<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; нафта Urals</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/nafta-urals/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Криза в Ормузькій протоці підштовхує Китай та Індію до російської нафти: ціни можуть зрости</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/05/kriza-v-ormuzkij-protoci-pidshtovxuye-kitaj-ta-indiyu-do-rosijsko%d1%97-nafti-cini-mozhut-zrosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/05/kriza-v-ormuzkij-protoci-pidshtovxuye-kitaj-ta-indiyu-do-rosijsko%d1%97-nafti-cini-mozhut-zrosti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 05 Mar 2026 09:02:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[global oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[India oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Urals crude]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти росії]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти Індії]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти Китаю]]></category>
		<category><![CDATA[нафта Urals]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153686</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30175-Нефть.jpg" alt="Криза в Ормузькій протоці підштовхує Китай та Індію до російської нафти: ціни можуть зрости"/><br />Зупинка танкерного руху через Ормузьку протоку поставила під загрозу понад третину імпорту нафти в Азії. Найбільші споживачі — Китай та Індія — змушені терміново шукати альтернативні джерела. Найшвидшою заміною виявляється російська нафта, однак її вільні обсяги обмежені, а знижки до еталонного сорту Brent уже скорочуються. Це створює передумови для подорожчання сировини та посилення конкуренції між [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30175-Нефть.jpg" alt="Криза в Ормузькій протоці підштовхує Китай та Індію до російської нафти: ціни можуть зрости"/><br /><p><strong>Зупинка танкерного руху через Ормузьку протоку поставила під загрозу понад третину імпорту нафти в Азії.</strong> Найбільші споживачі — Китай та Індія — змушені терміново шукати альтернативні джерела. Найшвидшою заміною виявляється російська нафта, однак її вільні обсяги обмежені, а знижки до еталонного сорту Brent уже скорочуються. Це створює передумови для подорожчання сировини та посилення конкуренції між покупцями.</p>
<h3>Криза постачання після зупинки танкерів</h3>
<h4>Ормузька протока — вузьке місце світового нафтового ринку</h4>
<p>Криза навколо Ормузької протоки стала серйозним стрес-тестом для глобальної системи постачання нафти.</p>
<ul>
<li>Супутникові дані показують, що <strong>з 1 березня 2026 року через протоку не проходив жоден танкер із нафтою чи нафтопродуктами</strong>.</li>
<li>Фактична зупинка руху поставила під загрозу <strong>понад третину імпорту сирої нафти до Азії</strong>.</li>
<li>Найбільший удар отримали Китай та Індія — країни, які разом споживають <strong>десятки мільйонів барелів нафти щодня</strong>.</li>
</ul>
<p>Обидві держави залишаються структурно залежними від постачань із Перської затоки. Навіть попри розширення імпорту з інших напрямків, значна частка їхнього споживання пов’язана саме з цим регіоном.</p>
<h3>Індія може повернутися до російської нафти</h3>
<h4>Зміна структури імпорту</h4>
<p>Упродовж останніх місяців Індія скорочувала закупівлі російської нафти, замінюючи їх постачанням із країн Близького Сходу.</p>
<ul>
<li>Імпорт російської нафти впав з <strong>1,85 млн бар./добу у листопаді 2025 року</strong> до <strong>1,06 млн бар./добу у лютому 2026 року</strong>.</li>
<li>Близько <strong>510 тис. бар./добу</strong> з цього обсягу надходило на нафтопереробний завод у Вадинарі.</li>
<li>У лютому 2026 року імпорт із Іраку, Саудівської Аравії, ОАЕ та Кувейту перевищив <strong>2,8 млн бар./добу</strong>.</li>
<li>Загальний імпорт Індії становив <strong>5,18 млн бар./добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Це означало майже <strong>зростання близькосхідних постачань на 1 млн бар./добу</strong> порівняно з листопадом 2025 року.</p>
<p>Однак нинішня криза змушує Нью-Делі переглядати цю стратегію: значна частина вантажів фактично застрягла в акваторії Перської затоки через проблеми з проходом через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Китай уже наблизився до рекордних закупівель російської нафти</h3>
