<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; нафтова промисловість</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/naftova-promislovist/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Санкції США вдарили по сербській нафтовій галузі: наслідки для Балканського ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/13/sankci%d1%97-ssha-vdarili-po-serbskij-naftovij-galuzi-naslidki-dlya-balkanskogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/13/sankci%d1%97-ssha-vdarili-po-serbskij-naftovij-galuzi-naslidki-dlya-balkanskogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Oct 2025 06:41:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Газпром нефть"]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Serbia]]></category>
		<category><![CDATA[Балкани]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова промисловість]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Сербия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153299</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29934-НПЗ_без_света.jpg" alt="Санкції США вдарили по сербській нафтовій галузі: наслідки для Балканського ринку"/><br />Офіс контролю за іноземними активами США (OFAC) запровадив санкції проти сербської компанії NIS, що належить російській Gazprom Neft, після восьми відтермінувань. Це рішення може суттєво вплинути на енергетичну безпеку Сербії та конкурентне середовище на балканському ринку нафти. Енергетичний вузол Балкан: геополітика та економіка санкцій Дата запровадження санкцій: жовтень 2025 року після восьми відстрочок. Причина: російська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29934-НПЗ_без_света.jpg" alt="Санкції США вдарили по сербській нафтовій галузі: наслідки для Балканського ринку"/><br /><p>Офіс контролю за іноземними активами США (OFAC) запровадив санкції проти сербської компанії NIS, що належить російській Gazprom Neft, після восьми відтермінувань. Це рішення може суттєво вплинути на енергетичну безпеку Сербії та конкурентне середовище на балканському ринку нафти.</p>
<h2>Енергетичний вузол Балкан: геополітика та економіка санкцій</h2>
<ul>
<li><strong>Дата запровадження санкцій:</strong> жовтень 2025 року після восьми відстрочок.</li>
<li><strong>Причина:</strong> російська власність і &#171;вторинний ризик&#187; фінансування війни росії проти України.</li>
<li><strong>Ключовий суб’єкт:</strong> NIS — єдиний нафтопереробник Сербії, що забезпечує понад <strong>80% пального</strong> країни.</li>
<li><strong>Основний власник:</strong> російська Gazprom Neft володіє <strong>44,9%</strong> акцій, держава Сербія — <strong>29,9%</strong>, решта — дрібні акціонери.</li>
</ul>
<h3>Ланцюг впливу санкцій OFAC на енергетичний ринок Балкан</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції США</strong> → <em>зупинка спеціальної ліцензії NIS</em> → <strong>операційні труднощі</strong> у переробці нафти</li>
<li><strong>Газпром</strong> → <em>втрата контролю через перенесення акцій</em> → <strong>спроби уникнути санкцій</strong></li>
<li><strong>Сербія</strong> → <em>залежність від російського газу</em> → <strong>вимушений баланс між Заходом і росією</strong></li>
<li><strong>Хорватія</strong> → <em>пропозиція викупу NIS</em> → <strong>потенційне посилення впливу на регіональний ринок</strong></li>
<li><strong>Ринок пального</strong> → <em>можливе зростання цін</em> і <strong>дефіцит пального</strong> у Сербії та сусідніх країнах</li>
</ul>
<h2>Операційні виклики NIS</h2>
<ul>
<li>Компанія підтвердила, що <strong>спеціальну ліцензію</strong> від Міністерства фінансів США не було подовжено після восьми відстрочок.</li>
<li>Попри це, NIS заявила про <strong>достатні запаси сирої нафти</strong> та безперебійне постачання пального.</li>
<li>Фінансовий сектор Сербії отримав розпорядження <strong>припинити всі операції з NIS</strong>, щоб уникнути статусу банку, який співпрацює із санкційним суб’єктом.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми більше не маємо про що говорити з американцями. США нав’язали свою волю, а Європа її підтримає», — заявив президент Сербії Александр Вучич.</p></blockquote>
