Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в справі №640/15100/19за позовом Офісу великих платників податків ДФС до ПАТ “Укрнафта” про стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу перед бюджетом на суму 547,1 млн грн.

Раніше Офіс великих платників податків ДФС наводив дані, що за 7 місяців 2019 року загальний податковий борг “Укрнафти” збільшився з 14,6 млрд грн до 15,8 млрд грн (у т.ч. 3,5 млрд грн — з податку на прибуток та ПДВ, а 12,2 млрд грн — рентні платежі), пише » Finbalance».

За інформацією ж “Укрнафти”, за січень-липень 2019 року ця компанія сплатила податки до бюджетів усіх рівнів на 7,6 млрд грн (у т.ч. 52 млн грн в рахунок погашення простроченого податкового боргу”.

Як стверджувала компанія, в 2018 році вона “в повному обсязі виконала поточні податкові зобов’язання, сплативши 16,3 млрд грн та посівши четверте місце серед найбільших платників податків країни” (цитата).

Нагадаємо, 50%+1 акція “Укрнафти” належить “Нафтогазу”, ще 42% — структурам Ігоря Коломойського та його партнерів.

У серпні-2019 Кабмін звернувся в Госпсуд м. Києва з позовом до ПАТ «Укрнафта» про стягнення 1,5 млрд грн. Як треті особи в справі (№910/10890/19) фігурують “Нафтогаз” та Мінфін.

У кінці березня-2019 акціонери ПАТ «Укрнафта» дали згоду на укладення договорів про продаж «Укрнафтою» 4,062 млрд куб. м природного газу для «Нафтогазу”. Кошти від цього продажу газу мали бути в повному обсязі спрямовані на погашення податкового боргу.

Передбачалося, що згадані 4,062 млрд куб м газу будуть включати 2 млрд кубометрів поточного і майбутнього видобутку, а 2,062 млрд кубометрів, які були видобуті «Укрнафтою» в 2006 році та передані на зберігання «Укртрансгазу» (УТГ), але зрештою без оплати використані «Нафтогазом» в 2006-2008 рр. (у травні-2014 Госпсуд м. Києва зобов’язав “Укртрансгаз” повернути цей обсяг газу для “Укрнафти”; згодом касаційна скарга “Нафтогазу” була відхилена).

Викупити газ «Нафтогаз» збирався за рахунок частини коштів, отриманих з держбюджету як компенсацію за газ, проданий споживачами за регульованою ціною на умовах спецзобов’язань. Ці гроші в сумі 69,2 млрд грн компанія закладала в проект фінансового плану на 2019 рік, тоді як в держбюджеті відповідна сума компенсації не передбачалася.

У червні-2015 міноритарні акціонери ПАТ «Укрнафта» (Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited, Bordo Management Limited, яких пов’язують з І. Коломойським і Г. Боголюбовим) подали позов до Стокгольмського арбітражу проти держави Україна. Вони обвинувачують державу в нанесенні збитку через відбір газу, видобутого «Укрнафтою», без оплати або з оплатою за заниженою ціною; невиконанні «Нафтогазом» та «Укртрансгазом» рішень українських судів; швидкому збільшенні ставок плати за користування надрами; зменшенні кворуму під час проведенні зборів акціонерних товариств. На початку 2018 року стало відомо, що претензії міноритарних акціонерів «Укрнафти» до України зросли з $4,7 млрд до $5,4 млрд. Кабмін очікує фінальне рішення арбітражу не раніше 2020 року.

Окружний адмінсуд Києва відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову щодо зупинення дії урядової постанови про встановлення граничних тарифів на теплопостачання.

Про це інформує пресслужба суду.

“Окружний адміністративний суд міста Києва, розглянувши заяву про забезпечення позову щодо зупинення дії постанови Уряду якою були встановлені граничні ціни/тарифи на послуги теплопостачання для населення, ухвалив – відмовити у її задоволенні”, — йдеться в повідомленні.

Як зазначається, наразі, позивачем не доведені обставини, «які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам та інтересам, і які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі».

На думку суду, посилання заявника на порушення норм законодавства при прийнятті постанови Кабміну «Деякі питання захисту прав споживачів комунальних послуг», як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення позову, свідчать про незгоду позивача з прийнятою урядом відповідною постановою та є обґрунтуванням майбутніх позовних вимог, яким суд буде надавати правову оцінку під час розгляду справи.

У суді також зазначають, що така позиція позивача не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Кабміну.

Читайте в «Терміналі», Кабінет міністрів України у п’ятницю, 5 липня, відкрив реєстр власників теплокомуненерго по всій країні і розпочинає масовані перевірки формування тарифів на місцях.