<h4>Рекордні поставки</h4>
<p>Китай зіткнувся з подвійним ударом через кризу.</p>
<ul>
<li>У лютому 2026 року морський імпорт російської нафти досяг <strong>1,92 млн бар./добу — рекордного рівня</strong>.</li>
<li>Водночас Китай імпортував близько <strong>1 млн бар./добу іранської нафти</strong>.</li>
<li>Постачання з Кувейту, Іраку, ОАЕ та Саудівської Аравії становили приблизно <strong>3,4 млн бар./добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, <strong>ризик втрати іранських постачань та перебоїв із Перської затоки ставить під загрозу понад третину імпорту нафти Китаю</strong>.</p>
<p>У цій ситуації російська нафта має логістичну перевагу:</p>
<ul>
<li>частина постачань надходить <strong>трубопроводами суходолом</strong>;</li>
<li>значні обсяги відправляються з <strong>далекосхідних портів росії</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці маршрути дозволяють повністю обійти Ормузьку протоку.</p>
<h3>Логістика вже перебудовується</h3>
<h4>Танкери змінюють маршрути</h4>
<p>Ринок уже демонструє ознаки швидкої перебудови логістики.</p>
<ul>
<li>Через санкційні дії США проти експорту нафти з Венесуели в Азії залишилась <strong>значна кількість простоюючих супертанкерів VLCC</strong>.</li>
<li>Частина цих суден почала використовуватись для транспортування російської нафти.</li>
<li>Щонайменше <strong>8 VLCC</strong> зараз перебувають в Аравійському морі та біля Сінгапуру.</li>
<li>Вони перевозять близько <strong>12 млн барелів нафти Urals</strong>.</li>
</ul>
<p>Це більше за попередній рекорд перевезень у <strong>9,8 млн барелів у лютому 2023 року</strong>.</p>
<p>Більшість цих вантажів уже законтрактована китайськими покупцями, що обмежує доступність додаткових обсягів для Індії.</p>
<h3>Запаси скорочуються, знижки падають</h3>
<h4>Обмежена вільна пропозиція</h4>
<p>Дані про плавучі запаси показують, що резерви російської нафти швидко скорочуються.</p>
<ul>
<li>Наприкінці січня 2026 року на танкерах зберігалося близько <strong>19,6 млн барелів</strong>.</li>
<li>На початку березня залишилось лише <strong>близько 7 млн барелів</strong>.</li>
<li>У плавучому зберіганні перебуває <strong>12 танкерів</strong>.</li>
</ul>
<p>Частина суден уже стоїть поблизу китайських портів і очікує розвантаження.</p>
<p>Паралельно змінюється цінова ситуація:</p>
<ul>
<li>знижка сорту <strong>Urals до Brent скоротилася з приблизно $10 до $5–6 за барель</strong>;</li>
<li>падіння переробки на російських НПЗ може збільшити експортні обсяги.</li>
</ul>
<p>Завантаження російських НПЗ зменшилось:</p>
<ul>
<li>з <strong>5,5 млн бар./добу у грудні 2025 року</strong></li>
<li>до <strong>5,15 млн бар./добу у лютому 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Серед причин:</p>
<ul>
<li>удари безпілотників по НПЗ у Волгограді (<strong>300 тис. бар./добу</strong> потужності);</li>
<li>пошкодження НПЗ в Ухті (<strong>80 тис. бар./добу</strong>);</li>
<li>планові ремонти на інших підприємствах.</li>
</ul>
<h3>Конкуренція Китаю та Індії може підняти ціни</h3>
<p>У нових умовах москва отримує вигідну позицію на ринку.</p>
<ul>
<li>Китай і Індія залишаються <strong>двома найбільшими покупцями російської нафти</strong>.</li>
<li>Вільні обсяги на ринку обмежені.</li>
<li>Попит із боку обох країн може швидко зрости через кризу в Перській затоці.</li>
</ul>
<p>Це дає змогу російським експортерам підвищувати ціни, використовуючи конкуренцію між покупцями.</p>
<p>На відміну від попередніх місяців, коли надлишок нафти призводив до накопичення запасів у танкерах біля Сінгапуру, нині більшість вантажів уже продана.</p>
<p><strong>Російська нафта залишається одним із небагатьох великих джерел постачання, яке може обійти кризову зону Перської затоки.</strong> Однак у нових умовах вона може стати значно дорожчою і менш доступною.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Hormuz-Shock-Sends-China-and-India-Racing-for-Russian-Crude.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30175-Нефть.jpg" alt="Криза в Ормузькій протоці підштовхує Китай та Індію до російської нафти: ціни можуть зрости"/><br /><p><strong>Зупинка танкерного руху через Ормузьку протоку поставила під загрозу понад третину імпорту нафти в Азії.</strong> Найбільші споживачі — Китай та Індія — змушені терміново шукати альтернативні джерела. Найшвидшою заміною виявляється російська нафта, однак її вільні обсяги обмежені, а знижки до еталонного сорту Brent уже скорочуються. Це створює передумови для подорожчання сировини та посилення конкуренції між покупцями.</p>
