<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; переробка</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/pererobka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sun, 05 Jul 2026 06:06:49 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>IEA прогнозує падіння попиту на нафту у 2026 році та відновлення пропозиції у 2027 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-prognozuye-padinnya-popitu-na-naftu-u-2026-roci-ta-vidnovlennya-propozici%d1%97-u-2027-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-prognozuye-padinnya-popitu-na-naftu-u-2026-roci-ta-vidnovlennya-propozici%d1%97-u-2027-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 08:47:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[global demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market report]]></category>
		<category><![CDATA[refinery throughput]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154124</guid>
		<description><![CDATA[У червневому Oil Market Report IEA прогнозує, що світовий попит на нафту у 2026 році знизиться на 1,1 млн барелів на добу. Пропозиція має впасти на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу, але у 2027 році може зрости на 8 млн барелів на добу. Баланс ринку зміщується від дефіциту й [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У червневому Oil Market Report IEA прогнозує, що світовий попит на нафту у 2026 році знизиться на 1,1 млн барелів на добу. Пропозиція має впасти на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу, але у 2027 році може зрости на 8 млн барелів на добу.</p>
<h3>Баланс ринку зміщується від дефіциту й рекордного вилучення запасів до потенційного надлишку</h3>
<p>IEA опублікувала Oil Market Report &#8212; June 2026 17 червня. Агентство зазначило, що прогноз світового попиту на нафту на 2026 рік погіршено на 700 тис. барелів на добу порівняно з травневим звітом. Причина — падіння постачання у другому кварталі на 5 млн барелів на добу рік до року через високі ціни на пальне та перебої з доступністю нафтопродуктів.</p>
<p>Світова пропозиція, за прогнозом IEA, знизиться на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу у 2026 році, а у 2027 році відновиться на 8 млн барелів на добу до 110,3 млн барелів на добу. Переробка сирої нафти на НПЗ у 2026 році має скоротитися на 2 млн барелів на добу до 82 млн барелів на добу.</p>
<p>Окремий ризик — запаси. За попередніми даними IEA, скорочення глобальних спостережуваних запасів у травні прискорилося до 143 млн барелів, або 4,6 млн барелів на добу. Від початку конфлікту середній темп вилучення запасів становив 3,8 млн барелів на добу, з них 2,4 млн барелів на добу припадало на сиру нафту і 1,4 млн барелів на добу — на нафтопродукти.</p>
<p>IEA вказує, що навіть за наявності проміжної домовленості між США та Іраном повне відновлення не буде негайним. Серед обмежень агентство називає розмінування, невирішені умови транзиту та політичні ризики.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-june-2026">International Energy Agency</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У червневому Oil Market Report IEA прогнозує, що світовий попит на нафту у 2026 році знизиться на 1,1 млн барелів на добу. Пропозиція має впасти на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу, але у 2027 році може зрости на 8 млн барелів на добу.</p>
<h3>Баланс ринку зміщується від дефіциту й рекордного вилучення запасів до потенційного надлишку</h3>
<p>IEA опублікувала Oil Market Report &#8212; June 2026 17 червня. Агентство зазначило, що прогноз світового попиту на нафту на 2026 рік погіршено на 700 тис. барелів на добу порівняно з травневим звітом. Причина — падіння постачання у другому кварталі на 5 млн барелів на добу рік до року через високі ціни на пальне та перебої з доступністю нафтопродуктів.</p>
<p>Світова пропозиція, за прогнозом IEA, знизиться на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу у 2026 році, а у 2027 році відновиться на 8 млн барелів на добу до 110,3 млн барелів на добу. Переробка сирої нафти на НПЗ у 2026 році має скоротитися на 2 млн барелів на добу до 82 млн барелів на добу.</p>
<p>Окремий ризик — запаси. За попередніми даними IEA, скорочення глобальних спостережуваних запасів у травні прискорилося до 143 млн барелів, або 4,6 млн барелів на добу. Від початку конфлікту середній темп вилучення запасів становив 3,8 млн барелів на добу, з них 2,4 млн барелів на добу припадало на сиру нафту і 1,4 млн барелів на добу — на нафтопродукти.</p>
<p>IEA вказує, що навіть за наявності проміжної домовленості між США та Іраном повне відновлення не буде негайним. Серед обмежень агентство називає розмінування, невирішені умови транзиту та політичні ризики.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-june-2026">International Energy Agency</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-prognozuye-padinnya-popitu-na-naftu-u-2026-roci-ta-vidnovlennya-propozici%d1%97-u-2027-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>FGE: воєнна премія у нафті майже зникла, але повернення потоків ще треба оцінити</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/fge-voyenna-premiya-u-nafti-majzhe-znikla-ale-povernennya-potokiv-shhe-treba-ociniti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/fge-voyenna-premiya-u-nafti-majzhe-znikla-ale-povernennya-potokiv-shhe-treba-ociniti/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 20 Jun 2026 06:11:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[market risk]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові фракції]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринковий ризик]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154098</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30463-Нефтяная_качалка.jpg" alt="FGE: воєнна премія у нафті майже зникла, але повернення потоків ще треба оцінити"/><br />FGE 19 червня у Short-term Global Oil Service повідомила, що воєнна премія у сирій нафті майже повністю розмотана, але фактичне повернення потоків і постачання ще потребує оцінки. У відкритих тезах звіту також зазначено, що додаткові обсяги бензину в регіональному постачанні з’являтимуться повільно. Ринок зняв значну частину ризикової надбавки, але не має достатнього підтвердження фізичного відновлення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30463-Нефтяная_качалка.jpg" alt="FGE: воєнна премія у нафті майже зникла, але повернення потоків ще треба оцінити"/><br /><p>FGE 19 червня у Short-term Global Oil Service повідомила, що воєнна премія у сирій нафті майже повністю розмотана, але фактичне повернення потоків і постачання ще потребує оцінки. У відкритих тезах звіту також зазначено, що додаткові обсяги бензину в регіональному постачанні з’являтимуться повільно.</p>
<h3>Ринок зняв значну частину ризикової надбавки, але не має достатнього підтвердження фізичного відновлення потоків.</h3>
<p>Консалтингова компанія FGE у звіті Asia Oil Weekly від 19 червня зазначила, що воєнна премія в ціні сирої нафти майже повністю зникла. Під воєнною премією мається на увазі додаткова надбавка в ціні, яку ринок закладає через ризик перебоїв у постачанні.</p>
<p>Водночас FGE наголосила, що реальне повернення потоків і пропозиції ще треба оцінити. Це означає, що цінова реакція ринку вже відбулася швидше, ніж з’явилися підтверджені дані про повне фізичне відновлення логістики та виробництва.</p>
<p>У відкритих тезах звіту FGE також окремо зазначено ринок naphtha. Друга хвиля китайських імпортних квот на цю нафтову фракцію була нижчою за першу, але компанія не вважає це причиною для занепокоєння.</p>
<p>Ще один блок стосується бензину. FGE повідомила, що потенціал збільшення регіонального постачання бензину реалізовуватиметься повільно. Для ринку нафтопродуктів це важливо, оскільки швидке зниження сирої нафти не обов’язково одразу перетворюється на таке саме швидке збільшення доступності бензину.</p>
<p>FGE не розкрила у відкритій частині звіту повних розрахунків або кількісних оцінок щодо обсягів повернення потоків. Тому ключове значення цього повідомлення — у фіксації розриву між ціновою реакцією нафтового ринку та потребою перевірити фактичні обсяги фізичного постачання.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.fgenergy.com/latest-reports-and-analysis/Asia%2BOil%2BWeekly%2B-%2BWar%2Brisk%2Bpremium%2Balmost%2Bfully%2Bunwound%2C%2Bbut%2Breal%2Breturn%2Bof%2Bflows%2Band%2Bsupply%2Bremains%2Bto%2Bassessed%2B-%2B19%2BJune%2B2026-28170.aspx" target="_blank">FGE</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30463-Нефтяная_качалка.jpg" alt="FGE: воєнна премія у нафті майже зникла, але повернення потоків ще треба оцінити"/><br /><p>FGE 19 червня у Short-term Global Oil Service повідомила, що воєнна премія у сирій нафті майже повністю розмотана, але фактичне повернення потоків і постачання ще потребує оцінки. У відкритих тезах звіту також зазначено, що додаткові обсяги бензину в регіональному постачанні з’являтимуться повільно.</p>
<h3>Ринок зняв значну частину ризикової надбавки, але не має достатнього підтвердження фізичного відновлення потоків.</h3>
<p>Консалтингова компанія FGE у звіті Asia Oil Weekly від 19 червня зазначила, що воєнна премія в ціні сирої нафти майже повністю зникла. Під воєнною премією мається на увазі додаткова надбавка в ціні, яку ринок закладає через ризик перебоїв у постачанні.</p>
<p>Водночас FGE наголосила, що реальне повернення потоків і пропозиції ще треба оцінити. Це означає, що цінова реакція ринку вже відбулася швидше, ніж з’явилися підтверджені дані про повне фізичне відновлення логістики та виробництва.</p>
<p>У відкритих тезах звіту FGE також окремо зазначено ринок naphtha. Друга хвиля китайських імпортних квот на цю нафтову фракцію була нижчою за першу, але компанія не вважає це причиною для занепокоєння.</p>
<p>Ще один блок стосується бензину. FGE повідомила, що потенціал збільшення регіонального постачання бензину реалізовуватиметься повільно. Для ринку нафтопродуктів це важливо, оскільки швидке зниження сирої нафти не обов’язково одразу перетворюється на таке саме швидке збільшення доступності бензину.</p>
<p>FGE не розкрила у відкритій частині звіту повних розрахунків або кількісних оцінок щодо обсягів повернення потоків. Тому ключове значення цього повідомлення — у фіксації розриву між ціновою реакцією нафтового ринку та потребою перевірити фактичні обсяги фізичного постачання.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.fgenergy.com/latest-reports-and-analysis/Asia%2BOil%2BWeekly%2B-%2BWar%2Brisk%2Bpremium%2Balmost%2Bfully%2Bunwound%2C%2Bbut%2Breal%2Breturn%2Bof%2Bflows%2Band%2Bsupply%2Bremains%2Bto%2Bassessed%2B-%2B19%2BJune%2B2026-28170.aspx" target="_blank">FGE</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/fge-voyenna-premiya-u-nafti-majzhe-znikla-ale-povernennya-potokiv-shhe-treba-ociniti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК представить World Oil Outlook 2026 із прогнозами попиту, пропозиції, переробки та торгівлі нафтою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/154063/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/154063/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Jun 2026 06:13:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція нафти]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154063</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30432-OPEC.jpg" alt="ОПЕК представить World Oil Outlook 2026 із прогнозами попиту, пропозиції, переробки та торгівлі нафтою"/><br />ОПЕК 15 червня повідомила, що 20-те видання World Oil Outlook буде представлено 18 червня 2026 року о 14:00 CEST у штаб-квартирі організації у Відні та через відеоконференцію. Публікація міститиме оцінки щодо попиту на енергію й нафту, пропозиції нафти, переробки, торгівлі та інвестицій. Новий World Oil Outlook має стати офіційним джерелом середньо- та довгострокових орієнтирів ОПЕК [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30432-OPEC.jpg" alt="ОПЕК представить World Oil Outlook 2026 із прогнозами попиту, пропозиції, переробки та торгівлі нафтою"/><br /><p>ОПЕК 15 червня повідомила, що 20-те видання World Oil Outlook буде представлено 18 червня 2026 року о 14:00 CEST у штаб-квартирі організації у Відні та через відеоконференцію. Публікація міститиме оцінки щодо попиту на енергію й нафту, пропозиції нафти, переробки, торгівлі та інвестицій.</p>
