Світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу жорсткого дефіциту: атаки на НПЗ та скорочення переробки вивели з роботи майже 9% глобальних потужностей. Найбільший тиск відчувають ринки дизельного пального та авіапального, а відновлення нормального балансу може тривати місяцями навіть після завершення бойових дій.

Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки

Атаки на нафтопереробні заводи, пов’язані з війнами навколо Ірану та в Україні, стали найсерйознішим ударом по світовій нафтопереробці за останні роки. За оцінками Reuters із посиланням на галузевий моніторинг IIR, упродовж останніх місяців з ринку було фактично вилучено майже 9% світових потужностей переробки нафти.

Це не просто технічна проблема окремих НПЗ. Нафтопереробка є ланкою, яка перетворює сиру нафту на бензин, дизельне пальне, авіапальне та мазут. Тому навіть за наявності нафти в системі дефіцит переробних потужностей швидко переходить у дефіцит готових нафтопродуктів і тисне на ціни для промисловості, транспорту, авіації та споживачів.

«Поточна напруженість і надалі підтримуватиме ринок нафтопродуктів, не в останню чергу з огляду на пошкодження, завдані НПЗ», — заявив Reuters аналітик Saxo Bank Оле Гансен.

Масштаб втрат: майже 9% світової переробки

За даними, наведеними в матеріалі Reuters, добовий попит на рідке пальне, включно з бензином, дизельним пальним, авіапальним і мазутом, становить близько 104 млн барелів на добу. На цьому тлі вилучення з ринку кількох мільйонів барелів переробки щодня має системний ефект.

• До 7 травня війна навколо Ірану зупинила до 3,52 млн барелів на добу нафтопереробних потужностей.
• На Близькому Сході було уражено або превентивно зупинено 20 НПЗ; до середини квітня це вивело з роботи понад 2,3 млн барелів на добу потужностей.
• Війна між росією та Україною додатково вилучила з ринку ще 1,42 млн барелів на добу, за оцінкою IIR.
• Українські атаки безпілотниками, спрямовані на підрив воєнної машини москви, за розрахунками Reuters, у січні — травні вивели з роботи близько 700 тис. барелів на добу російських потужностей первинної переробки на 16 майданчиках.
• В Азії та Європі нестача сирої нафти зменшила обсяги переробки приблизно на 3,8 млн барелів на добу, за оцінкою аналітиків JPMorgan.

У сумі перебої, пов’язані з двома війнами, дорівнюють майже 9% від 100,5 млн барелів на добу глобальних нафтопереробних потужностей. Для ринку це означає, що проблема вже вийшла за межі окремих регіонів і стала глобальним фактором ціноутворення.

Близький Схід: пошкодження НПЗ і дефіцит сирої нафти

Війна навколо Ірану вдарила по ринку одразу двома каналами. Перший — це фізичні пошкодження НПЗ. Другий — порушення руху танкерів із Перської затоки, що обмежує доступність сирої нафти для переробників.

• Серед постраждалих об’єктів — НПЗ Ras Tanura потужністю 550 тис. барелів на добу, найбільший завод Saudi Aramco в Саудівській Аравії.
• За словами генерального директора Saudi Aramco Аміна Нассера, завод відновив роботу, однак частина установок перебуває на ремонті.
• У Кувейті безпілотниками були уражені два з трьох НПЗ — Mina Al-Ahmadi та Mina Abdullah.
• Ці два заводи, а також найбільший кувейтський НПЗ Al-Zour потужністю 615 тис. барелів на добу, знизили обсяги переробки.

Саме тому нинішній дефіцит не можна швидко ліквідувати лише переорієнтацією потоків нафти. Якщо пошкоджені установки не працюють, сира нафта не перетворюється на готове пальне в потрібних обсягах. Це особливо болісно для дизельного пального та авіапального, де ринок і до цього мав обмежений запас міцності.

