<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; політика ЄС</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/politika-yes/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Jul 2026 18:35:29 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЄС переглядає податки на електроенергію та координує газові резерви: як енергокриза змінює ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/01/153891/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/01/153891/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 May 2026 10:28:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[electricity taxation]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[European Commission]]></category>
		<category><![CDATA[gas storage]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war impact]]></category>
		<category><![CDATA[вплив війни з Іраном]]></category>
		<category><![CDATA[газові сховища]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Єврокомісія]]></category>
		<category><![CDATA[оподаткування електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[політика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153891</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30311-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС переглядає податки на електроенергію та координує газові резерви: як енергокриза змінює ринок"/><br />Європейська комісія запропонувала новий пакет заходів для стримування енергетичної кризи, спричиненої війною навколо Ірану. Ключовий акцент зроблено на зміні податкової політики та управлінні газовими запасами, водночас радикальні інструменти — такі як обмеження цін або надприбуткові податки — поки відкладено. Податковий маневр як основний інструмент стабілізації Зміна підходу до оподаткування енергії Єврокомісія планує знизити податкове навантаження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30311-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС переглядає податки на електроенергію та координує газові резерви: як енергокриза змінює ринок"/><br /><p>Європейська комісія запропонувала новий пакет заходів для стримування енергетичної кризи, спричиненої війною навколо Ірану. Ключовий акцент зроблено на зміні податкової політики та управлінні газовими запасами, водночас радикальні інструменти — такі як обмеження цін або надприбуткові податки — поки відкладено.</p>
<h3>Податковий маневр як основний інструмент стабілізації</h3>
<h4>Зміна підходу до оподаткування енергії</h4>
<ul>
<li>Єврокомісія планує <strong>знизити податкове навантаження на електроенергію</strong> порівняно з газом</li>
<li>Це дозволить урядам:
<ul>
<li>зменшувати або навіть <strong>обнуляти податки на електроенергію</strong></li>
<li>підтримувати <em>промисловість та вразливі домогосподарства</em></li>
</ul>
</li>
<li>Формальні пропозиції очікуються у травні 2026 року</li>
<li>Водночас рішення потребує <strong>одностайної підтримки всіх країн ЄС</strong>, що ускладнює його реалізацію</li>
</ul>
<h4>Обґрунтування рішення</h4>
<ul>
<li>Переорієнтація податкової політики має стимулювати:
<ul>
<li>перехід від газу до електроенергії</li>
<li>розвиток чистої енергетики</li>
</ul>
</li>
<li>Це частина стратегії <strong>зменшення залежності від газу</strong></li>
</ul>
<h3>Газовий ринок: стабільність під тиском</h3>
<h4>Цінова ситуація</h4>
<ul>
<li>Ціни на газ у Європі зросли приблизно на <strong>33%</strong> після початку конфлікту</li>
<li>Причина — фактичне закриття <strong>Ормузької протоки</strong>, ключового маршруту постачання</li>
<li>Попри це:
<ul>
<li>ціни залишаються <strong>нижчими, ніж у кризовому 2022 році</strong></li>
<li>дефіциту постачання наразі не зафіксовано</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Джерела постачання</h4>
<ul>
<li>Основними постачальниками залишаються:
<ul>
<li><strong>США</strong></li>
<li><strong>Норвегія</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Це забезпечує <em>базову стабільність ринку</em></li>
</ul>
<h3>Газові сховища та координація закупівель</h3>
<h4>Нова стратегія управління запасами</h4>
<ul>
<li>Єврокомісія планує:
<ul>
<li><strong>координувати заповнення газових сховищ</strong> між країнами-членами</li>
<li>уникнути <strong>цінових стрибків через несинхронні закупівлі</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Додаткові заходи</h4>
<ul>
<li>Розглядаються такі інструменти:
<ul>
<li><strong>максимізація роботи нафтопереробних заводів</strong></li>
<li>введення <strong>обов’язкових запасів авіаційного пального</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Мета — <em>запобігти перебоям у постачанні</em></li>
</ul>
<h3>Обережна політика замість жорстких рішень</h3>
<h4>Відкладені інструменти</h4>
<ul>
<li>Поки що не застосовуються:
<ul>
