<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; морська безпека</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/morska-bezpeka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Apr 2026 06:27:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>20% світової нафти під загрозою: трейдери й судновласники зупиняють «постачання» через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/20-svitovo%d1%97-nafti-pid-zagrozoyu-trejderi-j-sudnovlasniki-zupinyayut-postachannya-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/20-svitovo%d1%97-nafti-pid-zagrozoyu-trejderi-j-sudnovlasniki-zupinyayut-postachannya-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Mar 2026 06:35:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153660</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30161-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="20% світової нафти під загрозою: трейдери й судновласники зупиняють «постачання» через Ормузьку протоку"/><br />Після ударів США та Ізраїлю по Ірану й заяви Тегерана про закриття навігації в Ормузькій протоці великі нафтогазові компанії, трейдери та судноплавні оператори почали масово призупиняти перевезення сирої нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу (СПГ). Порушення торкнулися маршруту, яким проходить близько 20% світових обсягів нафти та значні партії катарського СПГ. Ризики для глобального ринку зростають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30161-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="20% світової нафти під загрозою: трейдери й судновласники зупиняють «постачання» через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>Після ударів США та Ізраїлю по Ірану й заяви Тегерана про закриття навігації в Ормузькій протоці великі нафтогазові компанії, трейдери та судноплавні оператори почали масово призупиняти перевезення сирої нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу (СПГ).</strong> Порушення торкнулися маршруту, яким проходить близько 20% світових обсягів нафти та значні партії катарського СПГ. Ризики для глобального ринку зростають щогодини.</p>
<h3>Ормузька протока як вузол глобальної енергетики</h3>
<h4>Що сталося</h4>
<ul>
<li><strong>США та Ізраїль атакували Іран</strong>, після чого Тегеран заявив про закриття судноплавства в Ормузькій протоці.</li>
<li>За даними джерел Reuters, <strong>кілька судновласників, нафтогазових мейджорів та трейдингових компаній призупинили «постачання»</strong> сирої нафти, пального та СПГ через протоку.</li>
<li>Супутникові знімки засвідчили <strong>накопичення танкерів біля великих портів, зокрема Фуджейри (ОАЕ)</strong>, без руху в напрямку протоки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наші судна залишатимуться на місці кілька днів», — заявив один із топменеджерів великого трейдингового підрозділу.</p></blockquote>
<h4>Позиції військових та регуляторів</h4>
<ul>
<li>Судна в районі отримали радіоповідомлення від Корпусу вартових ісламської революції Ірану про те, що <strong>«жодному кораблю не дозволено проходити Ормузьку протоку»</strong>, повідомили в місії ЄС Aspides.</li>
<li>Військово-морські сили Великої Британії заявили, що такі накази <strong>не мають юридичної сили</strong>, але рекомендували проходити з підвищеною обережністю.</li>
<li>Асоціація танкерних операторів INTERTANKO повідомила, що <strong>ВМС США застерегли від навігації</strong> у всій акваторії Перської затоки, Оманської затоки, Північної частини Аравійського моря та Ормузької протоки, зазначивши, що не можуть гарантувати безпеку судноплавства.</li>
<li>Міністерство судноплавства Греції порадило суднам <strong>уникати Перської затоки, Оманської затоки та Ормузької протоки</strong>.</li>
</ul>
<h3>20% світової нафти та СПГ: масштаб ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 20% глобального видобутку нафти</strong> проходить через Ормузьку протоку.</li>
<li>Серед ключових експортерів: Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт та Іран.</li>
<li>Через цей маршрут транспортуються <strong>значні обсяги СПГ із Катару</strong>.</li>
