Тривале блокування Ормузької протоки вже вилучило з ринку сотні мільйонів барелів нафти, а сукупні втрати постачання з Близького Сходу можуть сягнути 1 млрд барелів до кінця травня. Якщо протока не відкриється найближчим часом, ризик для ринку може перейти від класичного дефіциту сирої нафти до повноцінної кризи нафтопереробки та кінцевого споживання пального.

Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки

Блокування Ормузької протоки змінює баланс ринку

Світовий ринок нафти стрімко входить у фазу жорсткого дефіциту. Те, що ще три місяці тому виглядало малоймовірним, тепер стає дедалі реалістичнішим сценарієм: глобальна нестача сирої нафти формується щодня, доки Ормузька протока залишається майже повністю заблокованою.

Аналітики вже не виходять із припущення про швидке завершення війни між США, Ізраїлем та Іраном. Натомість у розрахунках дедалі частіше враховується тривалий період серйозних перебоїв енергетичних потоків.

• Kpler оцінила сукупну втрату постачання нафти на Близькому Сході з 28 лютого до 8 травня у 782 млн барелів.
• За оцінкою Kpler, до кінця травня втрати можуть зрости до 1 млрд барелів.
• У добовому вимірі Саудівська Аравія втрачає понад 3 млн барелів на добу.
• Видобуток Іраку нижчий на 2,88 млн барелів на добу.
• Іран втратив 1,69 млн барелів на добу.
• Кувейт зазнав скорочення на 1,75 млн барелів на добу.

Такі масштаби випадіння постачання означають, що ринок уже працює не в режимі короткострокового цінового шоку, а в режимі фізичного обмеження доступних барелів. Це принципово інша ситуація: ціна може зростати не лише через очікування трейдерів, а через реальну нестачу ресурсу для НПЗ і кінцевих споживачів.

МЕА очікує падіння пропозиції за стійкого попиту

До початку війни високі світові запаси нафти були одним із головних аргументів на користь прогнозів про надлишок на ринку. За оцінками, профіцит міг перевищити попит майже на 4 млн барелів на добу. Тепер ситуація змінилася: Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що у 2026 році попит на нафту перевищить пропозицію.

• У своєму останньому місячному звіті МЕА очікує падіння глобальної пропозиції нафти приблизно на 3,9 млн барелів на добу протягом поточного року.
• Водночас фактичні втрати постачання з Близького Сходу, за оцінкою МЕА, вже становлять 10,5 млн барелів на добу.
• Попит, за оцінкою агентства, скоротиться лише на 420 тис. барелів на добу.

Це співвідношення є ключовим для розуміння загрози. Навіть якщо частина споживання буде знижена, попит залишається відносно стійким. Нафта та нафтопродукти потрібні транспорту, промисловості, авіації, аграрному сектору та арміям. Тому зниження пропозиції у мільйонах барелів на добу не може бути швидко компенсоване помірним падінням споживання.

«Ви можете зменшувати споживання лише до певної межі, і коли запаси вичерпаються, вони справді вичерпаються. У певний момент ринок зіткнеться з цим, і ціни різко підуть угору», — заявила Еллен Волд, старша наукова співробітниця Global Energy Center при Atlantic Council, у коментарі Wall Street Journal.

Стратегічні та комерційні запаси вже не виглядають надійним буфером

У нормальних умовах відповіддю на випадіння значної частини видобутку є використання запасів. Але нинішня криза показує обмеженість цього механізму. Запаси можуть виглядати великими на папері, однак не весь обсяг є фізично доступним для швидкого вилучення та постачання на ринок.

Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер раніше попередив, що глобальні наземні запаси пального скорочуються рекордними темпами. За його словами, саме ці запаси є «єдиним буфером, доступним сьогодні», але вони вже «суттєво виснажені».

Окрема проблема полягає в тому, що трейдери можуть переоцінювати реальну доступність нафти у сховищах. Частина запасів фактично заблокована в технологічній інфраструктурі.

«Решта заблокована в заповненні трубопроводів, мінімальних рівнях резервуарів та інших щоденних операційних обмеженнях», — зазначив головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер.

