Часопис Термінал | НТЦ "Псіхєя" » policy

Теплові насоси: глобальні продажі падають після років зростання

Сергей Сапегин — Tue, 21 Oct 2025 06:46:08 +0000

Після кількох років двозначного зростання глобальний ринок теплових насосів демонструє спад: у низці ключових європейських країн продажі впали до −40% р/р. Причини: низькі ціни на газ (звужують цінову перевагу), зменшення субсидій і вузькі місця в інсталяції включно з дефіцитом кваліфікованих техніків. Попри це, технологія зберігає високу ефективність: 3–5 одиниць тепла на 1 одиницю електроенергії, а «холоднокліматичні» моделі працюють за температур значно нижчих за нуль. Ключовий виклик — не продукт, а системна інтеграція (будинки + мережі + кадри) й фінансування на тлі вищих ставок та урізання підтримки.

Реальність теплових насосів у 2025

1. Ринкова динаміка

Падіння продажів: у низці європейських ринків — до −40% р/р.
Причини спаду:
- Зниження цін на газ → слабшає економічна перевага електричного опалення.
- Зміни у режимах субсидій → споживачі плутаються.
- Дефіцит техніків та дорогі інсталяції → затримки й вартісні бар’єри.

2. Технічні основи залишаються сильними

Ефективність: коефіцієнт перетворення 3–5 (тепло/електроенергія).
«Холоднокліматичні» моделі: стабільна робота за морозів у Північній Європі, Канаді, частинах США.
Декарбонізація: із зростанням частки ВДЕ в мережі вуглецевий слід зменшується.

3. Системна інтеграція замість «просто заміни котла»

Необхідні супутні заходи:
- Утеплення, радіатори, іноді потужніший мережевий підключ.
- Якість монтажу: некоректне налаштування «з’їдає» теоретичну ефективність.
Підготовка мережі:
- Додаткове електричне навантаження у холодні місяці → потреба у підсиленні мереж та гнучкому керуванні попитом.

4. Фінансування та інвестиційний розрив

Зміна умов:
- Зростання ставок та скорочення бюджетів → менше субсидій.
- Початкові витрати: часто у 2–3 рази дорожче за газовий котел.
Що потрібно інвесторам:
- Достовірні дані «польової» ефективності → нижчі ризикові премії.
- Стандартизовані метрики продуктивності для масштабування фінансування.

5. Політика, ринок і кадри: умови «другої хвилі»

Виробники: фокус на якості та сервісі, а не лише на обсягах.
Уряди: стабільні довгострокові рамки, без «старту-стопу».
Комунальні компанії: планування гнучкого попиту і підготовка мереж.
Кваліфікація: масштабні програми навчання для інсталяторів.

6. Логічні висновки та обґрунтування

Короткостроково: падіння продажів (до −40% р/р) пояснюється ціновими стимулами (дешевший газ), політичними сигналами (зміни субсидій) і операційними вузькими місцями (монтаж, кадри).
Середньостроково: за умов стандартизації якості, кадрових інвестицій та підготовки мереж можливий перехід до «другої хвилі» дисциплінованого зростання.
Кількісні орієнтири:
- Ефективність: 3–5× тепла на 1 кВт·год електрики.
- Капекс домогосподарств: 2–3× дорожче за газовий котел.
- Ринкова динаміка: до −40% продажів на окремих ринках ЄС.

«Теплові насоси вже не в фазі обіцянок. Вони у фазі доказів. Чи стануть вони тихим робочим конем декарбонізованого дому — залежить від того, як ми пройдемо цю фазу доказів.» — Леон Стілле

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Інновації як ключ до розв’язання енергетичної трилеми: глобальні виклики та можливі відповіді

Сергей Сапегин — Thu, 11 Sep 2025 05:41:03 +0000

Світ стикається з трилемою енергетики: сталість, доступність та дешевизна складно поєднуються на тлі різних контекстів енергосистем. Матеріал акцентує три вузли проблеми (фізичні залежності, політичні та регуляторні бар’єри, високі ризики та крайня обережність) і робить висновок: інновації, включно з ШІ, необхідні для безпечнішого, справедливішого та стійкішого енергетичного майбутнього. Кількісні орієнтири: 600 млн африканців без доступу до електрики; 18 років погоджень для TransWest Express у США; запуск очікується до 2030 року (попри затримки в мережевій інфраструктурі).

Як інновації змінюють баланс «сталість — доступність — дешевизна»

Трилема: сталість (чиста енергія), доступність (безпека енергії), дешевизна (рівність).
Глобальність проблеми: від Європи до субсахарської Африки — різні стартові умови, одна дилема.
Дисбаланси: країни з дешевими викопними ресурсами відстають у декарбонізації; власники розгалужених чистих систем стикаються з кризами доступності та цін.