<li>За даними консалтингової компанії Kpler, <strong>щонайменше 14 танкерів СПГ</strong> вже сповільнили рух, розвернулися або зупинилися в районі протоки. Очікується, що ця кількість зростатиме.</li>
</ul>
<p>Судноплавна компанія <strong>Hapag-Lloyd AG</strong> заявила про призупинення транзиту всіх суден через Ормузьку протоку до подальших розпоряджень, попередивши про можливі затримки та зміну маршрутів у портах Перської затоки.</p>
<p>Данська група <strong>AP Møller &#8212; Mærsk A/S</strong> повідомила, що координує дії з безпековими партнерами щодо операцій у Червоному морі та Аденській затоці. Водночас прийом вантажів на Близькому Сході залишається відкритим.</p>
<p>Французька CMA CGM поінформувала судна, що перебувають у Перській затоці або прямують туди, про необхідність перейти в укриття після ударів США та Ізраїлю по Ірану.</p>
<h3>Ринок: зростання напруги та ефект доміно</h3>
<ul>
<li>Трафік через протоку <strong>не зупинився повністю</strong>, однак, за оцінкою брокера Poten &amp; Partners, <strong>перебої швидко наростають</strong>.</li>
<li>Затримки суден формують <strong>ефект «пляшкового горла»</strong> біля ключових перевалочних хабів.</li>
<li>Потенційні ризики: <strong>дефіцит фізичних обсягів нафти та СПГ, сплеск фрахтових ставок, волатильність цін</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Ормузька протока — вузький морський коридор між Оманом та Іраном, що з’єднує Перську затоку з Оманською затокою й Індійським океаном. Альтернативні маршрути для більшості експортерів регіону або обмежені за пропускною спроможністю, або відсутні.</em></p>
<p><strong>Ситуація в Ормузькій протоці стала черговим нагадуванням: глобальна енергетика залишається заручницею геополітики.</strong> Навіть часткові перебої на маршруті, через який проходить п’ята частина світової нафти, здатні миттєво вплинути на ціни, логістику та безпекові розрахунки країн-імпортерів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-gas-majors-traders-suspend-shipments-via-hormuz-us-attacks-iran-sources-say-2026-02-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30161-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="20% світової нафти під загрозою: трейдери й судновласники зупиняють «постачання» через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>Після ударів США та Ізраїлю по Ірану й заяви Тегерана про закриття навігації в Ормузькій протоці великі нафтогазові компанії, трейдери та судноплавні оператори почали масово призупиняти перевезення сирої нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу (СПГ).</strong> Порушення торкнулися маршруту, яким проходить близько 20% світових обсягів нафти та значні партії катарського СПГ. Ризики для глобального ринку зростають щогодини.</p>
<h3>Ормузька протока як вузол глобальної енергетики</h3>
<h4>Що сталося</h4>
<ul>
<li><strong>США та Ізраїль атакували Іран</strong>, після чого Тегеран заявив про закриття судноплавства в Ормузькій протоці.</li>
<li>За даними джерел Reuters, <strong>кілька судновласників, нафтогазових мейджорів та трейдингових компаній призупинили «постачання»</strong> сирої нафти, пального та СПГ через протоку.</li>
<li>Супутникові знімки засвідчили <strong>накопичення танкерів біля великих портів, зокрема Фуджейри (ОАЕ)</strong>, без руху в напрямку протоки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наші судна залишатимуться на місці кілька днів», — заявив один із топменеджерів великого трейдингового підрозділу.</p></blockquote>
<h4>Позиції військових та регуляторів</h4>
<ul>
<li>Судна в районі отримали радіоповідомлення від Корпусу вартових ісламської революції Ірану про те, що <strong>«жодному кораблю не дозволено проходити Ормузьку протоку»</strong>, повідомили в місії ЄС Aspides.</li>
<li>Військово-морські сили Великої Британії заявили, що такі накази <strong>не мають юридичної сили</strong>, але рекомендували проходити з підвищеною обережністю.</li>
<li>Асоціація танкерних операторів INTERTANKO повідомила, що <strong>ВМС США застерегли від навігації</strong> у всій акваторії Перської затоки, Оманської затоки, Північної частини Аравійського моря та Ормузької протоки, зазначивши, що не можуть гарантувати безпеку судноплавства.</li>
