з альтернативних ринків.</p>
<h3>Ринок нафти Індії: зміна стратегій закупівель</h3>
<ul>
<li><strong>Компанії</strong>: Indian Oil Corp., Bharat Petroleum Corp., Hindustan Petroleum Corp.</li>
<li><strong>Причина паузи</strong>: підвищення тарифного тиску США на імпорт з росії.</li>
<li><strong>Ключова дія</strong>: <strong>пропуск спотових закупівель</strong> у найближчому циклі до появи урядових роз’яснень.</li>
<li><strong>Альтернативні постачання</strong>: США, Бразилія, Лівія.</li>
</ul>
<h3>Факти та обсяги</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг останньої угоди</strong>: 5 мільйонів барелів.</li>
<li><strong>Походження нафти</strong>: США, Бразилія, Лівія.</li>
<li><strong>Термін</strong>: швидка доставка.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Indian Oil Corp. у четвер придбала п’ять мільйонів барелів нафти зі США, Бразилії та Лівії — остання у низці угод для швидкого постачання» (за даними осіб, знайомих із ситуацією)</p></blockquote>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li>Переорієнтація закупівель з росії на інші регіони знижує залежність від одного постачальника.</li>
<li>Крок може посилити конкуренцію між постачальниками нафти до Індії.</li>
<li>Політичний тиск і тарифні бар’єри прямо впливають на зміну логістичних ланцюгів та термінів постачання.</li>
</ul>
<p><em>Посилення митної політики США змусило Індію адаптувати імпортну стратегію, тимчасово призупинивши закупівлі російської нафти. Закупівля 5 млн барелів з альтернативних джерел демонструє готовність Делі оперативно реагувати на зовнішні виклики, зберігаючи стабільність енергопостачання та диверсифікуючи його географію.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-07/india-s-state-refiners-pause-russia-oil-buys-as-us-adds-pressure" target="_blank">bloomberg.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/indijski-derzhkompani%d1%97-prizupinili-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-pid-tiskom-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий дизель під тиском: нові торгові мита та геополітичні ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/svitovij-dizel-pid-tiskom-novi-torgovi-mita-ta-geopolitichni-riziki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/svitovij-dizel-pid-tiskom-novi-torgovi-mita-ta-geopolitichni-riziki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Aug 2025 05:04:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152996</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29759-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Світовий дизель під тиском: нові торгові мита та геополітичні ризики"/><br />Заяви президента США Дональда Трампа щодо введення 25% мит на імпорт з Індії через закупівлю нафти з росії викликали стрибок цін на дизель і посилили побоювання глобального дефіциту. Водночас, США наклали 50% мито на дизельні постачання з Бразилії. На тлі геополітичної напруги, зростання виробництва нафти у США втрачає динаміку, а запаси важкої російської нафти, критично [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29759-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Світовий дизель під тиском: нові торгові мита та геополітичні ризики"/><br /><p>Заяви президента США Дональда Трампа щодо введення 25% мит на імпорт з Індії через закупівлю нафти з росії викликали стрибок цін на дизель і посилили побоювання глобального дефіциту. Водночас, США наклали 50% мито на дизельні постачання з Бразилії. На тлі геополітичної напруги, зростання виробництва нафти у США втрачає динаміку, а запаси важкої російської нафти, критично важливої для європейських НПЗ, можуть опинитися під загрозою. Все це створює тиск на ринок нафтопродуктів і змушує країни захищати свої енергетичні інтереси.</p>
<h3>Геополітика, нафта і ризики для ринку дизельного пального</h3>
<h4><strong>1. Заяви США та торговий тиск</strong></h4>
<ul>
<li>Президент Трамп пригрозив <strong>25% митом на імпорт з Індії</strong> через її закупівлю нафти з росії.</li>
<li>Стивен Міллер, заступник керівника апарату Білого дому:<br />
<blockquote><p>«Недопустимо, щоб Індія фінансувала цю війну, купуючи нафту з росії» — Стивен Міллер</p></blockquote>
</li>
<li>У відповідь <strong>ціни на дизель зросли</strong>, а спреди нафтопродуктів різко збільшились через побоювання втрати обсягів російського дизелю.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Ключова роль російської нафти</strong></h4>
<ul>
<li><strong>росія залишається одним із найбільших експортерів дизелю</strong>.</li>
<li>Її важка нафта <strong>високо цінується європейськими нафтопереробними заводами</strong>.</li>
<li>Термін, встановлений Трампом для припинення війни — <em>8 серпня</em>, посилює невизначеність для енергетичних ринків.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Позиція Індії</strong></h4>
<ul>
<li>Індія вказала, що <strong>почала імпорт з росії через перенаправлення традиційних обсягів у Європу</strong> після початку війни.</li>
<li>США тоді самі заохочували такі імпортні рішення для стабілізації глобального енергоринку.</li>
<li>У 2024 році <strong>торгівля ЄС з росією склала 67,5 млрд євро в товарах і 17,2 млрд євро в послугах</strong>, зокрема <strong>16,5 млн тонн LNG</strong> — значно більше, ніж у Індії.</li>
<li>Індія заявила, що <strong>її торгівля з росією зумовлена необхідністю</strong>, а не зручністю.</li>
<li>
<blockquote><p>«Індія вживатиме всіх заходів для захисту національних інтересів та економічної безпеки» — офіційна позиція уряду Індії</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h4><strong>4. Інші країни під тиском США</strong></h4>
<ul>
<li>Китай має <strong>виконати енергетичний дедлайн до 12 серпня</strong>, але <strong>відмовився припинити імпорт нафти з росії</strong>.</li>
<li>МЗС Китаю:<br />
<blockquote><p>«Примус і тиск не матимуть ефекту. Китай рішуче захищатиме свій суверенітет і інтереси розвитку»</p></blockquote>
</li>
<li>Бразилія за постійний імпорт нафти з рф отримала <strong>50% мито</strong> з боку США.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Динаміка нафтопромисловості США</strong></h4>
<ul>
<li>Попри ріст видобутку, <strong>активність у секторі сланцевої нафти знижується</strong>.</li>
<li>Генеральний директор Kaes Van’t Hof заявив:<br />
