<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Оман</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/oman/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 20 May 2026 09:38:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Світовий ринок нафти: збереження backwardation попри корекцію цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitovij-rinok-nafti-zberezhennya-backwardation-popri-korekciyu-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitovij-rinok-nafti-zberezhennya-backwardation-popri-korekciyu-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 16:30:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Dubai]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[світові котирування]]></category>
		<category><![CDATA[спреди]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153080</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29816-Цена_падение.png" alt="Світовий ринок нафти: збереження backwardation попри корекцію цін"/><br />У липні 2025 року ключові нафтові бенчмарки зберегли структуру backwardation*, попри певне зниження цін на найближчі ф’ючерси. Ринок підтримали стійкий попит на фізичну нафту, скорочення програм завантаження у Північному морі та низькі комерційні запаси країн ОЕСР. Про це йдеться у звіті OPEC. Світовий ринок нафти у липні 2025: динаміка спредів та структура backwardation Динаміка кривих [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29816-Цена_падение.png" alt="Світовий ринок нафти: збереження backwardation попри корекцію цін"/><br /><p>У липні 2025 року ключові нафтові бенчмарки зберегли <strong>структуру backwardation*</strong>, попри певне зниження цін на найближчі ф’ючерси. Ринок підтримали стійкий попит на фізичну нафту, скорочення програм завантаження у Північному морі та низькі комерційні запаси країн ОЕСР. Про це йдеться у звіті OPEC.</p>
<h3>Світовий ринок нафти у липні 2025: динаміка спредів та структура backwardation</h3>
<h2>Динаміка кривих форвардних контрактів</h2>
<p>Криві форвардних контрактів на <strong>ICE Brent</strong> і <strong>NYMEX WTI</strong> у липні були в стабільному backwardation, що базувалося на позитивному балансі попиту і пропозиції на друге півріччя 2025 року.</p>
<ul>
<li><strong>ICE Brent M1/M3</strong> звузився на 0,24 $/бар., до backwardation <strong>1,67 $/бар.</strong></li>
<li><strong>ICE Brent M1/M6</strong> скоротився на 0,39 $/бар., у середньому до <strong>2,63 $/бар.</strong></li>
<li><strong>NYMEX WTI M1/M3</strong> знизився на 0,27 $/бар., до <strong>2,15 $/бар.</strong></li>
<li><strong>DME Oman M1/M3</strong> зріс на 0,51 $/бар., до <strong>2,31 $/бар.</strong></li>
<li><strong>North Sea Brent M1/M3</strong> піднявся на 0,14 $/бар., до <strong>2,43 $/бар.</strong></li>
<li><strong>Dubai M1/M3</strong> додав 1,11 $/бар., до <strong>2,93 $/бар.</strong></li>
<li>У США <strong>WTI M1/M3</strong> скоротився на 0,25 $/бар., до <strong>2,23 $/бар.</strong></li>
</ul>
<h2>Різниця між солодкою та кислою нафтою</h2>
<p>У липні 2025 року спреди <em>sweet–sour</em> мали протилежну динаміку в різних регіонах.</p>
<ul>
<li>В Європі премія <strong>Ekofisk–Johan Sverdrup</strong> зросла на 0,73 $/бар., до <strong>0,25 $/бар.</strong></li>
<li>У Чорному морі дисконт <strong>Urals</strong> до <em>North Sea Dated</em> скоротився на 0,64 $/бар., до <strong>–11,81 $/бар.</strong></li>
<li>У Північно-Західній Європі дисконт <strong>Urals</strong> зменшився на 0,76 $/бар., до <strong>–11,96 $/бар.</strong></li>
<li>На узбережжі Мексиканської затоки премія <strong>LLS–Mars</strong> зросла на 1,32 $/бар., до <strong>2,63 $/бар.</strong></li>
<li>В Азії премія <strong>Tapis–Dubai</strong> звузилася на 2,41 $/бар., до <strong>3,05 $/бар.</strong></li>
<li>Премія <strong>Brent–Dubai</strong> знизилася на 2,03 $/бар., до <strong>0,13 $/бар.</strong></li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Світовий ринок нафти зберігає високий рівень backwardation, що свідчить про <strong>дефіцит пропозиції</strong> у найближчій перспективі.</li>
<li>Регіональні відмінності у спредах пов’язані з локальною структурою попиту, якістю нафти та логістичними обмеженнями.</li>
<li>Сильніші спреди у бенчмарках <strong>Dubai</strong> та <strong>Oman</strong> вказують на зростаючу роль азійського попиту.</li>
<li>Зміцнення премій на світлих сортах у Європі та США підкреслює ключову роль <strong>середніх дистилятів</strong> у формуванні ринкових трендів.</li>
</ul>
<p><em>* Беквордація (backwardation) &#8212; це ситуація на ринку ф&#8217;ючерсів, коли ціна ф&#8217;ючерсного контракту на певний актив нижча за поточну (спотову) ціну цього активу.</em></p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29816-Цена_падение.png" alt="Світовий ринок нафти: збереження backwardation попри корекцію цін"/><br /><p>У липні 2025 року ключові нафтові бенчмарки зберегли <strong>структуру backwardation*</strong>, попри певне зниження цін на найближчі ф’ючерси. Ринок підтримали стійкий попит на фізичну нафту, скорочення програм завантаження у Північному морі та низькі комерційні запаси країн ОЕСР. Про це йдеться у звіті OPEC.</p>
<h3>Світовий ринок нафти у липні 2025: динаміка спредів та структура backwardation</h3>
<h2>Динаміка кривих форвардних контрактів</h2>
<p>Криві форвардних контрактів на <strong>ICE Brent</strong> і <strong>NYMEX WTI</strong> у липні були в стабільному backwardation, що базувалося на позитивному балансі попиту і пропозиції на друге півріччя 2025 року.</p>
<ul>
<li><strong>ICE Brent M1/M3</strong> звузився на 0,24 $/бар., до backwardation <strong>1,67 $/бар.</strong></li>
<li><strong>ICE Brent M1/M6</strong> скоротився на 0,39 $/бар., у середньому до <strong>2,63 $/бар.</strong></li>
<li><strong>NYMEX WTI M1/M3</strong> знизився на 0,27 $/бар., до <strong>2,15 $/бар.</strong></li>
<li><strong>DME Oman M1/M3</strong> зріс на 0,51 $/бар., до <strong>2,31 $/бар.</strong></li>
<li><strong>North Sea Brent M1/M3</strong> піднявся на 0,14 $/бар., до <strong>2,43 $/бар.</strong></li>
<li><strong>Dubai M1/M3</strong> додав 1,11 $/бар., до <strong>2,93 $/бар.</strong></li>
<li>У США <strong>WTI M1/M3</strong> скоротився на 0,25 $/бар., до <strong>2,23 $/бар.</strong></li>
</ul>
<h2>Різниця між солодкою та кислою нафтою</h2>
<p>У липні 2025 року спреди <em>sweet–sour</em> мали протилежну динаміку в різних регіонах.</p>
<ul>
<li>В Європі премія <strong>Ekofisk–Johan Sverdrup</strong> зросла на 0,73 $/бар., до <strong>0,25 $/бар.</strong></li>
<li>У Чорному морі дисконт <strong>Urals</strong> до <em>North Sea Dated</em> скоротився на 0,64 $/бар., до <strong>–11,81 $/бар.</strong></li>
<li>У Північно-Західній Європі дисконт <strong>Urals</strong> зменшився на 0,76 $/бар., до <strong>–11,96 $/бар.</strong></li>
<li>На узбережжі Мексиканської затоки премія <strong>LLS–Mars</strong> зросла на 1,32 $/бар., до <strong>2,63 $/бар.</strong></li>
<li>В Азії премія <strong>Tapis–Dubai</strong> звузилася на 2,41 $/бар., до <strong>3,05 $/бар.</strong></li>
<li>Премія <strong>Brent–Dubai</strong> знизилася на 2,03 $/бар., до <strong>0,13 $/бар.</strong></li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Світовий ринок нафти зберігає високий рівень backwardation, що свідчить про <strong>дефіцит пропозиції</strong> у найближчій перспективі.</li>
<li>Регіональні відмінності у спредах пов’язані з локальною структурою попиту, якістю нафти та логістичними обмеженнями.</li>
<li>Сильніші спреди у бенчмарках <strong>Dubai</strong> та <strong>Oman</strong> вказують на зростаючу роль азійського попиту.</li>
<li>Зміцнення премій на світлих сортах у Європі та США підкреслює ключову роль <strong>середніх дистилятів</strong> у формуванні ринкових трендів.</li>
</ul>
<p><em>* Беквордація (backwardation) &#8212; це ситуація на ринку ф&#8217;ючерсів, коли ціна ф&#8217;ючерсного контракту на певний актив нижча за поточну (спотову) ціну цього активу.</em></p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitovij-rinok-nafti-zberezhennya-backwardation-popri-korekciyu-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 14:35:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[барелі]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[резерви]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[серпень 2025]]></category>
		<category><![CDATA[скорочення]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152950</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br />Понад пів мільйона барелів на добу — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань. ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК Початкове добровільне скорочення від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br /><p><strong>Понад пів мільйона барелів на добу</strong> — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань.</p>
<h3>ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК</h3>
<ul>
<li><strong>Початкове добровільне скорочення</strong> від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Казахстан, Алжир, Оман, Кувейт) склало <strong>2,2 млн барелів на добу</strong>, розпочате ще на початку 2024 року.</li>
<li>З <em>квітня 2025 року</em> розпочалося поступове повернення обсягів:
<ul>
<li>Квітень: <strong>+138 тис. б/д</strong></li>
<li>Травень–липень: щомісячно по <strong>+411 тис. б/д</strong></li>
<li>Серпень: рекордне для кампанії <strong>+548 тис. б/д</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Залишок для повернення:</strong> ще <strong>548 тис. б/д</strong> — питання буде вирішуватись <em>3 серпня</em>.</li>
</ul>
<h3>ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕННЯ</h3>
<ul>
<li>ОПЕК+ вказує на <strong>стійкі фундаментальні фактори</strong> попиту, які підтримують рішення про відновлення обсягів.</li>
<li>Окремо наголошено на <strong>низьких світових запасах нафти</strong>, що створює <em>обмежену пропозицію</em> на глобальному ринку.</li>
<li>Початкове очікування полягало у поступовому поверненні протягом більш як року, але <strong>строки скоротили</strong> — тепер весь обсяг може бути повернений уже восени 2025 року.</li>
</ul>
<h3>СТАН ОБМЕЖЕНЬ І ДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ</h3>
<ul>
<li>Попри повернення барелів, окремі <strong>добровільні обмеження у розмірі 1,65 млн б/д</strong> залишаються чинними до <strong>кінця 2026 року</strong>.</li>
