США розгортають проєкти з переробки сурми та рідкоземельних елементів, аби зменшити залежність від Китаю та посилити контроль над стратегічними ресурсами всередині країни. Армія США запускає співпрацю з науковими та промисловими партнерами в Айдахо, щоб відновити видобуток і переробку сурм’яної сировини, необхідної для виробництва боєприпасів.

США активізують власне виробництво сурми та рідкоземельних матеріалів

Армія США розпочала роботу над створенням маломасштабних переробних комплексів для переробки критичних мінералів, необхідних для оборонного сектору. Цей крок спрямований на зменшення залежності від китайських постачань та повернення виробничих потужностей під контроль США.

«Ми повинні знайти спосіб виробляти критичні мінерали в країні, щоб контролювати їх у межах наших кордонів», — заявив Марк Мецгер, радник із закупівель боєприпасів Армії США.

Stibnite Gold Project: найбільше джерело сурми в США

У межах стратегії «Ground-to-Round» Армія США разом із Perpetua Resources та Idaho National Laboratory розвиває Stibnite Gold Project — масштабний проєкт у центральному Айдахо. Він передбачає відновлення занедбаного родовища та переробку золота і сурм’яного сульфіду — ключового елементу для виробництва боєприпасів.

• США припинили отримувати сурм’яний сульфід із закордонних джерел у 2021 році.
• Stibnite має 148 млн фунтів підтверджених запасів сурми — один із найбільших показників поза межами іноземного контролю.

«Stibnite має найбільші ідентифіковані запаси сурми в США. Це один з найбільших активів поза іноземним контролем», — заявив генерал-майор Джон Т. Рейм.

За словами Рейма, проєкт відповідає планам Армії щодо гарантування виробництва ключових матеріалів на національному рівні для зміцнення «Арсеналу демократії».

Інвестиції в незалежні ланцюги постачання

Адміністрація Дональда Трампа забезпечує фінансування шляхом придбання міноритарних часток у північноамериканських компаніях, що працюють у сфері рідкоземельних матеріалів та літію. Компанії у США й Європі створюють нові альянси з видобувними та переробними підприємствами, щоб сформувати незалежні від Китаю ланцюги постачання магнітів і компонентів.

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) у жовтні наголосило, що ланцюг постачання рідкоземельних елементів є одним із найбільш концентрованих у світі на кожному етапі виробництва.

Висновки

1. Можливі зміни на європейському ринку

• Диверсифікація джерел: перехід США до власної переробки мінералів може стимулювати європейські держави прискорити аналогічні процеси.
• Логістична стійкість: досвід США демонструє пріоритетність внутрішньої переробки критичних матеріалів, що може бути орієнтиром для Європи у випадку порушення глобальних ланцюгів постачання.
• Стратегічні запаси: накопичення мінералів ставатиме важливішим через світову концентрацію ланцюгів постачання.

2. Захист критичної інфраструктури

• Військова складова: США наголошують на прямому зв’язку між доступом до сурми та виробництвом боєприпасів.
• Економічна складова: активні інвестиції у внутрішні ресурси поширять практику страхування ризиків залежності від зовнішніх постачань.

3. Зміни у ціноутворенні на європейських хабах

• Структура ціни може зазнати впливу через глобальний дефіцит критичних матеріалів.
• Конкуренція посилиться між постачальниками, які не залежать від азійських джерел.

Матеріал: Terminal

Першоджерело: Oilprice.com

Візит путіна до Індії для саміту з Нарендрою Моді стає спробою кремля закріпити енергетичні, оборонні та економічні зв’язки з одним із ключових клієнтів російської нафти, тоді як західні санкції посилюють тиск на російський енергетичний сектор. Індія, третій у світі імпортер та споживач нафти, з одного боку зменшує імпорт російської сировини під впливом санкцій США, а з іншого — розширює участь у російських upstream-активах, цивільній ядерній енергетиці та оборонних програмах, одночасно вибудовуючи альтернативні логістичні коридори та платіжні механізми.

