Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило 15 млн барелів на добу сирої нафти з Перської затоки та 3,3 млн барелів на добу нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про це йдеться у звіті OIES (Оксфордський інститут енергетичних досліджень).

Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії

Ормузька протока стала центром найбільшого ризику для нафтового ринку. За оцінкою Oxford Institute for Energy Studies, у 2025 році через неї експортували 15 млн барелів на добу сирої нафти з Перської затоки, що дорівнювало 35% світового експорту. Також регіон був ключовим експортером нафтопродуктів: 3,3 млн барелів на добу, або 13% світового експорту.

• Найбільше вразлива Азія: нафта Перської затоки є базовою сировиною для азійських НПЗ.
• Ризик ширший за нафту: Азія імпортує важливі продукти, зокрема LPG і нафту для нафтохімії.
• Ефект глобальний: взаємопов’язаність ринків переносить наслідки шоку на інші регіони, включно з Європою.

Від транспортного шоку до падіння видобутку

Ключова особливість кризи — масштаб втрати потоків. У звіті зазначено, що рух через Ормузьку протоку був майже повністю перерваний, а невизначеність щодо майбутнього режиму роботи протоки залишається високою.

Те, що починалося як шок постачання, швидко стало виробничим шоком. У квітні 2026 року оцінена втрата видобутку сирої нафти й рідких вуглеводнів становила близько 13 млн барелів на добу, або приблизно 13% світового нафтового постачання.

• відновлення до довоєнних рівнів може зайняти тривалий час;
• повернення до попередніх обсягів до кінця року може бути неможливим для частини виробників;
• швидкість відновлення залежить від того, чи відновляться потоки через Ормузьку протоку.

Шок нафтопродуктів: дизель, бензин і LPG під тиском

Криза не обмежується сирою нафтою. Oxford Institute for Energy Studies окремо наголошує на шоку нафтопродуктів. Його формують пошкодження нафтопереробних активів у країнах GCC, атаки на російські НПЗ, скорочення завантаження заводів через дефіцит сировини, її високу вартість, зміну якості нафти та зростання фрахтових ставок.

• НПЗ скорочують переробку через брак сирої нафти та дорожчу логістику.
• Конкуренція за нафтопродукти посилюється, особливо за дистиляти.
• Частина країн обмежує експорт через заборони або податкові заходи.
• Маржа переробки стала рекордною й волатильною, що посилює ризики для ринку пального.

Для країн споживачів це означає, що дефіцит може проявлятися не лише у ціні нафти Brent, а й у вартості дизельного пального, бензину, авіаційного пального, LPG і сировини для нафтохімії.

Запаси не можуть повністю погасити удар

Одна з найнебезпечніших рис цієї кризи — слабкість буферів. Вільні виробничі потужності як інструмент компенсації недоступні, бо вони розташовані в тому ж регіоні, де виникло порушення. Комерційні запаси та стратегічні резерви OECD є малими порівняно з масштабом шоку.

• комерційні запаси OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) почали знижуватися попри вивільнення стратегічних резервів;
• запаси США, особливо дистилятів і бензину, швидко скорочуються;
• експорт США сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс після початку війни;
• американська нафта й продукти спрямовуються до Азії, а також меншою мірою до Європи.

Китай, за оцінкою OIES, має здоровий рівень запасів, оскільки протягом попереднього року збільшував стратегічні сховища й накопичував нафту. Водночас імпорт сирої нафти Китаєм у квітні знизився переважно через падіння постачання з Близького Сходу.

Фінансовий ринок уже відреагував

Нафтовий шок швидко поширився на фінансові інструменти. Волатильність нафти досягла рекордних рівнів, а перекіс опціонів у бік call-опціонів різко зріс. Це означає, що інвестори або спекулюють на подальшому зростанні цін, або страхуються від такого сценарію.

• Dated Brent різко зростав відносно ф’ючерсного Brent, перш ніж знизитися;
• ринок сирої нафти увійшов у сильну backwardation, коли ближчі постачання дорожчі за майбутні;
• екстремальна волатильність вплинула на ліквідність і позиціонування на ключових ринках;
• у бенчмарках Перської затоки зафіксовано різке падіння ліквідності та позицій.

Окремий ризик — юридичні й технічні проблеми з постачанням, а також потенційна зміна визначення регіональних бенчмарків через порушення роботи Перської затоки.

США менш залежні від Ормузу, але не ізольовані від наслідків

Пряма залежність США від імпорту через Ормузьку протоку обмежена. Американський ринок підтримують власний видобуток і більший імпорт із Канади. Проте це не означає повного захисту від шоку.

• американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс;
• запаси США швидко знижуються;
• бензин і дизельне пальне у США дорожчають;
• інфляційний тиск почав проявлятися у березні.

Це показує межі концепції енергетичного домінування США: навіть великий виробник не може повністю ізолювати внутрішній ринок від глобального дефіциту, якщо американські ресурси витягуються попитом Азії та Європи.

Попит на нафту вже переглядають униз

Глобальні прогнози попиту вже змінюються. У звіті зазначено, що зростання світового попиту на нафту переглянуто вниз майже на 0,5 млн барелів на добу. Частина прогнозів навіть допускає скорочення нафтового попиту у 2026 році.

• ціновий ефект змушує споживачів зменшувати використання пального;
• ефект доходів обмежує купівельну спроможність економік і домогосподарств;
• політичні заходи можуть включати обмеження споживання або раціонування;
• довгостроковий вплив на попит залишається відкритим питанням.

Ціновий прогноз: усе залежить від відновлення руху через Ормуз

Базове припущення прогнозу OIES — поступове відновлення потоків через Ормузьку протоку у травні 2026 року. Водночас баланс ризиків залишається двостороннім: ціни можуть як знижуватися за умови стабілізації постачання, так і зростати, якщо перебої триватимуть.

• ризик зростання цін зберігається через геополітику, дефіцит постачання та тонкі запаси;
• ризик зниження цін пов’язаний із падінням попиту та поступовим відновленням потоків;
• ринок залишається залежним від фізичного постачання, а не лише від фінансових очікувань;
• ціна стає головним механізмом балансування, якщо шок триватиме.

Для Європи це означає посилення конкуренції за нафтопродукти, насамперед за дистиляти. Навіть якщо основний удар припав на Азію, скорочення глобальних потоків і переорієнтація американського експорту можуть підвищити вартість імпорту для європейських трейдерів і кінцевих споживачів.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Oxford Institute for Energy Studies, Strait of Hormuz Oil Shock: Features and Implications.