Угорська компанія MOL веде перемовини про купівлю 11,3% акцій єдиного сербського нафтопереробного заводу NIS у російських структур на тлі дії санкцій США, зупинки банківських операцій і припинення постачання нафти трубопроводом JANAF, що обмежує роботу НПЗ орієнтовно до 25 листопада без нового ресурсу.

Санкції, угода MOL та ризики для сербського НПЗ NIS

• Угода MOL–NIS
  • Планується продаж 11,3% акцій єдиного сербського НПЗ Naftna Industrija Srbije (NIS) угорській компанії MOL.
  • Чинні власники контрольного пакета – російські структури Gazprom Neft та афілійовані компанії.
  • Сербська держава володіє ще 29,9% акцій NIS.
  • Перемовини щодо угоди мають відбутися цього тижня в Будапешті за участю російської делегації.
  • Паралельно тривають перемовини з ОАЕ як альтернативним потенційним інвестором.
  • Висновок: продаж 11,3% акцій третій стороні є інструментом зменшення прямого контролю російських компаній над НПЗ і потенційного послаблення санкційного тиску.
• Санкційний режим США та ліцензія OFAC
  • США кілька разів надавали звільнення від санкцій для NIS після санкцій проти нафтогазового сектору росії, запроваджених у січні цього року.
  • Остання відстрочка дії санкцій завершилася 8 жовтня, після чого санкції щодо НПЗ набули чинності.
  • Російські власники NIS подали заявку до U.S. Office of Foreign Assets Control (OFAC) на продовження ліцензії на роботу НПЗ.
  • Обґрунтуванням звернення є переговори про передачу контролю над підприємством третій стороні.
  • Висновок: санкційний тиск США прямо стимулює зміну структури власності NIS, створюючи вікно можливостей для входу таких гравців, як MOL або інвестор з ОАЕ.
• Фінансові та логістичні обмеження
  • Після завершення звільнення від санкцій 8 жовтня банки припинили обробляти платежі, пов’язані з NIS.
  • Хорватський трубопровід JANAF зупинив постачання сирої нафти до НПЗ.
  • З 2022 року трубопровід JANAF був основним каналом постачання російської та казахстанської нафти до Сербії.
  • Висновок: санкції трансформувалися з політичного інструменту у практичне обмеження – від фінансових операцій до фізичного постачання сировини.
• Часовий горизонт ризиків для роботи НПЗ
  • Без нового постачання сирої нафти NIS зможе працювати лише до 25 листопада, за оцінками сербських посадовців.
  • Фактичний період від припинення звільнення від санкцій (8 жовтня) до граничної дати роботи НПЗ (25 листопада) становить приблизно 1,5 місяці.
  • За цей час необхідно:
    • або домовитися про продовження ліцензії OFAC,
    • або завершити ключові домовленості щодо передачі частки в НПЗ третій стороні, такій як MOL чи інший інвестор.
  • Висновок: часовий фактор робить будь-яке рішення – як санкційне, так і корпоративне – критично терміновим.
• Політичний вимір та довіра до MOL
  • За даними сербського журналу NIN, російські власники «довіряють» угорській MOL та прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану.
  • Це політичне тло може полегшити передачу частки в NIS саме угорській компанії.
  • Водночас триваючі паралельні перемовини з ОАЕ свідчать про пошук Сербією альтернатив і спробу диверсифікації впливу.
  • Висновок: вибір між MOL та інвестором з ОАЕ може відобразити баланс між традиційними зв’язками з угорською стороною та прагненням Сербії до ширшої зовнішньополітичної маневреності.

Структура власності NIS: від російського контролю до участі MOL?

Naftna Industrija Srbije (NIS) є єдиним нафтопереробним заводом Сербії, що надає йому критичне значення для енергетичної безпеки країни. Контрольний пакет належить російським компаніям Gazprom Neft та афілійованим структурам, тоді як сербська держава володіє 29,9% акцій.

За повідомленнями видання NIN, планується, що угорська компанія MOL придбає 11,3% акцій у російських власників. Таке часткове перерозподілення капіталу:

• зменшує прямий російський контроль над НПЗ;
• створює підґрунтя для пом’якшення санкційного режиму;
• відкриває шлях до глибшої інтеграції сербського НПЗ у регіональний ринок за участю європейського гравця.

Факт довіри російської сторони до MOL та Віктора Орбана, згаданий у сербських ЗМІ, пояснює, чому саме угорська компанія розглядається як потенційний партнер у цій угоді.

Санкції США та роль OFAC: ліцензії, відстрочки та нова реальність

Після запровадження санкцій проти нафтогазового сектору росії у січні поточного року НПЗ NIS отримував кілька тимчасових звільнень від обмежень зі сторони США. Це дозволяло підприємству продовжувати роботу, попри загальну санкційну політику.

