<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; попит</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/popit/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Apr 2026 06:34:01 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Nov 2025 08:22:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[surplus]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[профіцит]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153359</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br />Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: 4,09 млн барелів на добу (б/д) проти 3,97 млн б/д у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на 6,2 млн б/д, тоді як приріст [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: <strong>4,09 млн барелів на добу (б/д)</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на <strong>6,2 млн б/д</strong>, тоді як приріст попиту залишається помірним за історичними мірками.</p>
<h2>Баланс нафти 2025–2026</h2>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>
<ul>
<li>2025: зростання <strong>+790 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: зростання <strong>+770 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li><em>Темпи названо «скромними» у порівнянні з історичними нормами</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>
<ul>
<li>З січня: +<strong>6,2 млн б/д</strong> (приблизно порівну між non-OPEC+ та OPEC+)</li>
<li>Прогноз 2025: +<strong>3,1 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>Прогноз 2026: +<strong>2,5 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
<li><em>Запаси продовжують зростати</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> (попередня оцінка — <strong>3,97 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ризики</strong>
<ul>
<li>Економічні наслідки <strong>тарифної турбулентності</strong></li>
<li>Невизначеність через <strong>шатдаун федерального уряду США</strong></li>
<li>Наслідки нових <strong>санкцій щодо росії</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>
<ul>
<li>Оцінка: <strong>«загалом збалансований»</strong> ринок у 2026 році (замість раніше очікуваного дефіциту)</li>
<li><em>Коментар ринку:</em> побоювання <strong>неминучого надлишку</strong> тиснуть на ціни</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Тільки цифри</h3>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>:
<ul>
<li>2025: <strong>+790 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: <strong>+770 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>:
<ul>
<li>З січня: <strong>+6,2 млн б/д</strong> (non-OPEC+ та OPEC+ — приблизно порівну)</li>
<li>2025: <strong>+3,1 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>2026: <strong>+2,5 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>:
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневій оцінці</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Прямі формулювання МЕА</h3>
<blockquote><p>«Глобальні баланси на нафтовому ринку виглядають дедалі більш асиметричними, адже світова пропозиція нафти рухається вперед, тоді як зростання попиту залишається скромним за історичними стандартами», — МЕА, щомісячний звіт, 13 листопада 2025 р.</p></blockquote>
<h3>Ризики та сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Тарифи</strong>: можливі економічні наслідки від нещодавньої тарифної турбулентності можуть знизити темпи попиту.</li>
<li><strong>Шатдаун у США</strong>: невизначеність щодо впливу зупинки роботи федерального уряду США додає волатильності очікуванням.</li>
<li><strong>Санкції щодо росії</strong>: вплив нових санкцій ще не визначений, що створює додаткові <em>змінні для прогнозу</em>.</li>
</ul>
<h3>Позиція OPEC і ринкова реакція</h3>
<ul>
<li>OPEC цього тижня оцінила 2026 рік як <strong>«загалом збалансований»</strong> (раніше — очікувався дефіцит).</li>
<li><em>Ринковий ефект:</em> очікування надлишку <strong>натиснули на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дисбаланс посилюється</strong>: прискорення пропозиції (+6,2 млн б/д із січня; +3,1 млн б/д у 2025 та +2,5 млн б/д у 2026) суттєво перевищує помірні темпи зростання попиту (+790 тис. б/д у 2025; +770 тис. б/д у 2026), що <strong>структурно підтримує профіцит</strong>.</li>
<li><strong>Запаси зростають</strong>: накопичення запасів підтверджує надлишок і посилює тиск на котирування в короткостроковому горизонті.</li>
<li><strong>Ризики — асиметричні</strong>: перелічені МЕА шоки (тарифи, шатдаун у США, санкції щодо росії) радше <em>пригальмують попит</em>, ніж скоротять пропозицію, що <strong>збільшує імовірність профіциту</strong> у 2025.</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>: перегляд оцінки на 2026 рік до «збалансованого» стану (замість дефіциту) узгоджується з оновленими даними МЕА і <strong>підтверджує ризик «надлишку»</strong> у ближчій перспективі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Warns-Oil-Glut-Will-Be-Worse-Than-Expected.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: <strong>4,09 млн барелів на добу (б/д)</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на <strong>6,2 млн б/д</strong>, тоді як приріст попиту залишається помірним за історичними мірками.</p>
<h2>Баланс нафти 2025–2026</h2>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>
<ul>
<li>2025: зростання <strong>+790 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: зростання <strong>+770 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li><em>Темпи названо «скромними» у порівнянні з історичними нормами</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>
<ul>
<li>З січня: +<strong>6,2 млн б/д</strong> (приблизно порівну між non-OPEC+ та OPEC+)</li>
<li>Прогноз 2025: +<strong>3,1 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>Прогноз 2026: +<strong>2,5 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
<li><em>Запаси продовжують зростати</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> (попередня оцінка — <strong>3,97 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ризики</strong>
<ul>
<li>Економічні наслідки <strong>тарифної турбулентності</strong></li>
<li>Невизначеність через <strong>шатдаун федерального уряду США</strong></li>
<li>Наслідки нових <strong>санкцій щодо росії</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>
<ul>
<li>Оцінка: <strong>«загалом збалансований»</strong> ринок у 2026 році (замість раніше очікуваного дефіциту)</li>
<li><em>Коментар ринку:</em> побоювання <strong>неминучого надлишку</strong> тиснуть на ціни</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Тільки цифри</h3>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>:
<ul>
<li>2025: <strong>+790 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: <strong>+770 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>:
<ul>
<li>З січня: <strong>+6,2 млн б/д</strong> (non-OPEC+ та OPEC+ — приблизно порівну)</li>
<li>2025: <strong>+3,1 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>2026: <strong>+2,5 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>:
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневій оцінці</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Прямі формулювання МЕА</h3>
<blockquote><p>«Глобальні баланси на нафтовому ринку виглядають дедалі більш асиметричними, адже світова пропозиція нафти рухається вперед, тоді як зростання попиту залишається скромним за історичними стандартами», — МЕА, щомісячний звіт, 13 листопада 2025 р.</p></blockquote>
<h3>Ризики та сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Тарифи</strong>: можливі економічні наслідки від нещодавньої тарифної турбулентності можуть знизити темпи попиту.</li>
<li><strong>Шатдаун у США</strong>: невизначеність щодо впливу зупинки роботи федерального уряду США додає волатильності очікуванням.</li>
<li><strong>Санкції щодо росії</strong>: вплив нових санкцій ще не визначений, що створює додаткові <em>змінні для прогнозу</em>.</li>
</ul>
<h3>Позиція OPEC і ринкова реакція</h3>
<ul>
<li>OPEC цього тижня оцінила 2026 рік як <strong>«загалом збалансований»</strong> (раніше — очікувався дефіцит).</li>
<li><em>Ринковий ефект:</em> очікування надлишку <strong>натиснули на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дисбаланс посилюється</strong>: прискорення пропозиції (+6,2 млн б/д із січня; +3,1 млн б/д у 2025 та +2,5 млн б/д у 2026) суттєво перевищує помірні темпи зростання попиту (+790 тис. б/д у 2025; +770 тис. б/д у 2026), що <strong>структурно підтримує профіцит</strong>.</li>
<li><strong>Запаси зростають</strong>: накопичення запасів підтверджує надлишок і посилює тиск на котирування в короткостроковому горизонті.</li>
<li><strong>Ризики — асиметричні</strong>: перелічені МЕА шоки (тарифи, шатдаун у США, санкції щодо росії) радше <em>пригальмують попит</em>, ніж скоротять пропозицію, що <strong>збільшує імовірність профіциту</strong> у 2025.</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>: перегляд оцінки на 2026 рік до «збалансованого» стану (замість дефіциту) узгоджується з оновленими даними МЕА і <strong>підтверджує ризик «надлишку»</strong> у ближчій перспективі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Warns-Oil-Glut-Will-Be-Worse-Than-Expected.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай збиває з пантелику нафтові ринки масштабним накопиченням сирої нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/22/kitaj-zbivaye-z-panteliku-naftovi-rinki-masshtabnim-nakopichennyam-siro%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/22/kitaj-zbivaye-z-panteliku-naftovi-rinki-masshtabnim-nakopichennyam-siro%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Oct 2025 07:01:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventory]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refinery runs]]></category>
		<category><![CDATA[road fuels]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[teapots]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[накопичення]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153320</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29946-Китай_1.jpg" alt="Китай збиває з пантелику нафтові ринки масштабним накопиченням сирої нафти"/><br />Від березня Китай додає близько 1 млн барелів на добу до запасів, маючи заповнення сховищ близько 60% та план розширення потужностей у 2026 році; новий Енергетичний закон зобов’язує приватні компанії збільшувати комерційні запаси. Це підтримало ціни в діапазоні $60–70/бар., але з ознаками «плато», тож імпорт надалі більше корелюватиме з реальною переробкою, а не зі «складською [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29946-Китай_1.jpg" alt="Китай збиває з пантелику нафтові ринки масштабним накопиченням сирої нафти"/><br /><p>Від березня Китай додає близько 1 млн барелів на добу до запасів, маючи заповнення сховищ близько 60% та план розширення потужностей у 2026 році; новий Енергетичний закон зобов’язує приватні компанії збільшувати комерційні запаси. Це підтримало ціни в діапазоні $60–70/бар., але з ознаками «плато», тож імпорт надалі більше корелюватиме з реальною переробкою, а не зі «складською грою».</p>
<h2>Китайське накопичення нафти — як це впливає на ринки</h2>
<article>
<h3>Що сталося</h3>
<ul>
<li><strong>Нарощування запасів</strong>: від березня темп <em>близько 1 млн бар./добу</em> іде у сховища, а не у кінцеве споживання.</li>
<li><strong>Законодавчий драйвер</strong>: новий <em>Енергетичний закон (січень 2025)</em> зобов’язує приватні компанії тримати більше нафти у комерційних сховищах, фактично роблячи їх «довгостроковими стратегічними партнерами» держави.</li>