<blockquote><p>«Ми вважаємо, що за поточних цін видобуток сланцевої нафти досяг піку»</p></blockquote>
</li>
<li>У США за останній тиждень <strong>додано 5 бурових установок</strong>, загалом — 122 (зростання на 13% за два тижні).</li>
</ul>
<h4><strong>6. Очікування на ринку</strong></h4>
<ul>
<li>Аналітики сумніваються, що Трамп дійсно запровадить санкції, однак він часто спростовує скептиків.</li>
<li>Standard Chartered попереджає, що <strong>ОПЕК може не мати очікуваного запасу потужностей</strong> на випадок втрати обсягів з рф.</li>
<li>Наразі ринок <strong>стабілізується після зниження цін</strong>, однак ризики залишаються високими.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29759-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Світовий дизель під тиском: нові торгові мита та геополітичні ризики"/><br /><p>Заяви президента США Дональда Трампа щодо введення 25% мит на імпорт з Індії через закупівлю нафти з росії викликали стрибок цін на дизель і посилили побоювання глобального дефіциту. Водночас, США наклали 50% мито на дизельні постачання з Бразилії. На тлі геополітичної напруги, зростання виробництва нафти у США втрачає динаміку, а запаси важкої російської нафти, критично важливої для європейських НПЗ, можуть опинитися під загрозою. Все це створює тиск на ринок нафтопродуктів і змушує країни захищати свої енергетичні інтереси.</p>
<h3>Геополітика, нафта і ризики для ринку дизельного пального</h3>
<h4><strong>1. Заяви США та торговий тиск</strong></h4>
<ul>
<li>Президент Трамп пригрозив <strong>25% митом на імпорт з Індії</strong> через її закупівлю нафти з росії.</li>
<li>Стивен Міллер, заступник керівника апарату Білого дому:<br />
<blockquote><p>«Недопустимо, щоб Індія фінансувала цю війну, купуючи нафту з росії» — Стивен Міллер</p></blockquote>
</li>
<li>У відповідь <strong>ціни на дизель зросли</strong>, а спреди нафтопродуктів різко збільшились через побоювання втрати обсягів російського дизелю.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Ключова роль російської нафти</strong></h4>
<ul>
<li><strong>росія залишається одним із найбільших експортерів дизелю</strong>.</li>
<li>Її важка нафта <strong>високо цінується європейськими нафтопереробними заводами</strong>.</li>
<li>Термін, встановлений Трампом для припинення війни — <em>8 серпня</em>, посилює невизначеність для енергетичних ринків.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Позиція Індії</strong></h4>
<ul>
<li>Індія вказала, що <strong>почала імпорт з росії через перенаправлення традиційних обсягів у Європу</strong> після початку війни.</li>
<li>США тоді самі заохочували такі імпортні рішення для стабілізації глобального енергоринку.</li>
<li>У 2024 році <strong>торгівля ЄС з росією склала 67,5 млрд євро в товарах і 17,2 млрд євро в послугах</strong>, зокрема <strong>16,5 млн тонн LNG</strong> — значно більше, ніж у Індії.</li>
<li>Індія заявила, що <strong>її торгівля з росією зумовлена необхідністю</strong>, а не зручністю.</li>
<li>
<blockquote><p>«Індія вживатиме всіх заходів для захисту національних інтересів та економічної безпеки» — офіційна позиція уряду Індії</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h4><strong>4. Інші країни під тиском США</strong></h4>
<ul>
<li>Китай має <strong>виконати енергетичний дедлайн до 12 серпня</strong>, але <strong>відмовився припинити імпорт нафти з росії</strong>.</li>
<li>МЗС Китаю:<br />
<blockquote><p>«Примус і тиск не матимуть ефекту. Китай рішуче захищатиме свій суверенітет і інтереси розвитку»</p></blockquote>
</li>
<li>Бразилія за постійний імпорт нафти з рф отримала <strong>50% мито</strong> з боку США.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Динаміка нафтопромисловості США</strong></h4>
<ul>
<li>Попри ріст видобутку, <strong>активність у секторі сланцевої нафти знижується</strong>.</li>
<li>Генеральний директор Kaes Van’t Hof заявив:<br />
<blockquote><p>«Ми вважаємо, що за поточних цін видобуток сланцевої нафти досяг піку»</p></blockquote>
</li>
<li>У США за останній тиждень <strong>додано 5 бурових установок</strong>, загалом — 122 (зростання на 13% за два тижні).</li>
</ul>
<h4><strong>6. Очікування на ринку</strong></h4>
<ul>
<li>Аналітики сумніваються, що Трамп дійсно запровадить санкції, однак він часто спростовує скептиків.</li>
<li>Standard Chartered попереджає, що <strong>ОПЕК може не мати очікуваного запасу потужностей</strong> на випадок втрати обсягів з рф.</li>
<li>Наразі ринок <strong>стабілізується після зниження цін</strong>, однак ризики залишаються високими.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/svitovij-dizel-pid-tiskom-novi-torgovi-mita-ta-geopolitichni-riziki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новий тарифний режим США: чи зможе ринок нафти зберегти стабільність?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/novij-tarifnij-rezhim-ssha-chi-zmozhe-rinok-nafti-zberegti-stabilnist/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/novij-tarifnij-rezhim-ssha-chi-zmozhe-rinok-nafti-zberegti-stabilnist/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 11:44:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[trade policy]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ринки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152940</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29719-Трамп.jpg" alt="Новий тарифний режим США: чи зможе ринок нафти зберегти стабільність?"/><br />Президент США Дональд Трамп запровадив масштабну тарифну реформу, спрямовану на скорочення дефіциту зовнішньої торгівлі. Попри різкі заходи щодо ряду країн, ціни на нафту залишились стабільними. У цьому матеріалі розглянуто фундаментальні чинники, що пояснюють таку реакцію нафтових котирувань. Вплив тарифної політики на макроекономічну стабільність Запровадження нового режиму тарифів стало найпотужнішим за останні десятиліття кроком у бік [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29719-Трамп.jpg" alt="Новий тарифний режим США: чи зможе ринок нафти зберегти стабільність?"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп запровадив масштабну тарифну реформу, спрямовану на скорочення дефіциту зовнішньої торгівлі. Попри різкі заходи щодо ряду країн, ціни на нафту залишились стабільними. У цьому матеріалі розглянуто фундаментальні чинники, що пояснюють таку реакцію нафтових котирувань.</p>