<li>Ці обмеження слугують <em>стримуючим фактором надмірної пропозиції</em> та можуть зберігати <strong>цінову рівновагу</strong> на ринку.</li>
</ul>
<h3>АНАЛІТИЧНИЙ ВИСНОВОК</h3>
<ul>
<li><strong>Стриманість ОПЕК+</strong> в темпах повернення ресурсів свідчить про обережну політику щодо зниження ризику <em>різкої волатильності цін</em>.</li>
<li>Прогнозоване зростання видобутку у серпні-вересні може <strong>вплинути на зниження премій у ф&#8217;ючерсних контрактах</strong>, особливо при стабільному попиті.</li>
<li>Скорочення запасів і синхронізоване повернення обсягів вказує на <strong>керовану стратегію</strong> впливу на ринок з урахуванням <em>макроекономічних ризиків</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br /><p><strong>Понад пів мільйона барелів на добу</strong> — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань.</p>
<h3>ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК</h3>
<ul>
<li><strong>Початкове добровільне скорочення</strong> від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Казахстан, Алжир, Оман, Кувейт) склало <strong>2,2 млн барелів на добу</strong>, розпочате ще на початку 2024 року.</li>
<li>З <em>квітня 2025 року</em> розпочалося поступове повернення обсягів:
<ul>
<li>Квітень: <strong>+138 тис. б/д</strong></li>
<li>Травень–липень: щомісячно по <strong>+411 тис. б/д</strong></li>
<li>Серпень: рекордне для кампанії <strong>+548 тис. б/д</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Залишок для повернення:</strong> ще <strong>548 тис. б/д</strong> — питання буде вирішуватись <em>3 серпня</em>.</li>
</ul>
<h3>ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕННЯ</h3>
<ul>
<li>ОПЕК+ вказує на <strong>стійкі фундаментальні фактори</strong> попиту, які підтримують рішення про відновлення обсягів.</li>
<li>Окремо наголошено на <strong>низьких світових запасах нафти</strong>, що створює <em>обмежену пропозицію</em> на глобальному ринку.</li>
<li>Початкове очікування полягало у поступовому поверненні протягом більш як року, але <strong>строки скоротили</strong> — тепер весь обсяг може бути повернений уже восени 2025 року.</li>
</ul>
<h3>СТАН ОБМЕЖЕНЬ І ДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ</h3>
<ul>
<li>Попри повернення барелів, окремі <strong>добровільні обмеження у розмірі 1,65 млн б/д</strong> залишаються чинними до <strong>кінця 2026 року</strong>.</li>
<li>Ці обмеження слугують <em>стримуючим фактором надмірної пропозиції</em> та можуть зберігати <strong>цінову рівновагу</strong> на ринку.</li>
</ul>
<h3>АНАЛІТИЧНИЙ ВИСНОВОК</h3>
<ul>
<li><strong>Стриманість ОПЕК+</strong> в темпах повернення ресурсів свідчить про обережну політику щодо зниження ризику <em>різкої волатильності цін</em>.</li>
<li>Прогнозоване зростання видобутку у серпні-вересні може <strong>вплинути на зниження премій у ф&#8217;ючерсних контрактах</strong>, особливо при стабільному попиті.</li>
<li>Скорочення запасів і синхронізоване повернення обсягів вказує на <strong>керовану стратегію</strong> впливу на ринок з урахуванням <em>макроекономічних ризиків</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA: Близький Схід веде за собою зростання потужностей OPEC+</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/iea-blizkij-sxid-vede-za-soboyu-zrostannya-potuzhnostej-opec/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/iea-blizkij-sxid-vede-za-soboyu-zrostannya-potuzhnostej-opec/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2025 11:32:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Basra]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[Kuwait]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[NGLs]]></category>
		<category><![CDATA[Occidental]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Киркук]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152306</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29318-OPEC.jpg" alt="IEA: Близький Схід веде за собою зростання потужностей OPEC+"/><br />Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+ зростуть на 2 млн барелів на добу до 2030 року, причому понад 60% цього приросту припадає на конденсати та NGLs, зокрема з нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак лідирують у збільшенні потужностей, тоді як Мексика зазнає найбільших втрат. Також розглянуто перспективи розширення видобутку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29318-OPEC.jpg" alt="IEA: Близький Схід веде за собою зростання потужностей OPEC+"/><br /><p>Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+ зростуть на 2 млн барелів на добу до 2030 року, причому понад 60% цього приросту припадає на конденсати та NGLs, зокрема з нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак лідирують у збільшенні потужностей, тоді як Мексика зазнає найбільших втрат. Також розглянуто перспективи розширення видобутку природного газу, зменшення споживання нафти в енергетиці та стратегічні інвестиції Aramco та ADNOC.</p>
<h3>Основні рушії видобутку нафти</h3>
<p>Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+, включаючи конденсати та NGLs, прогнозовано зростуть на чисті 2 млн барелів на добу у 2024–2030 роках. Основними рушіями стануть Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак. Понад 60% чистого приросту забезпечать конденсати та NGLs, які не підпадають під квоти, зокрема завдяки початковим фазам розробки нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Це відповідає стратегії країни зі зниження використання сирої нафти для генерації електроенергії, розвитку нафтохімії та експорту NGLs.</p>
<p>Чиста потужність видобутку сирої нафти OPEC+ зросте більш ніж на 810 тис. барелів/добу. Казахстан очолює приріст завдяки запуску проєкту Тенгіз у січні 2025 року (+260 тис. б/д). Об’єднані ОАЕ та Ірак збільшать свої потужності на 1,3 млн б/д. Водночас Мексика зазнає найбільших глобальних втрат – до 630 тис. б/д, залишившись з 1,3 млн б/д до 2030 року.</p>
<p>У 2024 році загальний видобуток нафти країнами OPEC+ зменшився на 800 тис. б/д до 49,9 млн б/д. Саудівська Аравія скоротила видобуток на 480 тис. б/д, Кувейт – на 110 тис. б/д. Перебої у видобутку зафіксовані в росії (-260 тис. б/д), Мексиці (-130 тис. б/д) та Лівії (-90 тис. б/д). Водночас Іран та Венесуела (які не підпадають під квоти) збільшили видобуток на 530 тис. б/д – до найвищих показників з 2019 року. Виробництво NGLs зросло до 8,2 млн б/д, з яких Близький Схід забезпечив 6,8 млн б/д. Саудівська Аравія додасть 970 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p>Група з восьми країн OPEC+, які погодили скорочення на 2,2 млн б/д у листопаді 2023 року, знизила свою частку на світовому ринку з 39% у 2022 до 36% у 2024. Саудівська Аравія несла основне навантаження, накопичивши резервні потужності до 3 млн б/д. Росія, ОАЕ, Ірак та Казахстан перевищували ліміти у 2024 році загалом на 1,2 млн б/д.</p>
<h3>Зростання обсягів виробництва OPEC+</h3>
<p>З травня по липень 2025 року оголошено поступове зростання цільових обсягів виробництва на 1,4 млн б/д. Проте лише Саудівська Аравія має змогу додати 180 тис. б/д щомісяця. Всі інші країни будуть обмежені у зростанні через брак резервів або перевиробництво. Саудівська Аравія планує приріст майже 1,2 млн б/д потужностей до 2030 року.</p>
<p>У 2024 році Саудівська Аравія <strong>скоротила</strong> видобуток на 500 тис. б/д до 10,9 млн б/д. Aramco знизила свою ціль з 13 до 12 млн б/д та переорієнтувалась на розвиток газу та відновлюваних джерел. Очікується зростання газових потужностей на 4 млрд куб. футів/день, що дозволить зменшити спалювання 1 млн б/д нафти у генерації, зокрема 500 тис. б/д сирої нафти. Перші дві фази Джафура дадуть половину приросту газу, а також 270 тис. б/д етану і 630 тис. б/д NGLs.</p>
<p>Попри стабільність потужностей сирої нафти, <strong>Aramco</strong> інвестує в підтримку продуктивності. Між 2025 і 2026 роками мають запрацювати проєкти на 1,2 млн б/д. Водозапуск Dammam (фаза 1 – 25 тис. б/д у 2025, фаза 2 – ще 50 тис. б/д у 2027), морські родовища Berri і Marjan (разом 550 тис. б/д), а також переробка NGLs на газовому заводі Танаджиб. Крім того, 600 тис. б/д важкої нафти очікується з централізованого вузла Zuluf з 2026 року.</p>
<p><strong>ОАЕ</strong> планують лідерство у прирості потужностей видобутку сирої нафти – понад 720 тис. б/д до 2030 року. Також на 260 тис. б/д зросте виробництво NGLs. У 2024 році видобуток нафти, включаючи конденсати, залишався на рівні 4,2 млн б/д. План на 5 млн б/д отримав новий імпульс після угод з ExxonMobil та INPEX/JODCO щодо розширення Upper Zakum до 1,2 млн б/д.</p>
<p><strong>ADNOC</strong> інвестує в офшорні потужності: Upper Zakum зріс з 500 тис. до 1 млн б/д. У 2023 запущено Belbazem (45 тис. б/д). Нові контракти включають 20 тис. б/д для стабілізації Lower Zakum (450 тис. б/д) та розширення на 50 тис. б/д до 2027 року. Umm Shaif зросте до 390 тис. б/д завдяки трьом фазам по 115 тис. б/д.</p>
<p>Внутрішні проєкти включають Bu Hasa (+100 тис. б/д) та Bab (+90 тис. б/д). ADNOC активно вивчає нетрадиційні ресурси. До кінця 2025 року буде пробурено 140 свердловин у межах СП Turnwell із SLB та Patterson-UTI. У травні 2025 року EOG Resources отримала ліцензії на блок 3 (Al Dhafra). Успіх може зміцнити амбіції країни у газовому секторі.</p>
<p>ОАЕ прагнуть <strong>газової</strong> самодостатності до 2030 року. ADNOC Gas розширює переробку газу, зокрема в рамках проєкту MERAM, який у 2025 дозволить видобувати 120 тис. б/д етану для Borouge. Також не включено в оцінки майбутні проєкти – Rich Gas Development (1,5 млрд куб. футів/день) та Bab Gas Cap (1,8 млрд куб. футів/день).</p>
<h3>Ірак, Кувейт та Оман нарощують нафтогазову інфраструктуру попри виклики</h3>
<p><strong>Ірак</strong> планує збільшити видобувні потужності до 5,4 млн барелів на добу до 2030 року, Кувейт — до 3,1 млн, а Оман інвестує в офшорні родовища та LNG. Зусилля супроводжуються технічними й логістичними проблемами, але країни регіону готують стратегічне підґрунтя для майбутнього зростання.</p>