<h3>Новий World Oil Outlook має стати офіційним джерелом середньо- та довгострокових орієнтирів ОПЕК для нафтового ринку, НПЗ, торгівлі та інвестицій.</h3>
<p>За повідомленням ОПЕК, презентацію відкриє генеральний секретар організації Хайсам Аль-Гайс. Після представлення ключових висновків відбудеться панельна дискусія високого рівня за участю представників ОПЕК, Energy Aspects, Oxford Institute for Energy Studies, Rapidan Energy Group, S&amp;P Global і Argus Media. Ведучим буде Ден Мерфі з CNBC.</p>
<p>World Oil Outlook є флагманською публікацією ОПЕК. У повідомленні зазначено, що документ охоплює перспективи попиту на енергію та нафту, пропозиції нафти, нафтопереробки, нафтової торгівлі та інвестицій. Також він містить припущення щодо глобальної економіки, населення, політики й технологій.</p>
<p>Видання 2026 року, за даними ОПЕК, розгляне виклики та можливості для глобального енергетичного сектору з акцентом на енергетичній безпеці, доступності енергії та скороченні викидів. Після запуску публікація буде доступна на сайті ОПЕК в інтерактивному форматі та у PDF.</p>
<p>Для ринку нафти та нафтопродуктів значення цієї публікації полягає в тому, що вона формує офіційну рамку ОПЕК для оцінки попиту, пропозиції, переробки та торгівлі. Джерело не наводить змісту майбутніх прогнозів до дати презентації, тому конкретні висновки щодо цін або балансів у повідомленні відсутні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/pr-detail/606-15-june-2026.html">OPEC</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30432-OPEC.jpg" alt="ОПЕК представить World Oil Outlook 2026 із прогнозами попиту, пропозиції, переробки та торгівлі нафтою"/><br /><p>ОПЕК 15 червня повідомила, що 20-те видання World Oil Outlook буде представлено 18 червня 2026 року о 14:00 CEST у штаб-квартирі організації у Відні та через відеоконференцію. Публікація міститиме оцінки щодо попиту на енергію й нафту, пропозиції нафти, переробки, торгівлі та інвестицій.</p>
<h3>Новий World Oil Outlook має стати офіційним джерелом середньо- та довгострокових орієнтирів ОПЕК для нафтового ринку, НПЗ, торгівлі та інвестицій.</h3>
<p>За повідомленням ОПЕК, презентацію відкриє генеральний секретар організації Хайсам Аль-Гайс. Після представлення ключових висновків відбудеться панельна дискусія високого рівня за участю представників ОПЕК, Energy Aspects, Oxford Institute for Energy Studies, Rapidan Energy Group, S&amp;P Global і Argus Media. Ведучим буде Ден Мерфі з CNBC.</p>
<p>World Oil Outlook є флагманською публікацією ОПЕК. У повідомленні зазначено, що документ охоплює перспективи попиту на енергію та нафту, пропозиції нафти, нафтопереробки, нафтової торгівлі та інвестицій. Також він містить припущення щодо глобальної економіки, населення, політики й технологій.</p>
<p>Видання 2026 року, за даними ОПЕК, розгляне виклики та можливості для глобального енергетичного сектору з акцентом на енергетичній безпеці, доступності енергії та скороченні викидів. Після запуску публікація буде доступна на сайті ОПЕК в інтерактивному форматі та у PDF.</p>
<p>Для ринку нафти та нафтопродуктів значення цієї публікації полягає в тому, що вона формує офіційну рамку ОПЕК для оцінки попиту, пропозиції, переробки та торгівлі. Джерело не наводить змісту майбутніх прогнозів до дати презентації, тому конкретні висновки щодо цін або балансів у повідомленні відсутні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/pr-detail/606-15-june-2026.html">OPEC</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/154063/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 22:56:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[alternative fuels]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EVs]]></category>
		<category><![CDATA[fuel economy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[heat pumps]]></category>
		<category><![CDATA[net zero]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[recycling]]></category>
		<category><![CDATA[альтернативні палива]]></category>
		<category><![CDATA[паливна економічність]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[теплові насоси]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153800</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br />Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br /><p>Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, яка одночасно посилює енергетичну безпеку, зменшує викиди й послаблює тиск забруднення повітря.</p>
<h3>Стійкість ринку пального тепер визначатиметься не лише постачанням, а й тим, наскільки швидко скорочується нафтовий попит</h3>
<p>У документі IEA ключовий акцент зміщено з короткострокового реагування на структурну перебудову попиту. Ідеться не про разовий ефект у піковий сезон споживання, а про рішення, які мають працювати роками. Для ринку пального це означає зміну самої моделі розвитку: виграє той сегмент, який швидше адаптується до нижчої нафтової інтенсивності економіки, а не лише той, хто краще переживає поточну волатильність цін.</p>
<h4>Що саме вважає пріоритетом IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Скорочення споживання нафти має бути сталим</strong>, а не тимчасовим заходом реагування.</li>
<li>Головна мета такої політики — одночасно <strong>посилити енергетичну безпеку</strong>, <strong>боротися зі зміною клімату</strong> і <strong>зменшувати забруднення повітря</strong>.</li>
<li>Уряди, за оцінкою IEA, вже мають <strong>усі необхідні інструменти</strong>, щоб у найближчі роки перевести нафтовий попит у траєкторію зниження.</li>
<li>Щоб досягти <strong>нульових чистих викидів до 2050 року</strong>, попит на нафту в розвинених економіках у <strong>2030 році</strong> має бути більш як на <strong>15 млн барелів на добу</strong> нижчим, ніж у <strong>2021 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ця цифра — більш як 15 млн барелів на добу — фактично показує масштаб трансформації. Для ринку пального це вже не косметичне коригування, а структурний розворот. Водночас IEA прямо вказує: рішення треба ухвалювати зараз, навіть якщо максимальний ефект від них буде сильніше відчутний трохи пізніше.</p>
<h4>Електромобілі вже не додаток до ринку, а один із головних інструментів зміни попиту</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>пріоритезувати підтримку електромобілів</strong> і розблоковувати ланцюги постачання.</li>
<li>У сценарії <em>Net Zero by 2050</em> продажі електромобілів у розвинених економіках мають зрости до <strong>28 млн одиниць у 2030 році</strong> проти <strong>3,2 млн у 2021 році</strong>.</li>
<li>Окремо наголошено на великому невикористаному потенціалі <strong>електробусів</strong> і <strong>електричних вантажівок для коротких маршрутів</strong>.</li>
<li>Критично важливим названо <strong>довгострокове інвестування у стійкість постачання</strong>, щоб послабити обмеження у ланцюгах постачання компонентів для електромобілів.</li>
</ul>
<p>Для паливного ринку це означає просту річ: електрифікація вже працює не як іміджевий напрям, а як механізм прямого витіснення нафтового попиту. Причому IEA акцентує не лише на продажах машин, а й на інфраструктурі та стійкості постачання, тобто на тих елементах, без яких масштабування електротранспорту не відбудеться.</p>
<h4>Паливна економічність стає не менш важливою, ніж сама ціна пального</h4>
<ul>
<li>IEA вимагає <strong>суттєво підвищити амбіцію стандартів паливної економічності</strong> для дорожнього транспорту.</li>
<li>Окремо підкреслено, що продажі <strong>SUV</strong> продовжують зростати, а ці автомобілі вже забезпечують майже <strong>10% споживання нафти</strong> у розвинених економіках.</li>
<li>Серед інструментів реагування названо <strong>спеціальні реєстраційні та дорожні податки</strong> для автомобілів із вищими викидами.</li>
<li>IEA також вважає критично важливим подальше підвищення паливної ефективності <strong>вантажівок</strong>, навіть там, де окремі технічні рішення вже є економічно доцільними за поточних нафтових цін.</li>
</ul>
<p>Це означає, що ціноутворення на ринку пального дедалі сильніше залежатиме не лише від котирувань нафти, а й від регуляторної політики щодо споживання. Інакше кажучи, маржа й обсяги продажів у майбутньому визначатимуться не тільки вартістю ресурсу, а й тим, наскільки держава стимулює економніше використання кожного літра.</p>
<h4>Альтернативні палива розширюють ринок, але швидкого повного заміщення не буде</h4>
<ul>
<li>IEA виступає за <strong>нарощування постачання альтернативних палив</strong>.</li>
<li>Найближчим обмеженням для біопалив названо <strong>доступність стійкої сировини</strong>, щоб розширення не шкодило продовольчим ринкам.</li>
<li>Натомість агентство бачить потенціал у збільшенні використання <strong>відпрацьованої кулінарної олії</strong> та <strong>тваринних жирів</strong> для виробництва біодизеля.</li>
<li><strong>Синтетичні палива</strong>, зокрема водень і аміак, у найближчій перспективі не дадуть помітного скорочення нафтового попиту, однак програми досліджень, розробок і демонстрацій слід пришвидшувати.</li>
<li>У сценарії, сумісному з дорожньою картою IEA до нульових викидів, <strong>чистіші палива</strong> забезпечують близько <strong>однієї шостої</strong> використання в дорожньому транспорті в розвинених економіках до <strong>2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це означає, що диверсифікація джерел енергії відбуватиметься поетапно. Біопаливний компонент може посилюватися швидше, тоді як синтетичні палива поки що радше формують майбутню архітектуру ринку, ніж змінюють його негайно.</p>
<h4>Найбільш недооцінений резерв зниження нафтового попиту — тепло і будівлі</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>прискорити заміну нафтових котлів тепловими насосами</strong> і <strong>заборонити встановлення нових нафтових котлів</strong>.</li>
<li>Лише в розвинених економіках сьогодні на опалення житла, магазинів і офісів, а також на частину теплового попиту й роботу двигунів у легкій промисловості використовується більш як <strong>3,5 млн барелів на добу</strong> нафти.</li>
<li>Ще додатково <strong>5,5 млн барелів на добу</strong> таких використань припадає на країни з економіками, що формуються, і країни, що розвиваються.</li>
<li>IEA прямо вказує, що <strong>більшість цих використань</strong> може бути заміщена <strong>тепловими насосами</strong> і <strong>відновлюваними джерелами енергії</strong>.</li>
</ul>
<p>Цей фрагмент особливо важливий для розуміння майбутнього паливного ринку. Частина нафтового попиту зникає не на заправці, а в будівлях і тепловому господарстві. Відповідно, зниження залежності від нафти дедалі більше переходить у площину модернізації фонду будівель, а не лише транспорту.</p>
<h4>Пластики й переробка також стають елементом паливної політики</h4>
<ul>
<li>IEA пропонує <strong>збільшувати збір пластикових відходів</strong>, їх повторне використання і переробку.</li>
<li>У короткостроковому періоді вплив таких заходів на нафтовий попит названо <strong>помірним</strong>.</li>
<li>Водночас саме ці рішення створюють основу для <strong>більших скорочень у майбутньому</strong>.</li>