<li>Міністерство судноплавства Греції порадило суднам <strong>уникати Перської затоки, Оманської затоки та Ормузької протоки</strong>.</li>
</ul>
<h3>20% світової нафти та СПГ: масштаб ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 20% глобального видобутку нафти</strong> проходить через Ормузьку протоку.</li>
<li>Серед ключових експортерів: Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт та Іран.</li>
<li>Через цей маршрут транспортуються <strong>значні обсяги СПГ із Катару</strong>.</li>
<li>За даними консалтингової компанії Kpler, <strong>щонайменше 14 танкерів СПГ</strong> вже сповільнили рух, розвернулися або зупинилися в районі протоки. Очікується, що ця кількість зростатиме.</li>
</ul>
<p>Судноплавна компанія <strong>Hapag-Lloyd AG</strong> заявила про призупинення транзиту всіх суден через Ормузьку протоку до подальших розпоряджень, попередивши про можливі затримки та зміну маршрутів у портах Перської затоки.</p>
<p>Данська група <strong>AP Møller &#8212; Mærsk A/S</strong> повідомила, що координує дії з безпековими партнерами щодо операцій у Червоному морі та Аденській затоці. Водночас прийом вантажів на Близькому Сході залишається відкритим.</p>
<p>Французька CMA CGM поінформувала судна, що перебувають у Перській затоці або прямують туди, про необхідність перейти в укриття після ударів США та Ізраїлю по Ірану.</p>
<h3>Ринок: зростання напруги та ефект доміно</h3>
<ul>
<li>Трафік через протоку <strong>не зупинився повністю</strong>, однак, за оцінкою брокера Poten &amp; Partners, <strong>перебої швидко наростають</strong>.</li>
<li>Затримки суден формують <strong>ефект «пляшкового горла»</strong> біля ключових перевалочних хабів.</li>
<li>Потенційні ризики: <strong>дефіцит фізичних обсягів нафти та СПГ, сплеск фрахтових ставок, волатильність цін</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Ормузька протока — вузький морський коридор між Оманом та Іраном, що з’єднує Перську затоку з Оманською затокою й Індійським океаном. Альтернативні маршрути для більшості експортерів регіону або обмежені за пропускною спроможністю, або відсутні.</em></p>
<p><strong>Ситуація в Ормузькій протоці стала черговим нагадуванням: глобальна енергетика залишається заручницею геополітики.</strong> Навіть часткові перебої на маршруті, через який проходить п’ята частина світової нафти, здатні миттєво вплинути на ціни, логістику та безпекові розрахунки країн-імпортерів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-gas-majors-traders-suspend-shipments-via-hormuz-us-attacks-iran-sources-say-2026-02-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/20-svitovo%d1%97-nafti-pid-zagrozoyu-trejderi-j-sudnovlasniki-zupinyayut-postachannya-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Dec 2025 11:45:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153475</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br />Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на світовому ринку нафти й нафтопродуктів.</p>
<h2>Глобалізація морської кампанії України проти тіньового флоту</h2>
<p>Українські сили безпеки здійснили атаку на російський нафтовий танкер у Середземному морі приблизно за 1500 км від України. Це стало якісно новим етапом кампанії, спрямованої не проти бойових кораблів, а проти <em>логістичної інфраструктури обходу санкцій</em>.</p>
<ul>
<li><strong>Дата удару:</strong> 19 грудня 2025 року.</li>
<li><strong>Засіб ураження:</strong> боєприпаси, скинуті з гексакоптера, ймовірно запущеного з цивільного судна.</li>
<li><strong>Екологічний ризик:</strong> відсутній, оскільки танкер був порожнім.</li>
</ul>
<p>Цей епізод підтвердив готовність Києва діяти поза межами Чорного моря та розширювати театр морських операцій.</p>
<h2>Економічний тиск на експорт нафти росії</h2>
<p>Кампанія проти тіньового флоту безпосередньо б’є по нафтових доходах, що фінансують війну росії.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяги перевезень:</strong> тіньовий флот транспортує близько <strong>3,7 млн барелів на добу</strong>, що становить <strong>приблизно 65%</strong> морського експорту нафти росії.</li>
<li><strong>Річні доходи:</strong> <strong>87–100 млрд доларів США</strong>.</li>
