<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; постачання енергоносіїв</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/postachannya-energonosi%d1%97v/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 10 Jul 2026 19:47:12 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта втрималася біля $106 за Brent: транзит через Ормузьку протоку знизив паніку, але не прибрав ризик дефіциту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/15/nafta-vtrimalasya-bilya-106-za-brent-tranzit-cherez-ormuzku-protoku-zniziv-paniku-ale-ne-pribrav-rizik-deficitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/15/nafta-vtrimalasya-bilya-106-za-brent-tranzit-cherez-ormuzku-protoku-zniziv-paniku-ale-ne-pribrav-rizik-deficitu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 15 May 2026 06:18:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy supplies]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker transit]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[війна з Іраном]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання енергоносіїв]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний транзит]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153971</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30367-Нефть.jpg" alt="Нафта втрималася біля $106 за Brent: транзит через Ормузьку протоку знизив паніку, але не прибрав ризик дефіциту"/><br />Світовий ринок нафти завершив торги майже без змін: Brent подорожчала лише на 9 центів, до $105,72 за барель, а WTI — на 15 центів, до $101,17 за барель. Формальне полегшення дала інформація про проходження близько 30 суден через Ормузьку протоку. Але це все ще значно менше за довоєнний рівень — близько 140 суден на добу. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30367-Нефть.jpg" alt="Нафта втрималася біля $106 за Brent: транзит через Ормузьку протоку знизив паніку, але не прибрав ризик дефіциту"/><br /><p><strong>Світовий ринок нафти завершив торги майже без змін:</strong> Brent подорожчала лише на <strong>9 центів</strong>, до <strong>$105,72 за барель</strong>, а WTI — на <strong>15 центів</strong>, до <strong>$101,17 за барель</strong>. Формальне полегшення дала інформація про проходження близько <strong>30 суден</strong> через Ормузьку протоку. Але це все ще значно менше за довоєнний рівень — близько <strong>140 суден на добу</strong>. Тому ринок не отримав сигналу про нормалізацію постачання: транзит частково відновлюється, але ризик для енергетичних потоків залишається високим.</p>
<h3>Нафта втрималася біля $106 за Brent: транзит через Ормузьку протоку знизив паніку, але не прибрав ризик дефіциту</h3>
<p>Ціни на нафту завершили четвер майже без змін після повідомлень іранських державних медіа про проходження приблизно <strong>30 суден</strong> через Ормузьку протоку. Для ринку це стало сигналом, що повного блокування маршруту немає. Водночас атака на одне судно та захоплення іншого зберегли напруження навколо безпеки постачання енергоносіїв під час війни з Іраном.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong>, глобальний еталонний сорт нафти, завершила торги на рівні <strong>$105,72 за барель</strong>, додавши <strong>9 центів</strong>, або <strong>0,09%</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong>, американський сорт West Texas Intermediate, зросла на <strong>15 центів</strong>, або <strong>0,15%</strong>, до <strong>$101,17 за барель</strong>.</li>
<li>Упродовж сесії Brent піднімалася до <strong>$107,13 за барель</strong>, але значну частину дня торгувалася у від’ємній зоні.</li>
<li>Напередодні Brent втратила понад <strong>$2 за барель</strong>, а WTI — понад <strong>$1</strong> через побоювання інвесторів щодо можливого підвищення процентних ставок у США для боротьби з інфляцією.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається головним нервом нафтового ринку</h4>
<p>Ключовим фактором для цін стала ситуація в Ормузькій протоці. Цей морський коридор має критичне значення для руху нафти й скрапленого природного газу з регіону Перської затоки. Саме тому навіть часткове відновлення транзиту одразу вплинуло на настрої трейдерів.</p>