<h2>Реакція сусідів: економічна можливість для Хорватії</h2>
<ul>
<li>Хорватський міністр економіки Анте Сушняр 9 жовтня заявив, що країна <strong>готова придбати NIS</strong>, якщо Сербія розглядатиме продаж як вихід із кризи.</li>
<li>Хорватська компанія <em>Jadranski Naftovod</em> має <strong>40-річну історію співпраці з NIS</strong> і зацікавлена у спільних енергетичних рішеннях.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це полегшить становище як для нас, так і для Сербії», — Анте Сушняр, міністр економіки Хорватії.</p></blockquote>
<h2>Регіональні наслідки: розширення санкційного ефекту</h2>
<ul>
<li>Постачання нафти до Сербії та <strong>експорт пального</strong> можуть скоротитися, що призведе до <strong>зростання цін на бензин</strong> у регіоні.</li>
<li>Вплив відчують також <em>Боснія і Герцеговина, Румунія, Болгарія та Хорватія</em>, де діють підрозділи NIS.</li>
<li>Порушення ланцюгів постачання може <strong>переформатувати ринок нафти</strong> на Балканах — з ослабленням російського впливу та посиленням ролі ЄС.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий ефект:</strong> дестабілізація внутрішнього енергоринку Сербії, зростання цін, обмеження фінансування російських енергетичних компаній.</li>
<li><strong>Середньостроковий ефект:</strong> можливість <em>реструктуризації енергетичного сектору</em> Сербії та залучення західних інвесторів.</li>
<li><strong>Довгостроковий ефект:</strong> <em>зміна балансу сил на Балканах</em> — послаблення енергетичного впливу росії, потенційне наближення Сербії до стандартів ЄС.</li>
</ul>
<p>Санкції США проти NIS стали каталізатором зміни енергетичної архітектури регіону, вивівши на поверхню суперечність між залежністю Сербії від російських енергоносіїв та її стратегічним прагненням до європейської інтеграції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/US-Sanctions-Hit-Serbian-Oil-Industry-Hard.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29934-НПЗ_без_света.jpg" alt="Санкції США вдарили по сербській нафтовій галузі: наслідки для Балканського ринку"/><br /><p>Офіс контролю за іноземними активами США (OFAC) запровадив санкції проти сербської компанії NIS, що належить російській Gazprom Neft, після восьми відтермінувань. Це рішення може суттєво вплинути на енергетичну безпеку Сербії та конкурентне середовище на балканському ринку нафти.</p>
<h2>Енергетичний вузол Балкан: геополітика та економіка санкцій</h2>
<ul>
<li><strong>Дата запровадження санкцій:</strong> жовтень 2025 року після восьми відстрочок.</li>
<li><strong>Причина:</strong> російська власність і &#171;вторинний ризик&#187; фінансування війни росії проти України.</li>
<li><strong>Ключовий суб’єкт:</strong> NIS — єдиний нафтопереробник Сербії, що забезпечує понад <strong>80% пального</strong> країни.</li>
<li><strong>Основний власник:</strong> російська Gazprom Neft володіє <strong>44,9%</strong> акцій, держава Сербія — <strong>29,9%</strong>, решта — дрібні акціонери.</li>
</ul>
<h3>Ланцюг впливу санкцій OFAC на енергетичний ринок Балкан</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції США</strong> → <em>зупинка спеціальної ліцензії NIS</em> → <strong>операційні труднощі</strong> у переробці нафти</li>
<li><strong>Газпром</strong> → <em>втрата контролю через перенесення акцій</em> → <strong>спроби уникнути санкцій</strong></li>
<li><strong>Сербія</strong> → <em>залежність від російського газу</em> → <strong>вимушений баланс між Заходом і росією</strong></li>
<li><strong>Хорватія</strong> → <em>пропозиція викупу NIS</em> → <strong>потенційне посилення впливу на регіональний ринок</strong></li>
<li><strong>Ринок пального</strong> → <em>можливе зростання цін</em> і <strong>дефіцит пального</strong> у Сербії та сусідніх країнах</li>
</ul>
<h2>Операційні виклики NIS</h2>
<ul>
<li>Компанія підтвердила, що <strong>спеціальну ліцензію</strong> від Міністерства фінансів США не було подовжено після восьми відстрочок.</li>
