<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; морські перевезення</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/morski-perevezennya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Тіньовий танкер росії сів на мілину біля Туреччини: ризики для енергетичної безпеки та морської логістики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/05/tinovij-tanker-rosi%d1%97-siv-na-milinu-bilya-turechchini-riziki-dlya-energetichno%d1%97-bezpeki-ta-morsko%d1%97-logistiki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/05/tinovij-tanker-rosi%d1%97-siv-na-milinu-bilya-turechchini-riziki-dlya-energetichno%d1%97-bezpeki-ta-morsko%d1%97-logistiki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 05 Jan 2026 13:57:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[shipping safety]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[війна проти України]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153499</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30050-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Тіньовий танкер росії сів на мілину біля Туреччини: ризики для енергетичної безпеки та морської логістики"/><br />Інцидент із танкером Qendil, що належить до так званого тіньового флоту росії, знову привернув увагу до системних ризиків морських перевезень нафти, обходу санкцій та загроз для регіональної й європейської енергетичної безпеки. Подія сталася поблизу стратегічно важливих судноплавних маршрутів Чорного та Егейського морів. Тіньовий флот росії: аварія як індикатор системної проблеми Факт події Танкер Qendil довжиною [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30050-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Тіньовий танкер росії сів на мілину біля Туреччини: ризики для енергетичної безпеки та морської логістики"/><br /><p>Інцидент із танкером Qendil, що належить до так званого тіньового флоту росії, знову привернув увагу до системних ризиків морських перевезень нафти, обходу санкцій та загроз для регіональної й європейської енергетичної безпеки. Подія сталася поблизу стратегічно важливих судноплавних маршрутів Чорного та Егейського морів.</p>
<h2>Тіньовий флот росії: аварія як індикатор системної проблеми</h2>
<h3>Факт події</h3>
<ul>
<li><strong>Танкер Qendil</strong> довжиною <strong>249 м</strong>, який входить до російського тіньового флоту, <strong>сів на мілину поблизу острова Бозджаада</strong> неподалік Туреччини.</li>
<li>Судно прямувало <em>з Аліаги до Ялови</em> та <strong>було порожнім</strong> на момент інциденту.</li>
<li>Подія сталася <strong>у неділю</strong>, після чого турецька влада негайно залучила аварійні буксири <strong>KURTARMA-10</strong> та <strong>KURTARMA-16</strong> для зняття судна з мілини.</li>
</ul>
<h3>Можливі причини</h3>
<ul>
<li>Розпочато офіційне розслідування, яке має встановити, чи стала причиною аварії <strong>несприятлива погода</strong>, чи <strong>попередні пошкодження корпусу</strong>.</li>
<li>Раніше танкер, що ходить під прапором Оману, <strong>зазнав ушкоджень унаслідок удару українського дрона</strong> на відстані понад <strong>2000 км від кордону України</strong>.</li>
<li>На момент дронової атаки судно перебувало <em>поблизу Лівії</em> та прямувало <strong>з порту Сікка в Індії до Усть-Луги в росії</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція та безпека судноплавства</h3>
<ul>
<li><strong>Заходи безпеки в регіоні було посилено</strong>.</li>
<li>Морський рух підтримується у <em>стабільному режимі</em>, що свідчить про намагання мінімізувати ризики для міжнародної торгівлі.</li>
</ul>
<h2>Qendil як символ тіньової нафтологістики</h2>
<ul>
<li>Qendil є <strong>прикладом застарілого та небезпечного флоту</strong>, який працює <strong>нелегально</strong>, без належних стандартів безпеки.</li>
<li>Такі судна часто мають <em>сумнівне страхування</em> або взагалі його не мають.</li>
<li>Мета експлуатації тіньового флоту — <strong>забезпечити експорт російської нафти</strong> в обхід міжнародних санкцій, запроваджених для <strong>обмеження фінансування військових дій проти України</strong>.</li>