<li>обмеження цін на газ</li>
<li>податки на надприбутки енергокомпаній</li>
</ul>
</li>
<li>Причина — відсутність гострої необхідності на поточному етапі</li>
</ul>
<h4>Роль національних урядів</h4>
<ul>
<li>Більшість антикризових інструментів залишаються на рівні держав</li>
<li>Уряди вже витратили <strong>значні ресурси</strong> на:
<ul>
<li>субсидії</li>
<li>податкові пільги</li>
<li>захист споживачів</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергобалансу ЄС</h3>
<h4>Зростання частки чистої енергії</h4>
<ul>
<li>У 2025 році:
<ul>
<li><strong>71% електроенергії</strong> у ЄС вироблено з відновлюваних і ядерних джерел</li>
</ul>
</li>
<li>У 2022 році цей показник становив близько <strong>60%</strong></li>
<li>Це суттєво <strong>зменшило вплив газових цін на електроенергію</strong></li>
</ul>
<h4>Довгострокова стратегія</h4>
<ul>
<li>ЄС планує:
<ul>
<li>прискорити відмову від викопного палива</li>
<li>розвивати <strong>власну генерацію — відновлювану та ядерну</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо ринку та безпеки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Тривалий тиск на ціни</strong> через пошкодження інфраструктури на Близькому Сході</li>
<li><strong>Посилення ролі альтернативних постачальників</strong> (США, Норвегія)</li>
<li><strong>Зростання значення координації запасів</strong> як інструменту стабілізації</li>
<li>Ринок залишатиметься <em>напруженим навіть після завершення конфлікту</em></li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Акцент на:
<ul>
<li><strong>координації дій між країнами</strong></li>
<li>створенні стратегічних запасів</li>
</ul>
</li>
<li>Економічна складова включає:
<ul>
<li>інвестиції у переробку</li>
<li>підвищення стійкості логістики</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Перерозподіл податкового навантаження:
<ul>
<li><strong>зменшення податків на електроенергію</strong></li>
<li>відносне здорожчання газу</li>
</ul>
</li>
<li>Зниження впливу газу на електроенергію завдяки:
<ul>
<li>зростанню частки ВДЕ та атомної генерації</li>
</ul>
</li>
<li>Конкуренція зміщується у бік <strong>чистих джерел енергії</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thewatcherpost.eu/commission-targets-electricity-taxes-and-gas-storage-amid-energy-pressure/" target="_blank">Euractiv</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30311-Еврокомиссия.jpg" alt="ЄС переглядає податки на електроенергію та координує газові резерви: як енергокриза змінює ринок"/><br /><p>Європейська комісія запропонувала новий пакет заходів для стримування енергетичної кризи, спричиненої війною навколо Ірану. Ключовий акцент зроблено на зміні податкової політики та управлінні газовими запасами, водночас радикальні інструменти — такі як обмеження цін або надприбуткові податки — поки відкладено.</p>
<h3>Податковий маневр як основний інструмент стабілізації</h3>
<h4>Зміна підходу до оподаткування енергії</h4>
<ul>
<li>Єврокомісія планує <strong>знизити податкове навантаження на електроенергію</strong> порівняно з газом</li>
<li>Це дозволить урядам:
<ul>
<li>зменшувати або навіть <strong>обнуляти податки на електроенергію</strong></li>
<li>підтримувати <em>промисловість та вразливі домогосподарства</em></li>
</ul>
</li>
<li>Формальні пропозиції очікуються у травні 2026 року</li>
<li>Водночас рішення потребує <strong>одностайної підтримки всіх країн ЄС</strong>, що ускладнює його реалізацію</li>
</ul>
<h4>Обґрунтування рішення</h4>
<ul>
<li>Переорієнтація податкової політики має стимулювати:
<ul>
<li>перехід від газу до електроенергії</li>
<li>розвиток чистої енергетики</li>
</ul>
</li>
<li>Це частина стратегії <strong>зменшення залежності від газу</strong></li>
</ul>
<h3>Газовий ринок: стабільність під тиском</h3>
<h4>Цінова ситуація</h4>
<ul>
<li>Ціни на газ у Європі зросли приблизно на <strong>33%</strong> після початку конфлікту</li>
<li>Причина — фактичне закриття <strong>Ормузької протоки</strong>, ключового маршруту постачання</li>
<li>Попри це:
<ul>
<li>ціни залишаються <strong>нижчими, ніж у кризовому 2022 році</strong></li>
<li>дефіциту постачання наразі не зафіксовано</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Джерела постачання</h4>
<ul>
<li>Основними постачальниками залишаються:
<ul>
<li><strong>США</strong></li>
<li><strong>Норвегія</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Це забезпечує <em>базову стабільність ринку</em></li>
</ul>
<h3>Газові сховища та координація закупівель</h3>
<h4>Нова стратегія управління запасами</h4>
<ul>
<li>Єврокомісія планує:
<ul>
<li><strong>координувати заповнення газових сховищ</strong> між країнами-членами</li>
<li>уникнути <strong>цінових стрибків через несинхронні закупівлі</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Додаткові заходи</h4>
