<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; nuclear energy</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/nuclear-energy/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Mar 2026 07:07:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[anti-profiteering]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust]]></category>
		<category><![CDATA[cost of living]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[боротьба зі спекуляцією]]></category>
		<category><![CDATA[вартість життя]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153757</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br />Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки. Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку. Антикризова стратегія: контроль за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетичні тренди Центральної та Східної Європи у 2026 році: баланс між безпекою, цінами та трансформацією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/153522/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/153522/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2026 09:14:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[electricity grid]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU regulation]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[електромережі]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ринок газу]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153522</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30067-Енергетика_300_на_300.png" alt="Енергетичні тренди Центральної та Східної Європи у 2026 році: баланс між безпекою, цінами та трансформацією"/><br />Початок 2026 року для країн Центральної та Східної Європи означає одночасний тиск кількох чинників: необхідність зміцнення енергетичної безпеки, стримування цін для домогосподарств і промисловості та рух до кліматичних цілей Європейського Союзу. Нафта й газ залишаються критично важливими у короткостроковій перспективі, Водночас ключовим вузьким місцем стають електромережі, а регуляторні рішення ЄС можуть істотно змінити ринки вже [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30067-Енергетика_300_на_300.png" alt="Енергетичні тренди Центральної та Східної Європи у 2026 році: баланс між безпекою, цінами та трансформацією"/><br /><p>Початок 2026 року для країн Центральної та Східної Європи означає одночасний тиск кількох чинників: необхідність зміцнення енергетичної безпеки, стримування цін для домогосподарств і промисловості та рух до кліматичних цілей Європейського Союзу. Нафта й газ залишаються критично важливими у короткостроковій перспективі, Водночас ключовим вузьким місцем стають електромережі, а регуляторні рішення ЄС можуть істотно змінити ринки вже у першій половині року.</p>
<h3>Ключові виклики та напрями</h3>
<ul>
<li><strong>Суперечливі пріоритети</strong>: енергетична безпека, доступність цін і декарбонізація потребують обережного регулювання, оскільки як надто швидкий, так і надто повільний перехід може мати довгострокові негативні наслідки.</li>
<li><strong>Зростання ролі електроенергії</strong>: розширення транскордонної торгівлі та зміна енергобалансу вимагають значних інвестицій у національні електромережі.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафти: стабільність цін на тлі профіциту</h3>
<p>Нафта й газ залишаються основою короткострокової енергетичної безпеки. За опитуванням <em>34 галузевих аналітиків</em>, проведеним Reuters, глобальне постачання нафти у 2026 році перевищуватиме попит. Середня ціна Brent прогнозується на рівні <strong>61,27 долара за барель</strong>.</p>
<blockquote><p>Утримання видобутку на стабільному рівні у першому кварталі 2026 року обмежує короткострокову волатильність і певною мірою підтримує ціни, але не змінює фундаментального профіциту постачання, – Бріджит Пейн, керівниця з енергетичного прогнозування Oxford Economics.</p></blockquote>
<p>Міжнародне енергетичне агентство (IEA) зазначає, що попит на нафту в Європі досяг піку у 2022 році й надалі знижуватиметься через падіння споживання бензину та дизпалива.</p>
<ul>
<li><strong>Дизпаливо</strong>: скорочення з 6,5 млн барелів на добу у 2024 році до 6,0 у 2028 році (середній темп падіння –2,0).</li>
<li><strong>Бензин</strong>: стагнація на рівні 2,6 млн барелів на добу з 2025 року.</li>
<li><strong>Загальний попит</strong>: зниження з 14,9 до 14,5 млн барелів на добу у 2024–2028 роках.</li>
</ul>
<p>IEA також прогнозує, що до 2030 року частина європейських НПЗ буде закрита або трансформована, а збереження роботи вимагатиме переходу до <em>біопереробки та низьковуглецевих палив</em>.</p>
<h3>Газ: волатильність із тенденцією до зниження</h3>
<p>Попит на природний газ у Європі загалом скорочується, хоча окремі країни демонструють відхилення. Наприклад, в Угорщині внутрішнє споживання газу у 2025 році зросло майже на <strong>9 відсотків</strong> у річному вимірі.</p>
<ul>
<li>Прогноз середньої ціни у 2026 році – <strong>9,81 долара за MMBtu</strong>.</li>
<li>Ціни залишатимуться волатильними, але нижчими за попередні піки завдяки потужним LNG-можливостям Європи.</li>
</ul>
<h3>Електромережі як вузьке місце трансформації</h3>
<p>IEA наголошує, що декарбонізація ЄС залежить від стабільності електроенергетичної системи. Ключовими чинниками є:</p>
<ul>
<li><strong>Модернізація електромереж</strong> як головний інфраструктурний виклик.</li>
<li>Розвиток систем зберігання енергії та реформування ринку.</li>
<li>Координація механізмів потужності на регіональному рівні для збереження доступних цін.</li>
</ul>
<p>Зменшення залежності від викопного палива знижує вплив цінових шоків, Водночас зростання частки погодозалежних ВДЕ створює нову мінливість. Проте аналіз IEA за 30 років показує, що погодні фактори мають менший вплив на ціни, ніж коливання вартості викопного палива.</p>
<h3>Відновлювана енергетика: прискорення у регіоні</h3>
<p>Сонячна та вітрова генерація стрімко зростає. Балтійські країни активніше інтегрують ВДЕ для заміщення дорогого імпорту викопного палива. Ember зазначає, що Центральна Європа у 2025 році розвивала сонячну генерацію швидше, ніж багато традиційних лідерів ЄС.</p>
<ul>
<li><strong>Угорщина</strong>: понад 40 відсотків електроенергії з сонця у червні 2025 року.</li>
<li><strong>Польща та Чехія</strong>: рекордні місячні обсяги сонячної генерації.</li>
</ul>
<h3>Атомна енергетика та водень</h3>
<p>Атомна енергетика зберігає вплив на енергобаланс. Країни регіону проявляють інтерес до <em>малих модульних реакторів</em>, а Польща підтвердила намір будувати велику АЕС. Водень у 2026 році залишатиметься нішевим через економічні та технічні бар’єри.</p>
<h3>Регуляторні рішення ЄС у 2026 році</h3>
<ul>
<li><strong>1 березня</strong>: подання національних планів диверсифікації від російських джерел.</li>
<li><strong>15 березня</strong>: фінальний перегляд стратегій виходу з російського газу.</li>