</ul>
<h2>Ескалація атак на нафтову інфраструктуру росії</h2>
<ul>
<li>У <strong>2024 році та на початку 2025 року</strong> Україна <strong>посилила удари по нафтових терміналах і портах росії</strong>.</li>
<li>Наприкінці <strong>2025 року</strong> атаки <strong>поширилися на танкери в Чорному морі</strong> та <strong>нафтові платформи в Каспійському морі</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>зміну тактики</strong> та фокус на <em>логістичні ланцюги експорту нафти</em>.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<h3>Ринок нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Інциденти з тіньовим флотом росії підвищують <strong>ризики морської логістики</strong>, що може впливати на <em>глобальну кон’юнктуру</em> та маршрути постачання.</li>
<li>Це підтверджує важливість <strong>диверсифікації джерел постачання</strong> та <strong>стійких логістичних коридорів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Атаки на танкери та порти демонструють ефективність <strong>асиметричних дій</strong> проти нафтової інфраструктури агресора.</li>
<li>Водночас зростає значення <strong>захисту власної енергетичної інфраструктури</strong>, включно з портами, базами зберігання та транспортними вузлами.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення та ризики</h3>
<ul>
<li>Аварії та атаки на тіньовий флот можуть збільшувати <strong>страхові та логістичні витрати</strong>, що закладаються у кінцеву ціну нафти.</li>
<li>Це створює додатковий тиск на <em>маржу перевізників</em> і може змінювати баланс конкуренції на ринку морських перевезень.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.marineinsight.com/shipping-news/russian-shadow-fleet-tanker-runs-aground-off-bozcaada-island-near-turkey/" target="_blank">Marine Insight</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30050-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Тіньовий танкер росії сів на мілину біля Туреччини: ризики для енергетичної безпеки та морської логістики"/><br /><p>Інцидент із танкером Qendil, що належить до так званого тіньового флоту росії, знову привернув увагу до системних ризиків морських перевезень нафти, обходу санкцій та загроз для регіональної й європейської енергетичної безпеки. Подія сталася поблизу стратегічно важливих судноплавних маршрутів Чорного та Егейського морів.</p>
<h2>Тіньовий флот росії: аварія як індикатор системної проблеми</h2>
<h3>Факт події</h3>
<ul>
<li><strong>Танкер Qendil</strong> довжиною <strong>249 м</strong>, який входить до російського тіньового флоту, <strong>сів на мілину поблизу острова Бозджаада</strong> неподалік Туреччини.</li>
<li>Судно прямувало <em>з Аліаги до Ялови</em> та <strong>було порожнім</strong> на момент інциденту.</li>
<li>Подія сталася <strong>у неділю</strong>, після чого турецька влада негайно залучила аварійні буксири <strong>KURTARMA-10</strong> та <strong>KURTARMA-16</strong> для зняття судна з мілини.</li>
</ul>
<h3>Можливі причини</h3>
<ul>
<li>Розпочато офіційне розслідування, яке має встановити, чи стала причиною аварії <strong>несприятлива погода</strong>, чи <strong>попередні пошкодження корпусу</strong>.</li>
<li>Раніше танкер, що ходить під прапором Оману, <strong>зазнав ушкоджень унаслідок удару українського дрона</strong> на відстані понад <strong>2000 км від кордону України</strong>.</li>
<li>На момент дронової атаки судно перебувало <em>поблизу Лівії</em> та прямувало <strong>з порту Сікка в Індії до Усть-Луги в росії</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція та безпека судноплавства</h3>
<ul>
<li><strong>Заходи безпеки в регіоні було посилено</strong>.</li>
<li>Морський рух підтримується у <em>стабільному режимі</em>, що свідчить про намагання мінімізувати ризики для міжнародної торгівлі.</li>
</ul>
<h2>Qendil як символ тіньової нафтологістики</h2>
<ul>