<ul>
<li>Розглядаються такі інструменти:
<ul>
<li><strong>максимізація роботи нафтопереробних заводів</strong></li>
<li>введення <strong>обов’язкових запасів авіаційного пального</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Мета — <em>запобігти перебоям у постачанні</em></li>
</ul>
<h3>Обережна політика замість жорстких рішень</h3>
<h4>Відкладені інструменти</h4>
<ul>
<li>Поки що не застосовуються:
<ul>
<li>обмеження цін на газ</li>
<li>податки на надприбутки енергокомпаній</li>
</ul>
</li>
<li>Причина — відсутність гострої необхідності на поточному етапі</li>
</ul>
<h4>Роль національних урядів</h4>
<ul>
<li>Більшість антикризових інструментів залишаються на рівні держав</li>
<li>Уряди вже витратили <strong>значні ресурси</strong> на:
<ul>
<li>субсидії</li>
<li>податкові пільги</li>
<li>захист споживачів</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергобалансу ЄС</h3>
<h4>Зростання частки чистої енергії</h4>
<ul>
<li>У 2025 році:
<ul>
<li><strong>71% електроенергії</strong> у ЄС вироблено з відновлюваних і ядерних джерел</li>
</ul>
</li>
<li>У 2022 році цей показник становив близько <strong>60%</strong></li>
<li>Це суттєво <strong>зменшило вплив газових цін на електроенергію</strong></li>
</ul>
<h4>Довгострокова стратегія</h4>
<ul>
<li>ЄС планує:
<ul>
<li>прискорити відмову від викопного палива</li>
<li>розвивати <strong>власну генерацію — відновлювану та ядерну</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо ринку та безпеки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Тривалий тиск на ціни</strong> через пошкодження інфраструктури на Близькому Сході</li>
<li><strong>Посилення ролі альтернативних постачальників</strong> (США, Норвегія)</li>
<li><strong>Зростання значення координації запасів</strong> як інструменту стабілізації</li>
<li>Ринок залишатиметься <em>напруженим навіть після завершення конфлікту</em></li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Акцент на:
<ul>
<li><strong>координації дій між країнами</strong></li>
<li>створенні стратегічних запасів</li>
</ul>
</li>
<li>Економічна складова включає:
<ul>
<li>інвестиції у переробку</li>
<li>підвищення стійкості логістики</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Перерозподіл податкового навантаження:
<ul>
<li><strong>зменшення податків на електроенергію</strong></li>
<li>відносне здорожчання газу</li>
</ul>
</li>
<li>Зниження впливу газу на електроенергію завдяки:
<ul>
<li>зростанню частки ВДЕ та атомної генерації</li>
</ul>
</li>
<li>Конкуренція зміщується у бік <strong>чистих джерел енергії</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thewatcherpost.eu/commission-targets-electricity-taxes-and-gas-storage-amid-energy-pressure/" target="_blank">Euractiv</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/01/153891/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС шукає способи знизити тиск високих цін на енергію для промисловості</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/yes-shukaye-sposobi-zniziti-tisk-visokix-cin-na-energiyu-dlya-promislovosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/yes-shukaye-sposobi-zniziti-tisk-visokix-cin-na-energiyu-dlya-promislovosti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Mar 2026 07:57:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[carbon costs]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[industrial electricity]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецеві витрати]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ціни]]></category>
		<category><![CDATA[політика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[промислова електроенергія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153694</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30180-Європейський_Союз.jpg" alt="ЄС шукає способи знизити тиск високих цін на енергію для промисловості"/><br />Країни Європейського Союзу аналізують тимчасові заходи для зменшення навантаження на промислові підприємства через високі ціни на електроенергію та газ. Попри глобальні події та зростання вартості палива, ЄС намагається знайти «мостові» рішення до повної реалізації зеленої трансформації енергетики, що повинна знизити витрати на енергію. Тиск на промисловість через високі енергетичні ціни Європейська комісія розглядає можливість тимчасового [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30180-Європейський_Союз.jpg" alt="ЄС шукає способи знизити тиск високих цін на енергію для промисловості"/><br /><p>Країни Європейського Союзу аналізують тимчасові заходи для зменшення навантаження на промислові підприємства через високі ціни на електроенергію та газ. Попри глобальні події та зростання вартості палива, ЄС намагається знайти «мостові» рішення до повної реалізації зеленої трансформації енергетики, що повинна знизити витрати на енергію.</p>
