Угорська компанія MOL веде перемовини про купівлю 11,3% акцій єдиного сербського нафтопереробного заводу NIS у російських структур на тлі дії санкцій США, зупинки банківських операцій і припинення постачання нафти трубопроводом JANAF, що обмежує роботу НПЗ орієнтовно до 25 листопада без нового ресурсу.

Санкції, угода MOL та ризики для сербського НПЗ NIS

• Угода MOL–NIS
  • Планується продаж 11,3% акцій єдиного сербського НПЗ Naftna Industrija Srbije (NIS) угорській компанії MOL.
  • Чинні власники контрольного пакета – російські структури Gazprom Neft та афілійовані компанії.
  • Сербська держава володіє ще 29,9% акцій NIS.
  • Перемовини щодо угоди мають відбутися цього тижня в Будапешті за участю російської делегації.
  • Паралельно тривають перемовини з ОАЕ як альтернативним потенційним інвестором.
  • Висновок: продаж 11,3% акцій третій стороні є інструментом зменшення прямого контролю російських компаній над НПЗ і потенційного послаблення санкційного тиску.
• Санкційний режим США та ліцензія OFAC
  • США кілька разів надавали звільнення від санкцій для NIS після санкцій проти нафтогазового сектору росії, запроваджених у січні цього року.
  • Остання відстрочка дії санкцій завершилася 8 жовтня, після чого санкції щодо НПЗ набули чинності.
  • Російські власники NIS подали заявку до U.S. Office of Foreign Assets Control (OFAC) на продовження ліцензії на роботу НПЗ.
  • Обґрунтуванням звернення є переговори про передачу контролю над підприємством третій стороні.
  • Висновок: санкційний тиск США прямо стимулює зміну структури власності NIS, створюючи вікно можливостей для входу таких гравців, як MOL або інвестор з ОАЕ.
• Фінансові та логістичні обмеження
  • Після завершення звільнення від санкцій 8 жовтня банки припинили обробляти платежі, пов’язані з NIS.
  • Хорватський трубопровід JANAF зупинив постачання сирої нафти до НПЗ.
  • З 2022 року трубопровід JANAF був основним каналом постачання російської та казахстанської нафти до Сербії.
  • Висновок: санкції трансформувалися з політичного інструменту у практичне обмеження – від фінансових операцій до фізичного постачання сировини.
• Часовий горизонт ризиків для роботи НПЗ
  • Без нового постачання сирої нафти NIS зможе працювати лише до 25 листопада, за оцінками сербських посадовців.
  • Фактичний період від припинення звільнення від санкцій (8 жовтня) до граничної дати роботи НПЗ (25 листопада) становить приблизно 1,5 місяці.
  • За цей час необхідно:
    • або домовитися про продовження ліцензії OFAC,
    • або завершити ключові домовленості щодо передачі частки в НПЗ третій стороні, такій як MOL чи інший інвестор.
  • Висновок: часовий фактор робить будь-яке рішення – як санкційне, так і корпоративне – критично терміновим.
• Політичний вимір та довіра до MOL
  • За даними сербського журналу NIN, російські власники «довіряють» угорській MOL та прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану.
  • Це політичне тло може полегшити передачу частки в NIS саме угорській компанії.
  • Водночас триваючі паралельні перемовини з ОАЕ свідчать про пошук Сербією альтернатив і спробу диверсифікації впливу.
  • Висновок: вибір між MOL та інвестором з ОАЕ може відобразити баланс між традиційними зв’язками з угорською стороною та прагненням Сербії до ширшої зовнішньополітичної маневреності.

Структура власності NIS: від російського контролю до участі MOL?

Naftna Industrija Srbije (NIS) є єдиним нафтопереробним заводом Сербії, що надає йому критичне значення для енергетичної безпеки країни. Контрольний пакет належить російським компаніям Gazprom Neft та афілійованим структурам, тоді як сербська держава володіє 29,9% акцій.

За повідомленнями видання NIN, планується, що угорська компанія MOL придбає 11,3% акцій у російських власників. Таке часткове перерозподілення капіталу:

• зменшує прямий російський контроль над НПЗ;
• створює підґрунтя для пом’якшення санкційного режиму;
• відкриває шлях до глибшої інтеграції сербського НПЗ у регіональний ринок за участю європейського гравця.