<li>Qendil є <strong>прикладом застарілого та небезпечного флоту</strong>, який працює <strong>нелегально</strong>, без належних стандартів безпеки.</li>
<li>Такі судна часто мають <em>сумнівне страхування</em> або взагалі його не мають.</li>
<li>Мета експлуатації тіньового флоту — <strong>забезпечити експорт російської нафти</strong> в обхід міжнародних санкцій, запроваджених для <strong>обмеження фінансування військових дій проти України</strong>.</li>
</ul>
<h2>Ескалація атак на нафтову інфраструктуру росії</h2>
<ul>
<li>У <strong>2024 році та на початку 2025 року</strong> Україна <strong>посилила удари по нафтових терміналах і портах росії</strong>.</li>
<li>Наприкінці <strong>2025 року</strong> атаки <strong>поширилися на танкери в Чорному морі</strong> та <strong>нафтові платформи в Каспійському морі</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>зміну тактики</strong> та фокус на <em>логістичні ланцюги експорту нафти</em>.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<h3>Ринок нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Інциденти з тіньовим флотом росії підвищують <strong>ризики морської логістики</strong>, що може впливати на <em>глобальну кон’юнктуру</em> та маршрути постачання.</li>
<li>Це підтверджує важливість <strong>диверсифікації джерел постачання</strong> та <strong>стійких логістичних коридорів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Атаки на танкери та порти демонструють ефективність <strong>асиметричних дій</strong> проти нафтової інфраструктури агресора.</li>
<li>Водночас зростає значення <strong>захисту власної енергетичної інфраструктури</strong>, включно з портами, базами зберігання та транспортними вузлами.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення та ризики</h3>
<ul>
<li>Аварії та атаки на тіньовий флот можуть збільшувати <strong>страхові та логістичні витрати</strong>, що закладаються у кінцеву ціну нафти.</li>
<li>Це створює додатковий тиск на <em>маржу перевізників</em> і може змінювати баланс конкуренції на ринку морських перевезень.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.marineinsight.com/shipping-news/russian-shadow-fleet-tanker-runs-aground-off-bozcaada-island-near-turkey/" target="_blank">Marine Insight</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/05/tinovij-tanker-rosi%d1%97-siv-na-milinu-bilya-turechchini-riziki-dlya-energetichno%d1%97-bezpeki-ta-morsko%d1%97-logistiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Страхування перевезень через Червоне море різко подорожчало через атаки хуситів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/straxuvannya-perevezen-cherez-chervone-more-rizko-podorozhchalo-cherez-ataki-xusitiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/straxuvannya-perevezen-cherez-chervone-more-rizko-podorozhchalo-cherez-ataki-xusitiv/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Jul 2025 09:45:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[insurance]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[безпека судноплавства]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[страхування]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152728</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29573-Пираты_Красного_моря_современные_150.png" alt="Страхування перевезень через Червоне море різко подорожчало через атаки хуситів"/><br />Вартість страхування перевезень через Червоне море більш ніж подвоїлася з початку тижня після атак хуситів, що призвели до затоплення двох балкерів під грецьким управлінням. Ставки військового ризику тепер оцінюються у 0.7% від вартості судна, тоді як тижнем раніше вони були 0.3%. Загрози для безпеки судноплавства Зростання премій відображає поглиблення кризи безпеки на одному з ключових [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29573-Пираты_Красного_моря_современные_150.png" alt="Страхування перевезень через Червоне море різко подорожчало через атаки хуситів"/><br /><p>Вартість страхування перевезень через Червоне море більш ніж подвоїлася з початку тижня після атак хуситів, що призвели до затоплення двох балкерів під грецьким управлінням. Ставки військового ризику тепер оцінюються у 0.7% від вартості судна, тоді як тижнем раніше вони були 0.3%.</p>