<p>Ірак, як очікується, збільшить свої потужності на 560 тис. барелів на добу до 5,4 млн барелів на добу до 2030 року, не досягнувши цілі у 6 млн барелів. Розширення стримується через нестачу інфраструктури для закачування води, складнощі транспортування та обмежені можливості експорту з південних родовищ. Основне зростання забезпечують іноземні компанії, які працюють на півдні, тоді як Ірак оптимізує порт Басра та створює альтернативні маршрути експорту. Повернення BP до родовища Кіркук після виходу у 2019 році та можливе відновлення роботи Іраксько-Турецького трубопроводу (ITP) відкривають довгострокові перспективи. Загальний видобуток Іраку у 2024 році зріс на 40 тис. барелів у річному вимірі до 4,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Брак потужностей із закачування води у багатьох іракських родовищах обмежує можливість зростання видобутку. TotalEnergies розбудовує інфраструктуру для <strong>морського проєкту</strong> обробленої води на 5 млн барелів на добу для родовищ Зубайр і Західна Курна. Також компанія планує збільшити видобуток на родовищі Ратауі з 85 тис. до 210 тис. барелів на добу.</p>
<p>Ірак досяг прогресу в усуненні вузьких місць у порту Басра. У квітні компанія Basra Oil підписала контракт з італійською Micoperi та турецькою ESTA на будівництво третього підводного експортного трубопроводу потужністю 2,4 млн барелів/день та плавучої точки завантаження. Наприкінці 2024 року уряд Іраку схвалив будівництво трубопроводу Басра-Хадіта довжиною 685 км і потужністю 2,25 млн барелів/день, який проходитиме паралельно з нині застарілим Стратегічним трубопроводом.</p>
<p>У регіоні понад 1,2 млн барелів/день додаткових потужностей перебувають у різних фазах реалізації. Зокрема, PetroChina працює над розширенням Західної Курни-1 (з 550 до 800 тис. барелів/день), а Lukoil та уряд Іраку продовжили контракт на Західну Курну-2 до 2045 року, плануючи нарощення до 800 тис. барелів. Eni продовжує розширення Зубайру на 250 тис. барелів, а Basra Oil працює над збільшенням потужності Маджнуна з 130 до 450 тис. барелів/день.</p>
<p>На півночі, у разі відновлення транспортування 450 тис. барелів/день через ITP до Джейхана, можуть пожвавитися родовища Кіркуку та території під контролем Курдської регіональної адміністрації. Потік зупинено з березня 2023 року, однак 300 тис. барелів, за даними, продаються локально чи вивозяться автотранспортом. Повернення BP до Кіркуку може забезпечити зростання видобутку у наступному десятилітті.</p>
<p><strong>Кувейт</strong> планує збільшити потужності на 150 тис. барелів до 3,1 млн барелів/день до 2030 року, з амбіцією досягти 3,5 млн до 2035-го. У 2024 році середній видобуток становив 2,55 млн барелів, зменшившись на 110 тис. Кувейт втратив 220 тис. барелів потужностей з 2018 року.</p>
<p>Компанія Kuwait Oil Company зосередила увагу на родовищі Бурган. У 2023 році введено північний газовий проєкт Jurassic, що додав 50 тис. барелів легкої нафти. Розробка важкої нафти на Раткі з технічною підтримкою Shell додала ще 20 тис. барелів/день. Нові відкриття на шельфі можуть сприяти досягненню цілей до 2035 року.</p>
<p>У Нейтральній зоні, яку Кувейт ділить із Саудівською Аравією, очікується стабільний рівень потужностей у 260 тис. барелів/день на кожну сторону до 2030 року, хоча потенційне зростання можливе.</p>
<p>У <strong>Омані</strong> видобуток нафти та конденсатів у 2024 році склав приблизно 1,1 млн барелів/день. Прогнозується зростання потужностей на 40 тис. барелів за рахунок інвестицій у важку нафту та офшорні проєкти, включаючи Yumna. Угода з Occidental Petroleum на $30 млрд продовжує розробку родовища Мухайзна. Орієнтація Омана на газову інфраструктуру, зокрема запуск LNG-заводу Marsa у 2028 році, підтримає обсяги конденсату та NGL.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29318-OPEC.jpg" alt="IEA: Близький Схід веде за собою зростання потужностей OPEC+"/><br /><p>Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+ зростуть на 2 млн барелів на добу до 2030 року, причому понад 60% цього приросту припадає на конденсати та NGLs, зокрема з нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак лідирують у збільшенні потужностей, тоді як Мексика зазнає найбільших втрат. Також розглянуто перспективи розширення видобутку природного газу, зменшення споживання нафти в енергетиці та стратегічні інвестиції Aramco та ADNOC.</p>
<h3>Основні рушії видобутку нафти</h3>
<p>Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+, включаючи конденсати та NGLs, прогнозовано зростуть на чисті 2 млн барелів на добу у 2024–2030 роках. Основними рушіями стануть Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак. Понад 60% чистого приросту забезпечать конденсати та NGLs, які не підпадають під квоти, зокрема завдяки початковим фазам розробки нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Це відповідає стратегії країни зі зниження використання сирої нафти для генерації електроенергії, розвитку нафтохімії та експорту NGLs.</p>
<p>Чиста потужність видобутку сирої нафти OPEC+ зросте більш ніж на 810 тис. барелів/добу. Казахстан очолює приріст завдяки запуску проєкту Тенгіз у січні 2025 року (+260 тис. б/д). Об’єднані ОАЕ та Ірак збільшать свої потужності на 1,3 млн б/д. Водночас Мексика зазнає найбільших глобальних втрат – до 630 тис. б/д, залишившись з 1,3 млн б/д до 2030 року.</p>
<p>У 2024 році загальний видобуток нафти країнами OPEC+ зменшився на 800 тис. б/д до 49,9 млн б/д. Саудівська Аравія скоротила видобуток на 480 тис. б/д, Кувейт – на 110 тис. б/д. Перебої у видобутку зафіксовані в росії (-260 тис. б/д), Мексиці (-130 тис. б/д) та Лівії (-90 тис. б/д). Водночас Іран та Венесуела (які не підпадають під квоти) збільшили видобуток на 530 тис. б/д – до найвищих показників з 2019 року. Виробництво NGLs зросло до 8,2 млн б/д, з яких Близький Схід забезпечив 6,8 млн б/д. Саудівська Аравія додасть 970 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p>Група з восьми країн OPEC+, які погодили скорочення на 2,2 млн б/д у листопаді 2023 року, знизила свою частку на світовому ринку з 39% у 2022 до 36% у 2024. Саудівська Аравія несла основне навантаження, накопичивши резервні потужності до 3 млн б/д. Росія, ОАЕ, Ірак та Казахстан перевищували ліміти у 2024 році загалом на 1,2 млн б/д.</p>
<h3>Зростання обсягів виробництва OPEC+</h3>
<p>З травня по липень 2025 року оголошено поступове зростання цільових обсягів виробництва на 1,4 млн б/д. Проте лише Саудівська Аравія має змогу додати 180 тис. б/д щомісяця. Всі інші країни будуть обмежені у зростанні через брак резервів або перевиробництво. Саудівська Аравія планує приріст майже 1,2 млн б/д потужностей до 2030 року.</p>
<p>У 2024 році Саудівська Аравія <strong>скоротила</strong> видобуток на 500 тис. б/д до 10,9 млн б/д. Aramco знизила свою ціль з 13 до 12 млн б/д та переорієнтувалась на розвиток газу та відновлюваних джерел. Очікується зростання газових потужностей на 4 млрд куб. футів/день, що дозволить зменшити спалювання 1 млн б/д нафти у генерації, зокрема 500 тис. б/д сирої нафти. Перші дві фази Джафура дадуть половину приросту газу, а також 270 тис. б/д етану і 630 тис. б/д NGLs.</p>
<p>Попри стабільність потужностей сирої нафти, <strong>Aramco</strong> інвестує в підтримку продуктивності. Між 2025 і 2026 роками мають запрацювати проєкти на 1,2 млн б/д. Водозапуск Dammam (фаза 1 – 25 тис. б/д у 2025, фаза 2 – ще 50 тис. б/д у 2027), морські родовища Berri і Marjan (разом 550 тис. б/д), а також переробка NGLs на газовому заводі Танаджиб. Крім того, 600 тис. б/д важкої нафти очікується з централізованого вузла Zuluf з 2026 року.</p>
<p><strong>ОАЕ</strong> планують лідерство у прирості потужностей видобутку сирої нафти – понад 720 тис. б/д до 2030 року. Також на 260 тис. б/д зросте виробництво NGLs. У 2024 році видобуток нафти, включаючи конденсати, залишався на рівні 4,2 млн б/д. План на 5 млн б/д отримав новий імпульс після угод з ExxonMobil та INPEX/JODCO щодо розширення Upper Zakum до 1,2 млн б/д.</p>
<p><strong>ADNOC</strong> інвестує в офшорні потужності: Upper Zakum зріс з 500 тис. до 1 млн б/д. У 2023 запущено Belbazem (45 тис. б/д). Нові контракти включають 20 тис. б/д для стабілізації Lower Zakum (450 тис. б/д) та розширення на 50 тис. б/д до 2027 року. Umm Shaif зросте до 390 тис. б/д завдяки трьом фазам по 115 тис. б/д.</p>
<p>Внутрішні проєкти включають Bu Hasa (+100 тис. б/д) та Bab (+90 тис. б/д). ADNOC активно вивчає нетрадиційні ресурси. До кінця 2025 року буде пробурено 140 свердловин у межах СП Turnwell із SLB та Patterson-UTI. У травні 2025 року EOG Resources отримала ліцензії на блок 3 (Al Dhafra). Успіх може зміцнити амбіції країни у газовому секторі.</p>
<p>ОАЕ прагнуть <strong>газової</strong> самодостатності до 2030 року. ADNOC Gas розширює переробку газу, зокрема в рамках проєкту MERAM, який у 2025 дозволить видобувати 120 тис. б/д етану для Borouge. Також не включено в оцінки майбутні проєкти – Rich Gas Development (1,5 млрд куб. футів/день) та Bab Gas Cap (1,8 млрд куб. футів/день).</p>
<h3>Ірак, Кувейт та Оман нарощують нафтогазову інфраструктуру попри виклики</h3>
<p><strong>Ірак</strong> планує збільшити видобувні потужності до 5,4 млн барелів на добу до 2030 року, Кувейт — до 3,1 млн, а Оман інвестує в офшорні родовища та LNG. Зусилля супроводжуються технічними й логістичними проблемами, але країни регіону готують стратегічне підґрунтя для майбутнього зростання.</p>
<p>Ірак, як очікується, збільшить свої потужності на 560 тис. барелів на добу до 5,4 млн барелів на добу до 2030 року, не досягнувши цілі у 6 млн барелів. Розширення стримується через нестачу інфраструктури для закачування води, складнощі транспортування та обмежені можливості експорту з південних родовищ. Основне зростання забезпечують іноземні компанії, які працюють на півдні, тоді як Ірак оптимізує порт Басра та створює альтернативні маршрути експорту. Повернення BP до родовища Кіркук після виходу у 2019 році та можливе відновлення роботи Іраксько-Турецького трубопроводу (ITP) відкривають довгострокові перспективи. Загальний видобуток Іраку у 2024 році зріс на 40 тис. барелів у річному вимірі до 4,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Брак потужностей із закачування води у багатьох іракських родовищах обмежує можливість зростання видобутку. TotalEnergies розбудовує інфраструктуру для <strong>морського проєкту</strong> обробленої води на 5 млн барелів на добу для родовищ Зубайр і Західна Курна. Також компанія планує збільшити видобуток на родовищі Ратауі з 85 тис. до 210 тис. барелів на добу.</p>