Факт довіри російської сторони до MOL та Віктора Орбана, згаданий у сербських ЗМІ, пояснює, чому саме угорська компанія розглядається як потенційний партнер у цій угоді.

Санкції США та роль OFAC: ліцензії, відстрочки та нова реальність

Після запровадження санкцій проти нафтогазового сектору росії у січні поточного року НПЗ NIS отримував кілька тимчасових звільнень від обмежень зі сторони США. Це дозволяло підприємству продовжувати роботу, попри загальну санкційну політику.

Ситуація різко змінилася після 8 жовтня, коли дія останньої відстрочки завершилася й санкції щодо російського НПЗ у Сербії повністю набули чинності. У відповідь на це:

• російські власники звернулися до OFAC із запитом на продовження ліцензії для роботи НПЗ,
• аргументом у зверненні стали переговори про передачу контролю над об’єктом третій стороні.

Міністерка енергетики Сербії Дубравка Дедович Ханданович поінформувала про подання заявки до OFAC, зазначивши, що воно базується саме на переговорах щодо зміни контролю над NIS. Вона зробила це через соціальну мережу Instagram, підкресливши офіційний характер процесу.

Логіка розвитку подій:

• санкції США стали безпосереднім стимулируючим чинником для пошуку нового інвестора;
• сам факт переговорів про вхід MOL або іншого партнера використовується як аргумент для продовження ліцензії;
• без цього часовий горизонт роботи НПЗ обмежується кількома тижнями.

Фінанси та постачання: банківський блок і зупинка JANAF

Після завершення дії останньої відстрочки 8 жовтня санкції проявилися не лише як політичне рішення, а як ланцюг конкретних обмежень:

• банківські установи припинили обробку платежів, пов’язаних із NIS;
• хорватський трубопровід JANAF зупинив постачання сирої нафти до сербського НПЗ;
• канал JANAF, який із 2022 року був основною артерією постачання російської та казахстанської нафти до Сербії, фактично вийшов із гри.

Таким чином, санкційний режим поєднав у собі фінансовий блок (платежі) та логістичний блок (фізичне постачання сировини). Це посилює вразливість NIS і підвищує ціну помилки в переговорах як із новими інвесторами, так і з регуляторами США.

Дедлайн 25 листопада: вікно для угоди MOL та інших гравців

Сербські посадовці попереджають: без нового постачання сирої нафти НПЗ NIS зможе працювати лише до 25 листопада. Це створює чіткий часовий коридор, у межах якого мають бути ухвалені ключові рішення.

• Від 8 жовтня до 25 листопада – орієнтовно 1,5 місяці на перегляд структури власності та погодження санкційних винятків.
• Наявність переговорів із двома потенційними партнерами – MOL та представниками з ОАЕ – створює конкуренцію сценаріїв.
• Однак відсутність постачання через JANAF і банківський блок суттєво зменшують простір для затримок і зволікання.

Практичний висновок: кожен день затримки переговорів або рішень OFAC автоматично скорочує період стабільної роботи НПЗ, наближаючи ринок пального Сербії до потенційного дефіциту.

Регіональний контекст

Сербський журнал NIN зазначає, що російські структури, які контролюють NIS, «довіряють» угорській MOL та прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану. Це додає угоді політичного виміру:

• Участь MOL може бути сприйнята як компроміс між збереженням зв’язків із російськими компаніями та необхідністю зменшити їх формальний контроль над НПЗ через санкції.
• Паралельні перемовини з ОАЕ свідчать про те, що Сербія не обмежується одним партнером і прагне зберегти опції для маневру.
• Будь-який із варіантів – вхід MOL або інвестора з ОАЕ – вплине не лише на структуру власності NIS, а й на конфігурацію енергетичних потоків у регіоні.

Отже, йдеться не лише про частку в 11,3% акцій НПЗ, а про ширший геоенергетичний баланс, де перетинаються інтереси росії, ЄС, США та середньосхідних інвесторів.