<li>Попри це, NIS заявила про <strong>достатні запаси сирої нафти</strong> та безперебійне постачання пального.</li>
<li>Фінансовий сектор Сербії отримав розпорядження <strong>припинити всі операції з NIS</strong>, щоб уникнути статусу банку, який співпрацює із санкційним суб’єктом.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми більше не маємо про що говорити з американцями. США нав’язали свою волю, а Європа її підтримає», — заявив президент Сербії Александр Вучич.</p></blockquote>
<h2>Реакція сусідів: економічна можливість для Хорватії</h2>
<ul>
<li>Хорватський міністр економіки Анте Сушняр 9 жовтня заявив, що країна <strong>готова придбати NIS</strong>, якщо Сербія розглядатиме продаж як вихід із кризи.</li>
<li>Хорватська компанія <em>Jadranski Naftovod</em> має <strong>40-річну історію співпраці з NIS</strong> і зацікавлена у спільних енергетичних рішеннях.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це полегшить становище як для нас, так і для Сербії», — Анте Сушняр, міністр економіки Хорватії.</p></blockquote>
<h2>Регіональні наслідки: розширення санкційного ефекту</h2>
<ul>
<li>Постачання нафти до Сербії та <strong>експорт пального</strong> можуть скоротитися, що призведе до <strong>зростання цін на бензин</strong> у регіоні.</li>
<li>Вплив відчують також <em>Боснія і Герцеговина, Румунія, Болгарія та Хорватія</em>, де діють підрозділи NIS.</li>
<li>Порушення ланцюгів постачання може <strong>переформатувати ринок нафти</strong> на Балканах — з ослабленням російського впливу та посиленням ролі ЄС.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий ефект:</strong> дестабілізація внутрішнього енергоринку Сербії, зростання цін, обмеження фінансування російських енергетичних компаній.</li>
<li><strong>Середньостроковий ефект:</strong> можливість <em>реструктуризації енергетичного сектору</em> Сербії та залучення західних інвесторів.</li>
<li><strong>Довгостроковий ефект:</strong> <em>зміна балансу сил на Балканах</em> — послаблення енергетичного впливу росії, потенційне наближення Сербії до стандартів ЄС.</li>
</ul>
<p>Санкції США проти NIS стали каталізатором зміни енергетичної архітектури регіону, вивівши на поверхню суперечність між залежністю Сербії від російських енергоносіїв та її стратегічним прагненням до європейської інтеграції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/US-Sanctions-Hit-Serbian-Oil-Industry-Hard.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/13/sankci%d1%97-ssha-vdarili-po-serbskij-naftovij-galuzi-naslidki-dlya-balkanskogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зростання нафтовидобутку у Венесуелі та нові санкційні ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/zrostannya-naftovidobutku-u-venesueli-ta-novi-sankcijni-riziki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/zrostannya-naftovidobutku-u-venesueli-ta-novi-sankcijni-riziki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Jun 2025 07:01:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[CNPC]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[OFAC]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[United States]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[напівтяжка нафта]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова промисловість]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152310</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29322-Санкции.jpg" alt="Зростання нафтовидобутку у Венесуелі та нові санкційні ризики"/><br />Нафтовидобуток у Венесуелі досягнув найвищого рівня з 2019 року, проте посилення санкцій з боку США ставить під загрозу майбутнє зростання Обсяг нафтовидобутку У 2024 році Венесуела збільшила загальний обсяг нафтовидобутку майже на 110 тис. барелів на добу, досягнувши 960 тис. барелів на добу — найвищого рівня з 2019 року. Очікується, що у 2025 році потужності [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29322-Санкции.jpg" alt="Зростання нафтовидобутку у Венесуелі та нові санкційні ризики"/><br /><p>Нафтовидобуток у Венесуелі досягнув найвищого рівня з 2019 року, проте посилення санкцій з боку США ставить під загрозу майбутнє зростання</p>