<p>Ірак досяг прогресу в усуненні вузьких місць у порту Басра. У квітні компанія Basra Oil підписала контракт з італійською Micoperi та турецькою ESTA на будівництво третього підводного експортного трубопроводу потужністю 2,4 млн барелів/день та плавучої точки завантаження. Наприкінці 2024 року уряд Іраку схвалив будівництво трубопроводу Басра-Хадіта довжиною 685 км і потужністю 2,25 млн барелів/день, який проходитиме паралельно з нині застарілим Стратегічним трубопроводом.</p>
<p>У регіоні понад 1,2 млн барелів/день додаткових потужностей перебувають у різних фазах реалізації. Зокрема, PetroChina працює над розширенням Західної Курни-1 (з 550 до 800 тис. барелів/день), а Lukoil та уряд Іраку продовжили контракт на Західну Курну-2 до 2045 року, плануючи нарощення до 800 тис. барелів. Eni продовжує розширення Зубайру на 250 тис. барелів, а Basra Oil працює над збільшенням потужності Маджнуна з 130 до 450 тис. барелів/день.</p>
<p>На півночі, у разі відновлення транспортування 450 тис. барелів/день через ITP до Джейхана, можуть пожвавитися родовища Кіркуку та території під контролем Курдської регіональної адміністрації. Потік зупинено з березня 2023 року, однак 300 тис. барелів, за даними, продаються локально чи вивозяться автотранспортом. Повернення BP до Кіркуку може забезпечити зростання видобутку у наступному десятилітті.</p>
<p><strong>Кувейт</strong> планує збільшити потужності на 150 тис. барелів до 3,1 млн барелів/день до 2030 року, з амбіцією досягти 3,5 млн до 2035-го. У 2024 році середній видобуток становив 2,55 млн барелів, зменшившись на 110 тис. Кувейт втратив 220 тис. барелів потужностей з 2018 року.</p>
<p>Компанія Kuwait Oil Company зосередила увагу на родовищі Бурган. У 2023 році введено північний газовий проєкт Jurassic, що додав 50 тис. барелів легкої нафти. Розробка важкої нафти на Раткі з технічною підтримкою Shell додала ще 20 тис. барелів/день. Нові відкриття на шельфі можуть сприяти досягненню цілей до 2035 року.</p>
<p>У Нейтральній зоні, яку Кувейт ділить із Саудівською Аравією, очікується стабільний рівень потужностей у 260 тис. барелів/день на кожну сторону до 2030 року, хоча потенційне зростання можливе.</p>
<p>У <strong>Омані</strong> видобуток нафти та конденсатів у 2024 році склав приблизно 1,1 млн барелів/день. Прогнозується зростання потужностей на 40 тис. барелів за рахунок інвестицій у важку нафту та офшорні проєкти, включаючи Yumna. Угода з Occidental Petroleum на $30 млрд продовжує розробку родовища Мухайзна. Орієнтація Омана на газову інфраструктуру, зокрема запуск LNG-заводу Marsa у 2028 році, підтримає обсяги конденсату та NGL.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/iea-blizkij-sxid-vede-za-soboyu-zrostannya-potuzhnostej-opec/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Глобальні інвестиції в LNG: до 2030 року світ отримає понад 50% нового обсягу зрідженого газу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/152052/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/152052/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Jun 2025 06:31:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[інфраструктура LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[РФ]]></category>
		<category><![CDATA[санкції рф СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[світові інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152052</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29203-lng.jpeg" alt="Глобальні інвестиції в LNG: до 2030 року світ отримає понад 50% нового обсягу зрідженого газу"/><br />Попри затримки та зростання вартості будівництва, LNG-проєкти забезпечать рекордне розширення постачання у 2026–2028 роках Нова хвиля інвестицій у СПГ: глобальна картина Світова індустрія СПГ (зрідженого природного газу, LNG) переживає період надзвичайно високої інвестиційної активності. За останнє десятиліття в інфраструктуру СПГ інвестовано понад 250 млрд дол. США у проєкти скраплення газу і ще 115 млрд дол. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29203-lng.jpeg" alt="Глобальні інвестиції в LNG: до 2030 року світ отримає понад 50% нового обсягу зрідженого газу"/><br /><p>Попри затримки та зростання вартості будівництва, LNG-проєкти забезпечать рекордне розширення постачання у 2026–2028 роках</p>
<h3>Нова хвиля інвестицій у СПГ: глобальна картина</h3>
<p>Світова індустрія СПГ (зрідженого природного газу, LNG) переживає період надзвичайно високої інвестиційної активності. За останнє десятиліття в інфраструктуру СПГ інвестовано понад <strong>250 млрд дол. США</strong> у проєкти скраплення газу і ще <strong>115 млрд дол. США</strong> у термінали регазифікації.</p>
<ul>
<li>Очікується, що до <strong>2030 року</strong> запрацює близько <strong>270 млрд куб. м</strong> нових потужностей з виробництва СПГ на рік, що становить <strong>понад 50% зростання</strong> від поточного світового обсягу.</li>
<li><strong>Найпотужніше розширення</strong> відбудеться у <em>2026–2028 роках</em>, попри те що чимало проєктів у 2023–2025 роках зіткнулися з затримками.</li>
</ul>
<h3>Роль США: глобальний лідер і приклад впевненості інвесторів</h3>
<p>США залишаються найбільшим експортером СПГ у світі з чинними потужностями на рівні <strong>130 млрд куб. м на рік</strong>. У будівництві перебувають ще <strong>120 млрд куб. м</strong> нових потужностей.</p>
<ul>
<li>У квітні 2025 року компанія <strong>Woodside</strong> затвердила інвестиції у <strong>17,5 млрд дол. США</strong> у проєкт <em>Louisiana LNG</em> — перший FID у США з середини 2023 року.</li>
<li>Ціни на сталь та алюміній, що складають близько <strong>25% капітальних витрат</strong>, ускладнюють EPC-контракти для нових проєктів.</li>
<li>Невизначеність тарифів та ринку впливає на десятки інших проєктів, які очікують остаточного інвестиційного рішення (FID).</li>
</ul>
<h3>Канада, Катар, Близький Схід: зростаюча конкуренція за частку ринку</h3>
<p>Канада активно розвиває свою LNG-інфраструктуру:</p>
<ul>
<li>У 2024 році затверджено <strong>проєкт Cedar LNG</strong> вартістю <strong>4 млрд дол. США</strong>.</li>
<li>У 2025 році запрацює <strong>LNG Canada</strong> із загальним бюджетом <strong>30 млрд дол.</strong>.</li>
<li>Проєкт <strong>Woodfibre LNG</strong>, що був погоджений у 2022 році, планується до запуску в <strong>2027 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Катар зберігає провідні позиції у світі:</p>
<ul>
<li>Із 2021 року країна схвалила <strong>два масштабні проєкти</strong> з додатковими <strong>65 млрд куб. м</strong> на рік до наявних 105 млрд куб. м.</li>
<li>Інвестиції в ці розширення складають <strong>приблизно 37 млрд дол. США</strong>.</li>
<li>У розробці — ще один проєкт: <em>North Field West</em>.</li>
</ul>
<p>Країни Перської затоки не відстають:</p>
<ul>
<li>ОАЕ затвердили проєкт <strong>Ruwais</strong> вартістю <strong>5,5 млрд дол. США</strong>.</li>
<li>Оман реалізує проєкт <strong>Marsa</strong> за <strong>1,6 млрд дол.</strong></li>
</ul>
<h3>Затримки та ризики: санкції, форс-мажори, зміна правил гри</h3>
<ul>
<li>Французька компанія <strong>TotalEnergies</strong> розглядає <em>перезапуск у середині 2025 року</em> проєкту <strong>Mozambique LNG</strong> на <strong>20 млрд дол. США</strong>, що перебував у режимі форс-мажору.</li>
<li><strong>Арктик СПГ-2</strong> у рф (вартість <strong>21 млрд дол. США</strong>) залишається під санкціями, його запуск — під питанням.</li>
</ul>
<h3>Що означає нова хвиля інвестицій у LNG</h3>
<p>Різке зростання інвестицій у LNG вважається <strong>індикатором віри в довготривале зростання попиту</strong> на газ, особливо в країнах, що розвиваються. Попри <em>чутливість до ціни</em>, аналітики очікують, що нові обсяги, які вийдуть на ринок у 2026–2030 роках, знайдуть свого споживача.</p>
<ul>
<li><strong>Час між інвестицією та запуском СПГ-проєкту становить 4–6 років</strong>, тому рішення FID 2024–2025 років визначатимуть ситуацію у 2029–2030 роках.</li>
<li>Фінансування нових проєктів часто забезпечується <strong>великими гравцями LNG-ринку</strong>, які використовують власні баланси замість довготривалих зобов’язань покупців.</li>
</ul>
<blockquote><p>Нові проєкти LNG стають можливими лише тоді, коли хтось готовий взяти на себе ризики попиту й геополітичної нестабільності</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.iea.org/reports/gas-market-report-q2-2025">IEA Gas Market Report Q2 2025</a></li>
<li><a href="https://www.woodside.com/">Woodside Energy</a></li>
<li><a href="https://www.totalenergies.com/">TotalEnergies</a></li>
</ul>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.lngworldnews.com/">LNG World News</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/">Reuters Energy</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29203-lng.jpeg" alt="Глобальні інвестиції в LNG: до 2030 року світ отримає понад 50% нового обсягу зрідженого газу"/><br /><p>Попри затримки та зростання вартості будівництва, LNG-проєкти забезпечать рекордне розширення постачання у 2026–2028 роках</p>
<h3>Нова хвиля інвестицій у СПГ: глобальна картина</h3>
<p>Світова індустрія СПГ (зрідженого природного газу, LNG) переживає період надзвичайно високої інвестиційної активності. За останнє десятиліття в інфраструктуру СПГ інвестовано понад <strong>250 млрд дол. США</strong> у проєкти скраплення газу і ще <strong>115 млрд дол. США</strong> у термінали регазифікації.</p>
<ul>
<li>Очікується, що до <strong>2030 року</strong> запрацює близько <strong>270 млрд куб. м</strong> нових потужностей з виробництва СПГ на рік, що становить <strong>понад 50% зростання</strong> від поточного світового обсягу.</li>
<li><strong>Найпотужніше розширення</strong> відбудеться у <em>2026–2028 роках</em>, попри те що чимало проєктів у 2023–2025 роках зіткнулися з затримками.</li>
</ul>
<h3>Роль США: глобальний лідер і приклад впевненості інвесторів</h3>
<p>США залишаються найбільшим експортером СПГ у світі з чинними потужностями на рівні <strong>130 млрд куб. м на рік</strong>. У будівництві перебувають ще <strong>120 млрд куб. м</strong> нових потужностей.</p>
<ul>
<li>У квітні 2025 року компанія <strong>Woodside</strong> затвердила інвестиції у <strong>17,5 млрд дол. США</strong> у проєкт <em>Louisiana LNG</em> — перший FID у США з середини 2023 року.</li>
<li>Ціни на сталь та алюміній, що складають близько <strong>25% капітальних витрат</strong>, ускладнюють EPC-контракти для нових проєктів.</li>