<h3>Криза постачання після зупинки танкерів</h3>
<h4>Ормузька протока — вузьке місце світового нафтового ринку</h4>
<p>Криза навколо Ормузької протоки стала серйозним стрес-тестом для глобальної системи постачання нафти.</p>
<ul>
<li>Супутникові дані показують, що <strong>з 1 березня 2026 року через протоку не проходив жоден танкер із нафтою чи нафтопродуктами</strong>.</li>
<li>Фактична зупинка руху поставила під загрозу <strong>понад третину імпорту сирої нафти до Азії</strong>.</li>
<li>Найбільший удар отримали Китай та Індія — країни, які разом споживають <strong>десятки мільйонів барелів нафти щодня</strong>.</li>
</ul>
<p>Обидві держави залишаються структурно залежними від постачань із Перської затоки. Навіть попри розширення імпорту з інших напрямків, значна частка їхнього споживання пов’язана саме з цим регіоном.</p>
<h3>Індія може повернутися до російської нафти</h3>
<h4>Зміна структури імпорту</h4>
<p>Упродовж останніх місяців Індія скорочувала закупівлі російської нафти, замінюючи їх постачанням із країн Близького Сходу.</p>
<ul>
<li>Імпорт російської нафти впав з <strong>1,85 млн бар./добу у листопаді 2025 року</strong> до <strong>1,06 млн бар./добу у лютому 2026 року</strong>.</li>
<li>Близько <strong>510 тис. бар./добу</strong> з цього обсягу надходило на нафтопереробний завод у Вадинарі.</li>
<li>У лютому 2026 року імпорт із Іраку, Саудівської Аравії, ОАЕ та Кувейту перевищив <strong>2,8 млн бар./добу</strong>.</li>
<li>Загальний імпорт Індії становив <strong>5,18 млн бар./добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Це означало майже <strong>зростання близькосхідних постачань на 1 млн бар./добу</strong> порівняно з листопадом 2025 року.</p>
<p>Однак нинішня криза змушує Нью-Делі переглядати цю стратегію: значна частина вантажів фактично застрягла в акваторії Перської затоки через проблеми з проходом через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Китай уже наблизився до рекордних закупівель російської нафти</h3>
<h4>Рекордні поставки</h4>
<p>Китай зіткнувся з подвійним ударом через кризу.</p>
<ul>
<li>У лютому 2026 року морський імпорт російської нафти досяг <strong>1,92 млн бар./добу — рекордного рівня</strong>.</li>
<li>Водночас Китай імпортував близько <strong>1 млн бар./добу іранської нафти</strong>.</li>
<li>Постачання з Кувейту, Іраку, ОАЕ та Саудівської Аравії становили приблизно <strong>3,4 млн бар./добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, <strong>ризик втрати іранських постачань та перебоїв із Перської затоки ставить під загрозу понад третину імпорту нафти Китаю</strong>.</p>
<p>У цій ситуації російська нафта має логістичну перевагу:</p>
<ul>
<li>частина постачань надходить <strong>трубопроводами суходолом</strong>;</li>
<li>значні обсяги відправляються з <strong>далекосхідних портів росії</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці маршрути дозволяють повністю обійти Ормузьку протоку.</p>
<h3>Логістика вже перебудовується</h3>
<h4>Танкери змінюють маршрути</h4>
<p>Ринок уже демонструє ознаки швидкої перебудови логістики.</p>
<ul>
<li>Через санкційні дії США проти експорту нафти з Венесуели в Азії залишилась <strong>значна кількість простоюючих супертанкерів VLCC</strong>.</li>
<li>Частина цих суден почала використовуватись для транспортування російської нафти.</li>
<li>Щонайменше <strong>8 VLCC</strong> зараз перебувають в Аравійському морі та біля Сінгапуру.</li>
<li>Вони перевозять близько <strong>12 млн барелів нафти Urals</strong>.</li>
</ul>
<p>Це більше за попередній рекорд перевезень у <strong>9,8 млн барелів у лютому 2023 року</strong>.</p>
<p>Більшість цих вантажів уже законтрактована китайськими покупцями, що обмежує доступність додаткових обсягів для Індії.</p>
<h3>Запаси скорочуються, знижки падають</h3>
