<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; переробка</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/pererobka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 21 May 2026 04:59:05 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 22:56:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[alternative fuels]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EVs]]></category>
		<category><![CDATA[fuel economy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[heat pumps]]></category>
		<category><![CDATA[net zero]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[recycling]]></category>
		<category><![CDATA[альтернативні палива]]></category>
		<category><![CDATA[паливна економічність]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[теплові насоси]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153800</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br />Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br /><p>Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, яка одночасно посилює енергетичну безпеку, зменшує викиди й послаблює тиск забруднення повітря.</p>
<h3>Стійкість ринку пального тепер визначатиметься не лише постачанням, а й тим, наскільки швидко скорочується нафтовий попит</h3>
<p>У документі IEA ключовий акцент зміщено з короткострокового реагування на структурну перебудову попиту. Ідеться не про разовий ефект у піковий сезон споживання, а про рішення, які мають працювати роками. Для ринку пального це означає зміну самої моделі розвитку: виграє той сегмент, який швидше адаптується до нижчої нафтової інтенсивності економіки, а не лише той, хто краще переживає поточну волатильність цін.</p>
<h4>Що саме вважає пріоритетом IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Скорочення споживання нафти має бути сталим</strong>, а не тимчасовим заходом реагування.</li>
<li>Головна мета такої політики — одночасно <strong>посилити енергетичну безпеку</strong>, <strong>боротися зі зміною клімату</strong> і <strong>зменшувати забруднення повітря</strong>.</li>
<li>Уряди, за оцінкою IEA, вже мають <strong>усі необхідні інструменти</strong>, щоб у найближчі роки перевести нафтовий попит у траєкторію зниження.</li>
<li>Щоб досягти <strong>нульових чистих викидів до 2050 року</strong>, попит на нафту в розвинених економіках у <strong>2030 році</strong> має бути більш як на <strong>15 млн барелів на добу</strong> нижчим, ніж у <strong>2021 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ця цифра — більш як 15 млн барелів на добу — фактично показує масштаб трансформації. Для ринку пального це вже не косметичне коригування, а структурний розворот. Водночас IEA прямо вказує: рішення треба ухвалювати зараз, навіть якщо максимальний ефект від них буде сильніше відчутний трохи пізніше.</p>
<h4>Електромобілі вже не додаток до ринку, а один із головних інструментів зміни попиту</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>пріоритезувати підтримку електромобілів</strong> і розблоковувати ланцюги постачання.</li>
<li>У сценарії <em>Net Zero by 2050</em> продажі електромобілів у розвинених економіках мають зрости до <strong>28 млн одиниць у 2030 році</strong> проти <strong>3,2 млн у 2021 році</strong>.</li>
<li>Окремо наголошено на великому невикористаному потенціалі <strong>електробусів</strong> і <strong>електричних вантажівок для коротких маршрутів</strong>.</li>
<li>Критично важливим названо <strong>довгострокове інвестування у стійкість постачання</strong>, щоб послабити обмеження у ланцюгах постачання компонентів для електромобілів.</li>
</ul>
<p>Для паливного ринку це означає просту річ: електрифікація вже працює не як іміджевий напрям, а як механізм прямого витіснення нафтового попиту. Причому IEA акцентує не лише на продажах машин, а й на інфраструктурі та стійкості постачання, тобто на тих елементах, без яких масштабування електротранспорту не відбудеться.</p>
<h4>Паливна економічність стає не менш важливою, ніж сама ціна пального</h4>
<ul>
<li>IEA вимагає <strong>суттєво підвищити амбіцію стандартів паливної економічності</strong> для дорожнього транспорту.</li>
<li>Окремо підкреслено, що продажі <strong>SUV</strong> продовжують зростати, а ці автомобілі вже забезпечують майже <strong>10% споживання нафти</strong> у розвинених економіках.</li>
<li>Серед інструментів реагування названо <strong>спеціальні реєстраційні та дорожні податки</strong> для автомобілів із вищими викидами.</li>
<li>IEA також вважає критично важливим подальше підвищення паливної ефективності <strong>вантажівок</strong>, навіть там, де окремі технічні рішення вже є економічно доцільними за поточних нафтових цін.</li>
</ul>
<p>Це означає, що ціноутворення на ринку пального дедалі сильніше залежатиме не лише від котирувань нафти, а й від регуляторної політики щодо споживання. Інакше кажучи, маржа й обсяги продажів у майбутньому визначатимуться не тільки вартістю ресурсу, а й тим, наскільки держава стимулює економніше використання кожного літра.</p>
<h4>Альтернативні палива розширюють ринок, але швидкого повного заміщення не буде</h4>
<ul>
<li>IEA виступає за <strong>нарощування постачання альтернативних палив</strong>.</li>
<li>Найближчим обмеженням для біопалив названо <strong>доступність стійкої сировини</strong>, щоб розширення не шкодило продовольчим ринкам.</li>
<li>Натомість агентство бачить потенціал у збільшенні використання <strong>відпрацьованої кулінарної олії</strong> та <strong>тваринних жирів</strong> для виробництва біодизеля.</li>
<li><strong>Синтетичні палива</strong>, зокрема водень і аміак, у найближчій перспективі не дадуть помітного скорочення нафтового попиту, однак програми досліджень, розробок і демонстрацій слід пришвидшувати.</li>
<li>У сценарії, сумісному з дорожньою картою IEA до нульових викидів, <strong>чистіші палива</strong> забезпечують близько <strong>однієї шостої</strong> використання в дорожньому транспорті в розвинених економіках до <strong>2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це означає, що диверсифікація джерел енергії відбуватиметься поетапно. Біопаливний компонент може посилюватися швидше, тоді як синтетичні палива поки що радше формують майбутню архітектуру ринку, ніж змінюють його негайно.</p>
<h4>Найбільш недооцінений резерв зниження нафтового попиту — тепло і будівлі</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>прискорити заміну нафтових котлів тепловими насосами</strong> і <strong>заборонити встановлення нових нафтових котлів</strong>.</li>
<li>Лише в розвинених економіках сьогодні на опалення житла, магазинів і офісів, а також на частину теплового попиту й роботу двигунів у легкій промисловості використовується більш як <strong>3,5 млн барелів на добу</strong> нафти.</li>
<li>Ще додатково <strong>5,5 млн барелів на добу</strong> таких використань припадає на країни з економіками, що формуються, і країни, що розвиваються.</li>
<li>IEA прямо вказує, що <strong>більшість цих використань</strong> може бути заміщена <strong>тепловими насосами</strong> і <strong>відновлюваними джерелами енергії</strong>.</li>
</ul>
<p>Цей фрагмент особливо важливий для розуміння майбутнього паливного ринку. Частина нафтового попиту зникає не на заправці, а в будівлях і тепловому господарстві. Відповідно, зниження залежності від нафти дедалі більше переходить у площину модернізації фонду будівель, а не лише транспорту.</p>
<h4>Пластики й переробка також стають елементом паливної політики</h4>
<ul>
<li>IEA пропонує <strong>збільшувати збір пластикових відходів</strong>, їх повторне використання і переробку.</li>
<li>У короткостроковому періоді вплив таких заходів на нафтовий попит названо <strong>помірним</strong>.</li>
<li>Водночас саме ці рішення створюють основу для <strong>більших скорочень у майбутньому</strong>.</li>
<li>Агентство оцінює, що у розвинених економіках у найближчі роки <strong>рівень збору відходів</strong> може збільшуватися приблизно на <strong>1 відсотковий пункт на рік</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливе уточнення для ринку нафтопродуктів: частина попиту на нафту пов’язана не з моторним паливом, а з нафтохімічною сировиною. Саме тому переробка пластику стає не лише екологічною, а й енергетичною політикою.</p>
<h4>Що це означає для паливного ринку в практичному вимірі</h4>
<ul>
<li><strong>Пік попиту</strong> вже не сприймається як віддалений сценарій — IEA пропонує набір дій, які можуть дати помітний ефект уже в <strong>найближчі два-три роки</strong>.</li>
<li>Головний акцент зміщується з реакції на кризу до <strong>структурного скорочення попиту</strong>.</li>
<li>Стійкість ринку дедалі більше визначатиметься поєднанням <strong>електрифікації</strong>, <strong>паливної економічності</strong>, <strong>альтернативних палив</strong>, <strong>теплових насосів</strong> і <strong>циркулярної економіки</strong>.</li>
<li>Для урядів це означає потребу не в одному рішенні, а в <strong>комбінації податкових, регуляторних, інвестиційних і технологічних інструментів</strong>.</li>
<li>Для споживача це означає, що сталі зміни щоденних звичок, до яких суспільство здатне адаптуватися, стають частиною довгострокового зниження нафтової залежності.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує дивитися на ринок пального значно ширше, ніж через призму короткострокового балансу між попитом і пропозицією. Нафта втрачатиме частку не одним ударом, а через паралельний тиск з різних боків: електромобілі, жорсткіші стандарти ефективності, альтернативні палива, відмова від нафтового опалення і розвиток переробки. Саме в цій логіці й формується новий порядок денний для паливного ринку — менше залежності від нафти, більше енергетичної стійкості та менша вразливість до зовнішніх шоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br /><p>Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, яка одночасно посилює енергетичну безпеку, зменшує викиди й послаблює тиск забруднення повітря.</p>
<h3>Стійкість ринку пального тепер визначатиметься не лише постачанням, а й тим, наскільки швидко скорочується нафтовий попит</h3>
<p>У документі IEA ключовий акцент зміщено з короткострокового реагування на структурну перебудову попиту. Ідеться не про разовий ефект у піковий сезон споживання, а про рішення, які мають працювати роками. Для ринку пального це означає зміну самої моделі розвитку: виграє той сегмент, який швидше адаптується до нижчої нафтової інтенсивності економіки, а не лише той, хто краще переживає поточну волатильність цін.</p>
<h4>Що саме вважає пріоритетом IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Скорочення споживання нафти має бути сталим</strong>, а не тимчасовим заходом реагування.</li>
<li>Головна мета такої політики — одночасно <strong>посилити енергетичну безпеку</strong>, <strong>боротися зі зміною клімату</strong> і <strong>зменшувати забруднення повітря</strong>.</li>
<li>Уряди, за оцінкою IEA, вже мають <strong>усі необхідні інструменти</strong>, щоб у найближчі роки перевести нафтовий попит у траєкторію зниження.</li>
<li>Щоб досягти <strong>нульових чистих викидів до 2050 року</strong>, попит на нафту в розвинених економіках у <strong>2030 році</strong> має бути більш як на <strong>15 млн барелів на добу</strong> нижчим, ніж у <strong>2021 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ця цифра — більш як 15 млн барелів на добу — фактично показує масштаб трансформації. Для ринку пального це вже не косметичне коригування, а структурний розворот. Водночас IEA прямо вказує: рішення треба ухвалювати зараз, навіть якщо максимальний ефект від них буде сильніше відчутний трохи пізніше.</p>
<h4>Електромобілі вже не додаток до ринку, а один із головних інструментів зміни попиту</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>пріоритезувати підтримку електромобілів</strong> і розблоковувати ланцюги постачання.</li>
<li>У сценарії <em>Net Zero by 2050</em> продажі електромобілів у розвинених економіках мають зрости до <strong>28 млн одиниць у 2030 році</strong> проти <strong>3,2 млн у 2021 році</strong>.</li>
<li>Окремо наголошено на великому невикористаному потенціалі <strong>електробусів</strong> і <strong>електричних вантажівок для коротких маршрутів</strong>.</li>
<li>Критично важливим названо <strong>довгострокове інвестування у стійкість постачання</strong>, щоб послабити обмеження у ланцюгах постачання компонентів для електромобілів.</li>
