<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; нафта і газ</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/nafta-i-gaz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 09:14:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Canada energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[carbon pricing]]></category>
		<category><![CDATA[CCUS]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[propane market]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецеве ціноутворення]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153491</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br />Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю. Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади Податковий розворот [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br /><p>Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю.</p>
<h2>Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади</h2>
<h3>Податковий розворот і його наслідки для споживачів</h3>
<ul>
<li><strong>1 квітня 2025 року</strong> уряд Канади скасував федеральну споживчу ціну на вуглець <em>(fuel charge)</em> для бензину, дизеля, природного газу та пропану.</li>
<li>Для домогосподарств у сільській місцевості, фермерів, малого бізнесу та логістичних компаній це означало <strong>негайне зниження платіжок</strong>.</li>
<li>Пропан, який широко використовується поза газифікованими територіями, отримав <strong>пряму фінансову перевагу</strong> порівняно з іншими видами пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми не відмовляємося від кліматичних цілей. Ми переналаштовуємо інструменти, щоб підтримати канадські родини та бізнес у складний економічний момент», — Марк Карні</p></blockquote>
<p>Подальше законодавче закріплення цього рішення через <strong>остаточне скасування відповідних норм Закону про ціноутворення забруднення парниковими газами</strong> створило передбачуване регуляторне середовище для інвесторів і дистриб’юторів.</p>
<h3>Інфраструктура та СПГ: непрямий імпульс для пропану</h3>
<ul>
<li>Запуск <strong>Major Projects Office</strong> скоротив строки погодження великих енергетичних проєктів.</li>
<li>Серед пріоритетів — <strong>LNG Canada Phase 2</strong>, який має <strong>подвоїти експортні потужності СПГ</strong> з Кітімата (Британська Колумбія).</li>
<li>Зростання видобутку природного газу означає <strong>більше газових рідин (NGL)</strong>, включно з пропаном, для внутрішнього ринку та експорту.</li>
</ul>
<p>Хоча пропан не є СПГ, він є побічним продуктом газопереробки, тому розширення газової інфраструктури прямо впливає на його доступність і цінову стабільність.</p>
<h3>Технологічний підхід до скорочення викидів</h3>
<ul>
<li>Проєкт <strong>Pathways Plus CCUS</strong> спрямований на зниження викидів у нафтових пісках без скорочення видобутку.</li>
<li>Акцент зроблено на <em>технологіях, а не заборонах</em>: уловлювання вуглецю, підвищення ефективності, скорочення витоків метану.</li>
<li>Пропан, як паливо з <strong>нижчим вуглецевим слідом</strong>, отримує довший перехідний період у структурі енергобалансу.</li>
</ul>
<h3>Фінансова стійкість і торгова безпека</h3>
<ul>
<li>Створено <strong>Strategic Response Fund</strong> обсягом <strong>5 млрд доларів</strong> для підтримки компаній у разі торговельних чи логістичних шоків.</li>
<li>Розширено <strong>Large Enterprise Tariff Loan Facility</strong> для забезпечення ліквідності енергетичних виробників.</li>
<li>Запроваджено політику <strong>Buy Canadian</strong>, яка стимулює внутрішнє виробництво резервуарів, обладнання зберігання та транспортування пропану.</li>
</ul>
<h3>Єдиний ринок і регуляторне спрощення</h3>
<ul>
<li><strong>Закон One Canadian Economy (Bill C-5)</strong> зменшує міжпровінційні бар’єри та спрощує мобільність робочої сили.</li>
<li>Політика <em>«один проєкт — одна експертиза»</em> скорочує дублювання екологічних оцінок.</li>
<li>Це особливо важливо для <strong>невеликих енергетичних об’єктів</strong>: сховищ, залізничних терміналів, перевантажувальних баз.</li>
</ul>
<h3>Обмеження та конкуренція альтернативних палив</h3>
<ul>
<li>Уряд зберігає рамки <strong>обмеження викидів нафтогазового сектору</strong>, але без примусових скорочень видобутку.</li>
<li>Водночас виділено <strong>370 млн доларів</strong> на розвиток біопалив, зокрема відновлюваного дизеля та біодизеля.</li>
<li>Це сигналізує про <em>диверсифікацію паливного кошика</em>, що в перспективі впливатиме на конкуренцію.</li>
</ul>
<h3>Висновки для України в умовах повномасштабної війни росії проти України</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок і постачання</strong>: канадський досвід демонструє важливість диверсифікації джерел нафти й нафтопродуктів, розвитку альтернативних маршрутів та збільшення стратегічних запасів на випадок блокад чи масованих ударів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: прискорені процедури для енергетичних проєктів і державні фонди підтримки можуть бути моделлю для інвестицій, страхування ризиків та розосередження об’єктів в Україні.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: тимчасовий перегляд податкового навантаження на пальне може пом’якшувати цінові шоки, зберігаючи доступність пального для населення й бізнесу в умовах війни.</li>
</ul>