<li>Агентство оцінює, що у розвинених економіках у найближчі роки <strong>рівень збору відходів</strong> може збільшуватися приблизно на <strong>1 відсотковий пункт на рік</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливе уточнення для ринку нафтопродуктів: частина попиту на нафту пов’язана не з моторним паливом, а з нафтохімічною сировиною. Саме тому переробка пластику стає не лише екологічною, а й енергетичною політикою.</p>
<h4>Що це означає для паливного ринку в практичному вимірі</h4>
<ul>
<li><strong>Пік попиту</strong> вже не сприймається як віддалений сценарій — IEA пропонує набір дій, які можуть дати помітний ефект уже в <strong>найближчі два-три роки</strong>.</li>
<li>Головний акцент зміщується з реакції на кризу до <strong>структурного скорочення попиту</strong>.</li>
<li>Стійкість ринку дедалі більше визначатиметься поєднанням <strong>електрифікації</strong>, <strong>паливної економічності</strong>, <strong>альтернативних палив</strong>, <strong>теплових насосів</strong> і <strong>циркулярної економіки</strong>.</li>
<li>Для урядів це означає потребу не в одному рішенні, а в <strong>комбінації податкових, регуляторних, інвестиційних і технологічних інструментів</strong>.</li>
<li>Для споживача це означає, що сталі зміни щоденних звичок, до яких суспільство здатне адаптуватися, стають частиною довгострокового зниження нафтової залежності.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує дивитися на ринок пального значно ширше, ніж через призму короткострокового балансу між попитом і пропозицією. Нафта втрачатиме частку не одним ударом, а через паралельний тиск з різних боків: електромобілі, жорсткіші стандарти ефективності, альтернативні палива, відмова від нафтового опалення і розвиток переробки. Саме в цій логіці й формується новий порядок денний для паливного ринку — менше залежності від нафти, більше енергетичної стійкості та менша вразливість до зовнішніх шоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br /><p>Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, яка одночасно посилює енергетичну безпеку, зменшує викиди й послаблює тиск забруднення повітря.</p>
<h3>Стійкість ринку пального тепер визначатиметься не лише постачанням, а й тим, наскільки швидко скорочується нафтовий попит</h3>
<p>У документі IEA ключовий акцент зміщено з короткострокового реагування на структурну перебудову попиту. Ідеться не про разовий ефект у піковий сезон споживання, а про рішення, які мають працювати роками. Для ринку пального це означає зміну самої моделі розвитку: виграє той сегмент, який швидше адаптується до нижчої нафтової інтенсивності економіки, а не лише той, хто краще переживає поточну волатильність цін.</p>
<h4>Що саме вважає пріоритетом IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Скорочення споживання нафти має бути сталим</strong>, а не тимчасовим заходом реагування.</li>
<li>Головна мета такої політики — одночасно <strong>посилити енергетичну безпеку</strong>, <strong>боротися зі зміною клімату</strong> і <strong>зменшувати забруднення повітря</strong>.</li>
<li>Уряди, за оцінкою IEA, вже мають <strong>усі необхідні інструменти</strong>, щоб у найближчі роки перевести нафтовий попит у траєкторію зниження.</li>
<li>Щоб досягти <strong>нульових чистих викидів до 2050 року</strong>, попит на нафту в розвинених економіках у <strong>2030 році</strong> має бути більш як на <strong>15 млн барелів на добу</strong> нижчим, ніж у <strong>2021 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ця цифра — більш як 15 млн барелів на добу — фактично показує масштаб трансформації. Для ринку пального це вже не косметичне коригування, а структурний розворот. Водночас IEA прямо вказує: рішення треба ухвалювати зараз, навіть якщо максимальний ефект від них буде сильніше відчутний трохи пізніше.</p>
<h4>Електромобілі вже не додаток до ринку, а один із головних інструментів зміни попиту</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>пріоритезувати підтримку електромобілів</strong> і розблоковувати ланцюги постачання.</li>
<li>У сценарії <em>Net Zero by 2050</em> продажі електромобілів у розвинених економіках мають зрости до <strong>28 млн одиниць у 2030 році</strong> проти <strong>3,2 млн у 2021 році</strong>.</li>
<li>Окремо наголошено на великому невикористаному потенціалі <strong>електробусів</strong> і <strong>електричних вантажівок для коротких маршрутів</strong>.</li>
<li>Критично важливим названо <strong>довгострокове інвестування у стійкість постачання</strong>, щоб послабити обмеження у ланцюгах постачання компонентів для електромобілів.</li>
</ul>
<p>Для паливного ринку це означає просту річ: електрифікація вже працює не як іміджевий напрям, а як механізм прямого витіснення нафтового попиту. Причому IEA акцентує не лише на продажах машин, а й на інфраструктурі та стійкості постачання, тобто на тих елементах, без яких масштабування електротранспорту не відбудеться.</p>
<h4>Паливна економічність стає не менш важливою, ніж сама ціна пального</h4>
<ul>
<li>IEA вимагає <strong>суттєво підвищити амбіцію стандартів паливної економічності</strong> для дорожнього транспорту.</li>
<li>Окремо підкреслено, що продажі <strong>SUV</strong> продовжують зростати, а ці автомобілі вже забезпечують майже <strong>10% споживання нафти</strong> у розвинених економіках.</li>
<li>Серед інструментів реагування названо <strong>спеціальні реєстраційні та дорожні податки</strong> для автомобілів із вищими викидами.</li>
<li>IEA також вважає критично важливим подальше підвищення паливної ефективності <strong>вантажівок</strong>, навіть там, де окремі технічні рішення вже є економічно доцільними за поточних нафтових цін.</li>
</ul>
<p>Це означає, що ціноутворення на ринку пального дедалі сильніше залежатиме не лише від котирувань нафти, а й від регуляторної політики щодо споживання. Інакше кажучи, маржа й обсяги продажів у майбутньому визначатимуться не тільки вартістю ресурсу, а й тим, наскільки держава стимулює економніше використання кожного літра.</p>
<h4>Альтернативні палива розширюють ринок, але швидкого повного заміщення не буде</h4>
<ul>
<li>IEA виступає за <strong>нарощування постачання альтернативних палив</strong>.</li>
<li>Найближчим обмеженням для біопалив названо <strong>доступність стійкої сировини</strong>, щоб розширення не шкодило продовольчим ринкам.</li>
<li>Натомість агентство бачить потенціал у збільшенні використання <strong>відпрацьованої кулінарної олії</strong> та <strong>тваринних жирів</strong> для виробництва біодизеля.</li>
<li><strong>Синтетичні палива</strong>, зокрема водень і аміак, у найближчій перспективі не дадуть помітного скорочення нафтового попиту, однак програми досліджень, розробок і демонстрацій слід пришвидшувати.</li>
<li>У сценарії, сумісному з дорожньою картою IEA до нульових викидів, <strong>чистіші палива</strong> забезпечують близько <strong>однієї шостої</strong> використання в дорожньому транспорті в розвинених економіках до <strong>2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це означає, що диверсифікація джерел енергії відбуватиметься поетапно. Біопаливний компонент може посилюватися швидше, тоді як синтетичні палива поки що радше формують майбутню архітектуру ринку, ніж змінюють його негайно.</p>
<h4>Найбільш недооцінений резерв зниження нафтового попиту — тепло і будівлі</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>прискорити заміну нафтових котлів тепловими насосами</strong> і <strong>заборонити встановлення нових нафтових котлів</strong>.</li>
<li>Лише в розвинених економіках сьогодні на опалення житла, магазинів і офісів, а також на частину теплового попиту й роботу двигунів у легкій промисловості використовується більш як <strong>3,5 млн барелів на добу</strong> нафти.</li>
<li>Ще додатково <strong>5,5 млн барелів на добу</strong> таких використань припадає на країни з економіками, що формуються, і країни, що розвиваються.</li>
<li>IEA прямо вказує, що <strong>більшість цих використань</strong> може бути заміщена <strong>тепловими насосами</strong> і <strong>відновлюваними джерелами енергії</strong>.</li>
</ul>
<p>Цей фрагмент особливо важливий для розуміння майбутнього паливного ринку. Частина нафтового попиту зникає не на заправці, а в будівлях і тепловому господарстві. Відповідно, зниження залежності від нафти дедалі більше переходить у площину модернізації фонду будівель, а не лише транспорту.</p>
<h4>Пластики й переробка також стають елементом паливної політики</h4>
<ul>
<li>IEA пропонує <strong>збільшувати збір пластикових відходів</strong>, їх повторне використання і переробку.</li>
<li>У короткостроковому періоді вплив таких заходів на нафтовий попит названо <strong>помірним</strong>.</li>
<li>Водночас саме ці рішення створюють основу для <strong>більших скорочень у майбутньому</strong>.</li>
<li>Агентство оцінює, що у розвинених економіках у найближчі роки <strong>рівень збору відходів</strong> може збільшуватися приблизно на <strong>1 відсотковий пункт на рік</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливе уточнення для ринку нафтопродуктів: частина попиту на нафту пов’язана не з моторним паливом, а з нафтохімічною сировиною. Саме тому переробка пластику стає не лише екологічною, а й енергетичною політикою.</p>
<h4>Що це означає для паливного ринку в практичному вимірі</h4>
<ul>
<li><strong>Пік попиту</strong> вже не сприймається як віддалений сценарій — IEA пропонує набір дій, які можуть дати помітний ефект уже в <strong>найближчі два-три роки</strong>.</li>
<li>Головний акцент зміщується з реакції на кризу до <strong>структурного скорочення попиту</strong>.</li>
<li>Стійкість ринку дедалі більше визначатиметься поєднанням <strong>електрифікації</strong>, <strong>паливної економічності</strong>, <strong>альтернативних палив</strong>, <strong>теплових насосів</strong> і <strong>циркулярної економіки</strong>.</li>
<li>Для урядів це означає потребу не в одному рішенні, а в <strong>комбінації податкових, регуляторних, інвестиційних і технологічних інструментів</strong>.</li>
<li>Для споживача це означає, що сталі зміни щоденних звичок, до яких суспільство здатне адаптуватися, стають частиною довгострокового зниження нафтової залежності.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує дивитися на ринок пального значно ширше, ніж через призму короткострокового балансу між попитом і пропозицією. Нафта втрачатиме частку не одним ударом, а через паралельний тиск з різних боків: електромобілі, жорсткіші стандарти ефективності, альтернативні палива, відмова від нафтового опалення і розвиток переробки. Саме в цій логіці й формується новий порядок денний для паливного ринку — менше залежності від нафти, більше енергетичної стійкості та менша вразливість до зовнішніх шоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Feb 2026 07:56:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153600</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br />Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу, але пропозиція додасть ще більше — 2,4 млн барелів на добу. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br /><p><strong>Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу</strong>, але пропозиція додасть ще більше — <strong>2,4 млн барелів на добу</strong>. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні катаклізми, перебої у Казахстані, скорочення постачання з рф та загострення довкола Ірану.</p>
<h3>Баланс попиту і пропозиції: ринок рухається до профіциту</h3>
<h4>Попит: зростання сповільнюється, але тримається</h4>
<p>У 2026 році світовий попит на нафту зросте на <strong>850 тис. барелів на добу</strong> — це більше, ніж у 2025 році (+770 тис. бар./д), але менше за середні темпи останнього десятиліття. Весь приріст забезпечать країни поза межами ОЕСР.</p>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> залишиться лідером приросту — близько <strong>200 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Понад <strong>50% приросту</strong> припаде на нафтохімічну сировину,</li>