</ul>
<p>Для паливного ринку це означає просту річ: електрифікація вже працює не як іміджевий напрям, а як механізм прямого витіснення нафтового попиту. Причому IEA акцентує не лише на продажах машин, а й на інфраструктурі та стійкості постачання, тобто на тих елементах, без яких масштабування електротранспорту не відбудеться.</p>
<h4>Паливна економічність стає не менш важливою, ніж сама ціна пального</h4>
<ul>
<li>IEA вимагає <strong>суттєво підвищити амбіцію стандартів паливної економічності</strong> для дорожнього транспорту.</li>
<li>Окремо підкреслено, що продажі <strong>SUV</strong> продовжують зростати, а ці автомобілі вже забезпечують майже <strong>10% споживання нафти</strong> у розвинених економіках.</li>
<li>Серед інструментів реагування названо <strong>спеціальні реєстраційні та дорожні податки</strong> для автомобілів із вищими викидами.</li>
<li>IEA також вважає критично важливим подальше підвищення паливної ефективності <strong>вантажівок</strong>, навіть там, де окремі технічні рішення вже є економічно доцільними за поточних нафтових цін.</li>
</ul>
<p>Це означає, що ціноутворення на ринку пального дедалі сильніше залежатиме не лише від котирувань нафти, а й від регуляторної політики щодо споживання. Інакше кажучи, маржа й обсяги продажів у майбутньому визначатимуться не тільки вартістю ресурсу, а й тим, наскільки держава стимулює економніше використання кожного літра.</p>
<h4>Альтернативні палива розширюють ринок, але швидкого повного заміщення не буде</h4>
<ul>
<li>IEA виступає за <strong>нарощування постачання альтернативних палив</strong>.</li>
<li>Найближчим обмеженням для біопалив названо <strong>доступність стійкої сировини</strong>, щоб розширення не шкодило продовольчим ринкам.</li>
<li>Натомість агентство бачить потенціал у збільшенні використання <strong>відпрацьованої кулінарної олії</strong> та <strong>тваринних жирів</strong> для виробництва біодизеля.</li>
<li><strong>Синтетичні палива</strong>, зокрема водень і аміак, у найближчій перспективі не дадуть помітного скорочення нафтового попиту, однак програми досліджень, розробок і демонстрацій слід пришвидшувати.</li>
<li>У сценарії, сумісному з дорожньою картою IEA до нульових викидів, <strong>чистіші палива</strong> забезпечують близько <strong>однієї шостої</strong> використання в дорожньому транспорті в розвинених економіках до <strong>2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це означає, що диверсифікація джерел енергії відбуватиметься поетапно. Біопаливний компонент може посилюватися швидше, тоді як синтетичні палива поки що радше формують майбутню архітектуру ринку, ніж змінюють його негайно.</p>
<h4>Найбільш недооцінений резерв зниження нафтового попиту — тепло і будівлі</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>прискорити заміну нафтових котлів тепловими насосами</strong> і <strong>заборонити встановлення нових нафтових котлів</strong>.</li>
<li>Лише в розвинених економіках сьогодні на опалення житла, магазинів і офісів, а також на частину теплового попиту й роботу двигунів у легкій промисловості використовується більш як <strong>3,5 млн барелів на добу</strong> нафти.</li>
<li>Ще додатково <strong>5,5 млн барелів на добу</strong> таких використань припадає на країни з економіками, що формуються, і країни, що розвиваються.</li>
<li>IEA прямо вказує, що <strong>більшість цих використань</strong> може бути заміщена <strong>тепловими насосами</strong> і <strong>відновлюваними джерелами енергії</strong>.</li>
</ul>
<p>Цей фрагмент особливо важливий для розуміння майбутнього паливного ринку. Частина нафтового попиту зникає не на заправці, а в будівлях і тепловому господарстві. Відповідно, зниження залежності від нафти дедалі більше переходить у площину модернізації фонду будівель, а не лише транспорту.</p>
<h4>Пластики й переробка також стають елементом паливної політики</h4>
<ul>
<li>IEA пропонує <strong>збільшувати збір пластикових відходів</strong>, їх повторне використання і переробку.</li>
<li>У короткостроковому періоді вплив таких заходів на нафтовий попит названо <strong>помірним</strong>.</li>
<li>Водночас саме ці рішення створюють основу для <strong>більших скорочень у майбутньому</strong>.</li>
<li>Агентство оцінює, що у розвинених економіках у найближчі роки <strong>рівень збору відходів</strong> може збільшуватися приблизно на <strong>1 відсотковий пункт на рік</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливе уточнення для ринку нафтопродуктів: частина попиту на нафту пов’язана не з моторним паливом, а з нафтохімічною сировиною. Саме тому переробка пластику стає не лише екологічною, а й енергетичною політикою.</p>
<h4>Що це означає для паливного ринку в практичному вимірі</h4>
<ul>
<li><strong>Пік попиту</strong> вже не сприймається як віддалений сценарій — IEA пропонує набір дій, які можуть дати помітний ефект уже в <strong>найближчі два-три роки</strong>.</li>
<li>Головний акцент зміщується з реакції на кризу до <strong>структурного скорочення попиту</strong>.</li>
<li>Стійкість ринку дедалі більше визначатиметься поєднанням <strong>електрифікації</strong>, <strong>паливної економічності</strong>, <strong>альтернативних палив</strong>, <strong>теплових насосів</strong> і <strong>циркулярної економіки</strong>.</li>
<li>Для урядів це означає потребу не в одному рішенні, а в <strong>комбінації податкових, регуляторних, інвестиційних і технологічних інструментів</strong>.</li>
<li>Для споживача це означає, що сталі зміни щоденних звичок, до яких суспільство здатне адаптуватися, стають частиною довгострокового зниження нафтової залежності.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує дивитися на ринок пального значно ширше, ніж через призму короткострокового балансу між попитом і пропозицією. Нафта втрачатиме частку не одним ударом, а через паралельний тиск з різних боків: електромобілі, жорсткіші стандарти ефективності, альтернативні палива, відмова від нафтового опалення і розвиток переробки. Саме в цій логіці й формується новий порядок денний для паливного ринку — менше залежності від нафти, більше енергетичної стійкості та менша вразливість до зовнішніх шоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Feb 2026 07:56:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153600</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br />Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу, але пропозиція додасть ще більше — 2,4 млн барелів на добу. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br /><p><strong>Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу</strong>, але пропозиція додасть ще більше — <strong>2,4 млн барелів на добу</strong>. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні катаклізми, перебої у Казахстані, скорочення постачання з рф та загострення довкола Ірану.</p>
<h3>Баланс попиту і пропозиції: ринок рухається до профіциту</h3>
<h4>Попит: зростання сповільнюється, але тримається</h4>
<p>У 2026 році світовий попит на нафту зросте на <strong>850 тис. барелів на добу</strong> — це більше, ніж у 2025 році (+770 тис. бар./д), але менше за середні темпи останнього десятиліття. Весь приріст забезпечать країни поза межами ОЕСР.</p>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> залишиться лідером приросту — близько <strong>200 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Понад <strong>50% приросту</strong> припаде на нафтохімічну сировину,</li>
<li>Для порівняння: у 2025 році лише третина приросту була пов’язана з нафтохімією, тоді як домінували транспортні палива.</li>
</ul>
<p><em>Нафтохімічна сировина</em> — це нафта та її фракції, що використовуються для виробництва пластмас, добрив, синтетичних матеріалів. Така структура попиту означає зміну акцентів: менше залежності від автотранспорту — більше від промисловості.</p>
<h4>Пропозиція: від погодного шоку до нового приросту</h4>
<p>У січні світове постачання нафти різко скоротилося на <strong>1,2 млн бар./д</strong> — до <strong>106,6 млн бар./д</strong>. Причини:</p>
<ul>
<li>Сильні морози у Північній Америці — понад <strong>1 млн бар./д</strong> тимчасово зупиненого видобутку,</li>
<li>Тривалі перебої на ключовому експортному терміналі Казахстану з листопада,</li>
<li>Відключення електроенергії на найбільшому родовищі Казахстану,</li>
<li>Скорочення потоків із рф та Венесуели.</li>
</ul>
<p>Водночас у 2026 році світовий видобуток має зрости на <strong>2,4 млн бар./д</strong> — до <strong>108,6 млн бар./д</strong>. Приріст майже порівну розподілять країни OPEC+ та виробники поза альянсом, якщо OPEC+ збережуть чинні квоти щонайменше до березня.</p>
<h3>Санкції, Іран і рф: нова географія потоків</h3>
<p>Січень став місяцем суттєвих змін у глобальній логістиці постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Постачання з рф</strong> зменшилися на <strong>350 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Імпорт російської нафти Індією впав до <strong>1,1 млн бар./д</strong> — мінімум із листопада 2022 року (проти 1,7 млн бар./д у середньому в 2025 році),</li>
<li>Натомість постачання до Китаю досягли історичного максимуму,</li>
<li>Венесуела скоротила видобуток на <strong>210 тис. бар./д</strong> — до <strong>780 тис. бар./д</strong>, але очікується відновлення після дозволу США на експорт венесуельської нафти американськими компаніями.</li>
</ul>
<p>Загострення між Іраном і США додало нервозності ринку. Після повідомлень про прогрес у переговорах ціни тимчасово знизилися, але швидко відновили зростання після рекомендацій США уникати іранських вод під час проходження Ормузької протоки.</p>
<h3>Ціни: $10 за місяць і ринок «на голках»</h3>
<p>Еталонна нафта Північного моря у січні подорожчала на <strong>$10 за барель</strong>. На момент підготовки матеріалу:</p>
<ul>
<li>Dated Brent торгувався близько <strong>$73/бар.</strong>,</li>
<li>Ф’ючерси ICE Brent — близько <strong>$70/бар.</strong></li>
</ul>
<p>Зростання відбулося попри загальне накопичення запасів. Це свідчить, що ринок реагує не лише на баланс, а й на <strong>ризики перебоїв</strong> у фізичних постачаннях.</p>
<h3>Запаси: рекордне накопичення</h3>
<p>Світові запаси нафти у 2025 році зросли на <strong>477 млн барелів</strong> або в середньому на <strong>1,3 млн бар./д</strong> — максимум із 2020 року.</p>
<ul>
<li>У грудні — +37 млн барелів,</li>
<li>У січні — ще +49 млн барелів (попередні дані),</li>
<li>Китай наростив запаси сирої нафти на <strong>111 млн барелів</strong>,</li>
<li>Нафта «на воді» зросла на <strong>248 млн барелів</strong>, з яких <strong>72%</strong> — санкційна,</li>
<li>Запаси рідких вуглеводнів у США — +49 млн барелів.</li>
</ul>
<p>Водночас комерційні запаси країн ОЕСР перевищили середній п’ятирічний рівень вперше з 2021 року, що свідчить про перехід до більш комфортної фази забезпечення.</p>
<h3>Переробка і маржа: сезонне охолодження</h3>
<p>У грудні глобальна переробка досягла історичного максимуму — <strong>86,3 млн бар./д</strong>, але вже в січні знизилася до <strong>85,7 млн бар./д</strong> через початок сезонних ремонтів і падіння маржі.</p>
<p>У 2026 році очікується зростання переробки на <strong>790 тис. бар./д</strong>, переважно за рахунок країн поза ОЕСР. Для порівняння: у 2025 році приріст становив майже 1 млн бар./д.</p>
<p><em>Маржа переробки</em> — це різниця між ціною нафтопродуктів і сирої нафти. Її зниження означає меншу прибутковість НПЗ та стримування активності.</p>
<p>Світовий нафтовий ринок входить у 2026 рік із парадоксом: <strong>запаси зростають, але нервозність не зникає</strong>. Профіцит пропозиції співіснує з геополітичними ризиками. Для імпортерів це шанс посилити диверсифікацію, але й нагадування: стабільність балансу не гарантує стабільності ціни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-february-2026" target="_blank">iea.org</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br /><p><strong>Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу</strong>, але пропозиція додасть ще більше — <strong>2,4 млн барелів на добу</strong>. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні катаклізми, перебої у Казахстані, скорочення постачання з рф та загострення довкола Ірану.</p>
<h3>Баланс попиту і пропозиції: ринок рухається до профіциту</h3>