<li><strong>15 квітня</strong>: завершення аукціону Європейського водневого банку.</li>
<li><strong>Кінець квітня</strong>: запуск фінансування REPowerEU для транскордонних мереж.</li>
<li><strong>Червень</strong>: перегляд системи ETS2, що безпосередньо впливає на витрати домогосподарств на опалення.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: очікуваний профіцит на глобальному ринку та відносна стабільність цін створюють можливості для <em>диверсифікації джерел постачання</em>, Водночас логістична стійкість і сценарії на випадок блокади залишаються критичними.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: досвід ЄС із модернізації електромереж і регіональної координації підкреслює необхідність інвестицій, страхування ризиків і розосередження об’єктів енергетики.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження ролі викопного палива в Європі та волатильність газових цін можуть впливати на структуру цін, маржу й податкову політику в Україні через інтеграцію з європейськими ринками.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">International Energy Agency</a>, <a href="https://www.bruegel.org/">Bruegel</a>, <a href="https://ember-climate.org/" target="_blank">Ember</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30067-Енергетика_300_на_300.png" alt="Енергетичні тренди Центральної та Східної Європи у 2026 році: баланс між безпекою, цінами та трансформацією"/><br /><p>Початок 2026 року для країн Центральної та Східної Європи означає одночасний тиск кількох чинників: необхідність зміцнення енергетичної безпеки, стримування цін для домогосподарств і промисловості та рух до кліматичних цілей Європейського Союзу. Нафта й газ залишаються критично важливими у короткостроковій перспективі, Водночас ключовим вузьким місцем стають електромережі, а регуляторні рішення ЄС можуть істотно змінити ринки вже у першій половині року.</p>
<h3>Ключові виклики та напрями</h3>
<ul>
<li><strong>Суперечливі пріоритети</strong>: енергетична безпека, доступність цін і декарбонізація потребують обережного регулювання, оскільки як надто швидкий, так і надто повільний перехід може мати довгострокові негативні наслідки.</li>
<li><strong>Зростання ролі електроенергії</strong>: розширення транскордонної торгівлі та зміна енергобалансу вимагають значних інвестицій у національні електромережі.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафти: стабільність цін на тлі профіциту</h3>
<p>Нафта й газ залишаються основою короткострокової енергетичної безпеки. За опитуванням <em>34 галузевих аналітиків</em>, проведеним Reuters, глобальне постачання нафти у 2026 році перевищуватиме попит. Середня ціна Brent прогнозується на рівні <strong>61,27 долара за барель</strong>.</p>
<blockquote><p>Утримання видобутку на стабільному рівні у першому кварталі 2026 року обмежує короткострокову волатильність і певною мірою підтримує ціни, але не змінює фундаментального профіциту постачання, – Бріджит Пейн, керівниця з енергетичного прогнозування Oxford Economics.</p></blockquote>
<p>Міжнародне енергетичне агентство (IEA) зазначає, що попит на нафту в Європі досяг піку у 2022 році й надалі знижуватиметься через падіння споживання бензину та дизпалива.</p>
<ul>
<li><strong>Дизпаливо</strong>: скорочення з 6,5 млн барелів на добу у 2024 році до 6,0 у 2028 році (середній темп падіння –2,0).</li>
<li><strong>Бензин</strong>: стагнація на рівні 2,6 млн барелів на добу з 2025 року.</li>
<li><strong>Загальний попит</strong>: зниження з 14,9 до 14,5 млн барелів на добу у 2024–2028 роках.</li>
</ul>
<p>IEA також прогнозує, що до 2030 року частина європейських НПЗ буде закрита або трансформована, а збереження роботи вимагатиме переходу до <em>біопереробки та низьковуглецевих палив</em>.</p>
<h3>Газ: волатильність із тенденцією до зниження</h3>
<p>Попит на природний газ у Європі загалом скорочується, хоча окремі країни демонструють відхилення. Наприклад, в Угорщині внутрішнє споживання газу у 2025 році зросло майже на <strong>9 відсотків</strong> у річному вимірі.</p>
<ul>
<li>Прогноз середньої ціни у 2026 році – <strong>9,81 долара за MMBtu</strong>.</li>
<li>Ціни залишатимуться волатильними, але нижчими за попередні піки завдяки потужним LNG-можливостям Європи.</li>
</ul>
<h3>Електромережі як вузьке місце трансформації</h3>
<p>IEA наголошує, що декарбонізація ЄС залежить від стабільності електроенергетичної системи. Ключовими чинниками є:</p>
<ul>
<li><strong>Модернізація електромереж</strong> як головний інфраструктурний виклик.</li>
<li>Розвиток систем зберігання енергії та реформування ринку.</li>
<li>Координація механізмів потужності на регіональному рівні для збереження доступних цін.</li>
</ul>
<p>Зменшення залежності від викопного палива знижує вплив цінових шоків, Водночас зростання частки погодозалежних ВДЕ створює нову мінливість. Проте аналіз IEA за 30 років показує, що погодні фактори мають менший вплив на ціни, ніж коливання вартості викопного палива.</p>
<h3>Відновлювана енергетика: прискорення у регіоні</h3>
<p>Сонячна та вітрова генерація стрімко зростає. Балтійські країни активніше інтегрують ВДЕ для заміщення дорогого імпорту викопного палива. Ember зазначає, що Центральна Європа у 2025 році розвивала сонячну генерацію швидше, ніж багато традиційних лідерів ЄС.</p>
<ul>
<li><strong>Угорщина</strong>: понад 40 відсотків електроенергії з сонця у червні 2025 року.</li>
<li><strong>Польща та Чехія</strong>: рекордні місячні обсяги сонячної генерації.</li>
</ul>
<h3>Атомна енергетика та водень</h3>
<p>Атомна енергетика зберігає вплив на енергобаланс. Країни регіону проявляють інтерес до <em>малих модульних реакторів</em>, а Польща підтвердила намір будувати велику АЕС. Водень у 2026 році залишатиметься нішевим через економічні та технічні бар’єри.</p>
<h3>Регуляторні рішення ЄС у 2026 році</h3>
<ul>
<li><strong>1 березня</strong>: подання національних планів диверсифікації від російських джерел.</li>
<li><strong>15 березня</strong>: фінальний перегляд стратегій виходу з російського газу.</li>
<li><strong>15 квітня</strong>: завершення аукціону Європейського водневого банку.</li>
<li><strong>Кінець квітня</strong>: запуск фінансування REPowerEU для транскордонних мереж.</li>
