Комерційні запаси сирої нафти у США за тиждень до 31 липня збільшилися на 2,5 млн барелів — до 407 млн барелів. Водночас запаси автомобільного бензину зменшилися на 1,6 млн барелів і залишилися на 7% нижчими за середній п’ятирічний рівень.

Зростання запасів сирої нафти супроводжувалося скороченням запасів моторного пального та зменшенням переробки

Управління енергетичної інформації США 5 серпня оприлюднило звіт за тиждень, що завершився 31 липня 2026 року. Комерційні запаси сирої нафти, без урахування Стратегічного нафтового резерву, зросли на 2,5 млн барелів — до 407 млн барелів. Показник залишався приблизно на 6% нижчим за середнє значення для цієї пори року за попередні п’ять років.

Запаси автомобільного бензину скоротилися на 1,6 млн барелів. Зменшилися як запаси готового бензину, так і компонентів для його змішування. Запаси дистилятів знизилися на 3,5 млн барелів і були приблизно на 12% нижчими за п’ятирічний середній рівень.

НПЗ зменшили обсяги переробки

Американські НПЗ переробляли в середньому 17,2 млн барелів сирої нафти на добу — на 183 тис. барелів на добу менше, ніж попереднього тижня. Використання наявних потужностей становило 96,5%.

Виробництво бензину знизилося до 9,6 млн барелів на добу, виробництво дистилятного пального — до 5,2 млн барелів на добу. Імпорт сирої нафти збільшився на 515 тис. барелів на добу — до 6,2 млн барелів на добу. Імпорт готового бензину та компонентів для змішування становив 463 тис. барелів на добу.

Середній показник постачання бензину на внутрішній ринок за чотири тижні дорівнював 9 млн барелів на добу, що на 0,6% більше, ніж за відповідний період попереднього року. Загальне постачання нафтопродуктів становило 20,4 млн барелів на добу та було на 0,9% нижчим у річному вимірі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Бразильські та гайанські сорти нафти посилюють позиції в Європі та Китаї, витісняючи традиційні західноафриканські сорти. Сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу проти 2025 року — до 3,28 млн барелів на добу.

Європейські НПЗ отримують більше дешевшої латиноамериканської сировини, але вибір між ціною нафти та виходом продуктів залишається ключовим для переробки.

Argus повідомив, що бразильські та гайанські сорти нафти випереджають західноафриканські за ціною та обсягами на ключових ринках Європи та Китаю. За даними Vortexa, сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу порівняно з 2025 роком і досяг 3,28 млн барелів на добу.

Зростання видобутку посилило тиск на ціни латиноамериканської нафти. Диференціали бразильської сировини останніми тижнями перебували під особливим тиском через слабкий спотовий попит із боку Китаю, що залишало додаткові обсяги для Європи.

Китайські НПЗ скоротили закупівлі бразильської нафти для постачання у серпні та вересні більш ніж на третину проти попередніх місяців. Якщо ці вантажі не знайдуть покупця в Китаї, продавці, за оцінкою Argus, можуть пропонувати їх у Європі для вересневого постачання через коротший маршрут.

Більша кількість латиноамериканської сировини конкурує з усталеними західноафриканськими сортами. За даними Argus, сорт Buzios у середньому був на $5,50 за барель дешевшим за нігерійський Forcados на умовах постачання до північно-західної Європи протягом останнього року.

Водночас Argus refinery gate values показують, що Forcados нині приблизно на $13 за барель цінніший за Buzios за виходом продуктів. Для НПЗ це означає вибір між нижчою ціною сировини та вищою потенційною вартістю продуктового виходу, зокрема дизелю й бензинових компонентів.

«Бразильська нафта значно дешевша, але валова вартість продуктів із нігерійської нафти краща на цьому ринку через вищий вихід дизелю», — заявив європейський трейдер.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Індія, третій за величиною імпортер сирої нафти у світі, запускає паливо E85 із 85% етанолу. Рішення є частиною програми гнучкої паливної мобільності й має зменшити залежність країни від імпортної нафти, підтримати сільську економіку через попит на етанол та посилити низьковуглецевий транспорт.

Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти

Індія 5 червня 2026 року запускає нову паливну суміш E85, у якій частка етанолу становить 85%. Для країни, що є третім за величиною імпортером сирої нафти у світі, це не лише технологічний крок, а й елемент енергетичної безпеки.

Офіційний запуск E85 відбувся у Нью-Делі за участі міністра нафти та природного газу Індії Хардіпа Сінгха Пурі. Напередодні він також представив перший в Індії легковий автомобіль Maruti Suzuki з підтримкою гнучкого пального.

Що змінює запуск E85

Головна ідея програми полягає у використанні транспорту, здатного працювати на різних сумішах етанолу та бензину — від E20 до E100. Це дає змогу поступово зменшувати роль традиційного нафтового пального у транспортному секторі.