<h4>Попит: зростання сповільнюється, але тримається</h4>
<p>У 2026 році світовий попит на нафту зросте на <strong>850 тис. барелів на добу</strong> — це більше, ніж у 2025 році (+770 тис. бар./д), але менше за середні темпи останнього десятиліття. Весь приріст забезпечать країни поза межами ОЕСР.</p>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> залишиться лідером приросту — близько <strong>200 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Понад <strong>50% приросту</strong> припаде на нафтохімічну сировину,</li>
<li>Для порівняння: у 2025 році лише третина приросту була пов’язана з нафтохімією, тоді як домінували транспортні палива.</li>
</ul>
<p><em>Нафтохімічна сировина</em> — це нафта та її фракції, що використовуються для виробництва пластмас, добрив, синтетичних матеріалів. Така структура попиту означає зміну акцентів: менше залежності від автотранспорту — більше від промисловості.</p>
<h4>Пропозиція: від погодного шоку до нового приросту</h4>
<p>У січні світове постачання нафти різко скоротилося на <strong>1,2 млн бар./д</strong> — до <strong>106,6 млн бар./д</strong>. Причини:</p>
<ul>
<li>Сильні морози у Північній Америці — понад <strong>1 млн бар./д</strong> тимчасово зупиненого видобутку,</li>
<li>Тривалі перебої на ключовому експортному терміналі Казахстану з листопада,</li>
<li>Відключення електроенергії на найбільшому родовищі Казахстану,</li>
<li>Скорочення потоків із рф та Венесуели.</li>
</ul>
<p>Водночас у 2026 році світовий видобуток має зрости на <strong>2,4 млн бар./д</strong> — до <strong>108,6 млн бар./д</strong>. Приріст майже порівну розподілять країни OPEC+ та виробники поза альянсом, якщо OPEC+ збережуть чинні квоти щонайменше до березня.</p>
<h3>Санкції, Іран і рф: нова географія потоків</h3>
<p>Січень став місяцем суттєвих змін у глобальній логістиці постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Постачання з рф</strong> зменшилися на <strong>350 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Імпорт російської нафти Індією впав до <strong>1,1 млн бар./д</strong> — мінімум із листопада 2022 року (проти 1,7 млн бар./д у середньому в 2025 році),</li>
<li>Натомість постачання до Китаю досягли історичного максимуму,</li>
<li>Венесуела скоротила видобуток на <strong>210 тис. бар./д</strong> — до <strong>780 тис. бар./д</strong>, але очікується відновлення після дозволу США на експорт венесуельської нафти американськими компаніями.</li>
</ul>
<p>Загострення між Іраном і США додало нервозності ринку. Після повідомлень про прогрес у переговорах ціни тимчасово знизилися, але швидко відновили зростання після рекомендацій США уникати іранських вод під час проходження Ормузької протоки.</p>
<h3>Ціни: $10 за місяць і ринок «на голках»</h3>
<p>Еталонна нафта Північного моря у січні подорожчала на <strong>$10 за барель</strong>. На момент підготовки матеріалу:</p>
<ul>
<li>Dated Brent торгувався близько <strong>$73/бар.</strong>,</li>
<li>Ф’ючерси ICE Brent — близько <strong>$70/бар.</strong></li>
</ul>
<p>Зростання відбулося попри загальне накопичення запасів. Це свідчить, що ринок реагує не лише на баланс, а й на <strong>ризики перебоїв</strong> у фізичних постачаннях.</p>
<h3>Запаси: рекордне накопичення</h3>
<p>Світові запаси нафти у 2025 році зросли на <strong>477 млн барелів</strong> або в середньому на <strong>1,3 млн бар./д</strong> — максимум із 2020 року.</p>
<ul>
<li>У грудні — +37 млн барелів,</li>
<li>У січні — ще +49 млн барелів (попередні дані),</li>
<li>Китай наростив запаси сирої нафти на <strong>111 млн барелів</strong>,</li>
<li>Нафта «на воді» зросла на <strong>248 млн барелів</strong>, з яких <strong>72%</strong> — санкційна,</li>
<li>Запаси рідких вуглеводнів у США — +49 млн барелів.</li>
</ul>
<p>Водночас комерційні запаси країн ОЕСР перевищили середній п’ятирічний рівень вперше з 2021 року, що свідчить про перехід до більш комфортної фази забезпечення.</p>
<h3>Переробка і маржа: сезонне охолодження</h3>
<p>У грудні глобальна переробка досягла історичного максимуму — <strong>86,3 млн бар./д</strong>, але вже в січні знизилася до <strong>85,7 млн бар./д</strong> через початок сезонних ремонтів і падіння маржі.</p>
<p>У 2026 році очікується зростання переробки на <strong>790 тис. бар./д</strong>, переважно за рахунок країн поза ОЕСР. Для порівняння: у 2025 році приріст становив майже 1 млн бар./д.</p>
<p><em>Маржа переробки</em> — це різниця між ціною нафтопродуктів і сирої нафти. Її зниження означає меншу прибутковість НПЗ та стримування активності.</p>
<p>Світовий нафтовий ринок входить у 2026 рік із парадоксом: <strong>запаси зростають, але нервозність не зникає</strong>. Профіцит пропозиції співіснує з геополітичними ризиками. Для імпортерів це шанс посилити диверсифікацію, але й нагадування: стабільність балансу не гарантує стабільності ціни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-february-2026" target="_blank">iea.org</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський спред пропан–нафта звузився до мінімуму за вісім місяців</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/01/yevropejskij-spred-propan-nafta-zvuzivsya-do-minimumu-za-visim-misyaciv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/01/yevropejskij-spred-propan-nafta-zvuzivsya-do-minimumu-za-visim-misyaciv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 01 Dec 2025 07:02:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[petrochemicals]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[spreads]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтахімія]]></category>
		<category><![CDATA[нафтохімічні сировини]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[спред]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153399</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29996-LPG.png" alt="Європейський спред пропан–нафта звузився до мінімуму за вісім місяців"/><br />Наприкінці листопада 2025 року спред між європейськими цінами на пропан і нафту (нафту для нафтохімії) звузився до мінімального за майже вісім місяців рівня, зменшившись із близько –120 дол./т на початку місяця до –39 дол./т 27 листопада, що суттєво знижує цінову перевагу пропану як нафтохімічної сировини. Звуження спреду пропан–нафта в Європі (листопад 2025 року) 1. Динаміка [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29996-LPG.png" alt="Європейський спред пропан–нафта звузився до мінімуму за вісім місяців"/><br /><p>Наприкінці листопада 2025 року спред між європейськими цінами на пропан і нафту (нафту для нафтохімії) звузився до мінімального за майже вісім місяців рівня, зменшившись із близько <strong>–120 дол./т</strong> на початку місяця до <strong>–39 дол./т</strong> 27 листопада, що суттєво знижує цінову перевагу пропану як нафтохімічної сировини.</p>
<h2>Звуження спреду пропан–нафта в Європі (листопад 2025 року)</h2>
<h3>1. Динаміка цін і спреду пропан–нафта</h3>
<ul>
<li><strong>Спред пропан–нафта</strong>:
<ul>
<li>Початок листопада: близько <strong>–120 дол./т</strong> (глибока знижка пропану відносно нафти).</li>
<li>27 листопада: <strong>–39 дол./т</strong>.</li>
<li>Звуження знижки приблизно на <strong>81 дол./т</strong> протягом місяця <em>(арифметичний розрахунок на основі наданих значень)</em>.</li>
<li>Найвужчий рівень спреду з початку квітня та за майже вісім місяців.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна цін на пропан (cif ARA)</strong>:
<ul>
<li>27 листопада: <strong>473 дол./т</strong> — максимум за два місяці.</li>
<li>Зростання майже на <strong>25 дол./т</strong> від початку листопада.</li>
<li>Протягом попередніх місяців ціни переважно коливалися біля <strong>450 дол./т</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна цін на нафту для нафтохімії</strong>:
<ul>
<li>27 листопада: <strong>511,75 дол./т</strong>.</li>
<li>Зниження приблизно на <strong>35 дол./т</strong> з початку місяця.</li>
<li><em>Цінова динаміка зумовлена поступовим поверненням потужностей НПЗ після інтенсивного ремонтного сезону та сезонно м’яким ринком компонента для бензину.</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Фактори зміцнення пропану</h3>
<p>Зміцнення пропану в листопаді пов’язане насамперед із погодними та ринковими чинниками, що створили підтримку цінам.</p>
<ul>
<li><strong>Погодні умови</strong>:
<ul>
<li>Холодніша погода останніх тижнів стимулювала використання пропану як палива для опалення.</li>
<li>Це сприяло зростанню попиту та підтримало ціни, які тривалий час залишалися біля <strong>450 дол./т</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ринковий фон в енергетичному комплексі</strong>:
<ul>
<li>Ширший енергетичний комплекс перебував під тиском через занепокоєння <strong>потенційною надлишковою пропозицією</strong>.</li>
<li>Причина цих настроїв — мирні переговори між <strong>росією</strong> та Україною, які ринок інтерпретував як фактор, що може збільшити доступну пропозицію енергоресурсів.</li>
<li>Водночас пропан отримав відносну підтримку завдяки специфічному попиту на опалення.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Структура попиту та ліквідність</strong>:
<ul>
<li>Стійкі запити на купівлю пропану звузили доступність ресурсу з негайним постачанням.</li>
<li>Покупці були змушені підвищувати свої цінові заявки, щоб забезпечити фізичний ресурс.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Фактори здешевлення нафти для нафтохімії</h3>
<p>На відміну від пропану, ціни на нафту для нафтохімічних процесів рухалися вниз під впливом пропозиційних факторів у переробці.</p>
<ul>
<li><strong>Повернення європейських НПЗ з ремонту</strong>:
<ul>
<li>Регіональні нафтопереробні заводи поступово виходили з періоду активних ремонтів.</li>
<li>Додаткові обсяги нафти почали надходити на ринок, збільшуючи пропозицію.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сезонна слабкість у сегменті бензинового блендингу</strong>:
<ul>
<li>Середовище для змішування бензину характеризувалося <strong>сезонною м’якістю</strong>.</li>
<li>Нафта, як компонент для бензину, опинилася під тиском через обмежені можливості збуту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль нафтопереробного комплексу Shell Pernis</strong>:
<ul>
<li>Перезапуск установок на нафтопереробному заводі Shell у Пернісі (Нідерланди) потужністю <strong>404 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li>Очікується, що підприємство повністю відновить роботу наступного тижня <em>(відносно дати 27 листопада)</em>.</li>
<li>Це може додатково збільшити пропозицію нафти в регіоні.</li>
<li>Відповідно, тиск на ціни нафти може посилитися.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Наслідки для нафтохімічних проєктів і виробників</h3>
<p>Зміна спреду безпосередньо впливає на вибір сировини нафтохімічними виробниками, особливо тими, хто має гнучкі потужності та реалізує відповідні проєкти.</p>
<ul>
<li><strong>Раніше у листопаді</strong>:
<ul>
<li>За знижки на пропан на рівні близько <strong>–120 дол./т</strong> гнучкі крекери <strong>максимізували споживання пропану</strong>.</li>
<li>Це дозволяло отримувати значні додаткові маржі на тлі глибокої знижки.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поточна ситуація при –39 дол./т</strong>:
<ul>
<li>Знижка пропану скоротилася до рівня, близького до <strong>паритету з нафтою</strong>.</li>
<li>Матеріальна привабливість пропану як дешевшої сировини для нафтохімії помітно зменшилася.</li>
<li>Оператори можуть <strong>поступово відновлювати частку нафти</strong> у своїх сировинних кошиках.</li>
<li>Ця тенденція може посилитися в міру того, як у грудні на ринок повертається дедалі більше переробних потужностей.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Потенційні сценарії подальшої цінової динаміки</h3>
<p>Подальший рух спреду пропан–нафта визначатиме поведінку цін на пропан та баланс між двома ключовими нафтохімічними сировинами.</p>
<ul>
<li><strong>Сценарій подальшого звуження спреду</strong>:
<ul>
<li>Якщо спред скоротиться ще більше (рух до нульового або позитивного значення), пропан може зіткнутися з <strong>низхідним ціновим тиском</strong>.</li>
<li>Причина — втрата цінової переваги порівняно з нафтою та можливий перехід частини попиту назад на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль імпорту та попиту на опалення</strong>:
<ul>