<p>Енергетична політика Марка Карні показує, що навіть за декларованих кліматичних цілей держава може діяти прагматично, посилюючи економічну та енергетичну стійкість. Для країн, що перебувають під безпековим тиском, цей підхід набуває особливої ваги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/canadian-prime-ministers-energy-agenda-could-benefit-oil-gas-propane/">LPGas Magazine</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br /><p>Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю.</p>
<h2>Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади</h2>
<h3>Податковий розворот і його наслідки для споживачів</h3>
<ul>
<li><strong>1 квітня 2025 року</strong> уряд Канади скасував федеральну споживчу ціну на вуглець <em>(fuel charge)</em> для бензину, дизеля, природного газу та пропану.</li>
<li>Для домогосподарств у сільській місцевості, фермерів, малого бізнесу та логістичних компаній це означало <strong>негайне зниження платіжок</strong>.</li>
<li>Пропан, який широко використовується поза газифікованими територіями, отримав <strong>пряму фінансову перевагу</strong> порівняно з іншими видами пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми не відмовляємося від кліматичних цілей. Ми переналаштовуємо інструменти, щоб підтримати канадські родини та бізнес у складний економічний момент», — Марк Карні</p></blockquote>
<p>Подальше законодавче закріплення цього рішення через <strong>остаточне скасування відповідних норм Закону про ціноутворення забруднення парниковими газами</strong> створило передбачуване регуляторне середовище для інвесторів і дистриб’юторів.</p>
<h3>Інфраструктура та СПГ: непрямий імпульс для пропану</h3>
<ul>
<li>Запуск <strong>Major Projects Office</strong> скоротив строки погодження великих енергетичних проєктів.</li>
<li>Серед пріоритетів — <strong>LNG Canada Phase 2</strong>, який має <strong>подвоїти експортні потужності СПГ</strong> з Кітімата (Британська Колумбія).</li>
<li>Зростання видобутку природного газу означає <strong>більше газових рідин (NGL)</strong>, включно з пропаном, для внутрішнього ринку та експорту.</li>
</ul>
<p>Хоча пропан не є СПГ, він є побічним продуктом газопереробки, тому розширення газової інфраструктури прямо впливає на його доступність і цінову стабільність.</p>
<h3>Технологічний підхід до скорочення викидів</h3>
<ul>
<li>Проєкт <strong>Pathways Plus CCUS</strong> спрямований на зниження викидів у нафтових пісках без скорочення видобутку.</li>
<li>Акцент зроблено на <em>технологіях, а не заборонах</em>: уловлювання вуглецю, підвищення ефективності, скорочення витоків метану.</li>
<li>Пропан, як паливо з <strong>нижчим вуглецевим слідом</strong>, отримує довший перехідний період у структурі енергобалансу.</li>
</ul>
<h3>Фінансова стійкість і торгова безпека</h3>
<ul>
<li>Створено <strong>Strategic Response Fund</strong> обсягом <strong>5 млрд доларів</strong> для підтримки компаній у разі торговельних чи логістичних шоків.</li>
<li>Розширено <strong>Large Enterprise Tariff Loan Facility</strong> для забезпечення ліквідності енергетичних виробників.</li>
<li>Запроваджено політику <strong>Buy Canadian</strong>, яка стимулює внутрішнє виробництво резервуарів, обладнання зберігання та транспортування пропану.</li>
</ul>
<h3>Єдиний ринок і регуляторне спрощення</h3>
<ul>
<li><strong>Закон One Canadian Economy (Bill C-5)</strong> зменшує міжпровінційні бар’єри та спрощує мобільність робочої сили.</li>
<li>Політика <em>«один проєкт — одна експертиза»</em> скорочує дублювання екологічних оцінок.</li>
<li>Це особливо важливо для <strong>невеликих енергетичних об’єктів</strong>: сховищ, залізничних терміналів, перевантажувальних баз.</li>
</ul>
<h3>Обмеження та конкуренція альтернативних палив</h3>
<ul>
<li>Уряд зберігає рамки <strong>обмеження викидів нафтогазового сектору</strong>, але без примусових скорочень видобутку.</li>
<li>Водночас виділено <strong>370 млн доларів</strong> на розвиток біопалив, зокрема відновлюваного дизеля та біодизеля.</li>
<li>Це сигналізує про <em>диверсифікацію паливного кошика</em>, що в перспективі впливатиме на конкуренцію.</li>
</ul>
<h3>Висновки для України в умовах повномасштабної війни росії проти України</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок і постачання</strong>: канадський досвід демонструє важливість диверсифікації джерел нафти й нафтопродуктів, розвитку альтернативних маршрутів та збільшення стратегічних запасів на випадок блокад чи масованих ударів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: прискорені процедури для енергетичних проєктів і державні фонди підтримки можуть бути моделлю для інвестицій, страхування ризиків та розосередження об’єктів в Україні.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: тимчасовий перегляд податкового навантаження на пальне може пом’якшувати цінові шоки, зберігаючи доступність пального для населення й бізнесу в умовах війни.</li>
</ul>
<p>Енергетична політика Марка Карні показує, що навіть за декларованих кліматичних цілей держава може діяти прагматично, посилюючи економічну та енергетичну стійкість. Для країн, що перебувають під безпековим тиском, цей підхід набуває особливої ваги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/canadian-prime-ministers-energy-agenda-could-benefit-oil-gas-propane/">LPGas Magazine</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 10 Aug 2025 08:12:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[brands]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil & gas]]></category>
