Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina (33,3 млрд дол., +17%), а серед електроенергетичних — State Grid (85,6 млрд дол., +20%).

Енергетичні бренди 2025: структура вартості та позиції

• Сукупна вартість Топ-100: 688,6 млрд дол.
• Нафта й газ (Топ-50): 444,1 млрд дол. (+4% до 2024)
• Електроенергетика (Топ-50): 244,5 млрд дол. (+5% до 2024)

Нафтогазовий сектор: вартість і сила бренду

• Shell — 11-й рік поспіль на першому місці: 45,4 млрд дол. (−10%), BSI 87,5/100, рейтинг AAA.
• Aramco — 41,7 млрд дол., рейтинг AAA-. Стійкість попри падіння цін на нафту через профіцит пропозиції, геополітичні непевності та зміну ринкової динаміки.
• PetroChina — 33,3 млрд дол. (+17%).
• Сила бренду (BSI):
  • ExxonMobil — 85/100, AAA.
  • PETRONAS — 83,7/100, AAA-.
• ADNOC — 19 млрд дол. (+25%), 6-те місце за вартістю, 5-те — за силою бренду; у 2017 році був поза Топ-20.

Управління брендом: приклад ADNOC

• Др. Султан Ахмед Аль Джабер (MD & Group CEO ADNOC) зберігає позицію топ-бренд-гардіана серед енергетичних компаній за індексом BGI, що вимірює ефективність керівників у підвищенні цінності бренду та створенні довгострокових переваг. З 2016 року ADNOC трансформовано в міжнародну енергокомпанію з акцентом на впровадження ШІ та передових технологій.

Електроенергетичний сектор: лідери та динаміка

• State Grid Corporation of China — 85,6 млрд дол. (+20%), BSI 92,6/100, AAA+. Зростання зумовлене інвестиціями в інфраструктуру, розширенням у регіони з високим попитом та фокусом на чистій енергії.
• EDF — 14,3 млрд дол. (+22%); Enel — 10,7 млрд дол. (−4%).
• Tenaga Nasional — 2,3 млрд дол. (+35%), BSI 88,9/100, AAA — другий за силою бренд.
• PLN — 2,3 млрд дол. (+30%), BSI 86,2/100, AAA — третій за силою бренд.

Цитата

«Звіт про енергетичні бренди цього року підкреслює адаптивність і стійкість сектору на тлі швидких глобальних змін. У міру зростання попиту на енергію провідні бренди посилюють позиції, поєднуючи зростання з цілями чистого нуля. Інтеграція нафти й газу та електроенергетики у єдине дослідження відображає зближення енергетичних наративів, де інновації, інвестиції в чисту енергію та прозорість для стейкхолдерів є критичними для довгострокової сили бренду». — Савіо Д’Суза, старший директор Brand Finance

Висновки

• Зростання у двох підсекторах: нафтогазові бренди +4%, електроенергетика +5%.
• Shell утримує лідерство попри падіння вартості на 10% завдяки стратегії у LNG і газі.
• ADNOC демонструє швидке зростання завдяки технологіям і ефективному бренд-менеджменту.
• State Grid підтверджує, що інвестиції в інфраструктуру й чисту енергію прямо корелюють із вартістю бренду.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Brand Finance 

Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету міністрів України у 2019 році оприлюднено на сайті Верховної Ради.

“Уряд лише на початку цього шляху, і за багатьма напрямами тільки закладає основу для подальших змін, проте і за цей короткий період роботи вдалося досягнути низки вагомих результатів, які вже зараз здатні суттєво покращити життя наших громадян”, — зазначається у документі.

Маємо експертну оцінку аналізу звіту (лише в частині Мінекоенерго) від заступника начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексія Хабатюка.

- Ціль 9.1 (кількісна) — оцінка досягнення цілі не проведена, бо не могла бути проведена в принципі, оскільки в НПА не існує ні визначення поняття «межа енергетичної бідності», ні, відповідно, системи моніторингу такого показника.

Показник «енергоефективність економіки» не наведено, і він не міг би бути розрахований на момент підготовки звіту, оскільки зведена інформації для її визначення з’явиться набагато пізніше (під кінець року). Але навіть після її появи, усталеної практики розрахунку цього показника (з нормалізацією) в Україні не існує.

Наведені показники по «теплих кредитах», як і раніше, — виключно про витрачання бюджетних коштів без оцінки ефекту (скорочення споживання).

- Ціль 9.2 (кількісна, хоча поняття «справедливої ціни» та підхід до її визначення не визначено):
1) до чого тут анбандлінг УТГ не зрозумів
2) зниження ціни на газ та «справедлива ціна за якісні енергетичні товари» трохи різне
3) до чого тут «створення умов для залучення приватних інвесторів у видобуток газу та нафти» не зрозумів
4) ПСО на е/е для населення — досягнення не зрозумів в світлі заяв міністра, що ціна е/е для населення занижена, а ПСО потребує зміни в цій частині (про це ж написано в планах на майбутнє цього ж звіту). Це швидше недопрацювання ніж досягнення.
5) до чого тут анбандлінг/сертифікація Укренерго не зрозумів
6) до чого тут зростання ВДЕ не зрозумів
7) до чого тут «Трансформація енергетичної та кліматичної політики» не зрозумів

- Ціль 9.3 (якісна, а мала би бути кількісна):
1) в частині контракту на транзит — згоден
2) «Залучення інвесторів з метою збільшення видобутку вітчизняних енергоносіїв» фактично повтор досягнень із цілі 9.2
3) в частині робіт на енергоблоках ГЕС/ГАЕС, АЕС — згоден, але роль Уряду в цьому мені не зрозуміла

- Ціль 9.4 (кількісна/якісна). Дуже скромно. Кількість складених протоколів/накладених (не факт що сплачених) штрафів мало про що говорить
— Ціль 9.5. Не є спеціалістом в сфері, тому не аналізував.
— Ціль 9.6 (кількісна). Як на мене, то перелічене до «ефективно та ощадливого використання природних ресурсів» має дуже-дуже віддалене відношення. Кількісна оцінка не поведена (для оцінки не створено системи оцінки)
— Ціль 9.7. Не є спеціалістом в сфері, тому не аналізував.