<h3>Вплив тарифної політики на макроекономічну стабільність</h3>
<ul>
<li><strong>Запровадження нового режиму тарифів</strong> стало найпотужнішим за останні десятиліття кроком у бік протекціонізму.</li>
<li><em>З 8 серпня</em> нові мита починають діяти щодо широкого переліку товарів — від мікросхем до споживчих товарів.</li>
<li>Президент США назвав дефіцит у $1 трлн «надзвичайною загрозою» для економіки та безпеки країни.</li>
<li>Нова модель торгівлі <strong>зміщує акценти з ефективності на взаємну вигоду</strong> та захист внутрішніх інтересів.</li>
</ul>
<h3>Категоризація країн-партнерів США: геоекономічна трансформація</h3>
<ul>
<li><strong>Країни з угодами:</strong> ЄС (зниження мита з 20% до 15%), Японія (з 24% до 15%).</li>
<li><strong>Дефолтери:</strong> Канада (зростання з 0% до 35%), Швейцарія (з 31% до 39%), Індія (до 25%).</li>
<li><strong>Базові ставки:</strong> Бразилія, Велика Британія, Австралія — <em>стабільна ставка 10%</em>.</li>
</ul>
<h3>Реакція фінансових ринків: стабільність попри ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Індекси Азії:</strong> помірні зниження: Taiex –1.4%, Kospi –3.3%, Nikkei –0.6%.</li>
<li><strong>Ф&#8217;ючерси США:</strong> S&amp;P 500 –0.2%, Nasdaq –0.3% — реакція очікувана, ринки були підготовлені.</li>
<li><strong>Ринок нафти:</strong> <em>WTI — $69.20, Brent — $71.61</em> — ціни залишились майже незмінними.</li>
</ul>
<h3>Пояснення стабільності нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Очікуваність рішень:</strong> інвестори заздалегідь заклали у вартість активів можливість тарифного сценарію.</li>
<li><strong>Обмежений вплив на енергетичний імпорт:</strong> мита не спрямовані безпосередньо на нафту чи продукти її переробки.</li>
<li><strong>Географічна диверсифікація постачання:</strong> ключові постачальники нафти (Близький Схід, Африка) не потрапили під пряме посилення.</li>
<li><strong>Стимули для нових угод:</strong> країни-партнери намагаються домовитися про пом&#8217;якшення тарифів, що зменшує ризики для енергетичної торгівлі.</li>
</ul>
<h3>Оцінка фундаментальних факторів</h3>
<ul>
<li><strong>Політична нестабільність у торгових відносинах</strong> — короткостроковий фактор волатильності, однак наразі <em>не критичний для нафтових котирувань</em>.</li>
<li><strong>Відсутність мит на енергоносії</strong> — ключовий аргумент збереження цінової рівноваги.</li>
<li><strong>Загальний стан глобальної економіки</strong> — стабільний, що обмежує паніку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Тарифна політика США</strong> має глибокі геоекономічні наслідки, однак не створила шоку для нафтового ринку в короткостроковій перспективі.</li>
<li><strong>Ринок нафти зберігає стабільність</strong> завдяки передбачуваності дій Вашингтона та відсутності мит на енергоресурси.</li>
<li><strong>Фундаментальні фактори впливу</strong> — рівень глобального попиту, баланс постачання, торговельні маршрути — залишаються ключовими.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Trump-Unveils-New-Tariffs-Ahead-of-Trade-Deal-Deadline.html">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29719-Трамп.jpg" alt="Новий тарифний режим США: чи зможе ринок нафти зберегти стабільність?"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп запровадив масштабну тарифну реформу, спрямовану на скорочення дефіциту зовнішньої торгівлі. Попри різкі заходи щодо ряду країн, ціни на нафту залишились стабільними. У цьому матеріалі розглянуто фундаментальні чинники, що пояснюють таку реакцію нафтових котирувань.</p>
<h3>Вплив тарифної політики на макроекономічну стабільність</h3>
<ul>
<li><strong>Запровадження нового режиму тарифів</strong> стало найпотужнішим за останні десятиліття кроком у бік протекціонізму.</li>
<li><em>З 8 серпня</em> нові мита починають діяти щодо широкого переліку товарів — від мікросхем до споживчих товарів.</li>
<li>Президент США назвав дефіцит у $1 трлн «надзвичайною загрозою» для економіки та безпеки країни.</li>
<li>Нова модель торгівлі <strong>зміщує акценти з ефективності на взаємну вигоду</strong> та захист внутрішніх інтересів.</li>
</ul>
<h3>Категоризація країн-партнерів США: геоекономічна трансформація</h3>
<ul>
<li><strong>Країни з угодами:</strong> ЄС (зниження мита з 20% до 15%), Японія (з 24% до 15%).</li>
<li><strong>Дефолтери:</strong> Канада (зростання з 0% до 35%), Швейцарія (з 31% до 39%), Індія (до 25%).</li>
<li><strong>Базові ставки:</strong> Бразилія, Велика Британія, Австралія — <em>стабільна ставка 10%</em>.</li>
</ul>
<h3>Реакція фінансових ринків: стабільність попри ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Індекси Азії:</strong> помірні зниження: Taiex –1.4%, Kospi –3.3%, Nikkei –0.6%.</li>
<li><strong>Ф&#8217;ючерси США:</strong> S&amp;P 500 –0.2%, Nasdaq –0.3% — реакція очікувана, ринки були підготовлені.</li>
<li><strong>Ринок нафти:</strong> <em>WTI — $69.20, Brent — $71.61</em> — ціни залишились майже незмінними.</li>
</ul>
<h3>Пояснення стабільності нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Очікуваність рішень:</strong> інвестори заздалегідь заклали у вартість активів можливість тарифного сценарію.</li>
<li><strong>Обмежений вплив на енергетичний імпорт:</strong> мита не спрямовані безпосередньо на нафту чи продукти її переробки.</li>
<li><strong>Географічна диверсифікація постачання:</strong> ключові постачальники нафти (Близький Схід, Африка) не потрапили під пряме посилення.</li>
<li><strong>Стимули для нових угод:</strong> країни-партнери намагаються домовитися про пом&#8217;якшення тарифів, що зменшує ризики для енергетичної торгівлі.</li>
</ul>
<h3>Оцінка фундаментальних факторів</h3>
<ul>
<li><strong>Політична нестабільність у торгових відносинах</strong> — короткостроковий фактор волатильності, однак наразі <em>не критичний для нафтових котирувань</em>.</li>
<li><strong>Відсутність мит на енергоносії</strong> — ключовий аргумент збереження цінової рівноваги.</li>
<li><strong>Загальний стан глобальної економіки</strong> — стабільний, що обмежує паніку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Тарифна політика США</strong> має глибокі геоекономічні наслідки, однак не створила шоку для нафтового ринку в короткостроковій перспективі.</li>