• За словами Аміна Нассера, у Європі та США зі сховищ можна максимально вилучати близько 2 млн барелів на добу.
• Kpler оцінює сукупне скорочення наземних запасів із кінця березня у 60 млн барелів.
• Після цього, за оцінкою компанії, у сховищах ще залишається 3 млрд барелів, однак доступною є лише частина цього обсягу.

Це означає, що формальний обсяг запасів не дорівнює реальній здатності ринку швидко замінити втрачений близькосхідний ресурс. Чим довше триватиме війна та блокування Ормузької протоки, тим тоншим ставатиме запас міцності світової нафтової системи.

JP Morgan попереджає про перехід до паливної кризи

Попередження про наближення критичної межі лунають не лише від енергетичних компаній. Аналітики JP Morgan вважають, що вже наступного місяця комерційні запаси нафти у розвиненому світі можуть наблизитися до операційно стресових рівнів. Це означає, що втрата постачання стане набагато менш керованою, ніж зараз.

«Наш висновок полягає в тому, що так чи інакше протока відкриється у червні», — заявила Наташа Канева з JP Morgan, пояснюючи, що завершення війни є єдиним способом уникнути сценарію дефіциту.

Якщо цього не станеться, за оцінкою JP Morgan, наступна фаза шоку може виглядати вже не як традиційний стрибок цін на сиру нафту, а як криза нафтопереробки та кінцевого споживання пального.

«Наступна фаза цього шоку може бути менш схожою на традиційний сплеск цін на сиру нафту і більше нагадувати кризу нафтопереробки та пального для кінцевих споживачів», — зазначила Наташа Канева, керівниця глобальної стратегії JP Morgan на сировинних ринках.

Ключовою умовою для заспокоєння ринків JP Morgan називає не чутки й не часткові сигнали, а лише чітке, достовірне оголошення, ратифіковане та підтверджене обома сторонами.

Ринок переходить від паніки до управління дефіцитом

Певним стабілізувальним фактором стало те, що трейдери почали звикати до нової ситуації. За даними Wall Street Journal, вилучення запасів допомогло пом’якшити удар від перебоїв постачання, а початкова паніка поступово змінюється режимом управління дефіцитом.

Однак управління дефіцитом не означає повернення до нормального ринку. Воно означає, що фізичні барелі розподілятимуться обережніше, а ціни залишатимуться під тиском через скорочення доступного ресурсу.

«Нагальна, миттєва гонитва за фізичними партіями зійшла нанівець. Однак ми досить швидко скорочуємо ці запаси, і в результаті ціни мають зрости як прямий наслідок цього», — заявив Хамад Хуссейн, економіст із сировинних ринків Capital Economics, у коментарі Wall Street Journal.

Для світового ринку це означає, що головний ризик уже не обмежується нафтовими котируваннями. Якщо Ормузька протока не відкриється найближчим часом, удар може перейти на НПЗ, логістику нафтопродуктів і кінцеві ціни пального. Саме тому нинішня криза небезпечна не лише для нафтовидобувних країн чи трейдерів, а й для споживачів у всьому світі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice.com

Європейський Союз входить у нову фазу енергетичної нестабільності, де ключовою проблемою стає вже не лише зростання цін, а невизначеність фізичної наявності пального. Найбільш уразливими залишаються дизель і авіаційне паливо, а фрагментована політика запасів і залежність від імпорту формують ризики для транспорту, логістики та економіки загалом.

Європа на межі: прихована паливна криза загрожує транспорту та економіці

Структурна вразливість паливного ринку

• Європейський Союз залишається суттєво залежним від імпорту пального, особливо дизеля та авіаційного пального jet fuel (паливо для реактивної авіації).
• На відміну від природного газу, де сформовано узгоджені механізми накопичення запасів, ринок рідких нафтопродуктів характеризується фрагментованою політикою між країнами-членами.
• Відсутність єдиного підходу до стратегічних резервів створює ризик різких перебоїв у постачанні.