<li><strong>Червень</strong>: перегляд системи ETS2, що безпосередньо впливає на витрати домогосподарств на опалення.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: очікуваний профіцит на глобальному ринку та відносна стабільність цін створюють можливості для <em>диверсифікації джерел постачання</em>, Водночас логістична стійкість і сценарії на випадок блокади залишаються критичними.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: досвід ЄС із модернізації електромереж і регіональної координації підкреслює необхідність інвестицій, страхування ризиків і розосередження об’єктів енергетики.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження ролі викопного палива в Європі та волатильність газових цін можуть впливати на структуру цін, маржу й податкову політику в Україні через інтеграцію з європейськими ринками.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">International Energy Agency</a>, <a href="https://www.bruegel.org/">Bruegel</a>, <a href="https://ember-climate.org/" target="_blank">Ember</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/153522/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія відкриває шлях приватному сектору в ядерній енергетиці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/14/indiya-vidkrivaye-shlyax-privatnomu-sektoru-v-yadernij-energetici/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/14/indiya-vidkrivaye-shlyax-privatnomu-sektoru-v-yadernij-energetici/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 14 Aug 2025 06:46:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична стратегія]]></category>
		<category><![CDATA[приватний сектор]]></category>
		<category><![CDATA[уран]]></category>
		<category><![CDATA[ядерна енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153107</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29837-Уран_238.jpg" alt="Індія відкриває шлях приватному сектору в ядерній енергетиці"/><br />Індія планує суттєво розширити участь приватного сектору у видобутку, переробці та імпорті урану, що може докорінно змінити національну ядерну енергетику та прискорити перехід країни до чистої енергії. Задекларована мета – підвищити ядерну потужність із нинішніх 9 ГВт до 100 ГВт до 2047 року, що покриє 5% зростаючих потреб країни в електроенергії. Розвиток ядерної енергетики Індії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29837-Уран_238.jpg" alt="Індія відкриває шлях приватному сектору в ядерній енергетиці"/><br /><p>Індія планує суттєво розширити участь приватного сектору у видобутку, переробці та імпорті урану, що може докорінно змінити національну ядерну енергетику та прискорити перехід країни до чистої енергії. Задекларована мета – підвищити ядерну потужність із нинішніх 9 ГВт до 100 ГВт до 2047 року, що покриє 5% зростаючих потреб країни в електроенергії.</p>
<h3>Розвиток ядерної енергетики Індії</h3>
<ul>
<li><strong>Демонополізація постачання урану</strong>: уряд розглядає можливість скасування державної монополії на закупівлю уранового палива для АЕС, дозволивши приватним компаніям видобувати, переробляти та імпортувати уран.</li>
<li><strong>Контроль за безпекою</strong>: попри відкриття ринку для приватного сектору, держава збереже контроль над <em>переробкою відпрацьованого ядерного палива</em> та управлінням плутонієвими відходами, як це прийнято у світовій практиці.</li>
<li><strong>Необхідні законодавчі зміни</strong>: для реалізації плану знадобиться внести зміни до п’яти окремих законів і нормативних актів, зокрема у сфері енергетики та іноземних інвестицій.</li>
<li><strong>Амбітні цілі</strong>: нині понад половину попиту на електроенергію Індія задовольняє за рахунок вугілля, однак до 2047 року планується встановити 100 ГВт ядерних потужностей.</li>
<li><strong>Бюджетна підтримка</strong>: у лютому федеральний бюджет визначив ядерну енергетику як ключовий елемент довгострокової енергетичної стратегії.</li>
<li><strong>Відкриття для іноземних інвестицій</strong>: планується дозволити іноземним компаніям володіти до 49% акцій індійських АЕС.</li>
<li><strong>Зміни у законодавстві про відповідальність</strong>: уряд розглядає скасування положення про необмежену відповідальність у законах про ядерну енергетику для залучення іноземних, особливо американських, компаній.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Розширення участі приватного та іноземного капіталу може суттєво прискорити будівництво нових АЕС і зменшити залежність від вугілля.</li>
<li>Контроль держави над критичними етапами ядерного циклу збереже національну безпеку та відповідність міжнародним нормам.</li>
<li>Скасування необмеженої відповідальності є ключовим кроком для залучення глобальних технологічних лідерів до індійського ринку.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Eyes-Private-Sector-for-Nuclear-Growth.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29837-Уран_238.jpg" alt="Індія відкриває шлях приватному сектору в ядерній енергетиці"/><br /><p>Індія планує суттєво розширити участь приватного сектору у видобутку, переробці та імпорті урану, що може докорінно змінити національну ядерну енергетику та прискорити перехід країни до чистої енергії. Задекларована мета – підвищити ядерну потужність із нинішніх 9 ГВт до 100 ГВт до 2047 року, що покриє 5% зростаючих потреб країни в електроенергії.</p>
<h3>Розвиток ядерної енергетики Індії</h3>
<ul>
<li><strong>Демонополізація постачання урану</strong>: уряд розглядає можливість скасування державної монополії на закупівлю уранового палива для АЕС, дозволивши приватним компаніям видобувати, переробляти та імпортувати уран.</li>
<li><strong>Контроль за безпекою</strong>: попри відкриття ринку для приватного сектору, держава збереже контроль над <em>переробкою відпрацьованого ядерного палива</em> та управлінням плутонієвими відходами, як це прийнято у світовій практиці.</li>
<li><strong>Необхідні законодавчі зміни</strong>: для реалізації плану знадобиться внести зміни до п’яти окремих законів і нормативних актів, зокрема у сфері енергетики та іноземних інвестицій.</li>
<li><strong>Амбітні цілі</strong>: нині понад половину попиту на електроенергію Індія задовольняє за рахунок вугілля, однак до 2047 року планується встановити 100 ГВт ядерних потужностей.</li>
<li><strong>Бюджетна підтримка</strong>: у лютому федеральний бюджет визначив ядерну енергетику як ключовий елемент довгострокової енергетичної стратегії.</li>
<li><strong>Відкриття для іноземних інвестицій</strong>: планується дозволити іноземним компаніям володіти до 49% акцій індійських АЕС.</li>
<li><strong>Зміни у законодавстві про відповідальність</strong>: уряд розглядає скасування положення про необмежену відповідальність у законах про ядерну енергетику для залучення іноземних, особливо американських, компаній.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Розширення участі приватного та іноземного капіталу може суттєво прискорити будівництво нових АЕС і зменшити залежність від вугілля.</li>
<li>Контроль держави над критичними етапами ядерного циклу збереже національну безпеку та відповідність міжнародним нормам.</li>
<li>Скасування необмеженої відповідальності є ключовим кроком для залучення глобальних технологічних лідерів до індійського ринку.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Eyes-Private-Sector-for-Nuclear-Growth.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/14/indiya-vidkrivaye-shlyax-privatnomu-sektoru-v-yadernij-energetici/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>NASA планує випередити росію та Китай у встановленні ядерного реактора на Місяці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/09/nasa-planuye-viperediti-rosiyu-ta-kitaj-u-vstanovlenni-yadernogo-reaktora-na-misyaci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/09/nasa-planuye-viperediti-rosiyu-ta-kitaj-u-vstanovlenni-yadernogo-reaktora-na-misyaci/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 09 Aug 2025 08:28:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[NASA]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[space exploration]]></category>