<p>Іранські Революційні гвардійці заявили, що з вечора середи через протоку пройшли <strong>30 суден</strong>. Але цей показник усе ще далекий від звичайного довоєнного рівня — близько <strong>140 суден на добу</strong>. Тобто ринок отримав не доказ нормалізації, а лише ознаку контрольованого й вибіркового пропуску суден.</p>
<p>Тегеран посилив контроль над протокою та домовляється з Іраком і Пакистаном щодо транспортування нафти й скрапленого природного газу з регіону. Це означає, що логістика енергоносіїв дедалі більше залежить не лише від фізичної прохідності маршруту, а й від політичних рішень.</p>
<h4>Китайський і японський фактори знижують напругу, але не відкривають ринок повністю</h4>
<p>Окрему увагу ринок звернув на судна, пов’язані з Китаєм і Японією. Напівофіційна іранська агенція Fars із посиланням на джерело повідомила, що Іран почав дозволяти транзит деяких китайських суден. До цього китайський супертанкер із <strong>2 млн барелів</strong> іракської нафти пройшов через протоку після того, як понад <strong>два місяці</strong> перебував заблокованим у Перській затоці.</p>
<p>Дані відстеження суден LSEG також показали, що через протоку пройшов танкер під прапором Панами, яким управляє японська нафтопереробна група <strong>Eneos</strong>. Це був уже другий випадок проходження нафтового судна, пов’язаного з Японією.</p>
<blockquote><p>«Багато хто запитує, чи дозволяє Іран суднам проходити, щоб не схилити баланс переговорів проти захисту Ірану з боку Китаю», — Тім Снайдер, головний економіст Matador Economics.</p></blockquote>
<p>Зустріч президента США Дональда Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном також стала частиною ринкового сигналу. Білий дім заявив, що обидва лідери погодилися: Ормузька протока має залишатися відкритою для вільного потоку енергоносіїв. Сі, за повідомленням Білого дому, також висловив інтерес до купівлі більшої кількості американської нафти, щоб зменшити залежність Китаю від Ормузької протоки.</p>
<p>Цей намір має важливе уточнення: Китай ніколи не був великим покупцем американської нафти та не імпортував її з <strong>травня 2025 року</strong> через <strong>20%</strong> імпортне мито, запроваджене під час торговельної війни. Тому потенційний поворот Китаю до американської нафти виглядає не як швидке рішення, а як політичний сигнал про пошук альтернативних маршрутів і джерел.</p>
<h4>Безпека судноплавства не відновлена</h4>
<p>Попри проходження частини суден, ризики для морської логістики залишаються високими. У четвер індійське вантажне судно, яке перевозило худобу з Африки до Об’єднаних Арабських Еміратів, було потоплене біля узбережжя Оману. Британське агентство морської безпеки <strong>UKMTO</strong> повідомило, що «неуповноважені особи» піднялися на борт судна, яке стояло на якорі біля порту Фуджейра в ОАЕ, та спрямували його в бік Ірану.</p>
<p>Для нафтового ринку це означає, що фактичний транзит не дорівнює повній безпеці маршруту. Судна можуть проходити протоку, але страхові, логістичні та політичні ризики залишаються в ціні бареля.</p>
<blockquote><p>«Зростання кількості суден, яким дозволено пройти, має більш відчутний вплив на настрої, ніж на фактичний баланс попиту й пропозиції», — Тамаш Варга, аналітик нафтового ринку PVM.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Хоча це може допомогти встановити цінову стелю в найближчій перспективі, це не той рецепт, який здатний суттєво знизити ціни на нафту», — Тамаш Варга, аналітик нафтового ринку PVM.</p></blockquote>
<h4>Макроекономічний ризик посилюється</h4>
<p>Міжнародний валютний фонд, посилаючись на війну та закриття протоки, заявив, що світова економіка явно рухається до середнього <em>несприятливого сценарію</em>. У такому сценарії зростання реального світового ВВП цього року знизиться до <strong>2,5%</strong> після <strong>3,4%</strong> у <strong>2025 році</strong>.</p>
<p>Це важливе попередження для ринку нафтопродуктів. Високі ціни на нафту та порушення логістики одночасно тиснуть на споживачів, промисловість і транспорт. Водночас слабше економічне зростання може обмежувати попит на паливо, створюючи складну рівновагу: фізичний дефіцит підтримує ціни, а макроекономічне гальмування стримує їхнє подальше зростання.</p>