<h3>Тиск на промисловість через високі енергетичні ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Європейська комісія</strong> розглядає можливість тимчасового впливу на <em>енергетичні податки, національні збори та витрати на вуглець</em>, які складають близько 11% від рахунків за електроенергію промислових споживачів.</li>
<li>Мережеві збори, що додають близько <strong>18%</strong> до рахунків промисловості, також підлягають оцінці щодо зменшення навантаження.</li>
<li>Короткострокові заходи не повинні підривати довгострокові кліматичні закони, спрямовані на перехід до дешевшої та низьковуглецевої енергетики.</li>
<li><strong>Швидкі «мостові» рішення</strong> можуть бути необхідні для зниження цін на енергію протягом наступних 2-5 років, поки зелена трансформація не почне зменшувати тиск на ринок енергії.</li>
<li>ЄС вже має механізми державної підтримки, які уряди використовують недостатньо:
<ul>
<li>Державна допомога для компенсації вуглецевих витрат.</li>
<li>Контракти на різницю (contracts for difference), що гарантують стабільну ціну електроенергії для промислових споживачів.</li>
</ul>
</li>
<li>Якщо постачання енергії буде додатково порушене, Брюссель готовий запроваджувати заходи, що стимулюватимуть споживачів зменшувати споживання, подібно до 2022 року, коли рф різко скоротила постачання газу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Будь-які законодавчі пропозиції не дадуть миттєвого результату, і може знадобитися мостове рішення для зниження цін на енергію в найближчі 2-5 років, поки чиста трансформація не знизить тиск на ціни на електроенергію, як уже спостерігається в деяких регіонах» — документ Європейської комісії, Reuters</p></blockquote>
<h4>Країни з найменшим зростанням цін</h4>
<ul>
<li>Документ відзначає, що деякі регіони вже відчувають менший тиск на ціни, попри загальне зростання світових цін на нафту та газ через конфлікти на Близькому Сході.</li>
<li>Найбільш стійкими виявилися країни, які активно використовують державні програми компенсації енергетичних витрат та мають широку диверсифікацію джерел енергії.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/eu-looks-soften-energy-bill-pressures-industry-document-shows-2026-03-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30180-Європейський_Союз.jpg" alt="ЄС шукає способи знизити тиск високих цін на енергію для промисловості"/><br /><p>Країни Європейського Союзу аналізують тимчасові заходи для зменшення навантаження на промислові підприємства через високі ціни на електроенергію та газ. Попри глобальні події та зростання вартості палива, ЄС намагається знайти «мостові» рішення до повної реалізації зеленої трансформації енергетики, що повинна знизити витрати на енергію.</p>
<h3>Тиск на промисловість через високі енергетичні ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Європейська комісія</strong> розглядає можливість тимчасового впливу на <em>енергетичні податки, національні збори та витрати на вуглець</em>, які складають близько 11% від рахунків за електроенергію промислових споживачів.</li>
<li>Мережеві збори, що додають близько <strong>18%</strong> до рахунків промисловості, також підлягають оцінці щодо зменшення навантаження.</li>
<li>Короткострокові заходи не повинні підривати довгострокові кліматичні закони, спрямовані на перехід до дешевшої та низьковуглецевої енергетики.</li>
<li><strong>Швидкі «мостові» рішення</strong> можуть бути необхідні для зниження цін на енергію протягом наступних 2-5 років, поки зелена трансформація не почне зменшувати тиск на ринок енергії.</li>
<li>ЄС вже має механізми державної підтримки, які уряди використовують недостатньо:
<ul>
<li>Державна допомога для компенсації вуглецевих витрат.</li>
<li>Контракти на різницю (contracts for difference), що гарантують стабільну ціну електроенергії для промислових споживачів.</li>
</ul>
</li>
<li>Якщо постачання енергії буде додатково порушене, Брюссель готовий запроваджувати заходи, що стимулюватимуть споживачів зменшувати споживання, подібно до 2022 року, коли рф різко скоротила постачання газу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Будь-які законодавчі пропозиції не дадуть миттєвого результату, і може знадобитися мостове рішення для зниження цін на енергію в найближчі 2-5 років, поки чиста трансформація не знизить тиск на ціни на електроенергію, як уже спостерігається в деяких регіонах» — документ Європейської комісії, Reuters</p></blockquote>
<h4>Країни з найменшим зростанням цін</h4>
<ul>
<li>Документ відзначає, що деякі регіони вже відчувають менший тиск на ціни, попри загальне зростання світових цін на нафту та газ через конфлікти на Близькому Сході.</li>