• E85 містить 85% етанолу.
• Гнучкопаливні автомобілі можуть працювати на сумішах від E20 до E100.
• Індія заявляє про здатність виробляти етанол із кількох видів сировини: пошкодженого зерна, аграрних відходів, бамбука та морських водоростей.
• Урядовий аналітичний центр NITI Aayog класифікує транспортні засоби на етаноловому пальному, включно з E85, як транспорт із нульовими викидами.
• За заявою уряду, E85 також забезпечує майже нульові викиди твердих частинок PM.

Енергетична безпека: чому Індія прискорює перехід

Індія суттєво залежить від імпортної нафти. Майже 50% імпорту сирої нафти країна отримує з Близького Сходу. Така структура постачання робить економіку вразливою до криз у ключових транспортних і нафтовидобувних регіонах.

Індія останніми місяцями намагалася диверсифікувати закупівлі, зокрема нарощуючи імпорт російської нафти до рекордних рівнів на тлі американських винятків для російської нафти, завантаженої на танкери.

• Мета E85 — зменшити потребу в імпортній нафті.
• Додатковий ефект — підтримка сільської економіки через попит на етанол.
• Екологічний аргумент — зниження викидів твердих частинок у транспорті.
• Ринковий контекст — залежність від Близького Сходу й тиск нафтової кризи на ціни та економіку.

«Гнучкопаливні транспортні засоби пропонують Індії практичне рішення для скорочення імпорту сирої нафти, зміцнення сільської економіки через попит на етанол і просування низьковуглецевої мобільності», — заявив Хардіп Сінгх Пурі.

Нафтовий шок і ціни на пальне

Криза вдарила не лише по постачанню сирої нафти, а й по основному паливу для приготування їжі — скрапленому нафтовому газу LPG. Індійські нафтомаркетингові компанії підвищили ціни на пальне вчетверте менш ніж за місяць після двомісячної паузи в перегляді цін.

Окремо наголошується, що економічний тиск посилюється щодня, поки Ормузька протока залишається закритою. Нафтовий шок поширюється на споживчі ціни, валютні резерви, поточний рахунок і темпи економічного зростання.

Що це означає для ринку

Запуск E85 в Індії показує, що великі імпортери нафти переходять від декларацій до практичних рішень, які зменшують залежність від зовнішнього нафтового постачання. Для глобального ринку це важливий сигнал: біопаливо стає не лише екологічною, а й антикризовою відповіддю на нестабільність нафтової логістики.

• Для нафтового ринку це означає поступове формування альтернативного попиту в транспортному секторі.
• Для аграрного сектору Індії це створює додатковий канал збуту сировини для виробництва етанолу.
• Для споживачів урядова ставка на E85 може стати спробою обмежити вплив імпортної нафти на внутрішні ціни.
• Для енергетичної політики це приклад поєднання паливної безпеки, промислової політики та екологічних аргументів.

Джерело: Terminal За матеріалами: OilPrice.com

Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу. Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель відносно еталонного Brent.

Рекордні обсяги і цінові знижки: як змінився баланс на азійському ринку

Новий максимум постачання до Китаю

За даними аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на які посилається Reuters, у лютому Китай імпортує 2,07–2,08 млн барелів на добу російської нафти. Для порівняння:

• у січні 2026 року обсяг становив близько 1,7 млн барелів на добу;
• очікуваний показник лютого перевищує січневий приблизно на 370–380 тис. барелів щодня;
• це стане найвищим місячним рівнем за всю історію постачання.

Фактично йдеться про різке переформатування потоків російської нафти в Азії: те, що раніше значною мірою йшло до Індії, тепер концентрується в Китаї.

Санкції США та цінова перевага для Китаю

Суттєвим чинником зростання стали нові санкції США проти російських виробників, зокрема «Роснефти» та «Лукойлу», а також політичний тиск Вашингтона на Індію з вимогою скоротити або повністю зупинити імпорт російської нафти.

Унаслідок цього:

• знижки на російські сорти досягли найширшого рівня за останні роки;
• флагманський сорт Urals для поставок у січні–лютому до Китаю торгується зі знижкою 9–11 доларів за барель до еталонного індексу ICE Brent;
• після торговельної угоди між США та Індією знижки ще більше розширилися.

ICE Brent — це біржовий орієнтир світових цін на нафту, від якого зазвичай відштовхуються при формуванні контрактної вартості інших сортів. Знижка в 9–11 доларів означає суттєву економію для переробників.

Індія відступає, китайські «teapots» наступають

Індія, прагнучи зберегти сприятливі торговельні умови зі США, скорочує спотові закупівлі російської нафти, а державні нафтопереробні компанії призупиняють активність щодо російських барелів.

Натомість китайські переробники активно заповнюють нішу. Особливо це стосується незалежних НПЗ у провінції Шаньдун — так званих «teapots» (у перекладі — «чайники»):

• вони традиційно працюють із дисконтом і гнучкими контрактами;
• не уникають санкційних постачань, зокрема з Ірану, росії чи Венесуели;
• максимально використовують різницю між ціною закупівлі та ціною реалізації нафтопродуктів.

