<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; попит на дизель</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/popit-na-dizel/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sun, 19 Jul 2026 07:44:05 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Reuters: імпорт нафти Китаєм під час війни навколо Ірану впав до 8 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/reuters-import-nafti-kitayem-pid-chas-vijni-navkolo-iranu-vpav-do-8-mln-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/reuters-import-nafti-kitayem-pid-chas-vijni-navkolo-iranu-vpav-do-8-mln-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Jul 2026 13:42:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[diesel demand]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[електрифікація транспорту]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[попит на дизель]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту в Китаї]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154451</guid>
		<description><![CDATA[Китай, який упродовж п’яти років у середньому імпортував 11,5 млн барелів нафти на добу, з квітня ввозив у середньому 8 млн барелів на добу. Агентство пов’язує це з війною навколо Ірану, невизначеністю щодо запасів, слабкішим попитом і швидшою електрифікацією транспорту. Падіння китайського імпорту нафти створило невизначеність для глобального балансу сировини й попиту на транспортне пальне [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Китай, який упродовж п’яти років у середньому імпортував 11,5 млн барелів нафти на добу, з квітня ввозив у середньому 8 млн барелів на добу. Агентство пов’язує це з війною навколо Ірану, невизначеністю щодо запасів, слабкішим попитом і швидшою електрифікацією транспорту.</p>
<h3>Падіння китайського імпорту нафти створило невизначеність для глобального балансу сировини й попиту на транспортне пальне</h3>
<p>За даними Reuters, із квітня Китай імпортував у середньому 8 млн барелів нафти на добу проти середнього показника 11,5 млн барелів на добу за попередні п’ять років. Агентство зазначило, що ключове питання для ринку полягає в тому, наскільки швидко імпорт відновиться після нормалізації ситуації в Перській затоці.</p>
<p>Reuters послалося на оцінки аналітиків, за якими імпорт Китаю після війни може бути на 1–2 млн барелів на добу нижчим за доконфліктний рівень. Водночас агентство підкреслило обмежену прозорість китайського ринку: розмір державних запасів є державною таємницею, нафтові компанії непрозорі, а доступна статистика фрагментарна.</p>
<p>Окрема частина матеріалу стосується попиту на транспортне пальне. Reuters зазначило, що приблизно половина імпортованої Китаєм сирої нафти переробляється на транспортні палива. У червні електричні та гібридні автомобілі досягли рекордних 62% продажів нових авто, хоча автопарк країни все ще на 87% бензиновий.</p>
<p>Для дизельного ринку важливим є повідомлення про державний план електрифікації вантажних перевезень. За даними Reuters, у червні уряд Китаю запустив план, який передбачає, що на окремих завантажених коротких маршрутах до 2030 року 80% перевезень мають бути електрифіковані. Rystad очікує, що використання бензину й дизеля в Китаї знизиться відповідно на 6,6% і 6,9%, тоді як до війни прогноз становив 3,5% і 3%.</p>
<blockquote><p>Аналітик Rystad Є Лін заявив Reuters: «Криза стала тригером. Вона допомогла споживачам сформувати більше довіри до електричних автомобілів і вантажівок».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-oil-imports-have-plunged-during-iran-war-how-much-will-they-recover-2026-07-17/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Китай, який упродовж п’яти років у середньому імпортував 11,5 млн барелів нафти на добу, з квітня ввозив у середньому 8 млн барелів на добу. Агентство пов’язує це з війною навколо Ірану, невизначеністю щодо запасів, слабкішим попитом і швидшою електрифікацією транспорту.</p>
<h3>Падіння китайського імпорту нафти створило невизначеність для глобального балансу сировини й попиту на транспортне пальне</h3>
<p>За даними Reuters, із квітня Китай імпортував у середньому 8 млн барелів нафти на добу проти середнього показника 11,5 млн барелів на добу за попередні п’ять років. Агентство зазначило, що ключове питання для ринку полягає в тому, наскільки швидко імпорт відновиться після нормалізації ситуації в Перській затоці.</p>
