На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває понад 1,2 млрд барелів нафти й конденсату, що збігається з послабленням цін — WTI знизився до $56,84 (-1,22%), Brent — до $60,55 (-1,26%). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до $50/бар.

Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку

Як ринок опинився в точці надлишку

• 1,24 млрд барелів нафти й конденсату в дорозі в тиждень до 17 жовтня — багаторічний максимум (оцінка Vortexa).
• Нарощення постачання з боку OPEC+ і не-OPEC+ експортерів одночасно посилює тиск на ціни.
• Зростання експорту з Америк, зокрема зі Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії.
• Довші маршрути з Атлантики в басейн Тихого океану через вигідну арбітражну економіку після звуження Brent–Dubai EFS наприкінці серпня — на початку вересня.
• Скасування (unwinding) скорочень OPEC+ вже відобразилося у вересневому стрибку експорту до 22 млн бар./день — максимуму за 29 місяців (за Vortexa).
• США: середній видобуток сирої нафти зріс до 13,636 млн бар./день — історичний максимум.

Що це означає для цін на нафту

• Негайний ефект: ціни WTI — $56,84 (-1,22%), Brent — $60,55 (-1,26%), що відображає надлишок у фізичних потоках.
• Короткострокова інерція: збереження довгих рейсів підтримуватиме високі обсяги «нафти в дорозі», продовжуючи тиск на спот.
• Базовий сценарій аналітиків: імовірне формування значного надлишку наприкінці року — на початку наступного з ризиком просідання до $50/бар.

Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів

• Контанго/спред EFS: звуження Brent–Dubai EFS стимулює перенаправлення барелів на довгі відстані, що:
  • збільшує затримки у доставці та обсяги в дорозі,
  • тисне на спотові ціни у Атлантиці,
  • пом’якшує дефіцити у Тихоокеанському басейні.
• OPEC+/OPEC-8: часткове відновлення обсягів веде до 29-місячного максимуму експорту — фактор м’якого ринку.
• Америка (США, Гаяна, Бразилія): нарощення проєктів і рекордний видобуток США підсилюють конкуренцію сортів у Європі та Азії.
• Сезонність попиту: період слабшого сезонного попиту накладається на збільшення постачання, підсилюючи ризики контанго та накопичення запасів.

«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, розмотування скорочень OPEC+ уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день», — Сав’є Танг, аналітик Vortexa.

Вплив на ринки

1) Ціни на сиру нафту

• Факт: WTI $56,84; Brent $60,55 — ринкова реакція на 1,24 млрд барелів у дорозі та розмотування скорочень OPEC+.
• Висновок: баланс зміщується в бік надлишку, що збільшує ймовірність подальшого зниження до $50/бар. за умов збереження поточних трендів.

2) Фізичні потоки та нафтопродукти

• Факт: довші Атлантика → Тихий океан маршрути через звуження Brent–Dubai EFS.
• Обґрунтування: за незмінного добового експорту зростає «нафта в дорозі», що:
  • пом’якшує ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,
  • створює вікна арбітражу для азійських НПЗ,
  • тисне на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди перепливає додаткова сировина.

3) Роль США, Гаяни та Бразилії

• Факт: США збільшили середній видобуток до 13,636 млн бар./день — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни підживлюють експорт; Бразилія нарощує постачання.
• Висновок: агресивний приріст не-OPEC+ створює додатковий конкурсний тиск на сорти Brent-зв’язки і підтримує низхідний тренд спотових диференціалів.

4) Короткостроковий ринковий сценарій

• Ймовірність контанго: за тривалого надлишку в дорозі та високого експорту OPEC+/Америк ринок тяжітиме до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.
• Ризик $50/бар.: реалізується за умов збереження 1,2+ млрд барелів у дорозі, високого видобутку США та сезонно м’якшого попиту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Світові ринки нафти стоять перед масштабним дисбалансом: Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує значно більший надлишок постачань, ніж очікувалося раніше. Це може мати довгострокові наслідки для конкурентного середовища між основними експортерами й споживачами нафти, зокрема ОПЕК, країнами Америки та Близького Сходу.

