Міністерство енергетики спільно з Держенергоефективності розробили розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року».

Інформує Міненерго.

Проєктом розпорядження передбачено:

• визначення національної цілі з енергоефективності на 2030 рік;
•  схвалення Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
• затвердження трирічного плану заходів з його реалізації у 2020-2022 роках.

До роботи над проєктом плану безпосередньо долучалися експерти Проєкту EU4Energy Governance.

Проєктом акту передбачено цілу низку секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності (співфінансування енергоощадних заходів у житловому секторі, розвиток енергосервісу, санація будівель органів влади, широке впровадження енергоменеджменту, сертифікація енергоефективності будівель, розвиток електротранспорту та інфраструктури зарядних станцій, підвищення ефективності систем теплопостачання тощо).

Особливістю плану є необхідність підвищення енергоефективності не тільки в контексті кінцевого споживання енергії, але і на етапах виробництва та транспортування енергії.

Прийняття плану дозволить запровадити європейські механізми скорочення енергоспоживання, сприяти економії видатків на оплату енергоносіїв, зменшенню обсягу шкідливих викидів у довкілля, посиленню конкурентоспроможності економіки, масштабуванню бізнесу в сфері будівництва та суміжних галузях, використанню більш сучасних технологічних рішень.

Раніше «Термінал» писав, що Україна та Фінляндія розглядають можливості розширення співпраці у сфері енергоефективності та декарбонізації.

Як писав «Термінал»,  уряд ухвалив оновлений План заходів щодо реалізації Концепції розвитку газовидобувної галузі України до 2020 року. Відповідне рішення було прийнято Кабінетом Міністрів України 24 жовтня 2018 року.

Коментуючи «Терміналу» ухвалення оновленого Плану заходів, директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев зауважив, що поки що немає тексту Плану на офіційному сайті Кабінету Міністрів. Скоріше за все, сказав експерт, цей оновлений План базується на проекті, підготовленому в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості на початку цього року. Цей проект корегував дані щодо обсягів видобутку в бік зменшення, оскільки ті темпи, які були закладені в перший варіант концепції розвитку газовидобувної галузі виявилися завищенними.

«Це сталося через затримку нормативно-правової бази, яка б стимулювала розвиток газовидобутку в Україні», — зауважив Г. Рябцев.

Спеціалісти, які готували оновлений План були свідомі того, що збільшення газовидобування потребуватиме залучення в обіг нових родовищ, розвідка і освоєння яких затримується через відсутність аукціонів з продажу нових ліцензій, нових спеціальних дозволів на користування надрами, переконаний експерт.

«Відповідні документи, які стосуються електронних аукціонів, були ухвалені лише 24 жовтня на засіданні Кабміну. Зрозуміло, що відсутність таких аукціонів, стримує нарощування, як ресурної бази, так і перспективи збільшення видобутку природного газу з нових родовищ», — сказав Геннадій Рябцев.

Коментуючи «Терміналу» покращення інвестиційної привабливості газовидобувної галузі, директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев зауважив, що обсяг інвестування у газовидобуток в Україні більш суттєво залежить не від цифр, закладених в концепцію розвитку газовидобутку, а від інвестиційного клімату і ступеню захисту інвестицій та захисту власності.

«Ці три складові досить формальні і не захищені судовою системою. Підтвердження слабкої привабливості інвестиційного клімату є те, що Україну покидає остання з великих компаній, які планували взяти участь в розвитку газовидобувної галузі. Мається на увазі компанія Eni», — сказав експерт.

«Взагалі, оновлений План заходів  щодо реалізації Концепції розвитку газовидобувної галузі покликаний посилити прозорість газовидобувного сектору», — підсумував Геннадій Рябцев.

Нагадаємо, що термін між оголошенням ухвалення документа та його появи у вільному доступі може становити від місяця до півроку.