російська переробка: удари по інфраструктурі москви зменшують постачання нафтопродуктів

Окремий тиск на світовий баланс створюють втрати російської переробки. За даними Reuters, українські атаки безпілотниками у січні — травні вивели з роботи близько 700 тис. барелів на добу потужностей первинної переробки нафти й газу на 16 НПЗ у західній, північній та південній частинах росії.

Для Європи цей фактор має подвійне значення. По-перше, росія до повномасштабної війни була одним із ключових постачальників дизельного пального. По-друге, після припинення приймання російського пального через війну в Україні європейський ринок став більш залежним від альтернативних джерел, включно з Близьким Сходом. Коли Близький Схід також втрачає частину переробки та логістики, ці два шоки накладаються один на одного.

Дизельне пальне та авіапальне: найболючіші сегменти

Найсильніше скорочення переробки б’є по середніх дистилятах — насамперед дизельному пальному та авіапальному. Це продукти, критично важливі для вантажного транспорту, аграрного сектору, промисловості, армійської логістики та авіації.

«Нижчі обсяги переробки в Азії та росії мали непропорційно великий вплив на газойль і дизельне пальне. Ми бачимо, як баланс в Азії переходить від стійкого регіонального профіциту до очевидного регіонального дефіциту», — заявила аналітикиня FGE Цилін Там.

• Запаси нафтопродуктів у Сінгапурі, одному з ключових нафтових хабів Азії, 7 травня опустилися до найнижчого рівня більш ніж за 9 місяців.
• Міжнародне енергетичне агентство попередило, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального вже в червні, якщо постачання з Перської затоки не буде повністю замінене.
• Нігерійський НПЗ Dangote потужністю 650 тис. барелів на добу у квітні майже подвоїв експорт авіапального до Європи, за даними Kpler.
• Роздрібні ціни на дизельне пальне в ЄС у квітні досягли рекордних 2,11 євро за літр, за даними Європейської комісії.

Рекордні ціни на дизель у ЄС відображають одночасно втрату частини постачання з Перської затоки та припинення приймання пального з росії, яка раніше була головним постачальником Європи. У такій ситуації споживач платить не лише за нафту, а й за дефіцит переробки, дорожчу логістику та конкуренцію між регіонами за готові нафтопродукти.

Ціни на нафту та нафтопродукти: Brent піднімався до 126 доларів за барель

Скорочення переробки та порушення постачання вже відбилися на цінах. Еталонна нафта Brent у квітні сягала 126 доларів за барель, що стало максимумом за чотири роки. Окремі нафтопродукти дорожчали ще швидше: авіапальне в березні піднялося до рекордного рівня.

В умовах дефіциту нафтопереробники, трейдери та роздрібні оператори змушені активніше використовувати запаси сирої нафти й готового пального. Це пом’якшує поточний дефіцит, але водночас зменшує резерв безпеки ринку.

«Навіть якщо війна швидко завершиться, очікується, що ціни залишатимуться на високих рівнях», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.

За словами Патріка Пуянне, з запасів уже було відібрано близько 500 млн барелів нафти, а цей показник може зрости до 1 млрд барелів, з огляду на час, необхідний для повторного запуску об’єктів і доставки пального до Азії.

Чому швидкого відновлення не буде

Головна проблема полягає в тому, що світова нафтопереробна галузь увійшла в цей рік із обмеженим резервом потужностей. За словами аналітика Energy Aspects Джорджа Дікса, надлишкових можливостей для швидкої компенсації втрат небагато.

• За даними IIR, у 2019–2026 роках було закрито близько 9,69 млн барелів на добу потужностей.
• Причинами закриттів стали пандемія, операційні проблеми, слабка економіка частини заводів і поступове зростання електромобілів.
• Цей обсяг дорівнює приблизно 10% нинішніх робочих потужностей.