<p>Reuters послалося на оцінки аналітиків, за якими імпорт Китаю після війни може бути на 1–2 млн барелів на добу нижчим за доконфліктний рівень. Водночас агентство підкреслило обмежену прозорість китайського ринку: розмір державних запасів є державною таємницею, нафтові компанії непрозорі, а доступна статистика фрагментарна.</p>
<p>Окрема частина матеріалу стосується попиту на транспортне пальне. Reuters зазначило, що приблизно половина імпортованої Китаєм сирої нафти переробляється на транспортні палива. У червні електричні та гібридні автомобілі досягли рекордних 62% продажів нових авто, хоча автопарк країни все ще на 87% бензиновий.</p>
<p>Для дизельного ринку важливим є повідомлення про державний план електрифікації вантажних перевезень. За даними Reuters, у червні уряд Китаю запустив план, який передбачає, що на окремих завантажених коротких маршрутах до 2030 року 80% перевезень мають бути електрифіковані. Rystad очікує, що використання бензину й дизеля в Китаї знизиться відповідно на 6,6% і 6,9%, тоді як до війни прогноз становив 3,5% і 3%.</p>
<blockquote><p>Аналітик Rystad Є Лін заявив Reuters: «Криза стала тригером. Вона допомогла споживачам сформувати більше довіри до електричних автомобілів і вантажівок».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-oil-imports-have-plunged-during-iran-war-how-much-will-they-recover-2026-07-17/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/reuters-import-nafti-kitayem-pid-chas-vijni-navkolo-iranu-vpav-do-8-mln-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA: економне кермування вантажівок і краща логістика можуть швидко знизити тиск на ринок пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-ekonomne-kermuvannya-vantazhivok-i-krashha-logistika-mozhut-shvidko-zniziti-tisk-na-rinok-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-ekonomne-kermuvannya-vantazhivok-i-krashha-logistika-mozhut-shvidko-zniziti-tisk-na-rinok-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 21:02:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel demand]]></category>
		<category><![CDATA[eco-driving]]></category>
		<category><![CDATA[freight transport]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[logistics efficiency]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[вантажний транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[екодрайвінг]]></category>
		<category><![CDATA[ефективність логістики]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[попит на дизель]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального України]]></category>
		<category><![CDATA[споживання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153795</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30256-Грузовик_www.png" alt="IEA: економне кермування вантажівок і краща логістика можуть швидко знизити тиск на ринок пального"/><br />Міжнародне енергетичне агентство, IEA, пропонує для ринку нафтопродуктів швидкий і практичний антикризовий інструмент: зменшувати споживання дизеля не лише через ціну, а через ефективність перевезень. Ідеться про технічне обслуговування транспорту, зміну стилю керування, оптимізацію завантаження машин, скорочення порожніх пробігів і цифровізацію логістики. За оцінкою агентства, лише ці короткострокові кроки можуть за чотири місяці скоротити використання нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30256-Грузовик_www.png" alt="IEA: економне кермування вантажівок і краща логістика можуть швидко знизити тиск на ринок пального"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство, IEA, пропонує для ринку нафтопродуктів швидкий і практичний антикризовий інструмент: зменшувати споживання дизеля не лише через ціну, а через ефективність перевезень. Ідеться про технічне обслуговування транспорту, зміну стилю керування, оптимізацію завантаження машин, скорочення порожніх пробігів і цифровізацію логістики. За оцінкою агентства, лише ці короткострокові кроки можуть за чотири місяці скоротити використання нафти приблизно на <strong>320 тис. барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Для ринку пального вирішальним стає не лише ресурс, а й ефективність його споживання</h3>
