Saudi Aramco повідомила щонайменше двом європейським нафтопереробним компаніям, що вони не отримають передбачену контрактами нафту в жовтні. Причиною стало пошкодження трьох насосних станцій нафтопроводу East-West, який забезпечує експорт через порт Янбу в Червоному морі. Польська Orlen почала заміщувати саудівську сировину сортами з Північного моря.

Гарантовані контрактами жовтневі партії не надійдуть

Saudi Aramco після атаки на нафтопровід East-West скасувала жовтневі постачання щонайменше двом європейським клієнтам у секторі нафтопереробки. Про це 18 вересня повідомило Bloomberg із посиланням на обізнані джерела, а Reuters оприлюднило інформацію того самого дня.

Європейські НПЗ зазвичай купують саудівську нафту за строковими контрактами, які передбачають гарантовані щомісячні обсяги. Нова інформація означає, що йдеться не лише про затримання окремих танкерів, а про скасування запланованих на наступний місяць контрактних партій.

Reuters не змогло незалежно підтвердити повідомлення Bloomberg. Saudi Aramco не надала агентству оперативного коментаря, тому назви всіх постраждалих НПЗ і точні обсяги скасованих вантажів не розкрито.

Orlen заміщує саудівську нафту сировиною з Північного моря

Пошкодження трьох насосних станцій спричинило зупинення East-West і порушило завантаження нафти в саудівському порту Янбу. Польська Orlen опинилася серед покупців, які почали шукати альтернативну сировину. За даними трейдерів, компанія придбала сорти нафти з Північного моря для заміщення перерваного саудівського постачання.

Orlen керує НПЗ у Польщі, Литві та Чехії. Заміна сировини знижує безпосередній ризик зупинення заводів, але змінює маршрути постачання та посилює конкуренцію європейських переробників за альтернативні сорти нафти.

«Термінал» раніше повідомляв, що пошкодження East-West підвищило ризики для експорту через Червоне море. Подальше скасування жовтневих партій підтверджує, що наслідки атаки вийшли за межі короткочасного порушення завантажень.

Відновлення повної потужності може тривати до шести тижнів

За інформацією Bloomberg, Saudi Aramco намагається частково відновити роботу трубопроводу протягом кількох днів, а повернення до повної потужності може потребувати до шести тижнів. Це оцінка джерела видання, а не офіційний графік компанії.

Для компенсації скороченого експорту через Червоне море Saudi Aramco збільшила відвантаження з Перської затоки, використовуючи перевантаження з судна на судно поблизу оманського порту Сохар. Однак цей маршрут не усуває ризику для європейських НПЗ, оскільки потребує іншої логістики й працює на тлі обмеженого руху через Ормузьку протоку.

Вплив на виробництво дизпального залежатиме від того, наскільки швидко європейські заводи зможуть замістити саудівські партії без зниження завантаження. Ринок уже перебуває під тиском: дизельне пальне в ЄС подорожчало на 38% за рік, а тому нові перебої із сировиною збільшують ризик збереження високої вартості готового продукту.

Джерела: Reuters.

Обсяг саудівської нафти, запланований до відправлення з єгипетського Сіді-Керіра до Польщі у вересні, становить 2,1 млн барелів проти 6,6 млн барелів у серпні. ORLEN заявляє, що постачання сировини на його НПЗ відбувається без перебоїв. Компанія компенсує ризик диверсифікацією: до Гданська прямують танкери зі США, Алжиру та Норвегії.

Саудівський маршрут до Польщі різко скорочується

У вересні з термінала Сіді-Керір у Єгипті до Польщі заплановано три танкерні постачання загальним обсягом 2,1 млн барелів нафти, причому два з них поки мають попередній статус. У серпні цим маршрутом до Гданська вирушили 10 танкерів із сукупним вантажем 6,6 млн барелів, свідчать дані LSEG, наведені Reuters 14 вересня.

Зміна маршруту має значення для польської нафтопереробки, оскільки Saudi Aramco забезпечує приблизно 40% нафти, яку переробляє ORLEN. Водночас компанія повідомила, що постачання сировини на підприємства групи відбувається без порушень.