<li><strong>Місткість і графік</strong>: <em>~60% заповнення</em> та <em>уповільнення</em> добудови до появи нових ємностей у <em>2026 році</em>; очікується зведення <strong>11 нових майданчиків зберігання</strong> протягом двох років.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Від березня ми побачили дуже вражаючу швидкість накопичення — близько одного мільйона барелів на добу», — Фредерік Ласерр, керівник досліджень Gunvor (APPEC-2025).</p></blockquote>
<h3>Чому це відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>Енергетична безпека</strong>: пріоритет <em>стабільності постачання</em> у середовищі геополітичної невизначеності.</li>
<li><strong>Цінова мотивація</strong>: <em>нижчі ціни порівняно з 2024</em> та <em>знижки на санкційну нафту</em> з росії та Ірану створили економічний сенс поповнення.</li>
<li><strong>Попри слабкий попит</strong>: імпорт тримався відносно високим <em>без великого відновлення внутрішнього споживання</em> моторних палив.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Масштабні щомісячні прирости запасів стартували у квітні… на тлі невизначеності та нижчих цін», — Емма Лі, головна аналітикиня Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Що з попитом і переробкою</h3>
<ul>
<li><strong>Переробка</strong>: підкреслено <em>плоску динаміку</em> (місцями слабшу р/р), тому різниця між постачанням (видобуток+імпорт) і переробкою йшла в запаси.</li>
<li><strong>Структура учасників</strong>: <em>державні НПЗ</em> показали <strong>плато</strong> у 3-му кварталі; <em>Шаньдунські «чаєварки»</em> (незалежні НПЗ) продовжили нарощення завдяки стабільним потокам з Ірану.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Коротко: зростання китайських запасів виглядає таким, що виходить на плато; імпорт буде ближче слідувати за трендом реального попиту, а не за «складськими іграми»», — Емма Лі, Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Вплив на ціни та структуру світового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ціновий діапазон</strong>: накопичення Китаю <em>підтримало</em> міжнародні котирування у <strong>$60–70/бар.</strong> <em>(на тлі торговельних воєн, економічних ризиків і високої пропозиції з ОПЕК+ та поза ОПЕК+)</em>.</li>
<li><strong>Короткострокова опора</strong>: зберігання надлишку <em>пом’якшило</em> ефект від <em>зростання видобутку</em> ОПЕК+ і інших експортерів.</li>
<li><strong>Ризик «після плато»</strong>: за обмеженої місткості до 2026-го <em>темпи запасоутворення</em> можуть сповільнитися, що:
<ul>
<li><em>зменшить</em> «буфер» попиту з боку Китаю;</li>
<li><em>посилить</em> чутливість котирувань до реального споживання та макро-новин;</li>
<li>може <strong>приглушити</strong> підтримку цінового діапазону $60–70/бар., якщо переробка не прискориться.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Структурні наслідки для нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Нафта (бочка)</strong>:
<ul>
<li><strong>+1,0 млн бар./добу</strong> у запаси від березня — ключовий фактор підтримки споту.</li>
<li><strong>~60% заповнення</strong> → <em>менше простору</em> для приростів до запуску нових ємностей у 2026.</li>
<li><strong>11 нових сховищ</strong> за 2 роки → <em>майбутній</em> потенціал для відновлення темпів накопичення.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Нафтопродукти</strong>:
<ul>
<li><em>Лаг між бочкою і продуктами</em>: оскільки зростання імпорту не підкріплене переробкою, <strong>вихід продуктів не прискорюється</strong>, тож вплив на <em>спреди продуктів</em> обмежений.</li>
<li>За стабільної/слабкої переробки <strong>експорт/внутрішній випуск</strong> продуктів лишається <em>плоским</em>, а значить підтримка цін на продукти від китайського чинника — <em>помірна</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Торгівельні потоки</strong>:
<ul>
<li><strong>Знижені барелі</strong> з росії та Ірану підсилюють <em>арбітраж у бік Азії</em>, фіксуючи <em>дисконтні диференціали</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Сценарії на найближчі місяці (логічні висновки з наданого матеріалу)</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій «Плато з коротким імпульсом»</strong>:
<ul>
<li>До <em>вводу нових ємностей у 2026</em> прирости запасів обмежені → <strong>ціни менше спираються</strong> на китайське «всмоктування» надлишку.</li>
<li>За <em>падіння цін</em> можливі короткі хвилі активніших закупівель для «середнього завантаження».</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій «Серійні знижки»</strong>:
<ul>
<li>Збереження <em>дисконтів</em> на санкційні сорти → Китай <strong>оптимізує кошик</strong>, але не нарощує переробку без сигналу попиту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій «Попит вирішує»</strong>:
<ul>
<li>Якщо <em>внутрішній попит</em> на моторні палива не відновиться, <strong>імпорт більше синхронізується</strong> з переробкою, а не зі складськими операціями.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що відкидає ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Політичні «гіпотези»</strong>: від <em>підготовки до ембарго</em> до <em>планів щодо Тайваню</em> — у публікації це позначено як <strong>спекуляції</strong>, а інвазія «дуже скоро видається малоймовірною» (Робін Міллс).</li>
</ul>
<blockquote><p>«Інвазія на острів у найближчій перспективі видається малоймовірною», — Робін Міллс, Qamar Energy.</p></blockquote>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li><strong>Фредерік Ласерр, Gunvor</strong>: «…дуже вражаюча швидкість накопичення — близько 1 млн бар./добу».</li>
<li><strong>Торіл Босоні, МЕА</strong>: компанії зобов’язані <em>збільшувати комерційні запаси</em>, стаючи «довгостроковими стратегічними партнерами уряду».</li>
<li><strong>Емма Лі, Vortexa</strong>: «…зростання запасів виходить на плато… імпорт буде ближчим до реального попиту».</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Chinas-Crude-Oil-Stockpiling-Baffles-Markets.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29946-Китай_1.jpg" alt="Китай збиває з пантелику нафтові ринки масштабним накопиченням сирої нафти"/><br /><p>Від березня Китай додає близько 1 млн барелів на добу до запасів, маючи заповнення сховищ близько 60% та план розширення потужностей у 2026 році; новий Енергетичний закон зобов’язує приватні компанії збільшувати комерційні запаси. Це підтримало ціни в діапазоні $60–70/бар., але з ознаками «плато», тож імпорт надалі більше корелюватиме з реальною переробкою, а не зі «складською грою».</p>
<h2>Китайське накопичення нафти — як це впливає на ринки</h2>
<article>
<h3>Що сталося</h3>
<ul>
<li><strong>Нарощування запасів</strong>: від березня темп <em>близько 1 млн бар./добу</em> іде у сховища, а не у кінцеве споживання.</li>
<li><strong>Законодавчий драйвер</strong>: новий <em>Енергетичний закон (січень 2025)</em> зобов’язує приватні компанії тримати більше нафти у комерційних сховищах, фактично роблячи їх «довгостроковими стратегічними партнерами» держави.</li>
<li><strong>Місткість і графік</strong>: <em>~60% заповнення</em> та <em>уповільнення</em> добудови до появи нових ємностей у <em>2026 році</em>; очікується зведення <strong>11 нових майданчиків зберігання</strong> протягом двох років.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Від березня ми побачили дуже вражаючу швидкість накопичення — близько одного мільйона барелів на добу», — Фредерік Ласерр, керівник досліджень Gunvor (APPEC-2025).</p></blockquote>
<h3>Чому це відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>Енергетична безпека</strong>: пріоритет <em>стабільності постачання</em> у середовищі геополітичної невизначеності.</li>
<li><strong>Цінова мотивація</strong>: <em>нижчі ціни порівняно з 2024</em> та <em>знижки на санкційну нафту</em> з росії та Ірану створили економічний сенс поповнення.</li>
<li><strong>Попри слабкий попит</strong>: імпорт тримався відносно високим <em>без великого відновлення внутрішнього споживання</em> моторних палив.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Масштабні щомісячні прирости запасів стартували у квітні… на тлі невизначеності та нижчих цін», — Емма Лі, головна аналітикиня Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Що з попитом і переробкою</h3>
<ul>
<li><strong>Переробка</strong>: підкреслено <em>плоску динаміку</em> (місцями слабшу р/р), тому різниця між постачанням (видобуток+імпорт) і переробкою йшла в запаси.</li>
<li><strong>Структура учасників</strong>: <em>державні НПЗ</em> показали <strong>плато</strong> у 3-му кварталі; <em>Шаньдунські «чаєварки»</em> (незалежні НПЗ) продовжили нарощення завдяки стабільним потокам з Ірану.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Коротко: зростання китайських запасів виглядає таким, що виходить на плато; імпорт буде ближче слідувати за трендом реального попиту, а не за «складськими іграми»», — Емма Лі, Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Вплив на ціни та структуру світового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ціновий діапазон</strong>: накопичення Китаю <em>підтримало</em> міжнародні котирування у <strong>$60–70/бар.</strong> <em>(на тлі торговельних воєн, економічних ризиків і високої пропозиції з ОПЕК+ та поза ОПЕК+)</em>.</li>
<li><strong>Короткострокова опора</strong>: зберігання надлишку <em>пом’якшило</em> ефект від <em>зростання видобутку</em> ОПЕК+ і інших експортерів.</li>
<li><strong>Ризик «після плато»</strong>: за обмеженої місткості до 2026-го <em>темпи запасоутворення</em> можуть сповільнитися, що:
<ul>
<li><em>зменшить</em> «буфер» попиту з боку Китаю;</li>
<li><em>посилить</em> чутливість котирувань до реального споживання та макро-новин;</li>
<li>може <strong>приглушити</strong> підтримку цінового діапазону $60–70/бар., якщо переробка не прискориться.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Структурні наслідки для нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Нафта (бочка)</strong>:
<ul>
<li><strong>+1,0 млн бар./добу</strong> у запаси від березня — ключовий фактор підтримки споту.</li>
<li><strong>~60% заповнення</strong> → <em>менше простору</em> для приростів до запуску нових ємностей у 2026.</li>
<li><strong>11 нових сховищ</strong> за 2 роки → <em>майбутній</em> потенціал для відновлення темпів накопичення.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Нафтопродукти</strong>:
<ul>
<li><em>Лаг між бочкою і продуктами</em>: оскільки зростання імпорту не підкріплене переробкою, <strong>вихід продуктів не прискорюється</strong>, тож вплив на <em>спреди продуктів</em> обмежений.</li>
<li>За стабільної/слабкої переробки <strong>експорт/внутрішній випуск</strong> продуктів лишається <em>плоским</em>, а значить підтримка цін на продукти від китайського чинника — <em>помірна</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Торгівельні потоки</strong>:
<ul>
<li><strong>Знижені барелі</strong> з росії та Ірану підсилюють <em>арбітраж у бік Азії</em>, фіксуючи <em>дисконтні диференціали</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Сценарії на найближчі місяці (логічні висновки з наданого матеріалу)</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій «Плато з коротким імпульсом»</strong>:
<ul>
<li>До <em>вводу нових ємностей у 2026</em> прирости запасів обмежені → <strong>ціни менше спираються</strong> на китайське «всмоктування» надлишку.</li>
<li>За <em>падіння цін</em> можливі короткі хвилі активніших закупівель для «середнього завантаження».</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій «Серійні знижки»</strong>:
<ul>
<li>Збереження <em>дисконтів</em> на санкційні сорти → Китай <strong>оптимізує кошик</strong>, але не нарощує переробку без сигналу попиту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій «Попит вирішує»</strong>:
<ul>
