Європейські нафтові компанії очікують різкого поліпшення результатів перероблення у третьому кварталі. Shell прогнозує рекордну маржу переробки $42/барель, а Shell, BP і TotalEnergies очікують збільшення відповідних показників утричі-вчетверо проти минулого року. Основним чинником стала висока вартість енергоносіїв після порушення постачання через Ормузьку протоку.

Високі ціни на продукти та обмежене постачання різко поліпшили економіку нафтопереробки

Reuters 20 жовтня повідомив, що великі міжнародні нафтові компанії готуються показати значне збільшення прибутків за третій квартал завдяки сильним результатам перероблення й торгівлі.

За даними агентства, серйозні порушення судноплавства через Ормузьку протоку після початку бойових дій у лютому підняли ціни на енергоносії до багаторічних максимумів і створили сприятливі умови для нафтопереробного та торговельного бізнесу.

Shell прогнозує маржу переробки на рівні $42/барель — рекордне значення для компанії. Shell, BP і TotalEnergies очікують, що маржі третього кварталу будуть утричі-вчетверо вищими, ніж роком раніше.

TotalEnergies очікує, що грошовий потік її сегмента перероблення й нафтохімії збільшиться приблизно удвічі проти попереднього кварталу — до близько $4 млрд. ExxonMobil раніше повідомила, що поліпшення маржі переробки може збільшити квартальний прибуток її downstream-сегмента на $4,5 млрд порівняно з попереднім кварталом.

Для європейського паливного ринку високі маржі є важливим індикатором різниці між ціною сировини та вартістю готових нафтопродуктів. Reuters водночас не наводить у матеріалі окремих котирувань європейського бензину.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

BP оцінила свою маржу переробки за липень–вересень у 46,7 дол./бар. Це вище за 29,6 дол./бар. у другому кварталі та 15,8 дол./бар. роком раніше. Компанія очікує, що це збільшить прибуток сегмента нафтопродуктів на 1,9–2,1 млрд дол. проти попереднього кварталу.

Висока маржа переробки показує, що дефіцит нафтопродуктів продовжує підтримувати прибутковість НПЗ

Reuters повідомило, що BP 13 жовтня оцінила свою індикативну маржу переробки у третьому кварталі на рівні 46,7 дол./бар. Показник зріс порівняно з 29,6 дол./бар. у другому кварталі та 15,8 дол./бар. за аналогічний період минулого року.

Компанія пов’язала поліпшення результатів із високими цінами та впливом війни з Іраном на світові нафтові постачання. За оцінкою BP, зростання маржі підніме прибуток у сегменті продуктів на 1,9–2,1 млрд дол. проти попереднього кварталу.

BP також очікує, що результат газового маркетингу й трейдингу у третьому кварталі буде значно вищим, ніж у попередньому кварталі. Результат нафтового трейдингу компанія очікує приблизно на рівні другого кварталу.

Водночас BP попередила про 3–4,5 млрд дол. знецінень у сегменті газу та низьковуглецевої енергетики. Компанія також повідомила, що її чистий борг у кварталі очікується в межах 13,5–14,4 млрд дол., що означає досягнення цільового діапазону приблизно на рік раніше.

Маржа переробки — це різниця між вартістю нафти як сировини та вартістю отриманих нафтопродуктів. Для ринку бензинів і дизпального такий показник є індикатором напруженості балансу переробки та прибутковості НПЗ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході перетворило енергетичну кризу на джерело надприбутків для частини світових нафтових корпорацій. За даними Oxfam, провідні нафтові компанії можуть отримати до 234 млрд доларів додаткового прибутку за рік, або приблизно 30 млн доларів щогодини. Водночас виграють не всі: європейські компанії заробляють на торговельних операціях і хеджуванні, тоді як американські гіганти частково заблоковані старими контрактами з нижчими цінами.

Нафта понад 100 доларів: геополітична криза перерозподіляє прибутки між нафтовими гігантами

Ціновий шок: Ормузька протока стала центром ринкового ризику

Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу різкої турбулентності після того, як конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном затягнувся на два місяці. Ключовим чинником стала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для транспортування нафти з Перської затоки.

Фактичне блокування Ормузької протоки спричинило стрибок міжнародних цін на нафту вище 100 доларів за барель. Нафта марки Brent — базовий світовий індикатор для оцінки вартості сирої нафти — тимчасово сягала 122 доларів за барель, що стало одним із найвищих рівнів за останні роки.