		<category><![CDATA[space race]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[космічна гонка]]></category>
		<category><![CDATA[Місяць]]></category>
		<category><![CDATA[освоєння космосу]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ядерна енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153051</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29796-NASA_logo.png" alt="NASA планує випередити росію та Китай у встановленні ядерного реактора на Місяці"/><br />NASA прискорює плани встановити ядерний реактор на Місяці до кінця цього десятиліття, щоб забезпечити цілодобове енергопостачання для майбутніх баз та здобути першість у новій «космічній гонці» з росією та Китаєм. Плани та передумови Ще у 2020 році NASA оголосило про намір побудувати базу та ядерну електростанцію на Місяці до 2026 року і запросило пропозиції від [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29796-NASA_logo.png" alt="NASA планує випередити росію та Китай у встановленні ядерного реактора на Місяці"/><br /><p>NASA прискорює плани встановити ядерний реактор на Місяці до кінця цього десятиліття, щоб забезпечити цілодобове енергопостачання для майбутніх баз та здобути першість у новій «космічній гонці» з росією та Китаєм.</p>
<h3>Плани та передумови</h3>
<ul>
<li>Ще у <strong>2020 році</strong> NASA оголосило про намір побудувати базу та ядерну електростанцію на Місяці до <strong>2026 року</strong> і запросило пропозиції від компаній, готових взятися за реалізацію проєкту.</li>
<li>Термін виконання проєкту сплив, але від ідеї не відмовилися — особливо після того, як росія та Китай кілька разів заявили про плани встановити ядерні реактори на Місяці.</li>
<li>Керівник «Роскосмосу» Юрій Борисов у березні <strong>2024 року</strong> заявив, що росія разом із Китаєм розглядає можливість доставки та монтажу енергоблока на поверхні Місяця у <em>2033–2035 роках</em>.</li>
</ul>
<h3>Геополітична конкуренція</h3>
<ul>
<li>росія та Китай працюють над спільною місячною програмою розвитку ядерної космічної енергетики.</li>
<li>NASA прагне випередити російсько-китайську ініціативу та встановити ядерний реактор на Місяці вже до <strong>2030 року</strong>.</li>
<li>В.о. адміністратора NASA та міністр транспорту США Шон Даффі цього тижня оголосив про прискорення планів щодо забезпечення майбутніх місячних баз ядерною енергією.</li>
</ul>
<h3>Цитати та заяви</h3>
<blockquote><p>«Ми змагаємося за Місяць, змагаємося з Китаєм за Місяць», — зазначив Шон Даффі на пресконференції цього тижня.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щоб мати базу на Місяці, нам потрібна енергія».</p></blockquote>
<h3>Перспективи та виклики</h3>
<ul>
<li>Питання залишається відкритим: наскільки швидко та технічно можливо реалізувати такий проєкт.</li>
<li>Результат визначить, хто першим збудує систему безперервного енергопостачання для майбутніх місячних баз, а згодом і для потенційних колоній на Марсі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>Першоджерело: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29796-NASA_logo.png" alt="NASA планує випередити росію та Китай у встановленні ядерного реактора на Місяці"/><br /><p>NASA прискорює плани встановити ядерний реактор на Місяці до кінця цього десятиліття, щоб забезпечити цілодобове енергопостачання для майбутніх баз та здобути першість у новій «космічній гонці» з росією та Китаєм.</p>
<h3>Плани та передумови</h3>
<ul>
<li>Ще у <strong>2020 році</strong> NASA оголосило про намір побудувати базу та ядерну електростанцію на Місяці до <strong>2026 року</strong> і запросило пропозиції від компаній, готових взятися за реалізацію проєкту.</li>
<li>Термін виконання проєкту сплив, але від ідеї не відмовилися — особливо після того, як росія та Китай кілька разів заявили про плани встановити ядерні реактори на Місяці.</li>
<li>Керівник «Роскосмосу» Юрій Борисов у березні <strong>2024 року</strong> заявив, що росія разом із Китаєм розглядає можливість доставки та монтажу енергоблока на поверхні Місяця у <em>2033–2035 роках</em>.</li>
</ul>
<h3>Геополітична конкуренція</h3>
<ul>
<li>росія та Китай працюють над спільною місячною програмою розвитку ядерної космічної енергетики.</li>
<li>NASA прагне випередити російсько-китайську ініціативу та встановити ядерний реактор на Місяці вже до <strong>2030 року</strong>.</li>
<li>В.о. адміністратора NASA та міністр транспорту США Шон Даффі цього тижня оголосив про прискорення планів щодо забезпечення майбутніх місячних баз ядерною енергією.</li>
</ul>
<h3>Цитати та заяви</h3>
<blockquote><p>«Ми змагаємося за Місяць, змагаємося з Китаєм за Місяць», — зазначив Шон Даффі на пресконференції цього тижня.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щоб мати базу на Місяці, нам потрібна енергія».</p></blockquote>
<h3>Перспективи та виклики</h3>
<ul>
<li>Питання залишається відкритим: наскільки швидко та технічно можливо реалізувати такий проєкт.</li>
<li>Результат визначить, хто першим збудує систему безперервного енергопостачання для майбутніх місячних баз, а згодом і для потенційних колоній на Марсі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>Першоджерело: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/09/nasa-planuye-viperediti-rosiyu-ta-kitaj-u-vstanovlenni-yadernogo-reaktora-na-misyaci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німеччина змінює ставлення до атомної енергії, викликаючи суперечки в уряді</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/nimechchina-zminyuye-stavlennya-do-atomno%d1%97-energi%d1%97-viklikayuchi-superechki-v-uryadi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/nimechchina-zminyuye-stavlennya-do-atomno%d1%97-energi%d1%97-viklikayuchi-superechki-v-uryadi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 Jul 2025 09:20:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[climate goals]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[European Union]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Європейський Союз]]></category>
		<category><![CDATA[кліматичні цілі]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152624</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29502-Германия.png" alt="Німеччина змінює ставлення до атомної енергії, викликаючи суперечки в уряді"/><br />У Німеччині намітився розкол у керівництві через несподіваний розворот у бік атомної енергії. Попри багаторічну опозицію до ядерної генерації, країна демонструє відкритість до її ролі у досягненні кліматичних цілей та зміцненні енергетичної безпеки. Від історичної опозиції до нової стратегії Німеччина все виразніше сигналізує про відкритість до атомної енергії – це кардинальний зсув від традиційно негативного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29502-Германия.png" alt="Німеччина змінює ставлення до атомної енергії, викликаючи суперечки в уряді"/><br /><p>У Німеччині намітився розкол у керівництві через несподіваний розворот у бік атомної енергії. Попри багаторічну опозицію до ядерної генерації, країна демонструє відкритість до її ролі у досягненні кліматичних цілей та зміцненні енергетичної безпеки.</p>