<p>У наданому фрагменті IEA фактично формулює дуже важливу для паливного ринку тезу: в умовах напруження з постачанням і високих цін виграє не лише той, хто має доступ до ресурсу, а й той, хто вміє споживати його ощадніше. І саме сегмент вантажних перевезень тут є ключовим, тому що <strong>вантажівки є великими споживачами дизельного пального</strong>. Для ринку пального України це особливо важливо, бо дизель традиційно є базовим видом пального для логістики, постачання товарів і комерційного транспорту.</p>
<h4>Що саме пропонує IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Економне кермування</strong> має охоплювати не один захід, а цілий набір рішень — від <em>регулярної перевірки тиску в шинах</em> до зміни щоденних звичок водія.</li>
<li>Урядові програми можуть включати <strong>техніки eco-driving</strong> у навчання і складання іспитів на водійські права, а також у програми підвищення кваліфікації водіїв.</li>
<li>Такі підходи вже застосовувалися, зокрема, у <strong>Франції та інших країнах</strong>.</li>
<li><strong>Інформаційні кампанії</strong> для населення можуть доповнювати адресні заходи для професійних водіїв і компаній.</li>
<li>Компанії, які мають <strong>власні автопарки</strong>, особливо у сфері доставки товарів, перебувають у найкращій позиції для швидкого навчання персоналу й запуску програм з підвищення обізнаності.</li>
</ul>
<p>Тут принципово важливо, що IEA говорить не про довгий інвестиційний цикл, а про рішення, які доступні вже зараз. Тобто мова не про багаторічну модернізацію парку, а про дії, які можна запустити майже негайно і які починають працювати ще до того, як ринок побачить нові поставки техніки або масштабні інфраструктурні проєкти.</p>
<h4>Чому це важливо саме для дизеля</h4>
<ul>
<li>IEA прямо наголошує, що саме <strong>комерційний транспорт</strong> і вантажівки дають найбільший ефект для скорочення споживання дизеля.</li>
<li>Окрім зменшення використання пального, економне кермування дає ще два прямі ефекти: <strong>знижує паливні витрати</strong> і <strong>скорочує витрати на технічне обслуговування транспорту</strong>.</li>
<li>Менший попит на надто короткі строки доставки також може підвищувати <strong>загальну паливну ефективність</strong> логістики на етапі так званої <em>останньої милі</em>, тобто фінального етапу доставки товару до клієнта.</li>
</ul>
<p>Інакше кажучи, IEA показує просту економіку. Якщо ринок вимагає миттєвої доставки будь-якою ціною, логістика стає паливно неефективною. Якщо ж бізнес і споживач готові до більш раціональних строків доставки, система починає споживати менше дизеля на ту саму одиницю перевезеного товару.</p>
<h4>Що може дати швидкий ефект</h4>
<ul>
<li>Серед <strong>найбільш доступних заходів на найближчі чотири місяці</strong> IEA окремо виділяє поліпшення логістики.</li>
<li>Йдеться про <strong>оптимізацію завантаження вантажівок</strong> і <strong>скорочення порожніх рейсів</strong>.</li>
<li>Для цього агентство радить посилювати <strong>співпрацю між компаніями</strong> та ширше використовувати <strong>цифрові технології</strong>.</li>
<li>Сукупний короткостроковий ефект від цих заходів IEA оцінює на рівні близько <strong>320 тис. барелів нафти на добу</strong>, яких можна уникнути у споживанні.</li>
</ul>
<p>Це дуже велика цифра для короткого горизонту. Вона означає, що частину тиску на паливний ринок можна знімати не лише через збільшення постачання, а й через зменшення неефективного попиту. Для будь-якого ринку пального, зокрема українського, це важливий висновок: попит — це не тільки обсяг перевезень, а ще й якість організації цих перевезень.</p>
<h4>Як це варто читати в українському контексті</h4>
<ul>
<li><strong>Екодрайвінг</strong> — це не другорядна рекомендація, а практичний інструмент стримування витрат у дизельному сегменті.</li>
<li><strong>Цифровізація логістики</strong> і зменшення порожніх пробігів можуть бути не менш важливими, ніж цінова конкуренція на АЗС.</li>
<li><strong>Корпоративні автопарки</strong>, доставка товарів і великі транспортні оператори можуть стати першою точкою швидкого зниження споживання пального без втрати функціональності системи постачання.</li>
<li><strong>Остання миля</strong> — один із найдорожчих з погляду пального етапів логістики, тому навіть часткове зниження терміновості доставки здатне поліпшити загальну ефективність.</li>