		<category><![CDATA[utilities]]></category>
		<category><![CDATA[valuation]]></category>
		<category><![CDATA[бренди]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		<category><![CDATA[оцінка]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153057</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br />Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br /><p><strong>Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів</strong>, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina (33,3 млрд дол., +17%), а серед електроенергетичних — State Grid (85,6 млрд дол., +20%).</p>
<h2>Енергетичні бренди 2025: структура вартості та позиції</h2>
<ul>
<li><strong>Сукупна вартість Топ-100:</strong> 688,6 млрд дол.</li>
<li><strong>Нафта й газ (Топ-50):</strong> 444,1 млрд дол. <em>(+4% до 2024)</em></li>
<li><strong>Електроенергетика (Топ-50):</strong> 244,5 млрд дол. <em>(+5% до 2024)</em></li>
</ul>
<h3>Нафтогазовий сектор: вартість і сила бренду</h3>
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — 11-й рік поспіль на першому місці: <strong>45,4 млрд дол.</strong> (<em>−10%</em>), <strong>BSI 87,5/100</strong>, рейтинг <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>Aramco</strong> — 41,7 млрд дол., рейтинг <strong>AAA-</strong>. Стійкість попри <em>падіння цін на нафту через профіцит пропозиції, геополітичні непевності та зміну ринкової динаміки</em>.</li>
<li><strong>PetroChina</strong> — 33,3 млрд дол. (<em>+17%</em>).</li>
<li><strong>Сила бренду (BSI):</strong>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> — 85/100, <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>PETRONAS</strong> — 83,7/100, <strong>AAA-</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ADNOC</strong> — 19 млрд дол. (<em>+25%</em>), 6-те місце за вартістю, 5-те — за силою бренду; у 2017 році був поза Топ-20.</li>
</ul>
<h3>Управління брендом: приклад ADNOC</h3>
<ul>
<li><strong>Др. Султан Ахмед Аль Джабер</strong> (MD &amp; Group CEO ADNOC) зберігає позицію топ-бренд-гардіана серед енергетичних компаній за індексом BGI, що вимірює ефективність керівників у підвищенні цінності бренду та створенні довгострокових переваг. З 2016 року ADNOC трансформовано в міжнародну енергокомпанію з акцентом на впровадження ШІ та передових технологій.</li>
</ul>
<h3>Електроенергетичний сектор: лідери та динаміка</h3>
<ul>
<li><strong>State Grid Corporation of China</strong> — 85,6 млрд дол. (<em>+20%</em>), <strong>BSI 92,6/100</strong>, <strong>AAA+</strong>. Зростання зумовлене інвестиціями в інфраструктуру, розширенням у регіони з високим попитом та фокусом на чистій енергії.</li>
<li><strong>EDF</strong> — 14,3 млрд дол. (<em>+22%</em>); <strong>Enel</strong> — 10,7 млрд дол. (<em>−4%</em>).</li>
<li><strong>Tenaga Nasional</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+35%</em>), BSI 88,9/100, <strong>AAA</strong> — другий за силою бренд.</li>
<li><strong>PLN</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+30%</em>), BSI 86,2/100, <strong>AAA</strong> — третій за силою бренд.</li>
</ul>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Звіт про енергетичні бренди цього року підкреслює адаптивність і стійкість сектору на тлі швидких глобальних змін. У міру зростання попиту на енергію провідні бренди посилюють позиції, поєднуючи зростання з цілями чистого нуля. Інтеграція нафти й газу та електроенергетики у єдине дослідження відображає зближення енергетичних наративів, де інновації, інвестиції в чисту енергію та прозорість для стейкхолдерів є критичними для довгострокової сили бренду». — <strong>Савіо Д’Суза, старший директор Brand Finance</strong></p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання у двох підсекторах</strong>: нафтогазові бренди +4%, електроенергетика +5%.</li>
<li><strong>Shell</strong> утримує лідерство попри падіння вартості на 10% завдяки стратегії у LNG і газі.</li>
<li><strong>ADNOC</strong> демонструє швидке зростання завдяки технологіям і ефективному бренд-менеджменту.</li>
<li><strong>State Grid</strong> підтверджує, що інвестиції в інфраструктуру й чисту енергію прямо корелюють із вартістю бренду.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://brandfinance.com/press-releases/worlds-100-most-valuable-energy-brands-are-worth-688-6-billion-in-brand-value-in-2025" target="_blank">Brand Finance </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br /><p><strong>Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів</strong>, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina (33,3 млрд дол., +17%), а серед електроенергетичних — State Grid (85,6 млрд дол., +20%).</p>
<h2>Енергетичні бренди 2025: структура вартості та позиції</h2>
<ul>
<li><strong>Сукупна вартість Топ-100:</strong> 688,6 млрд дол.</li>
<li><strong>Нафта й газ (Топ-50):</strong> 444,1 млрд дол. <em>(+4% до 2024)</em></li>
<li><strong>Електроенергетика (Топ-50):</strong> 244,5 млрд дол. <em>(+5% до 2024)</em></li>
</ul>
<h3>Нафтогазовий сектор: вартість і сила бренду</h3>
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — 11-й рік поспіль на першому місці: <strong>45,4 млрд дол.</strong> (<em>−10%</em>), <strong>BSI 87,5/100</strong>, рейтинг <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>Aramco</strong> — 41,7 млрд дол., рейтинг <strong>AAA-</strong>. Стійкість попри <em>падіння цін на нафту через профіцит пропозиції, геополітичні непевності та зміну ринкової динаміки</em>.</li>