Тобто світовий ринок зустрів новий шок уже після багаторічного скорочення резерву. Саме тому пошкодження НПЗ, перебої з нафтою та логістичні обмеження не можна швидко перекрити простим нарощуванням переробки в інших регіонах.

Міжнародне енергетичне агентство очікує, що переробка на НПЗ Перської затоки цього року знизиться до 8,7 млн барелів на добу, що на 900 тис. барелів на добу менше, ніж у 2025 році. Також агентство знизило прогноз переробки російської нафти у 2026 році: у другому кварталі вона може опуститися до 4,8 млн барелів на добу проти близько 5,2 млн барелів на добу раніше цього року.

Висновок для ринку: дефіцит став структурним, а не короткостроковим

Нинішня ситуація на ринку нафти й нафтопродуктів уже не виглядає як короткий ціновий сплеск. Пошкодження НПЗ, скорочення переробки, проблеми з танкерним рухом із Перської затоки, втрата російських потужностей і низькі запаси формують більш тривалий дефіцит готового пального.

• Для Європи головними ризиками залишаються дизельне пальне та авіапальне, оскільки регіон уже втратив російський ресурс і тепер конкурує за альтернативні постачання.
• Для Азії ключовою проблемою є перехід від регіонального профіциту газойлю та дизельного пального до дефіциту.
• Для світового ринку найважливішим сигналом є те, що майже 9% переробних потужностей виявилися недоступними в момент, коли резервні можливості галузі обмежені.

Якщо відновлення НПЗ справді триватиме місяцями, високі ціни на дизельне пальне та авіапальне можуть залишатися не наслідком паніки, а результатом реального фізичного дефіциту переробки. Це означає, що ринок пального у Європі й надалі буде чутливим до будь-яких нових збоїв у Перській затоці, росії чи на морських маршрутах постачання.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Світовий нафтовий ринок дедалі частіше демонструє парадоксальну поведінку: формально пропозиція значно перевищує попит, однак ціни залишаються високими. Причина — поєднання геополітичної напруги, санкцій, логістичних обмежень і непрозорого накопичення запасів, передусім у Китаї.

Нафтові ціни як «зламаний» індикатор

Глобальний ринок нафти, найбільший і найліквідніший товарний ринок у світі, дедалі гірше виконує свою ключову функцію — відображати реальний баланс між попитом і пропозицією.

Розрив між цифрами та ринковими сигналами

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у 2026 році світовий видобуток нафти перевищить попит на 3,7 млн барелів на добу, що становить понад 3% глобального споживання. За класичною логікою це мало б призвести до падіння цін.

• Brent утримується вище $65 за барель, попри надлишкову пропозицію.
• Форвардна крива перебуває у стані backwardation — коли короткострокові контракти дорожчі за довгострокові, що зазвичай свідчить про дефіцит.

Ця невідповідність ставить під сумнів здатність цін адекватно відображати фізичні ринкові фундаментальні показники.

Геополітичні шоки як каталізатор волатильності

Короткостроковим драйвером зростання цін стала напруга на Близькому Сході:

• ризик ударів США по Ірану;
• загроза розширення конфлікту на весь регіон;
• зростання цін майже до $70 за барель.

На цьому тлі індекс волатильності нафти CBOE піднявся до найвищого рівня з часу 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном у червні 2025 року.

Запаси зростають, але ринок цього «не бачить»

Глобальне накопичення

Зростання запасів традиційно є ознакою надлишкової пропозиції. І справді:

• у 2025 році світові запаси сирої нафти зросли на 520 млн барелів (+7%);
• у 2026 році очікується додаткове зростання ще на 730 млн барелів.

Китайський фактор непрозорості

Ключова частина цього надлишку припадає на Китай:

• близько 800 тис. барелів на добу спрямовано в запаси за рік;
• понад 300 млн барелів — лише у 2025 році.

Водночас:

• значна частина стратегічних резервів розміщена в підземних сховищах, недоступних для супутникового моніторингу;
• реальні обсяги запасів і вільні потужності залишаються невідомими;
• ринок не розуміє, чи продовжує Пекін накопичення після зростання цін.