Саме цей ціновий шок став головним джерелом додаткових прибутків для нафтових компаній. За оцінкою міжнародної організації Oxfam, великі нафтові корпорації можуть додатково заробити до 234 млрд доларів протягом року. У перерахунку це близько 30 млн доларів щогодини.

Європейські компанії заробляють на волатильності

Найкраще до кризи виявилися пристосованими європейські енергетичні компанії з потужними торговельними підрозділами. Їхня перевага полягає не лише у видобутку нафти, а й у здатності заробляти на різких коливаннях цін.

• BP повідомила про зростання скоригованого прибутку у першому кварталі на 459% — до 3,84 млрд доларів.
• Shell і TotalEnergies також отримали торговельні доходи, які суттєво перевищили очікування ринку.
• Навіть після вимушеного призупинення частини видобутку TotalEnergies у Перській затоці її торговельний підрозділ зміг заробити на операціях купівлі дешевше, продажу дорожче та хеджуванні цінових ризиків.

За оцінками аналітиків, лише три компанії — Shell, BP і TotalEnergies — могли отримати від ринкової нестабільності від 3,3 млрд до 4,75 млрд доларів додаткового доходу.

Тут ключовим є механізм торговельного прибутку. Коли ціни швидко змінюються, компанія з розвиненим трейдинговим підрозділом може заробляти не тільки на самому товарі, а й на різниці між цінами у різних регіонах, строках постачання та фінансових інструментах захисту від ризиків. Для енергетичного ринку це означає, що в період кризи прибутковість залежить не лише від обсягів видобутку, а й від якості управління ціновими ризиками.

Saudi Aramco та російські компанії отримують вигоду від високої ціни

Серед бенефіціарів високих цін названо також Saudi Aramco та російські нафтові компанії. Їхня перевага описується як антициклічна: коли ринок переживає дефіцит або загрозу перебоїв постачання, виробники з великими обсягами видобутку отримують прямий виграш від підвищення ціни.

• За даними AlJazira Capital, чистий прибуток Saudi Aramco у першому кварталі 2026 року після вирахування частки міноритарних акціонерів може зрости на 13,8% у річному вимірі.
• У квартальному вимірі очікуване зростання прибутку Saudi Aramco становить 56,7%.
• Очікуваний показник — 108,8 млрд саудівських ріалів, або приблизно 29,01 млрд доларів.
• російські нафтові компанії, за наведеними оцінками, можуть додатково заробити щонайменше 23,9 млрд доларів.

Американські гіганти потрапили у пастку хеджування

На відміну від європейських конкурентів, американські нафтові корпорації опинилися у менш вигідному становищі. У матеріалі зазначено, що ExxonMobil і Chevron раніше уклали контракти хеджування, які зафіксували нижчі ціни на нафту.

Хеджування — це фінансовий механізм захисту від різких змін ціни. Він може допомогти компанії уникнути втрат під час падіння ринку, але у разі стрімкого зростання цін здатний обмежити прибуток. Саме це і стало проблемою: коли спотова ціна нафти перевищила 100 доларів за барель, частина американських компаній не змогла повною мірою скористатися цим зростанням через раніше зафіксовані умови контрактів.

Додатковим негативним чинником стала слабкість downstream-сегмента — тобто бізнесу з переробки нафти, виробництва й реалізації нафтопродуктів. За наведеними оцінками, це може коштувати американським компаніям кількох мільярдів доларів прибутку.

Головний висновок для ринку

Криза показала різницю між бізнес-моделями нафтових гігантів. Європейські компанії, які мають сильні торговельні підрозділи, змогли перетворити ринкову волатильність на джерело додаткового доходу. Американські компанії, навпаки, частково втратили вигоду через заздалегідь укладені контракти, що обмежили їхній доступ до високої спотової ціни.

• Для видобувних компаній головним чинником прибутку стала сама висока ціна нафти.
• Для трейдингових підрозділів ключовою перевагою стала здатність швидко працювати з різницею цін, строків і напрямів постачання.
• Для компаній із жорстко зафіксованими контрактами високі ціни не гарантували повного фінансового виграшу.

Це означає, що нинішній нафтовий шок є не лише кризою постачання, а й масштабним перерозподілом прибутків усередині самої нафтової галузі. Виграють ті, хто має доступ до ресурсів, гнучку торговельну інфраструктуру та здатність управляти ризиками в режимі швидкої зміни ринку.

Джерело: Terminal За матеріалами: hkcna.hk