Ситуація різко змінилася після 8 жовтня, коли дія останньої відстрочки завершилася й санкції щодо російського НПЗ у Сербії повністю набули чинності. У відповідь на це:

• російські власники звернулися до OFAC із запитом на продовження ліцензії для роботи НПЗ,
• аргументом у зверненні стали переговори про передачу контролю над об’єктом третій стороні.

Міністерка енергетики Сербії Дубравка Дедович Ханданович поінформувала про подання заявки до OFAC, зазначивши, що воно базується саме на переговорах щодо зміни контролю над NIS. Вона зробила це через соціальну мережу Instagram, підкресливши офіційний характер процесу.

Логіка розвитку подій:

• санкції США стали безпосереднім стимулируючим чинником для пошуку нового інвестора;
• сам факт переговорів про вхід MOL або іншого партнера використовується як аргумент для продовження ліцензії;
• без цього часовий горизонт роботи НПЗ обмежується кількома тижнями.

Фінанси та постачання: банківський блок і зупинка JANAF

Після завершення дії останньої відстрочки 8 жовтня санкції проявилися не лише як політичне рішення, а як ланцюг конкретних обмежень:

• банківські установи припинили обробку платежів, пов’язаних із NIS;
• хорватський трубопровід JANAF зупинив постачання сирої нафти до сербського НПЗ;
• канал JANAF, який із 2022 року був основною артерією постачання російської та казахстанської нафти до Сербії, фактично вийшов із гри.

Таким чином, санкційний режим поєднав у собі фінансовий блок (платежі) та логістичний блок (фізичне постачання сировини). Це посилює вразливість NIS і підвищує ціну помилки в переговорах як із новими інвесторами, так і з регуляторами США.

Дедлайн 25 листопада: вікно для угоди MOL та інших гравців

Сербські посадовці попереджають: без нового постачання сирої нафти НПЗ NIS зможе працювати лише до 25 листопада. Це створює чіткий часовий коридор, у межах якого мають бути ухвалені ключові рішення.

• Від 8 жовтня до 25 листопада – орієнтовно 1,5 місяці на перегляд структури власності та погодження санкційних винятків.
• Наявність переговорів із двома потенційними партнерами – MOL та представниками з ОАЕ – створює конкуренцію сценаріїв.
• Однак відсутність постачання через JANAF і банківський блок суттєво зменшують простір для затримок і зволікання.

Практичний висновок: кожен день затримки переговорів або рішень OFAC автоматично скорочує період стабільної роботи НПЗ, наближаючи ринок пального Сербії до потенційного дефіциту.

Регіональний контекст

Сербський журнал NIN зазначає, що російські структури, які контролюють NIS, «довіряють» угорській MOL та прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану. Це додає угоді політичного виміру:

• Участь MOL може бути сприйнята як компроміс між збереженням зв’язків із російськими компаніями та необхідністю зменшити їх формальний контроль над НПЗ через санкції.
• Паралельні перемовини з ОАЕ свідчать про те, що Сербія не обмежується одним партнером і прагне зберегти опції для маневру.
• Будь-який із варіантів – вхід MOL або інвестора з ОАЕ – вплине не лише на структуру власності NIS, а й на конфігурацію енергетичних потоків у регіоні.

Отже, йдеться не лише про частку в 11,3% акцій НПЗ, а про ширший геоенергетичний баланс, де перетинаються інтереси росії, ЄС, США та середньосхідних інвесторів.

Висновки для Сербії

• Санкції США проти російського нафтогазового сектору, запроваджені у січні, через систему тимчасових відстрочок і ліцензій врешті призвели до реального обмеження роботи єдиного НПЗ Сербії.
• Після завершення звільнення від санкцій 8 жовтня і до дедлайну 25 листопада NIS фактично працює в режимі відліку часу.
• Запит до OFAC на продовження ліцензії та переговори про продаж 11,3% акцій третій стороні – це дві частини одного пакета рішень, спрямованих на збереження роботи НПЗ.
• Участь MOL або інвестора з ОАЕ може змінити баланс впливу в сербському нафтопереробному секторі, частково зменшуючи домінуючу роль російських компаній.
• Зупинка постачання через JANAF і блокування банківських операцій демонструють, що енергетична інфраструктура та фінсовий сектор однаково критичні для стабільності постачання нафтопродуктів.