</ul>
<p>Головний висновок із цього матеріалу IEA полягає в тому, що паливна стійкість ринку починається не лише з резервуарів і маршрутів постачання, а й з поведінки перевізника, диспетчера, компанії та кінцевого клієнта. Якщо вантажний сектор споживає менше дизеля завдяки кращій організації роботи, це послаблює тиск на всю систему — від гуртового ринку до кінцевої ціни в економіці.</p>
<h4>Що це означає для ринку пального</h4>
<ul>
<li><strong>Попит на дизель</strong> можна знижувати без зупинки економічної активності — через ефективніше використання транспорту.</li>
<li><strong>Маржинальність перевезень</strong> і <strong>собівартість доставки</strong> дедалі більше залежать не лише від ціни пального, а від якості управління автопарком.</li>
<li><strong>Паливний ринок</strong> отримує сигнал, що економія може бути досягнута не адміністративним тиском, а практичними ринковими інструментами.</li>
<li><strong>Бізнес</strong> у секторі доставки товарів може отримати подвійний ефект: менше споживання дизеля і менші витрати на обслуговування техніки.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує не абстрактну теорію, а набір дій, які можуть спрацювати швидко. Для ринку пального це означає одне: у періоди нестабільності справжньою конкурентною перевагою стає не лише доступ до ресурсу, а здатність спалювати менше пального на кожен кілометр, рейс і доставлений вантаж.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
<p>Зображення: <a href="www.flaticon.com">www.flaticon.com </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30256-Грузовик_www.png" alt="IEA: економне кермування вантажівок і краща логістика можуть швидко знизити тиск на ринок пального"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство, IEA, пропонує для ринку нафтопродуктів швидкий і практичний антикризовий інструмент: зменшувати споживання дизеля не лише через ціну, а через ефективність перевезень. Ідеться про технічне обслуговування транспорту, зміну стилю керування, оптимізацію завантаження машин, скорочення порожніх пробігів і цифровізацію логістики. За оцінкою агентства, лише ці короткострокові кроки можуть за чотири місяці скоротити використання нафти приблизно на <strong>320 тис. барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Для ринку пального вирішальним стає не лише ресурс, а й ефективність його споживання</h3>
<p>У наданому фрагменті IEA фактично формулює дуже важливу для паливного ринку тезу: в умовах напруження з постачанням і високих цін виграє не лише той, хто має доступ до ресурсу, а й той, хто вміє споживати його ощадніше. І саме сегмент вантажних перевезень тут є ключовим, тому що <strong>вантажівки є великими споживачами дизельного пального</strong>. Для ринку пального України це особливо важливо, бо дизель традиційно є базовим видом пального для логістики, постачання товарів і комерційного транспорту.</p>
<h4>Що саме пропонує IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Економне кермування</strong> має охоплювати не один захід, а цілий набір рішень — від <em>регулярної перевірки тиску в шинах</em> до зміни щоденних звичок водія.</li>
<li>Урядові програми можуть включати <strong>техніки eco-driving</strong> у навчання і складання іспитів на водійські права, а також у програми підвищення кваліфікації водіїв.</li>
<li>Такі підходи вже застосовувалися, зокрема, у <strong>Франції та інших країнах</strong>.</li>
<li><strong>Інформаційні кампанії</strong> для населення можуть доповнювати адресні заходи для професійних водіїв і компаній.</li>
<li>Компанії, які мають <strong>власні автопарки</strong>, особливо у сфері доставки товарів, перебувають у найкращій позиції для швидкого навчання персоналу й запуску програм з підвищення обізнаності.</li>
</ul>
<p>Тут принципово важливо, що IEA говорить не про довгий інвестиційний цикл, а про рішення, які доступні вже зараз. Тобто мова не про багаторічну модернізацію парку, а про дії, які можна запустити майже негайно і які починають працювати ще до того, як ринок побачить нові поставки техніки або масштабні інфраструктурні проєкти.</p>
<h4>Чому це важливо саме для дизеля</h4>
<ul>
<li>IEA прямо наголошує, що саме <strong>комерційний транспорт</strong> і вантажівки дають найбільший ефект для скорочення споживання дизеля.</li>