<li><strong>PetroChina</strong> — 33,3 млрд дол. (<em>+17%</em>).</li>
<li><strong>Сила бренду (BSI):</strong>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> — 85/100, <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>PETRONAS</strong> — 83,7/100, <strong>AAA-</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ADNOC</strong> — 19 млрд дол. (<em>+25%</em>), 6-те місце за вартістю, 5-те — за силою бренду; у 2017 році був поза Топ-20.</li>
</ul>
<h3>Управління брендом: приклад ADNOC</h3>
<ul>
<li><strong>Др. Султан Ахмед Аль Джабер</strong> (MD &amp; Group CEO ADNOC) зберігає позицію топ-бренд-гардіана серед енергетичних компаній за індексом BGI, що вимірює ефективність керівників у підвищенні цінності бренду та створенні довгострокових переваг. З 2016 року ADNOC трансформовано в міжнародну енергокомпанію з акцентом на впровадження ШІ та передових технологій.</li>
</ul>
<h3>Електроенергетичний сектор: лідери та динаміка</h3>
<ul>
<li><strong>State Grid Corporation of China</strong> — 85,6 млрд дол. (<em>+20%</em>), <strong>BSI 92,6/100</strong>, <strong>AAA+</strong>. Зростання зумовлене інвестиціями в інфраструктуру, розширенням у регіони з високим попитом та фокусом на чистій енергії.</li>
<li><strong>EDF</strong> — 14,3 млрд дол. (<em>+22%</em>); <strong>Enel</strong> — 10,7 млрд дол. (<em>−4%</em>).</li>
<li><strong>Tenaga Nasional</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+35%</em>), BSI 88,9/100, <strong>AAA</strong> — другий за силою бренд.</li>
<li><strong>PLN</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+30%</em>), BSI 86,2/100, <strong>AAA</strong> — третій за силою бренд.</li>
</ul>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Звіт про енергетичні бренди цього року підкреслює адаптивність і стійкість сектору на тлі швидких глобальних змін. У міру зростання попиту на енергію провідні бренди посилюють позиції, поєднуючи зростання з цілями чистого нуля. Інтеграція нафти й газу та електроенергетики у єдине дослідження відображає зближення енергетичних наративів, де інновації, інвестиції в чисту енергію та прозорість для стейкхолдерів є критичними для довгострокової сили бренду». — <strong>Савіо Д’Суза, старший директор Brand Finance</strong></p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання у двох підсекторах</strong>: нафтогазові бренди +4%, електроенергетика +5%.</li>
<li><strong>Shell</strong> утримує лідерство попри падіння вартості на 10% завдяки стратегії у LNG і газі.</li>
<li><strong>ADNOC</strong> демонструє швидке зростання завдяки технологіям і ефективному бренд-менеджменту.</li>
<li><strong>State Grid</strong> підтверджує, що інвестиції в інфраструктуру й чисту енергію прямо корелюють із вартістю бренду.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://brandfinance.com/press-releases/worlds-100-most-valuable-energy-brands-are-worth-688-6-billion-in-brand-value-in-2025" target="_blank">Brand Finance </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>BP остаточно відмовляється від вітрової енергії у США та повертається до нафти й газу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/23/bp-ostatochno-vidmovlyayetsya-vid-vitrovo%d1%97-energi%d1%97-u-ssha-ta-povertayetsya-do-nafti-j-gazu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/23/bp-ostatochno-vidmovlyayetsya-vid-vitrovo%d1%97-energi%d1%97-u-ssha-ta-povertayetsya-do-nafti-j-gazu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Jul 2025 10:35:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[renewable-investment]]></category>
		<category><![CDATA[tags: energy-transition]]></category>
		<category><![CDATA[wind power]]></category>
		<category><![CDATA[вітрова енергія]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[інвестиції-в-альтернативу]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152847</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29645-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP остаточно відмовляється від вітрової енергії у США та повертається до нафти й газу"/><br />Компанія BP продала свій бізнес з наземної вітроенергетики у США, що стало черговим сигналом про переорієнтацію великих нафтогазових компаній назад на традиційні активи попри раніше проголошені зелені амбіції. Згортання «зеленого» курсу: стратегія під тиском ринку BP оголосила про продаж портфеля вітроелектростанцій загальною потужністю 1,3 ГВт компанії LS Power, що свідчить про відхід від стратегії швидкої [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29645-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP остаточно відмовляється від вітрової енергії у США та повертається до нафти й газу"/><br /><p>Компанія BP продала свій бізнес з наземної вітроенергетики у США, що стало черговим сигналом про переорієнтацію великих нафтогазових компаній назад на традиційні активи попри раніше проголошені зелені амбіції.</p>
<h3>Згортання «зеленого» курсу: стратегія під тиском ринку</h3>
<p>BP оголосила про продаж портфеля вітроелектростанцій загальною потужністю 1,3 ГВт компанії LS Power, що свідчить про <strong>відхід від стратегії швидкої декарбонізації</strong> та <em>повернення до основного бізнесу</em>.</p>
<ul>
<li>Віце-президент BP з газу та низьковуглецевої енергетики Вільям Лін заявив:<br />