Це створює «сліпу зону», яка радикально змінює інтерпретацію статистики запасів.

Зміна логіки сприйняття

Раніше зростання запасів у країнах ОЕСР, насамперед у США та Європі, однозначно тиснуло на ціни. Тепер ситуація інша:

• накопичення в Китаї ринок сприймає як ознаку сильного попиту;
• це компенсує негативні сигнали від зростання видимих запасів у ОЕСР.

Санкції та логістика: ринок одночасно «переповнений» і «дефіцитний»

Перерозподіл санкційної нафти

Санкції Заходу проти росії, Ірану та Венесуели суттєво ускладнили картину:

• Китай, Індія та Туреччина у 2025 році імпортували близько 3,5 млн барелів на добу санкційної нафти;
• після заборони ЄС на імпорт пального з російської нафти з 21 січня та тиску США Індія скоротила імпорт з 1,6 млн до 1 млн барелів на добу.

Логістичний тиск і зростання витрат

Обмеження спричинили:

• підвищений попит на несанкційні барелі та «чисті» танкери;
• різке зростання витрат на перевезення;
• тиск на маржу нафтопереробних заводів в Азії.

Ключові цифри:

• маржа НПЗ в Азії — близько $6 за барель;
• маржа в Європі — близько $9 за барель;
• фрахт VLCC до Азії подорожчав майже на 150% з початку року;
• вартість доставки перевищує $3 за барель для Азії проти $2 для Європи.

«Фрахт став ключовим регіональним фактором цього року», — Кешав Лохія, CEO HiLo Analytics

Нафта «застрягла» в морі

Санкції призвели до накопичення сирої нафти у морі:

• росія, Іран і Венесуела формують близько 30% з 1,3 млрд барелів нафти в дорозі;
• це значно перевищує їхню частку в експорті;
• свідчить про повільне розвантаження та труднощі з пошуком покупців.

Висновок

Світовий нафтовий ринок одночасно виглядає надлишково забезпеченим і структурно напруженим. Ціни дедалі більше визначаються не фізичним балансом, а геополітикою, санкціями, логістикою та поведінкою непрозорих накопичувачів запасів.

Поки не зросте прозорість або не знизяться політичні ризики, нафтові ціни й надалі залишатимуться відірваними від вимірюваної реальності попиту й пропозиції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

У першому півріччі 2025 року збитки нафтопереробного та нафтохімічного секторів Китаю зросли на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Причиною стали надлишкові виробничі потужності та цінові війни, що посилюють конкуренцію та зменшують прибутковість.

Цінові війни та надвиробництво в ключових секторах Китая потребують державного втручання для уникнення довготривалих збитків.

Виклики для галузі

• Збитки нафтопереробної галузі зросли більш ніж на 1,25 млрд доларів США (9 млрд юанів) у першому півріччі 2025 року порівняно з першим півріччям 2024 року.
• Сектор страждає від так званої «інволюції» — надмірної та саморуйнівної конкуренції за обмежені ресурси та можливості.
• Цінові війни охопили не лише нафтопереробку, а й інші галузі, включно зі сталеливарною промисловістю.

Причини падіння прибутковості

• Надлишкові потужності збігаються зі слабким внутрішнім попитом на паливо.
• Зростання частки нових енергетичних транспортних засобів (NEV), що не використовують нафтопродукти, зменшує обсяги споживання дорожнього пального.
• China National Petroleum Corporation (CNPC) ще у квітні визнала, що попит на паливо вже досяг піку.

Наслідки для економіки

• Нафтопереробники та сталеливарники стали найгіршими за показниками прибутковості серед промислових компаній Китаю.
• Надлишкові потужності стали проблемою й для інших секторів, зокрема виробництва сонячних панелей та обладнання для вітрової енергетики.
• Лідерство Китаю у продажах електромобілів та розширенні відновлюваної енергетики супроводжується ціновими війнами в «зелених» галузях.