<li>Окрім зменшення використання пального, економне кермування дає ще два прямі ефекти: <strong>знижує паливні витрати</strong> і <strong>скорочує витрати на технічне обслуговування транспорту</strong>.</li>
<li>Менший попит на надто короткі строки доставки також може підвищувати <strong>загальну паливну ефективність</strong> логістики на етапі так званої <em>останньої милі</em>, тобто фінального етапу доставки товару до клієнта.</li>
</ul>
<p>Інакше кажучи, IEA показує просту економіку. Якщо ринок вимагає миттєвої доставки будь-якою ціною, логістика стає паливно неефективною. Якщо ж бізнес і споживач готові до більш раціональних строків доставки, система починає споживати менше дизеля на ту саму одиницю перевезеного товару.</p>
<h4>Що може дати швидкий ефект</h4>
<ul>
<li>Серед <strong>найбільш доступних заходів на найближчі чотири місяці</strong> IEA окремо виділяє поліпшення логістики.</li>
<li>Йдеться про <strong>оптимізацію завантаження вантажівок</strong> і <strong>скорочення порожніх рейсів</strong>.</li>
<li>Для цього агентство радить посилювати <strong>співпрацю між компаніями</strong> та ширше використовувати <strong>цифрові технології</strong>.</li>
<li>Сукупний короткостроковий ефект від цих заходів IEA оцінює на рівні близько <strong>320 тис. барелів нафти на добу</strong>, яких можна уникнути у споживанні.</li>
</ul>
<p>Це дуже велика цифра для короткого горизонту. Вона означає, що частину тиску на паливний ринок можна знімати не лише через збільшення постачання, а й через зменшення неефективного попиту. Для будь-якого ринку пального, зокрема українського, це важливий висновок: попит — це не тільки обсяг перевезень, а ще й якість організації цих перевезень.</p>
<h4>Як це варто читати в українському контексті</h4>
<ul>
<li><strong>Екодрайвінг</strong> — це не другорядна рекомендація, а практичний інструмент стримування витрат у дизельному сегменті.</li>
<li><strong>Цифровізація логістики</strong> і зменшення порожніх пробігів можуть бути не менш важливими, ніж цінова конкуренція на АЗС.</li>
<li><strong>Корпоративні автопарки</strong>, доставка товарів і великі транспортні оператори можуть стати першою точкою швидкого зниження споживання пального без втрати функціональності системи постачання.</li>
<li><strong>Остання миля</strong> — один із найдорожчих з погляду пального етапів логістики, тому навіть часткове зниження терміновості доставки здатне поліпшити загальну ефективність.</li>
</ul>
<p>Головний висновок із цього матеріалу IEA полягає в тому, що паливна стійкість ринку починається не лише з резервуарів і маршрутів постачання, а й з поведінки перевізника, диспетчера, компанії та кінцевого клієнта. Якщо вантажний сектор споживає менше дизеля завдяки кращій організації роботи, це послаблює тиск на всю систему — від гуртового ринку до кінцевої ціни в економіці.</p>
<h4>Що це означає для ринку пального</h4>
<ul>
<li><strong>Попит на дизель</strong> можна знижувати без зупинки економічної активності — через ефективніше використання транспорту.</li>
<li><strong>Маржинальність перевезень</strong> і <strong>собівартість доставки</strong> дедалі більше залежать не лише від ціни пального, а від якості управління автопарком.</li>
<li><strong>Паливний ринок</strong> отримує сигнал, що економія може бути досягнута не адміністративним тиском, а практичними ринковими інструментами.</li>
<li><strong>Бізнес</strong> у секторі доставки товарів може отримати подвійний ефект: менше споживання дизеля і менші витрати на обслуговування техніки.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує не абстрактну теорію, а набір дій, які можуть спрацювати швидко. Для ринку пального це означає одне: у періоди нестабільності справжньою конкурентною перевагою стає не лише доступ до ресурсу, а здатність спалювати менше пального на кожен кілометр, рейс і доставлений вантаж.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
<p>Зображення: <a href="www.flaticon.com">www.flaticon.com </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-ekonomne-kermuvannya-vantazhivok-i-krashha-logistika-mozhut-shvidko-zniziti-tisk-na-rinok-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/popit-na-dizel/feed/ ) in 0.23279 seconds, on Jul 19th, 2026 at 5:07 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 19th, 2026 at 6:07 pm UTC -->