Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що сукупні втрати постачання нафти з близькосхідних виробників перевищили 1,3 млрд барелів. Потоки через Ормузьку протоку впали з приблизно 20 млн барелів на добу до середніх 2,7 млн барелів на добу в березні, квітні та травні.

Запаси, альтернативні маршрути й гнучкість НПЗ пом’якшили наслідки кризи

У коментарі від 22 червня 2026 року IEA зазначила, що майже закриття Ормузької протоки стало найбільшим порушенням постачання в історії глобальних енергетичних ринків. Воно зачепило не лише сиру нафту, а й нафтохімічну сировину, LPG, дизельне пальне та авіапальне.

У квітні міжнародний бенчмарк North Sea Dated досяг рекордних $144 за барель, тобто більш ніж удвічі перевищив довоєнні рівні. Ще сильніше, за оцінкою IEA, зросли ціни на дизель і авіапальне.

IEA виділила три ключові механізми адаптації. Перший — рекордне скорочення запасів: у середньому глобальні нафтові запаси зменшувалися на 3,8 млн барелів на добу від початку конфлікту. Другий — альтернативні маршрути для частини виробників Перської затоки та збільшення експорту з інших регіонів, насамперед зі США. Третій — швидке переналаштування глобальної переробки для компенсації втрат не лише сирої нафти, а й готових нафтопродуктів.

IEA повідомляє, що країни-члени агентства погодили найбільше в історії вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів. У травні ця колективна дія додавала на ринок 2,5 млн барелів на добу.

Для Європи важливим є блок про авіапальне: регіон отримував більшість імпорту авіапального з Близького Сходу, а попит улітку зростає до 1,8 млн барелів на добу. IEA зазначає, що європейські НПЗ підвищили вихід авіапального до рекордного рівня.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

Закриття Ормузької протоки після спільної атаки США та Ізраїлю по Ірану стало одним із найпомітніших проявів глобальної фрагментації. Ця подія спричинила найбільший шок для постачання нафти з часів Другої світової війни, посиливши ризики вищої інфляції та слабшого економічного зростання у світі.

Нафта знову стала головним каналом передачі геополітичного ризику в економіку

Закриття Ормузької протоки показало, що конфлікти на Близькому Сході вже не можна розглядати як ізольовані епізоди. Вони дедалі більше вписуються у ширший процес розпаду моделі безшовної глобалізації, коли світова торгівля, енергетичні маршрути й доступ до критичних ресурсів вважалися стабільними та передбачуваними.

Каталізатором нафтового шоку стала спільна атака США та Ізраїлю по Ірану. Наслідком стало закриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового нафтового ринку. Саме через такі вузькі логістичні точки геополітична криза швидко переходить із військово-політичної площини у площину цін, інфляції, витрат бізнесу та очікувань інвесторів.

Чому цей шок порівнюють із 1990 і 2022 роками

Пряма паралель із двома попередніми періодами, коли конфлікти спричиняли різкі енергетичні потрясіння:

• 1990 рік — перша війна в Перській затоці, яка викликала шок на енергетичних ринках і тиск на світову економіку.
• 2022 рік — повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке стало чинником різкого перегляду енергетичних потоків, цінових очікувань і політики енергетичної безпеки.
• 2026 рік — закриття Ормузької протоки, яке у вихідному матеріалі названо найбільшим шоком для постачання нафти з часів Другої світової війни.

Нафта зберігає роль стратегічного ресурсу, через який військові рішення та політичні прорахунки швидко впливають на фінансові ринки, споживчі ціни й перспективи економічного зростання.

Фрагментація замість глобалізації: що змінилося для енергетичних ринків

Після пандемії COVID-19 світова економіка поступово відходить від моделі, де головним критерієм була ефективність і мінімізація витрат. На перший план вийшли стійкість ланцюгів постачання, контроль над критичними ресурсами та енергетична незалежність.

Кілька рішень, які демонструють цей розворот:

• США перебудовують торговельну політику з метою повернення ланцюгів постачання всередину країни.
• Європейські політики погодилися подвоїти або потроїти витрати на оборону та інфраструктуру як частку валового внутрішнього продукту ВВП.
• Китай зробив незалежність у природних ресурсах та енергетиці однією з головних цілей, водночас зберігаючи частку у світовому експорті та розширюючи вплив у країнах Глобального Півдня.

Для нафтового ринку це означає, що логістика, доступ до сировини, контроль над морськими маршрутами та здатність держав швидко реагувати на кризи стають не менш важливими, ніж класичний баланс попиту й пропозиції.