<li>Зниження цін на пропан у разі подальшого звуження спреду буде ймовірнішим, якщо:</li>
<li>
<ul>
<li><strong>Імпорт із США залишиться сильним</strong> <em>(підтримуючи високу пропозицію пропану в Європі)</em>.</li>
<li><strong>Попит на опалення буде слабким</strong> <em>(наприклад, у разі м’якішої погоди або економії споживачів).</em></li>
</ul>
</li>
<li>У такій комбінації пропан втрачає не лише цінову перевагу, а й підтримку з боку кінцевого попиту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Вузол «Ціни» → вузол «Маржа нафтохімії»</strong>:
<ul>
<li>Різниця в <strong>81 дол./т</strong> між початковою та кінцевою знижками на пропан у листопаді означає суттєве <strong>скорочення додаткової маржі</strong> для виробників, які орієнтувалися на пропан.</li>
<li><em>Чим менша знижка пропану відносно нафти, тим меншим є стимул для переорієнтації сировини на пропан.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол «Пропозиція нафти» → вузол «Тиск на нафту»</strong>:
<ul>
<li>Повернення НПЗ з ремонту та майбутній повний перезапуск Shell Pernis створюють <strong>посилений тиск пропозиції</strong> на нафту.</li>
<li>Це сприяє подальшому <strong>розширенню фізичних обсягів</strong> нафти на ринку і знижує її ціну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол «Попит на опалення» → вузол «Баланс пропану»</strong>:
<ul>
<li>Холодна погода підвищує попит на опалення, що стабілізує або підштовхує вгору ціну пропану.</li>
<li>Однак за сценарію ослаблення попиту на опалення та збереження високого імпорту виникає <strong>надлишок пропану</strong>, який може пришвидшити корекцію цін вниз.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2759726-propane-naphtha-spread-tightens-to-eight-month-low" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29996-LPG.png" alt="Європейський спред пропан–нафта звузився до мінімуму за вісім місяців"/><br /><p>Наприкінці листопада 2025 року спред між європейськими цінами на пропан і нафту (нафту для нафтохімії) звузився до мінімального за майже вісім місяців рівня, зменшившись із близько <strong>–120 дол./т</strong> на початку місяця до <strong>–39 дол./т</strong> 27 листопада, що суттєво знижує цінову перевагу пропану як нафтохімічної сировини.</p>
<h2>Звуження спреду пропан–нафта в Європі (листопад 2025 року)</h2>
<h3>1. Динаміка цін і спреду пропан–нафта</h3>
<ul>
<li><strong>Спред пропан–нафта</strong>:
<ul>
<li>Початок листопада: близько <strong>–120 дол./т</strong> (глибока знижка пропану відносно нафти).</li>
<li>27 листопада: <strong>–39 дол./т</strong>.</li>
<li>Звуження знижки приблизно на <strong>81 дол./т</strong> протягом місяця <em>(арифметичний розрахунок на основі наданих значень)</em>.</li>
<li>Найвужчий рівень спреду з початку квітня та за майже вісім місяців.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна цін на пропан (cif ARA)</strong>:
<ul>
<li>27 листопада: <strong>473 дол./т</strong> — максимум за два місяці.</li>
<li>Зростання майже на <strong>25 дол./т</strong> від початку листопада.</li>
<li>Протягом попередніх місяців ціни переважно коливалися біля <strong>450 дол./т</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна цін на нафту для нафтохімії</strong>:
<ul>
<li>27 листопада: <strong>511,75 дол./т</strong>.</li>
<li>Зниження приблизно на <strong>35 дол./т</strong> з початку місяця.</li>
<li><em>Цінова динаміка зумовлена поступовим поверненням потужностей НПЗ після інтенсивного ремонтного сезону та сезонно м’яким ринком компонента для бензину.</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Фактори зміцнення пропану</h3>
<p>Зміцнення пропану в листопаді пов’язане насамперед із погодними та ринковими чинниками, що створили підтримку цінам.</p>
<ul>
<li><strong>Погодні умови</strong>:
<ul>
<li>Холодніша погода останніх тижнів стимулювала використання пропану як палива для опалення.</li>
<li>Це сприяло зростанню попиту та підтримало ціни, які тривалий час залишалися біля <strong>450 дол./т</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ринковий фон в енергетичному комплексі</strong>:
<ul>
<li>Ширший енергетичний комплекс перебував під тиском через занепокоєння <strong>потенційною надлишковою пропозицією</strong>.</li>
<li>Причина цих настроїв — мирні переговори між <strong>росією</strong> та Україною, які ринок інтерпретував як фактор, що може збільшити доступну пропозицію енергоресурсів.</li>
<li>Водночас пропан отримав відносну підтримку завдяки специфічному попиту на опалення.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Структура попиту та ліквідність</strong>:
<ul>
<li>Стійкі запити на купівлю пропану звузили доступність ресурсу з негайним постачанням.</li>
<li>Покупці були змушені підвищувати свої цінові заявки, щоб забезпечити фізичний ресурс.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Фактори здешевлення нафти для нафтохімії</h3>
<p>На відміну від пропану, ціни на нафту для нафтохімічних процесів рухалися вниз під впливом пропозиційних факторів у переробці.</p>
<ul>
<li><strong>Повернення європейських НПЗ з ремонту</strong>:
<ul>
<li>Регіональні нафтопереробні заводи поступово виходили з періоду активних ремонтів.</li>
<li>Додаткові обсяги нафти почали надходити на ринок, збільшуючи пропозицію.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сезонна слабкість у сегменті бензинового блендингу</strong>:
<ul>
<li>Середовище для змішування бензину характеризувалося <strong>сезонною м’якістю</strong>.</li>
<li>Нафта, як компонент для бензину, опинилася під тиском через обмежені можливості збуту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль нафтопереробного комплексу Shell Pernis</strong>:
<ul>
<li>Перезапуск установок на нафтопереробному заводі Shell у Пернісі (Нідерланди) потужністю <strong>404 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li>Очікується, що підприємство повністю відновить роботу наступного тижня <em>(відносно дати 27 листопада)</em>.</li>
<li>Це може додатково збільшити пропозицію нафти в регіоні.</li>
<li>Відповідно, тиск на ціни нафти може посилитися.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Наслідки для нафтохімічних проєктів і виробників</h3>
<p>Зміна спреду безпосередньо впливає на вибір сировини нафтохімічними виробниками, особливо тими, хто має гнучкі потужності та реалізує відповідні проєкти.</p>
<ul>
<li><strong>Раніше у листопаді</strong>:
<ul>
<li>За знижки на пропан на рівні близько <strong>–120 дол./т</strong> гнучкі крекери <strong>максимізували споживання пропану</strong>.</li>
<li>Це дозволяло отримувати значні додаткові маржі на тлі глибокої знижки.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поточна ситуація при –39 дол./т</strong>:
<ul>
<li>Знижка пропану скоротилася до рівня, близького до <strong>паритету з нафтою</strong>.</li>
<li>Матеріальна привабливість пропану як дешевшої сировини для нафтохімії помітно зменшилася.</li>
<li>Оператори можуть <strong>поступово відновлювати частку нафти</strong> у своїх сировинних кошиках.</li>
<li>Ця тенденція може посилитися в міру того, як у грудні на ринок повертається дедалі більше переробних потужностей.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Потенційні сценарії подальшої цінової динаміки</h3>
<p>Подальший рух спреду пропан–нафта визначатиме поведінку цін на пропан та баланс між двома ключовими нафтохімічними сировинами.</p>
<ul>
<li><strong>Сценарій подальшого звуження спреду</strong>:
<ul>
<li>Якщо спред скоротиться ще більше (рух до нульового або позитивного значення), пропан може зіткнутися з <strong>низхідним ціновим тиском</strong>.</li>
<li>Причина — втрата цінової переваги порівняно з нафтою та можливий перехід частини попиту назад на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль імпорту та попиту на опалення</strong>:
<ul>
<li>Зниження цін на пропан у разі подальшого звуження спреду буде ймовірнішим, якщо:</li>
<li>
<ul>
<li><strong>Імпорт із США залишиться сильним</strong> <em>(підтримуючи високу пропозицію пропану в Європі)</em>.</li>
<li><strong>Попит на опалення буде слабким</strong> <em>(наприклад, у разі м’якішої погоди або економії споживачів).</em></li>
</ul>
</li>
<li>У такій комбінації пропан втрачає не лише цінову перевагу, а й підтримку з боку кінцевого попиту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Вузол «Ціни» → вузол «Маржа нафтохімії»</strong>:
<ul>
<li>Різниця в <strong>81 дол./т</strong> між початковою та кінцевою знижками на пропан у листопаді означає суттєве <strong>скорочення додаткової маржі</strong> для виробників, які орієнтувалися на пропан.</li>
<li><em>Чим менша знижка пропану відносно нафти, тим меншим є стимул для переорієнтації сировини на пропан.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол «Пропозиція нафти» → вузол «Тиск на нафту»</strong>:
<ul>
<li>Повернення НПЗ з ремонту та майбутній повний перезапуск Shell Pernis створюють <strong>посилений тиск пропозиції</strong> на нафту.</li>
<li>Це сприяє подальшому <strong>розширенню фізичних обсягів</strong> нафти на ринку і знижує її ціну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол «Попит на опалення» → вузол «Баланс пропану»</strong>:
<ul>
<li>Холодна погода підвищує попит на опалення, що стабілізує або підштовхує вгору ціну пропану.</li>
<li>Однак за сценарію ослаблення попиту на опалення та збереження високого імпорту виникає <strong>надлишок пропану</strong>, який може пришвидшити корекцію цін вниз.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2759726-propane-naphtha-spread-tightens-to-eight-month-low" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/01/yevropejskij-spred-propan-nafta-zvuzivsya-do-minimumu-za-visim-misyaciv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Nov 2025 12:29:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Freeport]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153375</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br />ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до $65/бар., тоді як газойль посилився: crack вище US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад $43/т. Взаємозв’язки ринків Нафта й дизель ICE Brent: +&#62;1%, наближення до $65/бар. Gasoil crack: &#62;US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня) Prompt timespread: беквардація &#62;$43/т Причини: санкційні ризики для [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br /><p>ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до <strong>$65/бар.</strong>, тоді як <strong>газойль</strong> посилився: crack вище <strong>US$38/бар.</strong> (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад <strong>$43/т</strong>.</p>
<h2>Взаємозв’язки ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта й дизель</strong>
<ul>
<li>ICE Brent: <strong>+&gt;1%</strong>, наближення до <strong>$65/бар.</strong></li>
<li>Gasoil crack: <strong>&gt;US$38/бар.</strong> (із ~<strong>$23/бар.</strong> у середині жовтня)</li>
<li>Prompt timespread: беквардація <strong>&gt;$43/т</strong></li>
<li><em>Причини</em>: санкційні ризики для постачання дизелю з росії та удари України по НПЗ рф</li>
<li>Рішення біржі: з <strong>січня</strong> заборона постачання дизелю за контрактом ICE gasoil, виробленого з російської нафти в третіх країнах</li>
<li>API (США, тиждень): нафта <strong>+4,4 млн бар.</strong>, бензин <strong>+1,5 млн бар.</strong>, дистиляти <strong>+0,6 млн бар.</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Переробка</strong>
<ul>
<li>Стійкий попит на середні дистиляти → <strong>максимізація виходу “середини бочки”</strong> на НПЗ</li>
<li>Вищі маржі НПЗ → підтримка <strong>високих завантажень</strong> і пом’якшення «ведмежого» сценарію для сирої нафти</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ринку</h2>
<p><strong>Рух Brent</strong>. Ринок просунувся «попри» тижневі звіти API з <strong>+4,4 млн бар.</strong> по сирій нафті та приростами <strong>+1,5</strong> і <strong>+0,6 млн бар.</strong> по бензину й дистилятам відповідно. <em>Фокус зміщується</em> на реліз EIA. <strong>Водночас</strong> підвищені маржі НПЗ і структурна беквардація за газойлем роблять «ведмежий» сценарій менш вірогідним.</p>
<p><strong>Політика біржі</strong>. ICE Futures Europe з <strong>січня</strong> забороняє постачання дизелю за контрактом gasoil, якщо він вироблений із російської нафти у третіх країнах — синхронізація з <em>режимом ЄС</em> щодо продуктів із російської нафти.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Дизель як «якір» ринку нафти</strong>