До Гданська, який забезпечує сировиною місцевий НПЗ та найбільший завод ORLEN у Плоцьку, прямують танкери з нафтою зі США, Алжиру та Норвегії. Сукупна потужність двох польських НПЗ становить 486 тис. барелів на добу.

Ризик виник через пошкодження альтернативного маршруту Саудівської Аравії

Скорочення постачання через Сіді-Керір пов’язане із зупинкою саудівського трубопроводу East-West після атаки безпілотника. Система транспортує нафту до Янбу на Червоному морі в обхід Ормузької протоки, після чого частину ресурсу через єгипетський трубопровід SUMED спрямовують до Сіді-Керіра.

Три галузеві джерела Reuters оцінили запаси в Янбу як достатні приблизно для п’яти-семи днів експорту за відсутності нового надходження трубопроводом. Тривалість ремонту East-West на момент публікації не була визначена.

Для центральноєвропейського паливного ринку ключовим є те, що різке скорочення одного маршруту поки не перетворилося на підтверджене зниження завантаження польських НПЗ. Диверсифікація ORLEN фактично стала механізмом резервування постачання.

Джерело: reuters.com

На 11 вересня гуртова ціна дизельного пального Ekodiesel ORLEN становила 7167 злотих за 1000 літрів, тоді як днем раніше — 7052 злотих. У паралельному прайсі Eurodiesel ціна становила 7170 злотих за 1000 літрів без ПДВ. Дизель у польському гурті залишається помітно дорожчим за бензин Pb95, для якого на тих самих майданчиках зазначено 6077–6078 злотих за 1000 літрів.

Польський гурт утримується вище 7 тис. злотих

Цінова таблиця e-petrol для ORLEN на 11 вересня показує Ekodiesel на рівні 7167 злотих за 1000 літрів. 10 вересня показник становив 7052 злотих, 9 вересня — 7032 злотих, а 29 серпня — 6519 злотих. Таким чином, вересневий ринок увійшов у діапазон, який суттєво перевищує рівні кінця серпня.

Інший польський гуртовий прайс, чинний із 11 вересня, встановлює ціну Eurodiesel на рівні 7170 злотих за 1000 літрів без ПДВ. Для бензину 95 у тому самому прайсі зазначено 6077 злотих за 1000 літрів.

Дизельна премія зберігається і в польському роздрібі

Поточна гуртова картина продовжує тенденцію, яку «Термінал» фіксував 8 вересня: після завершення програми знижених цін польський дизель у роздрібі коштував 8,79–8,87 злотого за літр, тоді як гуртові котирування вже перевищували 7 тис. злотих за кубометр.

Для порівняння, 9 липня ORLEN оприлюднював гуртову ціну Ekodiesel на рівні 5694 злотих за кубометр. Це показує масштаб зміни польського гуртового ринку протягом двох місяців без необхідності змішувати його з роздрібними цінами або цінами в інших країнах.

Джерела: e-petrol, Aramco Fuels Poland

Скоригований показник EBITDA LIFO групи ORLEN у другому кварталі 2026 року становив 13,9 млрд злотих і перевищив очікування аналітиків. Компанія пояснила посилення результатів переробного сегмента тим, що дизельне й авіаційне пальне дорожчали швидше, ніж нафтова сировина. Водночас обмеження роздрібних цін у Польщі стримувало прибутковість мережі АЗС.

Маржа переробки підтримала фінансові результати

Польська енергетична група ORLEN за підсумками другого кварталу 2026 року отримала 13,9 млрд злотих скоригованої EBITDA LIFO — операційного прибутку до сплати відсотків, податків і амортизації з урахуванням оцінки запасів за методом LIFO. Середній прогноз аналітиків, зібраний компанією, становив 13,3 млрд злотих.