<p><!-- Основний текст --></p>
<h3>Обсяг нафтовидобутку</h3>
<p>У 2024 році Венесуела збільшила загальний обсяг нафтовидобутку майже на 110 тис. барелів на добу, досягнувши 960 тис. барелів на добу — найвищого рівня з 2019 року. Очікується, що у 2025 році потужності з видобутку сирої нафти у країні перевищать 1 млн барелів на добу, найбільше зростання забезпечується за рахунок західних родовищ (+30 тис. б/д) та виробників важкої нафти (+70 тис. б/д), включно зі спільними підприємствами з компаніями Chevron, China National Petroleum Company (CNPC) та Rosneft.</p>
<p>У першому кварталі 2025 року США оголосили про скасування Загальної ліцензії 41 (GL 41) Міністерства фінансів США (OFAC), яка діяла з 2022 року і дозволяла західним компаніям, включаючи Chevron, Eni, Repsol та інші, здійснювати операції, торгівлю та сплату податків у Венесуелі. З 3 квітня ліцензію було відкликано. Уже 2 квітня США оголосили про введення вторинних санкцій проти покупців венесуельської нафти. Загальна ліцензія Chevron завершила дію 27 травня. Західні оператори все ще ведуть перемовини з урядом США щодо подальших дій у країні.</p>
<h3>Вплив санкцій</h3>
<p>Національна нафтова компанія PDVSA значною мірою залежить від імпорту розріджувачів (особливо нафти-нафти або легких конденсатів) для змішування з важкою нафтою, яка складає понад половину нафтових потужностей країни. Після останніх заяв США імпорт розріджувачів знизився, однак з травня було налагоджено постачання з Росії, Китаю та Ірану. Створення нових логістичних ланцюгів постачання, незалежних від західних джерел, дозволяє підтримувати видобувні операції.</p>
<p>Водночас ризик вторинних санкцій та можливих американських тарифів на покупців венесуельської нафти призвів до скорочення експорту на 220 тис. барелів на добу з лютого. Ситуація залишається динамічною, однак за поточним сценарієм передбачено щомісячне скорочення видобутку на 30 тис. б/д — до рівня 600 тис. б/д до кінця року.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29322-Санкции.jpg" alt="Зростання нафтовидобутку у Венесуелі та нові санкційні ризики"/><br /><p>Нафтовидобуток у Венесуелі досягнув найвищого рівня з 2019 року, проте посилення санкцій з боку США ставить під загрозу майбутнє зростання</p>
<p><!-- Основний текст --></p>
<h3>Обсяг нафтовидобутку</h3>
<p>У 2024 році Венесуела збільшила загальний обсяг нафтовидобутку майже на 110 тис. барелів на добу, досягнувши 960 тис. барелів на добу — найвищого рівня з 2019 року. Очікується, що у 2025 році потужності з видобутку сирої нафти у країні перевищать 1 млн барелів на добу, найбільше зростання забезпечується за рахунок західних родовищ (+30 тис. б/д) та виробників важкої нафти (+70 тис. б/д), включно зі спільними підприємствами з компаніями Chevron, China National Petroleum Company (CNPC) та Rosneft.</p>
<p>У першому кварталі 2025 року США оголосили про скасування Загальної ліцензії 41 (GL 41) Міністерства фінансів США (OFAC), яка діяла з 2022 року і дозволяла західним компаніям, включаючи Chevron, Eni, Repsol та інші, здійснювати операції, торгівлю та сплату податків у Венесуелі. З 3 квітня ліцензію було відкликано. Уже 2 квітня США оголосили про введення вторинних санкцій проти покупців венесуельської нафти. Загальна ліцензія Chevron завершила дію 27 травня. Західні оператори все ще ведуть перемовини з урядом США щодо подальших дій у країні.</p>
<h3>Вплив санкцій</h3>
<p>Національна нафтова компанія PDVSA значною мірою залежить від імпорту розріджувачів (особливо нафти-нафти або легких конденсатів) для змішування з важкою нафтою, яка складає понад половину нафтових потужностей країни. Після останніх заяв США імпорт розріджувачів знизився, однак з травня було налагоджено постачання з Росії, Китаю та Ірану. Створення нових логістичних ланцюгів постачання, незалежних від західних джерел, дозволяє підтримувати видобувні операції.</p>