<p>Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що цього року глобальне постачання нафти буде нижчим за сукупний попит, оскільки запаси скорочуються безпрецедентними темпами. Це пояснює, чому ринок не відреагував різким падінням цін навіть після повідомлень про проходження суден через Ормузьку протоку.</p>
<h4>Запаси у США скорочуються, але дистиляти зростають</h4>
<p>Дані Управління енергетичної інформації США <strong>EIA</strong> також показали напружену картину. За тиждень, що завершився <strong>8 травня</strong>, запаси сирої нафти в США зменшилися на <strong>4,3 млн барелів</strong> — до <strong>452,9 млн барелів</strong>. Причиною стало зростання експорту.</p>
<p>Водночас запаси дистилятів зросли всупереч очікуванням скорочення. Для ринку це неоднозначний сигнал: сира нафта в США витрачається швидше, але частина нафтопродуктів, до яких належать дизельне пальне та інші середні дистиляти, не демонструє такого самого дефіцитного руху.</p>
<h4>Головний висновок для ринку</h4>
<p>Поточна стабілізація цін не означає зниження ризиків. Вона радше показує, що ринок отримав короткострокове полегшення від факту проходження окремих суден через Ормузьку протоку. Але кількість транзиту залишається в рази нижчою за норму, інциденти з суднами тривають, а міжнародні організації попереджають про дефіцит постачання та гальмування світової економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Для Brent рівень понад $105 за барель</strong> залишається відображенням геополітичної премії за ризик.</li>
<li><strong>Проходження 30 суден</strong> знижує паніку, але не відновлює нормальний режим руху через протоку.</li>
<li><strong>Ризик для постачання енергоносіїв</strong> зберігається через атаки, захоплення суден і вибірковий характер транзиту.</li>
<li><strong>Потенційна купівля Китаєм більшої кількості американської нафти</strong> може стати спробою зменшити залежність від Ормузької протоки, але не дає швидкого розв’язання проблеми.</li>
<li><strong>Скорочення запасів сирої нафти у США на 4,3 млн барелів</strong> підтверджує, що ринок залишається чутливим до будь-яких перебоїв.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> — енергетичне видання НТЦ «Псіхєя» / STC Psychea.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-edges-up-ahead-trump-xi-meeting-beijing-2026-05-14/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30367-Нефть.jpg" alt="Нафта втрималася біля $106 за Brent: транзит через Ормузьку протоку знизив паніку, але не прибрав ризик дефіциту"/><br /><p><strong>Світовий ринок нафти завершив торги майже без змін:</strong> Brent подорожчала лише на <strong>9 центів</strong>, до <strong>$105,72 за барель</strong>, а WTI — на <strong>15 центів</strong>, до <strong>$101,17 за барель</strong>. Формальне полегшення дала інформація про проходження близько <strong>30 суден</strong> через Ормузьку протоку. Але це все ще значно менше за довоєнний рівень — близько <strong>140 суден на добу</strong>. Тому ринок не отримав сигналу про нормалізацію постачання: транзит частково відновлюється, але ризик для енергетичних потоків залишається високим.</p>
<h3>Нафта втрималася біля $106 за Brent: транзит через Ормузьку протоку знизив паніку, але не прибрав ризик дефіциту</h3>
<p>Ціни на нафту завершили четвер майже без змін після повідомлень іранських державних медіа про проходження приблизно <strong>30 суден</strong> через Ормузьку протоку. Для ринку це стало сигналом, що повного блокування маршруту немає. Водночас атака на одне судно та захоплення іншого зберегли напруження навколо безпеки постачання енергоносіїв під час війни з Іраном.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong>, глобальний еталонний сорт нафти, завершила торги на рівні <strong>$105,72 за барель</strong>, додавши <strong>9 центів</strong>, або <strong>0,09%</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong>, американський сорт West Texas Intermediate, зросла на <strong>15 центів</strong>, або <strong>0,15%</strong>, до <strong>$101,17 за барель</strong>.</li>
<li>Упродовж сесії Brent піднімалася до <strong>$107,13 за барель</strong>, але значну частину дня торгувалася у від’ємній зоні.</li>
<li>Напередодні Brent втратила понад <strong>$2 за барель</strong>, а WTI — понад <strong>$1</strong> через побоювання інвесторів щодо можливого підвищення процентних ставок у США для боротьби з інфляцією.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається головним нервом нафтового ринку</h4>