<blockquote><p>Ми чітко дали зрозуміти, що, попри роль низьковуглецевої енергії, ми оптимізуватимемо наш портфель задля створення вартості.</p></blockquote>
</li>
<li>Це рішення вписується у план компанії згенерувати $20 млрд за рахунок продажу активів у 2025 році.</li>
<li>Уже в першому кварталі було реалізовано активів на $1,5 млрд, загальна мета року — $3–4 млрд.</li>
</ul>
<h3>Причини відходу: економіка, політика та рентабельність</h3>
<p>Скорочення участі BP у вітровій і сонячній енергетиці пов’язане з <strong>низькою прибутковістю навіть попри державні субсидії</strong>. Додатковим чинником став <strong>політичний курс США після обрання Трампа</strong>, який заморозив нове будівництво вітрових турбін.</p>
<ul>
<li>Аналітики Enverus оцінюють, що лише 57% вітрових проєктів у США витримають припинення субсидій.</li>
<li>Для сонячної енергетики ситуація ще складніша — стійкими залишаться лише 30% потужностей.</li>
<li>Попри спроби BP стати «Big Power» і зменшити нафтовий видобуток, <strong>компанія відмовилася від цілі збільшити виробництво електроенергії з ВДЕ в 20 разів до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Нове позиціонування: повернення до Лівії</h3>
<p>Окрім виходу з ВДЕ в США, BP <strong>повертається на ринки нафти</strong>, зокрема до Лівії. У липні компанія підписала попередню угоду з Національною нафтогазовою корпорацією Лівії щодо розробки двох родовищ у басейні Сирт.</p>
<ul>
<li>BP планує відкрити офіс у Лівії до кінця року.</li>
<li>Це рішення відображає прагнення зміцнити позиції у традиційному секторі на тлі критики стратегії «зеленої трансформації».</li>
</ul>
<h3>Не всі відступають</h3>
<p>Попри кроки BP, <strong>інші компанії, зокрема TotalEnergies, продовжують розширювати ВДЕ‑портфелі</strong>. Так, нещодавно було оголошено про масштабний вітровий проєкт у Казахстані. Це свідчить про <em>неоднозначність глобального тренду</em>: декарбонізація триває, але не за будь-яку ціну.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Big-Oil-Rethinks-Renewable-Investments.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29645-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP остаточно відмовляється від вітрової енергії у США та повертається до нафти й газу"/><br /><p>Компанія BP продала свій бізнес з наземної вітроенергетики у США, що стало черговим сигналом про переорієнтацію великих нафтогазових компаній назад на традиційні активи попри раніше проголошені зелені амбіції.</p>
<h3>Згортання «зеленого» курсу: стратегія під тиском ринку</h3>
<p>BP оголосила про продаж портфеля вітроелектростанцій загальною потужністю 1,3 ГВт компанії LS Power, що свідчить про <strong>відхід від стратегії швидкої декарбонізації</strong> та <em>повернення до основного бізнесу</em>.</p>
<ul>
<li>Віце-президент BP з газу та низьковуглецевої енергетики Вільям Лін заявив:<br />
<blockquote><p>Ми чітко дали зрозуміти, що, попри роль низьковуглецевої енергії, ми оптимізуватимемо наш портфель задля створення вартості.</p></blockquote>
</li>
<li>Це рішення вписується у план компанії згенерувати $20 млрд за рахунок продажу активів у 2025 році.</li>
<li>Уже в першому кварталі було реалізовано активів на $1,5 млрд, загальна мета року — $3–4 млрд.</li>
</ul>
<h3>Причини відходу: економіка, політика та рентабельність</h3>
<p>Скорочення участі BP у вітровій і сонячній енергетиці пов’язане з <strong>низькою прибутковістю навіть попри державні субсидії</strong>. Додатковим чинником став <strong>політичний курс США після обрання Трампа</strong>, який заморозив нове будівництво вітрових турбін.</p>
<ul>
<li>Аналітики Enverus оцінюють, що лише 57% вітрових проєктів у США витримають припинення субсидій.</li>
<li>Для сонячної енергетики ситуація ще складніша — стійкими залишаться лише 30% потужностей.</li>
<li>Попри спроби BP стати «Big Power» і зменшити нафтовий видобуток, <strong>компанія відмовилася від цілі збільшити виробництво електроенергії з ВДЕ в 20 разів до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Нове позиціонування: повернення до Лівії</h3>
<p>Окрім виходу з ВДЕ в США, BP <strong>повертається на ринки нафти</strong>, зокрема до Лівії. У липні компанія підписала попередню угоду з Національною нафтогазовою корпорацією Лівії щодо розробки двох родовищ у басейні Сирт.</p>
<ul>
<li>BP планує відкрити офіс у Лівії до кінця року.</li>
<li>Це рішення відображає прагнення зміцнити позиції у традиційному секторі на тлі критики стратегії «зеленої трансформації».</li>
</ul>
<h3>Не всі відступають</h3>
<p>Попри кроки BP, <strong>інші компанії, зокрема TotalEnergies, продовжують розширювати ВДЕ‑портфелі</strong>. Так, нещодавно було оголошено про масштабний вітровий проєкт у Казахстані. Це свідчить про <em>неоднозначність глобального тренду</em>: декарбонізація триває, але не за будь-яку ціну.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Big-Oil-Rethinks-Renewable-Investments.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/23/bp-ostatochno-vidmovlyayetsya-vid-vitrovo%d1%97-energi%d1%97-u-ssha-ta-povertayetsya-do-nafti-j-gazu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Викиди метану у нафтогазовому секторі залишаються високими, попри економічно вигідні шляхи їх скорочення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/152056/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/152056/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Jun 2025 07:11:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[climate]]></category>