Структура інтересів: нафта, оборона, ядерна співпраця та торгівля

Індія та росія входять у фазу перегляду балансу взаємозалежності, де ключовими вузлами є:

• енергетика (морські постачання нафти, частки в родовищах, дивіденди, ядерне паливо);
• оборонні програми (S-400, Су-30, потенційні Су-57);
• цивільна ядерна енергетика (шестиблоковий проєкт на 6000 МВт у Куданкуламі);
• торгівля та платіжні механізми (ціль у $100 млрд, розрахунки рупія–рубль);
• логістика та індустріальна кооперація (МТК, морський маршрут Ченнаї–Владивосток, рідкоземельні елементи, добрива, алюміній).

Системна карта інтересів Індії та росії в енергетиці й безпеці

1. Нафтова взаємозалежність на тлі санкцій

Базовий контекст

• росія залишається провідним постачальником нафти до Індії, яка є третім за величиною імпортером і споживачем нафти у світі.
• Морські постачання російської нафти до Індії — критичне джерело доходів для москви, але санкції Заходу з 2022 року почали відчутно обмежувати продажі.
• Після посилення санкцій США проти двох найбільших російських нафтових виробників — «Роснєфть» та «Лукойл» — імпорт індійської нафти у поточному місяці має досягти мінімуму щонайменше за три роки.

Поведінка індійських нафтопереробників

• Частина індійських НПЗ повністю припинила імпорт російської нафти через санкційний тиск.
• Indian Oil Corp (IOC) продовжує купувати російську нафту, але лише в несанкціонованих контрагентів.
• Bharat Petroleum Corp перебуває на фінальній стадії переговорів щодо нових замовлень.
• Reliance Industries, найбільший індійський покупець російської нафти, заявила, що перероблятиме лише обсяги, які прибудуть після 22 листопада, причому на заводі, орієнтованому на внутрішній ринок.

Nayara Energy як тест на стійкість логістики

• Nayara Energy, індійський НПЗ з російською участю (частково належить «Роснєфті»), зараз працює виключно на російській нафті, оскільки інші постачальники відійшли.
• москва прагне, щоб Індія збільшила локальні продажі пального Nayara та завантаження її потужностей.

Висновки для енергетичної безпеки

• Санкційний тиск уже змінює структуру постачання, змушуючи Індію:
  • зменшувати імпорт російської нафти (мінімум за три роки);
  • перерозподіляти обсяги між державними й приватними НПЗ залежно від санкційних ризиків;
  • опрацьовувати нові схеми закупівель через несанкціонованих трейдерів та довгострокові контракти.
• Водночас для росії збереження індійського ринку стає критичним, оскільки:
  • Індія — найбільший клієнт російської морської нафти;
  • втрата такого покупця поглибила б цінові знижки та логістичні витрати москви.

2. Upstream-активи: довгі гроші, короткі ризики

Долі індійських часток у російських родовищах

• ONGC прагне зберегти 20% частку у проєкті Sakhalin-1 на Далекому Сході росії.
• Консорціум Oil India, Indian Oil, Bharat PetroResources має:
  • 23,9% у JSC Vankorneft;
  • 29,9% у Tass Yuryakh Neftegazodobycha.
• ONGC Videsh, закордонне «крило» ONGC, володіє 26% у JSC Vankorneft.
• Oil India має 50% у ліцензійному блоці License 61 у росії.

Фінансові складові

• Мільйони доларів дивідендів, що належать індійським компаніям від цих активів, застрягли в російських банках.

Висновки щодо інвестиційної та енергетичної безпеки

• Індія, попри санкційні ризики, не виходить з російських upstream-проєктів, фіксуючи довгостроковий доступ до ресурсів.
• Блокування дивідендів:
  • зменшує фінансову привабливість цих активів;
  • підштовхує до пошуку альтернативних платіжних каналів та компенсаційних механізмів (у т.ч. через розрахунки в рупіях).