<li>Якщо <em>внутрішній попит</em> на моторні палива не відновиться, <strong>імпорт більше синхронізується</strong> з переробкою, а не зі складськими операціями.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що відкидає ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Політичні «гіпотези»</strong>: від <em>підготовки до ембарго</em> до <em>планів щодо Тайваню</em> — у публікації це позначено як <strong>спекуляції</strong>, а інвазія «дуже скоро видається малоймовірною» (Робін Міллс).</li>
</ul>
<blockquote><p>«Інвазія на острів у найближчій перспективі видається малоймовірною», — Робін Міллс, Qamar Energy.</p></blockquote>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li><strong>Фредерік Ласерр, Gunvor</strong>: «…дуже вражаюча швидкість накопичення — близько 1 млн бар./добу».</li>
<li><strong>Торіл Босоні, МЕА</strong>: компанії зобов’язані <em>збільшувати комерційні запаси</em>, стаючи «довгостроковими стратегічними партнерами уряду».</li>
<li><strong>Емма Лі, Vortexa</strong>: «…зростання запасів виходить на плато… імпорт буде ближчим до реального попиту».</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Chinas-Crude-Oil-Stockpiling-Baffles-Markets.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/22/kitaj-zbivaye-z-panteliku-naftovi-rinki-masshtabnim-nakopichennyam-siro%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 12:06:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[market impact]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність]]></category>
		<category><![CDATA[ЗПГ]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[цінова стеля]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153317</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br />Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з $60 до $47,60 у вересні, країна фактично має виняток із механізму «стелі» [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Oct 2025 07:59:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[Путин]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна війна]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153305</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br />Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br /><p>Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які вже втратили близько 3%.</p>
<h2>Геополітична інтрига і ринкові очікування: інтелектуальна карта впливів на нафтовий ринок</h2>
<h3>Міжнародні очікування і реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Плани зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна</strong> через два тижні з метою обговорення завершення війни в Україні стали ключовим фактором зниження цін на нафту.</li>
<li>Ймовірність мирної угоди <em>змусила трейдерів очікувати відновлення експорту нафти з росії</em>, що, на думку більшості спостерігачів, спричинить надлишок постачання на ринку.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) <strong>оновило прогноз надлишку пропозиції</strong>, очікуючи, що у 2026 році він сягне 2,4 млн барелів на день після приросту у 3 млн барелів у 2025 році.</li>
</ul>
<h3>Поточна динаміка цін</h3>
<ul>
<li>На момент публікації <strong>Brent</strong> торгувався на рівні <strong>$60,84</strong> за барель, а <strong>WTI</strong> — по <strong>$57,29</strong>, обидва сорти втрачають близько <strong>3%</strong>.</li>
<li>Аналітик ANZ <strong>Деніел Гайнс</strong> зазначив:<br />
<blockquote><p>«Побоювання щодо дефіциту пропозиції зменшилися після оголошення про зустріч Трампа з Путіним для обговорення припинення війни в Україні» (Reuters).</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Скориговані прогнози попиту</h3>
<ul>
<li>ІЕА прогнозує зростання попиту на нафту лише на <strong>700 000 барелів на добу</strong> у 2025 і 2026 роках.</li>
<li>Це зниження порівняно з попереднім прогнозом у <em>740 000 барелів на добу</em>, зробленим минулого місяця.</li>
</ul>
<h3>Зростання запасів у США</h3>
<ul>
<li>Управління енергетичної інформації США (ЕІА) повідомило про <strong>збільшення запасів сирої нафти на 3,5 млн барелів</strong> за тиждень до 10 жовтня, після приросту на 3,7 млн барелів тижнем раніше.</li>
<li>Навіть той факт, що це частково пов’язано із <em>сезонним технічним обслуговуванням нафтопереробних заводів</em>, не змінив загального песимістичного настрою.</li>
</ul>
<h3>Торговельна напруга між США та Китаєм</h3>
<ul>
<li>Новий спалах торговельних суперечок між <strong>США та Китаєм</strong> викликав побоювання щодо уповільнення глобального економічного зростання.</li>
<li>Це, у свою чергу, <strong>негативно впливає на очікування попиту на нафту</strong> на світових ринках.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ймовірне мирне врегулювання між США та росією може призвести до <strong>збільшення обсягів російського експорту</strong> нафти, створюючи надлишкову пропозицію на ринку.</li>
<li>Скорочення прогнозів попиту ІЕА та зростання запасів у США вказують на <strong>ослаблення ринкової рівноваги</strong> та можливе подальше зниження цін.</li>
<li>Поєднання геополітичних і макроекономічних факторів (мирна ініціатива, запаси, торговельна напруга) формує <strong>нову конкурентну динаміку</strong> між основними експортерами енергоресурсів.</li>
<li>Загалом, <strong>нафтовий ринок переходить у фазу потенційного надлишку</strong> пропозиції, що може стимулювати перерозподіл ринкових часток і цінові війни між виробниками.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Зниження цін і можливий надлишок постачання створюють <strong>ризики для виробників із високою собівартістю</strong> (зокрема, сланцевих компаній США).</li>
<li>росія може отримати <strong>тимчасову перевагу на ринку</strong> за рахунок відновлення експорту, але при цьому її доходи скоротяться через нижчі ціни.</li>
<li>Країни ОПЕК, ймовірно, будуть змушені <em>переглянути політику квот</em>, щоб уникнути обвалу цін.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Dip-as-Trump-Putin-Summit-Looms.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br /><p>Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які вже втратили близько 3%.</p>
<h2>Геополітична інтрига і ринкові очікування: інтелектуальна карта впливів на нафтовий ринок</h2>
<h3>Міжнародні очікування і реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Плани зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна</strong> через два тижні з метою обговорення завершення війни в Україні стали ключовим фактором зниження цін на нафту.</li>
<li>Ймовірність мирної угоди <em>змусила трейдерів очікувати відновлення експорту нафти з росії</em>, що, на думку більшості спостерігачів, спричинить надлишок постачання на ринку.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) <strong>оновило прогноз надлишку пропозиції</strong>, очікуючи, що у 2026 році він сягне 2,4 млн барелів на день після приросту у 3 млн барелів у 2025 році.</li>
</ul>
<h3>Поточна динаміка цін</h3>
<ul>
<li>На момент публікації <strong>Brent</strong> торгувався на рівні <strong>$60,84</strong> за барель, а <strong>WTI</strong> — по <strong>$57,29</strong>, обидва сорти втрачають близько <strong>3%</strong>.</li>
<li>Аналітик ANZ <strong>Деніел Гайнс</strong> зазначив:<br />
<blockquote><p>«Побоювання щодо дефіциту пропозиції зменшилися після оголошення про зустріч Трампа з Путіним для обговорення припинення війни в Україні» (Reuters).</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Скориговані прогнози попиту</h3>
<ul>
<li>ІЕА прогнозує зростання попиту на нафту лише на <strong>700 000 барелів на добу</strong> у 2025 і 2026 роках.</li>
<li>Це зниження порівняно з попереднім прогнозом у <em>740 000 барелів на добу</em>, зробленим минулого місяця.</li>
</ul>
<h3>Зростання запасів у США</h3>
<ul>
<li>Управління енергетичної інформації США (ЕІА) повідомило про <strong>збільшення запасів сирої нафти на 3,5 млн барелів</strong> за тиждень до 10 жовтня, після приросту на 3,7 млн барелів тижнем раніше.</li>
<li>Навіть той факт, що це частково пов’язано із <em>сезонним технічним обслуговуванням нафтопереробних заводів</em>, не змінив загального песимістичного настрою.</li>
</ul>
<h3>Торговельна напруга між США та Китаєм</h3>
<ul>
<li>Новий спалах торговельних суперечок між <strong>США та Китаєм</strong> викликав побоювання щодо уповільнення глобального економічного зростання.</li>
<li>Це, у свою чергу, <strong>негативно впливає на очікування попиту на нафту</strong> на світових ринках.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ймовірне мирне врегулювання між США та росією може призвести до <strong>збільшення обсягів російського експорту</strong> нафти, створюючи надлишкову пропозицію на ринку.</li>
<li>Скорочення прогнозів попиту ІЕА та зростання запасів у США вказують на <strong>ослаблення ринкової рівноваги</strong> та можливе подальше зниження цін.</li>
<li>Поєднання геополітичних і макроекономічних факторів (мирна ініціатива, запаси, торговельна напруга) формує <strong>нову конкурентну динаміку</strong> між основними експортерами енергоресурсів.</li>
<li>Загалом, <strong>нафтовий ринок переходить у фазу потенційного надлишку</strong> пропозиції, що може стимулювати перерозподіл ринкових часток і цінові війни між виробниками.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Зниження цін і можливий надлишок постачання створюють <strong>ризики для виробників із високою собівартістю</strong> (зокрема, сланцевих компаній США).</li>
<li>росія може отримати <strong>тимчасову перевагу на ринку</strong> за рахунок відновлення експорту, але при цьому її доходи скоротяться через нижчі ціни.</li>
<li>Країни ОПЕК, ймовірно, будуть змушені <em>переглянути політику квот</em>, щоб уникнути обвалу цін.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Dip-as-Trump-Putin-Summit-Looms.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Oct 2025 06:38:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[oversupply]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[storage]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153292</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br />Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних 1,2 млрд барелів — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br /><p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних <strong>1,2 млрд барелів</strong> — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.</p>
<h2>Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю</h2>
<h3>1. Зростання обсягів нафти у морі</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Vortexa</strong>, у морі нині перебуває <strong>1,2 млрд барелів сирої нафти</strong>, що є найвищим показником з 2016 року.</li>
<li>Як зазначає <em>Bloomberg</em>, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.</li>
<li>Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.</li>
</ul>
<h3>2. Ознаки зниження попиту</h3>
<ul>
<li>Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.</li>
<li>Це означає, що <strong>попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції</strong>.</li>
<li>Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.</li>
</ul>
<h3>3. Китайська стратегія накопичення</h3>
<ul>
<li>Китай будує <strong>11 нових сховищ</strong> для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на <strong>169 млн барелів</strong>.</li>
<li>Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано <em>180–190 млн барелів</em> ємності.</li>
<li>Китай накопичує до <strong>1 млн барелів щодня</strong> попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<h3>4. Причини такого підходу</h3>
<ul>
<li>Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: <strong>Сланцева нафта США</strong> сповільнює зростання, коли ціни падають.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.</li>