Чистий прибуток ORLEN зріс до 7,68 млрд злотих проти 1,43 млрд злотих у другому кварталі 2025 року. Одним із головних чинників стало розширення маржі у переробному й нафтохімічному сегментах. Ціни на дизельне та авіаційне пальне під впливом близькосхідного конфлікту підвищувалися значно швидше, ніж вартість нафти, яку НПЗ використовують як сировину. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Така різниця між вартістю готового продукту й сировини збільшує прибутковість перероблення навіть без відповідного зростання обсягів випуску. Раніше «Термінал» повідомляв, що європейська маржа дизелю досягла рекордного рівня, а дефіцит пропозиції підтримували перебої на НПЗ та скорочення експорту з росії.

Регулювання цін обмежило результат роздрібного сегмента

Позитивний ефект високої переробної маржі частково компенсувало державне обмеження цін на АЗС у Польщі. Граничні роздрібні ціни діяли з 31 березня, а їх поетапне скасування завершилося в червні. Через це роздрібний паливний бізнес ORLEN не зміг повністю перенести підвищену гуртову вартість продуктів у ціни для споживачів. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Для ринку Центральної Європи результати ORLEN підтверджують, що прибутковість великих інтегрованих компаній у другому кварталі формувалася насамперед у переробленні, а не в роздрібній торгівлі. Компанія одночасно є важливим виробником і гуртовим постачальником дизпального в регіоні. «Термінал» також відстежує зміни гуртових цін ORLEN на Ekodiesel, що можуть бути орієнтиром для транскордонного ринку пального.

Джерела: Reuters.

Польська ORLEN перевищила очікування аналітиків за підсумками другого кварталу. Доходи переробного бізнесу підтримало випереджальне подорожчання нафтопродуктів, тоді як державне обмеження цін на АЗС зменшувало роздрібну маржу.

Розрив між цінами на сиру нафту й готові нафтопродукти став основним чинником результатів downstream-сегмента ORLEN

6 серпня 2026 року ORLEN повідомила про скоригований показник EBITDA LIFO у розмірі 13,9 млрд злотих, або близько $3,7 млрд, за другий квартал. Консенсус-прогноз аналітиків становив 13,3 млрд злотих.

Компанія пояснила зміцнення маржі переробки тим, що конфлікт на Близькому Сході спричинив значно швидше зростання цін на готові нафтопродукти, зокрема дизельне й авіаційне пальне, ніж вартості нафтової сировини.

Частину ефекту втратили в роздрібному сегменті. Державне обмеження цін на пальне діяло з 31 березня та поступово скасовувалося в червні, але протягом кварталу стримувало маржу продажів на АЗС.

Чистий прибуток ORLEN зріс більш ніж у п’ять разів — до 7,68 млрд злотих проти 1,43 млрд злотих у другому кварталі попереднього року.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

ORLEN на англомовній сторінці гуртових цін повідомив чинні з 09 липня 2026 року ціни на пальне. Для Ekodiesel diesel oil зазначено 5 694 злотих за м³, для Unleaded Eurosuper 95 — 5 526 злотих за м³, для Unleaded Super Plus 98 — 6 261 злотий за м³.

Польський гуртовий прайс-лист дає ринку орієнтир для Центральної Європи

Офіційна сторінка ORLEN подає ціни у злотих за кубічний метр. Для дизельного сегмента ключовим показником є Ekodiesel diesel oil — 5 694 злотих за м³. Для бензинового сегмента оприлюднено ціни на Unleaded Eurosuper 95 і Unleaded Super Plus 98.

У доступному повідомленні ORLEN не подає коментаря щодо причин зміни цін, прогнозу або оцінки маржі. Тому ринкове значення цієї новини полягає у самому факті оновлення офіційного гуртового прайс-листа одного з найбільших паливних постачальників Центральної Європи.

Для професійного аналізу дизельного ринку такі прайс-листи використовують як поточний індикатор гуртового рівня в регіоні. Вони не замінюють біржові котирування Platts або Argus, але є важливим елементом фактичного цінового середовища для нафтопродуктів у Польщі та суміжних ринках.

Джерело: Terminal. За матеріалами: ORLEN.

Україна, Чехія, Польща та Словаччина опрацьовують політично чутливий проєкт експорту української нафти до Чехії через нафтопровід «Дружба». Йдеться не лише про до 15 % чеського споживання нафти та завантаження Літвіновського НПЗ, а й про перевірку здатності ЄС переформатувати інфраструктуру, історично пов’язану з російською сировиною, на користь України та спільної енергетичної безпеки.