<ul>
<li>Підвищення crack до <strong>&gt;US$38/бар.</strong> та беквардація <strong>&gt;$43/т</strong> <em>сигналізують фізичну стискнутість</em> середніх дистилятів.</li>
<li><strong>Регуляторний чинник</strong> (заборона постачання продуктів з російської нафти з січня) підсилює ризики пропозиції саме в дизелі.</li>
<li><strong>Наслідок</strong>: НПЗ спрямовують зрізи на «середину бочки», маржі тримаються, що <strong>підтримує Brent</strong> попри <em>ведмежі</em> сигнали зі звітів запасів у США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/article/4845390-diesel-market-strength-persists-as-tightness-concerns-linger" target="_blank">seekingalpha.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br /><p>ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до <strong>$65/бар.</strong>, тоді як <strong>газойль</strong> посилився: crack вище <strong>US$38/бар.</strong> (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад <strong>$43/т</strong>.</p>
<h2>Взаємозв’язки ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта й дизель</strong>
<ul>
<li>ICE Brent: <strong>+&gt;1%</strong>, наближення до <strong>$65/бар.</strong></li>
<li>Gasoil crack: <strong>&gt;US$38/бар.</strong> (із ~<strong>$23/бар.</strong> у середині жовтня)</li>
<li>Prompt timespread: беквардація <strong>&gt;$43/т</strong></li>
<li><em>Причини</em>: санкційні ризики для постачання дизелю з росії та удари України по НПЗ рф</li>
<li>Рішення біржі: з <strong>січня</strong> заборона постачання дизелю за контрактом ICE gasoil, виробленого з російської нафти в третіх країнах</li>
<li>API (США, тиждень): нафта <strong>+4,4 млн бар.</strong>, бензин <strong>+1,5 млн бар.</strong>, дистиляти <strong>+0,6 млн бар.</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Переробка</strong>
<ul>
<li>Стійкий попит на середні дистиляти → <strong>максимізація виходу “середини бочки”</strong> на НПЗ</li>
<li>Вищі маржі НПЗ → підтримка <strong>високих завантажень</strong> і пом’якшення «ведмежого» сценарію для сирої нафти</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ринку</h2>
<p><strong>Рух Brent</strong>. Ринок просунувся «попри» тижневі звіти API з <strong>+4,4 млн бар.</strong> по сирій нафті та приростами <strong>+1,5</strong> і <strong>+0,6 млн бар.</strong> по бензину й дистилятам відповідно. <em>Фокус зміщується</em> на реліз EIA. <strong>Водночас</strong> підвищені маржі НПЗ і структурна беквардація за газойлем роблять «ведмежий» сценарій менш вірогідним.</p>
<p><strong>Політика біржі</strong>. ICE Futures Europe з <strong>січня</strong> забороняє постачання дизелю за контрактом gasoil, якщо він вироблений із російської нафти у третіх країнах — синхронізація з <em>режимом ЄС</em> щодо продуктів із російської нафти.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Дизель як «якір» ринку нафти</strong>
<ul>
<li>Підвищення crack до <strong>&gt;US$38/бар.</strong> та беквардація <strong>&gt;$43/т</strong> <em>сигналізують фізичну стискнутість</em> середніх дистилятів.</li>
<li><strong>Регуляторний чинник</strong> (заборона постачання продуктів з російської нафти з січня) підсилює ризики пропозиції саме в дизелі.</li>
<li><strong>Наслідок</strong>: НПЗ спрямовують зрізи на «середину бочки», маржі тримаються, що <strong>підтримує Brent</strong> попри <em>ведмежі</em> сигнали зі звітів запасів у США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/article/4845390-diesel-market-strength-persists-as-tightness-concerns-linger" target="_blank">seekingalpha.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Nov 2025 06:55:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Eurobob]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[Gunvor]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Litasco]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[tags: gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[баржі]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Лукойл]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153349</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br />Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до $22,11/бар. на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з 7 травня 2024 року. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила $18,59/бар. — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19. Причинизростання маржі бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br /><p>Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до <strong>$22,11/бар.</strong> на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з <strong>7 травня 2024 року</strong>. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила <strong>$18,59/бар.</strong> — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19.</p>
<h2>Причинизростання маржі бензину в Європі</h2>
<section>
<h3>Драйвери підвищення</h3>
<ul>
<li><strong>Невизначеність щодо Litasco (Лукойл)</strong>: блокування <em>США</em> спроби Gunvor придбати активи створило сумніви стосовно майбутнього європейських нафтопереробних і збутових активів Litasco, що <strong>підтримало бензинові креки</strong>.</li>
<li><strong>Ремонт на НПЗ у Європі</strong> та <strong>дефіцит пропозиції «на зараз»</strong>: трейдери відзначають затримки навантаження бензинових барж із <em>кінця вересня — початку жовтня</em>, що обмежує надходження у сховища.</li>
<li><strong>Переорієнтація на виробництво дизеля</strong>: на тлі <em>вищих марж дистилятів</em> та скорочення російських відвантажень дизеля глобальний пул дизеля звузився, тож нафтопереробники <strong>переключилися на дизель</strong>, зменшивши вихід бензину.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Баланс постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт Європи зменшується</strong>: відвантаження з <em>ЄС, Великої Британії та Норвегії</em> у перші 10 днів листопада становили <strong>736 тис. бар./добу</strong> — <strong>найнижчий денний показник</strong> для цього періоду за всю історію спостережень; для 1–10 жовтня — <strong>844 тис. бар./добу</strong> (<em>дані Kpler</em>).</li>
<li><strong>Імпорт до Європи зростає</strong>: донині у листопаді ввезено <strong>104 тис. бар./добу</strong> бензину — <strong>найвищий рівень</strong> для періоду з серпня 2024 року, щоб пом’якшити гострий дефіцит «поточної» пропозиції.</li>
<li><strong>Ф’ючерсна структура</strong>: на понеділок між свопом Eurobob oxy «баланс листопада» та фронт-місяцем груднем зафіксована <strong>беквордація $45/т</strong>, що відображає напруженість «тут-і-зараз».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Зовнішній попит</h3>
<ul>
<li><strong>Ослаблення інтересу покупців у Західній Африці</strong>: <em>Нігерія</em> — <strong>НПЗ Dangote 650 тис. бар./добу</strong> — <strong>знизив ціни пропозиції на бензин у п’ятницю</strong>, імовірно закривши арбітражне «вікно» з Європи на <em>другий за величиною експортний ринок</em> Європи. Це може <strong>тиснути на премії</strong> неокиснених барж.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Що кажуть паперові індикатори</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок очікує зниження</strong>: за індикаціями деривативів, <em>Eurobob oxy</em> має <strong>зменшити креки місяць-до-місяця до січня</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Структурний дефіцит «на зараз»</strong>: поєднання ремонтів НПЗ, затримок барж і переорієнтації на дизель <em>(менший вихід бензину)</em> формує <strong>дефіцит пропозиції</strong>, що матеріалізується у <strong>$22,11/бар.</strong> маржі та <strong>$45/т</strong> беквордації.</li>
<li><strong>Роль геополітики активів</strong>: невизначеність щодо Litasco після блокування угоди Gunvor <strong>зменшує передбачуваність постачання</strong> продуктів і підтримує креки попри сезонний спад попиту.</li>
<li><strong>Арбітраж до Нігерії слабшає</strong>: зниження цін від Dangote зменшує можливості експорту з Європи до Західної Африки, що <em>локально</em> може послаблювати баржові премії, але <strong>не нівелює</strong> дефіцит усередині Європи, підкріплений ремонтами та імпортом у <strong>104 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Короткостроковий пік vs. середньострокова корекція</strong>: паперові індикатори сигналізують <strong>ймовірне зниження</strong> креків до січня, однак <em>доти</em> напружений фізичний ринок зберігатиме <strong>підвищені спреди</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні показники (узагальнення)</h3>
<ul>
<li><strong>$22,11/бар.</strong> — премія non-oxy барж до ICE Brent на закритті понеділка.</li>
<li><strong>$18,59/бар.</strong> — середня жовтнева маржа non-oxy (найвища з 2022 року).</li>
<li><strong>736 тис. бар./добу</strong> — експортні відвантаження 1–10 листопада (рекордно низько для періоду) проти <strong>844 тис. бар./добу</strong> 1–10 жовтня.</li>
<li><strong>104 тис. бар./добу</strong> — імпорт бензину до Європи від початку листопада (найвище з серпня 2024-го).</li>
<li><strong>$45/т</strong> — беквордація між Eurobob oxy «баланс листопада» і фронт-місяцем груднем.</li>
<li><strong>650 тис. бар./добу</strong> — проєктна потужність НПЗ Dangote (Нігерія).</li>
</ul>
</section>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/latest-market-news/2752275-european-gasoline-cracks-hit-18-month-high">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br /><p>Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до <strong>$22,11/бар.</strong> на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з <strong>7 травня 2024 року</strong>. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила <strong>$18,59/бар.</strong> — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19.</p>
<h2>Причинизростання маржі бензину в Європі</h2>
<section>
<h3>Драйвери підвищення</h3>
<ul>
<li><strong>Невизначеність щодо Litasco (Лукойл)</strong>: блокування <em>США</em> спроби Gunvor придбати активи створило сумніви стосовно майбутнього європейських нафтопереробних і збутових активів Litasco, що <strong>підтримало бензинові креки</strong>.</li>
<li><strong>Ремонт на НПЗ у Європі</strong> та <strong>дефіцит пропозиції «на зараз»</strong>: трейдери відзначають затримки навантаження бензинових барж із <em>кінця вересня — початку жовтня</em>, що обмежує надходження у сховища.</li>
<li><strong>Переорієнтація на виробництво дизеля</strong>: на тлі <em>вищих марж дистилятів</em> та скорочення російських відвантажень дизеля глобальний пул дизеля звузився, тож нафтопереробники <strong>переключилися на дизель</strong>, зменшивши вихід бензину.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Баланс постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт Європи зменшується</strong>: відвантаження з <em>ЄС, Великої Британії та Норвегії</em> у перші 10 днів листопада становили <strong>736 тис. бар./добу</strong> — <strong>найнижчий денний показник</strong> для цього періоду за всю історію спостережень; для 1–10 жовтня — <strong>844 тис. бар./добу</strong> (<em>дані Kpler</em>).</li>
<li><strong>Імпорт до Європи зростає</strong>: донині у листопаді ввезено <strong>104 тис. бар./добу</strong> бензину — <strong>найвищий рівень</strong> для періоду з серпня 2024 року, щоб пом’якшити гострий дефіцит «поточної» пропозиції.</li>
<li><strong>Ф’ючерсна структура</strong>: на понеділок між свопом Eurobob oxy «баланс листопада» та фронт-місяцем груднем зафіксована <strong>беквордація $45/т</strong>, що відображає напруженість «тут-і-зараз».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Зовнішній попит</h3>
<ul>
<li><strong>Ослаблення інтересу покупців у Західній Африці</strong>: <em>Нігерія</em> — <strong>НПЗ Dangote 650 тис. бар./добу</strong> — <strong>знизив ціни пропозиції на бензин у п’ятницю</strong>, імовірно закривши арбітражне «вікно» з Європи на <em>другий за величиною експортний ринок</em> Європи. Це може <strong>тиснути на премії</strong> неокиснених барж.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Що кажуть паперові індикатори</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок очікує зниження</strong>: за індикаціями деривативів, <em>Eurobob oxy</em> має <strong>зменшити креки місяць-до-місяця до січня</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Структурний дефіцит «на зараз»</strong>: поєднання ремонтів НПЗ, затримок барж і переорієнтації на дизель <em>(менший вихід бензину)</em> формує <strong>дефіцит пропозиції</strong>, що матеріалізується у <strong>$22,11/бар.</strong> маржі та <strong>$45/т</strong> беквордації.</li>