<h3>Загрози для безпеки судноплавства</h3>
<p>Зростання премій відображає поглиблення кризи безпеки на одному з ключових морських маршрутів для енергетичних вантажів. Страхові компанії враховують зростаючі ризики для танкерів та контейнеровозів:</p>
<ul>
<li><strong>Суттєве підвищення воєнного ризику</strong> — премії зросли більше ніж удвічі.</li>
<li>Оператори розглядають <em>обхід мису Доброї Надії</em> як альтернативу, що подовжує рейси і збільшує витрати.</li>
<li>Вартість фрахту на маршрутах через Червоне море продовжує рости.</li>
</ul>
<h3>Вплив на енергетичні перевезення</h3>
<p>Червоне море — критичний вузол для світової торгівлі нафтою, продуктами нафти та скрапленим газом. Перевізники вже попереджають про можливе скорочення обсягів постачання через Суецький канал, що може вплинути на доступність і вартість пального на світовому ринку.</p>
<blockquote><p>«Витрати на страхування виросли різко через ескалацію атак, що змушує нас переглядати маршрути і умови постачання» — представник страхової галузі (переклад з англ.).</p></blockquote>
<p>Попри спроби міжнародних військових коаліцій посилити патрулювання, атаки продовжуються, що ставить під питання стабільність постачання для багатьох країн, включаючи імпортерів нафтопродуктів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Geopolitical-Risk-and-Tariff-Delays-Push-Oil-Prices-Higher.html">oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29573-Пираты_Красного_моря_современные_150.png" alt="Страхування перевезень через Червоне море різко подорожчало через атаки хуситів"/><br /><p>Вартість страхування перевезень через Червоне море більш ніж подвоїлася з початку тижня після атак хуситів, що призвели до затоплення двох балкерів під грецьким управлінням. Ставки військового ризику тепер оцінюються у 0.7% від вартості судна, тоді як тижнем раніше вони були 0.3%.</p>
<h3>Загрози для безпеки судноплавства</h3>
<p>Зростання премій відображає поглиблення кризи безпеки на одному з ключових морських маршрутів для енергетичних вантажів. Страхові компанії враховують зростаючі ризики для танкерів та контейнеровозів:</p>
<ul>
<li><strong>Суттєве підвищення воєнного ризику</strong> — премії зросли більше ніж удвічі.</li>
<li>Оператори розглядають <em>обхід мису Доброї Надії</em> як альтернативу, що подовжує рейси і збільшує витрати.</li>
<li>Вартість фрахту на маршрутах через Червоне море продовжує рости.</li>
</ul>
<h3>Вплив на енергетичні перевезення</h3>
<p>Червоне море — критичний вузол для світової торгівлі нафтою, продуктами нафти та скрапленим газом. Перевізники вже попереджають про можливе скорочення обсягів постачання через Суецький канал, що може вплинути на доступність і вартість пального на світовому ринку.</p>
<blockquote><p>«Витрати на страхування виросли різко через ескалацію атак, що змушує нас переглядати маршрути і умови постачання» — представник страхової галузі (переклад з англ.).</p></blockquote>
<p>Попри спроби міжнародних військових коаліцій посилити патрулювання, атаки продовжуються, що ставить під питання стабільність постачання для багатьох країн, включаючи імпортерів нафтопродуктів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Geopolitical-Risk-and-Tariff-Delays-Push-Oil-Prices-Higher.html">oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/straxuvannya-perevezen-cherez-chervone-more-rizko-podorozhchalo-cherez-ataki-xusitiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>FuelEU відкриває нові логістичні можливості для біоетанолу: ставка на e-метанол</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/08/fueleu-vidkrivaye-novi-logistichni-mozhlivosti-dlya-bioetanolu-stavka-na-e-metanol/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/08/fueleu-vidkrivaye-novi-logistichni-mozhlivosti-dlya-bioetanolu-stavka-na-e-metanol/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 08 Jun 2025 09:10:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[e-methanol]]></category>