<p>Ключовим фактором для цін стала ситуація в Ормузькій протоці. Цей морський коридор має критичне значення для руху нафти й скрапленого природного газу з регіону Перської затоки. Саме тому навіть часткове відновлення транзиту одразу вплинуло на настрої трейдерів.</p>
<p>Іранські Революційні гвардійці заявили, що з вечора середи через протоку пройшли <strong>30 суден</strong>. Але цей показник усе ще далекий від звичайного довоєнного рівня — близько <strong>140 суден на добу</strong>. Тобто ринок отримав не доказ нормалізації, а лише ознаку контрольованого й вибіркового пропуску суден.</p>
<p>Тегеран посилив контроль над протокою та домовляється з Іраком і Пакистаном щодо транспортування нафти й скрапленого природного газу з регіону. Це означає, що логістика енергоносіїв дедалі більше залежить не лише від фізичної прохідності маршруту, а й від політичних рішень.</p>
<h4>Китайський і японський фактори знижують напругу, але не відкривають ринок повністю</h4>
<p>Окрему увагу ринок звернув на судна, пов’язані з Китаєм і Японією. Напівофіційна іранська агенція Fars із посиланням на джерело повідомила, що Іран почав дозволяти транзит деяких китайських суден. До цього китайський супертанкер із <strong>2 млн барелів</strong> іракської нафти пройшов через протоку після того, як понад <strong>два місяці</strong> перебував заблокованим у Перській затоці.</p>
<p>Дані відстеження суден LSEG також показали, що через протоку пройшов танкер під прапором Панами, яким управляє японська нафтопереробна група <strong>Eneos</strong>. Це був уже другий випадок проходження нафтового судна, пов’язаного з Японією.</p>
<blockquote><p>«Багато хто запитує, чи дозволяє Іран суднам проходити, щоб не схилити баланс переговорів проти захисту Ірану з боку Китаю», — Тім Снайдер, головний економіст Matador Economics.</p></blockquote>
<p>Зустріч президента США Дональда Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном також стала частиною ринкового сигналу. Білий дім заявив, що обидва лідери погодилися: Ормузька протока має залишатися відкритою для вільного потоку енергоносіїв. Сі, за повідомленням Білого дому, також висловив інтерес до купівлі більшої кількості американської нафти, щоб зменшити залежність Китаю від Ормузької протоки.</p>
<p>Цей намір має важливе уточнення: Китай ніколи не був великим покупцем американської нафти та не імпортував її з <strong>травня 2025 року</strong> через <strong>20%</strong> імпортне мито, запроваджене під час торговельної війни. Тому потенційний поворот Китаю до американської нафти виглядає не як швидке рішення, а як політичний сигнал про пошук альтернативних маршрутів і джерел.</p>
<h4>Безпека судноплавства не відновлена</h4>
<p>Попри проходження частини суден, ризики для морської логістики залишаються високими. У четвер індійське вантажне судно, яке перевозило худобу з Африки до Об’єднаних Арабських Еміратів, було потоплене біля узбережжя Оману. Британське агентство морської безпеки <strong>UKMTO</strong> повідомило, що «неуповноважені особи» піднялися на борт судна, яке стояло на якорі біля порту Фуджейра в ОАЕ, та спрямували його в бік Ірану.</p>
<p>Для нафтового ринку це означає, що фактичний транзит не дорівнює повній безпеці маршруту. Судна можуть проходити протоку, але страхові, логістичні та політичні ризики залишаються в ціні бареля.</p>
<blockquote><p>«Зростання кількості суден, яким дозволено пройти, має більш відчутний вплив на настрої, ніж на фактичний баланс попиту й пропозиції», — Тамаш Варга, аналітик нафтового ринку PVM.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Хоча це може допомогти встановити цінову стелю в найближчій перспективі, це не той рецепт, який здатний суттєво знизити ціни на нафту», — Тамаш Варга, аналітик нафтового ринку PVM.</p></blockquote>
<h4>Макроекономічний ризик посилюється</h4>
<p>Міжнародний валютний фонд, посилаючись на війну та закриття протоки, заявив, що світова економіка явно рухається до середнього <em>несприятливого сценарію</em>. У такому сценарії зростання реального світового ВВП цього року знизиться до <strong>2,5%</strong> після <strong>3,4%</strong> у <strong>2025 році</strong>.</p>