<li>За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.</li>
</ul>
<h3>5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій</h3>
<ul>
<li>Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору <strong>росії</strong> призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.</li>
<li>Це демонструє, що <strong>трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання</strong>.</li>
<li>Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.</li>
</ul>
<h3>6. Висновки</h3>
<ul>
<li>Глобальний ринок нафти входить у фазу <strong>надлишкових запасів</strong>, що тисне на ціни.</li>
<li><strong>Китайська політика накопичення</strong> знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.</li>
<li>Зменшення «резервних потужностей» <strong>OPEC+</strong> створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.</li>
<li>Ринки залишаються <em>надзвичайно чутливими</em> до політичних і санкційних сигналів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.</p></blockquote>
<p><strong>Підсумок:</strong> надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Tankers-Jam-Seas-As-Global-Glut-Builds.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br /><p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних <strong>1,2 млрд барелів</strong> — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.</p>
<h2>Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю</h2>
<h3>1. Зростання обсягів нафти у морі</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Vortexa</strong>, у морі нині перебуває <strong>1,2 млрд барелів сирої нафти</strong>, що є найвищим показником з 2016 року.</li>
<li>Як зазначає <em>Bloomberg</em>, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.</li>
<li>Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.</li>
</ul>
<h3>2. Ознаки зниження попиту</h3>
<ul>
<li>Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.</li>
<li>Це означає, що <strong>попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції</strong>.</li>
<li>Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.</li>
</ul>
<h3>3. Китайська стратегія накопичення</h3>
<ul>
<li>Китай будує <strong>11 нових сховищ</strong> для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на <strong>169 млн барелів</strong>.</li>
<li>Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано <em>180–190 млн барелів</em> ємності.</li>
<li>Китай накопичує до <strong>1 млн барелів щодня</strong> попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<h3>4. Причини такого підходу</h3>
<ul>
<li>Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: <strong>Сланцева нафта США</strong> сповільнює зростання, коли ціни падають.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.</li>
<li>За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.</li>
</ul>
<h3>5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій</h3>
<ul>
<li>Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору <strong>росії</strong> призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.</li>
<li>Це демонструє, що <strong>трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання</strong>.</li>
<li>Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.</li>
</ul>
<h3>6. Висновки</h3>
<ul>
<li>Глобальний ринок нафти входить у фазу <strong>надлишкових запасів</strong>, що тисне на ціни.</li>
<li><strong>Китайська політика накопичення</strong> знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.</li>
<li>Зменшення «резервних потужностей» <strong>OPEC+</strong> створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.</li>
<li>Ринки залишаються <em>надзвичайно чутливими</em> до політичних і санкційних сигналів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.</p></blockquote>
<p><strong>Підсумок:</strong> надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Tankers-Jam-Seas-As-Global-Glut-Builds.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Аналітики розділилися: чи настав надлишок нафти у світі?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/analitiki-rozdililisya-chi-nastav-nadlishok-nafti-u-sviti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/analitiki-rozdililisya-chi-nastav-nadlishok-nafti-u-sviti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2025 05:10:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[oversupply]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153284</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29927-Нефть.jpg" alt="Аналітики розділилися: чи настав надлишок нафти у світі?"/><br />Звіт Bloomberg про кілька мільйонів барелів близькосхідної нафти, які залишилися непроданими, спровокував дискусію щодо початку світового надлишку. Проте експерти вказують, що фізичний ринок цього поки не відчуває, а зимовий попит і санкційні обмеження можуть утримати ціни від падіння. Світовий ринок нафти: суперечливі сигнали насичення Баланс між надлишком і попитом Від 6 до 12 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29927-Нефть.jpg" alt="Аналітики розділилися: чи настав надлишок нафти у світі?"/><br /><p>Звіт Bloomberg про кілька мільйонів барелів близькосхідної нафти, які залишилися непроданими, спровокував дискусію щодо початку світового надлишку. Проте експерти вказують, що фізичний ринок цього поки не відчуває, а зимовий попит і санкційні обмеження можуть утримати ціни від падіння.</p>
<h2>Світовий ринок нафти: суперечливі сигнали насичення</h2>
<h3>Баланс між надлишком і попитом</h3>
<ul>
<li><strong>Від 6 до 12 млн барелів</strong> близькосхідної нафти залишилися без покупців у листопадовому циклі, за даними Bloomberg.</li>
<li>Індія та Китай не поспішали закуповувати нові партії, що може свідчити про тимчасове охолодження попиту.</li>
<li>Ф’ючерсна крива нафти Abu Dhabi Murban вирівнялася — <em>ознака можливої надлишкової пропозиції</em>.</li>
<li>Водночас очікування підвищення цін на нафту Саудівської Аравії для азійських ринків свідчать про здоровий попит, а не про надлишок.</li>
</ul>
<h3>Позиції аналітиків: суперечливі інтерпретації</h3>
<ul>
<li><strong>Ванда Харі (Vanda Insights)</strong> наголосила, що ринок поки не бачить надлишку:<br />
<blockquote><p>«Надлишок перебільшений. Якщо Китай продовжить закупівлі для запасів — це сигнал зростання попиту» (Ванда Харі, The National)</p></blockquote>
</li>
<li>Харі також відзначила сезонне зростання споживання палива у північній півкулі з початком опалювального сезону.</li>
<li><strong>Філ Флінн (Price Futures Group)</strong> зазначив, що розрив між листопадом і груднем у $1 за барель не підтверджує теорію надлишку.</li>
<li>Аналітик назвав ситуацію «енергетичним чистилищем», де <em>ОПЕК утримує ціни в діапазоні “болю”</em> — достатньо високі для прибутків, але тиснуть на сланцеву нафту США.</li>
</ul>
<h3>Вплив дій ОПЕК і рф на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Чутки про можливе збільшення видобутку ОПЕК були швидко спростовані, що демонструє контрольований інформаційний вплив на ціни.</li>
<li>Додаткові обмеження на експорт пального з боку росії:<br />
<strong>заборона експорту бензину до кінця року та скорочення дизельних постачань</strong>, що потенційно звужує пропозицію на світових ринках.</li>
<li>Причиною частково стали атаки дронів України на російські НПЗ — це фактор, який знижує глобальну пропозицію і посилює конкуренцію за доступні ресурси.</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і динаміка експорту</h3>
<ul>
<li>У серпні експорт перевищував десятирічні середні показники, але попит залишався достатньо сильним, аби поглинути додаткові обсяги.</li>
<li><strong>Марк Тот (Vortexa)</strong> у серпні відзначав, що страхи перенасичення не реалізувалися: навіть збільшення експорту з Саудівської Аравії та ОАЕ не спричинило надлишку.</li>
<li>Попит з Південної Америки (Бразилія, Гайана) також зріс, компенсуючи потенційне перевиробництво.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори та санкційний тиск</h3>
<ul>
<li><strong>G7 готує нові санкції проти росії</strong>, що торкнуться енергетики, фінансів і оборонного сектору, — за оцінкою аналітика MUFG Соджін Кім.</li>
<li>Це створює <em>висхідний тиск на ціни</em>, оскільки ринок очікує можливе скорочення постачань.</li>
<li>Водночас політика адміністрації Трампа щодо стримування цін на пальне в США обмежує цей ефект.</li>
<li>Реакція цін на новини про санкції або плани ОПЕК слабшає, що свідчить: <strong>справжнього надлишку нафти немає</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на ринки</h3>
<ul>
<li>Надлишок нафти наразі не підтверджується фізичними обсягами або падінням цін.</li>
<li>Ринки реагують більше на <em>очікування та інформаційні сигнали</em>, ніж на реальний дисбаланс.</li>
<li>Санкції, зимовий попит і обмеження з боку росії створюють <strong>структурну підтримку цін</strong>.</li>
<li>Рівновага між попитом і пропозицією залишається нестійкою, але тенденції вказують радше на збереження цінового коридору, ніж на колапс.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>США втрачають частку на ринку через контроль ОПЕК над цінами у «діапазоні болю».</li>
<li>Близькосхідні постачальники стикаються з <strong>новими конкурентами з Південної Америки</strong>, зокрема Бразилії та Гайани.</li>
<li>Санкційна політика Заходу проти росії сприяє <em>перерозподілу потоків нафти</em> і посиленню азійського ринку.</li>
</ul>
<h3>Перспектива</h3>
<ul>
<li>Під впливом геополітичних ризиків і сезонного попиту <strong>ціни залишаться стабільними</strong> у короткостроковій перспективі.</li>
<li>Довгостроково ситуація визначатиметься взаємодією між ОПЕК, США та азійськими імпортерами.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Crude-Traders-Split-on-Whether-the-Glut-Has-Arrived.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29927-Нефть.jpg" alt="Аналітики розділилися: чи настав надлишок нафти у світі?"/><br /><p>Звіт Bloomberg про кілька мільйонів барелів близькосхідної нафти, які залишилися непроданими, спровокував дискусію щодо початку світового надлишку. Проте експерти вказують, що фізичний ринок цього поки не відчуває, а зимовий попит і санкційні обмеження можуть утримати ціни від падіння.</p>
<h2>Світовий ринок нафти: суперечливі сигнали насичення</h2>
<h3>Баланс між надлишком і попитом</h3>
<ul>
<li><strong>Від 6 до 12 млн барелів</strong> близькосхідної нафти залишилися без покупців у листопадовому циклі, за даними Bloomberg.</li>
<li>Індія та Китай не поспішали закуповувати нові партії, що може свідчити про тимчасове охолодження попиту.</li>
<li>Ф’ючерсна крива нафти Abu Dhabi Murban вирівнялася — <em>ознака можливої надлишкової пропозиції</em>.</li>
<li>Водночас очікування підвищення цін на нафту Саудівської Аравії для азійських ринків свідчать про здоровий попит, а не про надлишок.</li>
</ul>
<h3>Позиції аналітиків: суперечливі інтерпретації</h3>
<ul>
<li><strong>Ванда Харі (Vanda Insights)</strong> наголосила, що ринок поки не бачить надлишку:<br />
<blockquote><p>«Надлишок перебільшений. Якщо Китай продовжить закупівлі для запасів — це сигнал зростання попиту» (Ванда Харі, The National)</p></blockquote>
</li>
<li>Харі також відзначила сезонне зростання споживання палива у північній півкулі з початком опалювального сезону.</li>
<li><strong>Філ Флінн (Price Futures Group)</strong> зазначив, що розрив між листопадом і груднем у $1 за барель не підтверджує теорію надлишку.</li>
<li>Аналітик назвав ситуацію «енергетичним чистилищем», де <em>ОПЕК утримує ціни в діапазоні “болю”</em> — достатньо високі для прибутків, але тиснуть на сланцеву нафту США.</li>
</ul>
<h3>Вплив дій ОПЕК і рф на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Чутки про можливе збільшення видобутку ОПЕК були швидко спростовані, що демонструє контрольований інформаційний вплив на ціни.</li>