Висновки

• Поєднання слабкого попиту та надлишкових потужностей створює стійкий тиск на маржу нафтопереробників.
• Поширення електромобілів і розвиток ВДЕ мають стратегічний ефект для декарбонізації, але одночасно скорочують споживання традиційного пального.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

У першому півріччі 2025 року сумарне виробництво бензину та газойлю в Китаї склало 181,85 млн тонн, що на 6,1 % менше порівняно з другим півріччям 2024 року та на 7,8 % нижче рівня першого півріччя 2024 року. Причини падіння пов’язані зі зменшенням попиту, проблемами незалежних НПЗ та переходом до альтернативних видів пального.

Ключові тенденції

• Зниження попиту на транспортне паливо в Китаї — ознака наближення пікового споживання. Це відображається у зменшенні виробництва традиційних видів пального.
• Навантаження НПЗ залишається на низькому рівні, зокрема серед незалежних переробників, через низьку маржинальність та зниження закупівель іранської нафти.
• Енергетичний перехід: активна електрифікація транспорту та впровадження альтернативних джерел енергії (як-от LPG, CNG) знижують потребу в бензині та дизпальному.

Геоекономічні чинники

• Скорочення імпорту іранської нафти через санкції та послаблення попиту серед незалежних НПЗ, відомих як «teapots».
• Політика консолідації в нафтопереробному секторі Китаю спрямована на закриття застарілих або малоефективних потужностей, що також скорочує обсяги виробництва.

Подальше зниження обсягів виробництва бензину та газойлю очікується до 2027–2028 років у зв’язку з довгостроковими тенденціями в енергетичному балансі Китаю. Переорієнтація НПЗ на виробництво сировини для нафтохімії задля збереження прибутковості у нових умовах. Глобальний вплив: скорочення імпорту сирої нафти Китаєм може мати значний вплив на світові ринки та сприяти зміні цінових трендів. Виробництво бензину та газойлю в Китаї у першій половині 2025 року скоротилося на 7,84 % у річному вимірі, склавши 181,85 млн тонн

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters – Discounts deepen on Iranian oil in China, China Daily / ECNS – Refined oil demand to decline, Reuters – China ‘teapot’ refiners halt plants

Додаткові джерела інформації: Kpler – Refined products demand outlook for 2025, S\&P Global – China’s peak oil demand looms

Замовити тижневий звіт по ринку

Нові дані California Energy Commission і Consumer Watchdog показують, що у квітні каліфорнійські нафтопереробні компанії отримали **0.97 $** чистої маржі на галон бензину, а роздрібна маржа сягнула 1.02 $ — подвоївши середні історичні показники.

Пояснення маржі

• За даними CEC, загальна маржа (оптова ціна мінус вартість сирої нафти) у квітні становила 0.97 $, тоді як роздрібна маржа — 1.02 $ на галон бензину.
• Звичайні експлуатаційні витрати становлять близько 0.20 $ на галон, тобто реальний прибуток від виробництва — мінімум 0.77 $.
• Маржа на дистрибуцію — 0.69 $, зокрема включає «mystery gas surcharge» — це майже вдвічі більше від середньофедерального рівня.

Фактори підвищення прибутковості

• Кризова ситуація на Близькому Сході дозволила переробникам підвищити ціни, а у періоди зростання цін на АЗС маржа також зростала.
• Нещодавні перебої у роботі підприємств (наприклад, PBF та Chevron) скоротили пропозицію, що спричинило зростання маржі.
• Вертикальна інтеграція дає змогу впливати на роздрібні ціни та нараховувати додаткові націнки — «mystery surcharge» до 0.72 $ за галон.