<li><strong>Ефект атак:</strong> зростання фрахту, витрат на пальне, технічне обслуговування та страхування, а також подовження маршрутів.</li>
</ul>
<p>Інтенсифікація ударів уже змушує операторів переглядати участь у таких перевезеннях. Після вибухів на танкері біля берегів Сенегалу турецька компанія Besiktas Shipping Group оголосила про припинення будь-яких операцій, пов’язаних з російськими інтересами.</p>
<h2>Ескалація: надводні та підводні дрони</h2>
<p>Окрім атак на танкери, Україна розширила спектр морських засобів ураження.</p>
<ul>
<li><strong>Грудень 2025 року:</strong> перше бойове застосування підводного дрона проти підводного човна класу Kilo у порту новоросійськ.</li>
<li><strong>Технологічна перевага:</strong> автономна навігація та низька акустична помітність, що експлуатує прогалини у протичовновій обороні рф.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми будемо бити по всіх, хто йде до новоросійська чи інших російських портів за нафтою, ще до того, як вони її отримають. — Андрій Клименко, Black Sea Institute of Strategic Studies</p></blockquote>
<p>Паралельно українські надводні дрони фактично встановили <strong>часткову блокаду</strong> Чорноморського флоту росії, змусивши москву або ризикувати бойовими кораблями, або залишати комерційні судна без захисту.</p>
<h2>Контрзаходи росії та зростання вартості безпеки</h2>
<p>росія намагається адаптуватися, використовуючи баражувальні боєприпаси та авіаційні дрони для ураження українських безпілотних морських систем.</p>
<ul>
<li><strong>Дальність перехоплення:</strong> зафіксовані удари на відстані до <strong>104 км</strong> від точки запуску.</li>
<li><strong>Мілітаризація тіньового флоту:</strong> зафіксована присутність російських військових на санкційних танкерах у Балтійському морі.</li>
</ul>
<p>Це підвищує витрати на охорону суден та робить експорт нафти ще менш рентабельним.</p>
<h2>Наслідки</h2>
<p>З огляду на наявні дані, формується кілька довгострокових тенденцій.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання:</strong> імпортери активніше шукатимуть альтернативні джерела, зменшуючи залежність від ризикових маршрутів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість:</strong> зростання ролі страхування ризиків, портових зборів і непрямих маршрутів.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> підвищення значення резервів як буфера проти раптових перебоїв.</li>
</ul>
<h2>Ціноутворення та конкуренція</h2>
<p>Атаки на тіньовий флот змінюють структуру ціни російської нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Маржа:</strong> скорочується через зростання витрат на фрахт і безпеку.</li>
<li><strong>Знижки:</strong> для збереження покупців росія змушена продавати нафту з дисконтом.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> посилюються позиції альтернативних постачальників на європейському та глобальному ринках.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<p>Україна продемонструвала здатність перетворити тіньовий флот росії з інструмента обходу санкцій на джерело стратегічної вразливості. Розширення морського поля бою підвищує системні ризики для експорту російської нафти, що в перспективі може прискорити структурні зміни на світовому ринку нафти й нафтопродуктів та посилити роль безпеки як ключового елементу ціноутворення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.forbes.com/">Forbes</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на світовому ринку нафти й нафтопродуктів.</p>
<h2>Глобалізація морської кампанії України проти тіньового флоту</h2>
<p>Українські сили безпеки здійснили атаку на російський нафтовий танкер у Середземному морі приблизно за 1500 км від України. Це стало якісно новим етапом кампанії, спрямованої не проти бойових кораблів, а проти <em>логістичної інфраструктури обходу санкцій</em>.</p>
<ul>
<li><strong>Дата удару:</strong> 19 грудня 2025 року.</li>
<li><strong>Засіб ураження:</strong> боєприпаси, скинуті з гексакоптера, ймовірно запущеного з цивільного судна.</li>
<li><strong>Екологічний ризик:</strong> відсутній, оскільки танкер був порожнім.</li>
</ul>