<p>Це важливе попередження для ринку нафтопродуктів. Високі ціни на нафту та порушення логістики одночасно тиснуть на споживачів, промисловість і транспорт. Водночас слабше економічне зростання може обмежувати попит на паливо, створюючи складну рівновагу: фізичний дефіцит підтримує ціни, а макроекономічне гальмування стримує їхнє подальше зростання.</p>
<p>Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що цього року глобальне постачання нафти буде нижчим за сукупний попит, оскільки запаси скорочуються безпрецедентними темпами. Це пояснює, чому ринок не відреагував різким падінням цін навіть після повідомлень про проходження суден через Ормузьку протоку.</p>
<h4>Запаси у США скорочуються, але дистиляти зростають</h4>
<p>Дані Управління енергетичної інформації США <strong>EIA</strong> також показали напружену картину. За тиждень, що завершився <strong>8 травня</strong>, запаси сирої нафти в США зменшилися на <strong>4,3 млн барелів</strong> — до <strong>452,9 млн барелів</strong>. Причиною стало зростання експорту.</p>
<p>Водночас запаси дистилятів зросли всупереч очікуванням скорочення. Для ринку це неоднозначний сигнал: сира нафта в США витрачається швидше, але частина нафтопродуктів, до яких належать дизельне пальне та інші середні дистиляти, не демонструє такого самого дефіцитного руху.</p>
<h4>Головний висновок для ринку</h4>
<p>Поточна стабілізація цін не означає зниження ризиків. Вона радше показує, що ринок отримав короткострокове полегшення від факту проходження окремих суден через Ормузьку протоку. Але кількість транзиту залишається в рази нижчою за норму, інциденти з суднами тривають, а міжнародні організації попереджають про дефіцит постачання та гальмування світової економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Для Brent рівень понад $105 за барель</strong> залишається відображенням геополітичної премії за ризик.</li>
<li><strong>Проходження 30 суден</strong> знижує паніку, але не відновлює нормальний режим руху через протоку.</li>
<li><strong>Ризик для постачання енергоносіїв</strong> зберігається через атаки, захоплення суден і вибірковий характер транзиту.</li>
<li><strong>Потенційна купівля Китаєм більшої кількості американської нафти</strong> може стати спробою зменшити залежність від Ормузької протоки, але не дає швидкого розв’язання проблеми.</li>
<li><strong>Скорочення запасів сирої нафти у США на 4,3 млн барелів</strong> підтверджує, що ринок залишається чутливим до будь-яких перебоїв.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> — енергетичне видання НТЦ «Псіхєя» / STC Psychea.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-edges-up-ahead-trump-xi-meeting-beijing-2026-05-14/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/15/nafta-vtrimalasya-bilya-106-za-brent-tranzit-cherez-ormuzku-protoku-zniziv-paniku-ale-ne-pribrav-rizik-deficitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС розглядає проєкт плаваючого цінового обмеження на російську нафту для посилення санкцій</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/yes-rozglyadaye-proyekt-plavayuchogo-cinovogo-obmezhennya-na-rosijsku-naftu-dlya-posilennya-sankcij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/yes-rozglyadaye-proyekt-plavayuchogo-cinovogo-obmezhennya-na-rosijsku-naftu-dlya-posilennya-sankcij/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Jul 2025 07:59:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання енергоносіїв]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[санкційна політика]]></category>
		<category><![CDATA[ціновий механізм]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152747</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29588-Санкции.jpg" alt="ЄС розглядає проєкт плаваючого цінового обмеження на російську нафту для посилення санкцій"/><br />Європейська комісія працює над запровадженням динамічного механізму обмеження ціни на російську нафту. Такий підхід має посилити дію санкцій та уникнути політичних суперечок щодо кожного коригування ліміту. Нова концепція замість фіксованої стелі ЄС планує замінити чинне обмеження у $60 за барель на гнучкий поріг, що автоматично коригуватиметься відповідно до глобальних цін на нафту. За даними Reuters, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29588-Санкции.jpg" alt="ЄС розглядає проєкт плаваючого цінового обмеження на російську нафту для посилення санкцій"/><br /><p>Європейська комісія працює над запровадженням динамічного механізму обмеження ціни на російську нафту. Такий підхід має посилити дію санкцій та уникнути політичних суперечок щодо кожного коригування ліміту.</p>