<li><strong>Ринок нафти зберігає стабільність</strong> завдяки передбачуваності дій Вашингтона та відсутності мит на енергоресурси.</li>
<li><strong>Фундаментальні фактори впливу</strong> — рівень глобального попиту, баланс постачання, торговельні маршрути — залишаються ключовими.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Trump-Unveils-New-Tariffs-Ahead-of-Trade-Deal-Deadline.html">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/novij-tarifnij-rezhim-ssha-chi-zmozhe-rinok-nafti-zberegti-stabilnist/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові ціни стабілізуються попри загрозу мит і торгову напругу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/31/naftovi-cini-stabilizuyutsya-popri-zagrozu-mit-i-torgovu-naprugu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/31/naftovi-cini-stabilizuyutsya-popri-zagrozu-mit-i-torgovu-naprugu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 31 Jul 2025 07:17:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152923</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29706-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни стабілізуються попри загрозу мит і торгову напругу"/><br />&#160; Попри геополітичне загострення та анонс нових санкцій, ціни на нафту утримали зростання на рівні 7% за тиждень. Основними драйверами залишаються скорочення терміну ультиматуму Трампа для росії, тиск на Індію та Китай, зміни у запасах нафти й активний попит на бензин у США. На тлі зростання ризиків трейдери обережно реагують на макроекономічні сигнали, очікуючи оновлених [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29706-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни стабілізуються попри загрозу мит і торгову напругу"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Попри геополітичне загострення та анонс нових санкцій, ціни на нафту утримали зростання на рівні 7% за тиждень. Основними драйверами залишаються скорочення терміну ультиматуму Трампа для росії, тиск на Індію та Китай, зміни у запасах нафти й активний попит на бензин у США. На тлі зростання ризиків трейдери обережно реагують на макроекономічні сигнали, очікуючи оновлених даних про інфляцію й зайнятість у США.</p>
<h2>Фактори впливу на нафтові котирування</h2>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту:</strong>
<ul>
<li>WTI — <strong>$69.99</strong> за барель.</li>
<li>Brent — <strong>$73.10</strong> за барель.</li>
<li><em>Зростання на 7% за тиждень</em> — під впливом геополітичних факторів та ризиків для постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Санкції та мита:</strong>
<ul>
<li>Скорочення <strong>терміну ультиматуму для росії до 10–12 днів</strong> — фактор тиску на країни-імпортери російської нафти.</li>
<li>Оголошено <strong>25% мито на індійський імпорт до США</strong> з п’ятниці.</li>
<li>Погроза <strong>вторинними митами до 100%</strong> на Індію, Китай та інші країни, що продовжують купувати нафту в росії та Ірані.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція ринку:</strong>
<ul>
<li>Поглиблення <em>спреду Brent–Dubai</em> у бік дисконту — сигнал зміщення попиту до Близького Сходу.</li>
<li>Ціни тримаються <strong>стабільно</strong>, попри неоднозначну динаміку запасів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Дані EIA (США):</strong>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти зросли на <strong>7.7 млн барелів</strong>, до <strong>426.7 млн барелів</strong>.</li>
<li>Експорт впав на <strong>1.16 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси бензину зменшилися на <strong>2.7 млн барелів</strong> (очікувалось лише 0.6 млн) — <em>ознака високого попиту</em>.</li>
<li>Запаси дистилятів зросли на <strong>3.64 млн барелів</strong>, що послабило побоювання дефіциту у цьому сегменті.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Макроекономічні фактори:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткі сигнали з боку Федеральної резервної системи США</em> — тиснуть на очікування попиту.</li>
<li>Очікування <strong>даних щодо інфляції й зайнятості</strong> — важливі для короткострокового прогнозу цін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розширення санкцій:</strong>
<ul>
<li>Нові санкції США проти <strong>115 компаній, осіб і суден, пов’язаних з Іраном</strong>.</li>
<li>Ці кроки є частиною <em>кампанії &#171;максимального тиску&#187;</em> після червневих ударів по ядерній інфраструктурі Ірану.</li>
<li>Паралельно триває попередження Китаю щодо <strong>можливих мит</strong> за купівлю російської й іранської нафти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Побоювання, що вторинні мита на імпортерів російської нафти скоротять постачання, продовжують підтримувати купівельний інтерес» — Тосітака Тадзава, Fujitomi Securities</p></blockquote>
<p>Поточна ринкова динаміка формується під тиском геополітичних факторів. Зростання запасів сирої нафти нівелюється сильним попитом на бензин, а ризики санкцій і тарифів утримують нафтові ціни у висхідному тренді. Найближчі дні будуть критичними для оцінки подальших рішень гравців на ринку, зокрема в Азії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Prices-Hold-Gains-Amid-Tariff-Threats-and-Trade-Turmoil.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29706-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни стабілізуються попри загрозу мит і торгову напругу"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Попри геополітичне загострення та анонс нових санкцій, ціни на нафту утримали зростання на рівні 7% за тиждень. Основними драйверами залишаються скорочення терміну ультиматуму Трампа для росії, тиск на Індію та Китай, зміни у запасах нафти й активний попит на бензин у США. На тлі зростання ризиків трейдери обережно реагують на макроекономічні сигнали, очікуючи оновлених даних про інфляцію й зайнятість у США.</p>
<h2>Фактори впливу на нафтові котирування</h2>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту:</strong>
<ul>
<li>WTI — <strong>$69.99</strong> за барель.</li>
<li>Brent — <strong>$73.10</strong> за барель.</li>
<li><em>Зростання на 7% за тиждень</em> — під впливом геополітичних факторів та ризиків для постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Санкції та мита:</strong>