Наслідки для споживачів

• У середньостатистичного споживача 30–40 % витрат на бензин — це прибуток і накладні витрати переробників та дистриб’юторів.
• Consumer Watchdog закликає реалізувати законодавчі механізми для штрафування надвисокої маржі, зокрема у рамках SB 1322.

• Законодавчі ініціативи штату, як-от SB 1322 та SBX1‑2, уже зобов’язують нафтові компанії щомісяця подавати дані щодо маржі до California Energy Commission. Втім, система все ще дозволяє інфляцію «операційних витрат», що може занижувати реальний прибуток.

Джерело: Terminal
За матеріалами:
• Consumer Watchdog – California Oil Refiners’ Gasoline Profit Margin
• California Energy Commission – Gasoline Price Breakdown
• Consumer Watchdog – February Report
• Consumer Watchdog – Profiteering Report

Додаткові джерела інформації:
• AP News – Законопроєкт про штрафи
• SFGate – Можливе закриття Valero

Замовити тижневий звіт по ринку

28 квітня 2025 року Іспанія та Португалія зазнали безпрецедентного відключення електроенергії, що спричинило зупинку нафтопереробних заводів, порушення транспортної інфраструктури та значні економічні втрати.

Причини та масштаби інциденту

У понеділок, 28 квітня 2025 року, близько 12:30 за центральноєвропейським часом, Іспанія та Португалія зіткнулися з масштабним відключенням електроенергії, яке охопило більшість територій обох країн. Іспанія втратила приблизно 15 ГВт потужності — близько 60% свого загального попиту — лише за п’ять секунд .

Попередні розслідування вказують на можливу причину — «індуковані атмосферні коливання», рідкісне явище, спричинене екстремальними температурними змінами, що призвело до аномальних коливань у високовольтних лініях електропередач . Це спричинило синхронізаційні збої між електричними системами, що призвело до каскадних відключень у мережах Іспанії та Португалії.

Вплив на нафтопереробну галузь

Відключення електроенергії призвело до зупинки кількох нафтопереробних заводів в Іспанії. Зокрема, всі п’ять заводів компанії Repsol, включаючи завод Petronor у Більбао, були змушені припинити роботу . Компанія Moeve також зупинила свої заводи в Альхесірасі та Уельві, а також базовий завод у Сан-Роке. Хімічна компанія Dow закрила всі свої підприємства в промисловому комплексі Таррагона.

Порушення транспортної інфраструктури

Відключення електроенергії паралізувало транспортну систему обох країн. У Португалії зупинилися поїзди та світлофори, мобільні мережі зазнали серйозних обмежень, особливо голосові дзвінки та передача даних . У Іспанії близько 35 000 пасажирів були евакуйовані з поїздів та метрополітену. Міжнародні аеропорти, зокрема в Мадриді та Барселоні, залишилися без електроенергії, що призвело до затримок та скасування рейсів.

Економічні наслідки

Іспанська конфедерація роботодавців (CEOE) оцінила економічні втрати від відключення електроенергії в 1,6 мільярда євро, що становить приблизно 0,1% ВВП країни . Особливо постраждали галузі нафтопереробки та харчової промисловості, де деяке обладнання було пошкоджено. М’ясна промисловість повідомила про потенційні втрати до 190 мільйонів євро через порушення роботи холодильного обладнання.

Відновлення та подальші дії

До вечора понеділка електропостачання було відновлено на 61% території Іспанії, а до вівторка вранці майже всі підстанції були знову в роботі . У Португалії 85 з 89 підстанцій знову працювали. Проте точна причина відключення залишається невідомою, і розслідування триває. Прем’єр-міністри обох країн пообіцяли повну прозорість та системні реформи для запобігання подібним інцидентам у майбутньому . 