<li>Невизначеність тарифів та ринку впливає на десятки інших проєктів, які очікують остаточного інвестиційного рішення (FID).</li>
</ul>
<h3>Канада, Катар, Близький Схід: зростаюча конкуренція за частку ринку</h3>
<p>Канада активно розвиває свою LNG-інфраструктуру:</p>
<ul>
<li>У 2024 році затверджено <strong>проєкт Cedar LNG</strong> вартістю <strong>4 млрд дол. США</strong>.</li>
<li>У 2025 році запрацює <strong>LNG Canada</strong> із загальним бюджетом <strong>30 млрд дол.</strong>.</li>
<li>Проєкт <strong>Woodfibre LNG</strong>, що був погоджений у 2022 році, планується до запуску в <strong>2027 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Катар зберігає провідні позиції у світі:</p>
<ul>
<li>Із 2021 року країна схвалила <strong>два масштабні проєкти</strong> з додатковими <strong>65 млрд куб. м</strong> на рік до наявних 105 млрд куб. м.</li>
<li>Інвестиції в ці розширення складають <strong>приблизно 37 млрд дол. США</strong>.</li>
<li>У розробці — ще один проєкт: <em>North Field West</em>.</li>
</ul>
<p>Країни Перської затоки не відстають:</p>
<ul>
<li>ОАЕ затвердили проєкт <strong>Ruwais</strong> вартістю <strong>5,5 млрд дол. США</strong>.</li>
<li>Оман реалізує проєкт <strong>Marsa</strong> за <strong>1,6 млрд дол.</strong></li>
</ul>
<h3>Затримки та ризики: санкції, форс-мажори, зміна правил гри</h3>
<ul>
<li>Французька компанія <strong>TotalEnergies</strong> розглядає <em>перезапуск у середині 2025 року</em> проєкту <strong>Mozambique LNG</strong> на <strong>20 млрд дол. США</strong>, що перебував у режимі форс-мажору.</li>
<li><strong>Арктик СПГ-2</strong> у рф (вартість <strong>21 млрд дол. США</strong>) залишається під санкціями, його запуск — під питанням.</li>
</ul>
<h3>Що означає нова хвиля інвестицій у LNG</h3>
<p>Різке зростання інвестицій у LNG вважається <strong>індикатором віри в довготривале зростання попиту</strong> на газ, особливо в країнах, що розвиваються. Попри <em>чутливість до ціни</em>, аналітики очікують, що нові обсяги, які вийдуть на ринок у 2026–2030 роках, знайдуть свого споживача.</p>
<ul>
<li><strong>Час між інвестицією та запуском СПГ-проєкту становить 4–6 років</strong>, тому рішення FID 2024–2025 років визначатимуть ситуацію у 2029–2030 роках.</li>
<li>Фінансування нових проєктів часто забезпечується <strong>великими гравцями LNG-ринку</strong>, які використовують власні баланси замість довготривалих зобов’язань покупців.</li>
</ul>
<blockquote><p>Нові проєкти LNG стають можливими лише тоді, коли хтось готовий взяти на себе ризики попиту й геополітичної нестабільності</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.iea.org/reports/gas-market-report-q2-2025">IEA Gas Market Report Q2 2025</a></li>
<li><a href="https://www.woodside.com/">Woodside Energy</a></li>
<li><a href="https://www.totalenergies.com/">TotalEnergies</a></li>
</ul>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.lngworldnews.com/">LNG World News</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/">Reuters Energy</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/152052/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Apr 2025 15:47:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[ЕС]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Казазстан]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[КТК]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		<category><![CDATA[Трмп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149402</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br />Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку. Нафтові ринки: між торгами та санкціями Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br /><p><strong>Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку.</strong></p>
<h3><strong>Нафтові ринки: між торгами та санкціями</strong></h3>
<p>Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж фундаментальними факторами. Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм призвела до падіння цін, навіть попри тимчасову відстрочку нових тарифів. ICE Brent залишається на рівні близько $63 за барел.</p>
<h3><strong>EIA попереджає про сповільнення попиту у 2025 році</strong></h3>
<p>Американське енергетичне агентство (EIA) знизило прогнози світового попиту на нафту, очікуючи зростання лише на 900 000 барелів на день у 2025 році. Ціновий прогноз на Brent також скоригували до <span class="katex"><span class="katex-mathml">68 за барель </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">— </span><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>6 нижче попередньої оцінки.</p>
<h3><strong>Торгова війна США та Китаю без кінця</strong></h3>
<p>Ескалація тарифів триває: Китай підвищив мита на американські товари до 84%, у відповідь США збільшили їх до рекордних 145%. Це вдарило по торгівлі обсягом $585 млрд і спровокувало нові санкції з боку Пекіна.</p>
<h3><strong>Зупинка трубопроводу Keystone через розлив нафти</strong></h3>
<p>Трубопровід Keystone (622 000 барелів на день) зупинений через розлив близько 3500 барелів у Північній Дакоті. Це обмежило постачання важкої нафти до НПЗ Середнього Заходу США.</p>
<h3><strong>Казахстан переконує нафтові компанії скоротити видобуток</strong></h3>
<p>Уряд Казахстану ініціював переговори з нафтовими компаніями після того, як розширення родовища Тенгіз (Chevron) збільшило видобуток до рекордних 2,18 млн барелів на день, що суперечить квотам ОПЕК+.</p>
<h3><strong>Трамп запускає програму підтримки суднобудування</strong></h3>
<p>Президент США підписав указ, який передбачає стягнення мільйонних зборів з китайських танкерів у американських портах, щоб захистити місцеве суднобудування.</p>
<h3><strong>Індонезія готується до імпорту LNG</strong></h3>
<p>Країна планує почати імпортувати зріджений газ у третьому кварталі 2025 року, ведучи переговори зі США про постачання 50 партій LNG на тлі падіння власного видобутку.</p>
<h3><strong>Саудівська Аравія відкрила нові родовища, але їх обсяги невеликі</strong></h3>
<p>Saudi Aramco повідомила про виявлення 14 нафтових і газових родовищ, проте їх сумарний видобуток становить лише 8126 барелів на день.</p>
<h3><strong>ЄС тимчасово призупинив у відповідь сталеві тарифи</strong></h3>
<p>Європейська Комісія відклала запровадження 25% мит на американські товари після того, як США обмежили тарифи на європейський імпорт до 10%.</p>
<h3><strong>росія відновила повністю роботу Каспійського трубопровідного консорціуму трубопроводу (КТК)</strong></h3>
<p>Після судового рішення, яке зобов’язало відновити прокачку, трубопровід КТК (1,6 млн барелів на день) знову функціонує на повну потужність.<br />
КТК — міжнародна акціонерна компанія, що побудувала й експлуатує нафтопровід КТК, який з&#8217;єднує родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з російським узбережжям Чорного моря (термінал Південна Озереєвка біля Новоросійську).</p>
<h3><strong>Китай збільшив імпорт іранської нафти через санкції</strong></h3>
<p>Імпорт іранської нафти до Китаю досяг рекордних 1,8 млн барелів на день, оскільки переробники в Шаньдуні нарощують запаси перед новими обмеженнями.</p>
<h3><strong>Бразилія прискорила аукціони для видобутку нафти</strong></h3>
<p>Уряд планує провести додаткові торги вже у вересні 2025 року, пропонуючи ділянки на родовищах Tupi, Mero та Atapu, щоб отримати $3,5 млрд доходу.</p>
<h3><strong>Оман стане майданчиком для переговорів США та Ірану</strong></h3>
<p>Спецпредставник США Стеф Віткофф проведе зустріч із іранськими дипломатами в Омані для обговорення ядерної програми Тегерана на тлі нових санкцій.</p>
<h3><strong>Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів</strong></h3>
<p>Постачання семи видів металів, включених до списку обмежень, повністю припинено. Компанії оголосили форс-мажор через неможливість виконання контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br /><p><strong>Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку.</strong></p>
<h3><strong>Нафтові ринки: між торгами та санкціями</strong></h3>
<p>Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж фундаментальними факторами. Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм призвела до падіння цін, навіть попри тимчасову відстрочку нових тарифів. ICE Brent залишається на рівні близько $63 за барел.</p>
<h3><strong>EIA попереджає про сповільнення попиту у 2025 році</strong></h3>
<p>Американське енергетичне агентство (EIA) знизило прогнози світового попиту на нафту, очікуючи зростання лише на 900 000 барелів на день у 2025 році. Ціновий прогноз на Brent також скоригували до <span class="katex"><span class="katex-mathml">68 за барель </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">— </span><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>6 нижче попередньої оцінки.</p>
<h3><strong>Торгова війна США та Китаю без кінця</strong></h3>
<p>Ескалація тарифів триває: Китай підвищив мита на американські товари до 84%, у відповідь США збільшили їх до рекордних 145%. Це вдарило по торгівлі обсягом $585 млрд і спровокувало нові санкції з боку Пекіна.</p>
<h3><strong>Зупинка трубопроводу Keystone через розлив нафти</strong></h3>
<p>Трубопровід Keystone (622 000 барелів на день) зупинений через розлив близько 3500 барелів у Північній Дакоті. Це обмежило постачання важкої нафти до НПЗ Середнього Заходу США.</p>
<h3><strong>Казахстан переконує нафтові компанії скоротити видобуток</strong></h3>
<p>Уряд Казахстану ініціював переговори з нафтовими компаніями після того, як розширення родовища Тенгіз (Chevron) збільшило видобуток до рекордних 2,18 млн барелів на день, що суперечить квотам ОПЕК+.</p>
<h3><strong>Трамп запускає програму підтримки суднобудування</strong></h3>
<p>Президент США підписав указ, який передбачає стягнення мільйонних зборів з китайських танкерів у американських портах, щоб захистити місцеве суднобудування.</p>
<h3><strong>Індонезія готується до імпорту LNG</strong></h3>
<p>Країна планує почати імпортувати зріджений газ у третьому кварталі 2025 року, ведучи переговори зі США про постачання 50 партій LNG на тлі падіння власного видобутку.</p>
<h3><strong>Саудівська Аравія відкрила нові родовища, але їх обсяги невеликі</strong></h3>
<p>Saudi Aramco повідомила про виявлення 14 нафтових і газових родовищ, проте їх сумарний видобуток становить лише 8126 барелів на день.</p>