Майбутнє сербського НПЗ NIS у короткостроковій перспективі визначатиметься не лише ринковою доцільністю, а й швидкістю політичних і санкційних рішень, а також тим, хто саме – MOL чи інший інвестор – стане новим партнером у структурі власності підприємства.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Новини енергетики: ключові події та тренди станом на 28 лютого 2025 р, п’ятниця, 28 лютого 2025 року, 17:13 (GMT+2)

Після вкрай обмежених торгів протягом більшої частини середини лютого ціни на нафту зазнають найбільшого тижневого падіння за останні три тижні, а потенційне відновлення іракського експорту з Джейхану та дипломатичні зусилля Трампа на російсько-українському напрямку схиляють настрої до ведмежого настрою. Одночасно президент США також заявив про скорочення поставок з Венесуели, але з урахуванням того, що ф’ючерси на нафту марки Brent на ICE впали до 73 доларів за барель, нафтові ринки, схоже, недооцінюють будь-які потенційні короткострокові перебої в постачанні.

Трамп скасує відмову Chevron від венесуельського проекту.

Президент США Дональд Трамп оголосив, що скасує з 1 березня 2022 року звільнення від санкцій щодо Венесуели, даючи американській компанії Chevron (NYSE:CVX) шестимісячний період для згортання діяльності в країні, на яку припадало 10% її видобутку в минулому році.

Зміна політики BP означає «повернення до нафти».

У свій довгоочікуваний День інвестора британська нафтова компанія BP (NYSE:BP) пообіцяла збільшити щорічні витрати на нафту і газ до 10 мільярдів доларів, скоротити інвестиції у відновлювані джерела енергії з 5 мільярдів доларів до 1,5-2 мільярдів доларів на рік і здійснити продажі на суму 20 мільярдів доларів до 2027 року.

Великі компанії консолідують малайзійські активи з видобутку нафти.

Італійська нафтова компанія ENI (BIT:ENI) та малайзійська державна нафтова компанія Petronas домовились про створення спільного підприємства, яке об’єднає деякі з їхніх видобувних активів у Малайзії та Індонезії, при цьому нова структура буде володіти близько 3 млрд. бнэ запасів.

Індонезія заарештувала топ-менеджерів нафтової галузі.

Індонезія заарештувала чотирьох топ-менеджерів державної нафтової компанії Pertamina за підозрою в корупції при імпорті нафти та нафтопродуктів, а генеральний прокурор країни заявив, що ймовірні правопорушення в період з 2018 по 2023 рік коштували країні близько $12 млрд.

Китай розширює свою присутність в нафтовому секторі Алжиру.

Алжирська державна енергетична компанія Sonatrach та китайська державна компанія Sinopec (SHA:600028) підписали договір про розвідку родовища Хассі Беркане вартістю 850 мільйонів доларів США ще до того, як американські нафтові компанії Chevron та ExxonMobil отримали відповідні блоки.

США скасували санкції проти сербського нафтопереробного заводу.

США призупинили на 30 днів санкції проти сербської національної нафтової компанії NIS, мажоритарним акціонером якої є російські компанії і яка забезпечує паливом всю територію Сербії, оскільки найбільший акціонер «Газпром нафта» цього тижня передав 5% акцій «Газпрому».

Японія купує більше еміратського LNG.

ADNOC, національна нафтова компанія ОАЕ, підписала 15-річну угоду про постачання з одним з найбільших японських покупців газу Osaka Gas (TYO:9532) на поставку до 0,8 млн тонн СПГ на рік, починаючи з 2028 року, що стало четвертою угодою про продаж для проекту Ruwais LNG.

Росія прагне побудувати перший нафтопереробний завод у М’янмі.

Росія і М’янма домовилися про будівництво нафтопереробного заводу в південноазіатській країні, яка наразі не має нафтопереробних потужностей, обравши для цього спеціальну економічну зону Давей з подальшими планами побудувати там порт і вугільну теплоелектростанцію.

МАГАТЕ бачить зростання запасів іранського урану.

За даними МАГАТЕ, запаси збагаченого урану в Тегерані зросли більш ніж на 50% за останні три місяці до 839 200 кг, оскільки Іран готується до санкцій Трампа, що пов’язано з нібито семиразовим збільшенням обсягів збагачення з грудня.

Petrobras повідомляє про рідкісні квартальні збитки.

Бразильська національна нафтова компанія Petrobras (NYSE:PBR) здивувала нафтові ринки рекордним чистим збитком у розмірі $2,9 млрд у 4 кварталі 2024 року, назвавши девальвацію валюти основним фактором одноразового падіння, оскільки бразильський реал був найгіршою основною валютою минулого року.

Ірак відновить експорту нафти

Уряд Іраку має намір оголосити про відновлення експорту нафти з сепаратистського регіону Курдистан найближчими днями, спочатку зі 185 000 барелів на добу, які буде продавати державна нафтова компанія SOMO, і поступово збільшувати обсяги з плином часу.