<h4>Обмежена вільна пропозиція</h4>
<p>Дані про плавучі запаси показують, що резерви російської нафти швидко скорочуються.</p>
<ul>
<li>Наприкінці січня 2026 року на танкерах зберігалося близько <strong>19,6 млн барелів</strong>.</li>
<li>На початку березня залишилось лише <strong>близько 7 млн барелів</strong>.</li>
<li>У плавучому зберіганні перебуває <strong>12 танкерів</strong>.</li>
</ul>
<p>Частина суден уже стоїть поблизу китайських портів і очікує розвантаження.</p>
<p>Паралельно змінюється цінова ситуація:</p>
<ul>
<li>знижка сорту <strong>Urals до Brent скоротилася з приблизно $10 до $5–6 за барель</strong>;</li>
<li>падіння переробки на російських НПЗ може збільшити експортні обсяги.</li>
</ul>
<p>Завантаження російських НПЗ зменшилось:</p>
<ul>
<li>з <strong>5,5 млн бар./добу у грудні 2025 року</strong></li>
<li>до <strong>5,15 млн бар./добу у лютому 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Серед причин:</p>
<ul>
<li>удари безпілотників по НПЗ у Волгограді (<strong>300 тис. бар./добу</strong> потужності);</li>
<li>пошкодження НПЗ в Ухті (<strong>80 тис. бар./добу</strong>);</li>
<li>планові ремонти на інших підприємствах.</li>
</ul>
<h3>Конкуренція Китаю та Індії може підняти ціни</h3>
<p>У нових умовах москва отримує вигідну позицію на ринку.</p>
<ul>
<li>Китай і Індія залишаються <strong>двома найбільшими покупцями російської нафти</strong>.</li>
<li>Вільні обсяги на ринку обмежені.</li>
<li>Попит із боку обох країн може швидко зрости через кризу в Перській затоці.</li>
</ul>
<p>Це дає змогу російським експортерам підвищувати ціни, використовуючи конкуренцію між покупцями.</p>
<p>На відміну від попередніх місяців, коли надлишок нафти призводив до накопичення запасів у танкерах біля Сінгапуру, нині більшість вантажів уже продана.</p>
<p><strong>Російська нафта залишається одним із небагатьох великих джерел постачання, яке може обійти кризову зону Перської затоки.</strong> Однак у нових умовах вона може стати значно дорожчою і менш доступною.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Hormuz-Shock-Sends-China-and-India-Racing-for-Russian-Crude.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/05/kriza-v-ormuzkij-protoci-pidshtovxuye-kitaj-ta-indiyu-do-rosijsko%d1%97-nafti-cini-mozhut-zrosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціна на російську нафту Urals наближається до $50 на «надзвичайно турбулентному» ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/08/cina-na-rosijsku-naftu-urals-nablizhayetsya-do-50-na-nadzvichajno-turbulentnomu-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/08/cina-na-rosijsku-naftu-urals-nablizhayetsya-do-50-na-nadzvichajno-turbulentnomu-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 08 Apr 2025 05:49:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Urals crude]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафта Urals]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149387</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28906-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ціна на російську нафту Urals наближається до $50 на «надзвичайно турбулентному» ринку"/><br />Ціна російської нафти Urals різко впала майже до $50 за барель через глобальну паніку на ринку, спричинену новими тарифами США та рішенням OPEC+ збільшити видобуток. Кремль коментує ситуацію як «надзвичайно турбулентну». Ціна російської нафтової марки Urals стрімко падає разом зі світовими нафтовими бенчмарками й наближається до позначки $50 за барель вперше за останні два роки. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28906-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ціна на російську нафту Urals наближається до $50 на «надзвичайно турбулентному» ринку"/><br /><p><strong>Ціна російської нафти Urals різко впала майже до $50 за барель через глобальну паніку на ринку, спричинену новими тарифами США та рішенням OPEC+ збільшити видобуток. Кремль коментує ситуацію як «надзвичайно турбулентну».</strong></p>
<p>Ціна російської нафтової марки Urals стрімко падає разом зі світовими нафтовими бенчмарками й наближається до позначки $50 за барель вперше за останні два роки.</p>