<li>Додаткові обмеження на експорт пального з боку росії:<br />
<strong>заборона експорту бензину до кінця року та скорочення дизельних постачань</strong>, що потенційно звужує пропозицію на світових ринках.</li>
<li>Причиною частково стали атаки дронів України на російські НПЗ — це фактор, який знижує глобальну пропозицію і посилює конкуренцію за доступні ресурси.</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і динаміка експорту</h3>
<ul>
<li>У серпні експорт перевищував десятирічні середні показники, але попит залишався достатньо сильним, аби поглинути додаткові обсяги.</li>
<li><strong>Марк Тот (Vortexa)</strong> у серпні відзначав, що страхи перенасичення не реалізувалися: навіть збільшення експорту з Саудівської Аравії та ОАЕ не спричинило надлишку.</li>
<li>Попит з Південної Америки (Бразилія, Гайана) також зріс, компенсуючи потенційне перевиробництво.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори та санкційний тиск</h3>
<ul>
<li><strong>G7 готує нові санкції проти росії</strong>, що торкнуться енергетики, фінансів і оборонного сектору, — за оцінкою аналітика MUFG Соджін Кім.</li>
<li>Це створює <em>висхідний тиск на ціни</em>, оскільки ринок очікує можливе скорочення постачань.</li>
<li>Водночас політика адміністрації Трампа щодо стримування цін на пальне в США обмежує цей ефект.</li>
<li>Реакція цін на новини про санкції або плани ОПЕК слабшає, що свідчить: <strong>справжнього надлишку нафти немає</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на ринки</h3>
<ul>
<li>Надлишок нафти наразі не підтверджується фізичними обсягами або падінням цін.</li>
<li>Ринки реагують більше на <em>очікування та інформаційні сигнали</em>, ніж на реальний дисбаланс.</li>
<li>Санкції, зимовий попит і обмеження з боку росії створюють <strong>структурну підтримку цін</strong>.</li>
<li>Рівновага між попитом і пропозицією залишається нестійкою, але тенденції вказують радше на збереження цінового коридору, ніж на колапс.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>США втрачають частку на ринку через контроль ОПЕК над цінами у «діапазоні болю».</li>
<li>Близькосхідні постачальники стикаються з <strong>новими конкурентами з Південної Америки</strong>, зокрема Бразилії та Гайани.</li>
<li>Санкційна політика Заходу проти росії сприяє <em>перерозподілу потоків нафти</em> і посиленню азійського ринку.</li>
</ul>
<h3>Перспектива</h3>
<ul>
<li>Під впливом геополітичних ризиків і сезонного попиту <strong>ціни залишаться стабільними</strong> у короткостроковій перспективі.</li>
<li>Довгостроково ситуація визначатиметься взаємодією між ОПЕК, США та азійськими імпортерами.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Crude-Traders-Split-on-Whether-the-Glut-Has-Arrived.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/analitiki-rozdililisya-chi-nastav-nadlishok-nafti-u-sviti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Oct 2025 06:29:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153279</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br />Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти. Глобальний баланс нафти під загрозою ІК: Динаміка цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.</p>
<h2>Глобальний баланс нафти під загрозою</h2>
<p>ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).</li>
<li><strong>WTI</strong> впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).</li>
<li>OPEC+ підтвердив план <em>поступового</em> нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.</li>
<li>Курдистан відновив <strong>експорт до Туреччини</strong> у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.</li>
</ul>
<h2>Фактори тиску на ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Слабкий попит в Азії:</strong>
<ul>
<li>Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.</li>
<li>Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.</li>
<li>Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.</li>
<li>Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США:</strong> урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.</li>
</ul>
<h2>Коментарі учасників ринку</h2>
<blockquote><p>«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Поєднання <strong>зростання пропозиції</strong> (OPEC+ і Курдистан) та <strong>слабкого попиту</strong> (Азія) створює надлишок на ринку.</li>
<li>Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.</li>
<li>Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.</li>
<li>Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться <strong>вразливими до коливань</strong>, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.</p>
<h2>Глобальний баланс нафти під загрозою</h2>
<p>ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).</li>
<li><strong>WTI</strong> впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).</li>
<li>OPEC+ підтвердив план <em>поступового</em> нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.</li>
<li>Курдистан відновив <strong>експорт до Туреччини</strong> у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.</li>
</ul>
<h2>Фактори тиску на ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Слабкий попит в Азії:</strong>
<ul>
<li>Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.</li>
<li>Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.</li>
<li>Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.</li>
<li>Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США:</strong> урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.</li>
</ul>
<h2>Коментарі учасників ринку</h2>
<blockquote><p>«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Поєднання <strong>зростання пропозиції</strong> (OPEC+ і Курдистан) та <strong>слабкого попиту</strong> (Азія) створює надлишок на ринку.</li>
<li>Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.</li>
<li>Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.</li>
<li>Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться <strong>вразливими до коливань</strong>, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 12 Sep 2025 05:53:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[spare capacity]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова галузь]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[резервні потужності]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153235</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br />OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — +1,3 млн бар./день, на 2026 рік — +1,4 млн бар./день. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на 0,8 та 0,6 млн бар./день, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на понад 0,5 млн бар./день — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br /><p>OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — <em>+1,3 млн бар./день</em>, на 2026 рік — <em>+1,4 млн бар./день</em>. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на <em>0,8</em> та <em>0,6 млн бар./день</em>, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на <em>понад 0,5 млн бар./день</em> — до <em>42,4 млн бар./день</em>. Попри сьоме поспіль «квотне» підвищення OPEC+ на <em>137 тис. бар./день</em>, ціни не впали, оскільки «паперове» збільшення перевищує реальні барелі, які можуть вийти на воду; частина учасників нижче квот і змушена робити компенсаційні скорочення. Ключова невизначеність — чий бік першим «похитнеться»: помірне зростання попиту чи обмежене фактичне розширення пропозиції.</p>
<h2>Баланс попиту й пропозиції нафти 2025–2026</h2>
<article>
<section>
<h3>Попит: стабільний драйвер з боку не-OECD</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> зростання <strong>+1,3 млн бар./день</strong> (<em>без змін у вересневому MOMR</em>).</li>
<li><strong>Внесок регіонів:</strong> <em>Азія, Близький Схід, частина Латинської Америки</em> формують основний приріст.</li>
<li><strong>OECD:</strong> <em>≈+0,1 млн бар./день</em> — <strong>незначний внесок</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> очікуване прискорення до <strong>+1,4 млн бар./день</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Пропозиція поза OPEC+: інерційне зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> <em>+0,8 млн бар./день</em> із боку виробників <strong>США, Бразилії, Канади, Аргентини</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> додатково <em>+0,6 млн бар./день</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> навіть за стабільного попиту приріст не-OPEC+ створює <strong>помірний «вітряний хвіст» для пропозиції</strong>, але його масштаб <em>менший</em>, ніж у публічних очікуваннях «надлишку».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Всередині OPEC/OPEC+: квоти проти фізичних барелів</h3>
<ul>
<li><strong>Серпень (OPEC):</strong> видобуток <strong>42,4 млн бар./день</strong> (<em>+понад 0,5 млн бар./день м/м</em> за вторинними джерелами).</li>
<li><strong>Квоти OPEC+:</strong> <em>+137 тис. бар./день</em> — <strong>сьоме поспіль</strong> щомісячне підвищення.</li>
<li><strong>Фактичний вихід:</strong> <em>низка учасників нижче квот</em>; <strong>Ірак</strong> та <strong>Казахстан</strong> виконують <em>компенсаційні скорочення</em>.</li>
<li><strong>Резервні потужності:</strong> <em>переважно у Саудівській Аравії</em>, менші — в <em>ОАЕ та Кувейті</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> <strong>«Заголовне» збільшення квот переоцінює фізичну пропозицію</strong>; реальний додатковий обсяг для постачання на воду — <em>обмежений</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Саудівська Аравія утримує більшість резервних потужностей, решта — в ОАЕ та Кувейті. Заголовний показник видається більшим за ті барелі, що насправді вийдуть на воду», — Геліма Крофт, RBC.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Ціни й реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Реакція на квоти:</strong> попри підвищення на <em>+137 тис. бар./день</em>, <strong>ціни зросли</strong>, а не впали.</li>
<li><em>Причина:</em> ринок <strong>дисконтує розрив</strong> між «паперовими» й <em>фізично доступними</em> барелями.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Обмеження пропозиції та ризики</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <em>уповільнення</em> приросту видобутку.</li>
<li><strong>росія:</strong> <em>плануються нові санкції</em> (ризик для експорту та логістики постачання).</li>
<li><strong>Політика OPEC+:</strong> <em>залишено простір</em> для <strong>реверсу</strong> рішень.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> сукупно ці фактори <strong>звужують «реальний» надлишок</strong> і підтримують ціни в середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Конкуренція за ринки збуту:</strong> зростання не-OPEC+ на <em>1,4 млн бар./день (2025–2026)</em> підсилює <strong>цінову конкуренцію</strong> у <em>Азії та Латинській Америці</em>, де формується попит.</li>
<li><strong>Позиція OPEC+:</strong> наявність <em>концентрованих резервних потужностей</em> у кількох країнах робить <strong>цінову дисципліну</strong> залежною від їхніх рішень.</li>
<li><strong>Логіка «символічних» підвищень:</strong> <em>публічні сигнали</em> OPEC+ коригують очікування трейдерів <strong>без істотного приросту фізичних барелів</strong> — це <em>зменшує ризик демпінгових хвиль</em> і підтримує <strong>стабільність спредів</strong>.</li>
<li><strong>Санкційний фактор:</strong> <em>нові санкції проти росії</em> потенційно <strong>перерозподіляють потоки</strong> на користь виробників з <em>США, Бразилії, Канади, Аргентини</em>, посилюючи їхні частки ринку.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Орієнтир на майбутнє</h3>
<ul>