<li>Для порівняння: у 2025 році лише третина приросту була пов’язана з нафтохімією, тоді як домінували транспортні палива.</li>
</ul>
<p><em>Нафтохімічна сировина</em> — це нафта та її фракції, що використовуються для виробництва пластмас, добрив, синтетичних матеріалів. Така структура попиту означає зміну акцентів: менше залежності від автотранспорту — більше від промисловості.</p>
<h4>Пропозиція: від погодного шоку до нового приросту</h4>
<p>У січні світове постачання нафти різко скоротилося на <strong>1,2 млн бар./д</strong> — до <strong>106,6 млн бар./д</strong>. Причини:</p>
<ul>
<li>Сильні морози у Північній Америці — понад <strong>1 млн бар./д</strong> тимчасово зупиненого видобутку,</li>
<li>Тривалі перебої на ключовому експортному терміналі Казахстану з листопада,</li>
<li>Відключення електроенергії на найбільшому родовищі Казахстану,</li>
<li>Скорочення потоків із рф та Венесуели.</li>
</ul>
<p>Водночас у 2026 році світовий видобуток має зрости на <strong>2,4 млн бар./д</strong> — до <strong>108,6 млн бар./д</strong>. Приріст майже порівну розподілять країни OPEC+ та виробники поза альянсом, якщо OPEC+ збережуть чинні квоти щонайменше до березня.</p>
<h3>Санкції, Іран і рф: нова географія потоків</h3>
<p>Січень став місяцем суттєвих змін у глобальній логістиці постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Постачання з рф</strong> зменшилися на <strong>350 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Імпорт російської нафти Індією впав до <strong>1,1 млн бар./д</strong> — мінімум із листопада 2022 року (проти 1,7 млн бар./д у середньому в 2025 році),</li>
<li>Натомість постачання до Китаю досягли історичного максимуму,</li>
<li>Венесуела скоротила видобуток на <strong>210 тис. бар./д</strong> — до <strong>780 тис. бар./д</strong>, але очікується відновлення після дозволу США на експорт венесуельської нафти американськими компаніями.</li>
</ul>
<p>Загострення між Іраном і США додало нервозності ринку. Після повідомлень про прогрес у переговорах ціни тимчасово знизилися, але швидко відновили зростання після рекомендацій США уникати іранських вод під час проходження Ормузької протоки.</p>
<h3>Ціни: $10 за місяць і ринок «на голках»</h3>
<p>Еталонна нафта Північного моря у січні подорожчала на <strong>$10 за барель</strong>. На момент підготовки матеріалу:</p>
<ul>
<li>Dated Brent торгувався близько <strong>$73/бар.</strong>,</li>
<li>Ф’ючерси ICE Brent — близько <strong>$70/бар.</strong></li>
</ul>
<p>Зростання відбулося попри загальне накопичення запасів. Це свідчить, що ринок реагує не лише на баланс, а й на <strong>ризики перебоїв</strong> у фізичних постачаннях.</p>
<h3>Запаси: рекордне накопичення</h3>
<p>Світові запаси нафти у 2025 році зросли на <strong>477 млн барелів</strong> або в середньому на <strong>1,3 млн бар./д</strong> — максимум із 2020 року.</p>
<ul>
<li>У грудні — +37 млн барелів,</li>
<li>У січні — ще +49 млн барелів (попередні дані),</li>
<li>Китай наростив запаси сирої нафти на <strong>111 млн барелів</strong>,</li>
<li>Нафта «на воді» зросла на <strong>248 млн барелів</strong>, з яких <strong>72%</strong> — санкційна,</li>
<li>Запаси рідких вуглеводнів у США — +49 млн барелів.</li>
</ul>
<p>Водночас комерційні запаси країн ОЕСР перевищили середній п’ятирічний рівень вперше з 2021 року, що свідчить про перехід до більш комфортної фази забезпечення.</p>
<h3>Переробка і маржа: сезонне охолодження</h3>
<p>У грудні глобальна переробка досягла історичного максимуму — <strong>86,3 млн бар./д</strong>, але вже в січні знизилася до <strong>85,7 млн бар./д</strong> через початок сезонних ремонтів і падіння маржі.</p>
<p>У 2026 році очікується зростання переробки на <strong>790 тис. бар./д</strong>, переважно за рахунок країн поза ОЕСР. Для порівняння: у 2025 році приріст становив майже 1 млн бар./д.</p>
<p><em>Маржа переробки</em> — це різниця між ціною нафтопродуктів і сирої нафти. Її зниження означає меншу прибутковість НПЗ та стримування активності.</p>
<p>Світовий нафтовий ринок входить у 2026 рік із парадоксом: <strong>запаси зростають, але нервозність не зникає</strong>. Профіцит пропозиції співіснує з геополітичними ризиками. Для імпортерів це шанс посилити диверсифікацію, але й нагадування: стабільність балансу не гарантує стабільності ціни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-february-2026" target="_blank">iea.org</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br /><p><strong>Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу</strong>, але пропозиція додасть ще більше — <strong>2,4 млн барелів на добу</strong>. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні катаклізми, перебої у Казахстані, скорочення постачання з рф та загострення довкола Ірану.</p>
<h3>Баланс попиту і пропозиції: ринок рухається до профіциту</h3>
<h4>Попит: зростання сповільнюється, але тримається</h4>
<p>У 2026 році світовий попит на нафту зросте на <strong>850 тис. барелів на добу</strong> — це більше, ніж у 2025 році (+770 тис. бар./д), але менше за середні темпи останнього десятиліття. Весь приріст забезпечать країни поза межами ОЕСР.</p>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> залишиться лідером приросту — близько <strong>200 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Понад <strong>50% приросту</strong> припаде на нафтохімічну сировину,</li>
<li>Для порівняння: у 2025 році лише третина приросту була пов’язана з нафтохімією, тоді як домінували транспортні палива.</li>
</ul>
<p><em>Нафтохімічна сировина</em> — це нафта та її фракції, що використовуються для виробництва пластмас, добрив, синтетичних матеріалів. Така структура попиту означає зміну акцентів: менше залежності від автотранспорту — більше від промисловості.</p>
<h4>Пропозиція: від погодного шоку до нового приросту</h4>
<p>У січні світове постачання нафти різко скоротилося на <strong>1,2 млн бар./д</strong> — до <strong>106,6 млн бар./д</strong>. Причини:</p>
<ul>
<li>Сильні морози у Північній Америці — понад <strong>1 млн бар./д</strong> тимчасово зупиненого видобутку,</li>
<li>Тривалі перебої на ключовому експортному терміналі Казахстану з листопада,</li>
<li>Відключення електроенергії на найбільшому родовищі Казахстану,</li>
<li>Скорочення потоків із рф та Венесуели.</li>
</ul>
<p>Водночас у 2026 році світовий видобуток має зрости на <strong>2,4 млн бар./д</strong> — до <strong>108,6 млн бар./д</strong>. Приріст майже порівну розподілять країни OPEC+ та виробники поза альянсом, якщо OPEC+ збережуть чинні квоти щонайменше до березня.</p>
<h3>Санкції, Іран і рф: нова географія потоків</h3>
<p>Січень став місяцем суттєвих змін у глобальній логістиці постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Постачання з рф</strong> зменшилися на <strong>350 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Імпорт російської нафти Індією впав до <strong>1,1 млн бар./д</strong> — мінімум із листопада 2022 року (проти 1,7 млн бар./д у середньому в 2025 році),</li>
<li>Натомість постачання до Китаю досягли історичного максимуму,</li>
<li>Венесуела скоротила видобуток на <strong>210 тис. бар./д</strong> — до <strong>780 тис. бар./д</strong>, але очікується відновлення після дозволу США на експорт венесуельської нафти американськими компаніями.</li>
</ul>
<p>Загострення між Іраном і США додало нервозності ринку. Після повідомлень про прогрес у переговорах ціни тимчасово знизилися, але швидко відновили зростання після рекомендацій США уникати іранських вод під час проходження Ормузької протоки.</p>
<h3>Ціни: $10 за місяць і ринок «на голках»</h3>
<p>Еталонна нафта Північного моря у січні подорожчала на <strong>$10 за барель</strong>. На момент підготовки матеріалу:</p>
<ul>
<li>Dated Brent торгувався близько <strong>$73/бар.</strong>,</li>
<li>Ф’ючерси ICE Brent — близько <strong>$70/бар.</strong></li>
</ul>
<p>Зростання відбулося попри загальне накопичення запасів. Це свідчить, що ринок реагує не лише на баланс, а й на <strong>ризики перебоїв</strong> у фізичних постачаннях.</p>
<h3>Запаси: рекордне накопичення</h3>
<p>Світові запаси нафти у 2025 році зросли на <strong>477 млн барелів</strong> або в середньому на <strong>1,3 млн бар./д</strong> — максимум із 2020 року.</p>
<ul>
<li>У грудні — +37 млн барелів,</li>
<li>У січні — ще +49 млн барелів (попередні дані),</li>
<li>Китай наростив запаси сирої нафти на <strong>111 млн барелів</strong>,</li>
<li>Нафта «на воді» зросла на <strong>248 млн барелів</strong>, з яких <strong>72%</strong> — санкційна,</li>
<li>Запаси рідких вуглеводнів у США — +49 млн барелів.</li>
</ul>
<p>Водночас комерційні запаси країн ОЕСР перевищили середній п’ятирічний рівень вперше з 2021 року, що свідчить про перехід до більш комфортної фази забезпечення.</p>
<h3>Переробка і маржа: сезонне охолодження</h3>
<p>У грудні глобальна переробка досягла історичного максимуму — <strong>86,3 млн бар./д</strong>, але вже в січні знизилася до <strong>85,7 млн бар./д</strong> через початок сезонних ремонтів і падіння маржі.</p>
<p>У 2026 році очікується зростання переробки на <strong>790 тис. бар./д</strong>, переважно за рахунок країн поза ОЕСР. Для порівняння: у 2025 році приріст становив майже 1 млн бар./д.</p>
<p><em>Маржа переробки</em> — це різниця між ціною нафтопродуктів і сирої нафти. Її зниження означає меншу прибутковість НПЗ та стримування активності.</p>
<p>Світовий нафтовий ринок входить у 2026 рік із парадоксом: <strong>запаси зростають, але нервозність не зникає</strong>. Профіцит пропозиції співіснує з геополітичними ризиками. Для імпортерів це шанс посилити диверсифікацію, але й нагадування: стабільність балансу не гарантує стабільності ціни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-february-2026" target="_blank">iea.org</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський спред пропан–нафта звузився до мінімуму за вісім місяців</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/01/yevropejskij-spred-propan-nafta-zvuzivsya-do-minimumu-za-visim-misyaciv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/01/yevropejskij-spred-propan-nafta-zvuzivsya-do-minimumu-za-visim-misyaciv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 01 Dec 2025 07:02:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[petrochemicals]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[spreads]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтахімія]]></category>
		<category><![CDATA[нафтохімічні сировини]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[спред]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153399</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29996-LPG.png" alt="Європейський спред пропан–нафта звузився до мінімуму за вісім місяців"/><br />Наприкінці листопада 2025 року спред між європейськими цінами на пропан і нафту (нафту для нафтохімії) звузився до мінімального за майже вісім місяців рівня, зменшившись із близько –120 дол./т на початку місяця до –39 дол./т 27 листопада, що суттєво знижує цінову перевагу пропану як нафтохімічної сировини. Звуження спреду пропан–нафта в Європі (листопад 2025 року) 1. Динаміка [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29996-LPG.png" alt="Європейський спред пропан–нафта звузився до мінімуму за вісім місяців"/><br /><p>Наприкінці листопада 2025 року спред між європейськими цінами на пропан і нафту (нафту для нафтохімії) звузився до мінімального за майже вісім місяців рівня, зменшившись із близько <strong>–120 дол./т</strong> на початку місяця до <strong>–39 дол./т</strong> 27 листопада, що суттєво знижує цінову перевагу пропану як нафтохімічної сировини.</p>
<h2>Звуження спреду пропан–нафта в Європі (листопад 2025 року)</h2>
<h3>1. Динаміка цін і спреду пропан–нафта</h3>
<ul>