<ul>
<li>Скорочення <strong>терміну ультиматуму для росії до 10–12 днів</strong> — фактор тиску на країни-імпортери російської нафти.</li>
<li>Оголошено <strong>25% мито на індійський імпорт до США</strong> з п’ятниці.</li>
<li>Погроза <strong>вторинними митами до 100%</strong> на Індію, Китай та інші країни, що продовжують купувати нафту в росії та Ірані.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція ринку:</strong>
<ul>
<li>Поглиблення <em>спреду Brent–Dubai</em> у бік дисконту — сигнал зміщення попиту до Близького Сходу.</li>
<li>Ціни тримаються <strong>стабільно</strong>, попри неоднозначну динаміку запасів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Дані EIA (США):</strong>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти зросли на <strong>7.7 млн барелів</strong>, до <strong>426.7 млн барелів</strong>.</li>
<li>Експорт впав на <strong>1.16 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси бензину зменшилися на <strong>2.7 млн барелів</strong> (очікувалось лише 0.6 млн) — <em>ознака високого попиту</em>.</li>
<li>Запаси дистилятів зросли на <strong>3.64 млн барелів</strong>, що послабило побоювання дефіциту у цьому сегменті.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Макроекономічні фактори:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткі сигнали з боку Федеральної резервної системи США</em> — тиснуть на очікування попиту.</li>
<li>Очікування <strong>даних щодо інфляції й зайнятості</strong> — важливі для короткострокового прогнозу цін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розширення санкцій:</strong>
<ul>
<li>Нові санкції США проти <strong>115 компаній, осіб і суден, пов’язаних з Іраном</strong>.</li>
<li>Ці кроки є частиною <em>кампанії &#171;максимального тиску&#187;</em> після червневих ударів по ядерній інфраструктурі Ірану.</li>
<li>Паралельно триває попередження Китаю щодо <strong>можливих мит</strong> за купівлю російської й іранської нафти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Побоювання, що вторинні мита на імпортерів російської нафти скоротять постачання, продовжують підтримувати купівельний інтерес» — Тосітака Тадзава, Fujitomi Securities</p></blockquote>
<p>Поточна ринкова динаміка формується під тиском геополітичних факторів. Зростання запасів сирої нафти нівелюється сильним попитом на бензин, а ризики санкцій і тарифів утримують нафтові ціни у висхідному тренді. Найближчі дні будуть критичними для оцінки подальших рішень гравців на ринку, зокрема в Азії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Prices-Hold-Gains-Amid-Tariff-Threats-and-Trade-Turmoil.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/31/naftovi-cini-stabilizuyutsya-popri-zagrozu-mit-i-torgovu-naprugu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Падіння Tesla підриває сектор чистої енергії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/09/padinnya-tesla-pidrivaye-sektor-chisto%d1%97-energi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/09/padinnya-tesla-pidrivaye-sektor-chisto%d1%97-energi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Jul 2025 09:09:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Clean Energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy storage]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Tesla]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[политика]]></category>
		<category><![CDATA[чиста енергія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152659</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29525-солнечные_панелиl.jpg" alt="Падіння Tesla підриває сектор чистої енергії"/><br />Попри зростання доходів від накопичувачів енергії та сонячних установок у попередні роки, Tesla нині переживає серйозний фінансовий спад. Це посилює ризики для всього сектору чистої енергетики США через політичні протистояння та обмеження у торгівлі. Фінансовий спад Tesla і його наслідки Tesla демонструє різке падіння фінансових результатів, що приносить рекордні прибутки шорт-продавцям — близько $1,4 млрд [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29525-солнечные_панелиl.jpg" alt="Падіння Tesla підриває сектор чистої енергії"/><br /><p>Попри зростання доходів від накопичувачів енергії та сонячних установок у попередні роки, Tesla нині переживає серйозний фінансовий спад. Це посилює ризики для всього сектору чистої енергетики США через політичні протистояння та обмеження у торгівлі.</p>
<h3>Фінансовий спад Tesla і його наслідки</h3>
<p>Tesla демонструє різке падіння фінансових результатів, що приносить рекордні прибутки шорт-продавцям — близько $1,4 млрд на тлі падіння акцій компанії. Основні причини:</p>
<ul>
<li>Тарифи та антиекологічне законодавство у США</li>
<li>Відставання в автоматизації електромобілів</li>
<li>Невиконані прогнози постачання автомобілів два квартали поспіль (менше 400 000 на квартал)</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong>, попри зростання доходів від енергетичного бізнесу між 2020 і 2024 роками (з $2 млрд до $10,1 млрд), навіть цей напрям демонструє зниження обсягів постачання Powerwall і Megapack у 2025 році.</p>
<h3>Політичні скандали і падіння довіри інвесторів</h3>
<p>У понеділок акції Tesla впали на 7,5 % після оголошення Ілоном Маском про створення власної політичної партії. Інвестори сприйняли це як ознаку нестабільності та втрати фокусу керівництва на головних бізнес-напрямах.</p>
<blockquote><p>«Дуже просто — заглиблення Маска у політику зараз — це саме те, чого не хочуть інвестори Tesla у цей критичний період», — зазначив аналітик Wedbush Securities Ден Айвз.</p></blockquote>
<p>Маск відмежовується від Дональда Трампа, але його суперечлива співпраця з адміністрацією у попередні роки вже вдарила по бізнесу. Наприклад, Tesla виступала проти скасування чистоенергетичних податкових кредитів, попереджаючи про загрозу енергетичній незалежності США.</p>
<h3>Ризики для американського ринку чистої енергії</h3>
<p>Нове законодавство у США може ускладнити отримання податкових кредитів для проєктів накопичення енергії через обмеження на постачання матеріалів з «іноземних структур занепокоєння» (FEOC). Значна частина сировини й досі імпортується з Китаю, що ускладнює розвиток внутрішніх ланцюгів постачання.</p>