<h3>Від історичної опозиції до нової стратегії</h3>
<p>Німеччина все виразніше сигналізує про відкритість до атомної енергії – це <strong>кардинальний зсув</strong> від традиційно негативного ставлення до цього виду генерації. Такий підхід формується на тлі ширшого глобального тренду повернення інтересу до атомної енергії як частини безпечного та низьковуглецевого енергетичного ландшафту.</p>
<ul>
<li>Міністерка економіки Катаріна Райхе приєдналася до зустрічі прихильників атомної енергії в ЄС, проігнорувавши захід, присвячений відновлюваній енергетиці, що підкреслило розбіжності у німецькому уряді.</li>
<li>Водночас міністр довкілля Карстен Шнайдер залишається різко проти атомної енергії. За його словами:<br />
<blockquote><p>«Ми вирішили відмовитися від атомної енергії. Це також прийнято суспільством. Жодних подальших зобов’язань перед атомною промисловістю не буде»</p></blockquote>
</li>
<li>У 2023 році Німеччина вивела з експлуатації свої останні три атомні електростанції.</li>
</ul>
<h3>Причини зміни політики</h3>
<p>Історична опозиція до атомної енергії сформувалася під впливом політичних подій повоєнної доби – <em>з недовіри до технократії, екологічних та безпекових побоювань, страхів щодо поширення ядерної зброї</em> та загального спротиву концентрованій владі після досвіду нацистської диктатури.</p>
<p>Проте тепер країна змушена переосмислювати підходи через наслідки війни рф проти України, яка оголила залежність німецької економіки від енергоресурсів кремля. До вторгнення росії Німеччина покривала близько 50% своїх потреб у природному газі з російського напрямку.</p>
<h3>Європейський і глобальний контекст</h3>
<p>Ця зміна в Німеччині вписується у ширший тренд повернення до атомної енергії в Європі:</p>
<ul>
<li>Італія та Данія розпочали процес скасування 40-річної заборони на ядерну генерацію.</li>
<li>Іспанія сигналізує про готовність продовжити роботу АЕС, запланованих до виведення з експлуатації.</li>
</ul>
<p>Глобально атомна енергія визнається одним із найсильніших рішень для поєднання потреб енергетичної безпеки з кліматичними зобов’язаннями. Атомна генерація має нульові викиди вуглецю й може впроваджуватися практично будь-де, особливо завдяки розвитку малих модульних реакторів.</p>
<p>У червні Світовий банк скасував власну заборону на фінансування атомних проєктів, що сприятиме поширенню таких технологій у країнах, що розвиваються, і, ймовірно, підштовхне інші банки розвитку наслідувати цей приклад.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Germanys-Nuclear-U-Turn-Divides-Leadership.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29502-Германия.png" alt="Німеччина змінює ставлення до атомної енергії, викликаючи суперечки в уряді"/><br /><p>У Німеччині намітився розкол у керівництві через несподіваний розворот у бік атомної енергії. Попри багаторічну опозицію до ядерної генерації, країна демонструє відкритість до її ролі у досягненні кліматичних цілей та зміцненні енергетичної безпеки.</p>
<h3>Від історичної опозиції до нової стратегії</h3>
<p>Німеччина все виразніше сигналізує про відкритість до атомної енергії – це <strong>кардинальний зсув</strong> від традиційно негативного ставлення до цього виду генерації. Такий підхід формується на тлі ширшого глобального тренду повернення інтересу до атомної енергії як частини безпечного та низьковуглецевого енергетичного ландшафту.</p>
<ul>
<li>Міністерка економіки Катаріна Райхе приєдналася до зустрічі прихильників атомної енергії в ЄС, проігнорувавши захід, присвячений відновлюваній енергетиці, що підкреслило розбіжності у німецькому уряді.</li>
<li>Водночас міністр довкілля Карстен Шнайдер залишається різко проти атомної енергії. За його словами:<br />
<blockquote><p>«Ми вирішили відмовитися від атомної енергії. Це також прийнято суспільством. Жодних подальших зобов’язань перед атомною промисловістю не буде»</p></blockquote>
</li>
<li>У 2023 році Німеччина вивела з експлуатації свої останні три атомні електростанції.</li>
</ul>
<h3>Причини зміни політики</h3>
<p>Історична опозиція до атомної енергії сформувалася під впливом політичних подій повоєнної доби – <em>з недовіри до технократії, екологічних та безпекових побоювань, страхів щодо поширення ядерної зброї</em> та загального спротиву концентрованій владі після досвіду нацистської диктатури.</p>
<p>Проте тепер країна змушена переосмислювати підходи через наслідки війни рф проти України, яка оголила залежність німецької економіки від енергоресурсів кремля. До вторгнення росії Німеччина покривала близько 50% своїх потреб у природному газі з російського напрямку.</p>
<h3>Європейський і глобальний контекст</h3>
<p>Ця зміна в Німеччині вписується у ширший тренд повернення до атомної енергії в Європі:</p>
<ul>
<li>Італія та Данія розпочали процес скасування 40-річної заборони на ядерну генерацію.</li>
<li>Іспанія сигналізує про готовність продовжити роботу АЕС, запланованих до виведення з експлуатації.</li>
</ul>
<p>Глобально атомна енергія визнається одним із найсильніших рішень для поєднання потреб енергетичної безпеки з кліматичними зобов’язаннями. Атомна генерація має нульові викиди вуглецю й може впроваджуватися практично будь-де, особливо завдяки розвитку малих модульних реакторів.</p>
<p>У червні Світовий банк скасував власну заборону на фінансування атомних проєктів, що сприятиме поширенню таких технологій у країнах, що розвиваються, і, ймовірно, підштовхне інші банки розвитку наслідувати цей приклад.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Germanys-Nuclear-U-Turn-Divides-Leadership.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/nimechchina-zminyuye-stavlennya-do-atomno%d1%97-energi%d1%97-viklikayuchi-superechki-v-uryadi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чехія офіційно підписала контракт з KHNP на будівництво двох ядерних реакторів після провалу позову EDF</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/14/chexiya-oficijno-pidpisala-kontrakt-z-khnp-na-budivnictvo-dvox-yadernix-reaktoriv-pislya-provalu-pozovu-edf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/14/chexiya-oficijno-pidpisala-kontrakt-z-khnp-na-budivnictvo-dvox-yadernix-reaktoriv-pislya-provalu-pozovu-edf/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 14 Jun 2025 08:22:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Czech Republic]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[KHNP]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[reactor deal]]></category>