<p>Водночас ризик вторинних санкцій та можливих американських тарифів на покупців венесуельської нафти призвів до скорочення експорту на 220 тис. барелів на добу з лютого. Ситуація залишається динамічною, однак за поточним сценарієм передбачено щомісячне скорочення видобутку на 30 тис. б/д — до рівня 600 тис. б/д до кінця року.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/zrostannya-naftovidobutku-u-venesueli-ta-novi-sankcijni-riziki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Близький Схід інвестує понад $130 млрд у нафтову галузь у 2025 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/blizkij-sxid-investuye-ponad-130-mlrd-u-naftovu-galuz-u-2025-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/blizkij-sxid-investuye-ponad-130-mlrd-u-naftovu-galuz-u-2025-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Jun 2025 06:47:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[United Arab Emirates]]></category>
		<category><![CDATA[upstream projects]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова промисловість]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152086</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29231-Нефть.jpg" alt="Близький Схід інвестує понад $130 млрд у нафтову галузь у 2025 році"/><br />Попри геополітичні виклики, країни Близького Сходу нарощують інвестиції в нафтовидобуток, розширюють міжнародні проєкти та посилюють позиції на світовому енергетичному ринку. Зростання інвестицій у видобуток нафти та розвиток іноземних проєктів Загальний обсяг інвестицій країн Близького Сходу у постачання нафти та газу у 2025 році сягне $130 млрд, що становить близько 15% від загальносвітових капіталовкладень у галузь. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29231-Нефть.jpg" alt="Близький Схід інвестує понад $130 млрд у нафтову галузь у 2025 році"/><br /><p>Попри геополітичні виклики, країни Близького Сходу нарощують інвестиції в нафтовидобуток, розширюють міжнародні проєкти та посилюють позиції на світовому енергетичному ринку.</p>
<h3>Зростання інвестицій у видобуток нафти та розвиток іноземних проєктів</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний обсяг інвестицій країн Близького Сходу у постачання нафти та газу у 2025 році сягне $130 млрд</strong>, що становить близько 15% від загальносвітових капіталовкладень у галузь.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія планує інвестувати $40 млрд</strong> в upstream-проєкти, що на 15% більше, ніж у 2015 році.</li>
<li><em>Національні нафтові компанії Близького Сходу та Азії зараз забезпечують близько 40% світових інвестицій у видобуток, у порівнянні з 25% у 2015 році</em>.</li>
</ul>
<h3>Роль іноземного капіталу у розвитку галузі</h3>
<ul>
<li>У <strong>Катарі</strong> з 2015 року внутрішні інвестиції зросли у 7 разів завдяки активному розвитку родовища North Field, тоді як <strong>іноземні інвестиції зросли у 4 рази</strong>.</li>
<li><strong>В Іраку</strong> близько 70% інвестицій у видобуток надходить від іноземних компаній, і ця частка зростає — уряд планує реалізацію 30 нових нафтових і газових проєктів у межах двох останніх ліцензійних раундів.</li>
<li>В <strong>ОАЕ та Омані</strong> стабільно близько 40% інвестицій надходить від зовнішніх партнерів.</li>
</ul>
<h3>Енергетична експансія за кордоном і декарбонізація</h3>
<ul>
<li><strong>Saudi Aramco</strong> придбала частку у LNG-терміналі Port Arthur у США та розширила діяльність у нафтопереробці на Філіппінах.</li>
<li>Разом з <strong>ADNOC</strong>, компанія інвестує у <em>низьковуглецеві види палива</em> як частину довгострокової стратегії зниження викидів.</li>
</ul>
<h3>Чисті джерела енергії та критично важливі мінерали</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у генерацію з чистих джерел енергії (відновлювані та атомні) у регіоні <strong>складають близько $9 млрд</strong> у 2025 році.</li>
<li>Відновлювані джерела та ядерна енергія подвоїли свою частку у виробництві електроенергії з 2015 року до <strong>приблизно 15% у 2024 році</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія та ОАЕ</strong> також активно інвестують понад $20 млрд у <em>закордонні гірничодобувні проєкти</em> з розвідки та обробки літію, міді та рідкоземельних елементів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/world-energy-investment-2025" target="_blank">IEA</a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<p>* <a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/mideast-oil-investment-surges-clean-energy-ambitions-grow-2025-06-01/" target="_blank">Reuters</a><br />