Прогнозу МЕА

1. Перегляд прогнозів попиту та пропозиції

• МЕА знизило прогноз зростання світового попиту на нафту до 700 тис. барелів на добу у 2025–2026 роках, що менше ніж попередня оцінка у 740 тис. барелів для 2025 року.
• ОПЕК залишає свій прогноз незмінним — очікує зростання попиту на рівні 1,3 млн барелів/день у 2025 та 1,2 млн барелів/день у 2026.
• Таким чином, оцінка МЕА удвічі нижча за прогноз ОПЕК, що вказує на розбіжності у підходах до оцінки економічної динаміки та структури споживання енергії.

2. Зростання пропозиції: ключовий чинник ринкового надлишку

• Світовий видобуток, за даними МЕА, зросте на 3 млн барелів/день у 2025 році — до 106,1 млн барелів/день.
• У 2026 році очікується додаткове зростання ще на 2,4 млн барелів/день.
• Це вище вересневого прогнозу, який передбачав приріст лише 2,7 млн барелів/день у 2025 та 2,1 млн барелів/день у 2026.

3. Накопичення запасів і структурні ризики

• Світові спостережувані запаси нафти зросли на 17,7 млн барелів у серпні 2025 року — до 7,909 млрд барелів, що є найвищим показником за останні чотири роки.
• Попередні дані за вересень демонструють ще різкіше зростання запасів — насамперед через масове накопичення нафти на воді.
• Лише у вересні обсяг «нафти на воді» зріс на 102 млн барелів (еквівалентно 3,4 млн барелів/день) — це найбільше збільшення з часів пандемії.

4. Причини зниження попиту

• МЕА пояснює зниження попиту жорсткішою макроекономічною ситуацією та прискореною електрифікацією транспорту.
• Темпи зростання споживання нафти сповільнюються і залишаються нижчими за історичні тренди.

«Споживання нафти залишатиметься пригніченим протягом решти 2025 року та у 2026 році, з річними темпами приросту близько 700 тис. барелів/день у кожному з років», — МЕА, жовтневий звіт.

5. Наслідки для глобальної конкуренції

• Підвищена пропозиція з Близького Сходу та Америки створює тиск на ціну та підриває позиції традиційних експортерів.
• Очікується, що збільшення нафти на воді та її подальше переміщення до наземних хабів призведе до різкого зростання комерційних запасів.
• Це може стимулювати новий етап цінової конкуренції, особливо між країнами ОПЕК і виробниками зі США, Канади та Латинської Америки.
• Водночас, сповільнення попиту через електрифікацію транспорту підвищує значення інновацій та гнучкості ринку.

6. Логічні висновки

• Світ входить у фазу структурного надлишку нафти, що може зберігатися принаймні до 2026 року.
• Переорієнтація транспортної системи та енергетичного балансу посилить диспропорцію між традиційними та відновлюваними джерелами енергії.
• Конкуренція між МЕА та ОПЕК щодо оцінок попиту відображає глибші розбіжності у стратегічних підходах до енергетичного переходу.

«Як тільки значні обсяги сирої нафти на воді перейдуть до наземних хабів, запаси сирої нафти зростуть, тоді як виробництво NGL знизиться», — МЕА.

7. Потенційний вплив на ринки

• Можливе подальше зниження світових цін на нафту, якщо попит не відновиться у 2026 році.
• Підвищення запасів може зумовити перегляд стратегії ОПЕК+ щодо скорочення видобутку.
• Тривале перевищення пропозиції над попитом створить нові виклики для енергетичного переходу та прибутковості нафтогалузі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних 1,2 млрд барелів — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.

Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю

1. Зростання обсягів нафти у морі

• За даними Vortexa, у морі нині перебуває 1,2 млрд барелів сирої нафти, що є найвищим показником з 2016 року.
• Як зазначає Bloomberg, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.
• Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.

2. Ознаки зниження попиту

• Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.
• Це означає, що попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції.
• Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.

3. Китайська стратегія накопичення

• Китай будує 11 нових сховищ для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на 169 млн барелів.
• Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано 180–190 млн барелів ємності.
• Китай накопичує до 1 млн барелів щодня попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.

4. Причини такого підходу

• Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: Сланцева нафта США сповільнює зростання, коли ціни падають.
• OPEC+ поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.
• За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.

5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій

• Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору росії призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.
• Це демонструє, що трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання.
• Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.