Три первинні чинники, що визначають простір рішень

Фізичні залежності — попит, постачання та доставка енергії (мережі, генеруючі потужності, з’єднання).
Політичні, геополітичні та регуляторні виклики — національні й міжнародні правила та зобов’язання.
Високі ризики та крайня обережність — пріоритет короткострокової безпеки над довгостроковою сталiстю.

Фізичні бар’єри: приклади і числа

США: нестача мережевих приєднань і ліній електропередач веде до багаторічних затримок введення сонячних електростанцій.
Африка: стратегічний виклик «стрибка» до масштабної чистої генерації, аби дати світло для 600 млн людей без електрики.

Регуляторні вузли та часові лаги

Паперові бар’єри: журналісти роками фіксують «червону стрічку», що гальмує нові енергетичні проєкти у США та ЄС.
Кейс TransWest Express (США): погодження тривали 18 років через нашарування штатних і федеральних процедур; запуск очікується до 2030 року.

Ризики, обережність і ціна пріоритетів

Системна залежність від енергії: уряди ставлять негайну стабільність мереж вище декарбонізації.
Наслідок: консерватизм уповільнює впровадження нових технологій попри довгострокові вигоди.

«Апетиту до операційних ризиків у секторі немає; це відображено в більшості правил і є бар’єром для інновацій. Насправді енергетика традиційно була пізнім впроваджувачем нових технологій», — Всесвітній економічний форум.

Інновації та роль ШІ

Необхідність інновацій: технології історично долали дефіцит і можуть знову змістити баланс трилеми.
ШІ в енергетиці: уже переформатовує системи в реальному часі; короткостроково створює додаткове навантаження, але довгостроково може перекрити власне споживання за рахунок загального підвищення ефективності.
Умова успіху: «потрібна налаштована екосистема енергетичних інновацій», яка враховує унікальні складності та працює за власними правилами.

«Потрібні нові рішення для управління ризиками, навігації трилемою та модернізації системи… Успіх залежить від створення налаштованої екосистеми інновацій», — Всесвітній економічний форум.

Висновки

Зсув конкурентних переваг: країни й компанії, що швидше знімають мережеві та регуляторні бар’єри, раніше конвертують інновації у вартість енергії та надійність поставок, посилюючи позиції на глобальних енергоринках.
Попитова еластичність: масштабування чистої генерації та підвищення ефективності (включно з ШІ) логічно знижують структурну залежність від викопного палива, що тисне на довгострокові очікування попиту на нафту.
Цінові наслідки: там, де регуляторні лаги тривалі (як 18 років у кейсі лінії передач), інвестиційний цикл у чисті потужності сповільнюється, зберігаючи простір для нафти як буфера короткострокової безпеки енергосистем.
Ринкова динаміка: попри короткострокову пріоритизацію стабільності мереж, стратегічна інтеграція інновацій зміщує конкуренцію від «ресурсної ренти» до «інфраструктурної та технологічної спроможності».
Фактова база: 600 млн без електрики; регуляторні процеси можуть тривати десятиліття; інфраструктурні «вузькі місця» — універсальні.
Стратегія: пріоритети — розв’язання мережевих обмежень, регуляторна реформа, масштабне впровадження ШІ.
Очікуваний ефект: підвищення ефективності й гнучкості систем зменшує довгостроковий попит на нафту та підсилює конкуренцію за рахунок інновацій і швидкості реалізації проєктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Бразилія чекає на вирішальний указ для запуску ринку низьковуглецевого водню

Сергей Сапегин — Sat, 12 Jul 2025 08:01:15 +0000

Бразильський ринок зеленого водню перебуває у режимі очікування через відсутність ключового урядового указу, який має визначити правила доступу до понад \$3.3 млрд державної підтримки для виробництва низьковуглецевого водню.

Очікування регулювання

Бразильська юристка Марія Жуана Ролім, одна з авторок законодавства про низьковуглецевий водень у країні, зазначила в інтерв’ю для агентства Eixos, що галузь фактично «завмерла» у передчутті ухвалення детального регламенту для законів №14.948 та №14.990.

Закон 14.948 визначає юридичну основу та класифікації для низьковуглецевого водню.
Закон 14.990 створює Національну програму розвитку низьковуглецевого водню (PHBC), що передбачає фінансові стимули та податкові кредити для його виробництва та комерціалізації.

Водночас попри ухвалення законів ще у 2024 році, необхідного указу для їхньої реалізації досі не оприлюднили. Саме він має прояснити доступ компаній до податкових пільг і субсидій.

«Ми вважаємо, що регулювання запізнюється… Чим швидше цей указ буде опубліковано і всі зможуть зрозуміти його зміст, тим швидше ми зможемо почати розвивати цю галузь», — сказала Ролім.