Проєкт експорту української нафти до Чехії

1. Про що насправді йдеться

У центрі уваги — рішення, чи зможе Україна вже найближчим часом експортувати власну нафту до Чехії трубопровідним маршрутом, який десятиліттями асоціювався з російською сировиною.

• Маршрут: українська нафта → південна гілка нафтопроводу «Дружба» через Україну → Угорщина та Словаччина → Чехія (Літвіновський НПЗ).
• Ключові оператори:
  • чеська державна компанія Mero (власник і оператор чеської ділянки «Дружби»),
  • словацька державна Transpetrol (оператор словацької частини «Дружби»),
  • польська група Orlen та її чеська «донька» Orlen Unipetrol RPA (власник чеських НПЗ).
• З пропозицією купувати українську нафту виступила сама Україна, підтверджують джерела, наближені до переговорів.
• Статус на кінець листопада 2025 року:
  • Словаччина вже отримала близько 100 тис. тонн української нафти та підписала угоди.
  • Чеська сторона досі веде переговори, упираючись у політичні та регуляторні обмеження, пов’язані з санкціями ЄС та «російським слідом» у трубі.

2. Чому Київ шукає «добрі руки» для своєї нафти

Українська мотивація має водночас економічний, енергетичний та геополітичний вимір.

• Зруйнована нафтопереробка: російські удари під час повномасштабної війни фактично вивели з ладу майже всі українські НПЗ, зокрема Кременчуцький. Україна не має де переробляти власну нафту й не має де її зберігати.
• Припинення видобутку технічно пов’язане із видобутком природного газу, який критично потрібен промисловості й системі опалення. Зупинка свердловин означала б і удар по газовому балансі країни, і дороговартісну консервацію родовищ.
• Масштаб видобутку:
  • на початку 2000-х «Укрнафта» видобувала до 4,5 млн тонн нафти й газоконденсату на рік;
  • у 2024-му, за оцінками, видобуток становить близько 1,2 — 1,4 млн тонн на рік — більш ніж утричі менше, але з тенденцією до зростання після очищення компанії від впливу олігархічних груп.

«Якщо ви зупиняєте видобуток нафти, то маєте глушити свердловини. А це свердловини, з яких нафта йде дуже давно, і потім їх відновлювати обійдеться дорожче, ніж бурити нові. У нас родовища виснажені…» — наголошує президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.

• Пошук ринку збуту: за оцінками чеських медіа та експертів, плановий експорт у 75–100 тис. тонн на місяць майже дорівнює річному видобутку України — це робить чеський напрямок ключовим каналом збуту.
• Політичний вибір покупця:
  • існують й інші потенційні покупці,
  • але продаж нафтового ресурсу країні, яка системно підтримує Україну, розглядається як продаж «у добрі руки», а не «підгодовування» держав, які грають на боці агресора.

«Краще нам продати це в Чехію, країну, яка нас підтримує, аніж підгодовувати тих, хто по суті є нашим ворогом», — підкреслює Михайло Гончар.

3. Енергетична безпека та політичний сигнал ЄС

Для Чехії проєкт української нафти — це тест на послідовність відмови від російської сировини та можливість зміцнити власну енергетичну автономію в межах ЄС.

• Структура споживання нафти:
  • річне споживання нафти в Чехії становить близько 7 млн тонн;
  • обговорювані обсяги української нафти — 75–100 тис. тонн на місяць, тобто майже 15 % внутрішнього споживання за рік;
  • для Літвіновського НПЗ це може становити близько 20 % його переробки.
• Відмова від російської нафти:
  • НПЗ у Кралупах ще з 1995 року працює на неросійській легкій нафті, яку Чехія отримує західним маршрутом;
  • НПЗ у Літвінові до весни 2025 року переробляв переважно російську Urals, що надходила «Дружбою»;
  • із 2025 року Чехія виконала зобов’язання ЄС і повністю відмовилася від російської Urals, перейшовши на суміш неросійських нафт, що йдуть через Трансальпійський нафтогін TAL та гілку IKL з Німеччини.
• Стратегічна роль «Дружби» у Чехії:
  • після відмови від російської нафти чеська ділянка «Дружби» фактично простоює;
  • Mero утримує її в робочому стані, розглядаючи як потенційний маршрут постачання неросійської нафти (зокрема з Каспійського регіону через Одесу — Броди);
  • для держави це питання не лише економіки, а й символічного розриву з російською енергозалежністю.