		<category><![CDATA[emissions]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[flaring]]></category>
		<category><![CDATA[methane]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[викиди]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[зміна клімату]]></category>
		<category><![CDATA[метан]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152056</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29206-Метан.jpg" alt="Викиди метану у нафтогазовому секторі залишаються високими, попри економічно вигідні шляхи їх скорочення"/><br />У 2024 році нафтогазова промисловість залишилася головним джерелом викидів метану, попри існування економічно обґрунтованих технологій для їх зменшення. Успішне зниження викидів потребує більшої прозорості, нових інвестицій та міжнародного партнерства. Метан: ключова загроза та втрачені можливості У 2024 році сумарні глобальні викиди метану, пов’язані з видобутком, транспортуванням і споживанням викопного палива, склали близько 120 млн тонн. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29206-Метан.jpg" alt="Викиди метану у нафтогазовому секторі залишаються високими, попри економічно вигідні шляхи їх скорочення"/><br /><p>У 2024 році нафтогазова промисловість залишилася головним джерелом викидів метану, попри існування економічно обґрунтованих технологій для їх зменшення. Успішне зниження викидів потребує більшої прозорості, нових інвестицій та міжнародного партнерства.</p>
<h3>Метан: ключова загроза та втрачені можливості</h3>
<p>У 2024 році сумарні глобальні викиди метану, пов’язані з видобутком, транспортуванням і споживанням викопного палива, склали близько 120 млн тонн.</p>
<ul>
<li>Понад 65% викидів (приблизно 80 млн тонн) припадало на активні операції у нафтовидобутку та газовій галузі.</li>
<li>Ще 35 млн тонн – на вугільну промисловість.</li>
<li>Окремо зафіксовано 8 млн тонн від закинутих свердловин і шахт.</li>
</ul>
<p>Попри посилення глобальних ініціатив, таких як Global Methane Pledge, Oil and Gas Decarbonization Charter та OGMP 2.0, досі половина галузі не має цілей досягнення нульових викидів метану. До того ж, найбільші емітенти не долучилися до глобальних зобов’язань.</p>
<h3>Економічна доцільність і бар’єри</h3>
<p>Близько 40% викидів у 2024 році можна було уникнути шляхом застосування доступних технологій із нормативною прибутковістю понад 15%. Це перевищує звичні пороги окупності, які застосовуються нафтовими компаніями при капітальних інвестиціях.</p>
<ul>
<li>Деякі технології мають високі стартові витрати та потребують додаткової інфраструктури для транспортування уловленого газу.</li>
<li>Багато рішень здатні окупитися менш ніж за рік.</li>
</ul>
<p>Однак компанії часто уникають інвестування, навіть за вигідних умов. Серед основних причин:</p>
<ul>
<li><strong>Недооцінка масштабів проблеми</strong> або <em>відсутність інформації про технологічні рішення</em>.</li>
<li><strong>Конкуренція з іншими пріоритетами</strong> у бюджетах компаній.</li>
<li><strong>Поділ відповідальності та вигод</strong>: власники обладнання або газу можуть не мати прямої фінансової зацікавленості в зниженні викидів.</li>
<li><em>Складність залучення капіталу</em>, особливо у країнах, що розвиваються.</li>
<li><em>Обмежений доступ до персоналу та сервісів</em> для реалізації проєктів.</li>
</ul>
<h3>Потреба у зовнішній підтримці</h3>
<p>У випадках високої вартості рішень та браку фінансування може знадобитися зовнішня підтримка. Наприклад:</p>
<ul>
<li>Існує фонд <strong>Global Flaring and Methane Reduction (GFMR)</strong> під егідою Світового банку.</li>
<li>Проте <strong>загальний обсяг зовнішнього фінансування скорочення метану в нафтовому секторі поки що менше 1 млрд доларів США</strong>.</li>
<li>Це лише частина необхідних інвестицій, однак вона здатна <strong>сприяти залученню більшого обсягу приватного капіталу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Зниження викидів метану — один із найшвидших та найдоступніших способів обмеження глобального потепління. Необхідна лише політична воля та фокус на вигідних рішеннях.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.iea.org/reports/methane-tracker-2024">IEA Methane Tracker 2024</a></li>
</ul>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.globalmethane.org/">Global Methane Initiative</a></li>
<li><a href="https://www.worldbank.org/en/programs/gasflaringreduction">World Bank – GFMR Program</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29206-Метан.jpg" alt="Викиди метану у нафтогазовому секторі залишаються високими, попри економічно вигідні шляхи їх скорочення"/><br /><p>У 2024 році нафтогазова промисловість залишилася головним джерелом викидів метану, попри існування економічно обґрунтованих технологій для їх зменшення. Успішне зниження викидів потребує більшої прозорості, нових інвестицій та міжнародного партнерства.</p>
<h3>Метан: ключова загроза та втрачені можливості</h3>
<p>У 2024 році сумарні глобальні викиди метану, пов’язані з видобутком, транспортуванням і споживанням викопного палива, склали близько 120 млн тонн.</p>
<ul>
<li>Понад 65% викидів (приблизно 80 млн тонн) припадало на активні операції у нафтовидобутку та газовій галузі.</li>
<li>Ще 35 млн тонн – на вугільну промисловість.</li>
<li>Окремо зафіксовано 8 млн тонн від закинутих свердловин і шахт.</li>
</ul>