<h3>Нова концепція замість фіксованої стелі</h3>
<p>ЄС планує замінити чинне обмеження у $60 за барель на гнучкий поріг, що автоматично коригуватиметься відповідно до глобальних цін на нафту. За даними Reuters, стартовий рівень обговорюється трохи вище $45 за барель, але остаточна формула ще не погоджена.</p>
<ul>
<li><strong>Причина змін:</strong> поточна стеля втратила ефективність, оскільки російська нафта торгується значно дешевше за встановлений ліміт</li>
<li><strong>Проблеми попередніх спроб:</strong> спроба знизити фіксований поріг до $45 провалилася через відсутність підтримки США та заперечення кількох країн ЄС</li>
<li><strong>Опозиція:</strong> Греція, Кіпр і Мальта побоюються, що жорсткі обмеження нашкодять їхнім судноплавним компаніям</li>
</ul>
<h3>Політичний контекст і динамічний механізм</h3>
<p>Єврокомісія прагне зробити систему більш гнучкою та контрольованою, уникнувши затяжних переговорів щодо кожного зниження стелі. Пропозиція передбачає регулярні автоматичні перегляди з прив’язкою до бенчмарк-цін.</p>
<ul>
<li>Словаччина залишається противником ширшого пакету санкцій, критикуючи плани ЄС відмовитись від російських енергоносіїв до 2027 року</li>
<li>Запровадження нової схеми потребує одностайної підтримки країн ЄС</li>
</ul>
<h3>Позиція США</h3>
<p>Вашингтон наразі офіційно не підтримав ідею плаваючого механізму, однак деякі американські законодавці висловлюють готовність підтримати нижчий ліміт. <em>Президент Дональд Трамп раніше опирався такій ідеї, але нещодавно зайняв жорсткішу публічну позицію щодо росії</em>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29588-Санкции.jpg" alt="ЄС розглядає проєкт плаваючого цінового обмеження на російську нафту для посилення санкцій"/><br /><p>Європейська комісія працює над запровадженням динамічного механізму обмеження ціни на російську нафту. Такий підхід має посилити дію санкцій та уникнути політичних суперечок щодо кожного коригування ліміту.</p>
<h3>Нова концепція замість фіксованої стелі</h3>
<p>ЄС планує замінити чинне обмеження у $60 за барель на гнучкий поріг, що автоматично коригуватиметься відповідно до глобальних цін на нафту. За даними Reuters, стартовий рівень обговорюється трохи вище $45 за барель, але остаточна формула ще не погоджена.</p>
<ul>
<li><strong>Причина змін:</strong> поточна стеля втратила ефективність, оскільки російська нафта торгується значно дешевше за встановлений ліміт</li>
<li><strong>Проблеми попередніх спроб:</strong> спроба знизити фіксований поріг до $45 провалилася через відсутність підтримки США та заперечення кількох країн ЄС</li>
<li><strong>Опозиція:</strong> Греція, Кіпр і Мальта побоюються, що жорсткі обмеження нашкодять їхнім судноплавним компаніям</li>
</ul>
<h3>Політичний контекст і динамічний механізм</h3>
<p>Єврокомісія прагне зробити систему більш гнучкою та контрольованою, уникнувши затяжних переговорів щодо кожного зниження стелі. Пропозиція передбачає регулярні автоматичні перегляди з прив’язкою до бенчмарк-цін.</p>
<ul>
<li>Словаччина залишається противником ширшого пакету санкцій, критикуючи плани ЄС відмовитись від російських енергоносіїв до 2027 року</li>
<li>Запровадження нової схеми потребує одностайної підтримки країн ЄС</li>
</ul>
<h3>Позиція США</h3>
<p>Вашингтон наразі офіційно не підтримав ідею плаваючого механізму, однак деякі американські законодавці висловлюють готовність підтримати нижчий ліміт. <em>Президент Дональд Трамп раніше опирався такій ідеї, але нещодавно зайняв жорсткішу публічну позицію щодо росії</em>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/yes-rozglyadaye-proyekt-plavayuchogo-cinovogo-obmezhennya-na-rosijsku-naftu-dlya-posilennya-sankcij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/postachannya-energonosi%d1%97v/feed/ ) in 0.26679 seconds, on Jul 11th, 2026 at 7:03 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 11th, 2026 at 8:03 am UTC -->