Політичний ефект проєкту:

• Чехія перетворюється на демонстраційний кейс для ЄС: чи може країна, що є членом співтовариства, не просто відмовитися від російської сировини, а й переорієнтувати інфраструктуру на українську нафту.
• Участь державної компанії Mero в підтримці проєкту показує, що це не суто комерційна угода, а політично схвалений курс на посилення зв’язків із Україною.

4. Роль союзників і транзитних держав

Без Польщі та Словаччини цей проєкт неможливий — саме вони забезпечують політичне «плече» та логістичний транзит.

• Польща — стратегічний енергетичний партнер:
  • група Orlen є власником обох чеських НПЗ і активно співпрацює з українським «Нафтогазом» за газовими контрактами;
  • купівля української нафти для Orlen — це одночасно форма підтримки України та комерційна можливість завдяки нижчій ціні, про що свідчать дані чеських медіа;
  • Orlen Unipetrol RPA виступив першим із запитом до Transpetrol щодо транспортування української нафти до Чехії.
• Словаччина — полігон для перевірки маршруту:
  • словацька компанія Transpetrol підтверджує, що до неї зверталися:
    • спочатку Orlen Unipetrol RPA,
    • пізніше — словацький нафтопереробник Slovnaft.
  • за рік Transpetrol уже доставив до словацького НПЗ близько 100 тис. тонн української нафти, що становить трохи більше ніж 2 % від загального імпорту Словаччини (4,7 млн тонн із січня до жовтня);
  • замовлення на жовтень і листопад становили ще 70 тис. тонн, що демонструє сталість інтересу.

«У зв’язку з геополітичною ситуацією, санкціями ЄС і непевністю щодо майбутнього розвитку подій у нафтовій і нафтохімічній промисловості відбуваються зміни, і нафтопереробні заводи намагаються розширити свій портфель постачальників», — пояснює речниця Transpetrol Луціа Патцнерова.

• Політичний зміст словацької позиції:
  • офіційна риторика підкреслює не лише комерційну логіку, а й реакцію на санкції ЄС проти російської нафти та загальну геополітичну нестабільність;
  • готовність Transpetrol працювати з українською нафтою демонструє, що навіть за наявності винятку з санкцій для Словаччини щодо російської нафти, країна активно диверсифікує джерела.

5. ЄС, санкції та «російський слід» у трубопроводі

Найбільш делікатний геополітичний аспект — як поєднати санкційний режим ЄС з тим фактом, що в системі «Дружби» все ще є російська нафта.

• Словацький контекст:
  • через виняток у санкціях ЄС Словаччина досі отримує російську нафту через «Дружбу»;
  • через схожий склад української та російської нафти постачання до словацьких НПЗ не створює помітної технічної чи регуляторної проблеми.
• Чеський контекст:
  • Чехія відмовилася від російської нафти, пільговий період завершився;
  • у чеській частині «Дружби» все ще залишається обсяг російської нафти у власності Mero;
  • чисто політично та юридично Чехія не може дозволити змішування української нафти з залишками російської у способі, який виглядатиме як повернення до залежності від російської сировини.

«Враховуючи, що технологічне наповнення словацької системи “Дружба” складається з російських експортних сумішей, через заборону, пов’язану з санкціями ЄС, чеській стороні необхідно вирішити це питання технічно та адміністративно, що згодом дозволить Transpetrol транспортувати українську вітчизняну нафту через територію Словацької Республіки та доставляти її чеському транспортеру для Orlen Unipetrol RPA», — наголошують у Transpetrol.

• Політична суть проблеми:
  • фактично йдеться не стільки про техніку, скільки про доведення політично й юридично прозорого походження сировини для європейських регуляторів;
  • Чехія має показати, що українська нафта не стане «фасадом» для прихованої присутності російської Urals у трубопроводі.