<ul>
<li>Загроза уповільнення розвитку енергетичних сховищ</li>
<li>Можливе різке подорожчання енергії для споживачів</li>
<li>Поглиблення залежності від імпорту критичної сировини</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що ці фактори можуть підштовхнути США до найгіршої енергетичної кризи з 1970-х років.</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Teslas-Woes-Reverberate-Through-Clean-Energy-Sector.html" target="_blank">OilPrice</a>,</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29525-солнечные_панелиl.jpg" alt="Падіння Tesla підриває сектор чистої енергії"/><br /><p>Попри зростання доходів від накопичувачів енергії та сонячних установок у попередні роки, Tesla нині переживає серйозний фінансовий спад. Це посилює ризики для всього сектору чистої енергетики США через політичні протистояння та обмеження у торгівлі.</p>
<h3>Фінансовий спад Tesla і його наслідки</h3>
<p>Tesla демонструє різке падіння фінансових результатів, що приносить рекордні прибутки шорт-продавцям — близько $1,4 млрд на тлі падіння акцій компанії. Основні причини:</p>
<ul>
<li>Тарифи та антиекологічне законодавство у США</li>
<li>Відставання в автоматизації електромобілів</li>
<li>Невиконані прогнози постачання автомобілів два квартали поспіль (менше 400 000 на квартал)</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong>, попри зростання доходів від енергетичного бізнесу між 2020 і 2024 роками (з $2 млрд до $10,1 млрд), навіть цей напрям демонструє зниження обсягів постачання Powerwall і Megapack у 2025 році.</p>
<h3>Політичні скандали і падіння довіри інвесторів</h3>
<p>У понеділок акції Tesla впали на 7,5 % після оголошення Ілоном Маском про створення власної політичної партії. Інвестори сприйняли це як ознаку нестабільності та втрати фокусу керівництва на головних бізнес-напрямах.</p>
<blockquote><p>«Дуже просто — заглиблення Маска у політику зараз — це саме те, чого не хочуть інвестори Tesla у цей критичний період», — зазначив аналітик Wedbush Securities Ден Айвз.</p></blockquote>
<p>Маск відмежовується від Дональда Трампа, але його суперечлива співпраця з адміністрацією у попередні роки вже вдарила по бізнесу. Наприклад, Tesla виступала проти скасування чистоенергетичних податкових кредитів, попереджаючи про загрозу енергетичній незалежності США.</p>
<h3>Ризики для американського ринку чистої енергії</h3>
<p>Нове законодавство у США може ускладнити отримання податкових кредитів для проєктів накопичення енергії через обмеження на постачання матеріалів з «іноземних структур занепокоєння» (FEOC). Значна частина сировини й досі імпортується з Китаю, що ускладнює розвиток внутрішніх ланцюгів постачання.</p>
<ul>
<li>Загроза уповільнення розвитку енергетичних сховищ</li>
<li>Можливе різке подорожчання енергії для споживачів</li>
<li>Поглиблення залежності від імпорту критичної сировини</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що ці фактори можуть підштовхнути США до найгіршої енергетичної кризи з 1970-х років.</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Teslas-Woes-Reverberate-Through-Clean-Energy-Sector.html" target="_blank">OilPrice</a>,</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/09/padinnya-tesla-pidrivaye-sektor-chisto%d1%97-energi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США нарощують експортні потужності LPG попри тарифну нестабільність</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/03/ssha-naroshhuyut-eksportni-potuzhnosti-lpg-popri-tarifnu-nestabilnist/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/03/ssha-naroshhuyut-eksportni-potuzhnosti-lpg-popri-tarifnu-nestabilnist/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Jun 2025 05:18:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[LPG exports]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[US energy]]></category>
		<category><![CDATA[глобальний ринок LPG]]></category>
		<category><![CDATA[експорт пропану]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[термінали]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151945</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29135-LPG.jpg" alt="США нарощують експортні потужності LPG попри тарифну нестабільність"/><br />США залишаються провідним експортером скрапленого газу навіть в умовах торговельної напруги, нарощуючи інфраструктуру та зміцнюючи зв’язки з азійськими імпортерами, зокрема Китаєм. Енергетичне лідерство США — попри ризики політики мит Попри політичну нестабільність, пов’язану з тарифами у зовнішній торгівлі, США продовжують стратегічне розширення експортної інфраструктури скрапленого нафтового газу (LPG). У 2024 році експорт LPG із США [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29135-LPG.jpg" alt="США нарощують експортні потужності LPG попри тарифну нестабільність"/><br /><p>США залишаються провідним експортером скрапленого газу навіть в умовах торговельної напруги, нарощуючи інфраструктуру та зміцнюючи зв’язки з азійськими імпортерами, зокрема Китаєм.</p>
<h3>Енергетичне лідерство США — попри ризики політики мит</h3>
<p>Попри політичну нестабільність, пов’язану з тарифами у зовнішній торгівлі, США продовжують стратегічне розширення експортної інфраструктури скрапленого нафтового газу (LPG).</p>
<ul>
<li><strong>У 2024 році експорт LPG із США досяг рекордних 1,8 млн барелів на добу</strong>, що зробило країну найбільшим у світі постачальником пропану.</li>
<li><strong>Китай імпортував 32% свого пропану з США</strong>, попри попередні тарифні бар&#8217;єри та активне постачання з Ірану, Катару та ОАЕ.</li>
<li><em>Енергетична інформаційна адміністрація США (EIA)</em> вказує, що тенденція до зростання зберігається завдяки розвитку сланцевого видобутку та новим технологіям фракціонування.</li>
</ul>
<h3>Головні інфраструктурні ініціативи до 2028 року</h3>
<ul>
<li><strong>Energy Transfer</strong> завершує розширення термінала Nederland у Техасі, що додасть 250 тис. барелів на добу експортної потужності.</li>
<li><strong>Enterprise Products Partners</strong> розширює потужності на Houston Ship Channel та в окрузі Орандж. Загальне зростання — понад 480 тис. б/д.</li>
<li><strong>Range Resources</strong> виводить на ринок 20 тис. б/д нових потужностей на Східному узбережжі.</li>