<li><strong>Якщо</strong> темпи зростання попиту збережуться на <em>+1,3–1,4 млн бар./день</em>, а фактичний приріст пропозиції виявиться <em>нижчим за квотний</em>, <strong>спреди залишатимуться підтриманими</strong>.</li>
<li><strong>Якщо</strong> санкційний тиск на росію посилиться, <strong>логістика постачання</strong> переформатується на користь <em>альтернативних постачальників</em> із <strong>Північної та Південної Америки</strong>.</li>
<li><strong>У разі реверсу OPEC+:</strong> <em>швидке «підтягування»</em> пропозиції може стабілізувати ціни, але <strong>конкуренція за маржу переробки</strong> у чутливих регіонах посилиться.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок «тягне канат»</strong> між <em>стабільним, але не вибуховим попитом</em> і <em>зростанням пропозиції, яке менше за «заголовки»</em>.</li>
<li><strong>Ключ до балансу</strong> — <em>реалізація (а не декларація)</em> барелів і впровадження санкцій.</li>
<li><strong>Для конкуренції</strong>: концентровані резервні потужності в небагатьох країнах <em>зберігають «важіль» управління цінами</em>, тоді як не-OPEC+ <strong>нарощує частки</strong> у зростальних регіонах збуту.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Джерела</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Demand-Holds-Steady-Supply-Debate-Heats-Up.html" target="_blank" rel="noopener">Oilprice.com</a></p>
</section>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br /><p>OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — <em>+1,3 млн бар./день</em>, на 2026 рік — <em>+1,4 млн бар./день</em>. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на <em>0,8</em> та <em>0,6 млн бар./день</em>, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на <em>понад 0,5 млн бар./день</em> — до <em>42,4 млн бар./день</em>. Попри сьоме поспіль «квотне» підвищення OPEC+ на <em>137 тис. бар./день</em>, ціни не впали, оскільки «паперове» збільшення перевищує реальні барелі, які можуть вийти на воду; частина учасників нижче квот і змушена робити компенсаційні скорочення. Ключова невизначеність — чий бік першим «похитнеться»: помірне зростання попиту чи обмежене фактичне розширення пропозиції.</p>
<h2>Баланс попиту й пропозиції нафти 2025–2026</h2>
<article>
<section>
<h3>Попит: стабільний драйвер з боку не-OECD</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> зростання <strong>+1,3 млн бар./день</strong> (<em>без змін у вересневому MOMR</em>).</li>
<li><strong>Внесок регіонів:</strong> <em>Азія, Близький Схід, частина Латинської Америки</em> формують основний приріст.</li>
<li><strong>OECD:</strong> <em>≈+0,1 млн бар./день</em> — <strong>незначний внесок</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> очікуване прискорення до <strong>+1,4 млн бар./день</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Пропозиція поза OPEC+: інерційне зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> <em>+0,8 млн бар./день</em> із боку виробників <strong>США, Бразилії, Канади, Аргентини</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> додатково <em>+0,6 млн бар./день</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> навіть за стабільного попиту приріст не-OPEC+ створює <strong>помірний «вітряний хвіст» для пропозиції</strong>, але його масштаб <em>менший</em>, ніж у публічних очікуваннях «надлишку».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Всередині OPEC/OPEC+: квоти проти фізичних барелів</h3>
<ul>
<li><strong>Серпень (OPEC):</strong> видобуток <strong>42,4 млн бар./день</strong> (<em>+понад 0,5 млн бар./день м/м</em> за вторинними джерелами).</li>
<li><strong>Квоти OPEC+:</strong> <em>+137 тис. бар./день</em> — <strong>сьоме поспіль</strong> щомісячне підвищення.</li>
<li><strong>Фактичний вихід:</strong> <em>низка учасників нижче квот</em>; <strong>Ірак</strong> та <strong>Казахстан</strong> виконують <em>компенсаційні скорочення</em>.</li>
<li><strong>Резервні потужності:</strong> <em>переважно у Саудівській Аравії</em>, менші — в <em>ОАЕ та Кувейті</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> <strong>«Заголовне» збільшення квот переоцінює фізичну пропозицію</strong>; реальний додатковий обсяг для постачання на воду — <em>обмежений</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Саудівська Аравія утримує більшість резервних потужностей, решта — в ОАЕ та Кувейті. Заголовний показник видається більшим за ті барелі, що насправді вийдуть на воду», — Геліма Крофт, RBC.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Ціни й реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Реакція на квоти:</strong> попри підвищення на <em>+137 тис. бар./день</em>, <strong>ціни зросли</strong>, а не впали.</li>
<li><em>Причина:</em> ринок <strong>дисконтує розрив</strong> між «паперовими» й <em>фізично доступними</em> барелями.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Обмеження пропозиції та ризики</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <em>уповільнення</em> приросту видобутку.</li>
<li><strong>росія:</strong> <em>плануються нові санкції</em> (ризик для експорту та логістики постачання).</li>
<li><strong>Політика OPEC+:</strong> <em>залишено простір</em> для <strong>реверсу</strong> рішень.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> сукупно ці фактори <strong>звужують «реальний» надлишок</strong> і підтримують ціни в середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Конкуренція за ринки збуту:</strong> зростання не-OPEC+ на <em>1,4 млн бар./день (2025–2026)</em> підсилює <strong>цінову конкуренцію</strong> у <em>Азії та Латинській Америці</em>, де формується попит.</li>
<li><strong>Позиція OPEC+:</strong> наявність <em>концентрованих резервних потужностей</em> у кількох країнах робить <strong>цінову дисципліну</strong> залежною від їхніх рішень.</li>
<li><strong>Логіка «символічних» підвищень:</strong> <em>публічні сигнали</em> OPEC+ коригують очікування трейдерів <strong>без істотного приросту фізичних барелів</strong> — це <em>зменшує ризик демпінгових хвиль</em> і підтримує <strong>стабільність спредів</strong>.</li>
<li><strong>Санкційний фактор:</strong> <em>нові санкції проти росії</em> потенційно <strong>перерозподіляють потоки</strong> на користь виробників з <em>США, Бразилії, Канади, Аргентини</em>, посилюючи їхні частки ринку.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Орієнтир на майбутнє</h3>
<ul>
<li><strong>Якщо</strong> темпи зростання попиту збережуться на <em>+1,3–1,4 млн бар./день</em>, а фактичний приріст пропозиції виявиться <em>нижчим за квотний</em>, <strong>спреди залишатимуться підтриманими</strong>.</li>
<li><strong>Якщо</strong> санкційний тиск на росію посилиться, <strong>логістика постачання</strong> переформатується на користь <em>альтернативних постачальників</em> із <strong>Північної та Південної Америки</strong>.</li>
<li><strong>У разі реверсу OPEC+:</strong> <em>швидке «підтягування»</em> пропозиції може стабілізувати ціни, але <strong>конкуренція за маржу переробки</strong> у чутливих регіонах посилиться.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок «тягне канат»</strong> між <em>стабільним, але не вибуховим попитом</em> і <em>зростанням пропозиції, яке менше за «заголовки»</em>.</li>
<li><strong>Ключ до балансу</strong> — <em>реалізація (а не декларація)</em> барелів і впровадження санкцій.</li>
<li><strong>Для конкуренції</strong>: концентровані резервні потужності в небагатьох країнах <em>зберігають «важіль» управління цінами</em>, тоді як не-OPEC+ <strong>нарощує частки</strong> у зростальних регіонах збуту.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Джерела</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Demand-Holds-Steady-Supply-Debate-Heats-Up.html" target="_blank" rel="noopener">Oilprice.com</a></p>
</section>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ готується підвищити видобуток у жовтні: мінімум ≈135 тис. б/д, можливе розширення до 200–350 тис. б/д</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/07/opec-gotuyetsya-pidvishhiti-vidobutok-u-zhovtni-minimum-%e2%89%88135-tis-bd-mozhlive-rozshirennya-do-200-350-tis-bd/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/07/opec-gotuyetsya-pidvishhiti-vidobutok-u-zhovtni-minimum-%e2%89%88135-tis-bd-mozhlive-rozshirennya-do-200-350-tis-bd/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 07 Sep 2025 11:23:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[market share]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[October 2025]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[output hike]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[жовтень 2025]]></category>
		<category><![CDATA[збільшення видобутку]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[квоти]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[ринкова частка]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153212</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29897-Цена_падение.png" alt="OPEC+ готується підвищити видобуток у жовтні: мінімум ≈135 тис. б/д, можливе розширення до 200–350 тис. б/д"/><br />OPEC+ узгоджує подальше збільшення видобутку нафти з жовтня 2025 року. За даними джерел і заяв Іраку, базовий крок оцінюється у 130–140 тис. б/д (≈135 тис. б/д) з потенційним розширенням до 200–350 тис. б/д. Це продовжує розворот із квітня, коли кумулятивно додано близько 2,5 млн б/д, у тому числі плюс 547 тис. б/д у вересні, на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29897-Цена_падение.png" alt="OPEC+ готується підвищити видобуток у жовтні: мінімум ≈135 тис. б/д, можливе розширення до 200–350 тис. б/д"/><br /><p>OPEC+ узгоджує подальше збільшення видобутку нафти з жовтня 2025 року. За даними джерел і заяв Іраку, базовий крок оцінюється у <strong>130–140 тис. б/д (≈135 тис. б/д)</strong> з потенційним розширенням до <strong>200–350 тис. б/д</strong>. Це продовжує розворот із квітня, коли кумулятивно додано близько <strong>2,5 млн б/д</strong>, у тому числі <strong>плюс 547 тис. б/д у вересні</strong>, на тлі сигналів про сповільнення попиту та цін <em>близько $65–67/бар.</em></p>
<h2>Сценарії жовтня та наслідки для конкуренції на світовому ринку нафти</h2>
<h3>Обсянги нафти й ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Принципово узгоджено:</strong> стартове збільшення з жовтня на <strong>≈135 тис. б/д</strong> (<em>діапазон 130–140 тис. б/д</em>).</li>
<li><strong>Альтернативний сценарій:</strong> можливе розширення кроку до <strong>200–350 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Кумулятивно з квітня:</strong> +<strong>≈2,5 млн б/д</strong> до квот (<em>близько 2,4% світового попиту</em>).</li>
<li><strong>Вересень:</strong> затверджено <strong>+547 тис. б/д</strong> на місяць перед жовтнем.</li>
<li><strong>Таймлайн рішень:</strong> онлайн-зустріч <strong>6–7 вересня 2025 р.</strong> для остаточного затвердження.</li>
<li><strong>Ціни:</strong> <em>Brent</em> коливається близько <strong>$65–67/бар.</strong> на тлі санкцій проти рф та Ірану й ринкових очікувань щодо попиту.</li>
</ul>
<h3>Що саме обговорює OPEC+ на жовтень</h3>
<ul>
<li><strong>Базовий крок</strong>: <strong>130–140 тис. б/д</strong> — мінімальна прибавка, яка сигналізує обережність через ознаки слабшого попиту <em>(поза піком автосезону)</em>.</li>
<li><strong>Розширений крок</strong>: <strong>200–350 тис. б/д</strong> — залежить від оцінки попиту й наявних потужностей окремих країн.</li>
<li><strong>Дисбаланс спроможностей</strong>: реальне збільшення зосередиться у виробників із вільними потужностями, тоді як частина членів наблизилася до меж видобутку.</li>
</ul>
<h3>Наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Мінімальна прибавка (≈135 тис. б/д)</strong>:
<ul>