Ринки вже відреагували на нову реальність

Фрагментація світової економіки вже відображається у динаміці активів. Кілька показових індикаторів:

• Європейські оборонні акції подвоїлися у 2025 році. Це відображає очікування зростання витрат на безпеку, оборону та інфраструктуру.
• Глобальні акції, пов’язані з природними ресурсами, зросли майже на 30% за той самий період. Ринок закладає в ціни вищу стратегічну цінність сировини.
• Акції ринків, що розвиваються, випередили акції розвинених ринків на 11% торік. Це свідчить про переоцінку ролі регіонів, пов’язаних із ресурсами, виробництвом і новими потоками капіталу.
• Золото зросло приблизно на 130% за останні три роки. Його роль як захисного активу посилилася на тлі геополітичних ризиків і дефіцитів державних бюджетів.

Ці цифри показують: інвестори вже не розглядають геополітику як тимчасовий шум. Вона перетворилася на постійний фактор оцінки ризику, особливо для секторів, пов’язаних із нафтою, природними ресурсами, обороною та критичною інфраструктурою.

Два критичні вузли ризику: нафта і напівпровідники

Геополітична турбулентність може й надалі бити по двох ключових ресурсних і технологічних основах світової економіки — нафті та напівпровідниках. До цього переліку також віднесено рідкісноземельні метали, які є пов’язаною критичною вразливістю.

Для ринку нафти ризик полягає не лише у фізичному скороченні постачання. Не менш важливими є очікування: трейдери, споживачі, уряди та інвестори закладають у ціни можливість нових перебоїв, подорожчання логістики, страхування, фрахту й формування додаткових запасів.

Саме тому навіть рух конфлікту до деескалації не знімає наслідків для економіки повністю. Порушення тривало достатньо довго, аби спричинити вищу інфляцію та нижче зростання у світі.

Що це означає для Європи

Європа опинилася в центрі одразу кількох структурних процесів. З одного боку, вона змушена збільшувати оборонні та інфраструктурні витрати. З іншого — європейський ринок залишається чутливим до зовнішніх енергетичних шоків, особливо коли вони стосуються морських маршрутів, постачання нафти й глобальних цінових орієнтирів.

Підвищення витрат на оборону та інфраструктуру як частки ВВП означає, що державні бюджети поступово переорієнтовуються на безпеку. Для енергетичного ринку це створює нову рамку: ціна пального дедалі більше залежить не лише від котирувань нафти, а й від здатності держав забезпечити логістику, запаси, інфраструктуру та стійкість постачання.

Висновок

Закриття Ормузької протоки стало не просто черговою кризою на Близькому Сході. Воно показало, що нафта залишається одним із головних індикаторів глобальної безпеки. У фрагментованому світі будь-яке загострення навколо ключових маршрутів постачання здатне швидко перетворитися на інфляційний шок, тиск на економічне зростання та переоцінку ризиків на фінансових ринках.

Для споживачів пального це означає, що майбутні ціни дедалі частіше формуватимуться не лише балансом попиту й пропозиції, а й премією за ризик: геополітику, безпеку маршрутів, доступ до ресурсів і здатність держав діяти в умовах енергетичної нестабільності.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Mid-Year Outlook 2026.

Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило 15 млн барелів на добу сирої нафти з Перської затоки та 3,3 млн барелів на добу нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про це йдеться у звіті OIES (Оксфордський інститут енергетичних досліджень).

Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії

Ормузька протока стала центром найбільшого ризику для нафтового ринку. За оцінкою Oxford Institute for Energy Studies, у 2025 році через неї експортували 15 млн барелів на добу сирої нафти з Перської затоки, що дорівнювало 35% світового експорту. Також регіон був ключовим експортером нафтопродуктів: 3,3 млн барелів на добу, або 13% світового експорту.

• Найбільше вразлива Азія: нафта Перської затоки є базовою сировиною для азійських НПЗ.
• Ризик ширший за нафту: Азія імпортує важливі продукти, зокрема LPG і нафту для нафтохімії.
• Ефект глобальний: взаємопов’язаність ринків переносить наслідки шоку на інші регіони, включно з Європою.

Від транспортного шоку до падіння видобутку

Ключова особливість кризи — масштаб втрати потоків. У звіті зазначено, що рух через Ормузьку протоку був майже повністю перерваний, а невизначеність щодо майбутнього режиму роботи протоки залишається високою.

Те, що починалося як шок постачання, швидко стало виробничим шоком. У квітні 2026 року оцінена втрата видобутку сирої нафти й рідких вуглеводнів становила близько 13 млн барелів на добу, або приблизно 13% світового нафтового постачання.

• відновлення до довоєнних рівнів може зайняти тривалий час;
• повернення до попередніх обсягів до кінця року може бути неможливим для частини виробників;
• швидкість відновлення залежить від того, чи відновляться потоки через Ормузьку протоку.