6. Висновки

• Глобальний ринок нафти входить у фазу надлишкових запасів, що тисне на ціни.
• Китайська політика накопичення знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.
• Зменшення «резервних потужностей» OPEC+ створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.
• Ринки залишаються надзвичайно чутливими до політичних і санкційних сигналів.

«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.

Підсумок: надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Звіт Bloomberg про кілька мільйонів барелів близькосхідної нафти, які залишилися непроданими, спровокував дискусію щодо початку світового надлишку. Проте експерти вказують, що фізичний ринок цього поки не відчуває, а зимовий попит і санкційні обмеження можуть утримати ціни від падіння.

Світовий ринок нафти: суперечливі сигнали насичення

Баланс між надлишком і попитом

• Від 6 до 12 млн барелів близькосхідної нафти залишилися без покупців у листопадовому циклі, за даними Bloomberg.
• Індія та Китай не поспішали закуповувати нові партії, що може свідчити про тимчасове охолодження попиту.
• Ф’ючерсна крива нафти Abu Dhabi Murban вирівнялася — ознака можливої надлишкової пропозиції.
• Водночас очікування підвищення цін на нафту Саудівської Аравії для азійських ринків свідчать про здоровий попит, а не про надлишок.

Позиції аналітиків: суперечливі інтерпретації

• Ванда Харі (Vanda Insights) наголосила, що ринок поки не бачить надлишку:
  

  «Надлишок перебільшений. Якщо Китай продовжить закупівлі для запасів — це сигнал зростання попиту» (Ванда Харі, The National)

• Харі також відзначила сезонне зростання споживання палива у північній півкулі з початком опалювального сезону.
• Філ Флінн (Price Futures Group) зазначив, що розрив між листопадом і груднем у $1 за барель не підтверджує теорію надлишку.
• Аналітик назвав ситуацію «енергетичним чистилищем», де ОПЕК утримує ціни в діапазоні “болю” — достатньо високі для прибутків, але тиснуть на сланцеву нафту США.

Вплив дій ОПЕК і рф на конкуренцію

• Чутки про можливе збільшення видобутку ОПЕК були швидко спростовані, що демонструє контрольований інформаційний вплив на ціни.
• Додаткові обмеження на експорт пального з боку росії:
  заборона експорту бензину до кінця року та скорочення дизельних постачань, що потенційно звужує пропозицію на світових ринках.
• Причиною частково стали атаки дронів України на російські НПЗ — це фактор, який знижує глобальну пропозицію і посилює конкуренцію за доступні ресурси.

Глобальний попит і динаміка експорту

• У серпні експорт перевищував десятирічні середні показники, але попит залишався достатньо сильним, аби поглинути додаткові обсяги.
• Марк Тот (Vortexa) у серпні відзначав, що страхи перенасичення не реалізувалися: навіть збільшення експорту з Саудівської Аравії та ОАЕ не спричинило надлишку.
• Попит з Південної Америки (Бразилія, Гайана) також зріс, компенсуючи потенційне перевиробництво.

Геополітичні фактори та санкційний тиск

• G7 готує нові санкції проти росії, що торкнуться енергетики, фінансів і оборонного сектору, — за оцінкою аналітика MUFG Соджін Кім.
• Це створює висхідний тиск на ціни, оскільки ринок очікує можливе скорочення постачань.
• Водночас політика адміністрації Трампа щодо стримування цін на пальне в США обмежує цей ефект.
• Реакція цін на новини про санкції або плани ОПЕК слабшає, що свідчить: справжнього надлишку нафти немає.

Висновки та вплив на ринки

• Надлишок нафти наразі не підтверджується фізичними обсягами або падінням цін.
• Ринки реагують більше на очікування та інформаційні сигнали, ніж на реальний дисбаланс.
• Санкції, зимовий попит і обмеження з боку росії створюють структурну підтримку цін.
• Рівновага між попитом і пропозицією залишається нестійкою, але тенденції вказують радше на збереження цінового коридору, ніж на колапс.

Вплив на конкуренцію

• США втрачають частку на ринку через контроль ОПЕК над цінами у «діапазоні болю».
• Близькосхідні постачальники стикаються з новими конкурентами з Південної Америки, зокрема Бразилії та Гайани.
• Санкційна політика Заходу проти росії сприяє перерозподілу потоків нафти і посиленню азійського ринку.