<li><strong>Спред пропан–нафта</strong>:
<ul>
<li>Початок листопада: близько <strong>–120 дол./т</strong> (глибока знижка пропану відносно нафти).</li>
<li>27 листопада: <strong>–39 дол./т</strong>.</li>
<li>Звуження знижки приблизно на <strong>81 дол./т</strong> протягом місяця <em>(арифметичний розрахунок на основі наданих значень)</em>.</li>
<li>Найвужчий рівень спреду з початку квітня та за майже вісім місяців.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна цін на пропан (cif ARA)</strong>:
<ul>
<li>27 листопада: <strong>473 дол./т</strong> — максимум за два місяці.</li>
<li>Зростання майже на <strong>25 дол./т</strong> від початку листопада.</li>
<li>Протягом попередніх місяців ціни переважно коливалися біля <strong>450 дол./т</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна цін на нафту для нафтохімії</strong>:
<ul>
<li>27 листопада: <strong>511,75 дол./т</strong>.</li>
<li>Зниження приблизно на <strong>35 дол./т</strong> з початку місяця.</li>
<li><em>Цінова динаміка зумовлена поступовим поверненням потужностей НПЗ після інтенсивного ремонтного сезону та сезонно м’яким ринком компонента для бензину.</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Фактори зміцнення пропану</h3>
<p>Зміцнення пропану в листопаді пов’язане насамперед із погодними та ринковими чинниками, що створили підтримку цінам.</p>
<ul>
<li><strong>Погодні умови</strong>:
<ul>
<li>Холодніша погода останніх тижнів стимулювала використання пропану як палива для опалення.</li>
<li>Це сприяло зростанню попиту та підтримало ціни, які тривалий час залишалися біля <strong>450 дол./т</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ринковий фон в енергетичному комплексі</strong>:
<ul>
<li>Ширший енергетичний комплекс перебував під тиском через занепокоєння <strong>потенційною надлишковою пропозицією</strong>.</li>
<li>Причина цих настроїв — мирні переговори між <strong>росією</strong> та Україною, які ринок інтерпретував як фактор, що може збільшити доступну пропозицію енергоресурсів.</li>
<li>Водночас пропан отримав відносну підтримку завдяки специфічному попиту на опалення.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Структура попиту та ліквідність</strong>:
<ul>
<li>Стійкі запити на купівлю пропану звузили доступність ресурсу з негайним постачанням.</li>
<li>Покупці були змушені підвищувати свої цінові заявки, щоб забезпечити фізичний ресурс.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Фактори здешевлення нафти для нафтохімії</h3>
<p>На відміну від пропану, ціни на нафту для нафтохімічних процесів рухалися вниз під впливом пропозиційних факторів у переробці.</p>
<ul>
<li><strong>Повернення європейських НПЗ з ремонту</strong>:
<ul>
<li>Регіональні нафтопереробні заводи поступово виходили з періоду активних ремонтів.</li>
<li>Додаткові обсяги нафти почали надходити на ринок, збільшуючи пропозицію.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сезонна слабкість у сегменті бензинового блендингу</strong>:
<ul>
<li>Середовище для змішування бензину характеризувалося <strong>сезонною м’якістю</strong>.</li>
<li>Нафта, як компонент для бензину, опинилася під тиском через обмежені можливості збуту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль нафтопереробного комплексу Shell Pernis</strong>:
<ul>
<li>Перезапуск установок на нафтопереробному заводі Shell у Пернісі (Нідерланди) потужністю <strong>404 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li>Очікується, що підприємство повністю відновить роботу наступного тижня <em>(відносно дати 27 листопада)</em>.</li>
<li>Це може додатково збільшити пропозицію нафти в регіоні.</li>
<li>Відповідно, тиск на ціни нафти може посилитися.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Наслідки для нафтохімічних проєктів і виробників</h3>
<p>Зміна спреду безпосередньо впливає на вибір сировини нафтохімічними виробниками, особливо тими, хто має гнучкі потужності та реалізує відповідні проєкти.</p>
<ul>
<li><strong>Раніше у листопаді</strong>:
<ul>
<li>За знижки на пропан на рівні близько <strong>–120 дол./т</strong> гнучкі крекери <strong>максимізували споживання пропану</strong>.</li>
<li>Це дозволяло отримувати значні додаткові маржі на тлі глибокої знижки.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поточна ситуація при –39 дол./т</strong>:
<ul>
<li>Знижка пропану скоротилася до рівня, близького до <strong>паритету з нафтою</strong>.</li>
<li>Матеріальна привабливість пропану як дешевшої сировини для нафтохімії помітно зменшилася.</li>
<li>Оператори можуть <strong>поступово відновлювати частку нафти</strong> у своїх сировинних кошиках.</li>
<li>Ця тенденція може посилитися в міру того, як у грудні на ринок повертається дедалі більше переробних потужностей.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Потенційні сценарії подальшої цінової динаміки</h3>
<p>Подальший рух спреду пропан–нафта визначатиме поведінку цін на пропан та баланс між двома ключовими нафтохімічними сировинами.</p>
<ul>
<li><strong>Сценарій подальшого звуження спреду</strong>:
<ul>
<li>Якщо спред скоротиться ще більше (рух до нульового або позитивного значення), пропан може зіткнутися з <strong>низхідним ціновим тиском</strong>.</li>
<li>Причина — втрата цінової переваги порівняно з нафтою та можливий перехід частини попиту назад на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль імпорту та попиту на опалення</strong>:
<ul>
<li>Зниження цін на пропан у разі подальшого звуження спреду буде ймовірнішим, якщо:</li>
<li>
<ul>
<li><strong>Імпорт із США залишиться сильним</strong> <em>(підтримуючи високу пропозицію пропану в Європі)</em>.</li>
<li><strong>Попит на опалення буде слабким</strong> <em>(наприклад, у разі м’якішої погоди або економії споживачів).</em></li>
</ul>
</li>
<li>У такій комбінації пропан втрачає не лише цінову перевагу, а й підтримку з боку кінцевого попиту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Вузол «Ціни» → вузол «Маржа нафтохімії»</strong>:
<ul>
<li>Різниця в <strong>81 дол./т</strong> між початковою та кінцевою знижками на пропан у листопаді означає суттєве <strong>скорочення додаткової маржі</strong> для виробників, які орієнтувалися на пропан.</li>
<li><em>Чим менша знижка пропану відносно нафти, тим меншим є стимул для переорієнтації сировини на пропан.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол «Пропозиція нафти» → вузол «Тиск на нафту»</strong>:
<ul>
<li>Повернення НПЗ з ремонту та майбутній повний перезапуск Shell Pernis створюють <strong>посилений тиск пропозиції</strong> на нафту.</li>
<li>Це сприяє подальшому <strong>розширенню фізичних обсягів</strong> нафти на ринку і знижує її ціну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол «Попит на опалення» → вузол «Баланс пропану»</strong>:
<ul>
<li>Холодна погода підвищує попит на опалення, що стабілізує або підштовхує вгору ціну пропану.</li>
<li>Однак за сценарію ослаблення попиту на опалення та збереження високого імпорту виникає <strong>надлишок пропану</strong>, який може пришвидшити корекцію цін вниз.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2759726-propane-naphtha-spread-tightens-to-eight-month-low" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29996-LPG.png" alt="Європейський спред пропан–нафта звузився до мінімуму за вісім місяців"/><br /><p>Наприкінці листопада 2025 року спред між європейськими цінами на пропан і нафту (нафту для нафтохімії) звузився до мінімального за майже вісім місяців рівня, зменшившись із близько <strong>–120 дол./т</strong> на початку місяця до <strong>–39 дол./т</strong> 27 листопада, що суттєво знижує цінову перевагу пропану як нафтохімічної сировини.</p>
<h2>Звуження спреду пропан–нафта в Європі (листопад 2025 року)</h2>
<h3>1. Динаміка цін і спреду пропан–нафта</h3>
<ul>
<li><strong>Спред пропан–нафта</strong>:
<ul>
<li>Початок листопада: близько <strong>–120 дол./т</strong> (глибока знижка пропану відносно нафти).</li>
<li>27 листопада: <strong>–39 дол./т</strong>.</li>
<li>Звуження знижки приблизно на <strong>81 дол./т</strong> протягом місяця <em>(арифметичний розрахунок на основі наданих значень)</em>.</li>
<li>Найвужчий рівень спреду з початку квітня та за майже вісім місяців.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна цін на пропан (cif ARA)</strong>:
<ul>
<li>27 листопада: <strong>473 дол./т</strong> — максимум за два місяці.</li>
<li>Зростання майже на <strong>25 дол./т</strong> від початку листопада.</li>
<li>Протягом попередніх місяців ціни переважно коливалися біля <strong>450 дол./т</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна цін на нафту для нафтохімії</strong>:
<ul>
<li>27 листопада: <strong>511,75 дол./т</strong>.</li>
<li>Зниження приблизно на <strong>35 дол./т</strong> з початку місяця.</li>
<li><em>Цінова динаміка зумовлена поступовим поверненням потужностей НПЗ після інтенсивного ремонтного сезону та сезонно м’яким ринком компонента для бензину.</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Фактори зміцнення пропану</h3>
<p>Зміцнення пропану в листопаді пов’язане насамперед із погодними та ринковими чинниками, що створили підтримку цінам.</p>
<ul>
<li><strong>Погодні умови</strong>:
<ul>
<li>Холодніша погода останніх тижнів стимулювала використання пропану як палива для опалення.</li>
<li>Це сприяло зростанню попиту та підтримало ціни, які тривалий час залишалися біля <strong>450 дол./т</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ринковий фон в енергетичному комплексі</strong>:
<ul>
<li>Ширший енергетичний комплекс перебував під тиском через занепокоєння <strong>потенційною надлишковою пропозицією</strong>.</li>
<li>Причина цих настроїв — мирні переговори між <strong>росією</strong> та Україною, які ринок інтерпретував як фактор, що може збільшити доступну пропозицію енергоресурсів.</li>
<li>Водночас пропан отримав відносну підтримку завдяки специфічному попиту на опалення.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Структура попиту та ліквідність</strong>:
<ul>
<li>Стійкі запити на купівлю пропану звузили доступність ресурсу з негайним постачанням.</li>
<li>Покупці були змушені підвищувати свої цінові заявки, щоб забезпечити фізичний ресурс.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Фактори здешевлення нафти для нафтохімії</h3>
<p>На відміну від пропану, ціни на нафту для нафтохімічних процесів рухалися вниз під впливом пропозиційних факторів у переробці.</p>
<ul>
<li><strong>Повернення європейських НПЗ з ремонту</strong>:
<ul>
<li>Регіональні нафтопереробні заводи поступово виходили з періоду активних ремонтів.</li>
<li>Додаткові обсяги нафти почали надходити на ринок, збільшуючи пропозицію.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сезонна слабкість у сегменті бензинового блендингу</strong>:
<ul>
<li>Середовище для змішування бензину характеризувалося <strong>сезонною м’якістю</strong>.</li>
<li>Нафта, як компонент для бензину, опинилася під тиском через обмежені можливості збуту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль нафтопереробного комплексу Shell Pernis</strong>:
<ul>
<li>Перезапуск установок на нафтопереробному заводі Shell у Пернісі (Нідерланди) потужністю <strong>404 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li>Очікується, що підприємство повністю відновить роботу наступного тижня <em>(відносно дати 27 листопада)</em>.</li>
<li>Це може додатково збільшити пропозицію нафти в регіоні.</li>
<li>Відповідно, тиск на ціни нафти може посилитися.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Наслідки для нафтохімічних проєктів і виробників</h3>
<p>Зміна спреду безпосередньо впливає на вибір сировини нафтохімічними виробниками, особливо тими, хто має гнучкі потужності та реалізує відповідні проєкти.</p>
<ul>
<li><strong>Раніше у листопаді</strong>:
<ul>