<li><strong>Targa Resources</strong> збільшить експорт LPG до 19 млн барелів на місяць на терміналі Galena Park у 2027 році.</li>
<li><strong>ONEOK Inc. та MPLX LP</strong> планують новий термінал у Texas City на 400 тис. б/д з трубопроводом з Mont Belvieu — запуск у 2028 році.</li>
</ul>
<p>Ці масштабні проєкти створюють серйозні передумови для посилення позицій США як глобального лідера з постачання LPG. Водночас аналітики застерігають: <strong>нестабільність митної політики адміністрації Трампа створює ризики для окупності цих довгострокових інвестицій</strong>. Зміцнення інфраструктури експорту пропану є частиною стратегії США з домінування на ринку не тільки нафти, але й скрапленого нафтового газу, — зазначив директор НТЦ &#171;Псіхєя&#187; Сергій Сапєгін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/new-propane-export-capacity-coming-online-amid-tariff-policy-swings/" target="_blank">LPGas Magazine</a>, <a href="https://www.eia.gov/" target="_blank">EIA</a>, <a href="https://www.cnbc.com" target="_blank">CNBC</a></p>
<p>**Додаткові джерела інформації по темі:**</p>
<p>* <a href="https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/natural-gas/052024-us-lpg-exports-to-asia-expand-on-lower-costs-favorable-weather" target="_blank">S\&amp;P Global: Розширення експорту LPG із США до Азії</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-05-31/u-s-lpg-export-terminals-under-pressure-amid-global-shifts" target="_blank">Bloomberg: Термінали LPG у США під тиском світових змін</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29135-LPG.jpg" alt="США нарощують експортні потужності LPG попри тарифну нестабільність"/><br /><p>США залишаються провідним експортером скрапленого газу навіть в умовах торговельної напруги, нарощуючи інфраструктуру та зміцнюючи зв’язки з азійськими імпортерами, зокрема Китаєм.</p>
<h3>Енергетичне лідерство США — попри ризики політики мит</h3>
<p>Попри політичну нестабільність, пов’язану з тарифами у зовнішній торгівлі, США продовжують стратегічне розширення експортної інфраструктури скрапленого нафтового газу (LPG).</p>
<ul>
<li><strong>У 2024 році експорт LPG із США досяг рекордних 1,8 млн барелів на добу</strong>, що зробило країну найбільшим у світі постачальником пропану.</li>
<li><strong>Китай імпортував 32% свого пропану з США</strong>, попри попередні тарифні бар&#8217;єри та активне постачання з Ірану, Катару та ОАЕ.</li>
<li><em>Енергетична інформаційна адміністрація США (EIA)</em> вказує, що тенденція до зростання зберігається завдяки розвитку сланцевого видобутку та новим технологіям фракціонування.</li>
</ul>
<h3>Головні інфраструктурні ініціативи до 2028 року</h3>
<ul>
<li><strong>Energy Transfer</strong> завершує розширення термінала Nederland у Техасі, що додасть 250 тис. барелів на добу експортної потужності.</li>
<li><strong>Enterprise Products Partners</strong> розширює потужності на Houston Ship Channel та в окрузі Орандж. Загальне зростання — понад 480 тис. б/д.</li>
<li><strong>Range Resources</strong> виводить на ринок 20 тис. б/д нових потужностей на Східному узбережжі.</li>
<li><strong>Targa Resources</strong> збільшить експорт LPG до 19 млн барелів на місяць на терміналі Galena Park у 2027 році.</li>
<li><strong>ONEOK Inc. та MPLX LP</strong> планують новий термінал у Texas City на 400 тис. б/д з трубопроводом з Mont Belvieu — запуск у 2028 році.</li>
</ul>
<p>Ці масштабні проєкти створюють серйозні передумови для посилення позицій США як глобального лідера з постачання LPG. Водночас аналітики застерігають: <strong>нестабільність митної політики адміністрації Трампа створює ризики для окупності цих довгострокових інвестицій</strong>. Зміцнення інфраструктури експорту пропану є частиною стратегії США з домінування на ринку не тільки нафти, але й скрапленого нафтового газу, — зазначив директор НТЦ &#171;Псіхєя&#187; Сергій Сапєгін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/new-propane-export-capacity-coming-online-amid-tariff-policy-swings/" target="_blank">LPGas Magazine</a>, <a href="https://www.eia.gov/" target="_blank">EIA</a>, <a href="https://www.cnbc.com" target="_blank">CNBC</a></p>
<p>**Додаткові джерела інформації по темі:**</p>
<p>* <a href="https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/natural-gas/052024-us-lpg-exports-to-asia-expand-on-lower-costs-favorable-weather" target="_blank">S\&amp;P Global: Розширення експорту LPG із США до Азії</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-05-31/u-s-lpg-export-terminals-under-pressure-amid-global-shifts" target="_blank">Bloomberg: Термінали LPG у США під тиском світових змін</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/03/ssha-naroshhuyut-eksportni-potuzhnosti-lpg-popri-tarifnu-nestabilnist/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа поки не відмовиться від російського газу через мита США – Reuters</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/18/yevropa-poki-ne-vidmovitsya-vid-rosijskogo-gazu-cherez-mita-ssha-reuters/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/18/yevropa-poki-ne-vidmovitsya-vid-rosijskogo-gazu-cherez-mita-ssha-reuters/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 18 Apr 2025 05:26:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ЗПГ]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149422</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28936-lng.jpeg" alt="Європа поки не відмовиться від російського газу через мита США – Reuters"/><br />Європейські чиновники відхилили ідею заборони імпорту російського ЗПГ через розбіжності всередині блоку та невизначеність у відносинах із США. Натомість Єврокомісія готує дорожню карту для припинення залежності від російських енергоресурсів до 2027 року. Очікується, що план буде оприлюднений на початку травня. Європейські чиновники відмовилися від ідеї заборони імпорту російського зрідженого природного газу (LNG) через несхвалення деяких [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28936-lng.jpeg" alt="Європа поки не відмовиться від російського газу через мита США – Reuters"/><br /><p><strong>Європейські чиновники відхилили ідею заборони імпорту російського ЗПГ через розбіжності всередині блоку та невизначеність у відносинах із США. Натомість Єврокомісія готує дорожню карту для припинення залежності від російських енергоресурсів до 2027 року. Очікується, що план буде оприлюднений на початку травня.</strong></p>