		<category><![CDATA[Дуковани]]></category>
		<category><![CDATA[Дукованы]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[контракт]]></category>
		<category><![CDATA[чехия]]></category>
		<category><![CDATA[ядерна енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152217</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29262-Чехия.png" alt="Чехія офіційно підписала контракт з KHNP на будівництво двох ядерних реакторів після провалу позову EDF"/><br />Державна компанія ČEZ підписала фінальну угоду з південнокорейською Korea Hydro &#38; Nuclear Power (KHNP) щодо спорудження двох нових реакторів на АЕС Дуковани. Це стало можливим після того, як чеський суд відхилив вимогу французької EDF заблокувати контракт. Юридичні аспекти та хід процесу Французька EDF намагалася оскаржити результати тендера, посилаючись на нібито порушення процедур відбору. Суд у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29262-Чехия.png" alt="Чехія офіційно підписала контракт з KHNP на будівництво двох ядерних реакторів після провалу позову EDF"/><br /><p>Державна компанія ČEZ підписала фінальну угоду з південнокорейською Korea Hydro &amp; Nuclear Power (KHNP) щодо спорудження двох нових реакторів на АЕС Дуковани. Це стало можливим після того, як чеський суд відхилив вимогу французької EDF заблокувати контракт.</p>
<h3>Юридичні аспекти та хід процесу</h3>
<ul>
<li>Французька EDF намагалася оскаржити результати тендера, посилаючись на нібито порушення процедур відбору.</li>
<li>Суд у Брно попередньо призупиняв підписання угоди, однак у червні 2025 року апеляційна інстанція зняла обмеження.</li>
<li>Це дало змогу уряду Чехії офіційно укласти контракт із KHNP у середу, 5 червня.</li>
</ul>
<h3>Ключові параметри проєкту</h3>
<ul>
<li>Проєкт передбачає будівництво двох реакторів типу APR‑1000 загальною потужністю 2 000 МВт.</li>
<li>Загальна вартість оцінюється в <strong>$18 мільярдів</strong>.</li>
<li>Перший енергоблок має бути введений у пробну експлуатацію до 2036 року, другий — до 2038 року.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення</h3>
<ul>
<li>Чеський прем’єр Петро Фіала назвав підписання контракту <strong>історичним кроком до енергетичної незалежності</strong>.</li>
<li>Проєкт спрямований на поступове зменшення залежності країни від викопного палива та імпорту енергії.</li>
<li>Чехія має на меті підвищити частку атомної енергії до <strong>50% у загальному енергобалансі до 2050 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Цей договір зміцнює наші позиції на ядерному ринку Європи та підвищує енергетичну безпеку регіону», — зазначив міністр промисловості Чехії Йозеф Сікела.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://infoatom.news/2025/06/05/050620251">InfoAtom</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29262-Чехия.png" alt="Чехія офіційно підписала контракт з KHNP на будівництво двох ядерних реакторів після провалу позову EDF"/><br /><p>Державна компанія ČEZ підписала фінальну угоду з південнокорейською Korea Hydro &amp; Nuclear Power (KHNP) щодо спорудження двох нових реакторів на АЕС Дуковани. Це стало можливим після того, як чеський суд відхилив вимогу французької EDF заблокувати контракт.</p>
<h3>Юридичні аспекти та хід процесу</h3>
<ul>
<li>Французька EDF намагалася оскаржити результати тендера, посилаючись на нібито порушення процедур відбору.</li>
<li>Суд у Брно попередньо призупиняв підписання угоди, однак у червні 2025 року апеляційна інстанція зняла обмеження.</li>
<li>Це дало змогу уряду Чехії офіційно укласти контракт із KHNP у середу, 5 червня.</li>
</ul>
<h3>Ключові параметри проєкту</h3>
<ul>
<li>Проєкт передбачає будівництво двох реакторів типу APR‑1000 загальною потужністю 2 000 МВт.</li>
<li>Загальна вартість оцінюється в <strong>$18 мільярдів</strong>.</li>
<li>Перший енергоблок має бути введений у пробну експлуатацію до 2036 року, другий — до 2038 року.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення</h3>
<ul>
<li>Чеський прем’єр Петро Фіала назвав підписання контракту <strong>історичним кроком до енергетичної незалежності</strong>.</li>
<li>Проєкт спрямований на поступове зменшення залежності країни від викопного палива та імпорту енергії.</li>
<li>Чехія має на меті підвищити частку атомної енергії до <strong>50% у загальному енергобалансі до 2050 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Цей договір зміцнює наші позиції на ядерному ринку Європи та підвищує енергетичну безпеку регіону», — зазначив міністр промисловості Чехії Йозеф Сікела.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://infoatom.news/2025/06/05/050620251">InfoAtom</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/14/chexiya-oficijno-pidpisala-kontrakt-z-khnp-na-budivnictvo-dvox-yadernix-reaktoriv-pislya-provalu-pozovu-edf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Штучний інтелект і дата-центри радикально змінюють енергетичні інвестиції до 2030 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/shtuchnij-intelekt-i-data-centri-radikalno-zminyuyut-energetichni-investici%d1%97-do-2030-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/shtuchnij-intelekt-i-data-centri-radikalno-zminyuyut-energetichni-investici%d1%97-do-2030-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Jun 2025 10:31:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Геотермальна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["ВДЕ"]]></category>
		<category><![CDATA[artificial intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[data centers]]></category>
		<category><![CDATA[electricity demand]]></category>
		<category><![CDATA[investment]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[small modular reactors]]></category>
		<category><![CDATA[дата-центри]]></category>
		<category><![CDATA[електроспоживання]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[малі модульні реактори]]></category>
		<category><![CDATA[штучний інтелект]]></category>
		<category><![CDATA[ядерна енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152045</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29199-ИИ.png" alt="Штучний інтелект і дата-центри радикально змінюють енергетичні інвестиції до 2030 року"/><br />Зростання інвестицій у дата-центри, зумовлене розвитком штучного інтелекту, стає основним драйвером глобальних капіталовкладень в електрогенерацію. Попит на електроенергію від нових цифрових обчислювальних потужностей стрімко збільшується, і до 2030 року це змінить структуру глобальної енергетики. Глобальний виклик: $170 млрд у нову генерацію до кінця десятиліття Обсяг інвестицій у дата-центри виріс на 67% лише за два роки, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29199-ИИ.png" alt="Штучний інтелект і дата-центри радикально змінюють енергетичні інвестиції до 2030 року"/><br /><p>Зростання інвестицій у дата-центри, зумовлене розвитком штучного інтелекту, стає основним драйвером глобальних капіталовкладень в електрогенерацію. Попит на електроенергію від нових цифрових обчислювальних потужностей стрімко збільшується, і до 2030 року це змінить структуру глобальної енергетики.</p>