Ключові виклики та міжнародна сертифікація

Очікується, що документ врегулює питання управління проєктами, мінімальної частки місцевого виробництва та заохочення НДДКР як частини капітальних витрат. Важливим аспектом стане й сертифікація продукції:

«Дуже важливо, як сертифікація комунікуватиме та узгоджуватиметься з іншими схемами», — наголосила Ролім, підкреслюючи необхідність сумісності з європейською моделлю зони торгів для підтвердження додатковості та відновлюваності енергетичних ресурсів.

Ролім також попередила про ризики політичної нестабільності:

«Мене трохи турбують зміни в уряді. Закон має залишити спадщину для наступної адміністрації. Безперервність, безпека та послідовність у розвитку регулювання формують довіру інвесторів», — підсумувала вона.

Джерело: Terminal

За матеріалами: qcintel.com

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Світові інвестиції в низьковуглецеві види палива досягнуть рекордного рівня у 2025 році, але залежать від політичної підтримки

Editor — Mon, 09 Jun 2025 08:50:06 +0000

Попри динамічне зростання фінансування, розвиток низьковуглецевих технологій все ще вразливий до змін регуляторної політики. У 2025 році глобальні інвестиції в низьковуглецеві види палива, як очікується, знову сягнуть рекордного рівня. Зокрема, зросте фінансування біоенергетики, водневих проєктів і виробництва електролізерів. Водночас реалізація багатьох ініціатив залишається критично залежною від державної підтримки, субсидій та довгострокової політики декарбонізації.

Біоенергетика: стабільне зростання, нові закони та перспективи

У 2025 році інвестиції в біоенергетику зростуть на 13% порівняно з попереднім роком та перевищать 16 млрд доларів, попри незначне уповільнення запуску нових потужностей з виробництва рідкого біопалива.
Близько половини інвестицій у сектор спрямовується на біодизель та етанол, переважно у США та Бразилії.
Інвестиції в Бразилії залишаються на рівні 3 млрд доларів, але можуть зрости завдяки новому закону “Fuels of the Future”, який може залучити до 4 млрд доларів щорічно упродовж наступного десятиліття.
Компанія Raízen (спільне підприємство Shell і Cosan) вже виділила 2 млрд доларів на будівництво дев’яти заводів з виробництва біоетанолу другого покоління до 2035 року.
Міжнародна морська організація (IMO) у 2024 році затвердила вуглецевий податок та стандарти на паливо для судноплавства, що покращує перспективи застосування біопалива в глобальному морському транспорті.

Європейський лідер в біогазі: політика дає результат

На частку Європи припадає 60% глобальних інвестицій у біогаз і біометан.
У 2024 році в регіоні було вироблено 25 млрд кубометрів цих газів, а мета REPowerEU — 35 млрд кубометрів щорічно.
Зростання інвестицій підтримується як національними, так і європейськими політиками.

Водень: водночас прогрес і виклики

Попри скасування великих проєктів, як-от 50-тисячний проєкт з метанолу у Швеції, інвестиції у 2024 році зросли на 60%.
Щоб реалізувати всі вже затверджені проєкти (з ухваленим FID), у 2025 році знадобиться збільшити інвестиції ще на 70% — до майже 8 млрд доларів.
Це дозволить наростити світову потужність виробництва низьковуглецевого водню до 7,5 млн тонн до 2035 року, що в 15 разів більше за поточний рівень.
Стимули включають нові податкові пільги в Австралії та фонд ЄС у розмірі 200 млн доларів.

Електролізери: ривок у масштабах

Інвестиції у виробництво електролізерів у 2024 році зросли на 90% до 2,5 млрд доларів.
У 2025 році очікується зростання ще на 150%.
Значний внесок дає Індія: у місті Какінада почато будівництво заводу з виробництва 1 млн тонн низьковуглецевого аміаку на рік з орієнтацією на експорт до Європи.

CCUS і водень: ризики та відкладені проєкти

Понад третину інвестицій у виробництво водню з технологією вловлювання вуглецю (CCUS) припадає на Північну Америку.
Втім, у 2025 році скасовано кілька проєктів, зокрема Air Products вийшла з проєкту електролізера на 13 тис. тонн і призупинила будівництво великого комплексу на 600 тис. тонн у Луїзіані через відсутність довгострокових контрактів на постачання, попри вже ухвалене FID у 2023 році.

Висновки на майбутнє

Інвестиційна активність зростає у більшості напрямів низьковуглецевої енергетики, але її реалізація критично залежить від стабільної політики, субсидій та ринку збуту.
Без відповідної державної підтримки навіть великі проєкти з FID можуть бути відкладені або скасовані.
Європа та США залишаються центрами розвитку, але стрімко нарощують темпи та нові гравці — зокрема Індія та Бразилія.

«Без гарантованих контрактів або ринків збуту компанії змушені переглядати або заморожувати масштабні проєкти, попри наявні дозволи та підтримку», йдеться у звіті IEA.

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA — World Energy Investment 2025
Додаткові джерела інформації: REPowerEU Plan, Shell & Cosan on Brazilian biofuels, Air Products — Hydrogen Projects Update