		<category><![CDATA[біогенний вуглець]]></category>
		<category><![CDATA[біоетанол]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[викиди CO₂]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[морський транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[синтетичне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[транспортування]]></category>
		<category><![CDATA[этанол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152014</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29179-Етанол_1.png" alt="FuelEU відкриває нові логістичні можливості для біоетанолу: ставка на e-метанол"/><br />Європейське регулювання в морському транспорті створює попит на e-метанол, відкриваючи перспективи для постачання синтетичного палива з США до ЄС залізничним і морським шляхом — без залежності від складного процесу погодження трубопроводів. Логістичний потенціал біоетанолу через e-метанол Очікуване зростання світового попиту на біопаливо на 23% до 2028 року, згідно з Міжнародним енергетичним агентством (IEA), відкриває нові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29179-Етанол_1.png" alt="FuelEU відкриває нові логістичні можливості для біоетанолу: ставка на e-метанол"/><br /><p>Європейське регулювання в морському транспорті створює попит на e-метанол, відкриваючи перспективи для постачання синтетичного палива з США до ЄС залізничним і морським шляхом — без залежності від складного процесу погодження трубопроводів.</p>
<h3>Логістичний потенціал біоетанолу через e-метанол</h3>
<p>Очікуване зростання світового попиту на біопаливо на 23% до 2028 року, згідно з Міжнародним енергетичним агентством (IEA), відкриває нові можливості для американських виробників етанолу. Але на фоні поширення електромобілів у США, зростає потреба у <strong>диверсифікації джерел доходів</strong> та <strong>логістичних рішень для транспортування нових видів палива</strong>.</p>
<ul>
<li>Виробники етанолу на Середньому Заході США активно розглядають можливість <strong>перетворення біогенного CO₂ на e-метанол</strong>, цінний морський паливний ресурс.</li>
<li>На відміну від складних процедур з трубопроводами, <em>e-метанол можна транспортувати залізницею</em>, що дозволяє уникнути багаторічних узгоджень між штатами.</li>
<li>Реалізація таких логістичних рішень робить постачання палива більш гнучким, швидким і комерційно привабливим.</li>
</ul>
<h3>Регуляторна підтримка з боку Європи</h3>
<p>1 січня 2025 року в ЄС набуло чинності регулювання FuelEU Maritime, що вимагає <strong>зменшення інтенсивності викидів парникових газів у морських перевезеннях</strong>:</p>
<ul>
<li>Зниження на 6% до 2030 року (від рівня 2020 року).</li>
<li>Цільове скорочення — 80% до 2050 року.</li>
<li>З 2034 року — обов’язкове використання <em>2% від загального обсягу пального з відновлюваних джерел неорганічного походження (RFNBO)</em>.</li>
</ul>
<p>Це відкриває можливості для імпорту e-метанолу з США, особливо враховуючи вже наявні залізничні й морські канали постачання нафтопродуктів. Відомі судноплавні компанії, як Maersk, вже проводять переобладнання своїх контейнеровозів на <strong>двопаливні двигуни з можливістю використання метанолу</strong>.</p>
<blockquote><p>Maersk завершив переобладнання судна Maersk Halifax на e-метанол, скоротивши викиди CO₂ на 90%</p></blockquote>
<h3>Модульна побудова заводів: швидше, дешевше, масштабованіше</h3>
<p>Worley у співпраці з Topsoe запропонували <strong>модульну модель будівництва заводів з e-метанолу</strong>, що:</p>
<ul>
<li>дозволяє запускати об’єкти потужністю до 600 тонн/день у стислий термін;</li>
<li>зменшує витрати завдяки стандартизованим технічним рішенням;</li>
<li>забезпечує <em>гнучкість адаптації під конкретний майданчик</em> — лише через локальні будівельні та безпекові вимоги.</li>
</ul>