<h3><strong>ЄС тимчасово призупинив у відповідь сталеві тарифи</strong></h3>
<p>Європейська Комісія відклала запровадження 25% мит на американські товари після того, як США обмежили тарифи на європейський імпорт до 10%.</p>
<h3><strong>росія відновила повністю роботу Каспійського трубопровідного консорціуму трубопроводу (КТК)</strong></h3>
<p>Після судового рішення, яке зобов’язало відновити прокачку, трубопровід КТК (1,6 млн барелів на день) знову функціонує на повну потужність.<br />
КТК — міжнародна акціонерна компанія, що побудувала й експлуатує нафтопровід КТК, який з&#8217;єднує родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з російським узбережжям Чорного моря (термінал Південна Озереєвка біля Новоросійську).</p>
<h3><strong>Китай збільшив імпорт іранської нафти через санкції</strong></h3>
<p>Імпорт іранської нафти до Китаю досяг рекордних 1,8 млн барелів на день, оскільки переробники в Шаньдуні нарощують запаси перед новими обмеженнями.</p>
<h3><strong>Бразилія прискорила аукціони для видобутку нафти</strong></h3>
<p>Уряд планує провести додаткові торги вже у вересні 2025 року, пропонуючи ділянки на родовищах Tupi, Mero та Atapu, щоб отримати $3,5 млрд доходу.</p>
<h3><strong>Оман стане майданчиком для переговорів США та Ірану</strong></h3>
<p>Спецпредставник США Стеф Віткофф проведе зустріч із іранськими дипломатами в Омані для обговорення ядерної програми Тегерана на тлі нових санкцій.</p>
<h3><strong>Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів</strong></h3>
<p>Постачання семи видів металів, включених до списку обмежень, повністю припинено. Компанії оголосили форс-мажор через неможливість виконання контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту продовжують падіння на тлі ринкового хаосу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/cini-na-naftu-prodovzhuyut-padinnya-na-tli-rinkovogo-xaosu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/cini-na-naftu-prodovzhuyut-padinnya-na-tli-rinkovogo-xaosu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Mar 2025 07:45:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Trafigura]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149291</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28834-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту продовжують падіння на тлі ринкового хаосу"/><br />Ціни на нафту різко знизилися в понеділок на фоні обвалу фондових ринків США. Brent опустився нижче $70 за барель, що обумовлено невизначеністю щодо тарифної політики США. Представник Trafigura зазначає, що американська зовнішня політика щодо Ірану є головним фактором зростання цін у загалом добре забезпеченому нафтовому ринку. ОПЕК оголосила про поступове збільшення видобутку з квітня, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28834-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту продовжують падіння на тлі ринкового хаосу"/><br /><p data-pm-slice="1 1 []"><strong>Ціни на нафту різко знизилися в понеділок на фоні обвалу фондових ринків США. Brent опустився нижче $70 за барель, що обумовлено невизначеністю щодо тарифної політики США. Представник Trafigura зазначає, що американська зовнішня політика щодо Ірану є головним фактором зростання цін у загалом добре забезпеченому нафтовому ринку. ОПЕК оголосила про поступове збільшення видобутку з квітня, що також вплинуло на котирування.</strong></p>
<p data-pm-slice="1 1 []">Нафтові ринки розпочали новий тиждень у складній ситуації, оскільки падіння цін на нафту продовжилося на фоні низки негативних факторів. Ф&#8217;ючерси на нафту Brent із постачанням у травні знизилися на 1,38% і торгувалися на рівні $69,39 за барель станом на 13:44 за східноамериканським часом у понеділок. Водночас ф&#8217;ючерси на WTI з постачанням у квітні подешевшали на 1,37% – до $66,12 за барель.</p>
<p>Зниження котирувань стало реакцією на різке зростання цін на нафту у п&#8217;ятницю, після чого ринок все ж завершив тиждень із черговими втратами. Причинами цього стали рішення ОПЕК про збільшення видобутку з квітня, невизначеність щодо тарифної політики США та зростання запасів сирої нафти в США.</p>
<p>Минулого тижня ОПЕК опублікувала заяву, згідно з якою Саудівська Аравія, Росія, Об&#8217;єднані Арабські Емірати, Ірак, Кувейт, Казахстан, Оман та Алжир розпочнуть поступове скорочення обмежень на видобуток, скасовуючи 2,2 млн барелів на добу обмежень, починаючи з квітня. Рішення картелю збільшити видобуток на 138 000 барелів на добу є спробою врівноважити ринок, проте воно спричинило подальше зниження цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com<span id="ctrlcopy"><br />
</span></a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28834-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту продовжують падіння на тлі ринкового хаосу"/><br /><p data-pm-slice="1 1 []"><strong>Ціни на нафту різко знизилися в понеділок на фоні обвалу фондових ринків США. Brent опустився нижче $70 за барель, що обумовлено невизначеністю щодо тарифної політики США. Представник Trafigura зазначає, що американська зовнішня політика щодо Ірану є головним фактором зростання цін у загалом добре забезпеченому нафтовому ринку. ОПЕК оголосила про поступове збільшення видобутку з квітня, що також вплинуло на котирування.</strong></p>
<p data-pm-slice="1 1 []">Нафтові ринки розпочали новий тиждень у складній ситуації, оскільки падіння цін на нафту продовжилося на фоні низки негативних факторів. Ф&#8217;ючерси на нафту Brent із постачанням у травні знизилися на 1,38% і торгувалися на рівні $69,39 за барель станом на 13:44 за східноамериканським часом у понеділок. Водночас ф&#8217;ючерси на WTI з постачанням у квітні подешевшали на 1,37% – до $66,12 за барель.</p>
<p>Зниження котирувань стало реакцією на різке зростання цін на нафту у п&#8217;ятницю, після чого ринок все ж завершив тиждень із черговими втратами. Причинами цього стали рішення ОПЕК про збільшення видобутку з квітня, невизначеність щодо тарифної політики США та зростання запасів сирої нафти в США.</p>
<p>Минулого тижня ОПЕК опублікувала заяву, згідно з якою Саудівська Аравія, Росія, Об&#8217;єднані Арабські Емірати, Ірак, Кувейт, Казахстан, Оман та Алжир розпочнуть поступове скорочення обмежень на видобуток, скасовуючи 2,2 млн барелів на добу обмежень, починаючи з квітня. Рішення картелю збільшити видобуток на 138 000 барелів на добу є спробою врівноважити ринок, проте воно спричинило подальше зниження цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com<span id="ctrlcopy"><br />
</span></a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/cini-na-naftu-prodovzhuyut-padinnya-na-tli-rinkovogo-xaosu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Страны ОПЕК+ пришли к консенсусу о продлении венского соглашения</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/29/strany-opek-prishli-k-konsensusu-o-prodlenii-venskogo-soglasheniya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/29/strany-opek-prishli-k-konsensusu-o-prodlenii-venskogo-soglasheniya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 29 Nov 2019 08:39:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[добыча нефти]]></category>
		<category><![CDATA[министр нефти и газа]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[сокращении добычи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=131797</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19726-ОПЕК.jpg" alt="Страны ОПЕК+ пришли к консенсусу о продлении венского соглашения"/><br />Страны ОПЕК+ пришли к консенсусу о необходимости продлить срок венского соглашения о сокращении добычи нефти, которое действует до конца марта 2020 года.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19726-ОПЕК.jpg" alt="Страны ОПЕК+ пришли к консенсусу о продлении венского соглашения"/><br /><p>Страны ОПЕК+ пришли к консенсусу о необходимости продлить срок венского соглашения о сокращении добычи нефти, которое действует до конца марта 2020 года.<span id="more-131797"></span></p>
<p>Об этом сообщил журналистам министр нефти и газа Омана Мухаммед бен Хамад ар-Румхи, передает <a href="http://trend.az/" target="_blank">Trend</a>.</p>
<p>&#171;Мне кажется, что консенсус по поводу продления есть&#187;, &#8212; сказал он. &#8212; Думаю, что мы должны продлить [соглашение] до [конца] декабря 2020 года, потому что я не думаю, что на рынке что-либо изменится в следующие [после марта 2020 года] девять месяцев&#187;, &#8212; добавил министр.</p>
<p>Сделку ОПЕК+ по сокращению добычи нефти нужно продлить как минимум до конца 2020 года, во многом из-за возможного влияния на рынок предстоящих в ноябре следующего года выборов президента США, заявил Мухаммед бен Хамад ар-Румхи.</p>
<p>&#171;Просто почему декабрь так хорош? Потому что в ноябре [2020 года] будут выборы в США, и политика США в контексте торговли, [отношений] с Китаем &#8212; это все влияет на спрос. А [в декабре] будет уже более понятно &#8212; к ноябрю мы уже будем иметь представление о том, начнется ли новая политика с приходом новой администрации или останется та же администрация с нынешней политикой, и тогда, я думаю, к декабрю ОПЕК+ сможет сделать более правильное решение. Можем и до конца марта 2021 года сделать, ничего против не имею&#187;, &#8212; сказал он.</p>
<p>&#171;Я надеюсь, что они продлят, мы поддерживаем продление. Слышал слухи, что были запросы сократить больше, но я не знаю, мы не обсуждали ничего между странами залива &#8212; такими как Саудовская Аравия, ОАЭ, никогда не вели подобные обсуждения. Но мы поддерживаем продление &#8212; как минимум, до конца 2020 года. Как минимум&#187;, &#8212; добавил министр.</p>
<p>Страны ОПЕК+ согласованно управляют добычей с 2017 года. На встрече в июле они продлили договоренности о сокращении добычи нефти на 1,2 млн баррелей в сутки к уровню октября 2018 года, из которых на страны ОПЕК приходится 812 тыс. баррелей в сутки. Теперь соглашение действует до конца марта 2020 года. Основные квоты по сокращению приходятся на крупнейших участников соглашения &#8212; Россию и Саудовскую Аравию (228 тыс. и 322 тыс. баррелей в сутки соответственно).</p>