Висновки для Сербії

• Санкції США проти російського нафтогазового сектору, запроваджені у січні, через систему тимчасових відстрочок і ліцензій врешті призвели до реального обмеження роботи єдиного НПЗ Сербії.
• Після завершення звільнення від санкцій 8 жовтня і до дедлайну 25 листопада NIS фактично працює в режимі відліку часу.
• Запит до OFAC на продовження ліцензії та переговори про продаж 11,3% акцій третій стороні – це дві частини одного пакета рішень, спрямованих на збереження роботи НПЗ.
• Участь MOL або інвестора з ОАЕ може змінити баланс впливу в сербському нафтопереробному секторі, частково зменшуючи домінуючу роль російських компаній.
• Зупинка постачання через JANAF і блокування банківських операцій демонструють, що енергетична інфраструктура та фінсовий сектор однаково критичні для стабільності постачання нафтопродуктів.

Майбутнє сербського НПЗ NIS у короткостроковій перспективі визначатиметься не лише ринковою доцільністю, а й швидкістю політичних і санкційних рішень, а також тим, хто саме – MOL чи інший інвестор – стане новим партнером у структурі власності підприємства.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Україна завдала удару по критичній нафтоперекачувальній станції у Брянській області росії, спричинивши масштабну пожежу на вузлі, що живить нафтопровід «Дружба» до Європи. Інцидент стався за кілька днів до очікуваної зустрічі Дональда Трампа та володимира путіна, що супроводжується зростанням економічного тиску на покупців російської нафти та жорсткішими позиціями сторін.

Удар по вузлу «Дружби»

• Місце: нафтоперекачувальна станція в місті Унеча, Брянська область рф.
• Значення об’єкта: вузол, що постачає нафту до Європи по «Дружбі» та з’єднаний із Балтійською трубопровідною системою-2, яка транспортує нафту до порту Усть-Луга — другого за величиною на Балтиці.
• Генштаб ЗСУ повідомив про вибухи у зонах зберігання та насосних установках.
• Губернатор Брянщини олександр Богомаз звинуватив Україну в ракетному та дроновому ударі, назвавши його «терористичним актом», але заявив, що пожежу локалізовано.

Міжнародна реакція та постачання

• Угорська MOL та словацька Transpetrol заявили про відсутність перебоїв у постачанні нафти.
• Міністерство енергетики Казахстану підтвердило, що транзит казахстанської нафти мережею не постраждав.

Вплив на ринок

• Цей удар — продовження серії атак України на енергетичну інфраструктуру рф цього місяця, які вже вивели з ладу три великі НПЗ.
• Відключення потужностей у поєднанні зі зростанням внутрішнього попиту спричинили зниження морського експорту пального рф на 6,6% у липні.
• Аналітики очікують подальшого падіння експорту нафтопродуктів у серпні, тоді як постачання сирої нафти із західних портів може зрости через нестачу сховищ.

Геополітичний фон

• Удар по Унечі стався за кілька днів до запланованої зустрічі Трамп-путін, про яку повідомляє CBS. Білий дім працює над тристороннім самітом з Україною наприкінці наступного тижня.
• Трамп посилює економічний тиск на покупців російської нафти: удвічі підвищив мита на індійські товари через продовження імпорту індією російської нафти та попередив Китай про можливі мита у 500%.
• російські чиновники заявляють про готовність вести переговори лише за умов визнання «нових реалій» — контролю над окупованими територіями України, і наголошують, що рф «переможе остаточно» попри тиск Заходу.

Висновки

• Зосередження ударів України на енергетичній інфраструктурі рф підвищує ризики для стабільності постачання нафти до Європи.
• Жорсткі економічні заходи США проти країн-імпортерів російської нафти створюють додатковий тиск на ринок перед переговорами.
• Посилення позицій обох сторін зменшує шанси на компроміс та збільшує ймовірність подальших ескалацій.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

АТ «Укртранснафта» і ПАТ «Укртатнафта» уклали договір про збільшення гарантованих обсягів транспортування нафти системою магістральних нафтопроводів на Кременчуцький нафтопереробний завод з 1 жовтня 2019 року до 1,2 млн тонн на рік.

Відповідний пресреліз має редакція журналу «Термінал».

Також документ включає так званий принцип ship-or-pay, тобто, в разі, якщо фактичні обсяги перекачування сировини будуть нижчими гарантованих, замовник послуг додатково сплачує вартість транспортування недопоставлених об’ємів згідно з встановленим тарифом.