* <a href="https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/oil/060425-middle-east-upstream-oil-spending-soars" target="_blank">S\&amp;P Global</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-06-03/aramco-adnoc-expand-foreign-energy-and-mining-investments" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29231-Нефть.jpg" alt="Близький Схід інвестує понад $130 млрд у нафтову галузь у 2025 році"/><br /><p>Попри геополітичні виклики, країни Близького Сходу нарощують інвестиції в нафтовидобуток, розширюють міжнародні проєкти та посилюють позиції на світовому енергетичному ринку.</p>
<h3>Зростання інвестицій у видобуток нафти та розвиток іноземних проєктів</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний обсяг інвестицій країн Близького Сходу у постачання нафти та газу у 2025 році сягне $130 млрд</strong>, що становить близько 15% від загальносвітових капіталовкладень у галузь.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія планує інвестувати $40 млрд</strong> в upstream-проєкти, що на 15% більше, ніж у 2015 році.</li>
<li><em>Національні нафтові компанії Близького Сходу та Азії зараз забезпечують близько 40% світових інвестицій у видобуток, у порівнянні з 25% у 2015 році</em>.</li>
</ul>
<h3>Роль іноземного капіталу у розвитку галузі</h3>
<ul>
<li>У <strong>Катарі</strong> з 2015 року внутрішні інвестиції зросли у 7 разів завдяки активному розвитку родовища North Field, тоді як <strong>іноземні інвестиції зросли у 4 рази</strong>.</li>
<li><strong>В Іраку</strong> близько 70% інвестицій у видобуток надходить від іноземних компаній, і ця частка зростає — уряд планує реалізацію 30 нових нафтових і газових проєктів у межах двох останніх ліцензійних раундів.</li>
<li>В <strong>ОАЕ та Омані</strong> стабільно близько 40% інвестицій надходить від зовнішніх партнерів.</li>
</ul>
<h3>Енергетична експансія за кордоном і декарбонізація</h3>
<ul>
<li><strong>Saudi Aramco</strong> придбала частку у LNG-терміналі Port Arthur у США та розширила діяльність у нафтопереробці на Філіппінах.</li>
<li>Разом з <strong>ADNOC</strong>, компанія інвестує у <em>низьковуглецеві види палива</em> як частину довгострокової стратегії зниження викидів.</li>
</ul>
<h3>Чисті джерела енергії та критично важливі мінерали</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у генерацію з чистих джерел енергії (відновлювані та атомні) у регіоні <strong>складають близько $9 млрд</strong> у 2025 році.</li>
<li>Відновлювані джерела та ядерна енергія подвоїли свою частку у виробництві електроенергії з 2015 року до <strong>приблизно 15% у 2024 році</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія та ОАЕ</strong> також активно інвестують понад $20 млрд у <em>закордонні гірничодобувні проєкти</em> з розвідки та обробки літію, міді та рідкоземельних елементів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/world-energy-investment-2025" target="_blank">IEA</a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<p>* <a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/mideast-oil-investment-surges-clean-energy-ambitions-grow-2025-06-01/" target="_blank">Reuters</a><br />
* <a href="https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/oil/060425-middle-east-upstream-oil-spending-soars" target="_blank">S\&amp;P Global</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-06-03/aramco-adnoc-expand-foreign-energy-and-mining-investments" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/blizkij-sxid-investuye-ponad-130-mlrd-u-naftovu-galuz-u-2025-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/naftova-promislovist/feed/ ) in 0.20088 seconds, on Apr 18th, 2026 at 8:52 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 18th, 2026 at 9:52 am UTC -->