<li><strong>Ринковий сигнал:</strong> обережний крок, що <em>не ламає баланс</em>, зменшує ризик надлишкових запасів.</li>
<li><strong>Ціновий вектор:</strong> за поточних <em>$65–67/бар.</em> та ознак слабшого попиту ймовірний <em>боковий діапазон</em> з низькою волатильністю.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> менший крок зберігає простір для <em>Саудівської Аравії та ОАЕ</em> нарощувати частку завдяки резервним потужностям.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розширення до 200–350 тис. б/д</strong>:
<ul>
<li><strong>Ринковий сигнал:</strong> більш агресивне повернення барелів після <strong>≈2,5 млн б/д</strong> з квітня; підсилює конкуренцію з поза-OPEC+ виробниками.</li>
<li><strong>Ціновий вектор:</strong> з урахуванням сповільнення попиту — <em>підвищує тиск вниз</em> на ціни, але ефект пом’якшують санкції на російську та іранську нафту.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> <em>перерозподіл ринкових ніш</em> у бік виробників із низькою собівартістю; країни з обмеженими потужностями ризикують втрачати частку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вересневий приріст +547 тис. б/д</strong>:
<ul>
<li><strong>Логіка:</strong> <em>попередній імпульс пропозиції</em> перед жовтневим кроком — тест ринку на еластичність попиту.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> якщо запаси не зростають суттєво, у жовтні можливий <em>стриманий</em> крок (≈135 тис. б/д); якщо запаси зростуть — <em>менш імовірне</em> верхнє плече 200–350 тис. б/д.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Частка ринку:</strong> продовження повернення барелів з квітня (<strong>≈2,5 млн б/д</strong>) — це <em>стратегія відвоювання частки</em> попри слабший попит.</li>
<li><strong>Цінова дисципліна vs. частка:</strong> менші кроки у жовтні <em>балансують</em> дві цілі: стабільність цін і поступове відтиснення конкурентів із вищими витратами.</li>
<li><strong>Регіональні диспаритети:</strong> санкції на російську нафту та іранські потоки <em>перекроюють маршрути постачання</em>, створюючи цінові диференціали (скидки/премії).</li>
<li><strong>Операційні межі:</strong> країни без запасу потужностей обмежені у прирості, що <em>підсилює роль «якорів» пропозиції</em> — Саудівської Аравії та ОАЕ.</li>
</ul>
<h3>Роль Іраку</h3>
<ul>
<li><strong>Позиція Багдада:</strong> Ірак підтверджує <strong>130–140 тис. б/д</strong> як базовий крок із <em>опціоном</em> до <strong>200–350 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> за наявності власних мотивацій щодо квот і спроможностей, Ірак <em>зацікавлений</em> у сценарії, який не провокує різкого зниження цін, але дозволяє нарощувати експорт у межах узгоджених квот.</li>
</ul>
<h3>Що далі (таймлайн і ознаки для відстеження)</h3>
<ul>
<li><strong>6–7 вересня 2025 р.</strong> — віртуальна зустріч для затвердження жовтневого кроку.</li>
<li><strong>Ключові метрики моніторингу:</strong>
<ul>
<li>динаміка комерційних запасів у США та ОЕСР;</li>
<li>спред Brent–WTI і маржа нафтопереробки як <em>індикатори еластичності попиту</em>;</li>
<li>фактичне виконання вересневого <strong>+547 тис. б/д</strong> та розподіл приросту між країнами з вільними потужностями;</li>
<li>маршрути <strong>постачання</strong> під впливом санкцій і знижок на російські барелі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Консолідована таблиця сценаріїв</h3>
<ul>
<li><strong>Мінімальний жовтневий крок:</strong> ≈135 тис. б/д (<em>130–140 тис. б/д</em>).</li>
<li><strong>Розширений крок:</strong> 200–350 тис. б/д.</li>
<li><strong>Накопичено з квітня:</strong> ≈2,5 млн б/д.</li>
<li><strong>Вересневий приріст:</strong> +547 тис. б/д.</li>
</ul>
<p>Отже, рішення OPEC+ у жовтні стане тестом на здатність картелю поєднати <strong data-start="1052" data-end="1083">захист цінової стабільності</strong> з <strong data-start="1086" data-end="1123">нарощуванням ринкової присутності</strong>, а ключовим фактором лишається еластичність попиту на тлі слабшої глобальної економіки.</p>
<h3 data-start="0" data-end="48">Прогноз цінових сценаріїв:</h3>
<p data-start="50" data-end="103"><strong data-start="50" data-end="101">1. Сценарій мінімального кроку (≈135 тис. б/д):</strong></p>
<ul data-start="104" data-end="329">
<li data-start="104" data-end="162">
<p data-start="106" data-end="162">Ціни <em data-start="111" data-end="118">Brent</em> залишаться у діапазоні <strong data-start="142" data-end="159">$65–70/барель</strong>.</p>
</li>
<li data-start="163" data-end="251">
<p data-start="165" data-end="251">Ринок отримає сигнал про обережність OPEC+, що зменшує ризик надлишкової пропозиції.</p>
</li>
<li data-start="252" data-end="329">
<p data-start="254" data-end="329">Волатильність буде низькою, баланс між попитом і пропозицією збережеться.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="331" data-end="386"><strong data-start="331" data-end="384">2. Сценарій розширеного кроку (200–350 тис. б/д):</strong></p>
<ul data-start="387" data-end="658">
<li data-start="387" data-end="478">
<p data-start="389" data-end="478">Ймовірне зниження <em data-start="407" data-end="414">Brent</em> до <strong data-start="418" data-end="435">$62–65/барель</strong> через очікування надлишкової пропозиції.</p>
</li>
<li data-start="479" data-end="557">
<p data-start="481" data-end="557">Це посилить тиск на виробників із вищою собівартістю, особливо поза OPEC+.</p>
</li>
<li data-start="558" data-end="658">
<p data-start="560" data-end="658">Конкуренція на ринку загостриться, а країни з резервними потужностями зможуть відвоювати частку.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="660" data-end="701"><strong data-start="660" data-end="699">3. Фактори стримування падіння цін:</strong></p>
<ul data-start="702" data-end="923">
<li data-start="702" data-end="796">
<p data-start="704" data-end="796">Санкції проти росії та Ірану продовжать скорочувати обсяги, що реально надходять на ринок.</p>
</li>
<li data-start="797" data-end="923">
<p data-start="799" data-end="923">Якщо попит у Китаї та Індії залишиться стабільним, це підтримає ціни вище <strong data-start="873" data-end="887">$65/барель</strong>, навіть за сценарію 350 тис. б/д.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="925" data-end="1071">Отже, базовий сценарій виглядає як <strong data-start="960" data-end="1005">збереження Brent у коридорі $65–67/барель</strong> із незначними коливаннями залежно від жовтневого рішення OPEC+.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong><br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-will-likely-raise-oil-output-further-october-sources-say-2025-09-06/">Reuters: OPEC+ will likely raise oil output further in October</a><br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-set-raise-oil-output-further-october-iraq-says-2025-09-07/">Reuters: OPEC+ set to raise oil output further from October</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29897-Цена_падение.png" alt="OPEC+ готується підвищити видобуток у жовтні: мінімум ≈135 тис. б/д, можливе розширення до 200–350 тис. б/д"/><br /><p>OPEC+ узгоджує подальше збільшення видобутку нафти з жовтня 2025 року. За даними джерел і заяв Іраку, базовий крок оцінюється у <strong>130–140 тис. б/д (≈135 тис. б/д)</strong> з потенційним розширенням до <strong>200–350 тис. б/д</strong>. Це продовжує розворот із квітня, коли кумулятивно додано близько <strong>2,5 млн б/д</strong>, у тому числі <strong>плюс 547 тис. б/д у вересні</strong>, на тлі сигналів про сповільнення попиту та цін <em>близько $65–67/бар.</em></p>
<h2>Сценарії жовтня та наслідки для конкуренції на світовому ринку нафти</h2>
<h3>Обсянги нафти й ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Принципово узгоджено:</strong> стартове збільшення з жовтня на <strong>≈135 тис. б/д</strong> (<em>діапазон 130–140 тис. б/д</em>).</li>
<li><strong>Альтернативний сценарій:</strong> можливе розширення кроку до <strong>200–350 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Кумулятивно з квітня:</strong> +<strong>≈2,5 млн б/д</strong> до квот (<em>близько 2,4% світового попиту</em>).</li>
<li><strong>Вересень:</strong> затверджено <strong>+547 тис. б/д</strong> на місяць перед жовтнем.</li>
<li><strong>Таймлайн рішень:</strong> онлайн-зустріч <strong>6–7 вересня 2025 р.</strong> для остаточного затвердження.</li>
<li><strong>Ціни:</strong> <em>Brent</em> коливається близько <strong>$65–67/бар.</strong> на тлі санкцій проти рф та Ірану й ринкових очікувань щодо попиту.</li>
</ul>
<h3>Що саме обговорює OPEC+ на жовтень</h3>
<ul>
<li><strong>Базовий крок</strong>: <strong>130–140 тис. б/д</strong> — мінімальна прибавка, яка сигналізує обережність через ознаки слабшого попиту <em>(поза піком автосезону)</em>.</li>
<li><strong>Розширений крок</strong>: <strong>200–350 тис. б/д</strong> — залежить від оцінки попиту й наявних потужностей окремих країн.</li>
<li><strong>Дисбаланс спроможностей</strong>: реальне збільшення зосередиться у виробників із вільними потужностями, тоді як частина членів наблизилася до меж видобутку.</li>
</ul>
<h3>Наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Мінімальна прибавка (≈135 тис. б/д)</strong>:
<ul>
<li><strong>Ринковий сигнал:</strong> обережний крок, що <em>не ламає баланс</em>, зменшує ризик надлишкових запасів.</li>
<li><strong>Ціновий вектор:</strong> за поточних <em>$65–67/бар.</em> та ознак слабшого попиту ймовірний <em>боковий діапазон</em> з низькою волатильністю.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> менший крок зберігає простір для <em>Саудівської Аравії та ОАЕ</em> нарощувати частку завдяки резервним потужностям.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розширення до 200–350 тис. б/д</strong>:
<ul>
<li><strong>Ринковий сигнал:</strong> більш агресивне повернення барелів після <strong>≈2,5 млн б/д</strong> з квітня; підсилює конкуренцію з поза-OPEC+ виробниками.</li>
<li><strong>Ціновий вектор:</strong> з урахуванням сповільнення попиту — <em>підвищує тиск вниз</em> на ціни, але ефект пом’якшують санкції на російську та іранську нафту.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> <em>перерозподіл ринкових ніш</em> у бік виробників із низькою собівартістю; країни з обмеженими потужностями ризикують втрачати частку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вересневий приріст +547 тис. б/д</strong>:
<ul>
<li><strong>Логіка:</strong> <em>попередній імпульс пропозиції</em> перед жовтневим кроком — тест ринку на еластичність попиту.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> якщо запаси не зростають суттєво, у жовтні можливий <em>стриманий</em> крок (≈135 тис. б/д); якщо запаси зростуть — <em>менш імовірне</em> верхнє плече 200–350 тис. б/д.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Частка ринку:</strong> продовження повернення барелів з квітня (<strong>≈2,5 млн б/д</strong>) — це <em>стратегія відвоювання частки</em> попри слабший попит.</li>
<li><strong>Цінова дисципліна vs. частка:</strong> менші кроки у жовтні <em>балансують</em> дві цілі: стабільність цін і поступове відтиснення конкурентів із вищими витратами.</li>
<li><strong>Регіональні диспаритети:</strong> санкції на російську нафту та іранські потоки <em>перекроюють маршрути постачання</em>, створюючи цінові диференціали (скидки/премії).</li>
<li><strong>Операційні межі:</strong> країни без запасу потужностей обмежені у прирості, що <em>підсилює роль «якорів» пропозиції</em> — Саудівської Аравії та ОАЕ.</li>
</ul>
<h3>Роль Іраку</h3>
<ul>
<li><strong>Позиція Багдада:</strong> Ірак підтверджує <strong>130–140 тис. б/д</strong> як базовий крок із <em>опціоном</em> до <strong>200–350 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> за наявності власних мотивацій щодо квот і спроможностей, Ірак <em>зацікавлений</em> у сценарії, який не провокує різкого зниження цін, але дозволяє нарощувати експорт у межах узгоджених квот.</li>