<li>Найбільш стійкими виявилися країни, які активно використовують державні програми компенсації енергетичних витрат та мають широку диверсифікацію джерел енергії.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/eu-looks-soften-energy-bill-pressures-industry-document-shows-2026-03-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/yes-shukaye-sposobi-zniziti-tisk-visokix-cin-na-energiyu-dlya-promislovosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Feb 2026 07:04:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU policy]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[maritime imports]]></category>
		<category><![CDATA[oil transit]]></category>
		<category><![CDATA[Slovakia]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морські постачання]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[політика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[Словаччина]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[транзит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153621</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br />Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений. На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила 250 тис. тонн державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку. «Дружба» як політичний маркер: що сталося [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br /><p><strong>Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений.</strong> На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила <strong>250 тис. тонн</strong> державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку.</p>
<h3>«Дружба» як політичний маркер: що сталося і чому це важливо</h3>
<h4>Зупинка транзиту</h4>
<p>Постачання нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» було зупинено <strong>27 січня 2026 року</strong>. За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини, технічні та фізичні умови для відновлення транспортування до Угорщини наявні, однак рішення Києва не поновлювати транзит він назвав політичним.</p>
<blockquote><p>«Виходячи з послідовної інформації з місця, встановлено, що технічні та фізичні умови для відновлення постачання нафти нафтопроводом “Дружба” до Угорщини є. Рішення України не відновлювати постачання — політичне», — заявив Петер Сіярто.</p></blockquote>
<h4>Відповідь Будапешта і Братислави</h4>
<ul>
<li><strong>Угорщина припинила «постачання» дизеля в Україну</strong> до відновлення транзиту сирої нафти.</li>
<li>Словацька компанія <strong>Slovnaft</strong>, що входить до угорської групи MOL, зупинила експорт дизеля не лише в Україну, а й на інші зовнішні ринки.</li>
<li>Уся продукція Slovnaft тепер спрямовується <strong>виключно на внутрішній ринок Словаччини</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Усе, що виробляється, буде призначене для словацького ринку», — пояснив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.</p></blockquote>
<h3>Морський маршрут замість трубопроводу</h3>
<h4>Рішення в межах ЄС</h4>
<p>Угорщина та Словаччина офіційно повідомили Європейську комісію про намір скористатися правом імпортувати російську нафту морем до відновлення трубопровідного транспорту.</p>
<ul>
<li>MOL уже замовила необхідні обсяги для морського транспортування.</li>
<li><strong>Перші поставки очікуються в середині березня</strong>.</li>
</ul>
<h4>Ціна альтернативи</h4>
<p>Зміна маршруту означає зростання логістичних витрат. За словами Роберта Фіцо:</p>
<ul>
<li>Поточний тариф транзиту — <strong>трохи більше 1 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
<li>У разі транспортування через Хорватію — <strong>понад 5 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Різниця більш ніж у п’ять разів може суттєво вплинути на собівартість переробки та кінцеву ціну нафтопродуктів.</em></p>
<h3>Словаччина відкриває стратегічні резерви</h3>
<ul>
<li>Із державних матеріальних резервів вивільнено <strong>250 000 тонн нафти</strong>.</li>
<li>Цього обсягу достатньо, щоб Slovnaft працювала щонайменше <strong>один місяць</strong>.</li>
<li>Компанія зобов’язалася повернути ці обсяги до резервів до <strong>вересня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для забезпечення внутрішнього ринку Slovnaft щоденно потребує <strong>7 300–7 500 тонн нафти</strong>.</p>
<p><strong>Прем’єр-міністр Словаччини запевнив, що дефіциту нафтопродуктів у країні не буде.</strong></p>
<h3>Структурні зміни: пошук альтернатив і трансформація переробки</h3>
<p>Slovnaft поступово трансформує виробництво, щоб мати змогу переробляти не лише російську нафту, а й альтернативні сорти. Це означає:</p>
<ul>
<li>технічну модернізацію нафтопереробних потужностей;</li>
<li>диверсифікацію джерел сировини;</li>
<li>зменшення залежності від одного маршруту та одного постачальника.</li>