<p>Європейські чиновники відмовилися від ідеї заборони імпорту російського зрідженого природного газу (LNG) через несхвалення деяких країн блоку та невизначеність у відносинах із США, повідомляє <strong>Reuters</strong> з посиланням на джерела в ЄС.</p>
<p>Натомість Єврокомісія розробить дорожню карту для припинення залежності блоку від російських енергоресурсів до 2027 року. План, як очікується, буде опублікований на початку травня.</p>
<p>Водночас Комісія планує представити 17-й пакет санкцій проти росії до червня, хоча чиновники зазначають, що робота над заходами йде повільно.</p>
<p>Дональд Трамп неодноразово заявляв, що хоче, щоб ЄС купував більше американського газу, і європейські чиновники вважають це можливим інструментом для переговорів із метою переконати адміністрацію США відмовитися від мит. Проте Вашингтон досі чітко не сформулював свої вимоги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ru.investing.com/" target="_blank" rel="noreferrer">investing.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28936-lng.jpeg" alt="Європа поки не відмовиться від російського газу через мита США – Reuters"/><br /><p><strong>Європейські чиновники відхилили ідею заборони імпорту російського ЗПГ через розбіжності всередині блоку та невизначеність у відносинах із США. Натомість Єврокомісія готує дорожню карту для припинення залежності від російських енергоресурсів до 2027 року. Очікується, що план буде оприлюднений на початку травня.</strong></p>
<p>Європейські чиновники відмовилися від ідеї заборони імпорту російського зрідженого природного газу (LNG) через несхвалення деяких країн блоку та невизначеність у відносинах із США, повідомляє <strong>Reuters</strong> з посиланням на джерела в ЄС.</p>
<p>Натомість Єврокомісія розробить дорожню карту для припинення залежності блоку від російських енергоресурсів до 2027 року. План, як очікується, буде опублікований на початку травня.</p>
<p>Водночас Комісія планує представити 17-й пакет санкцій проти росії до червня, хоча чиновники зазначають, що робота над заходами йде повільно.</p>
<p>Дональд Трамп неодноразово заявляв, що хоче, щоб ЄС купував більше американського газу, і європейські чиновники вважають це можливим інструментом для переговорів із метою переконати адміністрацію США відмовитися від мит. Проте Вашингтон досі чітко не сформулював свої вимоги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ru.investing.com/" target="_blank" rel="noreferrer">investing.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/18/yevropa-poki-ne-vidmovitsya-vid-rosijskogo-gazu-cherez-mita-ssha-reuters/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Apr 2025 06:40:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy market / нафта]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149401</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br />Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат. Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br /><p><strong>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат.</strong></p>
<p>Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі можуть повністю припинитися через загострення тарифної та торгової війни між двома найбільшими економіками світу, повідомляють аналітики.</p>
<p>Станом на цей рік американська нафта складає лише близько 1% імпорту Китаю. Проте тарифна війна, яку розпочав президент США Дональд Трамп на початку лютого, відштовхнула китайських покупців від закупівель американської сировини.</p>
<p>Останнє підвищення мит — 125% з боку США на китайські товари та 84% з боку Китаю на американські — призвело до того, що ціна на нафту з США для Китаю майже подвоїлася порівняно з минулим роком.</p>
<p>«Через 84% мита Китаю на американські товари вартість нафти з США для китайських НПЗ стає неприйнятно високою — на $51 за барель дорожчою за ціну WTI в $61», — заявив Іван Метьюз, керівник аналітики Vortexa. Аналітики очікують, що через торгові напруження Китай повністю припинить імпорт нафти з США.</p>
<p>Натомість Китай може збільшити закупівлі на Близькому Сході, особливо після того, як Саудівська Аравія знизила ціни на нафту для Азії до багаторічного мінімуму.</p>
<p>Крім того, Китай почав перепродавати партії СПГ, отримані з США. Через нові мита на американський газ китайські імпортери відмовляються від закупівель і реалізують вже придбані обсяги на ринку, повідомляють Reuters.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br /><p><strong>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат.</strong></p>
<p>Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі можуть повністю припинитися через загострення тарифної та торгової війни між двома найбільшими економіками світу, повідомляють аналітики.</p>
<p>Станом на цей рік американська нафта складає лише близько 1% імпорту Китаю. Проте тарифна війна, яку розпочав президент США Дональд Трамп на початку лютого, відштовхнула китайських покупців від закупівель американської сировини.</p>
<p>Останнє підвищення мит — 125% з боку США на китайські товари та 84% з боку Китаю на американські — призвело до того, що ціна на нафту з США для Китаю майже подвоїлася порівняно з минулим роком.</p>
<p>«Через 84% мита Китаю на американські товари вартість нафти з США для китайських НПЗ стає неприйнятно високою — на $51 за барель дорожчою за ціну WTI в $61», — заявив Іван Метьюз, керівник аналітики Vortexa. Аналітики очікують, що через торгові напруження Китай повністю припинить імпорт нафти з США.</p>
<p>Натомість Китай може збільшити закупівлі на Близькому Сході, особливо після того, як Саудівська Аравія знизила ціни на нафту для Азії до багаторічного мінімуму.</p>
<p>Крім того, Китай почав перепродавати партії СПГ, отримані з США. Через нові мита на американський газ китайські імпортери відмовляються від закупівель і реалізують вже придбані обсяги на ринку, повідомляють Reuters.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/mita/feed/ ) in 1.09599 seconds, on Apr 20th, 2026 at 8:19 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 20th, 2026 at 9:19 pm UTC -->