<p>Очередная встреча ОПЕК+ состоится в начале декабря 2019 года.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/11/12/opek-mozhet-obvalit-ceny-na-neft-bloomberg/">писал</a>, цены на нефть пока еще пытаются удержаться на текущих уровнях, однако многое будет зависеть от решения ОПЕК+ на предстоящем заседании. Нерешительность стран-участниц может обвалить цены. До заседания осталось всего несколько недель, а ОПЕК и ее партнеры не демонстрируют признаков готовности к более решительным шагам по поддержанию цен на нефть.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19726-ОПЕК.jpg" alt="Страны ОПЕК+ пришли к консенсусу о продлении венского соглашения"/><br /><p>Страны ОПЕК+ пришли к консенсусу о необходимости продлить срок венского соглашения о сокращении добычи нефти, которое действует до конца марта 2020 года.<span id="more-131797"></span></p>
<p>Об этом сообщил журналистам министр нефти и газа Омана Мухаммед бен Хамад ар-Румхи, передает <a href="http://trend.az/" target="_blank">Trend</a>.</p>
<p>&#171;Мне кажется, что консенсус по поводу продления есть&#187;, &#8212; сказал он. &#8212; Думаю, что мы должны продлить [соглашение] до [конца] декабря 2020 года, потому что я не думаю, что на рынке что-либо изменится в следующие [после марта 2020 года] девять месяцев&#187;, &#8212; добавил министр.</p>
<p>Сделку ОПЕК+ по сокращению добычи нефти нужно продлить как минимум до конца 2020 года, во многом из-за возможного влияния на рынок предстоящих в ноябре следующего года выборов президента США, заявил Мухаммед бен Хамад ар-Румхи.</p>
<p>&#171;Просто почему декабрь так хорош? Потому что в ноябре [2020 года] будут выборы в США, и политика США в контексте торговли, [отношений] с Китаем &#8212; это все влияет на спрос. А [в декабре] будет уже более понятно &#8212; к ноябрю мы уже будем иметь представление о том, начнется ли новая политика с приходом новой администрации или останется та же администрация с нынешней политикой, и тогда, я думаю, к декабрю ОПЕК+ сможет сделать более правильное решение. Можем и до конца марта 2021 года сделать, ничего против не имею&#187;, &#8212; сказал он.</p>
<p>&#171;Я надеюсь, что они продлят, мы поддерживаем продление. Слышал слухи, что были запросы сократить больше, но я не знаю, мы не обсуждали ничего между странами залива &#8212; такими как Саудовская Аравия, ОАЭ, никогда не вели подобные обсуждения. Но мы поддерживаем продление &#8212; как минимум, до конца 2020 года. Как минимум&#187;, &#8212; добавил министр.</p>
<p>Страны ОПЕК+ согласованно управляют добычей с 2017 года. На встрече в июле они продлили договоренности о сокращении добычи нефти на 1,2 млн баррелей в сутки к уровню октября 2018 года, из которых на страны ОПЕК приходится 812 тыс. баррелей в сутки. Теперь соглашение действует до конца марта 2020 года. Основные квоты по сокращению приходятся на крупнейших участников соглашения &#8212; Россию и Саудовскую Аравию (228 тыс. и 322 тыс. баррелей в сутки соответственно).</p>
<p>Очередная встреча ОПЕК+ состоится в начале декабря 2019 года.</p>
<p>Ранее &#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/11/12/opek-mozhet-obvalit-ceny-na-neft-bloomberg/">писал</a>, цены на нефть пока еще пытаются удержаться на текущих уровнях, однако многое будет зависеть от решения ОПЕК+ на предстоящем заседании. Нерешительность стран-участниц может обвалить цены. До заседания осталось всего несколько недель, а ОПЕК и ее партнеры не демонстрируют признаков готовности к более решительным шагам по поддержанию цен на нефть.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/29/strany-opek-prishli-k-konsensusu-o-prodlenii-venskogo-soglasheniya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Атаки на танкеры в Оманском заливе не нарушат поставки в Японию</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/14/ataki-na-tankery-v-omanskom-zalive-ne-narushat-postavki-v-yaponiyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/14/ataki-na-tankery-v-omanskom-zalive-ne-narushat-postavki-v-yaponiyu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 14 Jun 2019 09:19:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[Оманский залив]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=127666</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18017-спг.jpg" alt="Атаки на танкеры в Оманском заливе не нарушат поставки в Японию"/><br />Нападения на два танкера в Оманском заливе не окажут серьезного воздействия на снабжение Японии нефтью и нефтепродуктами. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18017-спг.jpg" alt="Атаки на танкеры в Оманском заливе не нарушат поставки в Японию"/><br /><p>Нападения на два танкера в Оманском заливе не окажут серьезного воздействия на снабжение Японии нефтью и нефтепродуктами. <span id="more-127666"></span></p>
<p>Об этом сообщил министр экономики, торговли и промышленности Хиросигэ Сэко, <a href="http://www.angi.ru/news/2872302-%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%8B-%D0%B2-%D0%9E%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5-%D0%BD%D0%B5-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B0%D1%82-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8-%D0%B2-%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8E/">пишет </a>АНГИ.</p>
<p>&#171;После инцидента мы направили соответствующие предупреждения заинтересованным компаниям, &#8212; отметил он. &#8212; Однако в целом я не думаю, что нынешние нападения окажут заметное влияние на снабжение Японии нефтью и нефтепродуктами&#187;.</p>
<p>Министр при этом отказался комментировать утверждения США о том, что за нападениями на танкеры стоит Иран. Сэко ограничился лишь сообщением о том, что Токио все еще расследует детали случившегося, сообщает ТАСС.</p>
<p>Напомним, накануне в Оманском заливе подверглись нападению два танкера, один из которых был арендован японской транспортной компанией Kokuka Sangyo. Судно получило повреждения от снарядов. Команда, состоявшая из граждан Филиппин, потушила возникший пожар и покинула танкер, перевозивший метанол из Саудовской Аравии в Таиланд и Сингапур.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18017-спг.jpg" alt="Атаки на танкеры в Оманском заливе не нарушат поставки в Японию"/><br /><p>Нападения на два танкера в Оманском заливе не окажут серьезного воздействия на снабжение Японии нефтью и нефтепродуктами. <span id="more-127666"></span></p>
<p>Об этом сообщил министр экономики, торговли и промышленности Хиросигэ Сэко, <a href="http://www.angi.ru/news/2872302-%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%8B-%D0%B2-%D0%9E%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5-%D0%BD%D0%B5-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B0%D1%82-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8-%D0%B2-%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8E/">пишет </a>АНГИ.</p>
<p>&#171;После инцидента мы направили соответствующие предупреждения заинтересованным компаниям, &#8212; отметил он. &#8212; Однако в целом я не думаю, что нынешние нападения окажут заметное влияние на снабжение Японии нефтью и нефтепродуктами&#187;.</p>
<p>Министр при этом отказался комментировать утверждения США о том, что за нападениями на танкеры стоит Иран. Сэко ограничился лишь сообщением о том, что Токио все еще расследует детали случившегося, сообщает ТАСС.</p>
<p>Напомним, накануне в Оманском заливе подверглись нападению два танкера, один из которых был арендован японской транспортной компанией Kokuka Sangyo. Судно получило повреждения от снарядов. Команда, состоявшая из граждан Филиппин, потушила возникший пожар и покинула танкер, перевозивший метанол из Саудовской Аравии в Таиланд и Сингапур.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/06/14/ataki-na-tankery-v-omanskom-zalive-ne-narushat-postavki-v-yaponiyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Крупные нефтедобывающие страны смогут восполнить отсутствие иранской нефти, считает министр Омана</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/05/02/krupnye-neftedobyvayushhie-strany-smogut-vospolnit-otsutstvie-iranskoj-nefti-schitaet-ministr-omana/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/05/02/krupnye-neftedobyvayushhie-strany-smogut-vospolnit-otsutstvie-iranskoj-nefti-schitaet-ministr-omana/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 May 2019 08:32:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[иранская нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Мухаммед Хамад ар-Румхи]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[Саудовская Аравия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=126494</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17526-Иран_нефть.jpg" alt="Крупные нефтедобывающие страны смогут восполнить отсутствие иранской нефти, считает министр Омана"/><br />Министр нефти и газа Омана Мухаммед Хамад ар-Румхи уверен в способности крупных нефтепроизводителей, таких как Саудовская Аравия и Россия, восполнить исчезновение с рынка иранской нефти.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17526-Иран_нефть.jpg" alt="Крупные нефтедобывающие страны смогут восполнить отсутствие иранской нефти, считает министр Омана"/><br /><p>Министр нефти и газа Омана Мухаммед Хамад ар-Румхи уверен в способности крупных нефтепроизводителей, таких как Саудовская Аравия и Россия, восполнить исчезновение с рынка иранской нефти.<span id="more-126494"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://1prime.ru/energy/20190501/829946343.html">сообщает</a> &#171;Прайм&#187;.</p>
<p>&#171;У меня есть ощущение, что крупные нефтедобывающие страны, как Саудовская Аравия, Россия и другие, действительно имеют возможности соблюсти баланс между спросом и предложением&#187;, — сказал в среду журналистам ар-Румхи, который принял участие в Катаре в церемонии награждения премией энергетического фонда.</p>
<p>По его мнению, у нефтедобывающих стран есть возможность компенсировать снижение объемов иранской нефти на рынке. &#171;Я думаю, есть возможность возместить объемы, особенно, если проблема заключается только в выпадении иранской нефти, экспорт нефти из Ирана не столь велик. Проблема не в возмещении объемов нефти из Ирана, вопрос в том, нуждается ли рынок сейчас в дополнительных объемах нефти или нет&#187;, — отметил он.</p>
<p>Ар-Румхи указал, что, согласно оценкам ОПЕК, на рынке нет переизбытка и недостатка углеводородов, рынок хорошо сбалансирован.</p>
