Міжнародне енергетичне агентство, або IEA, прямо вказує: там, де між великими містами вже є швидкісна залізниця, частину коротких авіаперельотів можна досить швидко замістити поїздами. Йдеться не про абстрактну кліматичну дискусію, а про практичний інструмент зниження споживання нафти: за оцінкою IEA, такий підхід у короткостроковій перспективі дає змогу уникнути близько 40 тис. барелів нафти на добу. Для ринку пального це важливий сигнал: зменшення попиту може відбуватися не лише через ціну, а й через зміну транспортної моделі.

Для України питання авіаперельотів не є актуальним, проте заміщенні залізницєю частини автомобільних перевезень й зменшення споживання пального може розглядаттися, як додаткова складова загального зменшення залежності від зовнішніх ринків викопних палив.

Залізниця для IEA — це вже не просто альтернатива літакам, а інструмент тиску на нафтовий попит

У цьому підході IEA важливі одразу дві речі. По-перше, агентство говорить про вже наявну інфраструктуру, а не про далекі інвестиційні проєкти. По-друге, воно оперує дуже конкретними параметрами: якщо швидкісні залізничні лінії сполучають великі міста на відстані до 1 000 км, поїзд стає якісною заміною короткому авіарейсу. Причому майже весь потенціал такого переходу стосується перельотів на відстань менш як 800 км.

Що саме пропонує IEA

• Швидкісні поїзди можуть заміщати короткі перельоти там, де поїздка є доступною, надійною і зручною.
• Нічні поїзди IEA розглядає як інструмент для подолання більших відстаней і більш рівномірного розподілу пасажиропотоку протягом доби.
• На базі вже наявної інфраструктури близько 2% всієї авіаційної активності в розвинених економіках можна перевести на швидкісну залізницю.
• Це стосується як туристичних, так і ділових поїздок.
• Короткостроковий ефект оцінюється у близько 40 тис. барелів нафти на добу.

Це, по суті, і є головний висновок для паливного ринку: частина нафтового попиту може зникати не через кризу чи адміністративні обмеження, а через те, що інший вид транспорту виявляється кращим за співвідношенням швидкості, комфорту і доступності. IEA прямо підкреслює: якщо залізничний сервіс працює ефективно, він здатен не лише скорочувати споживання нафти і викиди від коротких перельотів, а й бути швидшим, комфортнішим, надійнішим і дешевшим за авіацію на коротких маршрутах.

Чому це важливо для оцінки ринку пального

• Авіаційний сегмент втрачає частину попиту на паливо там, де залізниця реально конкурує за пасажира.
• IEA фактично показує, що мобільність і попит на нафту більше не можна аналізувати окремо від якості транспортної інфраструктури.
• Йдеться не лише про екологію, а й про енергетичну безпеку: менша залежність від авіаційного пального означає менший тиск на нафтовий баланс.
• Залізничні вокзали, як правило, розташовані у містах або поруч із центрами міст, а це робить такі поїздки зручнішими і стійкішими з точки зору організації перевезень.

Для енергетичного часопису тут особливо важливе одне спостереження: IEA розглядає транспорт не як нейтрального споживача пального, а як простір, де рішення в інфраструктурі майже миттєво змінюють структуру попиту на нафту. І коли агентство оцінює навіть часткове заміщення коротких авіарейсів лише у 2% від авіаційної активності розвинених економік, це все одно дає вимірюваний результат у десятки тисяч барелів на добу. Для паливного ринку це не дрібниця, а цілком відчутний сигнал.

Франція як практичний приклад

IEA наводить показовий кейс Франції. Там закон Climate and Resilience вимагає скасовувати авіарейси, якщо до пункту призначення можна дістатися альтернативним способом за дві з половиною години. Компанії вже почали скорочувати частину рейсів, зокрема між Парижем і такими містами, як Нант, Ліон і Бордо. Це важливий приклад того, як інфраструктурна альтернатива переходить у площину регуляторного рішення, а далі — у площину реального зниження паливного попиту.

Що це означає в ширшому контексті

• IEA включає цей крок до свого 10-пунктного плану скорочення споживання нафти.
• Агентство трактує перехід із літака на поїзд як швидкий антикризовий захід, а не лише як довгострокову кліматичну стратегію.
• Ключова умова успіху — якісний сервіс: поїзди мають бути доступними, регулярними і добре організованими в експлуатації.
• Отже, для ринку пального головне питання полягає не лише в ціні на нафту, а й у тому, наскільки інші види транспорту здатні відтягнути на себе попит.

Саме тому посилання IEA на швидкісні і нічні поїзди варто читати як коментар не тільки про транспорт, а й про майбутню динаміку нафтового ринку. Якщо короткі маршрути дедалі частіше переходять із авіації на рейки, ринок пального отримує нову реальність: частина попиту починає скорочуватися структурно, а не циклічно. І це, без перебільшення, одна з найважливіших змін у логіці енергоспоживання, яку сьогодні фіксує IEA.

Джерело: Terminal

За матеріалами:  IEA

Зображення: png.klev.club

Продажі гібридів зменшують споживання бензину в Японії, навіть попри зростання ВВП — ключовий приклад для старіючих економік із розвиненим громадським транспортом.

Попит на бензин

Попит на бензин у Японії протягом кількох років стабільно знижується і у 2024 році був майже на 15% нижчим за рівень до пандемії. Такий темп скорочення суттєво перевищує темпи зростання ВВП країни, який зріс лише на 0,6%. При цьому зафіксовано також значне зниження пробігу автомобілів — на 9% у порівнянні з 2017–2019 роками. Проте ще швидше впали обсяги постачання бензину, що пояснюється помітним покращенням паливної ефективності автопарку завдяки масовим продажам гібридних авто.