<li>За знижки на пропан на рівні близько <strong>–120 дол./т</strong> гнучкі крекери <strong>максимізували споживання пропану</strong>.</li>
<li>Це дозволяло отримувати значні додаткові маржі на тлі глибокої знижки.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поточна ситуація при –39 дол./т</strong>:
<ul>
<li>Знижка пропану скоротилася до рівня, близького до <strong>паритету з нафтою</strong>.</li>
<li>Матеріальна привабливість пропану як дешевшої сировини для нафтохімії помітно зменшилася.</li>
<li>Оператори можуть <strong>поступово відновлювати частку нафти</strong> у своїх сировинних кошиках.</li>
<li>Ця тенденція може посилитися в міру того, як у грудні на ринок повертається дедалі більше переробних потужностей.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Потенційні сценарії подальшої цінової динаміки</h3>
<p>Подальший рух спреду пропан–нафта визначатиме поведінку цін на пропан та баланс між двома ключовими нафтохімічними сировинами.</p>
<ul>
<li><strong>Сценарій подальшого звуження спреду</strong>:
<ul>
<li>Якщо спред скоротиться ще більше (рух до нульового або позитивного значення), пропан може зіткнутися з <strong>низхідним ціновим тиском</strong>.</li>
<li>Причина — втрата цінової переваги порівняно з нафтою та можливий перехід частини попиту назад на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль імпорту та попиту на опалення</strong>:
<ul>
<li>Зниження цін на пропан у разі подальшого звуження спреду буде ймовірнішим, якщо:</li>
<li>
<ul>
<li><strong>Імпорт із США залишиться сильним</strong> <em>(підтримуючи високу пропозицію пропану в Європі)</em>.</li>
<li><strong>Попит на опалення буде слабким</strong> <em>(наприклад, у разі м’якішої погоди або економії споживачів).</em></li>
</ul>
</li>
<li>У такій комбінації пропан втрачає не лише цінову перевагу, а й підтримку з боку кінцевого попиту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Вузол «Ціни» → вузол «Маржа нафтохімії»</strong>:
<ul>
<li>Різниця в <strong>81 дол./т</strong> між початковою та кінцевою знижками на пропан у листопаді означає суттєве <strong>скорочення додаткової маржі</strong> для виробників, які орієнтувалися на пропан.</li>
<li><em>Чим менша знижка пропану відносно нафти, тим меншим є стимул для переорієнтації сировини на пропан.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол «Пропозиція нафти» → вузол «Тиск на нафту»</strong>:
<ul>
<li>Повернення НПЗ з ремонту та майбутній повний перезапуск Shell Pernis створюють <strong>посилений тиск пропозиції</strong> на нафту.</li>
<li>Це сприяє подальшому <strong>розширенню фізичних обсягів</strong> нафти на ринку і знижує її ціну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вузол «Попит на опалення» → вузол «Баланс пропану»</strong>:
<ul>
<li>Холодна погода підвищує попит на опалення, що стабілізує або підштовхує вгору ціну пропану.</li>
<li>Однак за сценарію ослаблення попиту на опалення та збереження високого імпорту виникає <strong>надлишок пропану</strong>, який може пришвидшити корекцію цін вниз.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2759726-propane-naphtha-spread-tightens-to-eight-month-low" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/01/yevropejskij-spred-propan-nafta-zvuzivsya-do-minimumu-za-visim-misyaciv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Nov 2025 12:29:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Freeport]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153375</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br />ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до $65/бар., тоді як газойль посилився: crack вище US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад $43/т. Взаємозв’язки ринків Нафта й дизель ICE Brent: +&#62;1%, наближення до $65/бар. Gasoil crack: &#62;US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня) Prompt timespread: беквардація &#62;$43/т Причини: санкційні ризики для [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br /><p>ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до <strong>$65/бар.</strong>, тоді як <strong>газойль</strong> посилився: crack вище <strong>US$38/бар.</strong> (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад <strong>$43/т</strong>.</p>
<h2>Взаємозв’язки ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта й дизель</strong>
<ul>
<li>ICE Brent: <strong>+&gt;1%</strong>, наближення до <strong>$65/бар.</strong></li>
<li>Gasoil crack: <strong>&gt;US$38/бар.</strong> (із ~<strong>$23/бар.</strong> у середині жовтня)</li>
<li>Prompt timespread: беквардація <strong>&gt;$43/т</strong></li>
<li><em>Причини</em>: санкційні ризики для постачання дизелю з росії та удари України по НПЗ рф</li>
<li>Рішення біржі: з <strong>січня</strong> заборона постачання дизелю за контрактом ICE gasoil, виробленого з російської нафти в третіх країнах</li>
<li>API (США, тиждень): нафта <strong>+4,4 млн бар.</strong>, бензин <strong>+1,5 млн бар.</strong>, дистиляти <strong>+0,6 млн бар.</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Переробка</strong>
<ul>
<li>Стійкий попит на середні дистиляти → <strong>максимізація виходу “середини бочки”</strong> на НПЗ</li>
<li>Вищі маржі НПЗ → підтримка <strong>високих завантажень</strong> і пом’якшення «ведмежого» сценарію для сирої нафти</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ринку</h2>
<p><strong>Рух Brent</strong>. Ринок просунувся «попри» тижневі звіти API з <strong>+4,4 млн бар.</strong> по сирій нафті та приростами <strong>+1,5</strong> і <strong>+0,6 млн бар.</strong> по бензину й дистилятам відповідно. <em>Фокус зміщується</em> на реліз EIA. <strong>Водночас</strong> підвищені маржі НПЗ і структурна беквардація за газойлем роблять «ведмежий» сценарій менш вірогідним.</p>
<p><strong>Політика біржі</strong>. ICE Futures Europe з <strong>січня</strong> забороняє постачання дизелю за контрактом gasoil, якщо він вироблений із російської нафти у третіх країнах — синхронізація з <em>режимом ЄС</em> щодо продуктів із російської нафти.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Дизель як «якір» ринку нафти</strong>
<ul>
<li>Підвищення crack до <strong>&gt;US$38/бар.</strong> та беквардація <strong>&gt;$43/т</strong> <em>сигналізують фізичну стискнутість</em> середніх дистилятів.</li>
<li><strong>Регуляторний чинник</strong> (заборона постачання продуктів з російської нафти з січня) підсилює ризики пропозиції саме в дизелі.</li>
<li><strong>Наслідок</strong>: НПЗ спрямовують зрізи на «середину бочки», маржі тримаються, що <strong>підтримує Brent</strong> попри <em>ведмежі</em> сигнали зі звітів запасів у США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/article/4845390-diesel-market-strength-persists-as-tightness-concerns-linger" target="_blank">seekingalpha.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br /><p>ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до <strong>$65/бар.</strong>, тоді як <strong>газойль</strong> посилився: crack вище <strong>US$38/бар.</strong> (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад <strong>$43/т</strong>.</p>
<h2>Взаємозв’язки ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта й дизель</strong>
<ul>
<li>ICE Brent: <strong>+&gt;1%</strong>, наближення до <strong>$65/бар.</strong></li>
<li>Gasoil crack: <strong>&gt;US$38/бар.</strong> (із ~<strong>$23/бар.</strong> у середині жовтня)</li>
<li>Prompt timespread: беквардація <strong>&gt;$43/т</strong></li>
<li><em>Причини</em>: санкційні ризики для постачання дизелю з росії та удари України по НПЗ рф</li>
<li>Рішення біржі: з <strong>січня</strong> заборона постачання дизелю за контрактом ICE gasoil, виробленого з російської нафти в третіх країнах</li>
<li>API (США, тиждень): нафта <strong>+4,4 млн бар.</strong>, бензин <strong>+1,5 млн бар.</strong>, дистиляти <strong>+0,6 млн бар.</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Переробка</strong>
<ul>
<li>Стійкий попит на середні дистиляти → <strong>максимізація виходу “середини бочки”</strong> на НПЗ</li>
<li>Вищі маржі НПЗ → підтримка <strong>високих завантажень</strong> і пом’якшення «ведмежого» сценарію для сирої нафти</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ринку</h2>
<p><strong>Рух Brent</strong>. Ринок просунувся «попри» тижневі звіти API з <strong>+4,4 млн бар.</strong> по сирій нафті та приростами <strong>+1,5</strong> і <strong>+0,6 млн бар.</strong> по бензину й дистилятам відповідно. <em>Фокус зміщується</em> на реліз EIA. <strong>Водночас</strong> підвищені маржі НПЗ і структурна беквардація за газойлем роблять «ведмежий» сценарій менш вірогідним.</p>
<p><strong>Політика біржі</strong>. ICE Futures Europe з <strong>січня</strong> забороняє постачання дизелю за контрактом gasoil, якщо він вироблений із російської нафти у третіх країнах — синхронізація з <em>режимом ЄС</em> щодо продуктів із російської нафти.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Дизель як «якір» ринку нафти</strong>
<ul>
<li>Підвищення crack до <strong>&gt;US$38/бар.</strong> та беквардація <strong>&gt;$43/т</strong> <em>сигналізують фізичну стискнутість</em> середніх дистилятів.</li>
<li><strong>Регуляторний чинник</strong> (заборона постачання продуктів з російської нафти з січня) підсилює ризики пропозиції саме в дизелі.</li>
<li><strong>Наслідок</strong>: НПЗ спрямовують зрізи на «середину бочки», маржі тримаються, що <strong>підтримує Brent</strong> попри <em>ведмежі</em> сигнали зі звітів запасів у США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/article/4845390-diesel-market-strength-persists-as-tightness-concerns-linger" target="_blank">seekingalpha.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Nov 2025 06:55:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Eurobob]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[Gunvor]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Litasco]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[tags: gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[баржі]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Лукойл]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153349</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br />Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до $22,11/бар. на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з 7 травня 2024 року. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила $18,59/бар. — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19. Причинизростання маржі бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br /><p>Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до <strong>$22,11/бар.</strong> на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з <strong>7 травня 2024 року</strong>. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила <strong>$18,59/бар.</strong> — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19.</p>
<h2>Причинизростання маржі бензину в Європі</h2>
<section>
<h3>Драйвери підвищення</h3>
<ul>
<li><strong>Невизначеність щодо Litasco (Лукойл)</strong>: блокування <em>США</em> спроби Gunvor придбати активи створило сумніви стосовно майбутнього європейських нафтопереробних і збутових активів Litasco, що <strong>підтримало бензинові креки</strong>.</li>
<li><strong>Ремонт на НПЗ у Європі</strong> та <strong>дефіцит пропозиції «на зараз»</strong>: трейдери відзначають затримки навантаження бензинових барж із <em>кінця вересня — початку жовтня</em>, що обмежує надходження у сховища.</li>
<li><strong>Переорієнтація на виробництво дизеля</strong>: на тлі <em>вищих марж дистилятів</em> та скорочення російських відвантажень дизеля глобальний пул дизеля звузився, тож нафтопереробники <strong>переключилися на дизель</strong>, зменшивши вихід бензину.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Баланс постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт Європи зменшується</strong>: відвантаження з <em>ЄС, Великої Британії та Норвегії</em> у перші 10 днів листопада становили <strong>736 тис. бар./добу</strong> — <strong>найнижчий денний показник</strong> для цього періоду за всю історію спостережень; для 1–10 жовтня — <strong>844 тис. бар./добу</strong> (<em>дані Kpler</em>).</li>