6. Якість української нафти та політичний вимір ціни

Дискусія про якість української нафти виходить за межі технології — вона впливає на сприйняття проєкту в політичних колах ЄС.

• Порівняння з іншими сортами:
  • у минулих дослідженнях у сертифікованій лабораторії італійської компанії AGIP українська нафта показала характеристики, практично тотожні азербайджанській Azeri Light;
  • такі сорти традиційно коштують дорожче, ніж російська Urals.

«Якщо це буде просте додавання української нафти в потік Urals, то ми лише покращимо якість Urals, але самі отримуватимемо ціну як за Urals», — попереджає Михайло Гончар.

• Політичний висновок із питання ціни:
  • Україна має наполягати, щоб її нафта не розчинялася в російському потоці ні фактично, ні юридично;
  • Чехія та інші партнери повинні вибудувати модель, де політична підтримка України не перетворюється на приховане субсидування старих російських схем через занижену ціну на високоякісну українську нафту.

7. Ризики з українського боку: прозорість та антикорупційна чутливість партнерів

Окремі питання стосуються внутрішньоукраїнських ризиків, які можуть впливати на готовність ЄС та окремих держав рухати проєкт уперед.

• Репутаційний фактор:
  • європейські партнери особливо уважно стежать за можливими «схемами» навколо експорту нафти;
  • створення додаткових «фірм-прокладок» або непрозорих ланцюжків власності в експортних операціях може зупинити або сповільнити проєкт.

Михайло Гончар наголошує, що надзвичайно важливо уникнути появи спеціальних «фірм-прокладок» для організації експорту, оскільки «європейські партнери України дуже остерігаються подібного “схематозу”, а на тлі останніх корупційних скандалів ця тема є особливо чутливою».

• Політичний імператив для Києва:
  • усі рішення щодо маршруту, операторів і фінансових потоків мають бути максимально прозорими та публічними;
  • цей проєкт здатен стати позитивним прецедентом взаємодії України з ринками ЄС — або, у разі помилок, негативним символом.

8. Як проєкт змінює баланс сил

Якщо узагальнити усі складові питання, вимальовується кілька ключових геополітичних висновків.

1. Від «російської труби» до українсько-європейського коридору

• перезапуск «Дружби» в чеському сегменті для української нафти означатиме фактичну зміну її геополітичної ідентичності — з символу залежності від росії на інструмент інтеграції України до енергетичного простору ЄС;
• для Mero та чеської держави це шанс продемонструвати, що інфраструктура на території ЄС більше не диктується логікою “руської нафти”.

2. Поглиблення політичного союзу Україна — Чехія — Польща — Словаччина

• енергетичні проєкти на кшталт цього доповнюють військово-політичну та гуманітарну підтримку України з боку країн регіону;
• спільна участь Orlen, Mero, Transpetrol та українських компаній створює мережу взаємозалежності, яка робить політичний розворот окремих урядів щодо України дорожчим і менш ймовірним.

3. Перевірка дієздатності санкційної політики ЄС

• ЄС має відповісти на практичне питання: чи здатний він одночасно:
  • жорстко дотримуватися обмежень щодо російської нафти,
  • і гнучко адаптувати ці правила для підтримки експорту союзника, який воює, — України.
• Рішення щодо маршруту через «Дружбу» стане індикатором політичної волі Брюсселя та національних урядів.

4. Енергетична безпека як продовження оборонної політики

• проєкт дозволяє:
  • зняти з України проблему накопичення невивезеної нафти та пов’язаних із цим ризиків,
  • посилити енергетичну стійкість Чехії та регіону Центральної Європи без повернення до російської сировини.
• Таким чином, енергетика стає ще одним фронтом війни, де союзники можуть діяти скоординовано й системно.