У 2024 році частка гібридних автомобілів у загальних продажах легковиків в Японії сягнула 61%, причому домінують саме не підключувані гібриди. Це найвищий показник серед розвинених економік. Такий перехід забезпечує щорічне покращення ефективності використання пального на рівні близько 1%, що відповідає показникам інших країн ОЕСР, але Японія стартувала з вищого рівня ефективності. Водночас продажі електромобілів (EV) залишаються нижчими, ніж у більшості розвинених ринків, тому саме гібриди є головним чинником скорочення попиту на бензин.

Демографічний фактор Японії

Загальне зменшення обсягів поїздок пов’язане із поступовим скороченням населення працездатного віку. Цей демографічний фактор обмежує мобільність і, ймовірно, стане поширеною тенденцією серед розвинених і країн із середнім рівнем доходів. Водночас дистанційна робота в Японії має менший вплив на мобільність, ніж в інших багатих країнах. Високий рівень урбанізації та розвинена система громадського транспорту також пом’якшують зв’язок між економічним зростанням і кількістю поїздок.

Інші країни

У результаті поєднання меншої мобільності та щорічного покращення паливної ефективності на 1%, середнє річне зниження використання бензину в Японії в останні роки становить приблизно 2%. Відносна стабільність японського ВВП робить цю динаміку ще помітнішою. Однак подібні тренди фіксуються і в інших країнах. Наприклад, у США, найбільшому ринку бензину у світі, обсяги постачання у 2024 році залишались нижчими за рівень 2019 року, попри зростання ВВП, мобільності та зайнятості. Хоча ефективність автопарку в ОЕСР також зростає на 1% щороку, основну роль у цьому відіграють посилення стандартів для авто з ДВЗ та масове поширення електромобілів, у той час як поширеність дистанційної роботи уповільнює мобільність порівняно з іншими економічними показниками.

Примітка: ICE = двигун внутрішнього згоряння.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

У 2024 році понад 20% усіх автомобілів у світі були електричними — глобальний ринок EV переживає перехід до зрілості попри регіональні виклики та нерівномірну динаміку розвитку

Глобальні тренди продажів електромобілів

У 2024 році продажі електромобілів (EV) сягнули рекордних 17 мільйонів одиниць, що становить понад 20% від загального обсягу продажів легкових авто у світі. Це значне зростання порівняно з лише 1% у 2015 році.

• Китай забезпечив майже дві третини світових продажів EV у 2024 році
• Європа посіла друге місце з часткою 18%
• Північна Америка забезпечила 11% світового обсягу продажів

Попри те що ринки, що розвиваються (без урахування Китаю), ще мають невелику частку в глобальному EV-сегменті, темпи їхнього зростання перевищують показники розвинених економік удвічі.

Китай: на шляху до 60% електричних продажів у 2025

Китай залишається глобальним лідером:

• Продажі EV майже подвоїлися у 2024 році порівняно з 2022
• Уряд продовжив політику оновлення автопарку до 2025 року
• Очікується, що 60% нових продажів авто у 2025 році будуть електричними — попри те, що початково це планувалося на 2035 рік

Європа: суперечливі сигнали попри високу частку

Попри те що електромобілі складають приблизно п’яту частину від усіх продажів у ЄС, у 2024 році регіон вперше за останнє десятиліття зафіксував зниження обсягів продажів EV.

• Німеччина зазнала найгострішого падіння через скасування субсидій наприкінці 2023 року
• Франція поступово скорочує державну підтримку, плануючи подальше зниження у 2025
• Бельгія зазнала тривалого зростання — завдяки новим податковим стимулам для службових авто, продажі EV майже потроїлися

Європейська комісія закликала країни-члени переглянути податкові режими, щоб стимулювати корпоративне оновлення автопарку на користь електромобілів

Сполучені Штати: зростання сповільнюється

У 2024 році у США було продано 1,6 мільйона електромобілів — 10% від усіх нових авто. Це втричі більше, ніж у 2021 році. Але:

• Темпи зростання знизилися: +56% у 2022, +42% у 2023, лише +11% у 2024
• Високі відсоткові ставки обмежили доступне фінансування
• Бракує доступних моделей: у 2024 році було лише 2 моделі BEV дешевше $30 000, проти понад 50 моделей ДВЗ у цій ціновій категорії

Ринки, що розвиваються: швидке зростання, але ще мала частка

У країнах, що розвиваються (без Китаю), продажі EV у 2024 році зросли в 4 рази проти 2022 року.

• У Латинській Америці реєстрації EV подвоїлися, зосередившись у Бразилії, де домінують дешеві китайські моделі
• В Індії зареєстровано понад 90 000 EV — удвічі більше, ніж у 2022, завдяки держпрограмам FAME II, PM E-Drive та локальним субсидіям

Однак навіть із таким зростанням ці країни становлять лише незначну частку глобального EV-ринку.

Ключовий чинник — доступність

• У Китаї завдяки масовим, доступним моделям електромобілі стали дешевшими за звичайні авто
• У Великій Британії EV дорожчі за ДВЗ на 40%, у США — на 30%
• Розширення ринку вживаних EV, нові моделі та зниження цін сприятимуть прискоренню адаптації серед споживачів із середніми доходами

Інвестиції проти субсидій на нафту

Очікується, що інвестиції у чистий транспорт — електромобілі та електрифікацію залізниці — в країнах, що розвиваються (без Китаю), сягнуть \$35 мільярдів до 2025 року.

Водночас субсидії на нафту для транспорту в цих регіонах упродовж останнього десятиліття перевищували $110 мільярдів щорічно

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• International Energy Agency (IEA)

Додаткові джерела інформації:

• EV Volumes Global Database
• CleanTechnica