<li><strong>Імпорт до Європи зростає</strong>: донині у листопаді ввезено <strong>104 тис. бар./добу</strong> бензину — <strong>найвищий рівень</strong> для періоду з серпня 2024 року, щоб пом’якшити гострий дефіцит «поточної» пропозиції.</li>
<li><strong>Ф’ючерсна структура</strong>: на понеділок між свопом Eurobob oxy «баланс листопада» та фронт-місяцем груднем зафіксована <strong>беквордація $45/т</strong>, що відображає напруженість «тут-і-зараз».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Зовнішній попит</h3>
<ul>
<li><strong>Ослаблення інтересу покупців у Західній Африці</strong>: <em>Нігерія</em> — <strong>НПЗ Dangote 650 тис. бар./добу</strong> — <strong>знизив ціни пропозиції на бензин у п’ятницю</strong>, імовірно закривши арбітражне «вікно» з Європи на <em>другий за величиною експортний ринок</em> Європи. Це може <strong>тиснути на премії</strong> неокиснених барж.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Що кажуть паперові індикатори</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок очікує зниження</strong>: за індикаціями деривативів, <em>Eurobob oxy</em> має <strong>зменшити креки місяць-до-місяця до січня</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Структурний дефіцит «на зараз»</strong>: поєднання ремонтів НПЗ, затримок барж і переорієнтації на дизель <em>(менший вихід бензину)</em> формує <strong>дефіцит пропозиції</strong>, що матеріалізується у <strong>$22,11/бар.</strong> маржі та <strong>$45/т</strong> беквордації.</li>
<li><strong>Роль геополітики активів</strong>: невизначеність щодо Litasco після блокування угоди Gunvor <strong>зменшує передбачуваність постачання</strong> продуктів і підтримує креки попри сезонний спад попиту.</li>
<li><strong>Арбітраж до Нігерії слабшає</strong>: зниження цін від Dangote зменшує можливості експорту з Європи до Західної Африки, що <em>локально</em> може послаблювати баржові премії, але <strong>не нівелює</strong> дефіцит усередині Європи, підкріплений ремонтами та імпортом у <strong>104 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Короткостроковий пік vs. середньострокова корекція</strong>: паперові індикатори сигналізують <strong>ймовірне зниження</strong> креків до січня, однак <em>доти</em> напружений фізичний ринок зберігатиме <strong>підвищені спреди</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні показники (узагальнення)</h3>
<ul>
<li><strong>$22,11/бар.</strong> — премія non-oxy барж до ICE Brent на закритті понеділка.</li>
<li><strong>$18,59/бар.</strong> — середня жовтнева маржа non-oxy (найвища з 2022 року).</li>
<li><strong>736 тис. бар./добу</strong> — експортні відвантаження 1–10 листопада (рекордно низько для періоду) проти <strong>844 тис. бар./добу</strong> 1–10 жовтня.</li>
<li><strong>104 тис. бар./добу</strong> — імпорт бензину до Європи від початку листопада (найвище з серпня 2024-го).</li>
<li><strong>$45/т</strong> — беквордація між Eurobob oxy «баланс листопада» і фронт-місяцем груднем.</li>
<li><strong>650 тис. бар./добу</strong> — проєктна потужність НПЗ Dangote (Нігерія).</li>
</ul>
</section>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/latest-market-news/2752275-european-gasoline-cracks-hit-18-month-high">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29966-Бензовоз_300.png" alt="Європейська бензинова маржа до Brent сягнула півторарічного максимуму"/><br /><p>Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до <strong>$22,11/бар.</strong> на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з <strong>7 травня 2024 року</strong>. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила <strong>$18,59/бар.</strong> — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19.</p>
<h2>Причинизростання маржі бензину в Європі</h2>
<section>
<h3>Драйвери підвищення</h3>
<ul>
<li><strong>Невизначеність щодо Litasco (Лукойл)</strong>: блокування <em>США</em> спроби Gunvor придбати активи створило сумніви стосовно майбутнього європейських нафтопереробних і збутових активів Litasco, що <strong>підтримало бензинові креки</strong>.</li>
<li><strong>Ремонт на НПЗ у Європі</strong> та <strong>дефіцит пропозиції «на зараз»</strong>: трейдери відзначають затримки навантаження бензинових барж із <em>кінця вересня — початку жовтня</em>, що обмежує надходження у сховища.</li>
<li><strong>Переорієнтація на виробництво дизеля</strong>: на тлі <em>вищих марж дистилятів</em> та скорочення російських відвантажень дизеля глобальний пул дизеля звузився, тож нафтопереробники <strong>переключилися на дизель</strong>, зменшивши вихід бензину.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Баланс постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт Європи зменшується</strong>: відвантаження з <em>ЄС, Великої Британії та Норвегії</em> у перші 10 днів листопада становили <strong>736 тис. бар./добу</strong> — <strong>найнижчий денний показник</strong> для цього періоду за всю історію спостережень; для 1–10 жовтня — <strong>844 тис. бар./добу</strong> (<em>дані Kpler</em>).</li>
<li><strong>Імпорт до Європи зростає</strong>: донині у листопаді ввезено <strong>104 тис. бар./добу</strong> бензину — <strong>найвищий рівень</strong> для періоду з серпня 2024 року, щоб пом’якшити гострий дефіцит «поточної» пропозиції.</li>
<li><strong>Ф’ючерсна структура</strong>: на понеділок між свопом Eurobob oxy «баланс листопада» та фронт-місяцем груднем зафіксована <strong>беквордація $45/т</strong>, що відображає напруженість «тут-і-зараз».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Зовнішній попит</h3>
<ul>
<li><strong>Ослаблення інтересу покупців у Західній Африці</strong>: <em>Нігерія</em> — <strong>НПЗ Dangote 650 тис. бар./добу</strong> — <strong>знизив ціни пропозиції на бензин у п’ятницю</strong>, імовірно закривши арбітражне «вікно» з Європи на <em>другий за величиною експортний ринок</em> Європи. Це може <strong>тиснути на премії</strong> неокиснених барж.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Що кажуть паперові індикатори</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок очікує зниження</strong>: за індикаціями деривативів, <em>Eurobob oxy</em> має <strong>зменшити креки місяць-до-місяця до січня</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Структурний дефіцит «на зараз»</strong>: поєднання ремонтів НПЗ, затримок барж і переорієнтації на дизель <em>(менший вихід бензину)</em> формує <strong>дефіцит пропозиції</strong>, що матеріалізується у <strong>$22,11/бар.</strong> маржі та <strong>$45/т</strong> беквордації.</li>
<li><strong>Роль геополітики активів</strong>: невизначеність щодо Litasco після блокування угоди Gunvor <strong>зменшує передбачуваність постачання</strong> продуктів і підтримує креки попри сезонний спад попиту.</li>
<li><strong>Арбітраж до Нігерії слабшає</strong>: зниження цін від Dangote зменшує можливості експорту з Європи до Західної Африки, що <em>локально</em> може послаблювати баржові премії, але <strong>не нівелює</strong> дефіцит усередині Європи, підкріплений ремонтами та імпортом у <strong>104 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Короткостроковий пік vs. середньострокова корекція</strong>: паперові індикатори сигналізують <strong>ймовірне зниження</strong> креків до січня, однак <em>доти</em> напружений фізичний ринок зберігатиме <strong>підвищені спреди</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні показники (узагальнення)</h3>
<ul>
<li><strong>$22,11/бар.</strong> — премія non-oxy барж до ICE Brent на закритті понеділка.</li>
<li><strong>$18,59/бар.</strong> — середня жовтнева маржа non-oxy (найвища з 2022 року).</li>
<li><strong>736 тис. бар./добу</strong> — експортні відвантаження 1–10 листопада (рекордно низько для періоду) проти <strong>844 тис. бар./добу</strong> 1–10 жовтня.</li>
<li><strong>104 тис. бар./добу</strong> — імпорт бензину до Європи від початку листопада (найвище з серпня 2024-го).</li>
<li><strong>$45/т</strong> — беквордація між Eurobob oxy «баланс листопада» і фронт-місяцем груднем.</li>
<li><strong>650 тис. бар./добу</strong> — проєктна потужність НПЗ Dangote (Нігерія).</li>
</ul>
</section>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/latest-market-news/2752275-european-gasoline-cracks-hit-18-month-high">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/yevropejska-benzinova-marzha-do-brent-syagnula-pivtorarichnogo-maksimumu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Oct 2025 05:29:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Balkans]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shandong]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Washington]]></category>
		<category><![CDATA[Балкани]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153291</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br />Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі. Вплив санкцій США на китайські [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br /><p>Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.</p>
<h2>Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани</h2>
<h3>Санкційний удар Вашингтона</h3>
<ul>
<li><strong>Дата оголошення:</strong> 9 жовтня 2025 року.</li>
<li><strong>Кількість підсанкційних:</strong> близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.</li>
<li><strong>Основна мета:</strong> перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.</li>
<li><strong>Ключовий фігурант:</strong> <em>Shandong Jincheng Petrochemical Group</em> — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.</li>
<li><strong>Також під санкціями:</strong> <em>Rizhao Shihua Crude Oil Terminal</em> у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери <em>Kongm</em>, <em>Big Mag</em> та <em>Voy</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.</p></blockquote>
<h3>Розширення санкційного фронту</h3>
<ul>
<li>Це вже <strong>четвертий раунд санкцій</strong> США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.</li>
<li>Попередні раунди торкалися понад <strong>115 компаній, осіб і суден</strong>, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.</li>
<li>Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.</li>
</ul>
<h3>Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку</h3>
<ul>
<li>США <strong>не продовжили санкційне послаблення</strong> для сербського НПЗ <em>NIS</em>, пов’язаного з «Газпром нефть».</li>
<li>НПЗ забезпечує близько <strong>80% пального Сербії</strong>.</li>
<li>Через це постачання через хорватський трубопровід <em>JANAF</em> опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до <strong>15 жовтня</strong>.</li>
<li>Хорватський оператор JANAF попередив про можливі <strong>втрати близько €18 млн доходів</strong>.</li>
<li>Президент Сербії зазначив, що <strong>резерви пального вистачать лише до листопада</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.</li>
<li>Китайські «чайники» можуть тимчасово <em>зберігати закупівлі</em>, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.</li>
<li>Рішення США щодо Балкан створює <strong>дефіцит пального</strong> у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.</li>
<li><strong>Сумарний ефект</strong> двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний сигнал</h3>
<ul>
<li>Санкції збігаються в часі з <em>крихким перемир’ям у Газі</em> і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.</li>
<li>Вашингтон демонструє, що <strong>санкційна політика не послабиться</strong> навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.</li>