<li><strong>Роль геополітики активів</strong>: невизначеність щодо Litasco після блокування угоди Gunvor <strong>зменшує передбачуваність постачання</strong> продуктів і підтримує креки попри сезонний спад попиту.</li>
<li><strong>Арбітраж до Нігерії слабшає</strong>: зниження цін від Dangote зменшує можливості експорту з Європи до Західної Африки, що <em>локально</em> може послаблювати баржові премії, але <strong>не нівелює</strong> дефіцит усередині Європи, підкріплений ремонтами та імпортом у <strong>104 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Короткостроковий пік vs. середньострокова корекція</strong>: паперові індикатори сигналізують <strong>ймовірне зниження</strong> креків до січня, однак <em>доти</em> напружений фізичний ринок зберігатиме <strong>підвищені спреди</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні показники (узагальнення)</h3>
<ul>
<li><strong>$22,11/бар.</strong> — премія non-oxy барж до ICE Brent на закритті понеділка.</li>
<li><strong>$18,59/бар.</strong> — середня жовтнева маржа non-oxy (найвища з 2022 року).</li>
<li><strong>736 тис. бар./добу</strong> — експортні відвантаження 1–10 листопада (рекордно низько для періоду) проти <strong>844 тис. бар./добу</strong> 1–10 жовтня.</li>
<li><strong>104 тис. бар./добу</strong> — імпорт бензину до Європи від початку листопада (найвище з серпня 2024-го).</li>
<li><strong>$45/т</strong> — беквордація між Eurobob oxy «баланс листопада» і фронт-місяцем груднем.</li>
<li><strong>650 тис. бар./добу</strong> — проєктна потужність НПЗ Dangote (Нігерія).</li>
</ul>
</section>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/latest-market-news/2752275-european-gasoline-cracks-hit-18-month-high">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Oct 2025 05:29:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Balkans]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shandong]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Washington]]></category>
		<category><![CDATA[Балкани]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153291</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br />Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі. Вплив санкцій США на китайські [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br /><p>Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.</p>
<h2>Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани</h2>
<h3>Санкційний удар Вашингтона</h3>
<ul>
<li><strong>Дата оголошення:</strong> 9 жовтня 2025 року.</li>
<li><strong>Кількість підсанкційних:</strong> близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.</li>
<li><strong>Основна мета:</strong> перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.</li>
<li><strong>Ключовий фігурант:</strong> <em>Shandong Jincheng Petrochemical Group</em> — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.</li>
<li><strong>Також під санкціями:</strong> <em>Rizhao Shihua Crude Oil Terminal</em> у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери <em>Kongm</em>, <em>Big Mag</em> та <em>Voy</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.</p></blockquote>
<h3>Розширення санкційного фронту</h3>
<ul>
<li>Це вже <strong>четвертий раунд санкцій</strong> США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.</li>
<li>Попередні раунди торкалися понад <strong>115 компаній, осіб і суден</strong>, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.</li>
<li>Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.</li>
</ul>
<h3>Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку</h3>
<ul>
<li>США <strong>не продовжили санкційне послаблення</strong> для сербського НПЗ <em>NIS</em>, пов’язаного з «Газпром нефть».</li>
<li>НПЗ забезпечує близько <strong>80% пального Сербії</strong>.</li>
<li>Через це постачання через хорватський трубопровід <em>JANAF</em> опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до <strong>15 жовтня</strong>.</li>
<li>Хорватський оператор JANAF попередив про можливі <strong>втрати близько €18 млн доходів</strong>.</li>
<li>Президент Сербії зазначив, що <strong>резерви пального вистачать лише до листопада</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.</li>
<li>Китайські «чайники» можуть тимчасово <em>зберігати закупівлі</em>, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.</li>
<li>Рішення США щодо Балкан створює <strong>дефіцит пального</strong> у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.</li>
<li><strong>Сумарний ефект</strong> двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний сигнал</h3>
<ul>
<li>Санкції збігаються в часі з <em>крихким перемир’ям у Газі</em> і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.</li>
<li>Вашингтон демонструє, що <strong>санкційна політика не послабиться</strong> навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.</li>
<li>Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Дії США спрямовані на <strong>економічну ізоляцію Ірану</strong> через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.</li>
<li>Паралельно — <strong>послаблення енергетичних важелів москви</strong> у регіонах, які залежать від її постачань.</li>
<li>Для Китаю це означає <em>підвищення вартості ризику</em> у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.</li>
<li>Для Європи — <strong>тимчасовий дефіцит</strong> нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.</li>
<li>Для глобального ринку — <strong>зростання волатильності</strong> та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Washington-Targets-Chinas-Teapots-in-New-Oil-Crackdown.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br /><p>Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.</p>
<h2>Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани</h2>
<h3>Санкційний удар Вашингтона</h3>
<ul>
<li><strong>Дата оголошення:</strong> 9 жовтня 2025 року.</li>
<li><strong>Кількість підсанкційних:</strong> близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.</li>
<li><strong>Основна мета:</strong> перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.</li>
<li><strong>Ключовий фігурант:</strong> <em>Shandong Jincheng Petrochemical Group</em> — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.</li>
<li><strong>Також під санкціями:</strong> <em>Rizhao Shihua Crude Oil Terminal</em> у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери <em>Kongm</em>, <em>Big Mag</em> та <em>Voy</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.</p></blockquote>
<h3>Розширення санкційного фронту</h3>
<ul>
<li>Це вже <strong>четвертий раунд санкцій</strong> США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.</li>
<li>Попередні раунди торкалися понад <strong>115 компаній, осіб і суден</strong>, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.</li>
<li>Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.</li>
</ul>
<h3>Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку</h3>
<ul>
<li>США <strong>не продовжили санкційне послаблення</strong> для сербського НПЗ <em>NIS</em>, пов’язаного з «Газпром нефть».</li>
<li>НПЗ забезпечує близько <strong>80% пального Сербії</strong>.</li>
<li>Через це постачання через хорватський трубопровід <em>JANAF</em> опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до <strong>15 жовтня</strong>.</li>
<li>Хорватський оператор JANAF попередив про можливі <strong>втрати близько €18 млн доходів</strong>.</li>
<li>Президент Сербії зазначив, що <strong>резерви пального вистачать лише до листопада</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.</li>
<li>Китайські «чайники» можуть тимчасово <em>зберігати закупівлі</em>, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.</li>
<li>Рішення США щодо Балкан створює <strong>дефіцит пального</strong> у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.</li>
<li><strong>Сумарний ефект</strong> двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний сигнал</h3>
<ul>
<li>Санкції збігаються в часі з <em>крихким перемир’ям у Газі</em> і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.</li>
<li>Вашингтон демонструє, що <strong>санкційна політика не послабиться</strong> навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.</li>
<li>Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Дії США спрямовані на <strong>економічну ізоляцію Ірану</strong> через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.</li>
<li>Паралельно — <strong>послаблення енергетичних важелів москви</strong> у регіонах, які залежать від її постачань.</li>
<li>Для Китаю це означає <em>підвищення вартості ризику</em> у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.</li>
<li>Для Європи — <strong>тимчасовий дефіцит</strong> нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.</li>
<li>Для глобального ринку — <strong>зростання волатильності</strong> та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Washington-Targets-Chinas-Teapots-in-New-Oil-Crackdown.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удари по російських НПЗ провокують дизельний ажіотаж у Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/udari-po-rosijskix-npz-provokuyut-dizelnij-azhiotazh-u-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/udari-po-rosijskix-npz-provokuyut-dizelnij-azhiotazh-u-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Sep 2025 07:37:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[restrictions]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[strikes]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Удари]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153273</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29919-Нефть.jpg" alt="Удари по російських НПЗ провокують дизельний ажіотаж у Європі"/><br />Серія атак на російські нафтопереробні заводи суттєво змінила баланс на ринку дизеля: фонди активізували довгі позиції, а Європа фіксує різке зростання цін та рекордну активність із деривативами. Водночас на фоні перебоїв з російськими обсягами Індія нарощує експорт, але нестабільність постачання зберігається. Рішення москви щодо обмеження експорту пального створює додаткову напругу для регіональних ринків. Ринкові зміни [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29919-Нефть.jpg" alt="Удари по російських НПЗ провокують дизельний ажіотаж у Європі"/><br /><p>Серія атак на російські нафтопереробні заводи суттєво змінила баланс на ринку дизеля: фонди активізували довгі позиції, а Європа фіксує різке зростання цін та рекордну активність із деривативами. Водночас на фоні перебоїв з російськими обсягами Індія нарощує експорт, але нестабільність постачання зберігається. Рішення москви щодо обмеження експорту пального створює додаткову напругу для регіональних ринків.</p>
<h2>Ринкові зміни у торгівлі дизелем</h2>
<h3>Удари по російських НПЗ</h3>
<ul>
<li>Свіжі атаки дронами по НПЗ у Башкортостані (комплекс «Газпром Салават») стали <strong>другим ударом за тиждень</strong>.</li>
<li>З серпня рф втрачає дедалі більше переробних потужностей через <em>серійні українські атаки</em>.</li>
<li>Результат — скорочення доступного на експорт дизеля та середніх дистилятів.</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку</h3>
<ul>
<li>Фонди тримають найсильніший «net-long» у європейському дизелі з початку 2022 року.</li>
<li>Активність із дизельними опціонами на ICE встановила <strong>місячні рекорди</strong>.</li>
<li>Ф’ючерси на малосірчистий газойль торгуються на рівні <strong>низьких $700 за тонну</strong>.</li>
<li>Європейські «паперові барелі» сигналізують дефіцит постачання перед осіннім ремонтом НПЗ.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні компенсатори</h3>
<ul>
<li>Індія підняла експорт нафтопродуктів до <strong>багаторічних максимумів</strong>, включно з газойлем.</li>
<li>Ці обсяги йдуть у Європу та Середземномор’я, <em>частково компенсуючи втрати російських обсягів</em>.</li>
<li>Проте темпи й обсяг залишаються нестійкими через внутрішні перебої у логістиці рф.</li>
</ul>