За матеріалами: WEEKLY REPORT

Розничный бренд GAZPROM признан лучшим в Боснии и Герцеговине и Сербии.

В Сербии бренд под управлением дочерней структуры «Газпрома» – компании NIS – получил звание «Лучший региональный проект» по версии Сербской ассоциации менеджеров, сообщает Нефть России. Также титулом «Лучший бренд региона» сеть премиальных АЗС GAZPROM наградило Агентство по выбору лучшего менеджера Боснии и Герцеговины.

В настоящее время сеть GAZPROM на Балканах, а именно в Боснии и Герцеговине, Болгарии, Сербии и Румынии, насчитывает 61 станцию.

«В будущем мы планируем продолжить развитие премиальной сети GAZPROM – до конца 2015 года объём инвестиций в этот проект составит более 100 млн евро», – сообщил заместитель генерального директора «Газпром нефти» по управлению иностранными активами, гендиректор NIS Кирилл Кравченко.

Компания «Нефтяная индустрия Сербии» (NIS), являющаяся дочерней структурой «Газпром нефти», намерена вложить в следующем году1,5 млрд евро в развитие двух сербских нефтеперерабатывающих заводов.

Об этом, как сообщает агентство Прайм, заявил министр энергетики РФ Александр Новак, пребывая в пятницу с визитом в Белграде. «Сегодня мы обсуждали новые проекты, которые будут реализованы компанией NIS. Речь идет о начале реконструкции в 2014 году нефтеперерабатывающего завода «Нови-Сад». Фактически там будет реализован проект по производству масел. Второе направление – это увеличение глубины переработки на нефтеперерабатывающем заводе «Панчево». Общий объем инвестиций в эти проекты составит около 1,5 млрд евро в ближайший год», – сообщил российский министр.

Подводя итоги 12-го заседания межправительственного российско-сербского комитета по торговле, экономическому и научно-техническому сотрудничеству, он выразил удовлетворённость ходом реализации проекта «Южный поток» на территории Сербии. Торжественная церемония начала строительства газопровода состоялась 24 ноября.

«Российская и сербская сторона выполняют в полном объеме те обязательства, которые взяли на себя в рамках подписанного ранее межправительственного соглашения по реализации этого проекта», – отметил Новак.

Полиция Сербии в среду задержала сотрудников сербской дочерней компании «Газпром нефти» NIS по подозрению в махинациях на нефтеперерабатывающем заводе (НПЗ) в городе Панчево.

По данным ИТАР-ТАСС, в российском консульстве в Белграде пока не комментируют данную информацию. Сообщается, что сербская полиция  арестовала менеджмент НПЗ: российского гражданина Виктора Славина, директора блока «Переработка» компании NIS, а также иностранного гражданина Джаджита Сингха, занимающего пост руководителя дирекции по стратегии и инвестициям. Кроме того, были задержаны два совладельца сербского отделения австрийской инженерно-строительной компании BMR Group, граждане Сербии Александр Деспотович и Драгиша Деспотович. Четвёрка подозревается в даче и получении взяток при проведении тендеров в рамках предприятия в Панчево.

«В рамках систематической работы по противодействию коррупции в компании совместно с МВД Сербии ведется проверка ряда проектов на предмет возможных нарушений корпоративных закупочных процедур на сербском рынке с участием локальных подрядных организаций. По результатам проверки в случае обнаружения нарушений будут приняты соответствующие меры», – сообщили в пресс-службе NIS.

Сербская компания NIS, являющаяся дочерней структурой «Газпром нефти», планирует наладить экспорт биодизеля, произведенного на НПЗ в Панчево, в страны ЕС.

В проект по производству биодизельного топлива хочет инвестировать 100 млн динаров ($ 1,168 млн), передает ИТАР-ТАСС. Все необходимые условия для производства дизеля с соответствующим содержанием биокомпенентов компания обещает обеспечить в течение двух месяцев.

Согласно мнению экспертов, производство биотоплива является довольно дорогостоящим процессом. В ЕС проекты возобновляемых источников энергии и биологического топлива стимулируются за счет льготного налогообложения и гарантий по реализации экологически чистой продукции

Справка:

NIS — одна из крупнейших вертикально интегрированных нефтегазовых компаний юго-восточной Европы. Основные акционеры — «Газпром нефть» (56,5%) и правительство Сербии. Компании принадлежит два НПЗ суммарной мощностью переработки 7,3 млн т нефти в год в городах Панчево и Нови Сад, а также сеть из 350 АЗС под брендом NIS Petrol и нефтебазы.