Цей інцидент підкреслює вразливість сучасних енергетичних систем до рідкісних природних явищ та важливість надійної інфраструктури. Він також ставить під сумнів готовність країн до надзвичайних ситуацій та необхідність інвестицій у стійкість енергетичних мереж.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: thetimes.co,  OilPrice.com, reuters.com, the-sun, argusmedia.com, euronews.com 

Компанії Glencore, Gunvor та SOCAR вивчають можливість придбання італійського нафтопереробника Italiana Petroli (IP). Потенційні угоди можуть посилити роль міжнародних товарних трейдерів у нафтопереробному секторі Італії, тоді як приватні інвестори поступово виходять з ринку через високу волатильність прибутків.

Глобальні товарні трейдери, зокрема Glencore ([GLEN.L](https://www.glencore.com/)) та Gunvor, розглядають можливість придбання нафтопереробника Italiana Petroli (IP), повідомили два джерела у четвер. Водночас вони додали, що конкурсні пропозиції щодо купівлі компанії мають бути поданими до кінця травня.

Державна нафтова компанія Азербайджану (SOCAR) також вивчає цей актив, заявили два джерела та ще одна особа, обізнана з деталями угоди, у коментарі Reuters.

Glencore, Gunvor та IP відмовилися коментувати цю інформацію. SOCAR не відповіла на запит негайно.

IP, яка консультується з UniCredit щодо потенційного продажу, належить італійській родині Brachetti Peretti та має загальну переробну потужність близько 200 000 барелів на добу (bpd). Крім того, компанія володіє мережею з 4600 АЗС.

Після того, як у минулому році родина Моратті продала нафтопереробника Saras компанії Vitol, потенційна угода щодо IP може посилити роль міжнародних товарних груп у нафтопереробному секторі Італії. Водночас приватні інвестори поступово виходять з ринку через зростаючу волатильність маржі прибутку.

Окрім купівлі Vitol компанії Saras, яка володіє нафтопереробним заводом у Сарроці (потужність — 300 000 bpd), глобальний трейдер Trafigura увійшов до консорціуму, що придбав у 2023 році нафтопереробник ISAB на Сицилії (320 000 bpd) у російської Lukoil.

Швейцарська торгова компанія Petraco також має частку в Iplom, яка керує нафтопереробним заводом у Бусаллі (потужність — близько 40 000 bpd) поблизу Генуї.

Це частина загальної тенденції, коли великі трейдингові компанії скуповують активи в Європі у нафтових гігантів та незалежних компаній, які, у протилежному випадку, могли б закрити або перепрофілювати свої нафтопереробні підприємства під біопаливо.

IP володіє нафтопереробними заводами в Анконі та Trecate (SARPOM, поблизу Новари), а також має договір на переробку нафти на заводі Alma в Ровенні.

Trecate спеціалізується на виробництві палива, тоді як два інші заводи виробляють бітум.

Італійські ЗМІ першими повідомили, що власники IP розглядають продаж компанії, але не надали деталей щодо термінів угоди.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами:  reuters.com

За даними Oil Markets Refocus on Geopolitical Risk, попри зниження обсягів імпорту, китайські нафтопереробники змогли зберегти високі темпи виробництва завдяки адаптації до міжнародних санкцій. Вперше за 18 місяців темпи переробки перевищили імпорт сирої нафти. Китай переробив 14,74 мільйона барелів на добу за перші два місяці 2025 року, що на 2% більше, ніж у минулому році, оскільки нові нафтопереробні потужності в Yulong та в інших місцях почали працювати.

Крім того, Chinese Refineries Post a 2.1% Increase in Output Over January and February повідомляє, що виробництво китайських нафтопереробних заводів збільшилося на 2.1% у перші два місяці року, здебільшого за рахунок державних нафтопереробних заводів та підвищеного попиту на подорожі під час свят.

Водночас Saudi Aramco reportedly cuts crude supplies to China зазначає, що скорочення постачання сирої нафти з Саудівської Аравії до Китаю збіглося з піковим сезоном технічного обслуговування китайських нафтопереробних заводів.

Джерело: НТЦ Псіхєя. За матеріалами ЗМІ.