<h3>Потенційні обмеження з боку москви</h3>
<ul>
<li>москва розглядає <strong>продовження заборони на експорт бензину до жовтня</strong>.</li>
<li>Чиновники попереджають: <em>ширші обмеження на експорт пального можливі</em>, якщо тиск збережеться.</li>
<li>Такі кроки здатні зачепити баланс у регіоні та тарифи на перевезення, особливо для ARA-бенчмарків.</li>
</ul>
<h3>Ситуація у США</h3>
<ul>
<li>Запаси дистилятів у США впали на <strong>1,7 млн барелів</strong> станом на 19 вересня.</li>
<li>Це на <strong>8% нижче п’ятирічного середнього рівня</strong>.</li>
<li>Загальні комерційні запаси нафти знизилися на 0,5 млн барелів.</li>
<li>НПЗ працюють на <strong>93% від потужностей</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля входить в осінній сезон із <strong>дефіцитом і ціновим тиском</strong>.</li>
<li>Попри додатковий експорт з Індії, <em>нестабільність постачання</em> залишається ключовим фактором ризику.</li>
<li>Можливе продовження або розширення обмежень з боку москви підсилює невизначеність.</li>
<li>Зниження запасів у США свідчить про глобальний характер дисбалансу та потенційне зростання конкуренції за ресурси.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Refinery-Hits-Spark-Diesel-Rush-Funds-Load-Up.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29919-Нефть.jpg" alt="Удари по російських НПЗ провокують дизельний ажіотаж у Європі"/><br /><p>Серія атак на російські нафтопереробні заводи суттєво змінила баланс на ринку дизеля: фонди активізували довгі позиції, а Європа фіксує різке зростання цін та рекордну активність із деривативами. Водночас на фоні перебоїв з російськими обсягами Індія нарощує експорт, але нестабільність постачання зберігається. Рішення москви щодо обмеження експорту пального створює додаткову напругу для регіональних ринків.</p>
<h2>Ринкові зміни у торгівлі дизелем</h2>
<h3>Удари по російських НПЗ</h3>
<ul>
<li>Свіжі атаки дронами по НПЗ у Башкортостані (комплекс «Газпром Салават») стали <strong>другим ударом за тиждень</strong>.</li>
<li>З серпня рф втрачає дедалі більше переробних потужностей через <em>серійні українські атаки</em>.</li>
<li>Результат — скорочення доступного на експорт дизеля та середніх дистилятів.</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку</h3>
<ul>
<li>Фонди тримають найсильніший «net-long» у європейському дизелі з початку 2022 року.</li>
<li>Активність із дизельними опціонами на ICE встановила <strong>місячні рекорди</strong>.</li>
<li>Ф’ючерси на малосірчистий газойль торгуються на рівні <strong>низьких $700 за тонну</strong>.</li>
<li>Європейські «паперові барелі» сигналізують дефіцит постачання перед осіннім ремонтом НПЗ.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні компенсатори</h3>
<ul>
<li>Індія підняла експорт нафтопродуктів до <strong>багаторічних максимумів</strong>, включно з газойлем.</li>
<li>Ці обсяги йдуть у Європу та Середземномор’я, <em>частково компенсуючи втрати російських обсягів</em>.</li>
<li>Проте темпи й обсяг залишаються нестійкими через внутрішні перебої у логістиці рф.</li>
</ul>
<h3>Потенційні обмеження з боку москви</h3>
<ul>
<li>москва розглядає <strong>продовження заборони на експорт бензину до жовтня</strong>.</li>
<li>Чиновники попереджають: <em>ширші обмеження на експорт пального можливі</em>, якщо тиск збережеться.</li>
<li>Такі кроки здатні зачепити баланс у регіоні та тарифи на перевезення, особливо для ARA-бенчмарків.</li>
</ul>
<h3>Ситуація у США</h3>
<ul>
<li>Запаси дистилятів у США впали на <strong>1,7 млн барелів</strong> станом на 19 вересня.</li>
<li>Це на <strong>8% нижче п’ятирічного середнього рівня</strong>.</li>
<li>Загальні комерційні запаси нафти знизилися на 0,5 млн барелів.</li>
<li>НПЗ працюють на <strong>93% від потужностей</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля входить в осінній сезон із <strong>дефіцитом і ціновим тиском</strong>.</li>
<li>Попри додатковий експорт з Індії, <em>нестабільність постачання</em> залишається ключовим фактором ризику.</li>
<li>Можливе продовження або розширення обмежень з боку москви підсилює невизначеність.</li>
<li>Зниження запасів у США свідчить про глобальний характер дисбалансу та потенційне зростання конкуренції за ресурси.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Refinery-Hits-Spark-Diesel-Rush-Funds-Load-Up.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/udari-po-rosijskix-npz-provokuyut-dizelnij-azhiotazh-u-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нігерійські нафтопереробні заводи змінюють баланс ринку бензину</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/nigerijski-naftopererobni-zavodi-zminyuyut-balans-rinku-benzinu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/nigerijski-naftopererobni-zavodi-zminyuyut-balans-rinku-benzinu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 11:49:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Petroleum]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Нигерия]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152938</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29717-Нигерия_флаг.png" alt="Нігерійські нафтопереробні заводи змінюють баланс ринку бензину"/><br />З листопада 2025 року очікується суттєве зростання виробництва бензину на НПЗ Нігерії, що може вплинути на ринок нафтопродуктів у Західній Африці та Північно-Західній Європі. У центрі уваги — відновлення потужностей Port Harcourt і комерціалізація величезного заводу Dangote. Ці події мають фундаментальний вплив на прогнози цін на нафту та нафтопродукти у регіоні. Фактори впливу Нові обсяги [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29717-Нигерия_флаг.png" alt="Нігерійські нафтопереробні заводи змінюють баланс ринку бензину"/><br /><p>З листопада 2025 року очікується суттєве зростання виробництва бензину на НПЗ Нігерії, що може вплинути на ринок нафтопродуктів у Західній Африці та Північно-Західній Європі. У центрі уваги — відновлення потужностей Port Harcourt і комерціалізація величезного заводу Dangote. Ці події мають фундаментальний вплив на прогнози цін на нафту та нафтопродукти у регіоні.</p>
<h3>Фактори впливу</h3>
<ul>
<li><strong>Нові обсяги виробництва:</strong> <em>210 тис. барелів/день</em> — Port Harcourt, <em>650 тис. барелів/день</em> — Dangote.<br />
Очікуване суттєве збільшення виробництва з листопада.</li>
<li><strong>Активізація вторинних процесів:</strong><br />
Dangote у квітні та травні отримав дозвіл на запуск <em>247 тис. б/д</em> каталізатора крекінгу та <em>27 тис. б/д</em> алкілування. Запуск затримано з економічних причин — для продажу на внутрішньому ринку.</li>
<li><strong>Цінове регулювання:</strong> Уряд втручається у ціноутворення, стримуючи вартість бензину на внутрішньому ринку через державну компанію NNPC.</li>
<li><strong>Зміна режиму розрахунків:</strong> З 1 жовтня постачання нафти Dangote від NNPC буде оплачуватись у місцевій валюті — найра. Це спрощує операції та зменшує залежність від доларових витрат.</li>
</ul>
<h3>Оцінка реалізації проєктів</h3>
<ul>
<li><strong>Port Harcourt:</strong> відновлення секції на <em>60 тис. б/д</em> очікується до 31 серпня. У липні вже отримано <em>450 тис. барелів</em> Bonny Light, раніше — <em>475 тис. барелів</em> між груднем і січнем.</li>
<li><strong>Технічний прогрес:</strong> реконструкція Port Harcourt, за контрактом $1.5 млрд із Maire Tecnimont, завершена на <em>84.6%</em> (інженерія — 98%, закупівлі — 99%, будівництво — 73%).</li>
<li><strong>Початок модернізації бензину:</strong> старт реформінгових установок — жовтень 2025.</li>
</ul>
<h3>Геоекономічний вплив</h3>
<ul>
<li><strong>Вплив на Північно-Західну Європу:</strong> Зменшення імпорту Нігерією з ARA-хабу скоротить надлишкову пропозицію бензину у регіоні, потенційно підштовхуючи котирування вгору.</li>
<li><strong>Структурна перебудова ринку:</strong> перехід NNPC від імпорту бензину (з листопада 2023 — на грошовій основі) до повного забезпечення внутрішніх потреб через Dangote.</li>
<li><strong>Вплив на нафтові котирування:</strong> Менші обсяги експорту нігерійської нафти через переробку на внутрішніх НПЗ можуть тимчасово підтримати ціну на фізичну нафту.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ризики для європейських виробників бензину зростають:</strong> втрата ключового ринку у Західній Африці.</li>
<li><strong>Очікується переформатування балансу бензину:</strong> збільшення локального виробництва у Нігерії зменшить потребу у європейському імпорті.</li>
<li><strong>У короткостроковій перспективі:</strong> тиск на котирування бензину в Європі може зрости, особливо у вересні–жовтні, доки нові обсяги ще не надійшли повністю.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/es/news-and-insights/latest-market-news/2599910-nigeria-sees-significant-gasoline-output-by-november?utm_MEDIUM=SOCIAL" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29717-Нигерия_флаг.png" alt="Нігерійські нафтопереробні заводи змінюють баланс ринку бензину"/><br /><p>З листопада 2025 року очікується суттєве зростання виробництва бензину на НПЗ Нігерії, що може вплинути на ринок нафтопродуктів у Західній Африці та Північно-Західній Європі. У центрі уваги — відновлення потужностей Port Harcourt і комерціалізація величезного заводу Dangote. Ці події мають фундаментальний вплив на прогнози цін на нафту та нафтопродукти у регіоні.</p>
<h3>Фактори впливу</h3>
<ul>
<li><strong>Нові обсяги виробництва:</strong> <em>210 тис. барелів/день</em> — Port Harcourt, <em>650 тис. барелів/день</em> — Dangote.<br />
Очікуване суттєве збільшення виробництва з листопада.</li>
<li><strong>Активізація вторинних процесів:</strong><br />
Dangote у квітні та травні отримав дозвіл на запуск <em>247 тис. б/д</em> каталізатора крекінгу та <em>27 тис. б/д</em> алкілування. Запуск затримано з економічних причин — для продажу на внутрішньому ринку.</li>
<li><strong>Цінове регулювання:</strong> Уряд втручається у ціноутворення, стримуючи вартість бензину на внутрішньому ринку через державну компанію NNPC.</li>
<li><strong>Зміна режиму розрахунків:</strong> З 1 жовтня постачання нафти Dangote від NNPC буде оплачуватись у місцевій валюті — найра. Це спрощує операції та зменшує залежність від доларових витрат.</li>
</ul>
<h3>Оцінка реалізації проєктів</h3>
<ul>
<li><strong>Port Harcourt:</strong> відновлення секції на <em>60 тис. б/д</em> очікується до 31 серпня. У липні вже отримано <em>450 тис. барелів</em> Bonny Light, раніше — <em>475 тис. барелів</em> між груднем і січнем.</li>
<li><strong>Технічний прогрес:</strong> реконструкція Port Harcourt, за контрактом $1.5 млрд із Maire Tecnimont, завершена на <em>84.6%</em> (інженерія — 98%, закупівлі — 99%, будівництво — 73%).</li>
<li><strong>Початок модернізації бензину:</strong> старт реформінгових установок — жовтень 2025.</li>
</ul>
<h3>Геоекономічний вплив</h3>
<ul>
<li><strong>Вплив на Північно-Західну Європу:</strong> Зменшення імпорту Нігерією з ARA-хабу скоротить надлишкову пропозицію бензину у регіоні, потенційно підштовхуючи котирування вгору.</li>
<li><strong>Структурна перебудова ринку:</strong> перехід NNPC від імпорту бензину (з листопада 2023 — на грошовій основі) до повного забезпечення внутрішніх потреб через Dangote.</li>
<li><strong>Вплив на нафтові котирування:</strong> Менші обсяги експорту нігерійської нафти через переробку на внутрішніх НПЗ можуть тимчасово підтримати ціну на фізичну нафту.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ризики для європейських виробників бензину зростають:</strong> втрата ключового ринку у Західній Африці.</li>
<li><strong>Очікується переформатування балансу бензину:</strong> збільшення локального виробництва у Нігерії зменшить потребу у європейському імпорті.</li>