<p>Такі підходи вже успішно протестовані в Південній Америці й на Близькому Сході. Аналогічно можна швидко розгорнути виробництво стійкого авіаційного пального на основі етанолу. Але вже зараз для американських виробників єтанолу вигідною є ставка на морський e-метанол.</p>
<h3>Висновки: шанс на новий тип постачання</h3>
<p>Виробникам етанолу варто розглянути нову логістику:</p>
<ul>
<li>перехід до виробництва e-метанолу;</li>
<li>замість трубопроводів — <strong>залізничні та морські перевезення</strong>;</li>
<li>орієнтація на <strong>експорт до ЄС</strong>, де діють конкретні екологічні вимоги до морського транспорту.</li>
</ul>
<p>З огляду на <strong>значне зростання попиту на e-метанол</strong> та його логістичну гнучкість, галузь постачання нафтопродуктів отримує ще один перспективний напрям розвитку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ethanolproducer.com/articles/fueleu-a-growth-opportunity-for-midwest-ethanol-producers" target="_blank">ethanolproducer.com</a>, <a href="https://www.biofuels-news.com/news/fueleu-a-growth-opportunity-for-midwest-ethanol-producers/">Biofuels News</a><br />
Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.iea.org/reports/renewables-2023/biofuels">IEA – Biofuels Outlook</a>, <a href="https://www.maersk.com/">Maersk</a>, <a href="https://www.worley.com/">Worley</a>, <a href="https://www.topsoe.com/">Topsoe</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29179-Етанол_1.png" alt="FuelEU відкриває нові логістичні можливості для біоетанолу: ставка на e-метанол"/><br /><p>Європейське регулювання в морському транспорті створює попит на e-метанол, відкриваючи перспективи для постачання синтетичного палива з США до ЄС залізничним і морським шляхом — без залежності від складного процесу погодження трубопроводів.</p>
<h3>Логістичний потенціал біоетанолу через e-метанол</h3>
<p>Очікуване зростання світового попиту на біопаливо на 23% до 2028 року, згідно з Міжнародним енергетичним агентством (IEA), відкриває нові можливості для американських виробників етанолу. Але на фоні поширення електромобілів у США, зростає потреба у <strong>диверсифікації джерел доходів</strong> та <strong>логістичних рішень для транспортування нових видів палива</strong>.</p>
<ul>
<li>Виробники етанолу на Середньому Заході США активно розглядають можливість <strong>перетворення біогенного CO₂ на e-метанол</strong>, цінний морський паливний ресурс.</li>
<li>На відміну від складних процедур з трубопроводами, <em>e-метанол можна транспортувати залізницею</em>, що дозволяє уникнути багаторічних узгоджень між штатами.</li>
<li>Реалізація таких логістичних рішень робить постачання палива більш гнучким, швидким і комерційно привабливим.</li>
</ul>
<h3>Регуляторна підтримка з боку Європи</h3>
<p>1 січня 2025 року в ЄС набуло чинності регулювання FuelEU Maritime, що вимагає <strong>зменшення інтенсивності викидів парникових газів у морських перевезеннях</strong>:</p>
<ul>
<li>Зниження на 6% до 2030 року (від рівня 2020 року).</li>
<li>Цільове скорочення — 80% до 2050 року.</li>
<li>З 2034 року — обов’язкове використання <em>2% від загального обсягу пального з відновлюваних джерел неорганічного походження (RFNBO)</em>.</li>
</ul>
<p>Це відкриває можливості для імпорту e-метанолу з США, особливо враховуючи вже наявні залізничні й морські канали постачання нафтопродуктів. Відомі судноплавні компанії, як Maersk, вже проводять переобладнання своїх контейнеровозів на <strong>двопаливні двигуни з можливістю використання метанолу</strong>.</p>
<blockquote><p>Maersk завершив переобладнання судна Maersk Halifax на e-метанол, скоротивши викиди CO₂ на 90%</p></blockquote>
<h3>Модульна побудова заводів: швидше, дешевше, масштабованіше</h3>
<p>Worley у співпраці з Topsoe запропонували <strong>модульну модель будівництва заводів з e-метанолу</strong>, що:</p>
<ul>
<li>дозволяє запускати об’єкти потужністю до 600 тонн/день у стислий термін;</li>
<li>зменшує витрати завдяки стандартизованим технічним рішенням;</li>