Транспорт і авіація під тиском

• Авіаційний сектор уже демонструє перші ознаки кризи через залежність від імпорту авіаційного пального.
• Значна частина постачання проходить через геополітично вразливі маршрути, зокрема Ормузьку протоку.
• Потенційні перебої можуть спричинити:
  • затримки рейсів
  • зростання вартості авіаквитків
  • операційні проблеми в аеропортах та авіакомпаніях
• Локальна проблема постачання швидко трансформується у ширшу економічну кризу.

Глобальна конкуренція за ресурси

• Світові ринки пального демонструють зростаючу конкуренцію через обмежену пропозицію.
• Постачальники дедалі частіше перенаправляють ресурси до Азїї, де:
  • попит стабільно високий
  • ціни більш вигідні
• Європейські нафтопереробні заводи не здатні повністю покрити внутрішній попит, що посилює імпортозалежність.
• Формується крихка система, де навіть незначні перебої можуть викликати масштабні наслідки.

Запізніла реакція політики

• Європейські інституції лише починають обговорювати:
  • обов’язкові запаси пального
  • координовані закупівлі
• Водночас ці ініціативи супроводжуються критикою через:
  • запізнення
  • відсутність єдності
• ЄС ризикує діяти у реактивному режимі замість превентивного управління кризою.

Системна криза енергетичної безпеки

• Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів:
  • поглиблення диверсифікації джерел постачання залишається критично необхідним
  • низька узгодженість політики запасів знижує логістичну стійкість
  • ризики блокування ключових маршрутів (зокрема Ормузької протоки) формують сценарії шокових перебоїв
• Захист критичної інфраструктури:
  • залежність від зовнішніх маршрутів підвищує геополітичні ризики
  • відсутність скоординованих рішень обмежує ефективність економічних і регуляторних заходів
• Зміни у ціноутворенні:
  • зростає вплив глобальної конкуренції за ресурси на європейські ціни
  • перерозподіл потоків у бік Азії створює передумови для подорожчання пального в Європі
  • дефіцит пропозиції підсилює волатильність ринку

Реальна проблема вже не лише у зростанні цін, а у зростаючій невизначеності щодо доступності пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: Pagenews.gr

У рф почалася загальнонаціональна паливна криза: дефіцит бензину охопив щонайменше чотири регіони, біржові ціни злетіли до рекордних позначок, а близько 13% нафтопереробних потужностей країни виведені з ладу після ударів українських дронів. Експортна заборона не усунула дефіцит, що свідчить про втрату урядом контролю над ситуацією.

Причинно-наслідкова карта паливної кризи

1. Поширення дефіциту

• Крим, Забайкалля: заправки працюють за купонами.
• Примор’я: водії стоять у чергах годинами.
• Курили: продаж бензину зупинено повністю.

2. Економічний вимір

• A-92: 72,6 тис. руб./т.
• A-95: 82,2 тис. руб./т.
• Ціни досягли історичних максимумів, що сигналізує про глибину дефіциту.

3. Причини загострення

• Атаки українських дронів на НПЗ у Волгограді, Сизрані та Новошахтинську.
• За даними The Moscow Times: близько 13% нафтопереробних потужностей рф зупинено.
• Окрім ринкових спекуляцій, саме фізичні збої у виробництві стали ключовим фактором.

4. Дії уряду

• 25 серпня відбулася нарада під керівництвом віцепрем’єра Олександра Новака.
• Вимога особистої присутності топменеджерів усіх найбільших нафтокомпаній.
• Розглянуті заходи: використання стратегічних резервів, підвищення обсягів продажів на біржі, заборона внутрішніх псевдоугод.
• Навіть експортна заборона бензину не вирішила проблему — дефіцит зберігається.

5. Висновки

• Криза має загальнонаціональний масштаб: від Криму до Курильських островів.
• Втрата 13% переробки створює довготривалі ризики для внутрішнього забезпечення паливом.
• Рекордні ціни на біржі підтверджують, що ринок не врівноважується, а навпаки посилює дефіцит.
• Адміністративні заходи уряду показали неефективність — навіть експортна заборона не принесла результату.

Джерело: Terminal

За матеріалами: uawire.org