<h3>Глобальний виклик: $170 млрд у нову генерацію до кінця десятиліття</h3>
<p>Обсяг інвестицій у дата-центри виріс на 67% лише за два роки, а до 2030 року очікується ще \$4,2 трлн світових капіталовкладень у цей сектор. Попит на електроенергію від дата-центрів може подвоїтися до 950 ТВт·год, що створює небачений попит на нові потужності електрогенерації.</p>
<ul>
<li><strong>Очікується понад $170 млрд інвестицій</strong> у нові генеруючі потужності лише для задоволення потреб дата-центрів</li>
<li><strong>Відновлювані джерела енергії</strong> мають забезпечити більшість цього зростання</li>
<li>Активно вивчаються <strong>наступні покоління енергетичних рішень</strong>, зокрема <em>малі модульні ядерні реактори</em> (SMRs)</li>
</ul>
<h3>SMR та дата-центри: симбіоз капіталомістких гравців</h3>
<p>Основною перевагою ядерних SMR є стабільне виробництво енергії, що ідеально відповідає постійним потребам дата-центрів. Обидві інфраструктури — енерго- та капіталомісткі, і для окупності інвестицій їх потрібно використовувати з максимальною потужністю.</p>
<ul>
<li>Понад <strong>27 ГВт</strong> потужностей вже заплановано або повернуто в експлуатацію за участю <em>технологічних гігантів</em></li>
<li>Серед країн-учасниць – США, Індія, Японія та Південна Корея</li>
<li>Ще <strong>понад 40 країн</strong> планують будівництво нових реакторів</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Шість нових країн приєдналися до зобов’язання потроїти глобальні ядерні потужності до 2050 року&#187;</p></blockquote>
<p>Водночас повноцінний запуск SMR очікується не раніше 2030-х років через складність погодження конструкцій, витрати та строки реалізації.</p>
<h3>Геотермальна енергія: інноваційна альтернатива</h3>
<p>Технологічні компанії активно інвестують і в нове покоління геотермальних потужностей, які, як і SMR, забезпечують стабільне навантаження. Залучення венчурного капіталу у цей сектор виросло з кількох мільйонів у 2017 році до майже \$1 млрд у 2024-му.</p>
<ul>
<li><strong>Google та NV Energy</strong> уклали &#171;зелений тариф&#187; на 115 МВт геотермальної потужності з Fervo Energy</li>
<li><strong>Meta</strong> підписала окрему угоду з Sage Geosystems на ще 150 МВт</li>
<li>Паралельно досліджуються перспективи <em>технологій уловлювання та зберігання CO₂</em></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Інвестиції в енергетику дедалі більше визначаються не лише кліматичними цілями, а й <strong>потребами цифрової трансформації</strong>. Дата-центри та штучний інтелект формують <strong>нову енергетичну реальність</strong>, у якій гнучкі й сталі джерела стають запорукою розвитку високих технологій.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Джерело:  <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<p><a href="https://www.iea.org/reports/electricity-2024">IEA: Electricity 2024</a><br />
<a href="https://www.fervoenergy.com/newsroom">Fervo Energy newsroom</a><br />
<a href="https://www.sagegeosystems.com/news">Sage Geosystems – News</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.nuscalepower.com/">NuScale SMR</a><br />
<a href="https://www.world-nuclear.org/">World Nuclear Association</a><br />
<a href="https://about.google/intl/ALL_us/sustainability/">Google Sustainability</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29199-ИИ.png" alt="Штучний інтелект і дата-центри радикально змінюють енергетичні інвестиції до 2030 року"/><br /><p>Зростання інвестицій у дата-центри, зумовлене розвитком штучного інтелекту, стає основним драйвером глобальних капіталовкладень в електрогенерацію. Попит на електроенергію від нових цифрових обчислювальних потужностей стрімко збільшується, і до 2030 року це змінить структуру глобальної енергетики.</p>
<h3>Глобальний виклик: $170 млрд у нову генерацію до кінця десятиліття</h3>
<p>Обсяг інвестицій у дата-центри виріс на 67% лише за два роки, а до 2030 року очікується ще \$4,2 трлн світових капіталовкладень у цей сектор. Попит на електроенергію від дата-центрів може подвоїтися до 950 ТВт·год, що створює небачений попит на нові потужності електрогенерації.</p>
<ul>
<li><strong>Очікується понад $170 млрд інвестицій</strong> у нові генеруючі потужності лише для задоволення потреб дата-центрів</li>
<li><strong>Відновлювані джерела енергії</strong> мають забезпечити більшість цього зростання</li>
<li>Активно вивчаються <strong>наступні покоління енергетичних рішень</strong>, зокрема <em>малі модульні ядерні реактори</em> (SMRs)</li>
</ul>
<h3>SMR та дата-центри: симбіоз капіталомістких гравців</h3>
<p>Основною перевагою ядерних SMR є стабільне виробництво енергії, що ідеально відповідає постійним потребам дата-центрів. Обидві інфраструктури — енерго- та капіталомісткі, і для окупності інвестицій їх потрібно використовувати з максимальною потужністю.</p>
<ul>
<li>Понад <strong>27 ГВт</strong> потужностей вже заплановано або повернуто в експлуатацію за участю <em>технологічних гігантів</em></li>
<li>Серед країн-учасниць – США, Індія, Японія та Південна Корея</li>
<li>Ще <strong>понад 40 країн</strong> планують будівництво нових реакторів</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Шість нових країн приєдналися до зобов’язання потроїти глобальні ядерні потужності до 2050 року&#187;</p></blockquote>
<p>Водночас повноцінний запуск SMR очікується не раніше 2030-х років через складність погодження конструкцій, витрати та строки реалізації.</p>
<h3>Геотермальна енергія: інноваційна альтернатива</h3>
<p>Технологічні компанії активно інвестують і в нове покоління геотермальних потужностей, які, як і SMR, забезпечують стабільне навантаження. Залучення венчурного капіталу у цей сектор виросло з кількох мільйонів у 2017 році до майже \$1 млрд у 2024-му.</p>
<ul>
<li><strong>Google та NV Energy</strong> уклали &#171;зелений тариф&#187; на 115 МВт геотермальної потужності з Fervo Energy</li>
<li><strong>Meta</strong> підписала окрему угоду з Sage Geosystems на ще 150 МВт</li>
<li>Паралельно досліджуються перспективи <em>технологій уловлювання та зберігання CO₂</em></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Інвестиції в енергетику дедалі більше визначаються не лише кліматичними цілями, а й <strong>потребами цифрової трансформації</strong>. Дата-центри та штучний інтелект формують <strong>нову енергетичну реальність</strong>, у якій гнучкі й сталі джерела стають запорукою розвитку високих технологій.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Джерело:  <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<p><a href="https://www.iea.org/reports/electricity-2024">IEA: Electricity 2024</a><br />
<a href="https://www.fervoenergy.com/newsroom">Fervo Energy newsroom</a><br />