Шок нафтопродуктів: дизель, бензин і LPG під тиском

Криза не обмежується сирою нафтою. Oxford Institute for Energy Studies окремо наголошує на шоку нафтопродуктів. Його формують пошкодження нафтопереробних активів у країнах GCC, атаки на російські НПЗ, скорочення завантаження заводів через дефіцит сировини, її високу вартість, зміну якості нафти та зростання фрахтових ставок.

• НПЗ скорочують переробку через брак сирої нафти та дорожчу логістику.
• Конкуренція за нафтопродукти посилюється, особливо за дистиляти.
• Частина країн обмежує експорт через заборони або податкові заходи.
• Маржа переробки стала рекордною й волатильною, що посилює ризики для ринку пального.

Для країн споживачів це означає, що дефіцит може проявлятися не лише у ціні нафти Brent, а й у вартості дизельного пального, бензину, авіаційного пального, LPG і сировини для нафтохімії.

Запаси не можуть повністю погасити удар

Одна з найнебезпечніших рис цієї кризи — слабкість буферів. Вільні виробничі потужності як інструмент компенсації недоступні, бо вони розташовані в тому ж регіоні, де виникло порушення. Комерційні запаси та стратегічні резерви OECD є малими порівняно з масштабом шоку.

• комерційні запаси OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) почали знижуватися попри вивільнення стратегічних резервів;
• запаси США, особливо дистилятів і бензину, швидко скорочуються;
• експорт США сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс після початку війни;
• американська нафта й продукти спрямовуються до Азії, а також меншою мірою до Європи.

Китай, за оцінкою OIES, має здоровий рівень запасів, оскільки протягом попереднього року збільшував стратегічні сховища й накопичував нафту. Водночас імпорт сирої нафти Китаєм у квітні знизився переважно через падіння постачання з Близького Сходу.

Фінансовий ринок уже відреагував

Нафтовий шок швидко поширився на фінансові інструменти. Волатильність нафти досягла рекордних рівнів, а перекіс опціонів у бік call-опціонів різко зріс. Це означає, що інвестори або спекулюють на подальшому зростанні цін, або страхуються від такого сценарію.

• Dated Brent різко зростав відносно ф’ючерсного Brent, перш ніж знизитися;
• ринок сирої нафти увійшов у сильну backwardation, коли ближчі постачання дорожчі за майбутні;
• екстремальна волатильність вплинула на ліквідність і позиціонування на ключових ринках;
• у бенчмарках Перської затоки зафіксовано різке падіння ліквідності та позицій.

Окремий ризик — юридичні й технічні проблеми з постачанням, а також потенційна зміна визначення регіональних бенчмарків через порушення роботи Перської затоки.

США менш залежні від Ормузу, але не ізольовані від наслідків

Пряма залежність США від імпорту через Ормузьку протоку обмежена. Американський ринок підтримують власний видобуток і більший імпорт із Канади. Проте це не означає повного захисту від шоку.

• американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс;
• запаси США швидко знижуються;
• бензин і дизельне пальне у США дорожчають;
• інфляційний тиск почав проявлятися у березні.

Це показує межі концепції енергетичного домінування США: навіть великий виробник не може повністю ізолювати внутрішній ринок від глобального дефіциту, якщо американські ресурси витягуються попитом Азії та Європи.

Попит на нафту вже переглядають униз

Глобальні прогнози попиту вже змінюються. У звіті зазначено, що зростання світового попиту на нафту переглянуто вниз майже на 0,5 млн барелів на добу. Частина прогнозів навіть допускає скорочення нафтового попиту у 2026 році.

• ціновий ефект змушує споживачів зменшувати використання пального;
• ефект доходів обмежує купівельну спроможність економік і домогосподарств;
• політичні заходи можуть включати обмеження споживання або раціонування;
• довгостроковий вплив на попит залишається відкритим питанням.

Ціновий прогноз: усе залежить від відновлення руху через Ормуз

Базове припущення прогнозу OIES — поступове відновлення потоків через Ормузьку протоку у травні 2026 року. Водночас баланс ризиків залишається двостороннім: ціни можуть як знижуватися за умови стабілізації постачання, так і зростати, якщо перебої триватимуть.

• ризик зростання цін зберігається через геополітику, дефіцит постачання та тонкі запаси;
• ризик зниження цін пов’язаний із падінням попиту та поступовим відновленням потоків;
• ринок залишається залежним від фізичного постачання, а не лише від фінансових очікувань;
• ціна стає головним механізмом балансування, якщо шок триватиме.

Для Європи це означає посилення конкуренції за нафтопродукти, насамперед за дистиляти. Навіть якщо основний удар припав на Азію, скорочення глобальних потоків і переорієнтація американського експорту можуть підвищити вартість імпорту для європейських трейдерів і кінцевих споживачів.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Oxford Institute for Energy Studies, Strait of Hormuz Oil Shock: Features and Implications.