</ul>
<p><em>Фактично йдеться про перехід до більш гнучкої моделі енергозабезпечення, де політичні ризики мінімізуються через технологічні рішення.</em></p>
<p><strong>Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика в Європі дедалі більше стає інструментом політики.</strong> Попри технічну готовність системи, саме політичні рішення визначають рух нафти і пального — а відтак і стабільність ринків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ceenergynews.com/oil-gas/druzhba-pipeline-diesel-ukraine/" target="_blank">ceenergynews.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br /><p><strong>Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений.</strong> На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила <strong>250 тис. тонн</strong> державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку.</p>
<h3>«Дружба» як політичний маркер: що сталося і чому це важливо</h3>
<h4>Зупинка транзиту</h4>
<p>Постачання нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» було зупинено <strong>27 січня 2026 року</strong>. За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини, технічні та фізичні умови для відновлення транспортування до Угорщини наявні, однак рішення Києва не поновлювати транзит він назвав політичним.</p>
<blockquote><p>«Виходячи з послідовної інформації з місця, встановлено, що технічні та фізичні умови для відновлення постачання нафти нафтопроводом “Дружба” до Угорщини є. Рішення України не відновлювати постачання — політичне», — заявив Петер Сіярто.</p></blockquote>
<h4>Відповідь Будапешта і Братислави</h4>
<ul>
<li><strong>Угорщина припинила «постачання» дизеля в Україну</strong> до відновлення транзиту сирої нафти.</li>
<li>Словацька компанія <strong>Slovnaft</strong>, що входить до угорської групи MOL, зупинила експорт дизеля не лише в Україну, а й на інші зовнішні ринки.</li>
<li>Уся продукція Slovnaft тепер спрямовується <strong>виключно на внутрішній ринок Словаччини</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Усе, що виробляється, буде призначене для словацького ринку», — пояснив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.</p></blockquote>
<h3>Морський маршрут замість трубопроводу</h3>
<h4>Рішення в межах ЄС</h4>
<p>Угорщина та Словаччина офіційно повідомили Європейську комісію про намір скористатися правом імпортувати російську нафту морем до відновлення трубопровідного транспорту.</p>
<ul>
<li>MOL уже замовила необхідні обсяги для морського транспортування.</li>
<li><strong>Перші поставки очікуються в середині березня</strong>.</li>
</ul>
<h4>Ціна альтернативи</h4>
<p>Зміна маршруту означає зростання логістичних витрат. За словами Роберта Фіцо:</p>
<ul>
<li>Поточний тариф транзиту — <strong>трохи більше 1 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
<li>У разі транспортування через Хорватію — <strong>понад 5 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Різниця більш ніж у п’ять разів може суттєво вплинути на собівартість переробки та кінцеву ціну нафтопродуктів.</em></p>
<h3>Словаччина відкриває стратегічні резерви</h3>
<ul>
<li>Із державних матеріальних резервів вивільнено <strong>250 000 тонн нафти</strong>.</li>
<li>Цього обсягу достатньо, щоб Slovnaft працювала щонайменше <strong>один місяць</strong>.</li>
<li>Компанія зобов’язалася повернути ці обсяги до резервів до <strong>вересня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для забезпечення внутрішнього ринку Slovnaft щоденно потребує <strong>7 300–7 500 тонн нафти</strong>.</p>
<p><strong>Прем’єр-міністр Словаччини запевнив, що дефіциту нафтопродуктів у країні не буде.</strong></p>
<h3>Структурні зміни: пошук альтернатив і трансформація переробки</h3>
<p>Slovnaft поступово трансформує виробництво, щоб мати змогу переробляти не лише російську нафту, а й альтернативні сорти. Це означає:</p>
<ul>
<li>технічну модернізацію нафтопереробних потужностей;</li>
<li>диверсифікацію джерел сировини;</li>
<li>зменшення залежності від одного маршруту та одного постачальника.</li>
</ul>
<p><em>Фактично йдеться про перехід до більш гнучкої моделі енергозабезпечення, де політичні ризики мінімізуються через технологічні рішення.</em></p>
<p><strong>Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика в Європі дедалі більше стає інструментом політики.</strong> Попри технічну готовність системи, саме політичні рішення визначають рух нафти і пального — а відтак і стабільність ринків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ceenergynews.com/oil-gas/druzhba-pipeline-diesel-ukraine/" target="_blank">ceenergynews.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/politika-yes/feed/ ) in 0.27823 seconds, on Jul 24th, 2026 at 10:09 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 24th, 2026 at 11:09 pm UTC -->