Перспектива

• Під впливом геополітичних ризиків і сезонного попиту ціни залишаться стабільними у короткостроковій перспективі.
• Довгостроково ситуація визначатиметься взаємодією між ОПЕК, США та азійськими імпортерами.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Станом на 5 серпня 2025 року ціни на нафту залишаються під тиском через оголошене OPEC+ нарощування видобутку нафти. Попри зростаючу геополітичну напругу, пов’язану із можливими вторинними санкціями проти Індії за імпорт російської нафти, ринок переважно реагує на очікування надлишкової пропозиції. Ціни на Brent і WTI опустились до мінімумів тижня.

Інтелектуальна карта

1. Цінова динаміка

• Brent знизився на 0,16 % — до 68,65 USD/барель.
• WTI втратив 0,18 % — до 66,17 USD/барель.
• Це четверте поспіль зниження для обох ф’ючерсних контрактів, що вивело їх на найнижчий рівень за останній тиждень.

2. Політика OPEC+ і баланс пропозиції

• OPEC+ оголосив про збільшення видобутку на 547 000 барелів на добу з вересня 2025 року.
• Це частина поступового скасування раніше узгодженого скорочення в обсязі 2,5 млн bpd, що становить близько 2,4 % світового попиту.
• Нинішнє збільшення видобутку перевищує потреби ринку й створює ризики надлишкової пропозиції.

3. Геополітична напруга та санкційні ризики

• Президент США Дональд Трамп заявив про намір запровадити 100 % тариф на імпортерів російської нафти, зокрема Індію.
• У липні вже були введені 25 % тарифи, що є першим кроком до жорсткішого торговельного тиску.
• Індія у першому півріччі 2025 року імпортувала в середньому 1,75 млн барелів на добу російської нафти — на 1 % більше, ніж у 2024 році.

4. Очікування попиту

• Аналітики JPMorgan попереджають про ризики рецесії в США, що обмежують очікування зростання попиту.
• Китай не демонструє стимулюючих заходів, акцентуючи увагу на структурному перебалансуванні економіки.
• Обидва фактори знижують підтримку цінам на нафту навіть попри санкційний тиск.

5. Висновки

• Нарощування видобутку OPEC+ нейтралізує очікувані втрати обсягів з боку росії, якщо санкції проти Індії набудуть чинності.
• Ринковий баланс перехилився в бік надлишкової пропозиції, що чинить тиск на котирування Brent і WTI.
• Ціни залишаються в зниженому коридорі, допоки не з’являться чіткі сигнали зростання попиту або скорочення видобутку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, 5 серпня 2025

Замовити звіт по ринку

Національна комісія з розвитку та реформ Китаю (NDRC) доручила тепловим електростанціям збільшити запаси вугілля на 10% до 10 червня 2025 року, прагнучи стабілізувати внутрішні ціни та підтримати прибутковість вугільної галузі. Однак аналітики скептично оцінюють ефективність цього кроку на тлі надлишкової пропозиції та зниження попиту.

Падіння цін і скорочення імпорту

• Ціни на теплове вугілля в Китаї впали до найнижчого рівня з березня 2021 року, що спричинило зниження прибутковості вугільних компаній майже на 49% у період з січня по квітень 2025 року. Джерело: Reuters
• Імпорт вугілля у квітні 2025 року знизився на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 37,8 млн тонн. Джерело: Mining Weekly
• Внутрішнє виробництво вугілля зросло на 6,6% у перші чотири місяці 2025 року, досягнувши 1,2 млрд тонн, що сприяло надлишковій пропозиції на ринку. Джерело: Reuters

Сумніви щодо ефективності заходів

Попри зусилля уряду, трейдери сумніваються в ефективності збільшення запасів вугілля для стабілізації цін. Високі запаси на шахтах і портах, а також зниження попиту на теплову енергію через зростання виробництва з відновлюваних джерел енергії, створюють додатковий тиск на ринок.

Збільшення запасів вугілля може не мати бажаного ефекту, оскільки надлишкова пропозиція вже тисне на ринок, а попит залишається слабким.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters, Financial Times, Mining Weekly, Інших джерел