<li>забезпечує <em>гнучкість адаптації під конкретний майданчик</em> — лише через локальні будівельні та безпекові вимоги.</li>
</ul>
<p>Такі підходи вже успішно протестовані в Південній Америці й на Близькому Сході. Аналогічно можна швидко розгорнути виробництво стійкого авіаційного пального на основі етанолу. Але вже зараз для американських виробників єтанолу вигідною є ставка на морський e-метанол.</p>
<h3>Висновки: шанс на новий тип постачання</h3>
<p>Виробникам етанолу варто розглянути нову логістику:</p>
<ul>
<li>перехід до виробництва e-метанолу;</li>
<li>замість трубопроводів — <strong>залізничні та морські перевезення</strong>;</li>
<li>орієнтація на <strong>експорт до ЄС</strong>, де діють конкретні екологічні вимоги до морського транспорту.</li>
</ul>
<p>З огляду на <strong>значне зростання попиту на e-метанол</strong> та його логістичну гнучкість, галузь постачання нафтопродуктів отримує ще один перспективний напрям розвитку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ethanolproducer.com/articles/fueleu-a-growth-opportunity-for-midwest-ethanol-producers" target="_blank">ethanolproducer.com</a>, <a href="https://www.biofuels-news.com/news/fueleu-a-growth-opportunity-for-midwest-ethanol-producers/">Biofuels News</a><br />
Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.iea.org/reports/renewables-2023/biofuels">IEA – Biofuels Outlook</a>, <a href="https://www.maersk.com/">Maersk</a>, <a href="https://www.worley.com/">Worley</a>, <a href="https://www.topsoe.com/">Topsoe</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/08/fueleu-vidkrivaye-novi-logistichni-mozhlivosti-dlya-bioetanolu-stavka-na-e-metanol/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IMO не забезпечить економічних стимулів для «зеленого» метанолу й аміаку до 2035 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/imo-ne-zabezpechit-ekonomichnix-stimuliv-dlya-zelenogo-metanolu-j-amiaku-do-2035-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/imo-ne-zabezpechit-ekonomichnix-stimuliv-dlya-zelenogo-metanolu-j-amiaku-do-2035-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 14 May 2025 09:33:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Аміак]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ammonia]]></category>
		<category><![CDATA[bio-LNG]]></category>
		<category><![CDATA[emissions trading]]></category>
		<category><![CDATA[green fuels]]></category>
		<category><![CDATA[IMO]]></category>
		<category><![CDATA[methanol]]></category>
		<category><![CDATA[амиак]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[викиди]]></category>
		<category><![CDATA[метанол]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[энергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151654</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29045-Метанол.png" alt="IMO не забезпечить економічних стимулів для «зеленого» метанолу й аміаку до 2035 року"/><br />Запровадження глобального механізму ціноутворення на викиди парникових газів від Міжнародної морської організації (IMO) не забезпечує належної підтримки для широкого впровадження зеленого метанолу та аміаку — попри наявність штрафів за викиди та торгівельних кредитів для низьковуглецевого пального. Механізм IMO: штрафи замість стимулів У 2028 році IMO планує впровадити дворівневу систему штрафів для судноплавних операторів: $100/т CO₂e [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29045-Метанол.png" alt="IMO не забезпечить економічних стимулів для «зеленого» метанолу й аміаку до 2035 року"/><br /><p>Запровадження глобального механізму ціноутворення на викиди парникових газів від Міжнародної морської організації (IMO) не забезпечує належної підтримки для широкого впровадження зеленого метанолу та аміаку — попри наявність штрафів за викиди та торгівельних кредитів для низьковуглецевого пального.</p>
<h3>Механізм IMO: штрафи замість стимулів</h3>
<p>У 2028 році IMO планує впровадити дворівневу систему штрафів для судноплавних операторів:</p>
<ul>