<p>США в прошлом году в одностороннем порядке вышли из сделки с Ираном по ядерной программе и вновь ввели санкции против Тегерана. При этом Китаю, Индии, Италии, Греции, Японии, Южной Кореи, Тайваню и Турции до 2 мая 2019 года были даны исключения, то есть Штаты обязались не вводить против них санкции за покупку определенных объемов иранской нефти.</p>
<p>Администрация президента США Дональда Трампа 22 апреля объявила, что не будет продлять эти исключения. Белый дом рассчитывает, что благодаря этому решению экспорт иранской нефти сократится до нуля. После этого министр иностранных дел Мохаммад Джавад Зариф заявил, что Иран продолжит продавать нефть и покажет США, что с ним &#171;нельзя говорить через давление&#187;.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17526-Иран_нефть.jpg" alt="Крупные нефтедобывающие страны смогут восполнить отсутствие иранской нефти, считает министр Омана"/><br /><p>Министр нефти и газа Омана Мухаммед Хамад ар-Румхи уверен в способности крупных нефтепроизводителей, таких как Саудовская Аравия и Россия, восполнить исчезновение с рынка иранской нефти.<span id="more-126494"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://1prime.ru/energy/20190501/829946343.html">сообщает</a> &#171;Прайм&#187;.</p>
<p>&#171;У меня есть ощущение, что крупные нефтедобывающие страны, как Саудовская Аравия, Россия и другие, действительно имеют возможности соблюсти баланс между спросом и предложением&#187;, — сказал в среду журналистам ар-Румхи, который принял участие в Катаре в церемонии награждения премией энергетического фонда.</p>
<p>По его мнению, у нефтедобывающих стран есть возможность компенсировать снижение объемов иранской нефти на рынке. &#171;Я думаю, есть возможность возместить объемы, особенно, если проблема заключается только в выпадении иранской нефти, экспорт нефти из Ирана не столь велик. Проблема не в возмещении объемов нефти из Ирана, вопрос в том, нуждается ли рынок сейчас в дополнительных объемах нефти или нет&#187;, — отметил он.</p>
<p>Ар-Румхи указал, что, согласно оценкам ОПЕК, на рынке нет переизбытка и недостатка углеводородов, рынок хорошо сбалансирован.</p>
<p>США в прошлом году в одностороннем порядке вышли из сделки с Ираном по ядерной программе и вновь ввели санкции против Тегерана. При этом Китаю, Индии, Италии, Греции, Японии, Южной Кореи, Тайваню и Турции до 2 мая 2019 года были даны исключения, то есть Штаты обязались не вводить против них санкции за покупку определенных объемов иранской нефти.</p>
<p>Администрация президента США Дональда Трампа 22 апреля объявила, что не будет продлять эти исключения. Белый дом рассчитывает, что благодаря этому решению экспорт иранской нефти сократится до нуля. После этого министр иностранных дел Мохаммад Джавад Зариф заявил, что Иран продолжит продавать нефть и покажет США, что с ним &#171;нельзя говорить через давление&#187;.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/05/02/krupnye-neftedobyvayushhie-strany-smogut-vospolnit-otsutstvie-iranskoj-nefti-schitaet-ministr-omana/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Казахстан, ОАЭ и Ирак могут войти в мониторинговый комитет ОПЕК+</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/08/kazaxstan-oae-i-irak-mogut-vojti-v-monitoringovyj-komitet-opek/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/08/kazaxstan-oae-i-irak-mogut-vojti-v-monitoringovyj-komitet-opek/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Feb 2019 11:37:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=124255</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16590-ОПЕК.jpg" alt="Казахстан, ОАЭ и Ирак могут войти в мониторинговый комитет ОПЕК+"/><br />Новый состав министерского комитета по мониторингу исполнения сделки ОПЕК+ в преддверии его заседания в Баку 17-18 марта еще не утвержден. Вместо Венесуэлы, Алжира и Омана обсуждается включение в состав комитета ОАЭ, Ирака и Казахстана. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16590-ОПЕК.jpg" alt="Казахстан, ОАЭ и Ирак могут войти в мониторинговый комитет ОПЕК+"/><br /><p>Новый состав министерского комитета по мониторингу исполнения сделки ОПЕК+ в преддверии его заседания в Баку 17-18 марта еще не утвержден. Вместо Венесуэлы, Алжира и Омана обсуждается включение в состав комитета ОАЭ, Ирака и Казахстана. <span id="more-124255"></span></p>
<p>Об этом ТАСС сообщили три источника в ближневосточных делегациях ОПЕК+ и секретариате ОПЕК, <a href="https://www.trend.az/business/energy/3016323.html">передает</a> Trend.</p>
<p>По их словам, Венесуэла, Алжир и Оман, ранее входившие в мониторинговый комитет, &#171;уже не являются членами комитета&#187;, а министры Алжира и Омана не приедут в Баку. При этом во встрече могут принять участие ОАЭ и Ирак, которые, как предполагается, заменят Алжир и Венесуэлу в комитете.</p>
<p>Вопрос избрания новых членов, скорее всего, будет обсуждаться на внеочередной встрече министров ОПЕК+ в апреле, отметили собеседники агентства.</p>
<p>Саудовская Аравия и Россия, которые выступают в роли председателя и сопредседателя мониторингового комитета, сохраняют свой статус. При этом вместо Омана, который участвовал в работе комитета от стран &#171;не ОПЕК&#187;, предлагается номинировать Казахстан, который ранее уже подтверждал свою готовность работать в качестве члена комитета.</p>
<p>Венесуэла, как ожидается, примет участие во встрече в Баку, однако уже не в роли члена комитета, а в качестве президента конференции ОПЕК, которым она избрана на 2019 год.</p>
<p>О том, что состав комитета будет изменен, министры сообщали в декабре 2018 года на встрече в Вене, однако о дате избрания нового состава известно не было.</p>
<p>По словам источников, повестка предстоящего заседания комитета в Баку еще не утверждена. В том числе не ясно, будет ли обсуждаться вопрос о продлении сделки по сокращению добычи или увеличение квот стран-участниц.</p>
<p>Основным вопросом повестки, вероятно, будет обсуждение хартии о сотрудничестве стран ОПЕК+, полагает один из собеседников агентства.</p>
<p>В состав мониторингового комитета входят министры шести стран &#8212; России, Саудовской Аравии, Кувейта, Венесуэлы, Алжира и Омана. Комитет рассматривает сценарии развития рынка и на основе этого анализа выносит рекомендации странам ОПЕК+ о необходимых действиях.</p>
<p>Работу комитета подкрепляет технический мониторинговый комитет, который и представляет министрам текущий анализ рынка и варианты его развития при реализации того или иного сценария. Так, на январском заседании эксперты рассмотрели два сценария: каким рынок будет в случае завершения действия соглашения в июне и в случае продолжения сокращения добычи до конца 2019 года.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/02/08/v-ssha-xotyat-sozdat-mexanizm-privlecheniya-chlenov-opek-k-otvetstvennosti/">писал</a>, группа американских сенаторов представила законопроект, который позволил бы Минюсту США привлекать членов Организации стран — экспортеров нефти к судебной ответственности за нарушение антимонопольного законодательства.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16590-ОПЕК.jpg" alt="Казахстан, ОАЭ и Ирак могут войти в мониторинговый комитет ОПЕК+"/><br /><p>Новый состав министерского комитета по мониторингу исполнения сделки ОПЕК+ в преддверии его заседания в Баку 17-18 марта еще не утвержден. Вместо Венесуэлы, Алжира и Омана обсуждается включение в состав комитета ОАЭ, Ирака и Казахстана. <span id="more-124255"></span></p>
<p>Об этом ТАСС сообщили три источника в ближневосточных делегациях ОПЕК+ и секретариате ОПЕК, <a href="https://www.trend.az/business/energy/3016323.html">передает</a> Trend.</p>
<p>По их словам, Венесуэла, Алжир и Оман, ранее входившие в мониторинговый комитет, &#171;уже не являются членами комитета&#187;, а министры Алжира и Омана не приедут в Баку. При этом во встрече могут принять участие ОАЭ и Ирак, которые, как предполагается, заменят Алжир и Венесуэлу в комитете.</p>
<p>Вопрос избрания новых членов, скорее всего, будет обсуждаться на внеочередной встрече министров ОПЕК+ в апреле, отметили собеседники агентства.</p>
<p>Саудовская Аравия и Россия, которые выступают в роли председателя и сопредседателя мониторингового комитета, сохраняют свой статус. При этом вместо Омана, который участвовал в работе комитета от стран &#171;не ОПЕК&#187;, предлагается номинировать Казахстан, который ранее уже подтверждал свою готовность работать в качестве члена комитета.</p>
<p>Венесуэла, как ожидается, примет участие во встрече в Баку, однако уже не в роли члена комитета, а в качестве президента конференции ОПЕК, которым она избрана на 2019 год.</p>
<p>О том, что состав комитета будет изменен, министры сообщали в декабре 2018 года на встрече в Вене, однако о дате избрания нового состава известно не было.</p>
<p>По словам источников, повестка предстоящего заседания комитета в Баку еще не утверждена. В том числе не ясно, будет ли обсуждаться вопрос о продлении сделки по сокращению добычи или увеличение квот стран-участниц.</p>
<p>Основным вопросом повестки, вероятно, будет обсуждение хартии о сотрудничестве стран ОПЕК+, полагает один из собеседников агентства.</p>
<p>В состав мониторингового комитета входят министры шести стран &#8212; России, Саудовской Аравии, Кувейта, Венесуэлы, Алжира и Омана. Комитет рассматривает сценарии развития рынка и на основе этого анализа выносит рекомендации странам ОПЕК+ о необходимых действиях.</p>
<p>Работу комитета подкрепляет технический мониторинговый комитет, который и представляет министрам текущий анализ рынка и варианты его развития при реализации того или иного сценария. Так, на январском заседании эксперты рассмотрели два сценария: каким рынок будет в случае завершения действия соглашения в июне и в случае продолжения сокращения добычи до конца 2019 года.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/02/08/v-ssha-xotyat-sozdat-mexanizm-privlecheniya-chlenov-opek-k-otvetstvennosti/">писал</a>, группа американских сенаторов представила законопроект, который позволил бы Минюсту США привлекать членов Организации стран — экспортеров нефти к судебной ответственности за нарушение антимонопольного законодательства.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/08/kazaxstan-oae-i-irak-mogut-vojti-v-monitoringovyj-komitet-opek/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/oman/feed/ ) in 0.28808 seconds, on May 21st, 2026 at 3:02 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 21st, 2026 at 4:02 am UTC -->