<p>Попри посилення глобальних ініціатив, таких як Global Methane Pledge, Oil and Gas Decarbonization Charter та OGMP 2.0, досі половина галузі не має цілей досягнення нульових викидів метану. До того ж, найбільші емітенти не долучилися до глобальних зобов’язань.</p>
<h3>Економічна доцільність і бар’єри</h3>
<p>Близько 40% викидів у 2024 році можна було уникнути шляхом застосування доступних технологій із нормативною прибутковістю понад 15%. Це перевищує звичні пороги окупності, які застосовуються нафтовими компаніями при капітальних інвестиціях.</p>
<ul>
<li>Деякі технології мають високі стартові витрати та потребують додаткової інфраструктури для транспортування уловленого газу.</li>
<li>Багато рішень здатні окупитися менш ніж за рік.</li>
</ul>
<p>Однак компанії часто уникають інвестування, навіть за вигідних умов. Серед основних причин:</p>
<ul>
<li><strong>Недооцінка масштабів проблеми</strong> або <em>відсутність інформації про технологічні рішення</em>.</li>
<li><strong>Конкуренція з іншими пріоритетами</strong> у бюджетах компаній.</li>
<li><strong>Поділ відповідальності та вигод</strong>: власники обладнання або газу можуть не мати прямої фінансової зацікавленості в зниженні викидів.</li>
<li><em>Складність залучення капіталу</em>, особливо у країнах, що розвиваються.</li>
<li><em>Обмежений доступ до персоналу та сервісів</em> для реалізації проєктів.</li>
</ul>
<h3>Потреба у зовнішній підтримці</h3>
<p>У випадках високої вартості рішень та браку фінансування може знадобитися зовнішня підтримка. Наприклад:</p>
<ul>
<li>Існує фонд <strong>Global Flaring and Methane Reduction (GFMR)</strong> під егідою Світового банку.</li>
<li>Проте <strong>загальний обсяг зовнішнього фінансування скорочення метану в нафтовому секторі поки що менше 1 млрд доларів США</strong>.</li>
<li>Це лише частина необхідних інвестицій, однак вона здатна <strong>сприяти залученню більшого обсягу приватного капіталу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Зниження викидів метану — один із найшвидших та найдоступніших способів обмеження глобального потепління. Необхідна лише політична воля та фокус на вигідних рішеннях.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.iea.org/reports/methane-tracker-2024">IEA Methane Tracker 2024</a></li>
</ul>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.globalmethane.org/">Global Methane Initiative</a></li>
<li><a href="https://www.worldbank.org/en/programs/gasflaringreduction">World Bank – GFMR Program</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/152056/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетична безпека як державний пріоритет: адміністрація Трампа пришвидшує дозволи на нафтогазові проєкти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/25/energetichna-bezpeka-yak-derzhavnij-prioritet-administraciya-trampa-prishvidshuye-dozvoli-na-naftogazovi-proyekti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/25/energetichna-bezpeka-yak-derzhavnij-prioritet-administraciya-trampa-prishvidshuye-dozvoli-na-naftogazovi-proyekti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 25 Apr 2025 06:23:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[critical minerals]]></category>
		<category><![CDATA[emergency procedure]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[Trump administration]]></category>
		<category><![CDATA[U.S. energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[адміністрація Трампа]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика США]]></category>
		<category><![CDATA[критичні мінерали]]></category>
		<category><![CDATA[надзвичайна процедура]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149456</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28966-Нефть_США.jpg" alt="Енергетична безпека як державний пріоритет: адміністрація Трампа пришвидшує дозволи на нафтогазові проєкти"/><br />Адміністрація Дональда Трампа у 2025 році запровадила процедуру прискореного погодження нових енергетичних проєктів — зокрема нафтогазових — скоротивши термін ухвалення до максимум 28 днів. Водночас ініціатива охоплює уран, вугілля, біопаливо та інші критично важливі ресурси. Такий крок викликав критику з боку екологічних організацій та загрожує судовими позовами. У 2025 році адміністрація Трампа оголосила надзвичайний стан [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28966-Нефть_США.jpg" alt="Енергетична безпека як державний пріоритет: адміністрація Трампа пришвидшує дозволи на нафтогазові проєкти"/><br /><p><strong>Адміністрація Дональда Трампа у 2025 році запровадила процедуру прискореного погодження нових енергетичних проєктів — зокрема нафтогазових — скоротивши термін ухвалення до максимум 28 днів. </strong></p>
<p>Водночас ініціатива охоплює уран, вугілля, біопаливо та інші критично важливі ресурси. Такий крок викликав критику з боку екологічних організацій та загрожує судовими позовами.</p>
<p class="" data-start="912" data-end="1141">У 2025 році адміністрація Трампа оголосила надзвичайний стан у сфері енергетики, що дозволило скоротити термін погодження нових проєктів у нафтовій та газовій галузях до максимум 28 днів. Раніше такі процеси могли тривати роками.</p>
<p class="" data-start="1143" data-end="1434">Згідно з Міністерством внутрішніх справ США, ці нові “надзвичайні дозвільні процедури” охоплюють не лише нафту та газ, а й уран, вугілля, біопаливо, геотермальну енергію та кінетичну гідроенергію. Це є частиною ширшої політики зміцнення енергетичної безпеки та конкурентоспроможності країни.</p>