<li><strong>У короткостроковій перспективі:</strong> тиск на котирування бензину в Європі може зрости, особливо у вересні–жовтні, доки нові обсяги ще не надійшли повністю.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/es/news-and-insights/latest-market-news/2599910-nigeria-sees-significant-gasoline-output-by-november?utm_MEDIUM=SOCIAL" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/nigerijski-naftopererobni-zavodi-zminyuyut-balans-rinku-benzinu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зростання маржі на дизель — надовго?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/zrostannya-marzhi-nadovgo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/zrostannya-marzhi-nadovgo/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 26 Jul 2025 09:18:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[heating oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152871</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29666-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Зростання маржі на дизель — надовго?"/><br />Аналітики Goldman Sachs очікують, що дизель залишиться дорогим через структурну нестачу потужностей переробки. Попри очікувану сезонну стабілізацію, маржі залишатимуться вищими за середні довоєнні рівні. Поглиблений дефіцит: Маржі дизельного пального залишаться приблизно на $10/барель вищими за середні показники 2013–2019 років у другому півріччі 2025 року та впродовж 2026 року. Маржа європейського газойлю прогнозується на рівні $23/барель [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29666-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Зростання маржі на дизель — надовго?"/><br /><p>Аналітики Goldman Sachs очікують, що дизель залишиться дорогим через структурну нестачу потужностей переробки. Попри очікувану сезонну стабілізацію, маржі залишатимуться вищими за середні довоєнні рівні.</p>
<h3>Поглиблений дефіцит:</h3>
<ul>
<li><strong>Маржі дизельного пального залишаться приблизно на $10/барель вищими</strong> за середні показники 2013–2019 років у другому півріччі 2025 року та впродовж 2026 року.</li>
<li><strong>Маржа європейського газойлю прогнозується на рівні $23/барель</strong> (раніше було $19/барель).</li>
<li><strong>Маржа на американське пічне пальне</strong> — $28/барель (раніше $23/барель).</li>
<li><em>Причина:</em> глобальна нестача потужностей із переробки — збільшення пропускної здатності НПЗ у 2025–2026 роках становитиме лише 500 тис. барелів/день порівняно з 1,2 млн у 2023–2024 роках.</li>
</ul>
<h3>Скорочення запасів — тривожний сигнал</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси дизеля у США — найнижчі з 1996 року</strong> для цього періоду року.</li>
<li><strong>Запаси дистилятів у Сінгапурі</strong> (включно з дизелем) — найнижчі з лютого 2024 року.</li>
<li><em>Структурна нестача переробки</em> утримує маржу вищою за середню навіть попри можливу помірну корекцію цін.</li>
</ul>
<h3>Ціни на нафту: незначне зниження попри фундаментальні фактори</h3>
<ul>
<li>Нафта WTI (вересневий контракт): <strong>$65.16/барель</strong> (–1.3% за тиждень).</li>
<li>Нафта Brent (вересневий контракт): <strong>$68.44/барель</strong> (–1.2%).</li>
<li><em>Фактори впливу:</em> попит у літній період, переговори щодо торгівлі між США та ЄС, друге тижневе скорочення запасів у США.</li>
</ul>
<h3>Оцінки майбутніх ризиків</h3>
<ul>
<li><strong>Аналітики очікують надлишок пропозиції восени</strong>, коли сезонне зниження попиту тиснутиме на ціни.</li>
<li><em>На ринку спостерігається «літня пауза»</em>: учасники не схильні до значного ризику у період невизначеності.</li>
</ul>
<h3>Динаміка енергетичних компаній</h3>
<ul>
<li><strong>Лідери зростання за тиждень</strong>: Fusion Fuel Green (+64.5%), Bloom Energy (+37.4%), Maxeon Solar (+33.1%).</li>
<li><strong>Серед аутсайдерів</strong>: VivoPower (–29%), Namib Minerals (–27.4%), USA Rare Earth (–17.8%).</li>
<li><em>Індекс енергетичних компаній XLE</em> зріс на 1.3% за тиждень.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми очікуємо деякого зниження маржі дизеля з поточних дуже високих рівнів, але вона залишиться вищою за середню довоєнну через структурну нестачу переробних потужностей&#187; &#8212; зазначив представник компанії</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/article/4684480-goldman-hikes-forecast-for-already-spiking-diesel-on-tight-supply" target="_blank">Seeking Alpha</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29666-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Зростання маржі на дизель — надовго?"/><br /><p>Аналітики Goldman Sachs очікують, що дизель залишиться дорогим через структурну нестачу потужностей переробки. Попри очікувану сезонну стабілізацію, маржі залишатимуться вищими за середні довоєнні рівні.</p>
<h3>Поглиблений дефіцит:</h3>
<ul>
<li><strong>Маржі дизельного пального залишаться приблизно на $10/барель вищими</strong> за середні показники 2013–2019 років у другому півріччі 2025 року та впродовж 2026 року.</li>
<li><strong>Маржа європейського газойлю прогнозується на рівні $23/барель</strong> (раніше було $19/барель).</li>
<li><strong>Маржа на американське пічне пальне</strong> — $28/барель (раніше $23/барель).</li>
<li><em>Причина:</em> глобальна нестача потужностей із переробки — збільшення пропускної здатності НПЗ у 2025–2026 роках становитиме лише 500 тис. барелів/день порівняно з 1,2 млн у 2023–2024 роках.</li>
</ul>
<h3>Скорочення запасів — тривожний сигнал</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси дизеля у США — найнижчі з 1996 року</strong> для цього періоду року.</li>
<li><strong>Запаси дистилятів у Сінгапурі</strong> (включно з дизелем) — найнижчі з лютого 2024 року.</li>
<li><em>Структурна нестача переробки</em> утримує маржу вищою за середню навіть попри можливу помірну корекцію цін.</li>
</ul>
<h3>Ціни на нафту: незначне зниження попри фундаментальні фактори</h3>
<ul>
<li>Нафта WTI (вересневий контракт): <strong>$65.16/барель</strong> (–1.3% за тиждень).</li>
<li>Нафта Brent (вересневий контракт): <strong>$68.44/барель</strong> (–1.2%).</li>
<li><em>Фактори впливу:</em> попит у літній період, переговори щодо торгівлі між США та ЄС, друге тижневе скорочення запасів у США.</li>
</ul>
<h3>Оцінки майбутніх ризиків</h3>
<ul>
<li><strong>Аналітики очікують надлишок пропозиції восени</strong>, коли сезонне зниження попиту тиснутиме на ціни.</li>
<li><em>На ринку спостерігається «літня пауза»</em>: учасники не схильні до значного ризику у період невизначеності.</li>
</ul>
<h3>Динаміка енергетичних компаній</h3>
<ul>
<li><strong>Лідери зростання за тиждень</strong>: Fusion Fuel Green (+64.5%), Bloom Energy (+37.4%), Maxeon Solar (+33.1%).</li>
<li><strong>Серед аутсайдерів</strong>: VivoPower (–29%), Namib Minerals (–27.4%), USA Rare Earth (–17.8%).</li>
<li><em>Індекс енергетичних компаній XLE</em> зріс на 1.3% за тиждень.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми очікуємо деякого зниження маржі дизеля з поточних дуже високих рівнів, але вона залишиться вищою за середню довоєнну через структурну нестачу переробних потужностей&#187; &#8212; зазначив представник компанії</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/article/4684480-goldman-hikes-forecast-for-already-spiking-diesel-on-tight-supply" target="_blank">Seeking Alpha</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/zrostannya-marzhi-nadovgo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійські нафтопереробники шукають нові ринки через санкції ЄС</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/indijski-naftopererobniki-shukayut-novi-rinki-cherez-sankci%d1%97-yes/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/indijski-naftopererobniki-shukayut-novi-rinki-cherez-sankci%d1%97-yes/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Jul 2025 06:49:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152819</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29631-Индия.jpg" alt="Індійські нафтопереробники шукають нові ринки через санкції ЄС"/><br />Європейські санкції проти продукції з російської нафти змушують Індію звертатися до трейдерів для переорієнтації експорту. Санкції змінюють маршрут пального Європейський Союз затвердив 18-й пакет санкцій проти росії, що зачіпає нафтопродукти, вироблені з російської сировини у третіх країнах. Це вдарить по Індії, яка є одним із найбільших покупців російської нафти та активним експортером нафтопродуктів до Європи. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29631-Индия.jpg" alt="Індійські нафтопереробники шукають нові ринки через санкції ЄС"/><br /><p>Європейські санкції проти продукції з російської нафти змушують Індію звертатися до трейдерів для переорієнтації експорту.</p>
<h3>Санкції змінюють маршрут пального</h3>
<p>Європейський Союз затвердив 18-й пакет санкцій проти росії, що зачіпає нафтопродукти, вироблені з російської сировини у третіх країнах. Це вдарить по Індії, яка є одним із найбільших покупців російської нафти та активним експортером нафтопродуктів до Європи.</p>
<ul>
<li><strong>Reliance Industries</strong>, найбільший індійський імпортер російської нафти, у січні–липні експортував до Європи <em>2,83 млн барелів дизелю</em> та <em>1,5 млн барелів авіапального</em> щомісяця.</li>
<li>Через шість місяців, коли нові санкції набудуть чинності, цей потік зміниться.</li>
</ul>
<h3>Найара під санкціями ЄС</h3>
<p>Особливої уваги зазнала компанія <strong>Nayara Energy</strong>, у якій суттєву частку має російська <em>«Роснєфть»</em>. ЄС включив Nayara до переліку компаній, на які поширюються обмеження.</p>
<blockquote><p>«Нафтопереробний завод Nayara Energy — стратегічно важливий актив для енергетичної безпеки Індії. Санкції проти нього загрожують стабільності постачання пального та негативно позначаться на економіці країни», — прокоментувала ситуацію «Роснєфть».</p></blockquote>
<p>Індійська компанія назвала санкції «несправедливими та односторонніми», що збігається з офіційною позицією Нью-Делі, яка не підтримує цей санкційний пакет.</p>
<h3>Ринки переорієнтовуються</h3>
<p>За даними трейдерів, індійське пальне може бути переорієнтоване на азійські ринки або потрапити у плаваючі сховища в Близькому Сході й Західній Африці з подальшим реекспортом.</p>
<ul>
<li>Для трейдерів це — нові можливості.</li>
<li>Для виробників і споживачів — <strong>зростання витрат</strong> і ускладнення логістики.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Latest-EU-Sanctions-Prompt-India-Refiners-to-Turn-to-Traders.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29631-Индия.jpg" alt="Індійські нафтопереробники шукають нові ринки через санкції ЄС"/><br /><p>Європейські санкції проти продукції з російської нафти змушують Індію звертатися до трейдерів для переорієнтації експорту.</p>
<h3>Санкції змінюють маршрут пального</h3>
<p>Європейський Союз затвердив 18-й пакет санкцій проти росії, що зачіпає нафтопродукти, вироблені з російської сировини у третіх країнах. Це вдарить по Індії, яка є одним із найбільших покупців російської нафти та активним експортером нафтопродуктів до Європи.</p>
<ul>
<li><strong>Reliance Industries</strong>, найбільший індійський імпортер російської нафти, у січні–липні експортував до Європи <em>2,83 млн барелів дизелю</em> та <em>1,5 млн барелів авіапального</em> щомісяця.</li>
<li>Через шість місяців, коли нові санкції набудуть чинності, цей потік зміниться.</li>
</ul>
<h3>Найара під санкціями ЄС</h3>
<p>Особливої уваги зазнала компанія <strong>Nayara Energy</strong>, у якій суттєву частку має російська <em>«Роснєфть»</em>. ЄС включив Nayara до переліку компаній, на які поширюються обмеження.</p>
<blockquote><p>«Нафтопереробний завод Nayara Energy — стратегічно важливий актив для енергетичної безпеки Індії. Санкції проти нього загрожують стабільності постачання пального та негативно позначаться на економіці країни», — прокоментувала ситуацію «Роснєфть».</p></blockquote>
<p>Індійська компанія назвала санкції «несправедливими та односторонніми», що збігається з офіційною позицією Нью-Делі, яка не підтримує цей санкційний пакет.</p>
<h3>Ринки переорієнтовуються</h3>
<p>За даними трейдерів, індійське пальне може бути переорієнтоване на азійські ринки або потрапити у плаваючі сховища в Близькому Сході й Західній Африці з подальшим реекспортом.</p>
<ul>
<li>Для трейдерів це — нові можливості.</li>
<li>Для виробників і споживачів — <strong>зростання витрат</strong> і ускладнення логістики.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Latest-EU-Sanctions-Prompt-India-Refiners-to-Turn-to-Traders.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/indijski-naftopererobniki-shukayut-novi-rinki-cherez-sankci%d1%97-yes/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/pererobka/feed/ ) in 0.39494 seconds, on May 21st, 2026 at 6:34 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 21st, 2026 at 7:34 am UTC -->