Водночас продажі венесуельської нафти нині контролюються США та здійснюються через міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, що звузило знижки на венесуельські сорти відносно Brent. На цьому тлі російська нафта стала більш привабливою за ціною.

Що це означає для глобального ринку

• Перерозподіл потоків: Індія зменшує частку російської нафти, Китай її нарощує.
• Поглиблення дисконту: російська нафта дедалі більше продається зі значною знижкою, що впливає на глобальну систему ціноутворення.
• Посилення ролі незалежних НПЗ Китаю: саме вони стають ключовими бенефіціарами санкційного перекроювання ринку.

Таким чином, санкційна політика США фактично призвела не до зникнення російської нафти з ринку, а до її концентрації в окремих юрисдикціях із високою толерантністю до ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до Близького Сходу та Америк, а IOC додатково придбала близько 3,5 млн барелів ESPO та розглядає імпорт 24 млн барелів із Америк у I кварталі наступного року.

Індія — санкції США — відхід від російської нафти»

• Санкційний тригер
  • Санкції США проти Rosneft та Lukoil → ризики вторинних обмежень і розрахунків
• Реакція індійських НПЗ
  • 5 з 7 великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) не подали грудневі заявки
  • Лише IOC і Nayara Energy купили грудневі обсяги
  • Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається 10 листопада
• Кількісні параметри
  • Зазначена п’ятірка імпортувала ≈2/3 усієї російської нафти до Індії від початку року
  • IOC наприкінці жовтня взяла 5 грудневих партій від несанкційних продавців
  • Окремо IOC придбала близько 3,5 млн барелів сорту ESPO за ціною близькою до котирувань Dubai (доставка на східне узбережжя Індії у грудні)
  • План IOC: закупити 24 млн барелів сирої нафти з Америк у I кварталі наступного року
• Зміщення постачання
  • Додаткові барелі з Близького Сходу та Америк
  • Очікується різке падіння грудневих і січневих російських відвантажень
• Логічні висновки та обґрунтування
  • Значний ризик дефіциту російських обсягів у грудні–січні, оскільки саме п’ятірка-«локомотив» (≈2/3 імпорту) тимчасово вийшла з ринку російської нафти
  • Ціновий маркер: закупівля ESPO близько до Dubai свідчить про звуження дисконту та готовність платити премію за легальний ланцюг постачання
  • Диверсифікація через 24 млн барелів з Америк у I кв. наступного року компенсує очікуване падіння російських поставок
  • Операційна відповідність: IOC заявила про повну відповідність санкційному режиму, що зменшує комплаєнс-ризики та впливає на вибір контрагентів

Деталі ситуацї

Що сталося: після оголошення санкцій США проти провідних російських експортерів майже всі індійські НПЗ відмовилися від грудневих закупівель. П’ять великих переробників — BPCL, HPCL, MRPL, Reliance та HMEL — не запитували грудневі обсяги російської нафти, хоча саме вони з початку року забезпечили близько двох третин такого імпорту для Індії.

Винятки: IOC і Nayara Energy залишилися активними покупцями на грудень. Наприкінці жовтня IOC придбала п’ять партій із прибуттям у грудні від несанкційних продавців та окремо — близько 3,5 млн барелів ESPO близько до котирувань Dubai для східного індійського порту.

Диверсифікація постачання: IOC також планує закупити 24 млн барелів сирої нафти з Америк у першому кварталі наступного року для заміщення очікуваного випадіння російських обсягів. Загалом індійські НПЗ переналаштовують корзину імпорту, збільшуючи закупівлі з Близького Сходу та Америк, що має компенсувати ймовірне різке скорочення грудневих і січневих відвантажень з росії.

Наслідки для ринку

• Короткостроково (грудень–січень)
  • Провал російських відвантажень у напрямку Індії
  • Підвищення ролі котирувань Dubai як орієнтиру ціни для ESPO
• Середньостроково (I кв. наступного року)
  • 24 млн барелів із Америк як компенсатор з боку IOC
  • Перерозподіл потоків на користь Близького Сходу та Америк
• Комплаєнс та контрактування
  • Повна відповідність санкціям у закупівельних практиках IOC
  • Фокус на несанкційних продавцях і переукладання ланцюгів постачання

Тільки факти

• 5 великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) не запитували грудневі обсяги російської нафти
• Ці п’ять компаній забезпечили ≈2/3 імпорту російської нафти до Індії з початку року
• 2 компанії — IOC і Nayara Energy — купили грудневі обсяги
• 5 грудневих партій придбано IOC наприкінці жовтня у несанкційних продавців
• ~3,5 млн барелів ESPO від IOC близько до котирувань Dubai із поставкою у грудні на східне узбережжя Індії
• 24 млн барелів з Америк у I кварталі наступного року — ціль закупівель IOC
• Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається 10 листопада

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com