Підсумок: якщо Чехія, Польща, Словаччина та Україна спільно подолають правові, санкційні й політичні бар’єри, експорт української нафти через «Дружбу» може стати поворотною точкою у трансформації європейської енергетичної архітектури. Це не лише економічний контракт, а й сигнал: інфраструктура, яку десятиліттями контролювала росія, тепер працює на зміцнення України та Європейського Союзу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: radio.cz,  komersant.ua

Orlen розпочала продаж SAF у польських аеропортах

Польська енергетична компанія Orlen почала реалізацію сталого авіаційного пального (SAF) у Варшаві, Кракові та Катовіце, що допоможе LOT виконати вимоги ЄС щодо скорочення викидів.

Деталі запуску продажів SAF у Польщі

Orlen оголосила про початок продажу SAF у трьох найбільших аеропортах Польщі 8 липня, більш ніж через пів року після набрання чинності вимог ЄС щодо обов’язкового змішування авіаційного пального. Це рішення стало полегшенням для національного перевізника LOT Polish Airlines.

«Запровадження SAF на польському ринку є важливим кроком для нас у процесі адаптації до регуляторних вимог, що випливають із регламенту ReFuelEU Aviation», — заявила операційна директорка LOT Дорота Дмуховска. — «Попри обмежений доступ до SAF, його наявність у вибраних аеропортах країни суттєво полегшить реалізацію нашої Стратегії сталого розвитку та декарбонізації. Використання таких видів пального вимагає точного логістичного планування, тому ми цінуємо ініціативу Orlen, яка безумовно підтримає нас у досягненні цілей ЄС».

• Три аеропорти з SAF: Варшава, Краків, Катовіце
• Причина запуску: виконання норм ЄС (ReFuelEU Aviation)
• Важливість для LOT: сприяння стратегії сталого розвитку

Джерело: Terminal

За матеріалами: Energy Intelligence

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Польська нафтова компанія ORLEN успішно розмістила зелені єврооблігації на 600 млн євро для фінансування енергетичного переходу. Залучені кошти підуть на розвиток відновлюваних джерел енергії, нульових викидів у транспорті (електричні та водневі авто) та підвищення енергоефективності.

Стратегія переходу та фінансування

ORLEN повідомила про успішне розміщення семирічних зелених облігацій з фіксованою ставкою 3.625% річних, з погашенням 2 липня 2032 року. За даними компанії, розміщення було перепідписане у 2.5 раза.

«Енергетичний перехід та створення вартості Групи ORLEN до 2035 року вимагають інвестицій понад 30 млрд злотих на рік. Тому важливо забезпечити стабільне фінансування цього розвитку», – заявив Іренеуш Фонфара, президент правління ORLEN.

• Кошти підуть на: розвиток ВДЕ
• створення нульових викидів у транспорті для електричних і водневих автомобілів
• інвестиції в підвищення енергоефективності

Відмова від вугілля

Компанія підтвердила плани припинити виробництво електроенергії на вугіллі до 2030 року та відмовитися від використання вугілля у системах опалення до 2035 року. Їхню роль мають замінити газові установки, відновлювані джерела енергії, водень і малі модульні реактори.

Водночас у червні ORLEN оголосила про отримання 1.7 млрд злотих від польського уряду в межах Національного плану відновлення для реалізації водневих проєктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Quantum Commodity Intelligence

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Нафтогазовий концерн ORLEN оновив оптові ціни на основні види пального та паливних олив. Зміни вартісних показників відображають поточні тенденції на ринку та валютні коливання.

 Актуальні оптові ціни на нафтопродукти ORLEN (станом на 8 травня 2025 року)

*Курс валют станом на 8 травня 2025 року: 1 PLN = 0,2327 EUR, 1 PLN = 0,2632 USD.(Wise)

Аналіз та перспективи

Поточні ціни на нафтопродукти відображають стабільність ринку та вплив валютних курсів. Зміцнення польського злотого сприяє утриманню цін на пальне на конкурентному рівні. Водночас, глобальні тенденції, такі як коливання цін на нафту та зміни в попиті, можуть вплинути на подальші цінові коригування.

З огляду на поточні макроекономічні умови та стратегію ORLEN, очікується, що компанія продовжить адаптувати свої ціни відповідно до ринкових змін, забезпечуючи стабільне постачання нафтопродуктів споживачам.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:  ORLEN