<li><strong>$100/т CO₂e</strong> — за викиди в межах від базового рівня до ліміту прямої інтенсивності викидів</li>
<li><strong>$380/т CO₂e</strong> — за перевищення базового рівня</li>
<li>Щорічне <strong>поступове посилення лімітів</strong> до 2035 року</li>
<li><strong>Торгівельні кредити</strong> — надаються за викиди, що нижчі за встановлений ліміт</li>
</ul>
<p>Водночас <em>навіть за цінами квот у $72/т CO₂e</em> (на рівні квітня 2025 р. в системі торгівлі ЄС), компенсація для зелених видів пального залишається недостатньою.</p>
<h3>Економіка зеленого пального: цифри без ілюзій</h3>
<ul>
<li><strong>Зелений аміак</strong> у 2028 р. отримає лише <strong>$215/т</strong> у вигляді торгівельних кредитів, проти його квітневої ціни в <strong>$2 830/т VLSFOe</strong></li>
<li><strong>Біометанол</strong> — $175/т кредитів проти <strong>$2 318/т</strong> фактичної ціни</li>
<li><strong>Безсубсидійний біо-LNG</strong> — на рівні <strong>$1 185/т</strong> у квітні 2025 р., що дешевше за B100, зелений аміак і біометанол</li>
</ul>
<p>Щоб зрівнятись у вартості з біо-LNG, <strong>ціна зеленого аміаку має знизитися на 57%</strong>, а біометанолу — <strong>на 49%</strong> до 2028 року.</p>
<blockquote><p>«Без суттєвого зниження цін на зелене паливо або зростання вартості викопного, структура IMO не забезпечує достатнього економічного стимулу для масового впровадження зеленого аміаку та біометанолу».</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2686056-imo-ghg-pricing-falls-short-on-green-methanol-ammonia" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29045-Метанол.png" alt="IMO не забезпечить економічних стимулів для «зеленого» метанолу й аміаку до 2035 року"/><br /><p>Запровадження глобального механізму ціноутворення на викиди парникових газів від Міжнародної морської організації (IMO) не забезпечує належної підтримки для широкого впровадження зеленого метанолу та аміаку — попри наявність штрафів за викиди та торгівельних кредитів для низьковуглецевого пального.</p>
<h3>Механізм IMO: штрафи замість стимулів</h3>
<p>У 2028 році IMO планує впровадити дворівневу систему штрафів для судноплавних операторів:</p>
<ul>
<li><strong>$100/т CO₂e</strong> — за викиди в межах від базового рівня до ліміту прямої інтенсивності викидів</li>
<li><strong>$380/т CO₂e</strong> — за перевищення базового рівня</li>
<li>Щорічне <strong>поступове посилення лімітів</strong> до 2035 року</li>
<li><strong>Торгівельні кредити</strong> — надаються за викиди, що нижчі за встановлений ліміт</li>
</ul>
<p>Водночас <em>навіть за цінами квот у $72/т CO₂e</em> (на рівні квітня 2025 р. в системі торгівлі ЄС), компенсація для зелених видів пального залишається недостатньою.</p>
<h3>Економіка зеленого пального: цифри без ілюзій</h3>
<ul>
<li><strong>Зелений аміак</strong> у 2028 р. отримає лише <strong>$215/т</strong> у вигляді торгівельних кредитів, проти його квітневої ціни в <strong>$2 830/т VLSFOe</strong></li>
<li><strong>Біометанол</strong> — $175/т кредитів проти <strong>$2 318/т</strong> фактичної ціни</li>
<li><strong>Безсубсидійний біо-LNG</strong> — на рівні <strong>$1 185/т</strong> у квітні 2025 р., що дешевше за B100, зелений аміак і біометанол</li>
</ul>
<p>Щоб зрівнятись у вартості з біо-LNG, <strong>ціна зеленого аміаку має знизитися на 57%</strong>, а біометанолу — <strong>на 49%</strong> до 2028 року.</p>
<blockquote><p>«Без суттєвого зниження цін на зелене паливо або зростання вартості викопного, структура IMO не забезпечує достатнього економічного стимулу для масового впровадження зеленого аміаку та біометанолу».</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2686056-imo-ghg-pricing-falls-short-on-green-methanol-ammonia" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/imo-ne-zabezpechit-ekonomichnix-stimuliv-dlya-zelenogo-metanolu-j-amiaku-do-2035-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/morski-perevezennya/feed/ ) in 0.26190 seconds, on Apr 22nd, 2026 at 7:23 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 22nd, 2026 at 8:23 pm UTC -->