3. Цивільна ядерна енергетика: Куданкулам як опорний проєкт

Конфігурація проєкту

• Індія та росія мають партнерство у цивільній ядерній енергетиці з будівництва шести енергоблоків по 1000 МВт кожен на АЕС Куданкулам у штаті Тамілнад.
• Два енергоблоки уже працюють, чотири — в стадії будівництва.
• росія забезпечуватиме паливо для всього проєкту.
• Обговорюються нові майданчики для розміщення:
  • великих російських енергоблоків;
  • малих модульних реакторів.

Енергетичні та інфраструктурні висновки

• Куданкулам формує щонайменше 6000 МВт інстальованої потужності у рамках індо-російської співпраці — це:
  • зменшує залежність Індії від імпорту викопного палива;
  • диверсифікує енергетичний баланс за рахунок базової безвуглецевої генерації.
• Постачання палива з росії означає, що:
  • ядерна генерація частково прив’язана до російських ланцюгів постачання;
  • система безпеки Індії потребує паралельного розвитку альтернативних постачальників та запасів палива (у межах дозволеного міжнародними угодами).

4. Оборона: Су-30, Су-57 та S-400 як елемент геополітичного балансу

Поточні можливості

• Винищувачі Су-30 російського виробництва складають більшість з 29 індійських винищувальних ескадрилій.
• росія запропонувала Індії свій найсучасніший винищувач Су-57, який, за даними двох індійських посадовців, буде предметом обговорення на поточному саміті.
• Індія вже має три дивізіони російської С-400 і розглядає можливість закупівлі ще двох за угодою 2018 року, поставки за якою ще тривають.

«Індія, ймовірно, обговорюватиме закупівлю додаткових установок російської системи протиповітряної оборони С-400», — сказав минулого тижня секретар Міністерства оборони Раджеш Кумар Сінґх.

Висновки для критичної інфраструктури та військової складової

• Залежність ВПС Індії від платформ російського походження (Су-30, потенційно Су-57) означає:
  • глибоку інтеграцію у російські ланцюги постачання запчастин і сервісу;
  • необхідність балансувати між санкційними ризиками та потребами у модернізації парку.
• Розгортання додаткових комплексів S-400 посилює:
  • захист критичної інфраструктури (військові бази, енергетичні об’єкти, вузли управління);
  • стримуючий потенціал Індії у регіоні.

5. Торгівля, платіжні механізми та індустріальна диверсифікація

Торговельна динаміка

• Індія та росія поставили мету збільшити двосторонню торгівлю до $100 млрд до 2030 року.
• За короткий період:
  • торгівля зросла більш ніж у п’ять разів — з близько $13 млрд у 2021 році до понад $68 млрд у 2024–2025 роках, насамперед завдяки імпорту енергоносіїв Індією;
  • за період з квітня по серпень обсяг торгівлі знизився до $28,25 млрд через низькі ціни на нафту.

Платіжні механізми: рупія–рубль

• Індія та росія розширили розрахунки в рупіях та рублях, щоб:
  • захистити торгівлю від санкцій;
  • зменшити залежність від валют третіх країн.
• Уряд Індії та Резервний банк Індії:
  • спростили такі платежі;
  • дозволили інвестувати надлишкові залишки рупій у такі активи, як державні цінні папери.

Диверсифікація поза традиційною «нафта–зброя»

• Підписаний цього року пакт про промислову кооперацію розширює співпрацю до сфер:
  • алюміній;
  • добрива;
  • залізниці;
  • гірничі технології;
  • рідкоземельні елементи.
• Сторони працюють над посиленням транспортної та логістичної зв’язаності:
  • через Міжнародний транспортний коридор «Північ–Південь» (МТК);
  • через <strongзапропонований морський маршрут «Ченнаї–Владивосток» для прискорення торгівлі з Центральною Азією та Європою.