Відтак, впродовж трьох років з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2022 року замовник послуг гарантує поставку нафти в обсязі не менше 1,2 млн тонн у річному вимірі та не менше 300 тис. тонн з 1 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Зокрема, гарантований обсяг транспортування нафти на рік, який зобов’язується поставити замовник послуг, дозволяє знизити приріст тарифу на перекачку сировини до Кременчуцького НПЗ у порівнянні з його проектним розміром, який раніше базувався на фактичних обсягах прокачки.

Нагадаємо, у вересні НКРЕКП ухвалила проект постанови про триетапне підвищення тарифів на транспортування нафти трубопроводами АТ «Укртранснафта» протягом трьох років.

Білорусь частково відновила поставки дизельного палива і бензину в Україну і Польщу.

Про це повідомив журналістам заступник голови концерну «Белнефтехим» Володимир Сизов, пише БЕЛТА.

«Зараз прийнято рішення про постачання близько 32 тис. т дизельного палива в напрямку України, 8 тис. т дизельного палива в напрямку Польщі і близько 10 тис. т автомобільного бензину також у напрямку українського ринку», — повідомив заступник голови білоруського концерну.

Сизов назвав позитивною ситуацію з постачанням «чистої нафти від Сургута на «Нафтан».

Він також зазначив, що Мінськ в ситуації з постачанням неякісної російської нафти оцінює свої втрати на даний момент приблизно в 100 млн дол.

«Зараз ми оцінюємо втрати, які ми понесемо в квітні. На сьогоднішній день вони становлять близько 100 млн доларів у вигляді недоотриманої виручки від реалізації нафтопродуктів», — зазначив заступник голови «Белнефтехіму».

Заступник голови концерну уточнив, що Білорусія продовжує прокачування нафти в напрямку України нафтопроводом «Дружба».

«Ми підтримуємо зв’язок з оператором українських нафтопроводів. У міру зміни інформації ми будемо додатково інформувати про ситуацію», — сказав він.

«Термінал» писав, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що заборона РФ на експорт нафти та нафтопродуктів до України є частиною економічної війни і уряд впроваджує певні кроки, щоб мінімізувати негативний вплив такої заборони.

12 грудня патруль служби безпеки АТ «Укртранснафта» виявив поблизу с. Дідовичі Новоград-Волинського району Житомирської області зловмисне пошкодження (врізку) на 221 км магістрального нафтопроводу «Мозир – Броди».

Про це повідомляє прес-служба АТ «Укртранснафта».

Зловмисники прилаштували до нафтогону відвід з армованого шлангу завдовжки 40 м з регулюючим краном для зливу на кінці.

Наразі ліквідацією врізки займається аварійно-відновлювальний підрозділ НПС «Чижівка». Для належногого ремонту пошкодження трубопроводу спеціалістам довелось знизити тиск перегону нафти.

На місці зловмисного пошкодження нафтопроводу також перебувають представники Національної поліції та Служби безпеки України.

«Термінал» писав, стала відома причина розгерметизації магістрального нафтопроводу «Дружба» поблизу с. Руське в Мукачівському районі Закарпатської області.

Стала відома причина розгерметизації магістрального нафтопроводу «Дружба» поблизу с. Руське в Мукачівському районі Закарпатської області.

Про це пише прес-служба Закарпатської облдержадміністрації.

Ремонтні бригади з’ясували, що витік стався через нелегальну врізку з метою крадіжки нафти. Зараз правоохоронні органи шукають крадіїв, транспортування сирої нафти тимчасово припинене, однак до кінця дня, після ліквідації прориву, має бути відновлене.
Нагадаємо, що у вівторок (11.12) над ранок диспетчерські служби нафтопроводу «Дружба» зафіксували розгерметизацію в системі нафтопроводу з виливом сирої нафти в полі поблизу с. Руське, що належить до Ракошинської сільради. У результаті забруднено близько 250 квадратних метрів ґрунту. Для запобігання поширення забруднення викопані ями-уловлювачі, з яких нафта відкачується в автоцистерни. Загрози забруднення водойм чи житлового сектору немає.