<blockquote data-start="1436" data-end="1687">
<p class="" data-start="1438" data-end="1687">«Сполучені Штати не можуть чекати», — заявив міністр внутрішніх справ Даг Бергум. — «Президент Трамп чітко дав зрозуміти: енергетична безпека — це національна безпека, і ці надзвичайні процедури є проявом нашої непохитної рішучості захищати обидві».</p>
</blockquote>
<p class="" data-start="1689" data-end="1939">Він також підкреслив, що завдання адміністрації — усунути зайві затримки та прискорити розвиток американського енергетичного сектору та критично важливих мінералів, які мають важливе значення для економіки, обороноздатності та глобальної позиції США.</p>
<p class="" data-start="1941" data-end="2190">Попри підтримку серед енергетичних компаній, ініціатива Трампа спричинила негативну реакцію з боку екологічних НУО та прихильників “зеленої” трансформації. Як повідомляє Reuters, багато з них вже наймають юристів для оскарження нових правил у судах.</p>
<p class="" data-start="2192" data-end="2510">Експерти застерігають, що ці дії можуть порушувати Закон про адміністративні процедури 1946 року, який вимагає від федеральних агентств публікації запропонованих регуляцій з можливістю громадського обговорення. Саме через це адміністрація використовує “надзвичайну опцію”, щоб пришвидшити імплементацію нової політики.</p>
<hr class="" data-start="2512" data-end="2515" />
<p class="" data-start="2517" data-end="2601"><strong data-start="2517" data-end="2529">Джерело:</strong> НТЦ Псіхєя <a class="" href="mailto:oil@ukroil.com.ua" rel="noopener" data-start="2556" data-end="2601">oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p class="" data-start="2603" data-end="2622"><strong data-start="2603" data-end="2622">За матеріалами: </strong><a class="" href="https://oilprice.com/" target="_new" rel="noopener" data-start="2625" data-end="2662">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28966-Нефть_США.jpg" alt="Енергетична безпека як державний пріоритет: адміністрація Трампа пришвидшує дозволи на нафтогазові проєкти"/><br /><p><strong>Адміністрація Дональда Трампа у 2025 році запровадила процедуру прискореного погодження нових енергетичних проєктів — зокрема нафтогазових — скоротивши термін ухвалення до максимум 28 днів. </strong></p>
<p>Водночас ініціатива охоплює уран, вугілля, біопаливо та інші критично важливі ресурси. Такий крок викликав критику з боку екологічних організацій та загрожує судовими позовами.</p>
<p class="" data-start="912" data-end="1141">У 2025 році адміністрація Трампа оголосила надзвичайний стан у сфері енергетики, що дозволило скоротити термін погодження нових проєктів у нафтовій та газовій галузях до максимум 28 днів. Раніше такі процеси могли тривати роками.</p>
<p class="" data-start="1143" data-end="1434">Згідно з Міністерством внутрішніх справ США, ці нові “надзвичайні дозвільні процедури” охоплюють не лише нафту та газ, а й уран, вугілля, біопаливо, геотермальну енергію та кінетичну гідроенергію. Це є частиною ширшої політики зміцнення енергетичної безпеки та конкурентоспроможності країни.</p>
<blockquote data-start="1436" data-end="1687">
<p class="" data-start="1438" data-end="1687">«Сполучені Штати не можуть чекати», — заявив міністр внутрішніх справ Даг Бергум. — «Президент Трамп чітко дав зрозуміти: енергетична безпека — це національна безпека, і ці надзвичайні процедури є проявом нашої непохитної рішучості захищати обидві».</p>
</blockquote>
<p class="" data-start="1689" data-end="1939">Він також підкреслив, що завдання адміністрації — усунути зайві затримки та прискорити розвиток американського енергетичного сектору та критично важливих мінералів, які мають важливе значення для економіки, обороноздатності та глобальної позиції США.</p>
<p class="" data-start="1941" data-end="2190">Попри підтримку серед енергетичних компаній, ініціатива Трампа спричинила негативну реакцію з боку екологічних НУО та прихильників “зеленої” трансформації. Як повідомляє Reuters, багато з них вже наймають юристів для оскарження нових правил у судах.</p>
<p class="" data-start="2192" data-end="2510">Експерти застерігають, що ці дії можуть порушувати Закон про адміністративні процедури 1946 року, який вимагає від федеральних агентств публікації запропонованих регуляцій з можливістю громадського обговорення. Саме через це адміністрація використовує “надзвичайну опцію”, щоб пришвидшити імплементацію нової політики.</p>
<hr class="" data-start="2512" data-end="2515" />
<p class="" data-start="2517" data-end="2601"><strong data-start="2517" data-end="2529">Джерело:</strong> НТЦ Псіхєя <a class="" href="mailto:oil@ukroil.com.ua" rel="noopener" data-start="2556" data-end="2601">oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p class="" data-start="2603" data-end="2622"><strong data-start="2603" data-end="2622">За матеріалами: </strong><a class="" href="https://oilprice.com/" target="_new" rel="noopener" data-start="2625" data-end="2662">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/25/energetichna-bezpeka-yak-derzhavnij-prioritet-administraciya-trampa-prishvidshuye-dozvoli-na-naftogazovi-proyekti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta-i-gaz/feed/ ) in 0.26421 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 9:11 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 10:11 am UTC -->