Країни Європейського Союзу аналізують тимчасові заходи для зменшення навантаження на промислові підприємства через високі ціни на електроенергію та газ. Попри глобальні події та зростання вартості палива, ЄС намагається знайти «мостові» рішення до повної реалізації зеленої трансформації енергетики, що повинна знизити витрати на енергію.

Тиск на промисловість через високі енергетичні ціни

• Європейська комісія розглядає можливість тимчасового впливу на енергетичні податки, національні збори та витрати на вуглець, які складають близько 11% від рахунків за електроенергію промислових споживачів.
• Мережеві збори, що додають близько 18% до рахунків промисловості, також підлягають оцінці щодо зменшення навантаження.
• Короткострокові заходи не повинні підривати довгострокові кліматичні закони, спрямовані на перехід до дешевшої та низьковуглецевої енергетики.
• Швидкі «мостові» рішення можуть бути необхідні для зниження цін на енергію протягом наступних 2-5 років, поки зелена трансформація не почне зменшувати тиск на ринок енергії.
• ЄС вже має механізми державної підтримки, які уряди використовують недостатньо:
  • Державна допомога для компенсації вуглецевих витрат.
  • Контракти на різницю (contracts for difference), що гарантують стабільну ціну електроенергії для промислових споживачів.
• Якщо постачання енергії буде додатково порушене, Брюссель готовий запроваджувати заходи, що стимулюватимуть споживачів зменшувати споживання, подібно до 2022 року, коли рф різко скоротила постачання газу.

«Будь-які законодавчі пропозиції не дадуть миттєвого результату, і може знадобитися мостове рішення для зниження цін на енергію в найближчі 2-5 років, поки чиста трансформація не знизить тиск на ціни на електроенергію, як уже спостерігається в деяких регіонах» — документ Європейської комісії, Reuters

Країни з найменшим зростанням цін

• Документ відзначає, що деякі регіони вже відчувають менший тиск на ціни, попри загальне зростання світових цін на нафту та газ через конфлікти на Близькому Сході.
• Найбільш стійкими виявилися країни, які активно використовують державні програми компенсації енергетичних витрат та мають широку диверсифікацію джерел енергії.

Джерело: Terminal За матеріалами: Reuters

Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений. На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила 250 тис. тонн державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку.

«Дружба» як політичний маркер: що сталося і чому це важливо

Зупинка транзиту

Постачання нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» було зупинено 27 січня 2026 року. За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини, технічні та фізичні умови для відновлення транспортування до Угорщини наявні, однак рішення Києва не поновлювати транзит він назвав політичним.

«Виходячи з послідовної інформації з місця, встановлено, що технічні та фізичні умови для відновлення постачання нафти нафтопроводом “Дружба” до Угорщини є. Рішення України не відновлювати постачання — політичне», — заявив Петер Сіярто.

Відповідь Будапешта і Братислави

• Угорщина припинила «постачання» дизеля в Україну до відновлення транзиту сирої нафти.
• Словацька компанія Slovnaft, що входить до угорської групи MOL, зупинила експорт дизеля не лише в Україну, а й на інші зовнішні ринки.
• Уся продукція Slovnaft тепер спрямовується виключно на внутрішній ринок Словаччини.

«Усе, що виробляється, буде призначене для словацького ринку», — пояснив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

Морський маршрут замість трубопроводу

Рішення в межах ЄС

Угорщина та Словаччина офіційно повідомили Європейську комісію про намір скористатися правом імпортувати російську нафту морем до відновлення трубопровідного транспорту.

• MOL уже замовила необхідні обсяги для морського транспортування.
• Перші поставки очікуються в середині березня.

Ціна альтернативи

Зміна маршруту означає зростання логістичних витрат. За словами Роберта Фіцо:

• Поточний тариф транзиту — трохи більше 1 євро за тонну на 100 км.
• У разі транспортування через Хорватію — понад 5 євро за тонну на 100 км.

Різниця більш ніж у п’ять разів може суттєво вплинути на собівартість переробки та кінцеву ціну нафтопродуктів.

Словаччина відкриває стратегічні резерви

• Із державних матеріальних резервів вивільнено 250 000 тонн нафти.
• Цього обсягу достатньо, щоб Slovnaft працювала щонайменше один місяць.
• Компанія зобов’язалася повернути ці обсяги до резервів до вересня 2026 року.

Для забезпечення внутрішнього ринку Slovnaft щоденно потребує 7 300–7 500 тонн нафти.

Прем’єр-міністр Словаччини запевнив, що дефіциту нафтопродуктів у країні не буде.

Структурні зміни: пошук альтернатив і трансформація переробки

Slovnaft поступово трансформує виробництво, щоб мати змогу переробляти не лише російську нафту, а й альтернативні сорти. Це означає:

• технічну модернізацію нафтопереробних потужностей;
• диверсифікацію джерел сировини;
• зменшення залежності від одного маршруту та одного постачальника.

Фактично йдеться про перехід до більш гнучкої моделі енергозабезпечення, де політичні ризики мінімізуються через технологічні рішення.

Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика в Європі дедалі більше стає інструментом політики. Попри технічну готовність системи, саме політичні рішення визначають рух нафти і пального — а відтак і стабільність ринків.

Джерело: Terminal
За матеріалами: ceenergynews.com