<a href="https://www.sagegeosystems.com/news">Sage Geosystems – News</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.nuscalepower.com/">NuScale SMR</a><br />
<a href="https://www.world-nuclear.org/">World Nuclear Association</a><br />
<a href="https://about.google/intl/ALL_us/sustainability/">Google Sustainability</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/shtuchnij-intelekt-i-data-centri-radikalno-zminyuyut-energetichni-investici%d1%97-do-2030-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія планує замінити вугільні електростанції малими модульними реакторами</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/09/indiya-planuye-zaminiti-vugilni-elektrostanci%d1%97-malimi-modulnimi-reaktorami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/09/indiya-planuye-zaminiti-vugilni-elektrostanci%d1%97-malimi-modulnimi-reaktorami/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Apr 2025 06:06:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[coal replacement]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[NTPC]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[SMR]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[заміна вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[малі модульні реактори]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149392</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28910-Индия.jpg" alt="Індія планує замінити вугільні електростанції малими модульними реакторами"/><br />Найбільша енергетична компанія Індії NTPC оголосила тендер на залучення консультантів для проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва малих модульних реакторів (SMR). Ці реактори мають потенціал замінити старі вугільні електростанції, що виводяться з експлуатації, та стати ключовою технологією в ядерній енергетиці країни. Найбільша енергетична компанія Індії NTPC розпочала підготовчий етап до можливого переходу від вугільної генерації до атомної. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28910-Индия.jpg" alt="Індія планує замінити вугільні електростанції малими модульними реакторами"/><br /><p><strong>Найбільша енергетична компанія Індії NTPC оголосила тендер на залучення консультантів для проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва малих модульних реакторів (SMR). Ці реактори мають потенціал замінити старі вугільні електростанції, що виводяться з експлуатації, та стати ключовою технологією в ядерній енергетиці країни.</strong></p>
<p>Найбільша енергетична компанія Індії NTPC розпочала підготовчий етап до можливого переходу від вугільної генерації до атомної. Як повідомляє Reuters із посиланням на тендерну документацію, NTPC шукає консультантів для проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва малих модульних реакторів (SMR).</p>
<p>Малі модульні реактори вважаються перспективною технологією завдяки простішій та дешевшій конструкції. Через менші габарити їх можна розміщувати на майданчиках, які не підходять для традиційних великих реакторів. SMR також дозволяють поетапно нарощувати потужність у міру зростання попиту на електроенергію, що робить їх економічно вигіднішими.</p>
<p>Компанія NTPC планує вивчити можливість виведення з експлуатації частини старих вугільних електростанцій до кінця поточного десятиліття та замінити їх потужностями SMR, ідеться в тендерних документах.</p>
<p>Згідно з джерелами Reuters, NTPC має намір інвестувати 62 мільярди доларів США у будівництво 30 гігаватів ядерної генерації протягом наступних двадцяти років. Раніше компанія декларувала ціль у 10 ГВт на той самий період.</p>
<p>На сьогодні Індія має 8 ГВт діючих ядерних потужностей, які експлуатуються державною компанією Nuclear Power Corporation of India Limited (NPCIL).</p>
<p>У лютому уряд Індії представив федеральний бюджет, де зазначено масштабне розширення ядерної енергетики як складової довгострокової стратегії енергетичного переходу. До 2047 року країна планує досягти встановленої потужності ядерної генерації в 100 ГВт, що, за словами уряду, «позиціонує ядерну енергетику як одну з опор енергетичного міксу Індії».</p>
<p>Також повідомляється, що NTPC шукає партнерів для реалізації проєкту зі спорудження додаткових 15 ГВт ядерних потужностей.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></strong><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28910-Индия.jpg" alt="Індія планує замінити вугільні електростанції малими модульними реакторами"/><br /><p><strong>Найбільша енергетична компанія Індії NTPC оголосила тендер на залучення консультантів для проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва малих модульних реакторів (SMR). Ці реактори мають потенціал замінити старі вугільні електростанції, що виводяться з експлуатації, та стати ключовою технологією в ядерній енергетиці країни.</strong></p>
<p>Найбільша енергетична компанія Індії NTPC розпочала підготовчий етап до можливого переходу від вугільної генерації до атомної. Як повідомляє Reuters із посиланням на тендерну документацію, NTPC шукає консультантів для проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва малих модульних реакторів (SMR).</p>
<p>Малі модульні реактори вважаються перспективною технологією завдяки простішій та дешевшій конструкції. Через менші габарити їх можна розміщувати на майданчиках, які не підходять для традиційних великих реакторів. SMR також дозволяють поетапно нарощувати потужність у міру зростання попиту на електроенергію, що робить їх економічно вигіднішими.</p>
<p>Компанія NTPC планує вивчити можливість виведення з експлуатації частини старих вугільних електростанцій до кінця поточного десятиліття та замінити їх потужностями SMR, ідеться в тендерних документах.</p>
<p>Згідно з джерелами Reuters, NTPC має намір інвестувати 62 мільярди доларів США у будівництво 30 гігаватів ядерної генерації протягом наступних двадцяти років. Раніше компанія декларувала ціль у 10 ГВт на той самий період.</p>
<p>На сьогодні Індія має 8 ГВт діючих ядерних потужностей, які експлуатуються державною компанією Nuclear Power Corporation of India Limited (NPCIL).</p>
<p>У лютому уряд Індії представив федеральний бюджет, де зазначено масштабне розширення ядерної енергетики як складової довгострокової стратегії енергетичного переходу. До 2047 року країна планує досягти встановленої потужності ядерної генерації в 100 ГВт, що, за словами уряду, «позиціонує ядерну енергетику як одну з опор енергетичного міксу Індії».</p>
<p>Також повідомляється, що NTPC шукає партнерів для реалізації проєкту зі спорудження додаткових 15 ГВт ядерних потужностей.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></strong><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/09/indiya-planuye-zaminiti-vugilni-elektrostanci%d1%97-malimi-modulnimi-reaktorami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/nuclear-energy/feed/ ) in 0.44475 seconds, on Apr 18th, 2026 at 8:50 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 18th, 2026 at 9:50 am UTC -->