<p>Цей епізод підтвердив готовність Києва діяти поза межами Чорного моря та розширювати театр морських операцій.</p>
<h2>Економічний тиск на експорт нафти росії</h2>
<p>Кампанія проти тіньового флоту безпосередньо б’є по нафтових доходах, що фінансують війну росії.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяги перевезень:</strong> тіньовий флот транспортує близько <strong>3,7 млн барелів на добу</strong>, що становить <strong>приблизно 65%</strong> морського експорту нафти росії.</li>
<li><strong>Річні доходи:</strong> <strong>87–100 млрд доларів США</strong>.</li>
<li><strong>Ефект атак:</strong> зростання фрахту, витрат на пальне, технічне обслуговування та страхування, а також подовження маршрутів.</li>
</ul>
<p>Інтенсифікація ударів уже змушує операторів переглядати участь у таких перевезеннях. Після вибухів на танкері біля берегів Сенегалу турецька компанія Besiktas Shipping Group оголосила про припинення будь-яких операцій, пов’язаних з російськими інтересами.</p>
<h2>Ескалація: надводні та підводні дрони</h2>
<p>Окрім атак на танкери, Україна розширила спектр морських засобів ураження.</p>
<ul>
<li><strong>Грудень 2025 року:</strong> перше бойове застосування підводного дрона проти підводного човна класу Kilo у порту новоросійськ.</li>
<li><strong>Технологічна перевага:</strong> автономна навігація та низька акустична помітність, що експлуатує прогалини у протичовновій обороні рф.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми будемо бити по всіх, хто йде до новоросійська чи інших російських портів за нафтою, ще до того, як вони її отримають. — Андрій Клименко, Black Sea Institute of Strategic Studies</p></blockquote>
<p>Паралельно українські надводні дрони фактично встановили <strong>часткову блокаду</strong> Чорноморського флоту росії, змусивши москву або ризикувати бойовими кораблями, або залишати комерційні судна без захисту.</p>
<h2>Контрзаходи росії та зростання вартості безпеки</h2>
<p>росія намагається адаптуватися, використовуючи баражувальні боєприпаси та авіаційні дрони для ураження українських безпілотних морських систем.</p>
<ul>
<li><strong>Дальність перехоплення:</strong> зафіксовані удари на відстані до <strong>104 км</strong> від точки запуску.</li>
<li><strong>Мілітаризація тіньового флоту:</strong> зафіксована присутність російських військових на санкційних танкерах у Балтійському морі.</li>
</ul>
<p>Це підвищує витрати на охорону суден та робить експорт нафти ще менш рентабельним.</p>
<h2>Наслідки</h2>
<p>З огляду на наявні дані, формується кілька довгострокових тенденцій.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання:</strong> імпортери активніше шукатимуть альтернативні джерела, зменшуючи залежність від ризикових маршрутів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість:</strong> зростання ролі страхування ризиків, портових зборів і непрямих маршрутів.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> підвищення значення резервів як буфера проти раптових перебоїв.</li>
</ul>
<h2>Ціноутворення та конкуренція</h2>
<p>Атаки на тіньовий флот змінюють структуру ціни російської нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Маржа:</strong> скорочується через зростання витрат на фрахт і безпеку.</li>
<li><strong>Знижки:</strong> для збереження покупців росія змушена продавати нафту з дисконтом.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> посилюються позиції альтернативних постачальників на європейському та глобальному ринках.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<p>Україна продемонструвала здатність перетворити тіньовий флот росії з інструмента обходу санкцій на джерело стратегічної вразливості. Розширення морського поля бою підвищує системні ризики для експорту російської нафти, що в перспективі може прискорити структурні зміни на світовому ринку нафти й нафтопродуктів та посилити роль безпеки як ключового елементу ціноутворення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.forbes.com/">Forbes</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/morska-bezpeka/feed/ ) in 1.07667 seconds, on Apr 30th, 2026 at 7:11 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 30th, 2026 at 8:11 pm UTC -->