<li>Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Дії США спрямовані на <strong>економічну ізоляцію Ірану</strong> через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.</li>
<li>Паралельно — <strong>послаблення енергетичних важелів москви</strong> у регіонах, які залежать від її постачань.</li>
<li>Для Китаю це означає <em>підвищення вартості ризику</em> у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.</li>
<li>Для Європи — <strong>тимчасовий дефіцит</strong> нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.</li>
<li>Для глобального ринку — <strong>зростання волатильності</strong> та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Washington-Targets-Chinas-Teapots-in-New-Oil-Crackdown.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br /><p>Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.</p>
<h2>Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани</h2>
<h3>Санкційний удар Вашингтона</h3>
<ul>
<li><strong>Дата оголошення:</strong> 9 жовтня 2025 року.</li>
<li><strong>Кількість підсанкційних:</strong> близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.</li>
<li><strong>Основна мета:</strong> перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.</li>
<li><strong>Ключовий фігурант:</strong> <em>Shandong Jincheng Petrochemical Group</em> — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.</li>
<li><strong>Також під санкціями:</strong> <em>Rizhao Shihua Crude Oil Terminal</em> у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери <em>Kongm</em>, <em>Big Mag</em> та <em>Voy</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.</p></blockquote>
<h3>Розширення санкційного фронту</h3>
<ul>
<li>Це вже <strong>четвертий раунд санкцій</strong> США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.</li>
<li>Попередні раунди торкалися понад <strong>115 компаній, осіб і суден</strong>, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.</li>
<li>Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.</li>
</ul>
<h3>Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку</h3>
<ul>
<li>США <strong>не продовжили санкційне послаблення</strong> для сербського НПЗ <em>NIS</em>, пов’язаного з «Газпром нефть».</li>
<li>НПЗ забезпечує близько <strong>80% пального Сербії</strong>.</li>
<li>Через це постачання через хорватський трубопровід <em>JANAF</em> опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до <strong>15 жовтня</strong>.</li>
<li>Хорватський оператор JANAF попередив про можливі <strong>втрати близько €18 млн доходів</strong>.</li>
<li>Президент Сербії зазначив, що <strong>резерви пального вистачать лише до листопада</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.</li>
<li>Китайські «чайники» можуть тимчасово <em>зберігати закупівлі</em>, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.</li>
<li>Рішення США щодо Балкан створює <strong>дефіцит пального</strong> у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.</li>
<li><strong>Сумарний ефект</strong> двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний сигнал</h3>
<ul>
<li>Санкції збігаються в часі з <em>крихким перемир’ям у Газі</em> і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.</li>
<li>Вашингтон демонструє, що <strong>санкційна політика не послабиться</strong> навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.</li>
<li>Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Дії США спрямовані на <strong>економічну ізоляцію Ірану</strong> через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.</li>
<li>Паралельно — <strong>послаблення енергетичних важелів москви</strong> у регіонах, які залежать від її постачань.</li>
<li>Для Китаю це означає <em>підвищення вартості ризику</em> у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.</li>
<li>Для Європи — <strong>тимчасовий дефіцит</strong> нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.</li>
<li>Для глобального ринку — <strong>зростання волатильності</strong> та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Washington-Targets-Chinas-Teapots-in-New-Oil-Crackdown.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удари по російських НПЗ провокують дизельний ажіотаж у Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/udari-po-rosijskix-npz-provokuyut-dizelnij-azhiotazh-u-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/udari-po-rosijskix-npz-provokuyut-dizelnij-azhiotazh-u-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Sep 2025 07:37:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[restrictions]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[strikes]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Удари]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153273</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29919-Нефть.jpg" alt="Удари по російських НПЗ провокують дизельний ажіотаж у Європі"/><br />Серія атак на російські нафтопереробні заводи суттєво змінила баланс на ринку дизеля: фонди активізували довгі позиції, а Європа фіксує різке зростання цін та рекордну активність із деривативами. Водночас на фоні перебоїв з російськими обсягами Індія нарощує експорт, але нестабільність постачання зберігається. Рішення москви щодо обмеження експорту пального створює додаткову напругу для регіональних ринків. Ринкові зміни [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29919-Нефть.jpg" alt="Удари по російських НПЗ провокують дизельний ажіотаж у Європі"/><br /><p>Серія атак на російські нафтопереробні заводи суттєво змінила баланс на ринку дизеля: фонди активізували довгі позиції, а Європа фіксує різке зростання цін та рекордну активність із деривативами. Водночас на фоні перебоїв з російськими обсягами Індія нарощує експорт, але нестабільність постачання зберігається. Рішення москви щодо обмеження експорту пального створює додаткову напругу для регіональних ринків.</p>
<h2>Ринкові зміни у торгівлі дизелем</h2>
<h3>Удари по російських НПЗ</h3>
<ul>
<li>Свіжі атаки дронами по НПЗ у Башкортостані (комплекс «Газпром Салават») стали <strong>другим ударом за тиждень</strong>.</li>
<li>З серпня рф втрачає дедалі більше переробних потужностей через <em>серійні українські атаки</em>.</li>
<li>Результат — скорочення доступного на експорт дизеля та середніх дистилятів.</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку</h3>
<ul>
<li>Фонди тримають найсильніший «net-long» у європейському дизелі з початку 2022 року.</li>
<li>Активність із дизельними опціонами на ICE встановила <strong>місячні рекорди</strong>.</li>
<li>Ф’ючерси на малосірчистий газойль торгуються на рівні <strong>низьких $700 за тонну</strong>.</li>
<li>Європейські «паперові барелі» сигналізують дефіцит постачання перед осіннім ремонтом НПЗ.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні компенсатори</h3>
<ul>
<li>Індія підняла експорт нафтопродуктів до <strong>багаторічних максимумів</strong>, включно з газойлем.</li>
<li>Ці обсяги йдуть у Європу та Середземномор’я, <em>частково компенсуючи втрати російських обсягів</em>.</li>
<li>Проте темпи й обсяг залишаються нестійкими через внутрішні перебої у логістиці рф.</li>
</ul>
<h3>Потенційні обмеження з боку москви</h3>
<ul>
<li>москва розглядає <strong>продовження заборони на експорт бензину до жовтня</strong>.</li>
<li>Чиновники попереджають: <em>ширші обмеження на експорт пального можливі</em>, якщо тиск збережеться.</li>
<li>Такі кроки здатні зачепити баланс у регіоні та тарифи на перевезення, особливо для ARA-бенчмарків.</li>
</ul>
<h3>Ситуація у США</h3>
<ul>
<li>Запаси дистилятів у США впали на <strong>1,7 млн барелів</strong> станом на 19 вересня.</li>
<li>Це на <strong>8% нижче п’ятирічного середнього рівня</strong>.</li>
<li>Загальні комерційні запаси нафти знизилися на 0,5 млн барелів.</li>
<li>НПЗ працюють на <strong>93% від потужностей</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля входить в осінній сезон із <strong>дефіцитом і ціновим тиском</strong>.</li>
<li>Попри додатковий експорт з Індії, <em>нестабільність постачання</em> залишається ключовим фактором ризику.</li>
<li>Можливе продовження або розширення обмежень з боку москви підсилює невизначеність.</li>
<li>Зниження запасів у США свідчить про глобальний характер дисбалансу та потенційне зростання конкуренції за ресурси.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Refinery-Hits-Spark-Diesel-Rush-Funds-Load-Up.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29919-Нефть.jpg" alt="Удари по російських НПЗ провокують дизельний ажіотаж у Європі"/><br /><p>Серія атак на російські нафтопереробні заводи суттєво змінила баланс на ринку дизеля: фонди активізували довгі позиції, а Європа фіксує різке зростання цін та рекордну активність із деривативами. Водночас на фоні перебоїв з російськими обсягами Індія нарощує експорт, але нестабільність постачання зберігається. Рішення москви щодо обмеження експорту пального створює додаткову напругу для регіональних ринків.</p>
<h2>Ринкові зміни у торгівлі дизелем</h2>
<h3>Удари по російських НПЗ</h3>
<ul>
<li>Свіжі атаки дронами по НПЗ у Башкортостані (комплекс «Газпром Салават») стали <strong>другим ударом за тиждень</strong>.</li>
<li>З серпня рф втрачає дедалі більше переробних потужностей через <em>серійні українські атаки</em>.</li>
<li>Результат — скорочення доступного на експорт дизеля та середніх дистилятів.</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку</h3>
<ul>
<li>Фонди тримають найсильніший «net-long» у європейському дизелі з початку 2022 року.</li>
<li>Активність із дизельними опціонами на ICE встановила <strong>місячні рекорди</strong>.</li>
<li>Ф’ючерси на малосірчистий газойль торгуються на рівні <strong>низьких $700 за тонну</strong>.</li>
<li>Європейські «паперові барелі» сигналізують дефіцит постачання перед осіннім ремонтом НПЗ.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні компенсатори</h3>
<ul>
<li>Індія підняла експорт нафтопродуктів до <strong>багаторічних максимумів</strong>, включно з газойлем.</li>
<li>Ці обсяги йдуть у Європу та Середземномор’я, <em>частково компенсуючи втрати російських обсягів</em>.</li>
<li>Проте темпи й обсяг залишаються нестійкими через внутрішні перебої у логістиці рф.</li>
</ul>
<h3>Потенційні обмеження з боку москви</h3>
<ul>
<li>москва розглядає <strong>продовження заборони на експорт бензину до жовтня</strong>.</li>
<li>Чиновники попереджають: <em>ширші обмеження на експорт пального можливі</em>, якщо тиск збережеться.</li>
<li>Такі кроки здатні зачепити баланс у регіоні та тарифи на перевезення, особливо для ARA-бенчмарків.</li>
</ul>
<h3>Ситуація у США</h3>
<ul>
<li>Запаси дистилятів у США впали на <strong>1,7 млн барелів</strong> станом на 19 вересня.</li>
<li>Це на <strong>8% нижче п’ятирічного середнього рівня</strong>.</li>
<li>Загальні комерційні запаси нафти знизилися на 0,5 млн барелів.</li>
<li>НПЗ працюють на <strong>93% від потужностей</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля входить в осінній сезон із <strong>дефіцитом і ціновим тиском</strong>.</li>
<li>Попри додатковий експорт з Індії, <em>нестабільність постачання</em> залишається ключовим фактором ризику.</li>
<li>Можливе продовження або розширення обмежень з боку москви підсилює невизначеність.</li>
<li>Зниження запасів у США свідчить про глобальний характер дисбалансу та потенційне зростання конкуренції за ресурси.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Refinery-Hits-Spark-Diesel-Rush-Funds-Load-Up.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/udari-po-rosijskix-npz-provokuyut-dizelnij-azhiotazh-u-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/pererobka/feed/ ) in 1.19690 seconds, on Jul 5th, 2026 at 10:48 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 5th, 2026 at 11:48 am UTC -->