</ul>
<h3>Що далі (таймлайн і ознаки для відстеження)</h3>
<ul>
<li><strong>6–7 вересня 2025 р.</strong> — віртуальна зустріч для затвердження жовтневого кроку.</li>
<li><strong>Ключові метрики моніторингу:</strong>
<ul>
<li>динаміка комерційних запасів у США та ОЕСР;</li>
<li>спред Brent–WTI і маржа нафтопереробки як <em>індикатори еластичності попиту</em>;</li>
<li>фактичне виконання вересневого <strong>+547 тис. б/д</strong> та розподіл приросту між країнами з вільними потужностями;</li>
<li>маршрути <strong>постачання</strong> під впливом санкцій і знижок на російські барелі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Консолідована таблиця сценаріїв</h3>
<ul>
<li><strong>Мінімальний жовтневий крок:</strong> ≈135 тис. б/д (<em>130–140 тис. б/д</em>).</li>
<li><strong>Розширений крок:</strong> 200–350 тис. б/д.</li>
<li><strong>Накопичено з квітня:</strong> ≈2,5 млн б/д.</li>
<li><strong>Вересневий приріст:</strong> +547 тис. б/д.</li>
</ul>
<p>Отже, рішення OPEC+ у жовтні стане тестом на здатність картелю поєднати <strong data-start="1052" data-end="1083">захист цінової стабільності</strong> з <strong data-start="1086" data-end="1123">нарощуванням ринкової присутності</strong>, а ключовим фактором лишається еластичність попиту на тлі слабшої глобальної економіки.</p>
<h3 data-start="0" data-end="48">Прогноз цінових сценаріїв:</h3>
<p data-start="50" data-end="103"><strong data-start="50" data-end="101">1. Сценарій мінімального кроку (≈135 тис. б/д):</strong></p>
<ul data-start="104" data-end="329">
<li data-start="104" data-end="162">
<p data-start="106" data-end="162">Ціни <em data-start="111" data-end="118">Brent</em> залишаться у діапазоні <strong data-start="142" data-end="159">$65–70/барель</strong>.</p>
</li>
<li data-start="163" data-end="251">
<p data-start="165" data-end="251">Ринок отримає сигнал про обережність OPEC+, що зменшує ризик надлишкової пропозиції.</p>
</li>
<li data-start="252" data-end="329">
<p data-start="254" data-end="329">Волатильність буде низькою, баланс між попитом і пропозицією збережеться.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="331" data-end="386"><strong data-start="331" data-end="384">2. Сценарій розширеного кроку (200–350 тис. б/д):</strong></p>
<ul data-start="387" data-end="658">
<li data-start="387" data-end="478">
<p data-start="389" data-end="478">Ймовірне зниження <em data-start="407" data-end="414">Brent</em> до <strong data-start="418" data-end="435">$62–65/барель</strong> через очікування надлишкової пропозиції.</p>
</li>
<li data-start="479" data-end="557">
<p data-start="481" data-end="557">Це посилить тиск на виробників із вищою собівартістю, особливо поза OPEC+.</p>
</li>
<li data-start="558" data-end="658">
<p data-start="560" data-end="658">Конкуренція на ринку загостриться, а країни з резервними потужностями зможуть відвоювати частку.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="660" data-end="701"><strong data-start="660" data-end="699">3. Фактори стримування падіння цін:</strong></p>
<ul data-start="702" data-end="923">
<li data-start="702" data-end="796">
<p data-start="704" data-end="796">Санкції проти росії та Ірану продовжать скорочувати обсяги, що реально надходять на ринок.</p>
</li>
<li data-start="797" data-end="923">
<p data-start="799" data-end="923">Якщо попит у Китаї та Індії залишиться стабільним, це підтримає ціни вище <strong data-start="873" data-end="887">$65/барель</strong>, навіть за сценарію 350 тис. б/д.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="925" data-end="1071">Отже, базовий сценарій виглядає як <strong data-start="960" data-end="1005">збереження Brent у коридорі $65–67/барель</strong> із незначними коливаннями залежно від жовтневого рішення OPEC+.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong><br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-will-likely-raise-oil-output-further-october-sources-say-2025-09-06/">Reuters: OPEC+ will likely raise oil output further in October</a><br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-set-raise-oil-output-further-october-iraq-says-2025-09-07/">Reuters: OPEC+ set to raise oil output further from October</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/07/opec-gotuyetsya-pidvishhiti-vidobutok-u-zhovtni-minimum-%e2%89%88135-tis-bd-mozhlive-rozshirennya-do-200-350-tis-bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 Aug 2025 11:00:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fracking]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[trade deficit]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[фрекинг]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153174</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br />Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: різким зростанням глобальної пропозиції, слабшим попитом та рекордними запасами нафти. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси. Логіка падіння цін на нафту та бензин Глобальна пропозиція +2,5 млн барелів на добу — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: <strong>різким зростанням глобальної пропозиції</strong>, <strong>слабшим попитом</strong> та <strong>рекордними запасами нафти</strong>. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси.</p>
<h2>Логіка падіння цін на нафту та бензин</h2>
<h3>Глобальна пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>+2,5 млн барелів на добу</strong> — саме стільки зросте світове постачання нафти у 2025 році.</li>
<li>OPEC+ оголосила про повне згортання добровільних скорочень <strong>2,2 млн барелів/день</strong> вже у вересні 2025 року — на рік раніше від плану.</li>
<li>Додаткове зростання йде від США, Бразилії та Гайани.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> ріст постачання перевищує попит, що тисне на ціни вниз.</p>
<h3>Попит</h3>
<ul>
<li>У Китаї, Індії та Бразилії споживання виявилося нижчим за очікуване.</li>
<li>У країнах ОЕСР попит майже не росте.</li>
<li>Японія демонструє найнижчі рівні споживання за кілька десятиліть.</li>
<li>У США економіка зросла лише на <strong>1,4%</strong>, що обмежило внутрішнє споживання пального.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> слабке зростання попиту не компенсує нарощування постачання, тому ціни продовжують падати.</p>
<h3>Запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти у світі зростають уже <strong>5 місяців поспіль</strong>.</li>
<li>Досягнуто <strong>46-місячного максимуму</strong> у <strong>7,8 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> накопичення запасів є класичним сигналом надлишку пропозиції та передвісником подальшого падіння цін.</p>
<h3>Вплив на США</h3>
<ul>
<li>У 2005 році країна імпортувала близько <strong>12,5 млн барелів/день</strong>, тому дешевша нафта тоді була економічним плюсом.</li>
<li>Сьогодні США є нетто-експортером. Дешевша нафта:
<ul>
<li>зменшує експортні доходи,</li>
<li>розширює торговий дефіцит,</li>
<li>негативно впливає на енергетичну галузь країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> для сучасної США падіння цін на нафту має подвійний ефект — виграш для споживачів, але збитки для економіки.</p>
<h3>Політичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Президентські рішення в США (чи то Обами, Байдена, чи Трампа) мали лише обмежений вплив.</li>
<li>Ключові фактори — <strong>технології (фрекінг)</strong>, <strong>рішення OPEC+</strong>, <strong>погодні катаклізми</strong> та <strong>глобальні тренди попиту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни на бензин формуються глобальними силами попиту й пропозиції, а не окремими політичними лозунгами» — Роберт Рапіер, автор статті.</p></blockquote>
<p>Таким чином, сьогоднішнє падіння цін на бензин — це результат комбінації глобального надлишку нафти, слабкого попиту та рекордних запасів. Політичні інтерпретації спрощують картину, однак факти підтверджують: <strong>світові ринкові механізми значно вагоміші за внутрішні політичні рішення</strong>.</p>
<p>Для США як експортера енергоносіїв дешевша нафта — це водночас і вигода для споживачів, і виклик для економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Gasoline-Prices-Are-Falling.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: <strong>різким зростанням глобальної пропозиції</strong>, <strong>слабшим попитом</strong> та <strong>рекордними запасами нафти</strong>. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси.</p>
<h2>Логіка падіння цін на нафту та бензин</h2>
<h3>Глобальна пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>+2,5 млн барелів на добу</strong> — саме стільки зросте світове постачання нафти у 2025 році.</li>
<li>OPEC+ оголосила про повне згортання добровільних скорочень <strong>2,2 млн барелів/день</strong> вже у вересні 2025 року — на рік раніше від плану.</li>
<li>Додаткове зростання йде від США, Бразилії та Гайани.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> ріст постачання перевищує попит, що тисне на ціни вниз.</p>
<h3>Попит</h3>
<ul>
<li>У Китаї, Індії та Бразилії споживання виявилося нижчим за очікуване.</li>
<li>У країнах ОЕСР попит майже не росте.</li>
<li>Японія демонструє найнижчі рівні споживання за кілька десятиліть.</li>
<li>У США економіка зросла лише на <strong>1,4%</strong>, що обмежило внутрішнє споживання пального.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> слабке зростання попиту не компенсує нарощування постачання, тому ціни продовжують падати.</p>
<h3>Запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти у світі зростають уже <strong>5 місяців поспіль</strong>.</li>
<li>Досягнуто <strong>46-місячного максимуму</strong> у <strong>7,8 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> накопичення запасів є класичним сигналом надлишку пропозиції та передвісником подальшого падіння цін.</p>
<h3>Вплив на США</h3>
<ul>
<li>У 2005 році країна імпортувала близько <strong>12,5 млн барелів/день</strong>, тому дешевша нафта тоді була економічним плюсом.</li>
<li>Сьогодні США є нетто-експортером. Дешевша нафта:
<ul>
<li>зменшує експортні доходи,</li>
<li>розширює торговий дефіцит,</li>
<li>негативно впливає на енергетичну галузь країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> для сучасної США падіння цін на нафту має подвійний ефект — виграш для споживачів, але збитки для економіки.</p>
<h3>Політичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Президентські рішення в США (чи то Обами, Байдена, чи Трампа) мали лише обмежений вплив.</li>
<li>Ключові фактори — <strong>технології (фрекінг)</strong>, <strong>рішення OPEC+</strong>, <strong>погодні катаклізми</strong> та <strong>глобальні тренди попиту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни на бензин формуються глобальними силами попиту й пропозиції, а не окремими політичними лозунгами» — Роберт Рапіер, автор статті.</p></blockquote>
<p>Таким чином, сьогоднішнє падіння цін на бензин — це результат комбінації глобального надлишку нафти, слабкого попиту та рекордних запасів. Політичні інтерпретації спрощують картину, однак факти підтверджують: <strong>світові ринкові механізми значно вагоміші за внутрішні політичні рішення</strong>.</p>
<p>Для США як експортера енергоносіїв дешевша нафта — це водночас і вигода для споживачів, і виклик для економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Gasoline-Prices-Are-Falling.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/popit/feed/ ) in 0.34363 seconds, on Apr 7th, 2026 at 9:18 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 7th, 2026 at 10:18 am UTC -->