Висновки для економічної та логістичної стійкості

• Різке зростання торгівлі до понад $68 млрд показує, що:
  • енергетичний компонент домінує в двосторонньому балансі;
  • кожна зміна цін на нафту миттєво відбивається на статистиці (падіння до $28,25 млрд упродовж кількох місяців).
• Розрахунки в рупіях–рублях:
  • пом’якшують вплив доларових санкцій;
  • перенаправляють фінансові ризики у площину валютного контролю й управління надлишковими залишками.
• Індустріальна диверсифікація та розвиток МТК і морського маршруту Ченнаї–Владивосток посилюють:
  • логістичну стійкість двосторонньої торгівлі;
  • зменшують залежність від окремих «вузьких місць» традиційних морських шляхів.

6. Торговельні угоди та регуляторне середовище

Вільна торгівля з ЄАЕС

• Індія та росія працюють над угодою про зону вільної торгівлі з Євразійським економічним союзом, щоб:
  • знизити тарифи;
  • пом’якшити нетарифні бар’єри;
  • розширити доступ до ринків для ключових товарів.

Регуляторні висновки

• Створення ЗВТ з ЄАЕС:
  • інституціоналізує вже існуючу енергетичну залежність через зниження бар’єрів;
  • може посилити роль індійських компаній у російських ланцюгах постачання енергоносіїв та сировини.

Висновок

Ключові стратегічні зміни

• Нафта та енергетика:
  • Індія прагне зберегти доступ до дешевої російської нафти, але знижує обсяги імпорту під тиском санкцій і ризиків вторинних санкцій.
  • росія, втрачаючи маневр у відносинах із Заходом, поглиблює залежність від індійського ринку, пропонуючи додаткові активи, знижки та інфраструктурні проєкти.
• Upstream та ядерна енергетика:
  • Індія послідовно утримує значні частки у російських родовищах, формуючи ресурсну базу на десятиліття.
  • Куданкулам з шістьма блоками по 1000 МВт стає опорною точкою ядерної співпраці, де росія не лише будує, а й постачає паливо.
• Оборона й критична інфраструктура:
  • Домінування Су-30 у ВПС Індії та потенційні закупівлі Су-57 і додаткових S-400 укріплюють військову складову критичної інфраструктури, але підвищують залежність від російських технологій.
• Фінанси та торгівля:
  • Стрибок двосторонньої торгівлі з $13 млрд до понад $68 млрд за три–чотири роки показує нафтову надконцентрацію у структурі обмінів.
  • Розрахунки рупія–рубль із можливістю вкладення надлишків у державні папери створюють нову фінансову архітектуру під санкційним тиском.
• Логістика та індустрія:
  • МТК «Північ–Південь» і морський маршрут Ченнаї–Владивосток переформатовують транспортні осі, відкриваючи додаткові виходи на Центральну Азію та Європу.
  • Промислова кооперація у галузях алюмінію, добрив, рідкоземельних елементів та залізниць зменшує надмірну концентрацію співпраці на нафті та озброєннях.

Джерела

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перерозподіл 195 мільйонів гривень залишків спеціального фонду державного бюджету, сформованого за рахунок внесків на регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, на потреби оборонних підрозділів. Ці кошти будуть використані для підсилення Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Головного управління Національної гвардії України.

Підтримка обороноздатності

Оборонні підрозділи виконують важливі завдання на всіх напрямках фронту, і тому Міністерство енергетики спільно з НКРЕКП ініціювали спрямування 195 млн грн для підсилення боєздатності українських захисників.

• Джерело коштів: залишки спеціального фонду держбюджету від внесків на регулювання, сплачених суб’єктами господарювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
• Напрямки використання: закупівля бронетехніки та безпілотних літальних апаратів для ГУР та Нацгвардії.
• Мета: підвищення обороноздатності та ефективності дій українських силових структур.

Це оптимізує використання бюджетних ресурсів, спрямоване на підтримку національної безпеки та оборони в умовах триваючої агресії з боку росії. Оборонні підрозділи України сьогодні виконують важливі завдання на всіх напрямках фронту.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Міненерго України, Ukraine, KI