<p>Станом на п’ятницю ціна Urals у порту Приморськ (Балтійське море) становила близько <span class="katex"><span class="katex-mathml">52 за барель, повідомляє Bloomberg з посиланням на дані ArgusMedia. У понеділок вартість Urals продовжила зниження на тлі загальносвітового падіння цін на нафту, </span></span><span class="katex"><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord mathnormal">W</span><span class="mord mathnormal">T</span><span class="mord mathnormal">I </span><span class="mord cyrillic_fallback">опустилася до </span></span></span></span>60 за барель, а Brent — до $64.</p>
<p>Панічні продажі, які почалися в четвер після оголошення нових тарифів президентом Дональдом Трампом, не припиняються через побоювання інвесторів щодо наближення рецесії. Додатковий тиск на ринок чинить рішення OPEC+ збільшити видобуток у травні більше, ніж очікувалося.</p>
<p>Уряд Росії активно стежить за ситуацією. Як заявив прессекретар президента рф Дмитро Пєсков, світовий нафтовий ринок переживає «надзвичайну турбулентність» через рішення США запровадити тарифи для більшості країн. «Ми уважно моніторимо ситуацію, яка зараз надзвичайно нестабільна, напружена та емоційно заряджена», — сказав Пєсков.</p>
<p>Водночас російська влада робить усе можливе, щоб пом’якшити вплив глобальної кризи на економіку країни. Нафтогазові надходження залишаються ключовим джерелом наповнення бюджету РФ, проте в березні вони скоротилися на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto^%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="mailto^%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">За матеріалами: oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28906-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ціна на російську нафту Urals наближається до $50 на «надзвичайно турбулентному» ринку"/><br /><p><strong>Ціна російської нафти Urals різко впала майже до $50 за барель через глобальну паніку на ринку, спричинену новими тарифами США та рішенням OPEC+ збільшити видобуток. Кремль коментує ситуацію як «надзвичайно турбулентну».</strong></p>
<p>Ціна російської нафтової марки Urals стрімко падає разом зі світовими нафтовими бенчмарками й наближається до позначки $50 за барель вперше за останні два роки.</p>
<p>Станом на п’ятницю ціна Urals у порту Приморськ (Балтійське море) становила близько <span class="katex"><span class="katex-mathml">52 за барель, повідомляє Bloomberg з посиланням на дані ArgusMedia. У понеділок вартість Urals продовжила зниження на тлі загальносвітового падіння цін на нафту, </span></span><span class="katex"><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord mathnormal">W</span><span class="mord mathnormal">T</span><span class="mord mathnormal">I </span><span class="mord cyrillic_fallback">опустилася до </span></span></span></span>60 за барель, а Brent — до $64.</p>
<p>Панічні продажі, які почалися в четвер після оголошення нових тарифів президентом Дональдом Трампом, не припиняються через побоювання інвесторів щодо наближення рецесії. Додатковий тиск на ринок чинить рішення OPEC+ збільшити видобуток у травні більше, ніж очікувалося.</p>
<p>Уряд Росії активно стежить за ситуацією. Як заявив прессекретар президента рф Дмитро Пєсков, світовий нафтовий ринок переживає «надзвичайну турбулентність» через рішення США запровадити тарифи для більшості країн. «Ми уважно моніторимо ситуацію, яка зараз надзвичайно нестабільна, напружена та емоційно заряджена», — сказав Пєсков.</p>
<p>Водночас російська влада робить усе можливе, щоб пом’якшити вплив глобальної кризи на економіку країни. Нафтогазові надходження залишаються ключовим джерелом наповнення бюджету РФ, проте в березні вони скоротилися на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto^%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="mailto^%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">За матеріалами: oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/08/cina-na-rosijsku-naftu-urals-nablizhayetsya-do-50-na-nadzvichajno-turbulentnomu-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/nafta-urals/feed/ ) in 0.24905 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 7:40 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 8:40 pm UTC -->